Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
На момент спалаху Першої світової війни Угорщина була частиною дуалістичної монархії Австро-Угорщини. Хоча з угорськими полками не пов'язана жодна важлива битва, ці війська билися самовіддано і безстрашно, що було однією з причин великих втрат.
Початок війни
1914 року Австро-Угорщина була однією з великих держав Європи, з площею 676 443 км² і населенням 52 мільйони осіб, з яких на Угорщину припадало 325 400 км² і 21 млн осіб.
28 червня 1914 Гаврило Принцип убив ерцгерцога Австрії Франца Фердинанда. Перед вступом у війну вагався тільки прем'єр-міністр граф Іштван Тиса, не будучи впевненим у влучності моменту для збройного протиборства. Як тільки Німецька імперія пообіцяла нейтралізувати Румунське королівство і пообіцяла, що ніякі території Королівства Сербія не буде приєднано до Австро-Угорщини, він вирішив підтримати війну.
Після того, як Франц Йосиф I надіслав Сербії ультиматум, спалахнула війна, яка незабаром поширилася на великій частині Європи та за її межами.
Австро-угорська армія в 1914 році
Перша лінія цієї багатонаціональної армії складалася з:
- так званої «загальної» армії та «загального» флоту, мова яких була німецькою і які становили 87% загальної чисельності армії
- ландверу австрійської армії
- королівського угорського війська — гонведшегу (honvédség), мовою якого була угорська та хорватська.
Другу лінію армії складали мобілізовані:
- австрійців
- Népfelkelés («народне повстання») угорців
1914 року австро-угорське військо стало перед найбільшим випробуванням за всю свою тодішню історію. Після мобілізації збройні сили було згруповано в шість армій загальною чисельністю 3,2 млн вояків. У 1914-1918 роках у цьому війську служили 9 млн осіб (7,8 млн — у бойових частинах).
Порівняно з іншими арміями Європи досвідченим ветеранським збройним силам Угорщини і їхньому технічному спорядженню не приділялося належної уваги, військові витрати були недостатні. Не вистачало артилерії, хоча цю прогалину з надлишком надолужили пізніше у ході війни. До самого кінця війни не було налагоджено правильного постачання боєприпасів. Збройні сили потерпали від нестачі військової авіації: перед війною вона налічувала тільки 42 військові та 40 спортивних літаків. Для військових керівників серйозну проблему також становила уніфікація багатонаціональних підрозділів.
Участь Угорщини
Упродовж усієї війни збройні сили Австро-Угорщини залишалися значною мірою єдиними попри їхній багатоетнічний характер і певні очікування протилежного. Тоді як німецька підтримка мала, безсумнівно, вирішальне значення для успіху різних наступів (наприклад, Горлицький прорив і битва при Капоретто), багатонаціональні армії Австро-Угорщини цілковито довели свою здатність до оборонної ролі на всіх театрах воєнних дій, до яких вони залучалися.
Переважно німецькі за національністю командири армії загалом виявляли найбільшу прихильність до військ німецького походження, але етнічні угорські війська також розглядалися як надійні і широко використовувалися на передовій, особливо на Російському та Італійському фронтах. У більшості випадків підрозділи з інших етнічних груп у межах імперії мали меншу імовірність опинитися на стратегічно важливих позиціях і, отже, мали менші втрати.
Упродовж Першої світової війни не було жодного документально підтвердженого наступу чисто угорських за етнічним складом військ, але ці війська все ж таки внесли вирішальний вклад у результати деяких битв, як-от:
- 3-15 грудня 1914 року під час битви за Ліманову «російський паровий коток» зупинили передовсім гусари: коли генерал-лейтенант Йозеф Рот атакував 3-тю російську армію, на правому крилі 10-та Будапештська та 11-та Дебреценська кавалерійські дивізії вступили у ближній бій і вирішили долю битви. 11 грудня під час героїчної оборони, командуючи 9-м Шопронським кавалерійським полком загинув полковник Оттмар Мур. Генерал-лейтенант Артур Арц разом з генерал-лейтенантом Імре Гадфь, командуючи 39-ю Кошицькою дивізією, знищили 15-російську дивізію.
