Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тріалеті (груз. თრიალეთი, англ. trialeti) — тріалетський гірський хребет, гориста місцевість в центрально-південній Грузії. Простягається на захід від Тбілісі до Боржомі вздовж правого берега Кури. Хребет, утворений вулканогенними і флішевимі породами, слугує вододілом між басейнами річок середньої течії Кури і її притоки Храмі.
Тріалетський гірський хребет груз. თრიალეთის ქედი | ||||
 | ||||
| «Чорна скеля» Шавіклда — найвища вершина Тріалеті | ||||
| Країна |  Грузія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіони | Квемо Картлі, Самцхе-Джавахеті (західна частина) | |||
| Геологія | Малий Кавказ | |||
| Період | палеоген | |||
| Довжина | 144 км, захід-схід | |||
| Ширина | 30 км | |||
| Найвища точка | гора | |||
| - висота | 2850 м | |||
  Тріалетський гірський хребет | ||||
 Тріалетський гірський хребет у Вікісховищі | ||||
Географічне розташування
Тріалетський гірський хребет є частиною Малого Кавказу — це східна половина Аджаро-Тріалетської гірської системи. Він простягається тягнеться в субширотному напрямку від до Тбілісі: східні відроги хребта сягають західних околиць Тбілісі, а на заході він простягається вздовж Мткварі (Кури) на південний-захід від Боржомі. Довжина гірської системи з заходу на схід становить 144 км, максимальна ширина — до 30 км. Гірські складки, що утворюють віялоподібну систему, розбиті скидами. Головний вододільний гребінь хребта увінчаний вершинами висотою до 2800 метрів. Найвищою точкою хребта є, розташована в західній частині масиву, гора [ka] (груз. ყარაყაია) — «чорна скеля», висота якої сягає 2850 метрів над рівнем моря.
Геологія, клімат, рослинність
Тріалетський гірський ланцюг був утворений вулканічною активністю в період палеогену. Складний переважно тими ж вулканогенними і флішевимі породами, що і Месхетський хребет, що говорить про їх повий родинний зв'язок. У західній частині хребта часто зустрічаються молоді андезитові потоки вулканічної лави.
Найвища точка гірського масиву — гора Шавіклде (2850 м). Інші вершини — (2803 м), (2757 м), (2708 м), (2513 м), (2320 м), (2280 м). Магнітні аномалії західної частини хребта показують схилення від -16° до +40°. Є термальні джерела, особливо на північних схилах.
Хребет слугує великим вододілом. На схилах Тріалетських гір беруть початок річки Храмі, , притоки , , , .
Склад вулканічних і осадових порід, з яких складається Тріалетський хребет, сприяє розвитку ксерофітної рослинності. Крім того, до Тріалет в центрі підступають з півдня гірські плато і Джавахетського хребтів, з суворим кліматом. Це сусідство вплинуло на клімат, і, відповідно, на характер рослинності різних частин Тріалетського хребта. Суцільні листяні (дубоів, грабові, букоів) і мішані (з ялиною і сосною) ліси ростуть лише на північних схилах гір. Південні схили заліснені лише частково, в західному і більше в східному закінченнях. У західному закінчення верхня межа лісу простягається до висоти 2000 метрів, в східному — до 1600 м. В західній, більш високій, частині, зустрічаються хвойні ліси з ялиці, сосни, ялини. На двох третинах в середині хребта лісу зовсім немає, схили вкриті зеленими альпійськими, а на південних схилах також субальпійськими луками. В лісах безліч дрібних озер. В нижній частині гір зима помірно холодна, літо тепле, тривале; у верхній частині зима холодна, літо тривале, помірно тепле.
Охоронні об'єкти і пам'ятки
На східних відрогах Тріалетського хребта, в ущелині річки розташований . Заповідник заснований у 1965 році. Його загальна площа 6 тисяч гектарів. Тваринний світ заповідника — заєць-русак, вовчок сірий, борсук, закавказька лисиця, лісова і кам'яна куниці, ласиця, бурий ведмідь, лісовий кіт, кабан, кавказький олень, сарна, кавказька сарна, безоаровий козел; сойка, повзик червоногрудий, золотомушка жовточуба, сорокопуд чорнолобий, шишкар ялиновий, дрізд-омелюх. Рослинність — східна ялина, кавказька ялиця, зустрічаються дуб, східний бук, гостролистий клен, явір, осика, гірський ільм, кавказька груша. Схили Тріалетського хребта покриті густою субальпійською рослинністю.
