Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тюльпа н Гре йга Tulipa greigii багаторічна рослина роду тюльпан родини лілійних Тюльпан Грейга Біологічна класифікація

Tulipa greigii

Tulipa greigii

Тюльпа́н Гре́йга (Tulipa greigii) — багаторічна рослина роду тюльпан родини лілійних.

Тюльпан Грейга
image
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Лілієцвіті (Liliales)
Родина: Лілієві (Liliaceae)
Підродина: Lilioideae
Триба: Lilieae
Рід: Тюльпан (Tulipa)
Вид:
Тюльпан Грейга (T. greigii)
Біноміальна назва
Tulipa greigii
Синоніми

Tulipa altaica var. karatavica Regel
Tulipa greigii var. flava Regel
Tulipa karatavica (Regel) Vved. ex

Історія

image
Жовтоквіткова форма тюльпана Грейга у Празькому ботанічному саду
image
Срібна 2017 року номіналом у 500 тенге із зображенням тюльпана Грейга
image
Тюльпан Грейга на поштовій марці СРСР 1960 року

У 1868 році Едуард Регель описав цей вид за зразком, зібраним в горах Каратау спочатку як різновид тюльпана алтайського (Tulipa altaica var. karatavica), а потім, в 1873 році — як самостійний вид. Названий на честь  — президента .

Опис

Цибулина подовжено-яйцеподібна, 2-4 см в діаметрі, з червонувато-бурими шкірястими лусками. Стебла до 50 см заввишки, товсті, потужні, часто пофарбовані антоціаном в рожевий або коричнево-бордовий колір; запушені густими короткими, волосками, що стирчать. Листки — зазвичай, 4, рідше — 3 або 5, з темно-фіолетовими плямами. Квітконос пухнастий, 10 — 50 см заввишки. Квітка одиночна, келихоподібної або чашоподібної форми, до 10-12 см заввишки, зовнішні листочки оцвітини загострені в пухнастий кінчик. Забарвлення — найчастіше червоне, іноді помаранчеве, яскраво-жовте, світло-кремове. Дно у червоних форм — чорне або жовте, нерідко у світлих форм на внутрішній стороні листочків оцвітини — червоні або малинові плями. Тичинкові нитки і пильовики — жовті, чорнуваті або темно-бордові. Зав'язь блідо-зелена, зазвичай у вигляді рівного по всій довжині циліндра, 3,3 × 0,6 см завдовжки. Рильце велике, значно ширше зав'язі, світло-жовте. У деяких форм зав'язь під рильцем поступово звужується. Плід — коробочка, до 11 см завдовжки і 4 см завширшки, але бувають і менших розмірів. Насіння світло-коричневе, кривувато-яйцеподібне, 1,3 × 0,7 см. Число нормально розвинених насінин — до 313. Розмноження — насіннєве, дуже рідко вегетативне.

Цвіте з початку квітня до початку червня, плодоносить в червні-липні.

Екологія

Росте на підгірних рівнинах і шлейфах гір, на глинистих, кам'янисто-щебенистих схилах передгір'їв або невисоких гір, до 2400 м над рівнем моря, у щебенистих і суглинистих степах.

У природних популяціях нерідкі спонтанні гібриди з тюльпаном Кауфмана (Tulipa kaufmanniana) і тюльпаном Альберта (Tulipa alberti).

Поширення

Тюльпан Грейга — ендемічна рослина Середньої Азії. У дикому вигляді роосте тільки на півдні Казахстану (Жамбильська, Південно-Казахстанська і Кизилординська області) та на прилеглих територіях Узбекистану, Таджикистану і Киргизстану.

Охоронні заходи

Вид перебував у Червоній книзі СРСР. Наразі занесений до Червоних книг Казахстану, , та .

Культивування

Вперше введений в культуру в Санкт-Петербурзі Е. Регелєм в 1872 році. Вирощується в ботанічних садах країн колишнього СРСР та Західної Європи.