- Під час облоги Перемишля, обороною якого керував генерал Герман Кусманек, головна лінія оборони, що складалася з угорських військ, п'ять місяців з листопада 1915 року охороняла фортецю. Захисниками командував командир 23-ї Сегедської дивізії Арпад Тамашь. Після повного витрачання боєприпасів і продовольчих запасів Перемишль капітулювала, полишаючи 120 000 військовополонених.
- На передній лінії по річці Ізонцо угорські війська брали участь у всіх дванадцятьох битвах. На плато Добердо і поблизу Карсту найсерйозніші бої вели угорці, які складали одну третину від загальної кількості збройних сил. Зокрема, відзначилися 20-й Надьварадський та 17-й Будапештський загальні полки. 15 червня 1918 року неподалік річки П'яве 6-а армія під командуванням ерцгерцога Йожефа Агошта оволоділа більшою частиною гори Монтелло і утримувала її до кінця війни. Вирішальні бої вели 31-й Будапештський загальний полк і 11-та Дебреценська дивізія.
Війська, набрані в Королівстві Угорщина, присвятили небагато часу обороні власне Угорщини, за винятками Брусиловського прориву в червні 1916 року та вторгнення румунської армії у Трансильванію кількома місяцями пізніше. В обох цих випадках противника було відбито. Невелика кількість військ з Австро-Угорщини також брала участь на більш віддалених театрах воєнних дій, які виходили за межі кордонів Австро-Угорщини, в тому числі в Галліполійській кампанії та на Синайському півострові і у Палестині.
Військове керівництво
Серед угорських воєначальників слід відзначити тих, які отримали чи не найпрестижнішу відзнаку Хрест Командора військового ордена Марії Терезії:
- Генерал-полковник Артур Арц фон Штрауссенбург
- грудень 1914 — битва під Лімановою
- травень 1915 — Горлицький прорив, командував легіоном «Kassa 6»
- жовтень 1916 — командував 1-ю армією, захищаючи Трансильванію від румунських військ
- Ерцгерцог Йосип Август Австрійський
- 1915 — під час 2-4 битв при Ізонцо він захищав плато Добердо
- грудень 1916 — констебль армії, успішні наступальні операції на Російському фронті
- Фельдмаршал Герман Кьовес фон Кьовесхаза
- серпень 1915 — командував легіоном «Надьсебен 12», захопив Івангород
- жовтень 1915 — командувач 3-ї армії, захопив Королівство Сербія
- січень-лютий 1916 — зайняв Чорногорію і північ Албанії
Втрати
З понад 8 мільйонів осіб, мобілізованих в Австро-Угорщині, упродовж війни загинув більш ніж мільйон. Це означало, що в угорських землях смертність становила двадцять вісім на тисячу чоловік — рівень втрат, який у межах Австро-Угорщини перевищили лише австрійці німецького походження. Порівняно із загальною чисельністю армії, коефіцієнт втрат Угорщини був більший, ніж у будь-яких інших народів Австро-Угорщини. Тому могли бути дві причини: Угорщина була більш аграрною країною, де мобілізувати сили легше, ніж із більш промислово розвинених територій (як приміром, Богемія), а по-друге, угорські вояки вважалися більш надійними і дисциплінованими, ніж вояки з інших етнічних груп.