У 55 кілометрах на захід від Тбілісі, в Шида Картлі, на північному схилі хребта, в кінці ущелини, зрізаної потоком, знаходиться грузинський православний монастирський комплекс Кватахеві. Монастир Успіння Богородиці, заснований в XII—XIII століттях, розташований поблизу села Кавтісхеві, захищений з трьох сторін крутими гірськими схилами.
На території Квемо Картлі, в ущелині річки — фортеця . В історичних хроніках Біртвіська фортеця згадується з XI століття. Серед руїн фортеці є споруди як ранньофеодальної, так і пізньофеодальної епохи. Фортеця являє собою комплекс фортифікаційних споруд, при будівництві яких були використані природні особливості рельєфу — важкодоступні скельні гори з вузькими проходами між ними, що утворили важкопрохідні каньйони, через що Біртвісі вважалася неприступною.
На лінії головного хребта на висоті близько 2200 метрів над рівнем моря — руїни замку Клдекарі («Кам'яні Ворота»). У IX–XI століттях це була резиденція князів Багваші-Ліпарітіді, які контролювали всю Тріалеті, аж до Горі на півночі. А у 8 км від містечка Цалка, на південному березі Храмі — руїни фортеці Ткемліані.
На півдні Тріалетського хребта і у 1936—1940 роках була відкрита група археологічних пам'яток так званої тріалетської культури епохи (початок 2-го тисячоліття до н. е.), до якої відносяться багаті поховання у великих курганах: ямні, без'ямні, з «похоронними залами».
Примітки
- Триалетский хребет // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- . GeoClub.in.ua. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 26.05.2017.
- . Малый Кавказ — Путеводители. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 26.05.2017. (рос.)
- . Алгетский заповедник. 08.11.2015. Архів оригіналу за 18.05.2017. Процитовано 26.05.2017. (рос.)
- . Красная Книга: Заповедники, национальные парки и заказники. 08.11.2015. Архів оригіналу за 03.05.2017. Процитовано 26.05.2017. (рос.)
- Триалети // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trialeti gruz თრიალეთი angl trialeti trialetskij girskij hrebet gorista miscevist v centralno pivdennij Gruziyi Prostyagayetsya na zahid vid Tbilisi do Borzhomi vzdovzh pravogo berega Kuri Hrebet utvorenij vulkanogennimi i flishevimi porodami sluguye vododilom mizh basejnami richok serednoyi techiyi Kuri i yiyi pritoki Hrami Trialetskij girskij hrebet gruz თრიალეთის ქედი Chorna skelya Shaviklda najvisha vershina Trialeti Chorna skelya Shaviklda najvisha vershina TrialetiKrayina GruziyaRegioni Kvemo Kartli Samche Dzhavaheti zahidna chastina Geologiya Malij KavkazPeriod paleogenDovzhina 144 km zahid shidShirina 30 kmNajvisha tochka gora visota 2850 mTrialetskij girskij hrebet Trialetskij girskij hrebet u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Geografichne roztashuvannyaTrialetskij girskij hrebet ye chastinoyu Malogo Kavkazu ce shidna polovina Adzharo Trialetskoyi girskoyi sistemi Vin prostyagayetsya tyagnetsya v subshirotnomu napryamku vid do Tbilisi shidni vidrogi hrebta syagayut zahidnih okolic Tbilisi a na zahodi vin prostyagayetsya vzdovzh Mtkvari Kuri na pivdennij zahid vid Borzhomi Dovzhina girskoyi sistemi z zahodu na shid stanovit 144 km maksimalna shirina do 30 km Girski skladki sho utvoryuyut viyalopodibnu sistemu rozbiti skidami Golovnij vododilnij grebin hrebta uvinchanij vershinami visotoyu do 2800 metriv Najvishoyu tochkoyu hrebta ye roztashovana v zahidnij chastini masivu gora ka gruz ყარაყაია chorna skelya visota yakoyi syagaye 2850 metriv nad rivnem morya Geologiya klimat roslinnistTrialetskij girskij lancyug buv utvorenij vulkanichnoyu aktivnistyu v period paleogenu Skladnij perevazhno timi zh vulkanogennimi i flishevimi porodami sho i Meshetskij hrebet sho govorit pro yih povij rodinnij zv yazok U zahidnij chastini hrebta chasto zustrichayutsya molodi andezitovi potoki vulkanichnoyi lavi Najvisha tochka girskogo masivu gora Shaviklde 2850 m Inshi vershini 2803 m 2757 m 2708 m 2513 m 2320 m 2280 m