Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Частина інформації в цій статті застаріла. (жовтень 2017) |
| Ця стаття може містити . (січень 2013) |
Теорії походження Київської держави — історичні концепції щодо появи й становлення середньовічної держави «Русь» на теренах Східної Європи із центром в Києві. У різні часи різними істориками пропонувались різноманітні концепції чужоземного творення держави: норманська, литовська, готська, хозарська. На противагу їм поставали антиконцепції та теорії автохтонних процесів державотворення. Більшістю сучасних істориків не заперечується певний чужинецький вплив на політичне та економічне життя Київської держави.
Найдавніший давньоукраїнський літопис — «Повість минулих літ» — заснування державності на східнослов'янських теренах приписує норманам (варягам), яких звали «русь». Запросили їх «княжити і володіти» ними племена чудь, словени, кривичі та весь. Відгукнувшись на це запрошення, три норманські брати Рюрик, Синеус і Трувер спочатку прийшли до словен, де заснували місто Ладогу, залишивши в ньому найстаршого Рюрика. Синеус і Трувер померли, а всю владу перебрав Рюрик. Прийшовши до озера Ільменя, він заклав Новгород і сів там княжити. Першими поселенцями в Новгороді були словени, в Полоцьку — кривичі, в Ростові — весь, в Муромі — мурома. Були в Рюрика двоє мужів не його племені — бояри Аскольд і Дір, які, підпросившись до Царгорода, з родом своїм рушили по Дніпру. У дорозі побачили вони городок, який поставили троє братів Кий, Щек і Хорив. Жителі того городка платили данину хозарам. Аскольд і Дір зостались там, зібрали багато варягів і почали володіти полянською землею.
Норманська та антинорманська теорії
Довкола цього літописного твердження, а заразом — і навколо проблеми походження Київської держави півтора століття точиться дискусія між так званими норманістами й антинорманістами. Недостатність, суперечливість і неоднозначність історичного матеріалу, різні методологічні підходи, політична заангажованість ставали на заваді об'єктивного дослідження процесу виникнення Давньоруської держави. Позанаукове трактування цієї проблеми було започатковане у середині XVIII ст. в Санкт-Петербурзькій академії наук у полеміці між Г. Міллером та М. Ломоносовим. Перший доводив, що Київську Русь заснували нормани, а другий рішуче спростовував цю версію. Майже одразу полеміка, що спершу претендувала на науковість, переросла в ідеологічне протистояння.
Норманісти, як і антинорманісти, виникнення держави вважали кульмінаційним одномоментним актом, безпосереднім наслідком діяльності конкретної історичної особи. Під впливом такої доктрини опинилися покоління істориків XIX — першої половини XX ст. У центрі дискусії фігурувало обмежене коло питань — про походження назви «Русь», про те, до якого етносу могли належати літописні варяги й хто були перші руські князі.
Хоча, як видно з літопису, автор під «варягами» розумів сукупність народів, що жили поза Руссю полянською, київською в тому числі й тих, що осіли в Західній Європі. Та русь вважалась варязькою, тобто закордонною, а київська — корінною, метропольною. «Варязьку русь» і вивів у IX ст. Рюрик у Подніпров'я.
Але назва держави не обов'язково відображає сутність її походження. Це простежується на багатьох прикладах з європейської історії, коли назви держав виникли під впливом прийшлих етносів, які з плином часу асимілювалися з місцевими. Так, назва Болгарії походить від імені кочівників-завойовників тюркського походження — болгар; Франції — від імені германського племінного союзу, очоленого франками, які захопили Галлію; Англії — від германського племені англів, котре завоювало місцеве кельтське населення.
