Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Тюльпан Альберта | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Тюльпан Альберта на поштовій марці Казахстану 1997 року | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Tulipa albertii Regel, | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Tulipa vvedenskyi Botschantz. | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Тюльпа́н Альбе́рта (Tulipa albertii, каз. Альберт қызғалдағы) — багаторічна рослина роду тюльпан родини лілійних.
Історія
З 1876 по 1855 рр.. Альберт Регель працював лікарем в місті Кульджа і збирав рослини за завданням Петербурзького ботанічного саду. За зразком, знайденим ним, у 1877 році його батько Едуард Регель описав цей вид і назвав його на честь сина.
Опис
Цибулина яйцеподібна, до 3-4 см в діаметрі, з кожистими темно-бурними, продовженими лусками. Стебло сизе, з легким бордовим відтінком, міцне, присадкувате, разом з квітконіжкою до 20 см заввишки. Листя (3-4) сизі, майже блакитні, по краю хвилясті, поступово догори дедалі менші, нижній — еліптичний, верхній ланцетовий. Квітка одиночна, келихоподібна, без запаху, до 7 см заввишки; зовнішні листочки оцвітини загострені, внутрішні увігнуті, із закругленою або слабо виїмчастою верхівкою. Відрізняється великим поліморфізмом забарвлення — від чисто жовтого, помаранчевого і строкатого — до червоного і малиново-червоного. Дно квітки часто чорне зсередини. У жовтоквіткових форм звичайні червоні смуги по спинці і трикутні плями на внутрішній стороні листочків оцвітини. Тичинки 2,9 см заввишки. Під час розцвітання квітки вище зав'язі і в 2-3 рази коротше оцвітини. Пильовики темно-фіолетові або жовті. Плід — коробочка, до 6 см завдовжки і 2,5 см завширшки, число нормально розвинених насінин до 240. Плодоніжка зазвичай яскраво забарвлена антоціаном в рожевий або коричневий колір, але завжди темніше коробочки. Насіння 0,6x0,5 см, неправильно округло трикутне, яскраво коричневе з темно-зеленою плямою в витягнутому верхньому кутку. Розмноження насіннєве, дуже рідко вегетативне. Цвіте з початку квітня до кінця першої декади травня, плодоносить у травні — червні.
Екологія
Росте в передгір'ях і невисоких сухих горах, на щебнистих і кам'янистих схилах з прорідженою рослинністю. У природних популяціях зустрічаються спонтанні гібриди з тюльпаном Грейга (Tulipa greigii).
Поширення
Тюльпан Альберта — ендемічна рослина Середньої Азії. Ареал охоплює Прибалхашшя (, ), Тянь-Шань (Каратау, ). Країни поширення: Казахстан, Киргизстан, Таджикистан.
Охоронні заходи
Вид перебував у Червоній книзі СРСР. Наразі занесений до Червоної книги Казахстану.
Культивування
Вперше введений в культуру в Санкт-Петербурзі Е. Регелєм в 1877 році. Вирощується в ботанічних садах Бішкека, Ташкента, Москви, Києва, Донецька, Харкова, Мінська, Тарту.
Використання
Декоративна рослина. Перспективний для ландшафтних посадок і альпінаріїв. У селекції практично не використовується.
Див. також
Примітки
- , Латинська мова для студентів-агробіологів. Навчальний посібник. — К. : Центр навчальної літератури, 2006. — 384 с. — . з джерела 21 листопада 2018
- Tulipa alberti Regel. Плантариум. Процитовано 18.11.2017. (рос.)
Література
- . — С.-Петербург, 1877. — Т. 5. — С. 264. (рос.)
- Бочанцева З. Тюльпаны. Морфология, цитология и биология. — Ташкент : Изд-во АН Узбекской ССР, 1962. — 408 с. (рос.)
- , Китаева Л. А., Немченко Э. П. Декоративные растения СССР. — Москва : Мысль, 1986. — С. 49. (рос.)
- Введенский А. И. Род 272. Тюльпан — Tulipa. // Флора СССР : в 30 т / В. Л. Комаров. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1935. — Т. IV. — С. 320—464. (рос.)
- Введенский А. И., Ковалевская С. С. Род Tulipa L. // Определитель растений Средней Азии. — Ташкент : ФАН, 1971. — Т. 2. — С. С. 94–109. (рос.)
Джерела
- . Дары Природы. Архів оригіналу за 01.12.2017. Процитовано 18.11.2017. (рос.)
- Тюльпаны и другие луковичные растения Казахстана. Tulipa alberti — Тюльпан Альберта. Энциклопедия декоративных садовых растений. Процитовано 18.11.2017. (рос.)
- Тюльпан Альберта. Асиенда.ру. Процитовано 21.11.2017. (рос.)
- Tulipa albertii Regel. Редкие растения РК. Процитовано 26.11.2017. (рос.)
- Tulipa albertii Regel. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Процитовано 18.11.2017. (англ.)
- Taxon: Tulipa alberti Regel. U.S. National Plant Germplasm System. Міністерство сільського господарства США. Процитовано 18.11.2017. (англ.)
Посилання
- Tulipa alberti. JSTOR. (англ.)
