Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Прогулянки з чудовиськами» (англ. «Walking with Beasts», у Північній Америці «Walking with Prehistoric Beasts») — науково-документальний серіал, знятий британською телекомпанією BBC у 2001 році. Як і «Прогулянки з динозаврами», він відтворює життя вимерлих тварин засобами комп'ютерного моделювання і комп'ютерної графіки. Серіал розповідає про доісторичних тварин кайнозойської ери. Зокрема, він ілюструє еволюцію китоподібних, та еволюцію людини.
| Прогулянки з чудовиськами | |
|---|---|
| англ. Walking with Beasts | |
| Тип | телесеріал |
| Телеканал(и) | BBC |
| Дистриб'ютор(и) | d |
| Жанр | документальний фільм |
| Формат зображення | 16:9 |
| Тривалість | 30 хв. |
| Керівник проєкту | d |
| Режисер | d |
| Виконавчий продюсер | d |
| Композитор | d |
| Країна-виробник |  Велика Британія |
| Перша поява | 2001 |
| Перший показ | 15 листопада 2001[1] — 21 грудня 2001[2] |
| Кількість сезонів | 1 |
| Кількість серій | 6 |
| Посилання | |
Друга серія: «Вбивця китів» Відтворена епоха та місцевість: 36 млн років тому (пізній еоцен), Пакистан і Єгипет. Події другої серії відбуваються в пізньому еоцені, коли почали замерзати полярні шапки, внаслідок чого океанські течії та клімат зазнали радикальних змін. Перша частина серії зображує вагітну самицю базилозавра (Basilosaurus), великого хижого кита, що через брак здобичі в океані змушена шукати поживи у мілководних мангрових заростях Єгипту та давньої Сахари. Вона не може полювати за апідіями (Apidium, ранній різновид мавпи), що вправно перестрибують з дерева на дерево через вузькі протоки, тому вона намагається зненацька схопити мерітерія (Moeritherium, предок сучасних слонів), котрий відбився від своєї групи. Однак мерітерію вдається втекти, і самиця-базилозавр змушена повернутись до океану Тетіс. Там їй вдається успішно вполювати декількох дитинчат менших китів, відомих як дорудони (Dorudon), після чого вона успішно народжує своє дитинча. Розповідь про базилозавра перемежається зображеннями полонин Пакистану, де кліматичні зміни призвели до тривалої посухи. На полонинах борються за виживання стада бронтотеріїв (Brontotherium) і хижі копитні ендрюзархи (Andrewsarchus). Ми бачимо, як у пошуках їжі ендрюзарх виходить на берег океану, де полює за черепахами. Розповідач пояснює, що ендрюзарх є найбільшим хижим ссавцем усіх часів і, незважаючи на свою зовнішність велетенського вовка, насправді є родичем сучасних баранів і кіз! У кінці серії ми дізнаємось, що внаслідок кліматичних змін наприкінці еоцену вимре п'ята частина (20 %) видів живих організмів, і це буде найбільше вимирання після зникнення динозаврів. Тварини, що зображені в другій серії:
Третя серія: «Земля гігантів»Відтворена епоха та місцевість: 25 млн років тому (пізній олігоцен), Монголія. Події третьої серії відбуваються протягом пізнього олігоцену в Монголії, де сезон дощів змінюється жорстокою посухою. Нам показують історію самиці-індрикотерія (Indricotherium), велетенського безрогого носорога, найбільшого сухопутного ссавця всіх часів. Спочатку ми бачимо як самиця народжує дитинча, а потім піклується про нього поки він не підросте. Під час пологів самиця захищає безпорадне дитинча від гієнодонів (Hyaenodon), великих хижаків ряду креодонтів (Creodonta). Фільм зображує небезпеки, які очікують на маленького індрикотерія, зокрема зустрічі з цинодіктисом (названим у фільмі ведмежою собакою) і великими агресивними ентелодонами (Entelodon), предками сучасних свиней. Мати піклується про дитинча протягом трьох років, але проганяє його перед наступними родами. Тварини, що зображені в третій серії:
