Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ро́берт Мо́рісон МакА́йвер (Макайвер, МакІвер, Маківер; англ. Robert Morrison MacIver; нар. 17 квітня 1882 р. — пом. 15 червня 1970, Нью-Йорк) — шотландсько-американський соціолог, політолог, філософ і педагог, один із найвизначніших представників антипозитивізму в соціології, представник та один із засновників Колумбійської соціологічної школи.
Життєпис
Роберт МакАйвер народився у м. Сторновей, острів Льюїс, Шотландія, 17 квітня 1882 року у сім'ї Дональда МакАйвера (англ. Donald MacIver), торговця і виробника твіду, та Христини Макайвер, уродженої Морісон (англ. Christina MacIver (née Morrison)). 14 серпня 1911 року він одружився з Елізабет Меріон Пітеркін (англ. Elizabeth Marion Peterkin). Надалі у них було троє дітей: Айєн Тенант Морісон (англ. Ian Tennant Morrison), Христина Елізабет (англ. Christina Elizabeth) і Дональд Гордон (англ. Donald Gordon).
Освіта
Р. МакАйвер отримав ступінь магістра мистецтв (1903) та доктора філософії (1905) у Единбурзькому університеті, закінчив курс з гуманітарних наук Literae Humaniores у Оксфорді, навчався також у Колумбійському (до 1929) та Гарвардському (до 1936) університетах.
Протягом досить тривалого періоду навчання, МакАйвер ніколи не проводив будь-яких академічних досліджень з соціології. Проте, він ретельно студіював праці класиків соціологічної науки Еміля Дюркгайма, Фердинанда Тенніса, Макса і Альфреда Веберів, Георга Зіммеля й інших у бібліотеці Британського музею в Лондоні під час навчання в Оксфорді.
Кар'єра
Р. МакАйвер викладав політологію (1907-1915) та соціологію (1911-1915) в Абердинському університеті. Потім він покинув Абердин у 1915 році, переїхав до Канади, де зайняв посаду професора політології в Торонтському університеті, в 1922-1927 роках він був деканом факультету політології цього вузу.
В 1927 році вчений прийняв запрошення Колумбійського університету в Нью-Йорку, де він був професором соціальних наук із 1927 по 1936 роки, був деканом факультету економіки та соціології (1927-1929). Згодом він був названий лібер-професором (англ. Lieber Professor) політології і соціології в Колумбійському університеті та викладав там протягом 1929-1950 років. Із 1963 року він був президентом, а потім почесним ректором (1965–1966) Нової школи соціальних досліджень у Нью-Йорку.
Р. МакАйвер був заступником голови Канадської військової трудової ради в 1917-1918 роках. Він був членом Королівського товариства Канади, Американської Академії мистецтв і наук та Американського філософського товариства, Британської Академії. Також, він був членом Американського соціологічного товариства та був обраний його 30-м президентом у 1940 році.
МакАйвер був членом Міжнародного інституту соціології та найстарішого почесного товариства гуманітарних і природничих наук у США «Фі Бета Каппа». Заснована премія імені Роберта МакАйвера для заохочення наукових досягнень у галузі соціології.
1950-1960 роки вчений провів на різних посадах на державній службі, в тому числі був залучений до Проекту міста Нью-Йорка щодо оцінювання правопорушень серед неповнолітніх (1956-1961).
Науковий доробок
Р. МакАйвер прагнув дати визначення комплексної соціальної науки, яка зможе зрозуміти людей у їхніх економічних, політичних і соціальних аспектах одночасно. Він також вивчав взаємодію між суспільством і політичними інститутами. Займаючись розробкою визначних теоретичних проблем, учений одночасно пов'язував свій аналіз із можливістю вирішення конкретних соціальних проблем. Американський науковець, зокрема, прагнув застосувати соціологічну методологію до вирішення проблем трудових стосунків, економічних перетворень, інтернаціоналізму та миру, міжгрупових конфліктів, релігії, академічної свободи, соціальної роботи, правопорушень неповнолітніх, ефективного використання трудових ресурсів. Р. МакАйвер зробив великий внесок у розробку фундаментальних моральних, соціологічних і філософських принципів демократичних інституцій і процесів.
