Степа́нівка — село в Україні, у Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Степанівка | |
---|---|
Церква Святої Мучениці Параскеви | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Чемеровецька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA68020290380033258 |
Основні дані | |
Населення | 757 (2001) |
Площа | 1,829 км² |
Густота населення | 413,89 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31644 |
Телефонний код | +380 3859 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°52′46″ пн. ш. 26°27′21″ сх. д. / 48.87944° пн. ш. 26.45583° сх. д.Координати: 48°52′46″ пн. ш. 26°27′21″ сх. д. / 48.87944° пн. ш. 26.45583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 239 м |
Водойми | річка Батіжок |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40 |
Карта | |
Степанівка | |
Степанівка | |
Мапа | |
Степанівка у Вікісховищі |
Назва
Історично зафіксовано назва «Стефанівка» у 1895 році, можливо походить від імені чи прізвища першопоселенця, власника Стефана.
Географія
Подільське село Степанівка розкинулось на південному заході України, за 35 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського. Через село протікає річка Батіжок, що впадає в Смотрич.
Клімат
Степанівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія
Перша згадка про поселення 1716 рік.
Церква святої Параскеви збудована біля 1733 року, дерев’яна з трьома низькими верхами. В 1739 році крита соломою, в 1759 – ґонтою. Перебудована в 1842 році, залізний дах зроблено в 1871 році.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. В багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
В роки Великого терору 1936-1937 було вбито чимало осіб різних національностей і професій, багато людей було виселено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.
15 травня 2022 року релігійна громада храму Святої мучениці Параскеви села перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України. Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою.
Населення
Населення становить 757 осіб станом на 2001 рік.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Релігія
- Церква Святої мучениці Параскеви (ПЦУ)
Природоохоронні території
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Відомі люди
- Уродженці
- Галина Гуменюк — українська науковиця, кандидат біологічних наук (1969), доктор сільськогосподарських наук (1996), професорка (2006) Національного університету харчових технологій. Лавреатка Державної премії України в галузі науки і техніки (1985). Нагороджена Нагрудним знаком Держстандарту України «За заслуги в стандартизації, метрології, сертифікації та акредитації» (1998).
Світлини
- Церква Святої Мучениці Параскеви
- Будинок культури
- Старостат
- Крамниця
- Краєвиди біля села
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.
Примітки
- Церква св.Параскеви Степанівка.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Зібрання релігійної громади у селі Степанівка.
- Гуменюк Галина Денисівна [ 2019-06-23 у Wayback Machine.] Інститут харчових технологій, Кафедра експертизи харчових продуктів
Посилання
- Погода в селі Степанівка
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepa nivka selo v Ukrayini u Chemeroveckij selishnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Stepanivka Cerkva Svyatoyi Muchenici ParaskeviCerkva Svyatoyi Muchenici Paraskevi Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Chemerovecka selishna gromada Kod KATOTTG UA68020290380033258 Osnovni dani Naselennya 757 2001 Plosha 1 829 km Gustota naselennya 413 89 osib km Poshtovij indeks 31644 Telefonnij kod 380 3859 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 52 46 pn sh 26 27 21 sh d 48 87944 pn sh 26 45583 sh d 48 87944 26 45583 Koordinati 48 52 46 pn sh 26 27 21 sh d 48 87944 pn sh 26 45583 sh d 48 87944 26 45583 Serednya visota nad rivnem morya 239 m Vodojmi richka Batizhok Misceva vlada Adresa radi 31600 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n smt Chemerivci vul Centralna 40 Karta Stepanivka Stepanivka Mapa Stepanivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Stepanivka NazvaIstorichno zafiksovano nazva Stefanivka u 1895 roci mozhlivo pohodit vid imeni chi prizvisha pershoposelencya vlasnika Stefana GeografiyaPodilske selo Stepanivka rozkinulos na pivdennomu zahodi Ukrayini za 35 kilometriv avtodorogami vid Kam yancya Podilskogo Cherez selo protikaye richka Batizhok sho vpadaye v Smotrich Klimat Stepanivka znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu v oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya IstoriyaNacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Persha zgadka pro poselennya 1716 rik Cerkva svyatoyi Paraskevi zbudovana bilya 1733 roku derev yana z troma nizkimi verhami V 1739 roci krita solomoyu v 1759 gontoyu Perebudovana v 1842 roci zaliznij dah zrobleno v 1871 roci Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij V bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij golodomor V roki Velikogo teroru 1936 1937 bulo vbito chimalo osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viseleno yak sim yi vorogiv narodu Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 15 veresnya 2016 roku shlyahom ob yednannya silskih teritorialnih gromad selo uvijshlo do skladu Chemeroveckoyi selishnoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej Do administrativnoyi reformi 19 lipnya 2020 roku selo nalezhalo do Chemeroveckogo rajonu pislya jogo likvidaciyi uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu 15 travnya 2022 roku religijna gromada hramu Svyatoyi muchenici Paraskevi sela perejshla z Moskovskogo patriarhatu v Pravoslavnu Cerkvu Ukrayini Vpershe v miscevij cerkvi prolunala molitva ukrayinskoyu movoyu NaselennyaNaselennya stanovit 757 osib stanom na 2001 rik Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu ReligiyaCerkva Svyatoyi muchenici Paraskevi PCU Prirodoohoronni teritoriyiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Vidomi lyudiUrodzhenci Galina Gumenyuk ukrayinska naukovicya kandidat biologichnih nauk 1969 doktor silskogospodarskih nauk 1996 profesorka 2006 Nacionalnogo universitetu harchovih tehnologij Lavreatka Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1985 Nagorodzhena Nagrudnim znakom Derzhstandartu Ukrayini Za zaslugi v standartizaciyi metrologiyi sertifikaciyi ta akreditaciyi 1998 SvitliniCerkva Svyatoyi Muchenici Paraskevi Budinok kulturi Starostat Kramnicya Krayevidi bilya selaDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi vladi PrimitkiCerkva sv Paraskevi Stepanivka a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya VVRU 2017 4 stor 92 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Zibrannya religijnoyi gromadi u seli Stepanivka Gumenyuk Galina Denisivna 2019 06 23 u Wayback Machine Institut harchovih tehnologij Kafedra ekspertizi harchovih produktivPosilannyaPogoda v seli Stepanivka Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi