Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Януш Радзивілл (пол. Janusz Radziwiłł, біл. Януш Радзівіл, лит. Jonušas Radvila; 2 / 12 грудня 1612, [lt] — 31 грудня 1655, Тикоцін) — князь, державний і військовий діяч. Воєвода віленський (1653–1655), великий гетьман Литовський (1654–1655), польний гетьман литовський (1646—1654) з роду Радзивіллів.
| Януш Радзивілл | |
|---|---|
| пол. Janusz Radziwiłł | |
 Даніель Шульц 1652 | |
| Великий гетьман литовський | |
| 1654 — 1655 | |
| Попередник | Януш Кішка |
| Наступник | Павло Ян Сапєга |
| Народився | 12 грудня 1612 [lt] |
| Помер | 31 грудня 1655 (43 роки) Тикоцінський замок |
| Похований | d |
| Відомий як | дипломат, політик, воєначальник |
| Підданство | Річ Посполита  |
| Національність | литвин |
| Alma mater | Слуцька гімназія (1620-ті), Лейденський університет, Альтдорфський університет і Лейпцизький університет |
| Батько | Кшиштоф Радзивілл |
| Мати | Софія з Острозьких |
| У шлюбі з | 1) Катажина (Катерина) з Потоцьких 2) Марія Лупул |
| Діти | від Катажини (Катерини) Потоцької: 1) Анна Марія, 2) Кшиштоф |
| Релігія | кальвініст |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Дитячі роки пройшли в батьківських маєтках у Попелі, Віжунах, Біржаї чи Койданові, серед вчителів був Адам Расовський — вчитель кальвінської школи в Біржаї. У 1624 році навчали вибрані батьком вчителі в Попелі. Після виповнення 13 років батько відправив до утвореної Слуцької гімназії під опіку охмістра Олбрихта Дембовського. В 1628 p. батько забрав зі Слуцька, визнав повнолітнім перед Трибуналом у Вільному, відправив під опікою Александра Пшипковського та О. Дембовського за кордон. Навчався в університетах Лейпциґа (Німеччина), Лейдена (Голландія). Був прихильником кальвінізму, який поширював у своїх володіннях. 1632 року король Владислав IV Ваза призначив Януша Радзивілла послом Речі Посполитої в Англії та Голландії.
Після повернення у жовтні 1633 р. брав участь у війнах з Туреччиною та Московським царством (10 листопада був у Смоленську), командував власною піхотою та коругвою гусарів біля полків Зигмунта Радзивілла та Миколая Абрамовича. По війні як підкоморій ВКЛ постійно перебував біля короля, виконуючи обов'язки великого коронного підкоморія за його відсутності. Батько надалі мав наміри оженити його з представницею королівської родини (намагався зашлюбити Ельжбету — воєводичку рейнську). В червні 1637 ледь не відбулась дуель між ним та підкоморієм коронним Адамом Казановським на релігійному ґрунті; завадили Ельжбета Казановська, королевич Ян Казімєж помирив суперників. Незважаючи на цей та інші конфлікти, залишався серед улюбленців короля Владислава IV Вази.
Під час візиту до сандомирської воєводини Марії Фірлей з Могил закохався в її доньку Катажину, відому вродою. Через це мав конфлікти з іншими кавалерами, батько не дуже хотів шлюбу з не надто багатою ймовірною невісткою (єдиний поважний посаг — Казімєзьке староство, над Віслою біля Варшави), до того ж ревною католичкою. Сватом попросив бути канцлера литовського Албрехта Станіслава Радзивілла, який, як виявилось, також домагався руки Катажини. Через це Я. Радзивілл звернувся безпосередньо до Марії Фірлей; отримавши певні надії — до короля і його родини, переконав його викликати Марію Фірлей до себе. Там королева та королівна Анна Катажина переконували Марію Фірлей про вигоди з шлюбу (Я. Радзивілл в майбутньому мав отримати надання від короля та спадок батька). Після вагань М. Фірлей погодилась; це не зіпсувало стосунки між ним та А. С. Радзивіллом.
Незважаючи на конфлікти з батьком, знаходив спільну мову з ним, захищаючи інтереси кальвіністів у ВКЛ. Під час похорону А. Пшипковського в лютому 1640 наказав своїй піхоті стріляти в напрямку кляштору домініканців, які потім домагались виселення Я. Р. Декрет суду сеймового від 26 травня 1640 наказав перенести кальвінський збір за мури Вільного.
Після смерті батька під тиском дружини звільняв з роботи кальвіністів (звільнені знайшли роботу в Богуслава Радзивілла), аріянів, набирав на роботу католиків.
З 1643 р. шукав дружину серед представниць пануючих родин; на кандидатуру доньки Васілє Лупула йому вказав король.
3 1646 року гетьман польний литовський. Після смерті Владислава IV збільшив вплив у ВКЛ, зокрема, сенатори у Вільнюсі ухвалили рішення про надання під його командування 6000-го війська коштом скарбниці ВКЛ. Під час виборів короля підтримував кандидатуру Сигізмунда Ракоці; ненавидів короля Яна Казимира.
1647 року Ольбрахт-Станіслав Радзивілл захищав його на сеймі, що не дозволило розпочати проти нього судовий процес. У 1648 мав конфлікт з Ольбрахтом Станіславом Радзивіллом, дозволив своєму війську сплюндрувати Пінське староство останнього.
У роки національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648–1657 рр. очолював шляхетські війська на землях Литви та Білорусі. В січні 1649 сам з власним військом вирушив на штурм Мозиря (здобув), 22 лютого переконав міщан Бобруйська здатись. Гетьман Б. Хмельницький у листі до Я. Радзивілла взимку 1649 писав, що у випадку продовження катувань повстанців він віддасть наказ посадити на палю 400 полонених шляхтичів, про що повідомив учасників «козацької комісії» на чолі з Адамом Киселем під час перемовин у Переяславі в лютому 1649 року.
Переміг українське військо 1649 року у Битві під Лоєвом. 1651 року війська Януша Радзивілла захопили Київ, де в той час спалахнула пожежа, причини якої нез'ясовані. У серпні 1654 року переміг частини московських військ у Битві на річці Шкловці. 1654 року його загони зазнали поразки у боях проти об'єднаного українсько-московського війська.
Під час Потопу виступив проти Польщі. Підтримував шведського короля Карла Х Густава, гетьмана Богдана Хмельницького та інших союзників у боротьбі з королем Польщі Яном II Казимиром. 1655 року керував безуспішною обороною Вільнюсу від московських військ, після падіння міста втік до Кедайняї, де уклав зі шведським королем Карлом Х Густавом так звану Кейданську унію.
Мав плани створити та очолити самостійне Литовське князівство; більша частина шляхти не підтримала задуму, багато прихильників покинули його.
Помер несподівано вночі на 31 грудня (підозрювали отруєння, бо на тілі з'явились плями) під час облоги Тикоціна польсько-литовськими військами. Тіло було вивезене із замку після здобуття його Павлом Сапєгою у 1657 р. до маєтку у Сільці під Берестям, де було сховане. 27 грудня 1668 р. Богуслав Радзивілл у заповіті вказував про необхідність «тихого» перепоховання Я. Р.: стару труну вкласти у нову, перевезти до кальвінського збору в Койданові, що було тихо зроблено виконавцями волі померлого.
Родина
Був одружений двічі. Перша дружина — Катажина (Катерина) з Потоцьких (батько — генеральний староста Стефан Потоцький, шлюб 1638 р., померла 10 лютого 1643 р.). Шлюб — вересень 1638 р., молода дружина мала великий вплив на чоловіка. Діти:
- Анна Марія (1640–1667) дружина князя Богуслава Радзивілла (1620–1669, свого двоюрідного стрийка), матір княжни Людовика Кароліни; під час хрещення в Яшунах у березні 1640 між захмелілим Я. Р. та його батьком відбувся конфлікт. Була похована урочисто у катедрі Вільнюса (8-10 лютого 1642 р.)
- Христофор (Кшиштоф).
Друга дружина — Марія Лупул (шлюб 1645 р.), донька молдавського господаря Василя Лупула; шлюб бездітний.
Зображення
-
![image]()
Януш 1632 -
![image]()
Януш 1654 -
![image]()
Портрет двох дружин Януша Радзивілла, 1640-ві роки. -
![image]()
Труна з останками Януша Радзивілла
Див. також
Примітки
- Wasilewski T. Radziwiłł Janusz h. Trąby (1612—1655)… — S. 208.
- Wasilewski T. Radziwiłł Janusz h. Trąby (1612—1655)… — S. 210.
- Przyboś A. Radziwiłł Albrycht Stanisław h. Trąby (1593—1656) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/1, zeszyt 124. — S. 146. (пол.)