По-перше, він систематично розробляв і плідно використовував широку мережу фундаментальних соціологічних понять. По-друге, він сприяв протверезінню соціології США від крайнощів емпіричного підходу та позитивістської методології, зокрема, за допомогою акцентування на тому, що теорія — це методологічне знаряддя соціологічного дослідження. Прогрес науки, на його думку, це, перш за все, прогрес думки. Кожний учений повинен бути одночасно і спеціалістом у власній області, і мислителем у більш широкій сфері. По-третє, він переконливо підкріпив аргументами концепцію, згідно з якою людина є істотою творчою, має суб'єктивні сподівання, почуття, аспірації, мотиви, ідеали та цінності. Життя, вважав він, має експансивно творчий характер. По-четверте, він наочно продемонстрував, що соціологічні праці можуть бути зрозумілими, написаними художньо, багатою літературною мовою.
Великий інтерес становлять запропоновані Р. МакАйвером типологія соціальних інтересів, класифікація соціальних процесів, розрізнення общини й асоціації та взаємодія між ними, виникнення держави, розвиток соціальної стратифікації, проблеми методології соціальних наук, соціології держави та виробництва, його теорія гармонізації відносин між суспільством та індивідом, а також, сформульована ним диференціація між цивілізацією та культурою.
Р. МакАйвер виступав проти переоцінки математично-статистичних методів, наполягав на необхідності каузального аналізу, яким серйозно нехтувала сучасна йому американська соціологія. Він критикував неопозитивізм, уважаючи, що соціологічні проблеми не можна досліджувати по аналогії з природничими.
Бачення соціологічної науки
Соціальні структури та соціальні зміни в їх постійному причинному взаємозв'язку потрібно розглядати з позицій підходу, який включає, перш за все, основні соціально-економічні питання, котрі розроблені переважно соціологією культури. МакАйвер опирався тут на соціологію культури Альфреда Вебера. Соціальний факт, згідно з першим, — це факт свідомості. Р. МакАйвер уважав, що соціолог повинен уникати впливу його власних цінностей на соціальний факт. Всі соціальні факти він уважав доступними для розуміння, що зближувало його з розуміючою соціологією, твердження якої в першій половині 1920-х розділяв учений. Деякі дослідники навіть вважають його одним із її засновників.
Р. МакАйвер уважав важливим завданням соціології дослідження соціальних дій, вивчення внутрішніх, суб'єктивних станів діючого індивіда. Він підходив до розуміння причинності з позицій розуміючої соціології, розвиваючи свою концепцію каузальної реконструкції, яка передбачає відносно зв'язну схему речей, до якої включений досліджуваний феномен. Будь-яка дія є актом особистості, а будь-яка особистість є результатом соціальної системи. Будь-яка соціальна система є відповідним комплексом культури.
Поділ соціології на морфологію та етіологію
В рамках соціології науковець розрізняв морфологію й етіологію. Морфологію він розглядав як учення про соціальні форми, етіологію — як учення про соціальні причини.
Морфологія займається «дослідженням соціальних структур», є «вивченням живих утворень». До останніх відносяться:
- спільноти (общини): соціальні регіони проживання — такі, як міста, племена чи нації;
- напівспільноти — суспільні класи або касти;
- спілки (асоціації), певні організовані групи, а саме: корпорації, клуби, сім'ї, професійні групи, навіть держави в строгому значенні слова;
- інституції, встановлені способи й умови поведінки в спільнотах або спілках: звичаї, звички тощо.
Кожний тип має свої особливі ознаки та варіації. До цієї ж області відноситься і вивчення групоутворюючих сил, які підтримують існування цих форм, а також вивчення соціальних процесів від їхнього виникнення до розпаду.
Етіологія, на думку МакАйвера, займається вивченням соціальних змін, причому не лише з описової або історичної позиції, але і з точки зору пошуку визначальних причин, рушійних сил, законів соціального розвитку.
Роботи МакАйвера є значним внеском у розвиток структурно-функціонального підходу до соціокультурної еволюції. Вчений уважав, що суспільства розвиваються від високо узагальнених станів до таких, у яких функції індивіда та групи членства є надзвичайно спеціалізованими. Він також підкреслював, що соціальна еволюція не обов'язково є еквівалентною соціальному прогресу, який, на його думку, може вимірюватися лише особистою думкою.
