Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Медицина в Азербайджані покликана захищати здоров я та благополуччя громадян Азербайджанскої Республіки Реформи в област

Медицина в Азербайджані

Медицина в Азербайджані

Медицина в Азербайджані покликана захищати здоров'я та благополуччя громадян Азербайджанскої Республіки. Реформи в області надання медичної допомоги неселенню і напрямок системи охорони здоров'я є частиною глобальної стратегічної програми розвитку економічної та соціальної інфраструктури. Ця програма опирається на принципи будівництва світського демократичного суспільства з ринковою економікою. В статті детально розповідається про історію розвитку медицини на території Азербайджану з найдавніших часів до наших днів.

Рання історія

Історія медицини в Азербайджані має глибоке коріння. Для боротьби з більшістю хвороб стародавні жителі вірили в чаклунство. Про це ж свідчать і різьблення, намальовані знаки в Азиській печері, що відносяться до кам'яної доби.

Ранні жителі в лікуванні хвороб використовували також лікарські рослини та трави. Отриманий досвід розвивався з покоління в покоління у народну медицину. З появою письма, розвиток усної та письмової гілок народної медицини почав розділятися.

image
Плоди розповсюдженої в Азербайджані. шипшини, чай з якої використовують проти застудних захворювань

Багатий рослинний світ Азербайджану приваблював увагу лікарів та вчених з давніх часів. Багато лікарських рослин використовувалось з метою профілактики та лікування. Також використовувалися і насіння, коріння, квіти та листки. Жінки легко спостерігали дію на організм фруктів, овочів та лікувального чаю, їх вплив на кашель, кровотечу, біль, діарею та на інші хвороби.

Однак з ранніх рукописів виходить, що в лікуванні використовували не тільки рослини. Цілителі того часу були також знайомі з хірургією, володіли певним досвідом лікування пухлин, переломів у різноманітних місцях людського тіла, примітивними способами. До прикладу, в результаті археологічних розкопок в селі Ерефлі Агдамського району. І.Нармановим був знайдений череп людини, датованого IV тисячоліттям до н. е. (енеоліт), з ознаками трепанації. У селі Хачбулаг Дашкесанського району в 1971 році археолог Х. Кесеменлі знайшов череп, датований кінцем бронзової і початком залізної доби, над яким також була проведена операція трепанації. Вчений Р. Гасимова відзначала, що «штучна трепанація була проведена поблизу з'єднання тім'яної кістки з лобною».

У 1958 році у селі Гаратепе Муганської рівнини під час археологічних розкопок були знайдені глечики із загорілими рутами, датовані V-I веков до н. е. За словами спеціалістів, жителі того часу використовували руту як ліки, для лікування ревматизму, лихоманки і як профілактику певних інших хвороб.

Були відомі також методи ароматерапії. Було вірування, наприклад, що запах айви, підсилює енергію тіла. Лимон використовували з метою налаштування нервової системи, а яблука — для стимуляції роботи мозку.

У старовину між жителями Азербайджану та жителями Месопотамії відбувався активний міжкультурний обмін. Із Шумера імпортували олію кунжута і шафран. Про лікарські засоби та медицину наявні свідчення і в найдавнішій пам'ятці літератури народів Азербайджану та Ірану, священній книзі вогнепоклонників зороастрійців Авесті. У ній також сказано, що «у лікаря є три види зброї: слово, трави та ніж». Лікар, що лікує словом та навіюванням, вважався, в той час, найкращим.

Розвивалась медицина і в Кавказькій Албанії, нащадками давного поселення котрої є частиною сучасних азербайджанців. Звідси в Рим експортували лікарські рослини. Тут, у зв'язку з розповсюдженням християнства та грецької мови, були відомі праці Гіппократа та Клавдія Галена. В релігійних школах при церквах викладалися і деякі знання в медицині.

Розвиток медицини в Середновіччя

У цей період йшов стрімкий розвиток медицини, що підтверджується також археологічними знахідками. Знаходити, до прикладу, відшліфовані з мармуру посудини для стибію та золоті кісточки для його нанесення, який в Середньовіччя використовувався як протикашльовий та протиблювотний засіб. Хворих напували вином з чаші, виготовленої із стибію. Під час розкопок в Шемасі були знайдені різноманітні скляні посудини, призначені для виготовлення та збереження ліків, котрими користувалися алхіміки як у народній медицині, так і в фармакології. Ці знахідки доводять, що в Середньовіччя населення Азербайджану займалося і ремеслом фармацевта.