- Wasilewski T. Radziwiłł Janusz h. Trąby (1612—1655)… — S. 211.
- Новицький І. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 353. — . (рос.)
- Wasilewski T. Radziwiłł Janusz h. Trąby (1612—1655)… — S. 214.
- Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 233. — . (пол.)
- Wasilewski T. Radziwiłł Janusz h. Trąby (1612—1655)… — S. 209.
Джерела
- Горобець В. Радзивілл (Radziwiłł) Януш [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 106—107. — .
- Сікора Р. З історії польських крилатих гусарів. — К. : Дух і літера, 2012. — . .
- Wasilewski T. Radziwiłł Janusz h. Trąby (1612—1655) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — 193 — 384 s. — S. 208—215. (пол.)
Посилання
- Радзивілл // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.137-138
- Радзівіл Януш // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1552. — 1000 екз.
- Розанда Хмельницька — образ жіночої покірности [ 15 грудня 2013 у Wayback Machine.].
- Janusz ks. Radziwiłł h. Trąby (ID: dw.8766) [ 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
- Sermo Janussii Radziwili ducis in Birze M. D. L. supremi pocillat. sub conclusionem General. Comitiorum ad Sacr. Reg. Majestatem in frequenti Senatu Warszawiae habitus, 1613 [ 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Radzivill Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Yanush Radzivill Yanush Radzivill pol Janusz Radziwill bil Yanush Radzivil lit Jonusas Radvila 2 12 grudnya 1612 lt 31 grudnya 1655 Tikocin knyaz derzhavnij i vijskovij diyach Voyevoda vilenskij 1653 1655 velikij getman Litovskij 1654 1655 polnij getman litovskij 1646 1654 z rodu Radzivilliv Yanush Radzivillpol Janusz RadziwillYanush RadzivillDaniel Shulc 1652Velikij getman litovskij1654 1655PoperednikYanush KishkaNastupnikPavlo Yan SapyegaNarodivsya12 grudnya 1612 1612 12 12 lt Pomer31 grudnya 1655 1655 12 31 43 roki Tikocinskij zamokPohovanijdVidomij yakdiplomat politik voyenachalnikPiddanstvoRich PospolitaNacionalnistlitvinAlma materSlucka gimnaziya 1620 ti Lejdenskij universitet Altdorfskij universitet i Lejpcizkij universitetBatkoKshishtof RadzivillMatiSofiya z OstrozkihU shlyubi z1 Katazhina Katerina z Potockih 2 Mariya LupulDitivid Katazhini Katerini Potockoyi 1 Anna Mariya 2 KshishtofReligiyakalvinist Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSimvol znak kalvinistivAbragam van Vesterfeld Zustrich Yanushem Radzivillom poslanciv Bogdana Hmelnickogo Dityachi roki projshli v batkivskih mayetkah u Popeli Vizhunah Birzhayi chi Kojdanovi sered vchiteliv buv Adam Rasovskij vchitel kalvinskoyi shkoli v Birzhayi U 1624 roci navchali vibrani batkom vchiteli v Popeli Pislya vipovnennya 13 rokiv batko vidpraviv do utvorenoyi Sluckoyi gimnaziyi pid opiku ohmistra Olbrihta Dembovskogo V 1628 p batko zabrav zi Slucka viznav povnolitnim pered Tribunalom u Vilnomu vidpraviv pid opikoyu Aleksandra Pshipkovskogo ta O Dembovskogo za kordon Navchavsya v universitetah Lejpciga Nimechchina Lejdena Gollandiya Buv prihilnikom kalvinizmu yakij poshiryuvav u svoyih volodinnyah 1632 roku korol Vladislav IV Vaza priznachiv Yanusha Radzivilla poslom Rechi Pospolitoyi v Angliyi ta Gollandiyi Pislya povernennya u zhovtni 1633 r brav uchast u vijnah z Turechchinoyu ta Moskovskim carstvom 10 listopada buv u Smolensku komanduvav vlasnoyu pihotoyu ta korugvoyu gusariv bilya polkiv Zigmunta Radzivilla ta Mikolaya Abramovicha Po vijni yak pidkomorij VKL postijno perebuvav bilya korolya vikonuyuchi obov yazki velikogo