Розрізнення цивілізації та культури
Можливо, під впливом ідей М. Вебера, Р. МакАйвер протиставляє цивілізацію та культуру як засіб і мету. Цивілізацію він розглядає як технологічний порядок, сферу засобів, які людина створює для забезпечення бажаних умов життя, досягнення поставленої мети. Культуру ж він убачає як сферу цілей, оцінок, стилів, традициій тощо. Це сфера самодостатньої духовності, котра маніфестується перш за все в філософії, мистецтві та релігії. Самі терміни вибрані не дуже вдало в зв'язку з великою кількістю трактувань понять «цивілізація» та «культура» в соціальних науках, однак його акцент на відмінності між соціальними цілями та соціальними засобами дав поштовх для багатьох соціологічних досліджень процесів соціальних змін і для кращого розуміння функцій важливих соціальних інституцій. Ця відмінність указує на частини соціального життя, до яких можна правомірно застосувати поняття прогресу.
Типологія держав
Американський учений розрізняв два типи держави:
- династичні (антидемократичні);
- демократичні.
Відмінності між ними полягають у мірі відображення волі суспільства в інституціях державної влади. Його прагнення кардинально розмежувати державу та суспільство ініціювало виникнення нових теорій демократії, співіснування різних суспільних груп, природи влади.
Концепція особистісної аномії
Р. Макайвер розумів аномію як «руйнування почуття причетності індивіда до суспільства» Аномія, зігдно з ним — це такий стан особистості, коли індивід є «відірваним від своїх моральних коренів, у нього немає більше ніяких норм поведінки, а залишилися лише розрізнені спонуки, у нього більше немає уявлень про цілісність, єдність народу, про обов'язок». У будь-яку історичну епоху певні люди можуть впасти в стан аномії. Сучасне демократичне суспільство особливо сильно сприяє появі аномічних індивідів завдяки тому, що в ньому проявляються конфлікт культур, капіталістична конкуренція та швидкий темп соціальних змін.
Виходячи з цих трьох характеристик сучасного суспільства, Р. МакАйвер виділяє три типи особистісної аномії:
1) та, що виникає, коли життя позбавлене мети через відсутність значущих цінностей;
2) та, котра виникає, коли люди прагнуть отримати засоби саме заради самих засобів, коли вони використовують свою енергію та можливості лише для себе;
3) та, що виникає, коли людина ізольована від осмислених людських взаємин.
Перші два типи за своїм походженням видаються пов'язаними суто з людиною, позаяк їх виведено з норм, характерних тільки для розвинених суспільств, хоча, напевне, і нижчі примати можуть прагнути до влади. Якщо аномію вважати типом самотності, тоді ми, напевно, можемо визнати, що в цього типу самотності немає біологічної основи, а є лише соціальна. У решті ситуаціях самотності, таких, як третій тип, ситуація складається по-іншому та деякі її джерела все ж варто шукати в поведінці тварин.
Основна бібліографія
- англ. Community - a Sociological Study (Община — соціологічне дослідження, 1917)
- англ. Labor in the Changing World (Праця в мінливому світі, 1919)
- англ. Elements of Social Science (Начала соціальної науки, 1921)
- англ. The Modern State (Сучасна держава, 1926)
- англ. Relation of Sociology to Social Work (Відношення соціології до соціальної роботи, 1931)
- англ. Society 1st Edition (textbook) (Суспільство, 1-е видання, хрестоматія, 1931)
- англ. Economic Reconstruction (Економічна реконструкція, 1934)
- англ. Society 2nd Edition (textbook) (Суспільство, 2-е видання, хрестоматія, 1937)
- англ. Leviathan and the People (Левіафан і людина, 1939)
- англ. Social Causation (Соціальна причинна обумовленість, 1942)
- англ. Toward Abiding Peace (На шляху до незмінного (постійного) Світу, 1933)
- англ. The Web of Government (Павутиння державного управління, 1947)
- англ. Society 3rd Edition (textbook) (Суспільство, 3-є видання, хрестоматія, у співавторстві з Чарльзом Пейджем, 1949)
- англ. The More Perfect Union (Більш досконалий союз, 1949)
- англ. The Ramparts We Guard (Бастіони, які ми оберігаємо, 1950)
- англ. Academic Freedom in our Time (Свобода науки в наш час, 1955)
- англ. The Pursuit of Happiness (Прагнення до щастя, 1955)
- англ. Life: Its Dimensions and Its Bounds (Життя: його розміри та гроші, 1960)
- англ. The Challenge of the Passing Years (Виклик минулих років, 1962)
- англ. Power Transformed (Трансформація влади, 1964)
- англ. The Prevention and Control of Delinquency (Профілактика та контроль злочинності, 1966)
- англ. Politics and Society (Політика та суспільство, 1969)
- англ. On Community, Society, and Power; Selected Writings (Про общину, суспільство і владу; Вибрані праці, 1970).