Четверта серія: «Найближчий родич»Відтворена епоха та місцевість: 3,2 млн років тому (пліоцен), Ефіопія. Події четвертої серії відбуваються на теренах Великої Рифтової долині у Східній Африці. Клімат міняється, і ліси поступають місце трав'янистим рівнинам. Фільм зображує життя невеликої групи гомінідів. Це австралопітеки — перші мавпи, пристосовані до прямоходіння на двох ногах і близькі предки людини. Однак попри те, що австралопітеки більше за мавп схожі з людьми, вони поки що мають мозок не більший, ніж у шимпанзе. Фільм приділяє увагу складному внутрішньому життю суспільства , як вони використовують взаємне обшукування як засіб комунікації. Нам показують спільні дії членів групи по здобуванню їжі та обороні від нападів тварин, зокрема розлюченого самця дейнотерія (Deinotherium) і хижого дінофеліса (Dinofelis). Розповідь також торкається їх взаємин з сусідніми групами австралопітеків; нам показують сутичку із сусідами, під час якої мало бійки і багато галасу і погрозливих жестів. Зображується внутрішня ієрархія групи й суперництво між самцями (котрі помітно більші за самиць), та історія домінантного самця, котрий програв боротьбу молодшому супернику і втратив право першому ставати до їжі та спарюватись із самицями. Біологічні види, зображені в четвертій серії:
П'ята серія: «Шаблезуб»Відтворена епоха та місцевість: 1 млн років тому (ранній плейстоцен), Парагвай. П'ята серія зображує незвичайну фауну ізольованого континенту Південної Америки і вивчає наслідки Великого міжамериканського обміну, що відбувся 1,5 млн років тому. Після відокремлення від Антарктиди 30 млн років тому у Південній Америці шляхом еволюції з'явилося багато унікальних видів ссавців: дідікур — величезний броненосець зі шпичастою булавою на хвості; макраухенія — довгоногий літоптерн, трохи схожий на верблюда без пагорба з коротким хоботом; мегатерій — велетенський наземний лінивець. До того, як Південна Америка зіштовхнулася з Північною, пануючими хижаками тут були фороракоси, трьохметрові нелітаючі птахи. Однак, потім до Південної Америки проникли великі кішки смілодони, і позиції птахів значно похитнулися. Події серії точаться довкола могутнього смілодона, шаблезубого тигра на ймення Зламане Ікло, владі якого над загрожують два мандруючих самця. Прибульці виганяють Зламаного Ікла і забирають владу над прайом. Нам показують, як самиці смілодона полюють за макраухенією і піклуються про дитинчат. На задньому плані полюють фороракоси, проте завжди поступаються шаблезубим. Згодом два брати-смілодони вбивають усіх дитинчат Зламаного Ікла, щоб укріпити свою владу над прайдом; сам він тим часом вештається вдовж кордонів своїх колишніх володінь, очікуючи нагоди повернутися. Несподівано йому допомагає випадок — під час трапези один із братів-узурпаторів необачно заступає дорогу велетенському мегатерію, котрий вирішив відібрати у шаблезубих їх здобич. Лінивець вбиває шаблезубого; останній самець не може один протистояти Заламаному Іклу, і той повертає собі свій прайд. Види тварин, відтворені в п'ятій серії:
Шоста серія: «Подорож мамонта»Відтворена епоха та місцевість: 30 000 років тому (пізній плейстоцен), висохле ложе Північного моря і швейцарські Альпи. Події шостої серії відбуваються під час останнього Льодовикового періоду. Північне море перетворилось на трав'янисту полонину через те, що льодовики зібрали в собі багато води, і рівень моря значно понизився. Серія починається в середині літа. На полонині Північного моря пасуться мамути, сайгаки і зубри. Поруч з ними проводить літо клан людей розумних (Homo sapiens). Основна подія серії — міграція з приходом зими стада мамонтів на 400 км на південь, до швейцарських Альп, і їх повернення на полонину навесні. Під час переходу стада мамонтів на південь нам показують двох самців гігантського оленя Megaloceros, які б'ються за право заволодіти гаремом самиць. Від стада мамонтів відстає самиця з дитинчам, за якими полює печерний лев, однак їм вдається уникнути загрози та знову приєднатися до стада в Альпах. Фільм показує також групу неандертальців, еволюційно пристосованих до життя у холодному кліматі. Одного з них переслідує шерстистий носоріг, однак неандерталець виживає в суперечці, частково через міцну будову свого кістяка. Кульмінацією серії є нічний напад неандертальців на стадо мамонтів під час їх повернення на північ. Неандертальці — обдаровані мисливці, вони лякають мамонтів смолоскипами й голосними криками та змушують їх відступити до високого урвища і зірватися з нього в прірву двом мамонтам. Серія закінчується в сучасному музеї, де відвідувачі розглядають скелети деяких тварин, зображених у фільмі. Розповідач закінчує розповідь такими словами: «Якщо історія нас чомусь навчила, так це тому, що жодний вид не існує вічно», після чого камера злітає наверх крізь дах музею і підіймається, поки в кадр не потрапляє вся планета. Біологічні види, зображені в шостій серії:
Див. також«Прогулянки з чудовиськами» — це один з серії документальних фільмів BBC, до складу якої входять також такі фільми:
Посилання
| |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Progulyanki z chudoviskami angl Walking with Beasts u Pivnichnij Americi Walking with Prehistoric Beasts naukovo dokumentalnij serial znyatij britanskoyu telekompaniyeyu BBC u 2001 roci Yak i Progulyanki z dinozavrami vin vidtvoryuye zhittya vimerlih tvarin zasobami komp yuternogo modelyuvannya i komp yuternoyi grafiki Serial rozpovidaye pro doistorichnih tvarin kajnozojskoyi eri Zokrema vin ilyustruye evolyuciyu kitopodibnih ta evolyuciyu lyudini Progulyanki z chudoviskamiangl Walking with BeastsTipteleserialTelekanal i BBCDistrib yutor i dZhanrdokumentalnij filmFormat zobrazhennya16 9Trivalist30 hv Kerivnik proyektudRezhiserdVikonavchij prodyuserdKompozitordKrayina virobnik Velika BritaniyaPersha poyava2001Pershij pokaz15 listopada 2001 1 21 grudnya 2001 2 Kilkist sezoniv1Kilkist serij6Posilannyatt0286285 murahi Formicium najbilshi murahi vsih chasiv robochi osobini 1 3 sm koroleva 5 sm u filmi poznachayutsya yak veletenski murashki gastornis Gastornis nelitayuchij hizhij ptah rostom 1 8 m godinociyi Godinotias shozhi z lemurami nichni primati leptiktidi Leptictidium malenki stribuchi komahoyidni ssavci nalezhat do nini vimerloyi grupi ssavciv ne mayut zhivih nashadkiv propaleoteriyi Propalaeotherium davni proto koni rozmirom z kishku sho isnuvali pered paleoteriyami Palaeotherium Cynodictis sobakopodibna tvarina spilnij predok sobak i vedmediv zdobich ambuloceta u filmi poznachayetsya yak nevelikij hizhak tamandu Tamandua murahoyid pokazana suchasna tvarina vivirka pokazana suchasna tvarina krokodil plavaye v ozeri poruch z ambulocetom pokazana suchasna tvarina zhaba zdobich leptiktidiyi zdobich leptiktidiyi Druga seriya Vbivcya kitiv Model golovi endryuzarha v muzeyi Hornimana Vidtvorena epoha ta miscevist 36 mln rokiv tomu piznij eocen Pakistan i Yegipet Podiyi drugoyi seriyi vidbuvayutsya v piznomu eoceni koli pochali zamerzati polyarni shapki vnaslidok chogo okeanski techiyi ta klimat zaznali radikalnih zmin Persha chastina seriyi zobrazhuye vagitnu samicyu bazilozavra Basilosaurus velikogo hizhogo kita sho cherez brak zdobichi v okeani zmushena shukati pozhivi u milkovodnih mangrovih zarostyah Yegiptu ta davnoyi Sahari Vona ne mozhe polyuvati za apidiyami Apidium rannij riznovid mavpi sho vpravno perestribuyut z dereva na derevo cherez vuzki protoki tomu vona namagayetsya znenacka shopiti meriteriya Moeritherium predok suchasnih sloniv kotrij vidbivsya vid svoyeyi grupi Odnak meriteriyu vdayetsya vtekti i samicya bazilozavr zmushena povernutis do okeanu Tetis Tam yij vdayetsya uspishno vpolyuvati dekilkoh ditinchat menshih kitiv vidomih yak dorudoni Dorudon pislya chogo vona uspishno narodzhuye svoye ditincha Rozpovid pro bazilozavra peremezhayetsya zobrazhennyami polonin Pakistanu de klimatichni zmini prizveli do trivaloyi posuhi Na poloninah boryutsya za vizhivannya stada brontoteriyiv Brontotherium i hizhi kopitni endryuzarhi Andrewsarchus Mi bachimo yak u poshukah yizhi endryuzarh vihodit na bereg okeanu de polyuye za cherepahami Rozpovidach poyasnyuye sho endryuzarh ye najbilshim hizhim ssavcem usih chasiv i nezvazhayuchi na svoyu zovnishnist veletenskogo vovka naspravdi ye rodichem suchasnih baraniv i kiz U kinci seriyi mi diznayemos sho vnaslidok klimatichnih zmin naprikinci eocenu vimre p yata chastina 20 vidiv zhivih organizmiv i ce bude najbilshe vimirannya pislya zniknennya dinozavriv Tvarini sho zobrazheni v drugij seriyi endryuzarh Andrewsarchus najbilshij hizhak ssavec usih chasiv hizhij kopitnij ryadu mezonihidiv Mesonichidae Apidium odna s pershih mavp bazilozavr Basilosaurus gigantskij hizhij kit dorudon Dorudon menshij riznovid kitiv zobrazheni yak grupovi tvarini emboloterij Embolotherium velika travoyidna tvarina rodini brontoteriyiv Brontotherium sho mala na nosi kistkovij virist u filmi nazivayetsya brontoteriyem Moeritherium travoyidnij z korotkim hobotom predok sloniv akula zobrazhenij yiyi napad na apidiya a takozh napad na neyi bazilozavra vidna plavayuchoyu sered dorudoniv cherepaha zdobich endryuzarha Tretya seriya Zemlya gigantiv Vidtvorena epoha ta miscevist 25 mln rokiv tomu piznij oligocen Mongoliya Podiyi tretoyi seriyi vidbuvayutsya protyagom piznogo oligocenu v Mongoliyi de sezon doshiv zminyuyetsya zhorstokoyu posuhoyu Nam pokazuyut istoriyu samici indrikoteriya Indricotherium veletenskogo bezrogogo nosoroga najbilshogo suhoputnogo ssavcya vsih chasiv Spochatku mi bachimo yak samicya narodzhuye ditincha a potim pikluyetsya pro nogo poki vin ne pidroste Pid chas pologiv samicya zahishaye bezporadne ditincha vid giyenodoniv Hyaenodon velikih hizhakiv ryadu kreodontiv Creodonta Film zobrazhuye nebezpeki yaki ochikuyut na malenkogo indrikoteriya zokrema zustrichi z cinodiktisom nazvanim u filmi vedmezhoyu sobakoyu i velikimi agresivnimi entelodonami Entelodon predkami suchasnih svinej Mati pikluyetsya pro ditincha protyagom troh rokiv ale proganyaye jogo pered nastupnimi rodami Tvarini sho zobrazheni v tretij seriyi Cynodictis sobakopodibna tvarina spilnij predok sobak i vedmediv u filmi poznachayetsya yak vedmezha sobaka Chalicotherium velikij travoyidnij predok suchasnih konej tapiriv i nosorogiv yakij hodiv spirayuchis na kistochki palciv entelodon Entelodon velikij hizhij predok suchasnih svinej giyenodon Hyaenodon velikij rozmirom z nosoroga hizhak zovnishnistyu trohi nagaduvav suchasnu giyenu indrikoterij Indricotherium najbilshij suhoputnij ssavec usih chasiv Chetverta seriya Najblizhchij rodich Vidtvorena epoha ta miscevist 3 2 mln