Не має принципового значення й етнічне походження вояків-ватажків, які були причетні до створення держави. Як соціальний інститут, що виникає тільки на певній стадії розвитку суспільства, держава нівелює етнічні ознаки правлячої династії, висуваючи на чільне місце структури не племінного, а територіального, над племінного типу. Більше того, розмиванню особливих етнічних, ментальних рис норманської знаті сприяло ослов'янення скандинавів завдяки приватним, а особливо шлюбним зв'язкам. Про глибину цього процесу свідчить хоча б те, що син Ігоря та Ольги став першим князем, названим слов'янським іменем — Святослав. Найдовше зберігалась мовна ознака, що свідчила про приналежність прийшлого етносу. Деякий час існувала двомовність, яка побутувала ще при дворі Ярослава Мудрого. Його сини були останніми київськими князями, щодо яких засвідченно знання шведської мови. Тому, незалежно від того, ким були Аскольд і Дир — норманами, як вважає літописець, чи останніми представниками полянської князівської династії Кия, як вважає більшість вчених, — у часи Аскольда (за літописом, між 862—882 рр.) Русь охоплювала найближчі до Києва території племінних союзів полян, деревлян, дреговичів, та південно-західних сіверян.
Це дає підстави вважати норманську теорію спростованою. Без сумніву, нормани в IX—XI ст. відігравали на Русі активну політичну роль. Безперечне й скандинавське походження Рюрикової династії. Але східнослов'янське суспільство ще до появи варягів мало свої продержавні утворення. Перша руська держава постала з поєднання багатьох, а не лише окремих чинників; варязький був лише одним з них. Руська історія тільки завдяки варягам є такою ж фікцією, як руська історія без них.
Хозарська гіпотеза
Загальновідомо, що в середині VII ст. тюркомовні племена утворили в пониззях Дону й Волги та на Північному Кавказі могутню державу — Хозарський каганат. У VIII ст. він підкорив слов'янські племена полян, сіверян, радимичів та в'ятичів. Ці факти були використані для обґрунтування тези про хозарське походження Київської Русі. Наприклад, у Конституції Пилипа Орлика (1710) стверджувалось, що «хозари-козаки» першими прийняли християнство ще до Володимира Святого. Це означало, що протоукраїнська держава, де головною силою були «хозари-козаки», раніше за Володимира прилучилася до європейської цивілізації. Постала ця гіпотеза за конкретної політичної ситуації, на основу пошуку протидії (зокрема, й ідеологічної) політиці Москви. Щоб уникнути будь-яких намагань довести спорідненість історії України та Московії, в тому числі й щодо віри, Пилип Орлик і висунув тезу про хрещення «хозар-козаків», наголошуючи, що вони раніше навернулися до цивілізованого світу, не маючи ніякого відношення до азійського деспотизму Москви.
Така точка зору істориками різних поколінь не була сприйнята, як і твердження сучасного історика-дослідника О. Пріцака про те, що поляни були не слов'янами, а різновидом хозар, а їхня київська гілка — спадкоємицею роду Кия. Археологічні дослідження давнього Києва свідчать про місцеву слов'янську самобутність його матеріальної культури.
Насправді Русь і Хозарія були паралельними утвореннями, що розвивалися в приблизно однакових хронологічних межах, а ті слов'янські племена, які підкорялися Хозарії, у процесі становлення Київської Русі поступово переходили під її владу. До того ж руси неодноразово вторгалися у хозарські землі. У 60-ті роки X ст. внаслідок війни з русами Хозарська держава перестала існувати. З IX ст. в Європі домінувала Давньоруська держава.
Кельтська теорія
Засновником кельтської теорії походження Русі по праву вважається відомий український політик, правознавець та громадський діяч Сергій Шелухін (1864—1938), який запропонував дану теорію наприкінці 1920-х років. На його думку, народ «русь», який розміщується літописцем поряд із англами та галлами, може бути ототожнений з рутенами (Rutheni) — кельтським плем'ям, яке у І ст. до н. е. зафіксоване Юлієм Цезарем на півдні Галлії, у межиріччі Рони та Гаронни. Рутени, як зазначає дослідник, отримали свою назву від території, на якій проживали: вона «була трактом, шляхом, route для всіх народів, які ходили в Галію і через Галію».
Важливим аргументом на користь даної концепції український мовознавець-славіст В. Г. Скляренко вважає імена варягів, які згадуються в літописі, зокрема у переліку імен руських послів, які брали участь в укладенні угоди з Візантією у 941 р. Як і раніш російський історик-публіцист , В. Скляренко доходить висновку про кельтське походження більшості з них. Водночас, виходячи із сучасного стану наукової розробки кельтської ономастики, запропонована А. Кузьміним та В. Скляренком етимологія, яка спирається головним чином на досить застарілий «Давньокельтський словник» Альфреда Хольдера, виданий в 19 ст., викликає значні сумніви.