Див. також
Примітки
- NNDB — 2002.
- Макеєв С. О. Соціологія: навч. посіб / за ред. С. О. Макеєва. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана. — С. 77. — .
- Социология. Учебное пособие / Под ред. Д.С.Клементьева. — М. : Эксмо, 2004. — 480 с.
- Попова А. В. Теория государства и права. Завтра экзамен. — СПб. : Питер, 2008. — С. 28. — .
- Плетнев А. В. Эвристический потенциал теории аномии в современной криминологии // Современные исследования социальных проблем (электронный научный журнал), Modern Research of Social Problems. — 2014. — № 9(41). — С. 98.
- Фльорко Л. Соціальна самотність сучасної людини як філософська проблема // Соціогуманітарні проблеми людини. — 2006. — № 2. — С. 39.
Джерела
- A Dictionary of Sociology, George Marshall (Ed.), 1998, Oxford University Press,
- Curriculum vitae provided by MacIver to the General Secretary of the World Council of Churches in 1950, in box 428.11.01.1 of the archives of the World Council of Churches in Geneva, Switzerland
- Robert MacIver [2]
- Макайвер (MacIver) Роберт [3]
- Макайвер (MacIver) Роберт Моррисон // Социология: Энциклопедия. — Минск: Интерпрессервис; Книжный Дом. А. А. Грицанов, В. Л. Абушенко, Г. М. Евелькин, Г. Н. Соколова, О. В. Терещенко. 2003. [4]
- Макивер, Роберт Моррисон [5][недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem MakAjver Ro bert Mo rison MakA jver Makajver MakIver Makiver angl Robert Morrison MacIver nar 17 kvitnya 1882 r pom 15 chervnya 1970 Nyu Jork shotlandsko amerikanskij sociolog politolog filosof i pedagog odin iz najviznachnishih predstavnikiv antipozitivizmu v sociologiyi predstavnik ta odin iz zasnovnikiv Kolumbijskoyi sociologichnoyi shkoli Robert Morison MakAjverRobert Morrison MacIverNarodivsya17 kvitnya 1882 1882 04 17 Stornovej o Lyuyis ShotlandiyaPomer15 chervnya 1970 1970 06 15 88 rokiv Nyu Jork SShAKrayina Velika Britaniya SShANacionalnistshotlandecDiyalnistsociolog vikladach universitetu pismennikAlma materEdinburzkij universitetGaluzsociologiya politologiya filosofiya pedagogikaZakladAberdinskij universitet Torontskij universitet Kolumbijskij universitet Nova shkola socialnih doslidzhenPosadaprezident Amerikanskogo sociologichnogo tovaristva 1940 prezident 1963 1965 ta pochesnij rektor 1965 1966 Novoyi shkoli socialnih doslidzhenVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor filosofiyiChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk Fi Beta Kappa Amerikanske filosofske tovaristvo 1 BatkoDonald MakAjver angl Donald MacIver MatiHristina Makajver urodzhena Morison angl Christina MacIver nee Morrison U shlyubi zElizabet Merion Piterkin angl Elizabeth Marion Peterkin DitiAjyen Tenant Morison angl Ian Tennant Morrison Hristina Elizabet angl Christina Elizabeth Donald Gordon angl Donald Gordon Nagorodid 1961 ZhittyepisRobert MakAjver narodivsya u m Stornovej ostriv Lyuyis Shotlandiya 17 kvitnya 1882 roku u sim yi Donalda MakAjvera angl Donald MacIver torgovcya i virobnika tvidu ta Hristini Makajver urodzhenoyi Morison angl Christina MacIver nee Morrison 14 serpnya 1911 roku vin odruzhivsya z Elizabet Merion Piterkin angl Elizabeth Marion Peterkin Nadali u nih bulo troye ditej Ajyen Tenant Morison angl Ian Tennant Morrison Hristina Elizabet angl Christina Elizabeth i Donald Gordon angl Donald Gordon Osvita R MakAjver otrimav stupin magistra mistectv 