Курдистанські євреї (лахлухи, курдські або ассирійські євреї; самоназв. Hōzāyē, новоарам. Hūdāyē; івр. יהודי כורדיסטאן Yehudei Kurdistan, також כורדים Kurdim; курд. Kurdên cû, курден-джу, Juhū) — етнолінгвістична група євреїв, основними розмовними мовами яких були єврейсько-арамейські мови. До початку 1950-х років жили в основному в Курдистані і сусідніх районах (територія сучасних Іраку, Ірану та Туреччини). Потім майже всі переселилися в Ізраїль. Курдські євреї часто називають себе також anšei targum «народ Таргума». Походження широковживаної назви «лахлух» незрозуміло; згідно однієї з легенд, спочатку це була презирлива назва, дана курдистанським євреям ззовні (слово «ліхлух» на івриті означає «бруд»), однак ця гіпотеза фактично не має підтвердження, крім фонетичного співзвуччя.
Лахлухи жили в Іракському Курдистані (понад 20 тисяч; Заху, Акра, Ербіль (3,2 тисячі), Кіркук (4 тисячі), Сулейманія (2,3 тисячі), Ханакін (2,8 тисяч)), іранському Курдистані (близько 12 тисяч, Сенендедж, Секкез, Керенд), сусідніх районах турецького Курдистану (11 громад) і Сирії (в основному в районі міста Ель-Камишли). До лахлухів відносять живжих також поза Курдистану євреїв Іранського Азербайджану (район озера Урмія і території на північ від нього), які говорять на арамейських мовах. У той же час євреїв Мосула (Ірак, Курдистан), відомих під назвою miṣlawim (10,3 тисячі), а також району Урфа (Туреччина), так званих urfali, близьких по укладу життя євреїв інших районів Курдистану, деякі дослідники не відносять до лахлухів, так як вони в основному користувалися в побуті арабською мовою. Лахлухи міста Міандоаб в Іранському Азербайджані, мабуть, до початку XIX століття перейшли на місцевий (міандоабський) єврейський говір азербайджанської мови.
До моменту переселення в Ізраїль лише близько двадцяти тисяч лахлухів залишалися носіями новоарамейських мов. Інші перейшли на арабську або курдську мови.
В Палестині (головним чином в Цфаті) лахлухи стали селитися ще в XVI столітті. На початку XX століття в Єрусалимі (в районі нинішнього ринку Махане-Ієгуда) влаштувалася громада лахлухів зі своєю синагогою (побудована в 1908 році). Вони займалися в основному фізичною працею; і зараз їх чимало серед вантажників в Єрусалимі. До 1916 року в Палестині їх налічувалося 8560 осіб. В 1920-26 роках в Палестину переселилося 1,9 тисячі лахлухів. У 1935 році в країну прибуло 2,5 тисячі лахлухів. В 1950-51 роках майже всі євреї Іракського Курдистану репатріювалися в ході операції «Езра і Нехемія» (оселилися в основному в Єрусалимі та його околицях).
У ті ж роки з 12 тисяч лахлухів, що жили в 15 громадах Ірану (найбільші — в містах Сенендедж, чотири тисячі осіб, і Секкез, 1,3 тисячі осіб), 8 тисяч виїхали в Ізраїль. Після падіння шахського режиму в Ірані в 1979 році в Ізраїль переселилося більшість з тих, що залишалися там лахлухів.
Деяка кількість лахлухів переселилося на початку ХХ століття в Закавказзя, головним чином в Баку і Тбілісі. У Тбілісі лахлухи працювали будівельниками і шоферами; молилися в грузинській школі Частина виїхала в середині 1930-х років, коли радянський уряд зажадав від жителів з іноземними паспортами або прийняти радянське громадянство, або виїхати з країни. У 1951 році лахлухи, що залишилися в Тбілісі в числі «колишніх іранських підданих» були депортовані в Сибір і Східний Казахстан. Починаючи з 1956 року деякі з засланих повернулися до Грузії. До середини 1980-х років в Тбілісі і Алмати налічувалося близько 2 тисяч лахлухів. Велика частина потім виїхала в Ізраїль. На 2010 рік близько 200 сімей лахлухів продовжують жити в Тбілісі і Алмати.
Незначне число лахлухів проживає понині також у Туреччині та Сирії. В Ізраїлі зараз налічується близько 100 тисяч лахлухів.
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2010. Процитовано 14 червня 2017.
Література
- Крупник В. І., Куповецкий М. С. Лахлухи — курдистанские євреї в Закавказзі // Радянська етнографія. — 1988. — № 2.