Magnitni anomaliyi zahidnoyi chastini hrebta pokazuyut shilennya vid 16 do 40 Ye termalni dzherela osoblivo na pivnichnih shilah Hrebet sluguye velikim vododilom Na shilah Trialetskih gir berut pochatok richki Hrami pritoki Sklad vulkanichnih i osadovih porid z yakih skladayetsya Trialetskij hrebet spriyaye rozvitku kserofitnoyi roslinnosti Krim togo do Trialet v centri pidstupayut z pivdnya girski plato i Dzhavahetskogo hrebtiv z suvorim klimatom Ce susidstvo vplinulo na klimat i vidpovidno na harakter roslinnosti riznih chastin Trialetskogo hrebta Sucilni listyani duboiv grabovi bukoiv i mishani z yalinoyu i sosnoyu lisi rostut lishe na pivnichnih shilah gir Pivdenni shili zalisneni lishe chastkovo v zahidnomu i bilshe v shidnomu zakinchennyah U zahidnomu zakinchennya verhnya mezha lisu prostyagayetsya do visoti 2000 metriv v shidnomu do 1600 m V zahidnij bilsh visokij chastini zustrichayutsya hvojni lisi z yalici sosni yalini Na dvoh tretinah v seredini hrebta lisu zovsim nemaye shili vkriti zelenimi alpijskimi a na pivdennih shilah takozh subalpijskimi lukami V lisah bezlich dribnih ozer V nizhnij chastini gir zima pomirno holodna lito teple trivale u verhnij chastini zima holodna lito trivale pomirno teple Ohoronni ob yekti i pam yatkiSuramska fortecya XII st Vid na Trialetski gori Na shidnih vidrogah Trialetskogo hrebta v ushelini richki roztashovanij Zapovidnik zasnovanij u 1965 roci Jogo zagalna plosha 6 tisyach gektariv Tvarinnij svit zapovidnika zayec rusak vovchok sirij borsuk zakavkazka lisicya lisova i kam yana kunici lasicya burij vedmid lisovij kit kaban kavkazkij olen sarna kavkazka sarna bezoarovij kozel sojka povzik chervonogrudij zolotomushka zhovtochuba sorokopud chornolobij shishkar yalinovij drizd omelyuh Roslinnist shidna yalina kavkazka yalicya zustrichayutsya dub shidnij buk gostrolistij klen yavir osika girskij ilm kavkazka grusha Shili Trialetskogo hrebta pokriti gustoyu subalpijskoyu roslinnistyu Monastir Kvatahevi Pozadu Trialetski gori U 55 kilometrah na zahid vid Tbilisi v Shida Kartli na pivnichnomu shili hrebta v kinci ushelini zrizanoyi potokom znahoditsya gruzinskij pravoslavnij monastirskij kompleks Kvatahevi Monastir Uspinnya Bogorodici zasnovanij v XII XIII stolittyah roztashovanij poblizu sela Kavtishevi zahishenij z troh storin krutimi girskimi shilami Na teritoriyi Kvemo Kartli v ushelini richki fortecya V istorichnih hronikah Birtviska fortecya zgaduyetsya z XI stolittya Sered ruyin forteci ye sporudi yak rannofeodalnoyi tak i piznofeodalnoyi epohi Fortecya yavlyaye soboyu kompleks fortifikacijnih sporud pri budivnictvi yakih buli vikoristani prirodni osoblivosti relyefu vazhkodostupni skelni gori z vuzkimi prohodami mizh nimi sho utvorili vazhkoprohidni kanjoni cherez sho Birtvisi vvazhalasya nepristupnoyu Na liniyi golovnogo hrebta na visoti blizko 2200 metriv nad rivnem morya ruyini zamku Kldekari Kam yani Vorota U IX XI stolittyah ce bula rezidenciya knyaziv Bagvashi Liparitidi yaki kontrolyuvali vsyu Trialeti azh do Gori na pivnochi A u 8 km vid mistechka Calka na pivdennomu berezi Hrami ruyini forteci Tkemliani Na pivdni Trialetskogo hrebta i u 1936 1940 rokah bula vidkrita grupa arheologichnih pam yatok tak zvanoyi trialetskoyi kulturi epohi pochatok 2 go tisyacholittya do n e do yakoyi vidnosyatsya bagati pohovannya u velikih kurganah yamni bez yamni z pohoronnimi zalami PrimitkiTrialetskij hrebet Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros GeoClub in ua Arhiv originalu za 3 lipnya 2018 Procitovano 26 05 2017 Malyj Kavkaz Putevoditeli Arhiv originalu za 1 kvitnya 2019 Procitovano 26 05 2017 ros Algetskij zapovednik 08 11 2015 Arhiv originalu za 18 05 2017 Procitovano 26 05 2017 ros Krasnaya Kniga Zapovedniki nacionalnye parki i zakazniki 08 11 2015 Arhiv originalu za 03 05 2017 Procitovano 26 05 2017 ros Trialeti Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Div takozhMalij Kavkaz