Ге рліц або Ґе рліц нім в луж Zhorjelc н луж Zgórjelc найсхідніше місто Німеччини у землі Саксонія Адміністративний цент

Ге́рліц або Ґе́рліц (нім. , в.-луж. Zhorjelc, н.-луж. Zgórjelc) — найсхідніше місто Німеччини, у землі Саксонія. Адміністративний центр однойменного району.

Герліц
Görlitz


герб	прапор

Нова ратуша Герліца

Основні дані

51°09′10″ пн. ш. 14°59′14″ сх. д. / 51.15277777780577395° пн. ш. 14.987222222249779° сх. д.Координати: 51°09′10″ пн. ш. 14°59′14″ сх. д. / 51.15277777780577395° пн. ш. 14.987222222249779° сх. д.

Країна

Німеччина

Регіон

Саксонія

Столиця для

Герліц і ^d

Межує з

*— сусідні нас. пункти*
Найсеауе, Зґожелець, Шепсталь ^?

Перша згадка

1071

Площа

67,52 км²

Населення

55784 (31 грудня 2020)

· густота

823 осіб/км²

Висота НРМ

201 м

Водойма

Ниса-Лужицька

Міста-побратими

Ам'єн, Мольфетта, Новий Їчин, Зґожелець, Вісбаден (1990), Науса, Ліст, Зельфкант, Оберстдорф

Телефонний код

(+49) 3581

Часовий пояс

і

Номери автомобілів

GR

GeoNames

6548602

OSM

r409676 ·R

Поштові індекси

02826, 02827, 02828

Міська влада

Адреса

Untermarkt 6/8
02826 Görlitz

Мер міста

Йоахим Паулік

Вебсайт

goerlitz.de

Мапа

Герліц

Герліц (Німеччина)

Герліц у Вікісховищі

Площа — 67,52 км². Населення становить 57 422 ос. (станом на липень 2023).

Східна частина міста після Другої світової війни була відділена від Герліца й перебуває зараз в Польщі та називається Згожелець. Кордон утворює річка Ниса-Лужицька. Місто під час війни не було зруйноване, тож тут зберігся найбільший в Німеччині історичний центр міста. У місті більше 4 000 добре відреставрованих пам'яток архітектури.

Взимку в місті Герліц місцевий час збігається з офіційним, оскільки 15-й меридіан, за яким визначається , пролягає в межах міста.

Історія

ПІд час археологічних розкопок у межах міста знайшли монети Римської імперії. Після того, як німецькі племена в ході Великого переселення народів в IV-му та V-му століттях покинули район східної Верхньої Лужиці, в VII-му і VIII-му столітті тут поселилися слов'янські племена.

Наприкінці X-го століття майсенський маркграф Геро підкорив слов'ян Верхньої та Нижньої Лужиці і включив їхню територію в Священну Римську імперію. Проте територія довгий час залишалася вогнищем конфлікту між , Польщею і Священною Римською імперією. Герліц вперше згадується в 1071 році в грамоті короля Генріха IV. Кілька років пізніше територія Верхньої і Нижньої Лужиці в 1075 році як застава і в 1089 році як феод потрапила під владу богемських герцогів і королів, які цим стали володарями міста до 1635 року.

Під правлінням Асканіїв, які отримали східну частину Верхньої Лужиці разом з містом Герліц в 1253 році у вигляді застави від чеського короля, місто було укріплене і розширене в західному напрямку. В 1303 році Герліц отримав міське право. Після того, як місто було повернуто королю, Іоанн Люксембурзький дозволив поселення євреїв і дав місту кілька привілеїв, у тому числі право на карбування монет. Незабаром місто стало одним з найважливіших торгових міст між Ерфуртом і Бреслау.

Спираючись на економічну силу і королівський привілей 21 серпня 1346 міста Баутцен, Герліц, Циттау, Каменц, Леба та Лаубан заснували Союз шести міст, щоб за дорученням короля богемського і майбутнього німецького імператора Карл IV забезпечити земський мир. Юридично Герліц мало відрізнявся від .

З 1377 по 1396 рік місто було столицею герцогства Герліц, яке заснував Карл IV для свого семирічного сина Йоганна фон Герліц. Після його смерті в 1396 році герцогство було скасовано.

Під час Гуситських воєн в 1429 році тільки були спалені південні та східні слободи, саме місто не постраждало. У XV столітті місто був залучений в суперечку за чеський престол між Їржі з Подебрад і Матвієм I Корвіном. Згодом розбудову міста було розширено. Під правлінням угорського короля Матвія I Корвіна місто в пізньому XV столітті зазнало період розквіту, що тривав до XVI століття. У цей час були побудовані багато будинків і церкви в стилі пізньої готики та відродження.