Воєнні цілі Угорщини
На відміну від Німеччини, Франції чи Італії, у випадку з Угорщиною питання про її цілі у Першій світовій війні залишається майже недослідженим. Однак, оскільки Королівство Угорщина було політично найбільш стабільною частиною Габсбурзької монархії, воно сильно впливало на воєнні плани дуалістичної монархії. Основні турботи уряду в Будапешті були продиктовані побоюваннями за цілісність Угорщини. У липні 1914 року її прем'єр-міністр Іштван Тиса переконав Раду Корони Монархії не вимагати нових територій від Сербії. Паралельно з цим угорська опозиція таємно повідомила Антанті, що може бути проголошена незалежна Угорщина, готова підписати сепаратний мирний договір, якщо гарантувати її кордони. Лідер опозиції Міхай Карої налагодив зв'язки з італійцями, британцями і французами. Восени 1915 з успіхами австро-угорської армії сепаратистські настрої у Будапешті охололи. Угорські політики повернулися до питання анексії Північної Сербії та, можливо, Чорногорії. Коли Австрія передбачала приєднання Польщі, Тиса наполягав у Відні на включенні в Угорщину Боснії і Герцеговини і, ймовірно, Далмації. Проте, коли Румунія у серпні 1916 року оголосила війну Габсбурзькій монархії, уряд Тиса розраховував на анексію румунських земель, тоді як угорська радикальна опозиція у парламенті (самостійники на чолі з Міхаєм Карої) посилили сепаратистську пропаганду. У березні 1917 Тиса запропонував Раді Корони Монархії розділити Румунію між Угорщиною та Росією, залишаючи невеличку румунську буферну державу. Однак, згідно з Бухарестським мирним договором (7 травня 1918), Румунія відступила Угорщині тільки карпатські перевали. Наступним «успіхом» угорського територіального експансіонізму була згода Габсбургів на приєднання до Королівства Боснії і Герцеговини та Далмації в жовтні 1918 року. Очікуючи падіння Центральних держав, цісар дозволив Міхаю Карої сформувати уряд у Будапешті. Цей уряд 31 жовтня 1918 проголосив незалежність Угорщини. Проте це не завадило Антанті та її союзникам висунути до Угорщини територіальні претензії. Кінець кінцем, Тріанонським мирним договором (4 червня 1920) вони відкололи від Угорщини три чверті її довоєнної території.
Наслідки
11 листопада 1918 Перша світова війна закінчилася для Австро-Угорщини повним військовим програшем, навіть якщо на момент розвалу всі військові сили стояли поза кордонами 1914 року. З розвалом армії розпалася і Австро-Угорщина. Національні меншини Королівства Угорщина зажадали незалежних національних держав. За підписаним 4 червня 1920 року Тріанонським договором Угорщина втратила дві третини своїх земель, більш ніж половину свого населення — більше території, ніж будь-яка інша країна на той час (за винятком колоній). Вісім мільйонів угорців залишилися в Угорщині, а понад три мільйони угорців опинилися по інший бік новостворених кордонів. Утворилися такі нові держави, як Чехословаччина, Польща і Королівство сербів, хорватів і словенців, а деякі вже наявні країни розширили свої території (Італія і Румунія). Південну частину Угорщини віддали Югославії і перейменували на Воєводину. В Югославію також увійшла Хорватія після 900 років федерації з Угорщиною. Боснію і Герцеговину було теж включено в Югославію. Понад 104 000 квадратних кілометрів — усю Східну Угорщину і Трансильванію — Антанта передала Румунії. Це було більше ніж те, що залишилося для самої Угорщини (93 030 км²). Північну частину Угорщини було приєднано до новоствореної Чехословаччини.
Ці нові або значно збільшені держави після війни утворили навколо Угорщини Малу Антанту, щоб зробити неможливим відновлення попередніх кордонів. Угорську армію було скорочено до всього лише 30 000 осіб, Угорщині було заборонено мати військову авіацію, танки і будь-яку складнішу зброю. Кордони було встановлено таким чином, щоб вони перетинали всі природні лінії оборони, призводячи до повної уразливості і слабкої захищеності території, що залишилися. Чехословацький кордон проклали за 30 км від Будапешта з тим, щоб місто потрапило в зону досяжності розміщених уздовж кордону чехословацьких гармат.
Див. також
Примітки
- Rothenburg, G. The Army of Francis Joseph. West Lafayette: Purdue University Press, 1976. p 218.
- A. Piahanau. "Hungarian War Aims During WWI: Between Expansionism and Separatism." Central European Papers 2#2 (2014): 95-107. http://www.slu.cz/fvp/cz/web-cep-en/journal-archive/copy_of_2013-vol-1-no-1/20140202_piahanau
Посилання
- Deak, John. "The Great War and the Forgotten Realm: The Habsburg Monarchy and the First World War," Journal of Modern History (2014) 86#2 pp 336–380.