Примітки
- ЕУ, 1996, с. 1792—1793.
- Кононенко В. П. Хозарський козацький міф // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 400. — .
- Шелухін С., Звідкіля походить Русь. Теорія кельтського походження Київської Русі з Франції. З орієнтовною картою. — м. Прага, 1929 р.
- Alfred Holder. Alt-celtische Sprachschatz. — 3 Bände, Leipzig, 1891—1896 (нім.)
- Г. Казакевич. Кельтська теорія походження Русі: критичний огляд.[недоступне посилання] — «Українознавство», № 2(43), 2012 р.
Джерела та література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1966. — Кн. 2, [т. 5] : Місто (продовження) — Перемиська Єпархія. — С. 1792—1793. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2017 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni sichen 2013 Teoriyi pohodzhennya Kiyivskoyi derzhavi istorichni koncepciyi shodo poyavi j stanovlennya serednovichnoyi derzhavi Rus na terenah Shidnoyi Yevropi iz centrom v Kiyevi U rizni chasi riznimi istorikami proponuvalis riznomanitni koncepciyi chuzhozemnogo tvorennya derzhavi normanska litovska gotska hozarska Na protivagu yim postavali antikoncepciyi ta teoriyi avtohtonnih procesiv derzhavotvorennya Bilshistyu suchasnih istorikiv ne zaperechuyetsya pevnij chuzhineckij vpliv na politichne ta ekonomichne zhittya Kiyivskoyi derzhavi Najdavnishij davnoukrayinskij litopis Povist minulih lit zasnuvannya derzhavnosti na shidnoslov yanskih terenah pripisuye normanam varyagam yakih zvali rus Zaprosili yih knyazhiti i voloditi nimi plemena chud sloveni krivichi ta ves Vidguknuvshis na ce zaproshennya tri normanski brati Ryurik Sineus i Truver spochatku prijshli do sloven de zasnuvali misto Ladogu zalishivshi v nomu najstarshogo Ryurika Sineus i Truver pomerli a vsyu vladu perebrav Ryurik Prijshovshi do ozera Ilmenya vin zaklav Novgorod i siv tam knyazhiti Pershimi poselencyami v Novgorodi buli sloveni v Polocku krivichi v Rostovi ves v Muromi muroma Buli v Ryurika dvoye muzhiv ne jogo plemeni boyari Askold i Dir yaki pidprosivshis do Cargoroda z rodom svoyim rushili po Dnipru U dorozi pobachili voni gorodok yakij postavili troye brativ Kij Shek i Horiv Zhiteli togo gorodka platili daninu hozaram Askold i Dir zostalis tam zibrali bagato varyagiv i pochali voloditi polyanskoyu zemleyu Normanska ta antinormanska teoriyiDokladnishe Normanska teoriya Dovkola cogo litopisnogo tverdzhennya a zarazom i navkolo problemi pohodzhennya Kiyivskoyi derzhavi pivtora stolittya tochitsya diskusiya mizh tak zvanimi normanistami j antinormanistami Nedostatnist superechlivist i neodnoznachnist istorichnogo materialu rizni metodologichni pidhodi politichna zaangazhovanist stavali na zavadi ob yektivnogo doslidzhennya procesu viniknennya Davnoruskoyi derzhavi Pozanaukove traktuvannya ciyeyi problemi bulo zapochatkovane u seredini XVIII st v Sankt Peterburzkij akademiyi nauk u polemici mizh G Millerom ta M Lomonosovim Pershij dovodiv sho Kiyivsku Rus zasnuvali normani a drugij rishuche sprostovuvav cyu versiyu Majzhe odrazu polemika sho spershu pretenduvala na naukovist pererosla v ideologichne protistoyannya Normanisti yak i antinormanisti viniknennya derzhavi vvazhali kulminacijnim odnomomentnim aktom bezposerednim naslidkom diyalnosti konkretnoyi istorichnoyi osobi Pid vplivom