rokiv tomu pliocen Efiopiya Podiyi chetvertoyi seriyi vidbuvayutsya na terenah Velikoyi Riftovoyi dolini u Shidnij Africi Klimat minyayetsya i lisi postupayut misce trav yanistim rivninam Film zobrazhuye zhittya nevelikoyi grupi gominidiv Ce avstralopiteki pershi mavpi pristosovani do pryamohodinnya na dvoh nogah i blizki predki lyudini Odnak popri te sho avstralopiteki bilshe za mavp shozhi z lyudmi voni poki sho mayut mozok ne bilshij nizh u shimpanze Film pridilyaye uvagu skladnomu vnutrishnomu zhittyu suspilstva yak voni vikoristovuyut vzayemne obshukuvannya yak zasib komunikaciyi Nam pokazuyut spilni diyi chleniv grupi po zdobuvannyu yizhi ta oboroni vid napadiv tvarin zokrema rozlyuchenogo samcya dejnoteriya Deinotherium i hizhogo dinofelisa Dinofelis Rozpovid takozh torkayetsya yih vzayemin z susidnimi grupami avstralopitekiv nam pokazuyut sutichku iz susidami pid chas yakoyi malo bijki i bagato galasu i pogrozlivih zhestiv Zobrazhuyetsya vnutrishnya iyerarhiya grupi j supernictvo mizh samcyami kotri pomitno bilshi za samic ta istoriya dominantnogo samcya kotrij prograv borotbu molodshomu superniku i vtrativ pravo pershomu stavati do yizhi ta sparyuvatis iz samicyami Biologichni vidi zobrazheni v chetvertij seriyi ankiloterij Ancylotherium odin z ostannih halikoteriyiv na vidminu vid svoyih rodichiv vin vzhe ne hodit na kistochkah palciv avstralopitek Australopithecus rannij predok lyudini pershij primat zdatnij do pryamohodinnya dejnoterij Deinotherium veletenskij protoslon vtrichi bilshij za suchasnih sloniv na vidminu vid nih jogo bivni kripilisya do nizhnoyi shelepi i zaginalisya donizu dinofelis Dinofelis velikij ta mogutnij rodich shablezubih tigriv bilshij za suchasnih leviv shakal pokazana suchasna tvarina nosorig pokazana suchasna tvarina zebra pokazana suchasna tvarina grif pokazana suchasna tvarina antilopa pokazana suchasna tvarina P yata seriya Shablezub Vidtvorena epoha ta miscevist 1 mln rokiv tomu rannij plejstocen Paragvaj P yata seriya zobrazhuye nezvichajnu faunu izolovanogo kontinentu Pivdennoyi Ameriki i vivchaye naslidki Velikogo mizhamerikanskogo obminu sho vidbuvsya 1 5 mln rokiv tomu Pislya vidokremlennya vid Antarktidi 30 mln rokiv tomu u Pivdennij Americi shlyahom evolyuciyi z yavilosya bagato unikalnih vidiv ssavciv didikur velicheznij bronenosec zi shpichastoyu bulavoyu na hvosti makrauheniya dovgonogij litoptern trohi shozhij na verblyuda bez pagorba z korotkim hobotom megaterij veletenskij nazemnij linivec Do togo yak Pivdenna Amerika zishtovhnulasya z Pivnichnoyu panuyuchimi hizhakami tut buli fororakosi trohmetrovi nelitayuchi ptahi Odnak potim do Pivdennoyi Ameriki pronikli veliki kishki smilodoni i poziciyi ptahiv znachno pohitnulisya Podiyi seriyi tochatsya dovkola mogutnogo smilodona shablezubogo tigra na jmennya Zlamane Iklo vladi yakogo nad zagrozhuyut dva mandruyuchih samcya Pribulci viganyayut Zlamanogo Ikla i zabirayut vladu nad prajom Nam pokazuyut yak samici smilodona polyuyut za makrauheniyeyu i pikluyutsya pro ditinchat Na zadnomu plani polyuyut fororakosi prote zavzhdi postupayutsya shablezubim Zgodom dva brati smilodoni vbivayut usih ditinchat Zlamanogo Ikla shob ukripiti svoyu vladu nad prajdom sam vin tim chasom veshtayetsya vdovzh kordoniv svoyih kolishnih volodin ochikuyuchi nagodi povernutisya Nespodivano jomu dopomagaye vipadok pid chas trapezi odin iz brativ uzurpatoriv neobachno zastupaye dorogu veletenskomu megateriyu kotrij virishiv vidibrati u shablezubih yih zdobich Linivec vbivaye shablezubogo ostannij samec