У природі існує багато форм цього виду, що розрізняються величиною вегетативних органів, формою і забарвленням оцвітини, тичинкових ниток і маточки. Широка видова мінливість здавна використовувалася селекціонерами, але поширенню в культурі заважало слабке насіннєве розмноження. Однак після того, як були отримані внутрішньовидові та міжвидові гібриди, ситуація покращилася, особливо перспективними виявилися гібриди з тюльпаном Кауфмана. В результаті були отримані сорти з високим коефіцієнтом розмноження.

Використання

Цибулини їстівні. У узбецькій і казахській народній медицині застосовуються пелюстки (при головному болю) і плоди (при легеневих захворюваннях). Широко використовується в селекції. У 1877 році удостоєний диплома першокласного сорту в Голландії. Перші 15 сортів були отримані вже в 1889 році, до кінця 1960-х років — 286 сортів.

У 1960 році різновиди і гібриди, у яких переважають характерні особливості тюльпана Грейга були виділені в окремий клас «Тюльпани Грейга».

Однією з відмінних рис тюльпнів Грейга є характерна для них крапчатість листя, що надає їм особливу декоративність. Листя по верхній стороні прикрашені коричнево-фіолетовими плямами різної форми і інтенсивності; на початку вегетації дуже яскраві, поступово бліднуть в процесі цвітіння, у багатьох рослин після цвітіння зникають зовсім.

За термінами цвітіння — ранні і середньоранні. Цвітуть слідом за , в кінці квітня — початку травня, їх квіти довго не в'януть.

Призначення тюльпанів цього класу універсальне, через те, що сорти цього класу відрізняються великою різноманітністю: за забарвленням і формою квітки, висотою рослини, формою і забарвленням листя, термінами цвітіння. Сорти придатні для вигонки і зрізки.

Культивари

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Див. також

Примітки

  1. С. Мельник. Методика проведення кваліфікаційної експертизи сортів декоративних видів рослин на придатність до поширення в Україні. — Міністерство аграрної політики та продовольства України. Український інститут експертизи сортів рослин, 2016. — С. 26.
  2. Tulipa greigii Regel. Плантариум. Процитовано 19.11.2017. (рос.)

Література

  • Бочанцева З. Тюльпаны. Морфология, цитология и биология. — Ташкент : Изд-во АН Узбекской ССР, 1962. — 408 с. (рос.)
  • , Китаева Л. А., Немченко Э. П. Декоративные растения СССР. — Москва : Мысль, 1986. — С. 49. (рос.)
  • Введенский А. И. Род 272. Тюльпан — Tulipa. // Флора СССР : в 30 т / В. Л. Комаров. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1935. — Т. IV. — С. 320—464. (рос.)
  • Введенский А. И., Ковалевская С. С. Род Tulipa L. // Определитель растений Средней Азии. — Ташкент : ФАН, 1971. — Т. 2. — С. С. 94–109. (рос.)