takoyi doktrini opinilisya pokolinnya istorikiv XIX pershoyi polovini XX st U centri diskusiyi figuruvalo obmezhene kolo pitan pro pohodzhennya nazvi Rus pro te do yakogo etnosu mogli nalezhati litopisni varyagi j hto buli pershi ruski knyazi Hocha yak vidno z litopisu avtor pid varyagami rozumiv sukupnist narodiv sho zhili poza Russyu polyanskoyu kiyivskoyu v tomu chisli j tih sho osili v Zahidnij Yevropi Ta rus vvazhalas varyazkoyu tobto zakordonnoyu a kiyivska korinnoyu metropolnoyu Varyazku rus i viviv u IX st Ryurik u Podniprov ya Ale nazva derzhavi ne obov yazkovo vidobrazhaye sutnist yiyi pohodzhennya Ce prostezhuyetsya na bagatoh prikladah z yevropejskoyi istoriyi koli nazvi derzhav vinikli pid vplivom prijshlih etnosiv yaki z plinom chasu asimilyuvalisya z miscevimi Tak nazva Bolgariyi pohodit vid imeni kochivnikiv zavojovnikiv tyurkskogo pohodzhennya bolgar Franciyi vid imeni germanskogo pleminnogo soyuzu ocholenogo frankami yaki zahopili Galliyu Angliyi vid germanskogo plemeni angliv kotre zavoyuvalo misceve keltske naselennya Ne maye principovogo znachennya j etnichne pohodzhennya voyakiv vatazhkiv yaki buli prichetni do stvorennya derzhavi Yak socialnij institut sho vinikaye tilki na pevnij stadiyi rozvitku suspilstva derzhava nivelyuye etnichni oznaki pravlyachoyi dinastiyi visuvayuchi na chilne misce strukturi ne pleminnogo a teritorialnogo nad pleminnogo tipu Bilshe togo rozmivannyu osoblivih etnichnih mentalnih ris normanskoyi znati spriyalo oslov yanennya skandinaviv zavdyaki privatnim a osoblivo shlyubnim zv yazkam Pro glibinu cogo procesu svidchit hocha b te sho sin Igorya ta Olgi stav pershim knyazem nazvanim slov yanskim imenem Svyatoslav Najdovshe zberigalas movna oznaka sho svidchila pro prinalezhnist prijshlogo etnosu Deyakij chas isnuvala dvomovnist yaka pobutuvala she pri dvori Yaroslava Mudrogo Jogo sini buli ostannimi kiyivskimi knyazyami shodo yakih zasvidchenno znannya shvedskoyi movi Tomu nezalezhno vid togo kim buli Askold i Dir normanami yak vvazhaye litopisec chi ostannimi predstavnikami polyanskoyi knyazivskoyi dinastiyi Kiya yak vvazhaye bilshist vchenih u chasi Askolda za litopisom mizh 862 882 rr Rus ohoplyuvala najblizhchi do Kiyeva teritoriyi pleminnih soyuziv polyan derevlyan dregovichiv ta pivdenno zahidnih siveryan Ce daye pidstavi vvazhati normansku teoriyu sprostovanoyu Bez sumnivu normani v IX XI st vidigravali na Rusi aktivnu politichnu rol Bezperechne j skandinavske pohodzhennya Ryurikovoyi dinastiyi Ale shidnoslov yanske suspilstvo she do poyavi varyagiv malo svoyi proderzhavni utvorennya Persha ruska derzhava postala z poyednannya bagatoh a ne lishe okremih chinnikiv varyazkij buv lishe odnim z nih Ruska istoriya tilki zavdyaki varyagam ye takoyu zh fikciyeyu yak ruska istoriya bez nih Hozarska gipotezaZagalnovidomo sho v seredini VII st tyurkomovni plemena utvorili v ponizzyah Donu j Volgi ta na Pivnichnomu Kavkazi mogutnyu derzhavu Hozarskij kaganat U VIII st vin pidkoriv slov yanski plemena polyan siveryan radimichiv ta v yatichiv Ci fakti buli vikoristani dlya obgruntuvannya tezi pro hozarske pohodzhennya Kiyivskoyi Rusi Napriklad u Konstituciyi Pilipa Orlika 1710 stverdzhuvalos sho hozari kozaki pershimi prijnyali hristiyanstvo she do