koronnogo pidkomoriya za jogo vidsutnosti Batko nadali mav namiri ozheniti jogo z predstavniceyu korolivskoyi rodini namagavsya zashlyubiti Elzhbetu voyevodichku rejnsku V chervni 1637 led ne vidbulas duel mizh nim ta pidkomoriyem koronnim Adamom Kazanovskim na religijnomu grunti zavadili Elzhbeta Kazanovska korolevich Yan Kazimyezh pomiriv supernikiv Nezvazhayuchi na cej ta inshi konflikti zalishavsya sered ulyublenciv korolya Vladislava IV Vazi Pid chas vizitu do sandomirskoyi voyevodini Mariyi Firlej z Mogil zakohavsya v yiyi donku Katazhinu vidomu vrodoyu Cherez ce mav konflikti z inshimi kavalerami batko ne duzhe hotiv shlyubu z ne nadto bagatoyu jmovirnoyu nevistkoyu yedinij povazhnij posag Kazimyezke starostvo nad Visloyu bilya Varshavi do togo zh revnoyu katolichkoyu Svatom poprosiv buti kanclera litovskogo Albrehta Stanislava Radzivilla yakij yak viyavilos takozh domagavsya ruki Katazhini Cherez ce Ya Radzivill zvernuvsya bezposeredno do Mariyi Firlej otrimavshi pevni nadiyi do korolya i jogo rodini perekonav jogo viklikati Mariyu Firlej do sebe Tam koroleva ta korolivna Anna Katazhina perekonuvali Mariyu Firlej pro vigodi z shlyubu Ya Radzivill v majbutnomu mav otrimati nadannya vid korolya ta spadok batka Pislya vagan M Firlej pogodilas ce ne zipsuvalo stosunki mizh nim ta A S Radzivillom Nezvazhayuchi na konflikti z batkom znahodiv spilnu movu z nim zahishayuchi interesi kalvinistiv u VKL Pid chas pohoronu A Pshipkovskogo v lyutomu 1640 nakazav svoyij pihoti strilyati v napryamku klyashtoru dominikanciv yaki potim domagalis viselennya Ya R Dekret sudu sejmovogo vid 26 travnya 1640 nakazav perenesti kalvinskij zbir za muri Vilnogo Pislya smerti batka pid tiskom druzhini zvilnyav z roboti kalvinistiv zvilneni znajshli robotu v Boguslava Radzivilla ariyaniv nabirav na robotu katolikiv Z 1643 r shukav druzhinu sered predstavnic panuyuchih rodin na kandidaturu donki Vasilye Lupula jomu vkazav korol 3 1646 roku getman polnij litovskij Pislya smerti Vladislava IV zbilshiv vpliv u VKL zokrema senatori u Vilnyusi uhvalili rishennya pro nadannya pid jogo komanduvannya 6000 go vijska koshtom skarbnici VKL Pid chas viboriv korolya pidtrimuvav kandidaturu Sigizmunda Rakoci nenavidiv korolya Yana Kazimira 1647 roku Olbraht Stanislav Radzivill zahishav jogo na sejmi sho ne dozvolilo rozpochati proti nogo sudovij proces U 1648 mav konflikt z Olbrahtom Stanislavom Radzivillom dozvoliv svoyemu vijsku splyundruvati Pinske starostvo ostannogo U roki nacionalno vizvolnoyi vijni pid provodom Bogdana Hmelnickogo 1648 1657 rr ocholyuvav shlyahetski vijska na zemlyah Litvi ta Bilorusi V sichni 1649 sam z vlasnim vijskom virushiv na shturm Mozirya zdobuv 22 lyutogo perekonav mishan Bobrujska zdatis Getman B Hmelnickij u listi do Ya Radzivilla vzimku 1649 pisav sho u vipadku prodovzhennya katuvan povstanciv vin viddast nakaz posaditi na palyu 400 polonenih shlyahtichiv pro sho povidomiv uchasnikiv kozackoyi komisiyi na choli z Adamom Kiselem pid chas peremovin u Pereyaslavi v lyutomu 1649 roku Peremig ukrayinske vijsko 1649 roku u Bitvi pid Loyevom 1651 roku vijska Yanusha Radzivilla zahopili Kiyiv de v toj chas spalahnula pozhezha prichini yakoyi nez yasovani U serpni 1654 roku peremig chastini moskovskih vijsk u Bitvi na richci Shklovci 1654 roku jogo zagoni zaznali porazki u boyah proti ob yednanogo ukrayinsko moskovskogo vijska Pid chas Potopu vistupiv proti Polshi Pidtrimuvav shvedskogo korolya Karla H Gustava getmana