Джерела

  • . Дары Природы. Архів оригіналу за 29.03.2016. Процитовано 19.11.2017. (рос.)
  • Тюльпаны и другие луковичные растения Казахстана. Tulipa greigi — Тюльпан Грейга. Энциклопедия декоративных садовых растений. Процитовано 19.11.2017. (рос.)
  • Тюльпан Грейга. Асиенда.ру. Процитовано 21.11.2017. (рос.)
  • Тюльпаны Таджикистана. Інформаційно-пізнавальний портал про Таджикистан. Процитовано 19.11.2017. (рос.)
  • Класс XIV. Тюльпан Грейга, разновидности и гибриды. VINTAGE TULIPS. Процитовано 22.11.2017. (рос.)
  • Tulipa greigii Regel. Редкие растения РК. Процитовано 26.11.2017. (рос.)
  • Tulipa greigii Regel. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Процитовано 19.11.2017. (англ.)
  • Taxon: Tulipa greigii Regel. U.S. National Plant Germplasm System. Міністерство сільського господарства США. Процитовано 19.11.2017. (англ.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tyulpa n Gre jga Tulipa greigii bagatorichna roslina rodu tyulpan rodini lilijnih Tyulpan Grejga Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Liliyecviti Liliales Rodina Liliyevi Liliaceae Pidrodina Lilioideae Triba Lilieae Rid Tyulpan Tulipa Vid Tyulpan Grejga T greigii Binomialna nazva Tulipa greigii Regel Sinonimi Tulipa altaica var karatavica Regel Tulipa greigii var flava Regel Tulipa karatavica Regel Vved exIstoriyaZhovtokvitkova forma tyulpana Grejga u Prazkomu botanichnomu sadu Sribna 2017 roku nominalom u 500 tenge iz zobrazhennyam tyulpana Grejga Tyulpan Grejga na poshtovij marci SRSR 1960 roku U 1868 roci Eduard Regel opisav cej vid za zrazkom zibranim v gorah Karatau spochatku yak riznovid tyulpana altajskogo Tulipa altaica var karatavica a potim v 1873 roci yak samostijnij vid Nazvanij na chest prezidenta OpisCibulina podovzheno yajcepodibna 2 4 sm v diametri z chervonuvato burimi shkiryastimi luskami Stebla do 50 sm zavvishki tovsti potuzhni chasto pofarbovani antocianom v rozhevij abo korichnevo bordovij kolir zapusheni gustimi korotkimi voloskami sho stirchat Listki zazvichaj 4 ridshe 3 abo 5 z temno fioletovimi plyamami Kvitkonos puhnastij 10 50 sm zavvishki Kvitka odinochna kelihopodibnoyi abo chashopodibnoyi formi do 10 12 sm zavvishki zovnishni listochki ocvitini zagostreni v puhnastij kinchik Zabarvlennya najchastishe chervone inodi pomarancheve yaskravo zhovte svitlo kremove Dno u chervonih form chorne abo zhovte neridko u svitlih form na vnutrishnij storoni listochkiv ocvitini chervoni abo malinovi plyami Tichinkovi nitki i piloviki zhovti chornuvati abo temno bordovi Zav yaz blido zelena zazvichaj u viglyadi rivnogo po vsij dovzhini cilindra 3 3 0 6 sm zavdovzhki Rilce velike znachno shirshe zav yazi svitlo zhovte U deyakih form zav yaz pid rilcem postupovo zvuzhuyetsya Plid korobochka do 11 sm zavdovzhki i 4 sm zavshirshki ale buvayut i menshih rozmiriv Nasinnya svitlo korichneve krivuvato yajcepodibne 1 3 0 7 sm Chislo normalno rozvinenih nasinin do 313 Rozmnozhennya nasinnyeve duzhe ridko vegetativne Cvite z pochatku kvitnya do pochatku chervnya plodonosit v chervni lipni EkologiyaRoste na pidgirnih rivninah i shlejfah gir na glinistih kam yanisto shebenistih shilah peredgir yiv abo nevisokih gir do 2400 m nad rivnem morya u shebenistih i suglinistih stepah U prirodnih populyaciyah neridki spontanni gibridi z tyulpanom Kaufmana Tulipa kaufmanniana i tyulpanom Alberta Tulipa alberti PoshirennyaTyulpan Grejga endemichna roslina Serednoyi Aziyi U dikomu viglyadi rooste tilki na pivdni Kazahstanu Zhambilska Pivdenno Kazahstanska i Kizilordinska oblasti ta na prileglih teritoriyah Uzbekistanu Tadzhikistanu i Kirgizstanu Ohoronni zahodiVid perebuvav