Volodimira Svyatogo Ce oznachalo sho protoukrayinska derzhava de golovnoyu siloyu buli hozari kozaki ranishe za Volodimira priluchilasya do yevropejskoyi civilizaciyi Postala cya gipoteza za konkretnoyi politichnoyi situaciyi na osnovu poshuku protidiyi zokrema j ideologichnoyi politici Moskvi Shob uniknuti bud yakih namagan dovesti sporidnenist istoriyi Ukrayini ta Moskoviyi v tomu chisli j shodo viri Pilip Orlik i visunuv tezu pro hreshennya hozar kozakiv nagoloshuyuchi sho voni ranishe navernulisya do civilizovanogo svitu ne mayuchi niyakogo vidnoshennya do azijskogo despotizmu Moskvi Taka tochka zoru istorikami riznih pokolin ne bula sprijnyata yak i tverdzhennya suchasnogo istorika doslidnika O Pricaka pro te sho polyani buli ne slov yanami a riznovidom hozar a yihnya kiyivska gilka spadkoyemiceyu rodu Kiya Arheologichni doslidzhennya davnogo Kiyeva svidchat pro miscevu slov yansku samobutnist jogo materialnoyi kulturi Naspravdi Rus i Hozariya buli paralelnimi utvorennyami sho rozvivalisya v priblizno odnakovih hronologichnih mezhah a ti slov yanski plemena yaki pidkoryalisya Hozariyi u procesi stanovlennya Kiyivskoyi Rusi postupovo perehodili pid yiyi vladu Do togo zh rusi neodnorazovo vtorgalisya u hozarski zemli U 60 ti roki X st vnaslidok vijni z rusami Hozarska derzhava perestala isnuvati Z IX st v Yevropi dominuvala Davnoruska derzhava Keltska teoriyaZasnovnikom keltskoyi teoriyi pohodzhennya Rusi po pravu vvazhayetsya vidomij ukrayinskij politik pravoznavec ta gromadskij diyach Sergij Sheluhin 1864 1938 yakij zaproponuvav danu teoriyu naprikinci 1920 h rokiv Na jogo dumku narod rus yakij rozmishuyetsya litopiscem poryad iz anglami ta gallami mozhe buti ototozhnenij z rutenami Rutheni keltskim plem yam yake u I st do n e zafiksovane Yuliyem Cezarem na pivdni Galliyi u mezhirichchi Roni ta Garonni Ruteni yak zaznachaye doslidnik otrimali svoyu nazvu vid teritoriyi na yakij prozhivali vona bula traktom shlyahom route dlya vsih narodiv yaki hodili v Galiyu i cherez Galiyu Vazhlivim argumentom na korist danoyi koncepciyi ukrayinskij movoznavec slavist V G Sklyarenko vvazhaye imena varyagiv yaki zgaduyutsya v litopisi zokrema u pereliku imen ruskih posliv yaki brali uchast v ukladenni ugodi z Vizantiyeyu u 941 r Yak i ranish rosijskij istorik publicist V Sklyarenko dohodit visnovku pro keltske pohodzhennya bilshosti z nih Vodnochas vihodyachi iz suchasnogo stanu naukovoyi rozrobki keltskoyi onomastiki zaproponovana A Kuzminim ta V Sklyarenkom etimologiya yaka spirayetsya golovnim chinom na dosit zastarilij Davnokeltskij slovnik Alfreda Holdera vidanij v 19 st viklikaye znachni sumnivi PrimitkiEU 1996 s 1792 1793 Kononenko V P Hozarskij kozackij mif Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 400 ISBN 978 966 00 1359 9 Sheluhin S Zvidkilya pohodit Rus Teoriya keltskogo pohodzhennya Kiyivskoyi Rusi z Franciyi Z oriyentovnoyu kartoyu m Praga 1929 r Alfred Holder Alt celtische Sprachschatz 3 Bande Leipzig 1891 1896 nim G Kazakevich Keltska teoriya pohodzhennya Rusi kritichnij oglyad nedostupne posilannya Ukrayinoznavstvo 2 43 2012 r Dzherela ta literaturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1966 Kn 2 t 5 Misto prodovzhennya Peremiska Yeparhiya S 1792 1793 ISBN 5 7707 4049 3