ne mozhe odin protistoyati Zalamanomu Iklu i toj povertaye sobi svij prajd Vidi tvarin vidtvoreni v p yatij seriyi didikur Doedicurus gigantskij gliptodont vagoyu ponad dvi toni rodich suchasnih bronenosciv makrauheniya Macrauchenia dovgonogij litoptern shozhij na verblyuda bez pagorba i z korotkim hobotom megaterij Megatherium velicheznij nazemnij linivec rozmirom zi slona fororakos Phorusrhacos hizhij nelitayuchij ptah rostom 1 8 m smilodon Smilodon najbilsha z shablezubih kishok vsih chasiv Shosta seriya Podorozh mamonta Vidtvorena epoha ta miscevist 30 000 rokiv tomu piznij plejstocen visohle lozhe Pivnichnogo morya i shvejcarski Alpi Podiyi shostoyi seriyi vidbuvayutsya pid chas ostannogo Lodovikovogo periodu Pivnichne more peretvorilos na trav yanistu poloninu cherez te sho lodoviki zibrali v sobi bagato vodi i riven morya znachno ponizivsya Seriya pochinayetsya v seredini lita Na polonini Pivnichnogo morya pasutsya mamuti sajgaki i zubri Poruch z nimi provodit lito klan lyudej rozumnih Homo sapiens Osnovna podiya seriyi migraciya z prihodom zimi stada mamontiv na 400 km na pivden do shvejcarskih Alp i yih povernennya na poloninu navesni Pid chas perehodu stada mamontiv na pivden nam pokazuyut dvoh samciv gigantskogo olenya Megaloceros yaki b yutsya za pravo zavoloditi garemom samic Vid stada mamontiv vidstaye samicya z ditincham za yakimi polyuye pechernij lev odnak yim vdayetsya uniknuti zagrozi ta znovu priyednatisya do stada v Alpah Film pokazuye takozh grupu neandertalciv evolyucijno pristosovanih do zhittya u holodnomu klimati Odnogo z nih peresliduye sherstistij nosorig odnak neandertalec vizhivaye v superechci chastkovo cherez micnu budovu svogo kistyaka Kulminaciyeyu seriyi ye nichnij napad neandertalciv na stado mamontiv pid chas yih povernennya na pivnich Neandertalci obdarovani mislivci voni lyakayut mamontiv smoloskipami j golosnimi krikami ta zmushuyut yih vidstupiti do visokogo urvisha i zirvatisya z nogo v prirvu dvom mamontam Seriya zakinchuyetsya v suchasnomu muzeyi de vidviduvachi rozglyadayut skeleti deyakih tvarin zobrazhenih u filmi Rozpovidach zakinchuye rozpovid takimi slovami Yaksho istoriya nas chomus navchila tak ce tomu sho zhodnij vid ne isnuye vichno pislya chogo kamera zlitaye naverh kriz dah muzeyu i pidijmayetsya poki v kadr ne potraplyaye vsya planeta Biologichni vidi zobrazheni v shostij seriyi pechernij lev priblizno u 2 razi bilshij za suchasnogo leva pristosovanij do holodnogo klimatu lyudi Homo zigrani zhivimi aktorami suchasna lyudina Homo sapiens neandertalec Homo neandertalensis vimerlij vid rodu Homo sho naselyav Yevropu i chastinu zahidnoyi Aziyi pristosovanij do zhittya v holodnomu klimati velikorogij olen Megaloceros inodi nazivayetsya irlandskim losem z rozmahom rogiv ponad tri metri mamont Mammuthus vimerlij rodich indijskogo slona buv pristosovanim dlya zhittya na holodi zokrema guste dovge hutro i malenki vuha celodont Coelodont chi volohatij nosorig rodich sumatranskogo nosoroga pristosovanij do suvorogo holodu sajgak pokazana zhiva tvarina zubr pokazana zhiva tvarina sirij vovk pokazana zhiva tvarina kin Przhevalskogo pokazana zhiva tvarina section Div takozh Progulyanki z chudoviskami ce odin z seriyi dokumentalnih filmiv BBC do skladu yakoyi vhodyat takozh taki filmi Progulyanki z dinozavrami 1999 2003 Progulyanki z monstrami 2005 zobrazhuye zhittya do poyavi dinozavriv PosilannyaProgulyanki z chudoviskami na sajti angl http live dbpedia org resource Walking with Beasts http dbpedia org resource Walking with Beasts