- Членів М. А. Курдистанские євреї // Велика російська енциклопедія. Тому. 15. М.: Вид-во «БРЕ», 2010.
- Курдские евреи // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)(рос.)
- Asenath, Barzani, «Asenath's Petition», First published in Hebrew by Jacob Mann, ed. // Texts and Studies in Jewish History and Literature, vol.1, Hebrew Union College Press, Cincinnati, 1931. Translation by Peter Cole.
- Berkovic, S. Straight Talk: My Dilemma as an Orthodox Jewish Woman. Ktav Publishing House, 1999. .
- Hasan-Rokem, G., Hess, T. and Kaufman, S. Defiant Muse: Hebrew Feminist Poems from Antiquity: A Bilingual Anthology [ 23 березня 2021 у Wayback Machine.]. Publisher: Feminist Press, 1999, . (див. стор 65, 16th century/Kurdistan and Asenath's Petition)
- Mahir Ünsal Eriş, Kürt Yahudileri — Din, Dil, Tarih. Kalan Publishing, Ankara, 2006 (тур.)
- Sabar, Yona. The Folk Literature of the Kurdistani Jews. New Haven: Yale University Press, 1982.
Посилання
- (יהדות כורדיסתאן) An Israeli site on Kurdish Jewry. (івр.)
- Yale Israel Journal, No. 6 (Spr. 2005).
- Towards a Sephardic Jewish Renaissance[недоступне посилання з квітня 2019]
- Schwartz, Howard.[недоступне посилання з квітня 2019] The Day the Rabbi Disappeared. Jewish Holiday Tales of Magic. Illustrated by Monique Passicot. Viking, 2000. ISBN 0-670-88733-1. 80 pp.[недоступне посилання з квітня 2019]
- (швед.)
- Происхождение евреев выяснили ученые [ 6 лютого 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kurdistanski yevreyi lahluhi kurdski abo assirijski yevreyi samonazv Hōzaye novoaram Hudaye ivr יהודי כורדיסטאן Yehudei Kurdistan takozh כורדים Kurdim kurd Kurden cu kurden dzhu Juhu etnolingvistichna grupa yevreyiv osnovnimi rozmovnimi movami yakih buli yevrejsko aramejski movi Do pochatku 1950 h rokiv zhili v osnovnomu v Kurdistani i susidnih rajonah teritoriya suchasnih Iraku Iranu ta Turechchini Potim majzhe vsi pereselilisya v Izrayil Kurdski yevreyi chasto nazivayut sebe takozh ansei targum narod Targuma Pohodzhennya shirokovzhivanoyi nazvi lahluh nezrozumilo zgidno odniyeyi z legend spochatku ce bula prezirliva nazva dana kurdistanskim yevreyam zzovni slovo lihluh na ivriti oznachaye brud odnak cya gipoteza faktichno ne maye pidtverdzhennya krim fonetichnogo spivzvuchchya Lahluhi zhili v Irakskomu Kurdistani ponad 20 tisyach Zahu Akra Erbil 3 2 tisyachi Kirkuk 4 tisyachi Sulejmaniya 2 3 tisyachi Hanakin 2 8 tisyach iranskomu Kurdistani blizko 12 tisyach Senendedzh Sekkez Kerend susidnih rajonah tureckogo Kurdistanu 11 gromad i Siriyi v osnovnomu v rajoni mista El Kamishli Do lahluhiv vidnosyat zhivzhih takozh poza Kurdistanu yevreyiv Iranskogo Azerbajdzhanu rajon ozera Urmiya i teritoriyi na pivnich vid nogo yaki govoryat na aramejskih movah U toj zhe chas yevreyiv Mosula Irak Kurdistan vidomih pid nazvoyu miṣlawim 10 3 tisyachi a takozh rajonu Urfa Turechchina tak zvanih urfali blizkih po ukladu zhittya yevreyiv inshih rajoniv Kurdistanu deyaki doslidniki ne vidnosyat do lahluhiv tak yak voni v osnovnomu koristuvalisya v pobuti arabskoyu movoyu Lahluhi mista Miandoab v Iranskomu Azerbajdzhani mabut do pochatku XIX stolittya perejshli na miscevij miandoabskij yevrejskij govir azerbajdzhanskoyi movi Do momentu pereselennya v Izrayil lishe blizko dvadcyati tisyach lahluhiv zalishalisya nosiyami novoaramejskih mov Inshi perejshli na arabsku abo kurdsku movi V Palestini golovnim