1903 ta doktora filosofiyi 1905 u Edinburzkomu universiteti zakinchiv kurs z gumanitarnih nauk Literae Humaniores u Oksfordi navchavsya takozh u Kolumbijskomu do 1929 ta Garvardskomu do 1936 universitetah Protyagom dosit trivalogo periodu navchannya MakAjver nikoli ne provodiv bud yakih akademichnih doslidzhen z sociologiyi Prote vin retelno studiyuvav praci klasikiv sociologichnoyi nauki Emilya Dyurkgajma Ferdinanda Tennisa Maksa i Alfreda Veberiv Georga Zimmelya j inshih u biblioteci Britanskogo muzeyu v Londoni pid chas navchannya v Oksfordi Kar yera R MakAjver vikladav politologiyu 1907 1915 ta sociologiyu 1911 1915 v Aberdinskomu universiteti Potim vin pokinuv Aberdin u 1915 roci pereyihav do Kanadi de zajnyav posadu profesora politologiyi v Torontskomu universiteti v 1922 1927 rokah vin buv dekanom fakultetu politologiyi cogo vuzu V 1927 roci vchenij prijnyav zaproshennya Kolumbijskogo universitetu v Nyu Jorku de vin buv profesorom socialnih nauk iz 1927 po 1936 roki buv dekanom fakultetu ekonomiki ta sociologiyi 1927 1929 Zgodom vin buv nazvanij liber profesorom angl Lieber Professor politologiyi i sociologiyi v Kolumbijskomu universiteti ta vikladav tam protyagom 1929 1950 rokiv Iz 1963 roku vin buv prezidentom a potim pochesnim rektorom 1965 1966 Novoyi shkoli socialnih doslidzhen u Nyu Jorku R MakAjver buv zastupnikom golovi Kanadskoyi vijskovoyi trudovoyi radi v 1917 1918 rokah Vin buv chlenom Korolivskogo tovaristva Kanadi Amerikanskoyi Akademiyi mistectv i nauk ta Amerikanskogo filosofskogo tovaristva Britanskoyi Akademiyi Takozh vin buv chlenom Amerikanskogo sociologichnogo tovaristva ta buv obranij jogo 30 m prezidentom u 1940 roci MakAjver buv chlenom Mizhnarodnogo institutu sociologiyi ta najstarishogo pochesnogo tovaristva gumanitarnih i prirodnichih nauk u SShA Fi Beta Kappa Zasnovana premiya imeni Roberta MakAjvera dlya zaohochennya naukovih dosyagnen u galuzi sociologiyi 1950 1960 roki vchenij proviv na riznih posadah na derzhavnij sluzhbi v tomu chisli buv zaluchenij do Proektu mista Nyu Jorka shodo ocinyuvannya pravoporushen sered nepovnolitnih 1956 1961 Pomer Robert MakAjver 15 chervnya 1970 roku v Nyu Jorku Naukovij dorobokR MakAjver pragnuv dati viznachennya kompleksnoyi socialnoyi nauki yaka zmozhe zrozumiti lyudej u yihnih ekonomichnih politichnih i socialnih aspektah odnochasno Vin takozh vivchav vzayemodiyu mizh suspilstvom i politichnimi institutami Zajmayuchis rozrobkoyu viznachnih teoretichnih problem uchenij odnochasno pov yazuvav svij analiz iz mozhlivistyu virishennya konkretnih socialnih problem Amerikanskij naukovec zokrema pragnuv zastosuvati sociologichnu metodologiyu do virishennya problem trudovih stosunkiv ekonomichnih peretvoren internacionalizmu ta miru mizhgrupovih konfliktiv religiyi akademichnoyi svobodi socialnoyi roboti pravoporushen nepovnolitnih efektivnogo vikoristannya trudovih resursiv R MakAjver zrobiv velikij vnesok u rozrobku fundamentalnih moralnih sociologichnih i filosofskih principiv demokratichnih institucij i procesiv Po pershe vin sistematichno rozroblyav i plidno vikoristovuvav shiroku merezhu fundamentalnih sociologichnih ponyat Po druge vin spriyav protverezinnyu sociologiyi SShA vid krajnoshiv empirichnogo pidhodu ta pozitivistskoyi metodologiyi zokrema za dopomogoyu akcentuvannya na tomu sho teoriya ce metodologichne