- Tulipa alberti. . Московський державний університет імені М. В. Ломоносова. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyulpan Alberta Tyulpan Alberta na poshtovij marci Kazahstanu 1997 roku Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas Odnodolni Liliopsida Poryadok Liliyecviti Liliales Rodina Lilijni Liliaceae Pidrodina Lilioideae Triba Rid Tyulpan Tulipa Pidrid Tulipa Vid Tyulpan Alberta Binomialna nazva Tulipa albertii Regel Sinonimi Tulipa vvedenskyi Botschantz Posilannya Vikishovishe Tulipa alberti Vikividi Tulipa albertii IPNI 542813 1 MSOP 184528906 NCBI 2173068 Tyulpa n Albe rta Tulipa albertii kaz Albert kyzgaldagy bagatorichna roslina rodu tyulpan rodini lilijnih IstoriyaZ 1876 po 1855 rr Albert Regel pracyuvav likarem v misti Kuldzha i zbirav roslini za zavdannyam Peterburzkogo botanichnogo sadu Za zrazkom znajdenim nim u 1877 roci jogo batko Eduard Regel opisav cej vid i nazvav jogo na chest sina OpisCibulina yajcepodibna do 3 4 sm v diametri z kozhistimi temno burnimi prodovzhenimi luskami Steblo size z legkim bordovim vidtinkom micne prisadkuvate razom z kvitkonizhkoyu do 20 sm zavvishki Listya 3 4 sizi majzhe blakitni po krayu hvilyasti postupovo dogori dedali menshi nizhnij eliptichnij verhnij lancetovij Kvitka odinochna kelihopodibna bez zapahu do 7 sm zavvishki zovnishni listochki ocvitini zagostreni vnutrishni uvignuti iz zakruglenoyu abo slabo viyimchastoyu verhivkoyu Vidriznyayetsya velikim polimorfizmom zabarvlennya vid chisto zhovtogo pomaranchevogo i strokatogo do chervonogo i malinovo chervonogo Dno kvitki chasto chorne zseredini U zhovtokvitkovih form zvichajni chervoni smugi po spinci i trikutni plyami na vnutrishnij storoni listochkiv ocvitini Tichinki 2 9 sm zavvishki Pid chas rozcvitannya kvitki vishe zav yazi i v 2 3 razi korotshe ocvitini Piloviki temno fioletovi abo zhovti Plid korobochka do 6 sm zavdovzhki i 2 5 sm zavshirshki chislo normalno rozvinenih nasinin do 240 Plodonizhka zazvichaj yaskravo zabarvlena antocianom v rozhevij abo korichnevij kolir ale zavzhdi temnishe korobochki Nasinnya 0 6x0 5 sm nepravilno okruglo trikutne yaskravo korichneve z temno zelenoyu plyamoyu v vityagnutomu verhnomu kutku Rozmnozhennya nasinnyeve duzhe ridko vegetativne Cvite z pochatku kvitnya do kincya pershoyi dekadi travnya plodonosit u travni chervni EkologiyaRoste v peredgir yah i nevisokih suhih gorah na shebnistih i kam yanistih shilah z proridzhenoyu roslinnistyu U prirodnih populyaciyah zustrichayutsya spontanni gibridi z tyulpanom Grejga Tulipa greigii PoshirennyaTyulpan Alberta endemichna roslina Serednoyi Aziyi Areal ohoplyuye Pribalhashshya Tyan Shan Karatau Krayini poshirennya Kazahstan Kirgizstan Tadzhikistan Ohoronni zahodiVid perebuvav u Chervonij knizi SRSR Narazi zanesenij do Chervonoyi knigi Kazahstanu KultivuvannyaVpershe vvedenij v kulturu v Sankt Peterburzi E Regelyem v 1877 roci Viroshuyetsya v botanichnih sadah Bishkeka Tashkenta Moskvi Kiyeva Donecka Harkova Minska Tartu VikoristannyaDekorativna roslina Perspektivnij dlya landshaftnih posadok i alpinariyiv U selekciyi praktichno ne vikoristovuyetsya Div takozhSpisok vidiv rodu tyulpanPrimitki Latinska mova dlya studentiv agrobiologiv Navchalnij posibnik K Centr navchalnoyi literaturi 2006 384 s ISBN 966 364 263 7 z dzherela 21 listopada 2018 Tulipa alberti Regel Plantarium Procitovano 18 11 2017 ros Literatura S Peterburg 1877 T 5 S 264 ros Bochanceva Z Tyulpany Morfologiya citologiya i biologiya Tashkent Izd vo AN Uzbekskoj SSR 1962 408 s ros Kitaeva L A Nemchenko E P Dekorativnye rasteniya SSSR Moskva Mysl 1986 S 49 ros Vvedenskij A I Rod 272 Tyulpan Tulipa Flora SSSR v 30 t V L Komarov M L Izd vo AN SSSR 1935 T IV S 320 464 ros Vvedenskij A I Kovalevskaya S S Rod Tulipa L Opredelitel rastenij Srednej Azii Tashkent FAN 1971 T 2 S S 94 109 ros Dzherela Dary Prirody Arhiv originalu za 01 12 2017 Procitovano 18 11 2017 ros Tyulpany i drugie lukovichnye rasteniya Kazahstana Tulipa alberti Tyulpan Alberta Enciklopediya dekorativnyh sadovyh rastenij Procitovano 18 11 2017 ros Tyulpan Alberta Asienda ru Procitovano 21 11 2017 ros Tulipa albertii Regel Redkie rasteniya RK Procitovano 26 11 2017 ros Tulipa albertii Regel Tropicos Missurijskij botanichnij sad Procitovano 18 11 2017 angl Taxon Tulipa alberti Regel U S National Plant Germplasm System Ministerstvo silskogo gospodarstva SShA Procitovano 18 11 2017 angl PosilannyaTulipa alberti JSTOR angl Tulipa alberti Moskovskij derzhavnij universitet imeni M V Lomonosova ros