chinom v Cfati lahluhi stali selitisya she v XVI stolitti Na pochatku XX stolittya v Yerusalimi v rajoni ninishnogo rinku Mahane Iyeguda vlashtuvalasya gromada lahluhiv zi svoyeyu sinagogoyu pobudovana v 1908 roci Voni zajmalisya v osnovnomu fizichnoyu praceyu i zaraz yih chimalo sered vantazhnikiv v Yerusalimi Do 1916 roku v Palestini yih nalichuvalosya 8560 osib V 1920 26 rokah v Palestinu pereselilosya 1 9 tisyachi lahluhiv U 1935 roci v krayinu pribulo 2 5 tisyachi lahluhiv V 1950 51 rokah majzhe vsi yevreyi Irakskogo Kurdistanu repatriyuvalisya v hodi operaciyi Ezra i Nehemiya oselilisya v osnovnomu v Yerusalimi ta jogo okolicyah U ti zh roki z 12 tisyach lahluhiv sho zhili v 15 gromadah Iranu najbilshi v mistah Senendedzh chotiri tisyachi osib i Sekkez 1 3 tisyachi osib 8 tisyach viyihali v Izrayil Pislya padinnya shahskogo rezhimu v Irani v 1979 roci v Izrayil pereselilosya bilshist z tih sho zalishalisya tam lahluhiv Deyaka kilkist lahluhiv pereselilosya na pochatku HH stolittya v Zakavkazzya golovnim chinom v Baku i Tbilisi U Tbilisi lahluhi pracyuvali budivelnikami i shoferami molilisya v gruzinskij shkoli Chastina viyihala v seredini 1930 h rokiv koli radyanskij uryad zazhadav vid zhiteliv z inozemnimi pasportami abo prijnyati radyanske gromadyanstvo abo viyihati z krayini U 1951 roci lahluhi sho zalishilisya v Tbilisi v chisli kolishnih iranskih piddanih buli deportovani v Sibir i Shidnij Kazahstan Pochinayuchi z 1956 roku deyaki z zaslanih povernulisya do Gruziyi Do seredini 1980 h rokiv v Tbilisi i Almati nalichuvalosya blizko 2 tisyach lahluhiv Velika chastina potim viyihala v Izrayil Na 2010 rik blizko 200 simej lahluhiv prodovzhuyut zhiti v Tbilisi i Almati Neznachne chislo lahluhiv prozhivaye ponini takozh u Turechchini ta Siriyi V Izrayili zaraz nalichuyetsya blizko 100 tisyach lahluhiv Primitki Arhiv originalu za 7 kvitnya 2010 Procitovano 14 chervnya 2017 LiteraturaKrupnik V I Kupoveckij M S Lahluhi kurdistanskie yevreyi v Zakavkazzi Radyanska etnografiya 1988 2 Chleniv M A Kurdistanskie yevreyi Velika rosijska enciklopediya Tomu 15 M Vid vo BRE 2010 Kurdskie evrei Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros ros Asenath Barzani Asenath s Petition First published in Hebrew by Jacob Mann ed Texts and Studies in Jewish History and Literature vol 1 Hebrew Union College Press Cincinnati 1931 Translation by Peter Cole Berkovic S Straight Talk My Dilemma as an Orthodox Jewish Woman Ktav Publishing House 1999 ISBN 0 88125 661 7 Hasan Rokem G Hess T and Kaufman S Defiant Muse Hebrew Feminist Poems from Antiquity A Bilingual Anthology 23 bereznya 2021 u Wayback Machine Publisher Feminist Press 1999 ISBN 1 55861 223 8 div stor 65 16th century Kurdistan and Asenath s Petition Mahir Unsal Eris Kurt Yahudileri Din Dil Tarih Kalan Publishing Ankara 2006 tur Sabar Yona The Folk Literature of the Kurdistani Jews New Haven Yale University Press 1982 Posilannya יהדות כורדיסתאן An Israeli site on Kurdish Jewry ivr Yale Israel Journal No 6 Spr 2005 Towards a Sephardic Jewish Renaissance nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Schwartz Howard nedostupne posilannya z kvitnya 2019 The Day the Rabbi Disappeared Jewish Holiday Tales of Magic Illustrated by Monique Passicot Viking 2000 ISBN 0 670 88733 1 80 pp nedostupne posilannya z kvitnya 2019 shved Proishozhdenie evreev vyyasnili uchenye 6 lyutogo 2011 u Wayback Machine