znaryaddya sociologichnogo doslidzhennya Progres nauki na jogo dumku ce persh za vse progres dumki Kozhnij uchenij povinen buti odnochasno i specialistom u vlasnij oblasti i mislitelem u bilsh shirokij sferi Po tretye vin perekonlivo pidkripiv argumentami koncepciyu zgidno z yakoyu lyudina ye istotoyu tvorchoyu maye sub yektivni spodivannya pochuttya aspiraciyi motivi ideali ta cinnosti Zhittya vvazhav vin maye ekspansivno tvorchij harakter Po chetverte vin naochno prodemonstruvav sho sociologichni praci mozhut buti zrozumilimi napisanimi hudozhno bagatoyu literaturnoyu movoyu Velikij interes stanovlyat zaproponovani R MakAjverom tipologiya socialnih interesiv klasifikaciya socialnih procesiv rozriznennya obshini j asociaciyi ta vzayemodiya mizh nimi viniknennya derzhavi rozvitok socialnoyi stratifikaciyi problemi metodologiyi socialnih nauk sociologiyi derzhavi ta virobnictva jogo teoriya garmonizaciyi vidnosin mizh suspilstvom ta individom a takozh sformulovana nim diferenciaciya mizh civilizaciyeyu ta kulturoyu R MakAjver vistupav proti pereocinki matematichno statistichnih metodiv napolyagav na neobhidnosti kauzalnogo analizu yakim serjozno nehtuvala suchasna jomu amerikanska sociologiya Vin kritikuvav neopozitivizm uvazhayuchi sho sociologichni problemi ne mozhna doslidzhuvati po analogiyi z prirodnichimi Bachennya sociologichnoyi nauki Socialni strukturi ta socialni zmini v yih postijnomu prichinnomu vzayemozv yazku potribno rozglyadati z pozicij pidhodu yakij vklyuchaye persh za vse osnovni socialno ekonomichni pitannya kotri rozrobleni perevazhno sociologiyeyu kulturi MakAjver opiravsya tut na sociologiyu kulturi Alfreda Vebera Socialnij fakt zgidno z pershim ce fakt svidomosti R MakAjver uvazhav sho sociolog povinen unikati vplivu jogo vlasnih cinnostej na socialnij fakt Vsi socialni fakti vin uvazhav dostupnimi dlya rozuminnya sho zblizhuvalo jogo z rozumiyuchoyu sociologiyeyu tverdzhennya yakoyi v pershij polovini 1920 h rozdilyav uchenij Deyaki doslidniki navit vvazhayut jogo odnim iz yiyi zasnovnikiv R MakAjver uvazhav vazhlivim zavdannyam sociologiyi doslidzhennya socialnih dij vivchennya vnutrishnih sub yektivnih staniv diyuchogo individa Vin pidhodiv do rozuminnya prichinnosti z pozicij rozumiyuchoyi sociologiyi rozvivayuchi svoyu koncepciyu kauzalnoyi rekonstrukciyi yaka peredbachaye vidnosno zv yaznu shemu rechej do yakoyi vklyuchenij doslidzhuvanij fenomen Bud yaka diya ye aktom osobistosti a bud yaka osobistist ye rezultatom socialnoyi sistemi Bud yaka socialna sistema ye vidpovidnim kompleksom kulturi Podil sociologiyi na morfologiyu ta etiologiyu V ramkah sociologiyi naukovec rozriznyav morfologiyu j etiologiyu Morfologiyu vin rozglyadav yak uchennya pro socialni formi etiologiyu yak uchennya pro socialni prichini Morfologiya zajmayetsya doslidzhennyam socialnih struktur ye vivchennyam zhivih utvoren Do ostannih vidnosyatsya spilnoti obshini socialni regioni prozhivannya taki yak mista plemena chi naciyi napivspilnoti suspilni klasi abo kasti spilki asociaciyi pevni organizovani grupi a same korporaciyi klubi sim yi profesijni grupi navit derzhavi v strogomu znachenni slova instituciyi vstanovleni sposobi j umovi povedinki v spilnotah abo spilkah zvichayi zvichki tosho Kozhnij tip maye svoyi osoblivi oznaki ta variaciyi Do ciyeyi zh oblasti vidnositsya