u Chervonij knizi SRSR Narazi zanesenij do Chervonih knig Kazahstanu ta KultivuvannyaVpershe vvedenij v kulturu v Sankt Peterburzi E Regelyem v 1872 roci Viroshuyetsya v botanichnih sadah krayin kolishnogo SRSR ta Zahidnoyi Yevropi U prirodi isnuye bagato form cogo vidu sho rozriznyayutsya velichinoyu vegetativnih organiv formoyu i zabarvlennyam ocvitini tichinkovih nitok i matochki Shiroka vidova minlivist zdavna vikoristovuvalasya selekcionerami ale poshirennyu v kulturi zavazhalo slabke nasinnyeve rozmnozhennya Odnak pislya togo yak buli otrimani vnutrishnovidovi ta mizhvidovi gibridi situaciya pokrashilasya osoblivo perspektivnimi viyavilisya gibridi z tyulpanom Kaufmana V rezultati buli otrimani sorti z visokim koeficiyentom rozmnozhennya VikoristannyaCibulini yistivni U uzbeckij i kazahskij narodnij medicini zastosovuyutsya pelyustki pri golovnomu bolyu i plodi pri legenevih zahvoryuvannyah Shiroko vikoristovuyetsya v selekciyi U 1877 roci udostoyenij diploma pershoklasnogo sortu v Gollandiyi Pershi 15 sortiv buli otrimani vzhe v 1889 roci do kincya 1960 h rokiv 286 sortiv U 1960 roci riznovidi i gibridi u yakih perevazhayut harakterni osoblivosti tyulpana Grejga buli vidileni v okremij klas Tyulpani Grejga Odniyeyu z vidminnih ris tyulpniv Grejga ye harakterna dlya nih krapchatist listya sho nadaye yim osoblivu dekorativnist Listya po verhnij storoni prikrasheni korichnevo fioletovimi plyamami riznoyi formi i intensivnosti na pochatku vegetaciyi duzhe yaskravi postupovo blidnut v procesi cvitinnya u bagatoh roslin pislya cvitinnya znikayut zovsim Za terminami cvitinnya ranni i serednoranni Cvitut slidom za v kinci kvitnya pochatku travnya yih kviti dovgo ne v yanut Priznachennya tyulpaniv cogo klasu universalne cherez te sho sorti cogo klasu vidriznyayutsya velikoyu riznomanitnistyu za zabarvlennyam i formoyu kvitki visotoyu roslini formoyu i zabarvlennyam listya terminami cvitinnya Sorti pridatni dlya vigonki i zrizki KultivariDiv takozhSpisok vidiv rodu tyulpanPrimitkiS Melnik Metodika provedennya kvalifikacijnoyi ekspertizi sortiv dekorativnih vidiv roslin na pridatnist do poshirennya v Ukrayini Ministerstvo agrarnoyi politiki ta prodovolstva Ukrayini Ukrayinskij institut ekspertizi sortiv roslin 2016 S 26 Tulipa greigii Regel Plantarium Procitovano 19 11 2017 ros LiteraturaBochanceva Z Tyulpany Morfologiya citologiya i biologiya Tashkent Izd vo AN Uzbekskoj SSR 1962 408 s ros Kitaeva L A Nemchenko E P Dekorativnye rasteniya SSSR Moskva Mysl 1986 S 49 ros Vvedenskij A I Rod 272 Tyulpan Tulipa Flora SSSR v 30 t V L Komarov M L Izd vo AN SSSR 1935 T IV S 320 464 ros Vvedenskij A I Kovalevskaya S S Rod Tulipa L Opredelitel rastenij Srednej Azii Tashkent FAN 1971 T 2 S S 94 109 ros Dzherela Dary Prirody Arhiv originalu za 29 03 2016 Procitovano 19 11 2017 ros Tyulpany i drugie lukovichnye rasteniya Kazahstana Tulipa greigi Tyulpan Grejga Enciklopediya dekorativnyh sadovyh rastenij Procitovano 19 11 2017 ros Tyulpan Grejga Asienda ru Procitovano 21 11 2017 ros Tyulpany Tadzhikistana Informacijno piznavalnij portal pro Tadzhikistan Procitovano 19 11 2017 ros Klass XIV Tyulpan Grejga raznovidnosti i gibridy VINTAGE TULIPS Procitovano 22 11 2017 ros Tulipa greigii Regel Redkie rasteniya RK Procitovano 26 11 2017 ros Tulipa greigii Regel Tropicos Missurijskij botanichnij sad Procitovano 19 11 2017 angl Taxon Tulipa greigii Regel U S National Plant Germplasm System Ministerstvo silskogo gospodarstva SShA Procitovano 19 11 2017 angl PosilannyaTulipa greigii JSTOR angl Tulipa greigii Moskovskij derzhavnij universitet imeni M V Lomonosova ros

Дата публікації:
Топ