- Piahanau, Aliaksandr. "Hungarian War Aims During WWI: Between Expansionism and Separatism." Central European Papers 2#2 (2014): 95-107. https://halshs.archives-ouvertes.fr/halshs-01261461/document
- М. Ю. Чуканова. К вопросу о целях войны в политике венгерского правительства в сборнике // Первая мировая война и проблемы политического переустройства в Центральной и Юго-Восточной Европе: [Сб. ст.] / АН СССР, Ин-т славяноведения и балканистики. - М.: ИСБ, 1991.. С. 43-72.
- А.O. Пеганов. Пропаганда или тайная дипломатия? Идея заключения Венгрией сепаратного мира с Антантой в начале Первой мировой войны (осень 1914 — лето 1915 г.) // Петербургский исторический журнал. Исследования по проблемам российской и всеобщей истории. Вып. 2 (10). Санкт-Петербург: ИИ РАН. 2016. C. 32–51. https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-01341073/document
- А. Пеганов. Национально-территориальные претензии Венгрии в Первой мировой войне // Первая мировая война в исторических судьбах Европы : сб. материалов Междунар. науч. конф., г. Вилейка, 18 окт. 2014 г. / редкол. : В.А. Богуш (пред.) [и др.]. – Минск : Изд. центр БГУ, 2014. – С. 359-366. http://elib.bsu.by/bitstream/123456789/114569/1/Peganov.pdf
- И. Бертени-мл. две войны венгров в 1914–1919 гг. // Народы Габсбургской монархии в 1914–1920 гг.: от национальных движений к созданию национальных государств. ТОМ I. Отв. ред. М. Волос, Г.Д. Шкундин. Москва : Квадрига, 2012. C. 81-100. http://rusasww1.ru/files/books/2016-02-17-maketblock.pdf
- Wiest, Andy; Tibor Balla (addendum: "Magyarország az első világháborúban" 2003.) (2001). The Illustrated History of World War I. London: Amber Books Ltd., reprint in Hungarian by M-érték Kiadó Kft. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Na moment spalahu Pershoyi svitovoyi vijni Ugorshina bula chastinoyu dualistichnoyi monarhiyi Avstro Ugorshini Hocha z ugorskimi polkami ne pov yazana zhodna vazhliva bitva ci vijska bilisya samoviddano i bezstrashno sho bulo odniyeyu z prichin velikih vtrat Istoriya UgorshiniStarodavnya UgorshinaDougorska UgorshinaPannoniyaGunskij kaganatPeredistoriya ugorcivMagna HungariyaLevediyaAtelkuzaSeredni VikiAvarskij kaganatBlatenske knyazivstvoUgriZavoyuvannya ugorcyami Pannonskogo basejnuUgorske knyazivstvoArpadiUgorske korolivstvo ArpadivUgorske korolivstvo AnzhuUgorske korolivstvo na pochatku suchasnoyi epohiOsmanska UgorshinaShidno Ugorske korolivstvoTransilvanske knyazivstvo 1570 1711 Korolivstvo GabsburgivPovstannya RakociRevolyuciya 1848 1849 rokiv v UgorshiniAvstro ugorskij kompromisTranslejtaniyaUgorska istoriya v HH stolittiPersha RespublikaUgorska Radyanska RespublikaUgorske korolivstvo 1920 1946 Ugorshina 1944 1945 Druga RespublikaNarodna RespublikaPovstannya 1956SuchasnistUgorska RespublikaPortal Ugorshina pereglyanutiobgovoritiredaguvatiPochatok vijni1914 roku Avstro Ugorshina bula odniyeyu z velikih derzhav Yevropi z plosheyu 676 443 km i naselennyam 52 miljoni osib z yakih na Ugorshinu pripadalo 325 400 km i 21 mln osib 28 chervnya 1914 Gavrilo Princip ubiv ercgercoga Avstriyi Franca Ferdinanda Pered vstupom u vijnu vagavsya tilki prem yer ministr graf Ishtvan Tisa ne buduchi vpevnenim u