Bogdana Hmelnickogo ta inshih soyuznikiv u borotbi z korolem Polshi Yanom II Kazimirom 1655 roku keruvav bezuspishnoyu oboronoyu Vilnyusu vid moskovskih vijsk pislya padinnya mista vtik do Kedajnyayi de uklav zi shvedskim korolem Karlom H Gustavom tak zvanu Kejdansku uniyu Mav plani stvoriti ta ocholiti samostijne Litovske knyazivstvo bilsha chastina shlyahti ne pidtrimala zadumu bagato prihilnikiv pokinuli jogo Pomer nespodivano vnochi na 31 grudnya pidozryuvali otruyennya bo na tili z yavilis plyami pid chas oblogi Tikocina polsko litovskimi vijskami Tilo bulo vivezene iz zamku pislya zdobuttya jogo Pavlom Sapyegoyu u 1657 r do mayetku u Silci pid Berestyam de bulo shovane 27 grudnya 1668 r Boguslav Radzivill u zapoviti vkazuvav pro neobhidnist tihogo perepohovannya Ya R staru trunu vklasti u novu perevezti do kalvinskogo zboru v Kojdanovi sho bulo tiho zrobleno vikonavcyami voli pomerlogo Rodina Buv odruzhenij dvichi Persha druzhina Katazhina Katerina z Potockih batko generalnij starosta Stefan Potockij shlyub 1638 r pomerla 10 lyutogo 1643 r Shlyub veresen 1638 r moloda druzhina mala velikij vpliv na cholovika Diti Anna Mariya 1640 1667 druzhina knyazya Boguslava Radzivilla 1620 1669 svogo dvoyuridnogo strijka matir knyazhni Lyudovika Karolini pid chas hreshennya v Yashunah u berezni 1640 mizh zahmelilim Ya R ta jogo batkom vidbuvsya konflikt Bula pohovana urochisto u katedri Vilnyusa 8 10 lyutogo 1642 r Hristofor Kshishtof Druga druzhina Mariya Lupul shlyub 1645 r donka moldavskogo gospodarya Vasilya Lupula shlyub bezditnij ZobrazhennyaYanush 1632 Yanush 1654 Portret dvoh druzhin Yanusha Radzivilla 1640 vi roki Truna z ostankami Yanusha RadzivillaDiv takozh Tabirnij shodennik Ya Radzivilla Radzivill Yanush RadzivilliPrimitkiWasilewski T Radziwill Janusz h Traby 1612 1655 S 208 Wasilewski T Radziwill Janusz h Traby 1612 1655 S 210 Przybos A Radziwill Albrycht Stanislaw h Traby 1593 1656 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1987 T XXX 1 zeszyt 124 S 146 pol Wasilewski T Radziwill Janusz h Traby 1612 1655 S 211 Novickij I Adam Kisil voyevoda kiyivskij V Sherbak uporyadnik avtor peredmovi Koli zemlya stognala K Naukova dumka 1995 S 353 ISBN 5 319 01072 9 ros Wasilewski T Radziwill Janusz h Traby 1612 1655 S 214 Skrzypecki T H Potok Zloty na tle historii polskich kresow poludniowo wschodnich Opole Solpress 2010 S 233 ISBN 978 83 927244 4 5 pol Wasilewski T Radziwill Janusz h Traby 1612 1655 S 209 DzherelaGorobec V Radzivill Radziwill Yanush 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 106 107 ISBN 978 966 00 1290 5 Sikora R Z istoriyi polskih krilatih gusariv K Duh i litera 2012 ISBN 978 966 378 260 7 Wasilewski T Radziwill Janusz h Traby 1612 1655 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1987 T XXX 2 zeszyt 125 193 384 s S 208 215 pol PosilannyaRadzivill Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 137 138 Radzivil Yanush Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1552 1000 ekz Yanush Radzivill u sestrinskih VikiproyektahGenealogiya na Rodovodi Yanush Radzivill u Vikishovishi Rozanda Hmelnicka obraz zhinochoyi pokirnosti 15 grudnya 2013 u Wayback Machine Janusz ks Radziwill h Traby ID dw 8766 18 veresnya 2016 u Wayback Machine pol Sermo Janussii Radziwili ducis in Birze M D L supremi pocillat sub conclusionem General Comitiorum ad Sacr Reg Majestatem in frequenti Senatu Warszawiae habitus 1613 18 veresnya 2016 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi