Слобідка Рихтівська село в Україні в Кам янець Подільському районі Хмельницької області село Слобідка РихтівськаУспенськ

Слобідка-Рихтівська — село в Україні, в Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області.

село Слобідка-Рихтівська
Успенська церква Успенська церква
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський
Громада	Жванецька сільська громада
Основні дані
Засноване	1700
Колишня назва	Рихтецька Слобідка
Населення	1607
Площа	2,61 км²
Густота населення	615,71 осіб/км²
Поштовий індекс	32360
Телефонний код	+380 3849
Географічні дані
Географічні координати	48°37′26″ пн. ш. 26°24′33″ сх. д. / 48.62389° пн. ш. 26.40917° сх. д. / 48.62389; 26.40917Координати: 48°37′26″ пн. ш. 26°24′33″ сх. д. / 48.62389° пн. ш. 26.40917° сх. д. / 48.62389; 26.40917


Місцева влада
Адреса ради	32360, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Слобідка-Рихтівська
Карта
Слобідка-Рихтівська
Слобідка-Рихтівська
Мапа

Слобідка-Рихтівська у Вікісховищі

Назва

Назва походить від сусіднього села Рихта, як його виселок, тобто «Слобідка» — у Східній Європі XVI—XVIII століття різновид поселення-колонії або новозасноване поселення.

Географія

Слобідка-Рихтівська – село на Кам’янеччині, яке лежить біля села Рихта, за 18 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського, на південному заході району. Східна частина села, що межує з річкою Жванчик, називається Морозовим.

Клімат

Слобідка-Рихтівська знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі». Але діяльність людини призводить до зміни клімату та глобального потепління. Місцевість має велику кількість мочарів, грунт глинистий.

Історія

Список жертв Голодомору, Хмельницька область

Село Слобідка-Рихтецька було засноване Стефаном Гумецьким володарем Рихти, десь на початку XVIII століття, після повторного заняття поляками Поділля в 1699 році. В 1702 році тут вже існувала церква зі священнослужителем. Оскільки село було засноване на рихтецькій землі, то й історія села та землеволодіння тісно пов'язані з Рихтою.

Церква в селі Слобідка-Рихтецька мала назву Успенська. Перша церква була зведена в 1702 році. Вона була дерев'яна, з одним куполом, крита соломою та обліплена глиною. Церква побудована селянами та за участю священника Стефана Доброшинського. Це видно з запису видатків на побудову: «Запис цей зроблений на звороті дозволу, що надав володар Рихти Стефан Гумецький на користь священника Рихтецької Слобідки Стефана Доброшинського». У 1894 році розпочато будівництво нового мурованого храму, яке завершено у 1899 році, нова церква мала п’ять бань. Її вартість на той час становила близько 25 тисяч тогочасних рублів, з яких близько 20 тисяч пожертвували парафіяни, а 3800 рублів виділив Найсвятіший Синод. Причтові приміщення побудовано поміщиком 1884 році.

До складу панських земель входили, як рихтецькі так і слобідські землі, вони були нероздільні. Також в Слобідці-Рихтецькій були свої заможні селяни, це селянка М. Т. Вуїк, яка мала 3 десятини землі. Селянська громада ж володіла 1034 десятини землі. До церкви відносились 31 десятина землі.

Школа в Слобідці-Рихтецькій з’явилася у 1860 році, церковнопарафіяльною стала з 1885 року.

В 1861 році у Слобідці-Рихтецькій в центрі села жителі встановили кам'яний хрест на честь звільнення від панщини, до нашого часу не зберігся.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Останнім власником села був пан Хмельницький.

Поштова марка «Стрілець Легіону Українських січових стрільців»

Село було важливим пунктом підчас операції звільнення Кам'янця-Подільського армією УНР та ЗУНР. Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор, який забрав життя багатьох односельчан. Пам’ятаючи про трагедію, у 2007 році в селі встановили Меморіал пам’яті жертв Голодомору.

В роки Великого терору (1936-1937) було вбито багато осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голодомор.

У 1951 році знесли стару кам'яну церкву, а на її місці в 60-х роках більшовики збудували «Будинок культури».

В радянські часи був створений колгосп імені Н. К. Крупської.

З 1991 року в складі незалежної України.

8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади. Об'єднання в громаду створило умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка має забезпечити комфортне середовище для проживання людей.

Населення

В 1820 році в Слобідці налічувалось 415 селян чоловічої статі. В 1895 році населення села становило 1624 особи, 330 дворів, на Морозові було 75 чоловік, 15 дворів.

За даними довідника «Населені місця Поділля», виданого 1925 р., в Слобідці-Рихтівській було 657 дворів, мешкали 2528 осіб, на хуторі Морозів був один двір із п’ятьма мешканцями.

За даними на 1998 року, у селі було 642 двори й мешкали 1606 осіб.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1565 осіб.

Найновіші дані на 1 січня 2016 року такі: 522 двори, 1472 мешканці, з них 424 особи пенсійного віку.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	98,69 %
російська	0,93 %
молдавська	0,12 %

Інфраструктура

Селі діє:

Укрпошта
Старостат
ЗДО «Дзвіночок»
Магазин «Лiлiя»
Будинок культури
Кар'єр (на південно-східній околиці)
Слобідсько-Рихтівська загальноосвітня школа.

Слобідсько-Рихтівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Школа розташована у західній частині села в пристосованому приміщенні. Біля школи є великий стадіон, пришкільні науково-дослідні ділянки, гарний садок.

У школі навчається 174 учні. Педагогічний колектив укомплектовано досвідченими педагогічними кадрами у складі 27 чоловік, переважна більшість яких є її випускниками. При школі діють комп’ютерний клас, актова зала, навчальні кабінети, їдальня, введено в дію великий спортивний зал. Учні школи є постійними учасниками та неодноразовими призерами районних та обласних предметних олімпіад, різного роду конкурсів та змагань, слухачами МАН. В позаурочний час учні поглиблюють свої знання в музичному, турисько-краєзнавчому, народознавчому та предметних гуртках. Гуртківцями створена народознавча світлиця з великою кількістю експонатів народного побуту. За останні 5 років школу закінчило 82 випускники, серед яких 6 із золотими та 4 із срібними медалями. Щороку більшість випускників школи вступає у вищі навчальні заклади, педагогічного, сільськогосподарського, медичного, технічного профілю. Тільки на даний час понад 20 випускників школи готуються стати педагогами різних спеціальностей. Серед випускників школи є також доктори, кандидати наук, багато керівників підприємств, закладів, державних службовців, викладачів вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, лікарів, підприємців, військових офіцерів.

Щонайменше двоє з випускників після закінчення школи поступили в вищі навчальні заклади за кордоном.

Спорт

Певний період селі функціонувала аматорська футбольна команда «Октава» (Слобідка-Рихтівська), яка мала гарні результати на рівні області. Так, команда двічі ставала фіналістом кубка Хмельницької області з футболу серед аматорських команд (2010, 2011).

Відомі люди

Народились

Степанков Валерій Степанович — український історик, доктор історичних наук, професор.

Проживали, перебували

Шепченко Петро Дмитрович — український лікар-хірург, активний діяч «Просвіти», в 1908—1909 роках земський лікар Слобідки Рихтівської.
Недря Тетяна Володимирівна — український краєзнавець, розробила маршрут Княгинин — Нагоряни — Слобідка-Рихтівська — Рихта.
— український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Світлини

В'їзд у село
Успенська церква 1896р
Нова церква
Будинок культури
Автобусна зупинка

Див. також

Поділля — історико-географічна область.
Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
Подільський говір — різновид говорів української мови.

Примітки

СЕЛО ГАРНИХ ГОСПОДАРІВ.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Чемпіонат Кам’янець-Подільського району з футболу
Знову втрати: на фронті загинуло четверо військовослужбовців з Хмельниччини

Посилання

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] СЕЛО ГАРНИХ ГОСПОДАРІВ.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[2] ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11

[населення_2001-3] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[4] Чемпіонат Кам’янець-Подільського району з футболу

[5] Знову втрати: на фронті загинуло четверо військовослужбовців з Хмельниччини