i vivchennya grupoutvoryuyuchih sil yaki pidtrimuyut isnuvannya cih form a takozh vivchennya socialnih procesiv vid yihnogo viniknennya do rozpadu Etiologiya na dumku MakAjvera zajmayetsya vivchennyam socialnih zmin prichomu ne lishe z opisovoyi abo istorichnoyi poziciyi ale i z tochki zoru poshuku viznachalnih prichin rushijnih sil zakoniv socialnogo rozvitku Socialna evolyuciya ta socialnij progres Roboti MakAjvera ye znachnim vneskom u rozvitok strukturno funkcionalnogo pidhodu do sociokulturnoyi evolyuciyi Vchenij uvazhav sho suspilstva rozvivayutsya vid visoko uzagalnenih staniv do takih u yakih funkciyi individa ta grupi chlenstva ye nadzvichajno specializovanimi Vin takozh pidkreslyuvav sho socialna evolyuciya ne obov yazkovo ye ekvivalentnoyu socialnomu progresu yakij na jogo dumku mozhe vimiryuvatisya lishe osobistoyu dumkoyu Rozriznennya civilizaciyi ta kulturi Mozhlivo pid vplivom idej M Vebera R MakAjver protistavlyaye civilizaciyu ta kulturu yak zasib i metu Civilizaciyu vin rozglyadaye yak tehnologichnij poryadok sferu zasobiv yaki lyudina stvoryuye dlya zabezpechennya bazhanih umov zhittya dosyagnennya postavlenoyi meti Kulturu zh vin ubachaye yak sferu cilej ocinok stiliv tradiciij tosho Ce sfera samodostatnoyi duhovnosti kotra manifestuyetsya persh za vse v filosofiyi mistectvi ta religiyi Sami termini vibrani ne duzhe vdalo v zv yazku z velikoyu kilkistyu traktuvan ponyat civilizaciya ta kultura v socialnih naukah odnak jogo akcent na vidminnosti mizh socialnimi cilyami ta socialnimi zasobami dav poshtovh dlya bagatoh sociologichnih doslidzhen procesiv socialnih zmin i dlya krashogo rozuminnya funkcij vazhlivih socialnih institucij Cya vidminnist ukazuye na chastini socialnogo zhittya do yakih mozhna pravomirno zastosuvati ponyattya progresu Tipologiya derzhav Amerikanskij uchenij rozriznyav dva tipi derzhavi dinastichni antidemokratichni demokratichni Vidminnosti mizh nimi polyagayut u miri vidobrazhennya voli suspilstva v instituciyah derzhavnoyi vladi Jogo pragnennya kardinalno rozmezhuvati derzhavu ta suspilstvo iniciyuvalo viniknennya novih teorij demokratiyi spivisnuvannya riznih suspilnih grup prirodi vladi Koncepciya osobistisnoyi anomiyi R Makajver rozumiv anomiyu yak rujnuvannya pochuttya prichetnosti individa do suspilstva Anomiya zigdno z nim ce takij stan osobistosti koli individ ye vidirvanim vid svoyih moralnih koreniv u nogo nemaye bilshe niyakih norm povedinki a zalishilisya lishe rozrizneni sponuki u nogo bilshe nemaye uyavlen pro cilisnist yednist narodu pro obov yazok U bud yaku istorichnu epohu pevni lyudi mozhut vpasti v stan anomiyi Suchasne demokratichne suspilstvo osoblivo silno spriyaye poyavi anomichnih individiv zavdyaki tomu sho v nomu proyavlyayutsya konflikt kultur kapitalistichna konkurenciya ta shvidkij temp socialnih zmin Vihodyachi z cih troh harakteristik suchasnogo suspilstva R MakAjver vidilyaye tri tipi osobistisnoyi anomiyi 1 ta sho vinikaye koli zhittya pozbavlene meti cherez vidsutnist znachushih cinnostej 2 ta kotra vinikaye koli lyudi pragnut otrimati zasobi same zaradi samih zasobiv koli voni vikoristovuyut svoyu energiyu ta mozhlivosti lishe dlya sebe 3 ta sho vinikaye koli lyudina izolovana vid osmislenih lyudskih vzayemin Pershi dva tipi za svoyim pohodzhennyam vidayutsya pov yazanimi suto z lyudinoyu pozayak yih vivedeno z norm harakternih tilki dlya rozvinenih suspilstv hocha napevne i nizhchi primati mozhut pragnuti do vladi Yaksho anomiyu vvazhati tipom samotnosti todi mi napevno mozhemo viznati sho v cogo tipu samotnosti nemaye biologichnoyi osnovi a ye lishe socialna U reshti situaciyah samotnosti takih yak tretij tip situaciya skladayetsya po inshomu ta deyaki yiyi dzherela vse zh varto shukati v povedinci tvarin Osnovna bibliografiyaangl Community a Sociological Study Obshina sociologichne doslidzhennya 1917 angl Labor in the Changing World Pracya v minlivomu sviti 1919 angl Elements of Social Science Nachala socialnoyi nauki 1921 angl The Modern State Suchasna derzhava 1926 angl Relation of Sociology to Social Work Vidnoshennya sociologiyi do socialnoyi roboti 1931 angl Society 1st Edition textbook Suspilstvo 1 e vidannya hrestomatiya 1931 angl Economic Reconstruction Ekonomichna rekonstrukciya 1934 angl Society 2nd Edition textbook Suspilstvo 2 e vidannya hrestomatiya 1937 angl Leviathan and the People Leviafan i lyudina 1939 angl Social Causation Socialna prichinna obumovlenist 1942 angl Toward Abiding Peace Na shlyahu do nezminnogo postijnogo Svitu 1933 angl The Web of Government Pavutinnya derzhavnogo upravlinnya 1947 angl Society 3rd Edition textbook Suspilstvo 3 ye vidannya hrestomatiya u spivavtorstvi z Charlzom Pejdzhem 1949 angl The More Perfect Union Bilsh doskonalij soyuz 1949 angl The Ramparts We Guard Bastioni yaki mi oberigayemo 1950 angl Academic Freedom in our Time Svoboda nauki v nash chas 1955 angl The Pursuit of Happiness Pragnennya do shastya 1955 angl Life Its Dimensions and Its Bounds Zhittya jogo rozmiri ta groshi 1960 angl The Challenge of the Passing Years Viklik minulih rokiv 1962 angl Power Transformed Transformaciya vladi 1964 angl The Prevention and Control of Delinquency Profilaktika ta kontrol zlochinnosti 1966 angl Politics and Society Politika ta suspilstvo 1969 angl On Community Society and Power Selected Writings Pro obshinu suspilstvo i vladu Vibrani praci 1970 Div takozhAlfred Veber Maks Veber Rozumiyucha sociologiya Strukturnij funkcionalizmPrimitkiNNDB 2002 d Track Q1373513 Makeyev S O Sociologiya navch posib za red S O Makeyeva K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana S 77 ISBN 966 7492 08 7 Sociologiya Uchebnoe posobie Pod red D S Klementeva M Eksmo 2004 480 s Popova A V Teoriya gosudarstva i prava Zavtra ekzamen SPb Piter 2008 S 28 ISBN 978 5 388 00167 2 Pletnev A V Evristicheskij potencial teorii anomii v sovremennoj kriminologii Sovremennye issledovaniya socialnyh problem elektronnyj nauchnyj zhurnal Modern Research of Social Problems 2014 9 41 S 98 Florko L Socialna samotnist suchasnoyi lyudini yak filosofska problema Sociogumanitarni problemi lyudini 2006 2 S 39 DzherelaA Dictionary of Sociology George Marshall Ed 1998 Oxford University Press ISBN 0 19 280081 7 Curriculum vitae provided by MacIver to the General Secretary of the World Council of Churches in 1950 in box 428 11 01 1 of the archives of the World Council of Churches in Geneva Switzerland Robert MacIver 2 Makajver MacIver Robert 3 Makajver MacIver Robert Morrison Sociologiya Enciklopediya Minsk Interpresservis Knizhnyj Dom A A Gricanov V L Abushenko G M Evelkin G N Sokolova O V Tereshenko 2003 4 Makiver Robert Morrison 5 nedostupne posilannya z lipnya 2019