vluchnosti momentu dlya zbrojnogo protiborstva Yak tilki Nimecka imperiya poobicyala nejtralizuvati Rumunske korolivstvo i poobicyala sho niyaki teritoriyi Korolivstva Serbiya ne bude priyednano do Avstro Ugorshini vin virishiv pidtrimati vijnu Pislya togo yak Franc Josif I nadislav Serbiyi ultimatum spalahnula vijna yaka nezabarom poshirilasya na velikij chastini Yevropi ta za yiyi mezhami Avstro ugorska armiya v 1914 rociDokladnishe Zbrojni sili Avstro Ugorshini Persha liniya ciyeyi bagatonacionalnoyi armiyi skladalasya z tak zvanoyi zagalnoyi armiyi ta zagalnogo flotu mova yakih bula nimeckoyu i yaki stanovili 87 zagalnoyi chiselnosti armiyi landveru avstrijskoyi armiyi korolivskogo ugorskogo vijska gonvedshegu honvedseg movoyu yakogo bula ugorska ta horvatska Drugu liniyu armiyi skladali mobilizovani avstrijciv Nepfelkeles narodne povstannya ugorciv 1914 roku avstro ugorske vijsko stalo pered najbilshim viprobuvannyam za vsyu svoyu todishnyu istoriyu Pislya mobilizaciyi zbrojni sili bulo zgrupovano v shist armij zagalnoyu chiselnistyu 3 2 mln voyakiv U 1914 1918 rokah u comu vijsku sluzhili 9 mln osib 7 8 mln u bojovih chastinah Porivnyano z inshimi armiyami Yevropi dosvidchenim veteranskim zbrojnim silam Ugorshini i yihnomu tehnichnomu sporyadzhennyu ne pridilyalosya nalezhnoyi uvagi vijskovi vitrati buli nedostatni Ne vistachalo artileriyi hocha cyu progalinu z nadlishkom nadoluzhili piznishe u hodi vijni Do samogo kincya vijni ne bulo nalagodzheno pravilnogo postachannya boyepripasiv Zbrojni sili poterpali vid nestachi vijskovoyi aviaciyi pered vijnoyu vona nalichuvala tilki 42 vijskovi ta 40 sportivnih litakiv Dlya vijskovih kerivnikiv serjoznu problemu takozh stanovila unifikaciya bagatonacionalnih pidrozdiliv Uchast UgorshiniUprodovzh usiyeyi vijni zbrojni sili Avstro Ugorshini zalishalisya znachnoyu miroyu yedinimi popri yihnij bagatoetnichnij harakter i pevni ochikuvannya protilezhnogo Todi yak nimecka pidtrimka mala bezsumnivno virishalne znachennya dlya uspihu riznih nastupiv napriklad Gorlickij proriv i bitva pri Kaporetto bagatonacionalni armiyi Avstro Ugorshini cilkovito doveli svoyu zdatnist do oboronnoyi roli na vsih teatrah voyennih dij do yakih voni zaluchalisya Perevazhno nimecki za nacionalnistyu komandiri armiyi zagalom viyavlyali najbilshu prihilnist do vijsk nimeckogo pohodzhennya ale etnichni ugorski vijska takozh rozglyadalisya yak nadijni i shiroko vikoristovuvalisya na peredovij osoblivo na Rosijskomu ta Italijskomu frontah U bilshosti vipadkiv pidrozdili z inshih etnichnih grup u mezhah imperiyi mali menshu imovirnist opinitisya na strategichno vazhlivih poziciyah i otzhe mali menshi vtrati Uprodovzh Pershoyi svitovoyi vijni ne bulo zhodnogo dokumentalno pidtverdzhenogo nastupu chisto ugorskih za etnichnim skladom vijsk ale ci vijska vse zh taki vnesli virishalnij vklad u rezultati deyakih bitv yak ot 3 15 grudnya 1914 roku pid chas bitvi za Limanovu rosijskij parovij kotok zupinili peredovsim gusari koli general lejtenant Jozef Rot atakuvav 3 tyu rosijsku armiyu na pravomu krili 10 ta Budapeshtska ta 11 ta Debrecenska kavalerijski diviziyi vstupili u blizhnij bij i virishili dolyu bitvi 11 grudnya pid