У 1635 році Герліц разом з Верхньої Лужицею взамін за борги був відданий імператором Саксонії. В ході Тридцятилітньої війни місто було окуповане шведами і сильно зруйноване.

У 1816 місто внаслідок рішень Віденського конгресу Герліц увійшов до прусської провінції Сілезія. Це мало вирішальний вплив на політичний та суспільний розвиток міста. У 1833 році було запроваджено прусське міське право і місто зазнало новий період процвітання. У 1848 році місто було сполучене залізницею з Дрезденом, Берліном і Бреслау. Це сприяло швидкій індустріалізації. Численні споруди з того періоду досі визначають обличчя міста на південь від центру.

У 1945 році війська вермахту під час відступу підірвали всі мости через Нейсе, але місто в основному залишилося неушкодженим. За місто ділиться на німецьку та польську частину Згожелець.

Промисловість

У Герлиці розташований великий вагонобудівний завод , що зокрема поставляв пасажирські вагони до СРСР, а згодом до України. З 1998 року завод належить Bombardier Transportation.

Визначні місця

Герліц, що має 4000 пам'яток історії і культури, вважається найбільшим за площею історичним міським центром Німеччини.

Назва й короткий опис	Розташування	Митці	Дата спорудження
Стара синагога Знаходиться на вулиці Langen Straße.	Langenstraße		1853MMDD 1853
Капелла Анни	Annengasse / Steinstraße	Ганс Френцель	1512
Міст зі старого міста	На березі Нейсе неподалік від млина Vierradenmühle.	фірма Schultz-Brauns & Reinhart	20 жовтня 2004
Біблійний дім Назва походить від рельєфів на будинку, де зображені біблійні сцени.	Neißstraße 29 02826 Görlitz	Ганс Гайнце	1570
Брунатний олень Про Брунатного оленя є згадка за 1403 рік, щоправда він був названий червоним оленем.	площа Untermarkt		1722
Герб Корвіна Герб Матіаса Корвіна.	Стара Герліцька ратуша над сходами		1488
Товста вежа Товста вежа (також Жіноча вежа) є частиною старих фортифікаційних споруд міста.			1250
Троїцька церква Побудована в 1234-1245 роках як монастирська церква францисканців на площі Обермаркт.	Обермаркт	францисканці	1234-1245
Склепіння шепоту Готичне склепіння будинку № 22 на площі Унтермаркт передає найтихший шепіт з одного входу до іншого.	Унтермаркт		1500
Фрауенкірхе	вулиця An der Frauenkirche		1473
Френцельгоф У будинку поєднуються стилі ренесансу, готики й бароко.	Унтермаркт 5	Ганс Френцель	1515
Золотий якір Ренесансний будинок.	вулиця Kränzelstraße 27		1545
Золоте дерево Один з найцікавіших будинків на площі Унтермаркт.	Унтермаркт 4	Вендель Роскопф	1538
Гімназія Августум	площа Klosterplatz
Єврейська баня Збереглася ванна величиною 2м². Розташована на глибині 5 м під Ніколайкірхе.	вулиця Nikolaistraße 5		1348
Нова ратуша Споруджена в стилі неоренесансу в 1903 році.	Унтермаркт	Юрген Крегер	1903
Цвинтар Ніколайфрідгоф Перша згадка про цвинтар в документах XII століття.	Bogstraße
Ніколайкірхе	вулиця Bogstraße	Вендель Роскопф	1452
Ніколайтурм Вежа Ніколайтурм є частиною давніх фортифікаційних споруд міста	вулиця Nikolaistraße		1250
Райхенбахська вежа Найвища з трьох вцілілих сторожових веж міста.	Обермаркт	unbekannt	XIII століття
Церква св. Петра і Павла Часто сприймається як символ міста.	вулиця Bei der Peterskirche 02826 Görlitz‎		1497
Стара ратуша	Унтермаркт 6		1369
Ратушна вежа У 1511-1516 роках вежа була добудована до 60 м. 1742 року вежу зруйнувала блискавка. Відбудована Самуелем Зукертом.	Унтермаркт 6		1378
Шенгоф Найстаріший світський ренесансний будинок на північ від Альп.	вулиця Brüderstraße 8	Вендель Роскопф	1526
Синагога Єдина в Саксонії синагога, що не була сплюндрована під час Кришталевої ночі в листопаді 1938 року.	Struvestraße 02826 Görlitz	Вільям Лоссо, Йозеф Голлер	1911
Театр	площа Demianiplatz		1851

Відомі жителі

Якоб Беме — німецький філософ
— психіатр
Вільгельміна Герцліб — видавчиня, подруга Гете