chas geroyichnoyi oboroni komanduyuchi 9 m Shopronskim kavalerijskim polkom zaginuv polkovnik Ottmar Mur General lejtenant Artur Arc razom z general lejtenantom Imre Gadf komanduyuchi 39 yu Koshickoyu diviziyeyu znishili 15 rosijsku diviziyu Pid chas oblogi Peremishlya oboronoyu yakogo keruvav general German Kusmanek golovna liniya oboroni sho skladalasya z ugorskih vijsk p yat misyaciv z listopada 1915 roku ohoronyala fortecyu Zahisnikami komanduvav komandir 23 yi Segedskoyi diviziyi Arpad Tamash Pislya povnogo vitrachannya boyepripasiv i prodovolchih zapasiv Peremishl kapitulyuvala polishayuchi 120 000 vijskovopolonenih Na perednij liniyi po richci Izonco ugorski vijska brali uchast u vsih dvanadcyatoh bitvah Na plato Doberdo i poblizu Karstu najserjoznishi boyi veli ugorci yaki skladali odnu tretinu vid zagalnoyi kilkosti zbrojnih sil Zokrema vidznachilisya 20 j Nadvaradskij ta 17 j Budapeshtskij zagalni polki 15 chervnya 1918 roku nepodalik richki P yave 6 a armiya pid komanduvannyam ercgercoga Jozhefa Agoshta ovolodila bilshoyu chastinoyu gori Montello i utrimuvala yiyi do kincya vijni Virishalni boyi veli 31 j Budapeshtskij zagalnij polk i 11 ta Debrecenska diviziya Vijska nabrani v Korolivstvi Ugorshina prisvyatili nebagato chasu oboroni vlasne Ugorshini za vinyatkami Brusilovskogo prorivu v chervni 1916 roku ta vtorgnennya rumunskoyi armiyi u Transilvaniyu kilkoma misyacyami piznishe V oboh cih vipadkah protivnika bulo vidbito Nevelika kilkist vijsk z Avstro Ugorshini takozh brala uchast na bilsh viddalenih teatrah voyennih dij yaki vihodili za mezhi kordoniv Avstro Ugorshini v tomu chisli v Gallipolijskij kampaniyi ta na Sinajskomu pivostrovi i u Palestini Vijskove kerivnictvoAvstro ugorskij girskij korpus u Tiroli Sered ugorskih voyenachalnikiv slid vidznachiti tih yaki otrimali chi ne najprestizhnishu vidznaku Hrest Komandora vijskovogo ordena Mariyi Tereziyi General polkovnik Artur Arc fon Shtraussenburg gruden 1914 bitva pid Limanovoyu traven 1915 Gorlickij proriv komanduvav legionom Kassa 6 zhovten 1916 komanduvav 1 yu armiyeyu zahishayuchi Transilvaniyu vid rumunskih vijskErcgercog Josip Avgust Avstrijskij 1915 pid chas 2 4 bitv pri Izonco vin zahishav plato Doberdo gruden 1916 konstebl armiyi uspishni nastupalni operaciyi na Rosijskomu frontiFeldmarshal German Koves fon Koveshaza serpen 1915 komanduvav legionom Nadseben 12 zahopiv Ivangorod zhovten 1915 komanduvach 3 yi armiyi zahopiv Korolivstvo Serbiya sichen lyutij 1916 zajnyav Chornogoriyu i pivnich AlbaniyiVtratiVijskovi vtrati Centralnih derzhav u zhivij sili Z ponad 8 miljoniv osib mobilizovanih v Avstro Ugorshini uprodovzh vijni zaginuv bilsh nizh miljon Ce oznachalo sho v ugorskih zemlyah smertnist stanovila dvadcyat visim na tisyachu cholovik riven vtrat yakij u mezhah Avstro Ugorshini perevishili lishe avstrijci nimeckogo pohodzhennya Porivnyano iz zagalnoyu chiselnistyu armiyi koeficiyent vtrat Ugorshini buv bilshij nizh u bud yakih inshih narodiv Avstro Ugorshini Tomu mogli buti dvi prichini Ugorshina bula bilsh agrarnoyu krayinoyu de mobilizuvati sili legshe nizh iz bilsh promislovo rozvinenih teritorij yak primirom Bogemiya a po druge ugorski voyaki vvazhalisya bilsh nadijnimi i disciplinovanimi nizh voyaki z inshih etnichnih grup Voyenni cili UgorshiniNa vidminu vid Nimechchini Franciyi chi Italiyi u vipadku z Ugorshinoyu pitannya pro yiyi cili u Pershij svitovij vijni zalishayetsya majzhe nedoslidzhenim Odnak oskilki Korolivstvo Ugorshina bulo politichno najbilsh stabilnoyu chastinoyu Gabsburzkoyi monarhiyi vono silno vplivalo na voyenni plani dualistichnoyi monarhiyi Osnovni turboti uryadu v Budapeshti buli prodiktovani poboyuvannyami za cilisnist Ugorshini U lipni 1914 roku yiyi prem yer ministr Ishtvan Tisa perekonav Radu Koroni Monarhiyi ne vimagati novih teritorij vid Serbiyi Paralelno z cim ugorska opoziciya tayemno povidomila Antanti sho mozhe buti progoloshena nezalezhna Ugorshina gotova pidpisati separatnij mirnij dogovir yaksho garantuvati yiyi kordoni Lider opoziciyi Mihaj Karoyi nalagodiv zv yazki z italijcyami britancyami i francuzami Voseni 1915 z uspihami avstro ugorskoyi armiyi separatistski nastroyi u Budapeshti ohololi Ugorski politiki povernulisya do pitannya aneksiyi Pivnichnoyi Serbiyi ta mozhlivo Chornogoriyi Koli Avstriya peredbachala priyednannya Polshi Tisa napolyagav u Vidni na vklyuchenni v Ugorshinu Bosniyi i Gercegovini i jmovirno Dalmaciyi Prote koli Rumuniya u serpni 1916 roku ogolosila vijnu Gabsburzkij monarhiyi uryad Tisa rozrahovuvav na aneksiyu rumunskih zemel todi yak ugorska radikalna opoziciya u parlamenti samostijniki na choli z Mihayem Karoyi posilili separatistsku propagandu U berezni 1917 Tisa zaproponuvav Radi Koroni Monarhiyi rozdiliti Rumuniyu mizh Ugorshinoyu ta Rosiyeyu zalishayuchi nevelichku rumunsku bufernu derzhavu Odnak zgidno z Buharestskim mirnim dogovorom 7 travnya 1918 Rumuniya vidstupila Ugorshini tilki karpatski perevali Nastupnim uspihom ugorskogo teritorialnogo ekspansionizmu bula zgoda Gabsburgiv na priyednannya do Korolivstva Bosniyi i Gercegovini ta Dalmaciyi v zhovtni 1918 roku Ochikuyuchi padinnya Centralnih derzhav cisar dozvoliv Mihayu Karoyi sformuvati uryad u Budapeshti Cej uryad 31 zhovtnya 1918 progolosiv nezalezhnist Ugorshini Prote ce ne zavadilo Antanti ta yiyi soyuznikam visunuti do Ugorshini teritorialni pretenziyi Kinec kincem Trianonskim mirnim dogovorom 4 chervnya 1920 voni vidkololi vid Ugorshini tri chverti yiyi dovoyennoyi teritoriyi Naslidki11 listopada 1918 Persha svitova vijna zakinchilasya dlya Avstro Ugorshini povnim vijskovim prograshem navit yaksho na moment rozvalu vsi vijskovi sili stoyali poza kordonami 1914 roku Z rozvalom armiyi rozpalasya i Avstro Ugorshina Nacionalni menshini Korolivstva Ugorshina zazhadali nezalezhnih nacionalnih derzhav Za pidpisanim 4 chervnya 1920 roku Trianonskim dogovorom Ugorshina vtratila dvi tretini svoyih zemel bilsh nizh polovinu svogo naselennya bilshe teritoriyi nizh bud yaka insha krayina na toj chas za vinyatkom kolonij Visim miljoniv ugorciv zalishilisya v Ugorshini a ponad tri miljoni ugorciv opinilisya po inshij bik novostvorenih kordoniv Utvorilisya taki novi derzhavi yak Chehoslovachchina Polsha i Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv a deyaki vzhe nayavni krayini rozshirili svoyi teritoriyi Italiya i Rumuniya Pivdennu