Уродженці

Міхаель Баллак (* 1976) — футболіст.
Єнс Єреміс (* 1974) — футболіст.
Райнгарт Козеллек (1923—2006) — німецький історик.
Міхаель Кречмер (* 1975) — німецький політик, член ХДС, прем'єр-міністр федеральної землі Саксонії (з 2017).
Міра Лобе (1913—1995) — дитяча австрійська письменниця й ілюстратор, автор понад сто книг.
Оскар Морґенштерн (1902—1977) — американський економіст німецького походження.
Павле Юрішич-Штурм (1848—1922) — сербський військовий діяч.
Карл Моріц Шуман (1851—1904) — ботанік, куратор ботанічного саду та музею в Берліні, таксономіст.

Міста-побратими

Примітки

Bevölkerung der Gemeinden Sachsens am 31. Dezember 2020 – Fortschreibung des Bevölkerungsstandes auf Basis des Zensus vom 9. Mai 2011 (Gebietsstand 01.01.2021) (нім.)
Statistische Monatszahlen Stadt Görlitz. Monat Juli 2023 (PDF) (німецька) . Görlitz: Stadtverwaltung Görlitz. Kommunale Statistikstelle. August 2023. с. 3 (PDF). {{}}: |archive-url= вимагає |archive-date= (); |format= вимагає |url= ()
Stadt Görlitz (Hrsg.): Große Kreisstadt Görlitz Integriertes Stadtentwicklungskonzept INSEK. Dez. 2009, S. 12ff
. Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 5 жовтня 2011.
Zgorzelec Europäische Kulturhauptstadt 2010? Görlitz baut Brücken|zugriff=2010-04-05^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Література

Tino Fröde: Privilegien und Statuten der Oberlausitzer Sechsstädte – Ein Streifzug durch die Organisation des städtischen Lebens in Zittau, Bautzen, Görlitz, Löbau, Kamenz und Lauban in der frühen Neuzeit. Oberlausitzer Verlag, Spitzkunnersdorf 2008, .
Andreas Bednarek: Die städtebauliche Entwicklung von Görlitz im 19. Jahrhundert. Stadtverwaltung, Görlitz 1991. (Schriftenreihe des Ratsarchivs der Stadt Görlitz, Band 15)
Andreas Bednarek: Streifzüge durch Görlitz. 2. Auflage. Sutton-Verlag, Erfurt 2000, .
Die östliche Oberlausitz im Spiegel der Literatur. In: Görlitzer Magazin. Geschichte und Gegenwart der Stadt Görlitz und ihrer Umgebung. Jg. 1 (1987) ff. Auflage. ISSN 1439-2690.
Michael Guggenheimer: Görlitz. Schicht um Schicht. Lusatia, Bautzen 2004, .
Ernst Heinz Lemper: Görlitz. Eine historische Topographie. 2. Auflage. Oettel-Verlag, Görlitz 2009, .
Theodor Neumann: Geschichte von Görlitz. Remer, Görlitz 1850 (online).
Doris und Jürgen Sieckmeyer: Görlitz. Das Tor zum Osten. Wienand, Köln 1995, .
Erich Keyser (Hrsg.): Nordostdeutschland. (Deutsches Städtebuch. Handbuch städtischer Geschichte, Band 1). Kohlhammer, Stuttgart 1939.
Frank Vater: Architekturführer durch die historische Altstadt von Görlitz. 4. Auflage. Chichinebs, 2009, .

Посилання

Ґерліц // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Görlitz

Офіційний сайт міста Герліц [ 12 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Stadtwiki Görlitz
unser-goerlitz – інформацийний портал про Герліц [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]

[1] Bevölkerung der Gemeinden Sachsens am 31. Dezember 2020 – Fortschreibung des Bevölkerungsstandes auf Basis des Zensus vom 9. Mai 2011 (Gebietsstand 01.01.2021) (нім.)

[2] Statistische Monatszahlen Stadt Görlitz. Monat Juli 2023 (PDF) (німецька) . Görlitz: Stadtverwaltung Görlitz. Kommunale Statistikstelle. August 2023. с. 3 (PDF). {{}}: |archive-url= вимагає |archive-date= (); |format= вимагає |url= ()

[3] Stadt Görlitz (Hrsg.): Große Kreisstadt Görlitz Integriertes Stadtentwicklungskonzept INSEK. Dez. 2009, S. 12ff

[4] . Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 5 жовтня 2011.

[5] Zgorzelec Europäische Kulturhauptstadt 2010? Görlitz baut Brücken|zugriff=2010-04-05^{[недоступне посилання з липня 2019]}