chastinu Ugorshini viddali Yugoslaviyi i perejmenuvali na Voyevodinu V Yugoslaviyu takozh uvijshla Horvatiya pislya 900 rokiv federaciyi z Ugorshinoyu Bosniyu i Gercegovinu bulo tezh vklyucheno v Yugoslaviyu Ponad 104 000 kvadratnih kilometriv usyu Shidnu Ugorshinu i Transilvaniyu Antanta peredala Rumuniyi Ce bulo bilshe nizh te sho zalishilosya dlya samoyi Ugorshini 93 030 km Pivnichnu chastinu Ugorshini bulo priyednano do novostvorenoyi Chehoslovachchini Ci novi abo znachno zbilsheni derzhavi pislya vijni utvorili navkolo Ugorshini Malu Antantu shob zrobiti nemozhlivim vidnovlennya poperednih kordoniv Ugorsku armiyu bulo skorocheno do vsogo lishe 30 000 osib Ugorshini bulo zaboroneno mati vijskovu aviaciyu tanki i bud yaku skladnishu zbroyu Kordoni bulo vstanovleno takim chinom shob voni peretinali vsi prirodni liniyi oboroni prizvodyachi do povnoyi urazlivosti i slabkoyi zahishenosti teritoriyi sho zalishilisya Chehoslovackij kordon proklali za 30 km vid Budapeshta z tim shob misto potrapilo v zonu dosyazhnosti rozmishenih uzdovzh kordonu chehoslovackih garmat Div takozhPortal Ugorshina Persha svitova vijna Naslidki Pershoyi svitovoyi vijniPrimitkiRothenburg G The Army of Francis Joseph West Lafayette Purdue University Press 1976 p 218 A Piahanau Hungarian War Aims During WWI Between Expansionism and Separatism Central European Papers 2 2 2014 95 107 http www slu cz fvp cz web cep en journal archive copy of 2013 vol 1 no 1 20140202 piahanauPosilannyaDeak John The Great War and the Forgotten Realm The Habsburg Monarchy and the First World War Journal of Modern History 2014 86 2 pp 336 380 Piahanau Aliaksandr Hungarian War Aims During WWI Between Expansionism and Separatism Central European Papers 2 2 2014 95 107 https halshs archives ouvertes fr halshs 01261461 document M Yu Chukanova K voprosu o celyah vojny v politike vengerskogo pravitelstva v sbornike Pervaya mirovaya vojna i problemy politicheskogo pereustrojstva v Centralnoj i Yugo Vostochnoj Evrope Sb st AN SSSR In t slavyanovedeniya i balkanistiki M ISB 1991 S 43 72 A O Peganov Propaganda ili tajnaya diplomatiya Ideya zaklyucheniya Vengriej separatnogo mira s Antantoj v nachale Pervoj mirovoj vojny osen 1914 leto 1915 g Peterburgskij istoricheskij zhurnal Issledovaniya po problemam rossijskoj i vseobshej istorii Vyp 2 10 Sankt Peterburg II RAN 2016 C 32 51 https hal archives ouvertes fr hal 01341073 document A Peganov Nacionalno territorialnye pretenzii Vengrii v Pervoj mirovoj vojne Pervaya mirovaya vojna v istoricheskih sudbah Evropy sb materialov Mezhdunar nauch konf g Vilejka 18 okt 2014 g redkol V A Bogush pred i dr Minsk Izd centr BGU 2014 S 359 366 http elib bsu by bitstream 123456789 114569 1 Peganov pdf I Berteni ml dve vojny vengrov v 1914 1919 gg Narody Gabsburgskoj monarhii v 1914 1920 gg ot nacionalnyh dvizhenij k sozdaniyu nacionalnyh gosudarstv TOM I Otv red M Volos G D Shkundin Moskva Kvadriga 2012 C 81 100 http rusasww1 ru files books 2016 02 17 maketblock pdf Wiest Andy Tibor Balla addendum Magyarorszag az elso vilaghaboruban 2003 2001 The Illustrated History of World War I London Amber Books Ltd reprint in Hungarian by M ertek Kiado Kft ISBN 963 9519 28 6