За думкою азербайджанського історика Фарида Алекперли з кінця IV століття н. е. у зв'язку з проникненням на територію сучасного Азербайджану тюркських племен, почала розповсюджуватись тюркська народна медицина — «тюркачара», яка представляла собоюшаманізм, лікування за допомогою магії та лікарських трав. Лікарів по-тюркськи називали гам, що означало «шаман», або отачі, що означало «травник». Лікарські засоби називали ота (від тюркського от — трава). Покровителькою лікарів вважалася богиня Оленг.

У VIII столітті Ширван в основному з албанським та іранським населенням був завойований арабами. Завдяки взаємовпливу культур у складі єдиного халіфату, розвивались, і науки, і культура. З'являлися університети, обсерваторії, бібліотеки мечеті та лікарні. Саме в ісламський період спостерігається взліт медичної науки. В той час в Азербайджані при мечетях функціонували медресе, де викладали арабську та перську мови, релігію, математику, каліграфію, історію та літературу. Викладалась також медицина та алхімія. З письмових джерел відомо, що ще в XII столітті на території Азербайджану, в Ширвані, в місті Шемахи відомим лікарем та фармацевтом Кафіддином Омаром ібн Османом (дядько відомого перського поета Хагані Ширвані) була організована медична школа, що вивчала методи лікування. Тут, поряд з навчанням, проводилися дослідження лікувальних властивостей лікарських рослих та лікарювання з їх допомогою.

На території сучасної Азербайджанської Республіки були знайдені рукописи перської та арабської медицини. Серед них є і копія праці «Канон лікарської науки», написаної на арабській в 1030 році знаменитим лікарем Ібн Синою, відомим в Європі як «Авіце́нна». Ця копія «Канону» була зроблена в 1143 році в Багдаді, та є одним із найстаріших рукописів в галузі фармакології та медицині в світі та найстарішою в Азербайджані, яку врешті широко використовували як у всьому мусульманському світі, так і в християнській Європі, і яка здійснила величезний вплив на розвиток медичної науки. В ній містяться фармацевтичні описи сотень натуральних ліків: рослин, мінералів і речовин тваринного походження.

Серед відомих перських вчених XI століття, відомий учень Ібн Сини Бахманяр(помер в 1067 році). У своїй філософській праці «ат-Тахсил» («Розуміння») Бахманяр стосується і деяких питань по медицині. Із Азербайджану походить рукописна копія XIII століття книги «Аль-Макала ас-Саласун» («Тринадцятий Трактат») відомого арабського науковця з Андалусії Абу аль Касім аль-Захраві, відомого в Європі як Абулькасіс (помер в 1013 році. Це один із найстаріших рукописів цієї книги. Тут згадуються близько 200 середньовічних хірургічних інструментів. Пояснюється також їхнє призначення Праця повпливала на розвиток хірургії, як на Сході, так і в Європі.

Середньовічні лікарі застерігали хворих від втоми. Працюючи до знемоги, а після — відшкодування цього довгим сном, розглядалося, як шкідлива звичка. Однак лікарі радили часті перерви. Особлива увага зверталася на гармонію між роботою та відпочинком. Так, наприклад, лікар XII століття Махмуд ібн Ільяс для лікування душевнохворих, стомлених і нервових людей радив слухати музику муґаму.

Медицина сильно розвивалася і в XIII—XIV століттях в сельджукській державі Атабеків Азербайджану. Майже у кожного східного вченого та філософа була праця з медицини. Вродженці різних областей Азербайджану компілювали, переписували та вивчали книжки з медицини, включаючи пам'ятки XIV—XVIII століть. В Інституті рукописів Національної Академії Наук Азербайджану ім. Мухаммада Фізулі в Баку наявні 363 рукописи з медицини на арабській, перській та турецькій мовах, як створених на території самого Азербайджану, так і привезених туди з інших областей в різні історичні періоди. З них 222 написані на перській, 71 на турецькій та 70 на арабській мовах. В Бакінському інституті рукописів наявні також багато копій деяких арабських, перських, азербайджанських та турецьких рукописів з медицини. Наприклад, «Тухфат аль-Мумінін» (написано в 1669 році Мухаммада Му'мина — 33 повних та неповних копій; «Зад аль-Мусафирин» (написано в 1728 році перського вченого Мухаммада Махді — 13 копій; «Гарабадин» Музаффара бін Мухаммада Шафа'і (1586/7-1628/9 роки) — 9 копій; «Іхтіярат-і Бадиі» перського вченого Хаджи Зейналабдіна Аттара(написано в 1638 році) — 5 копій; «Тиббнаме» (написана азербайджанскою в 1712 році)Мухаммада Юсифа Ширвані.

За словами генерального директора ЮНЕСКО Коітіро Мацуури, ця колекція «демонструє роль Азербайджану в розвитку свідомовї медицини» .

В Азербайджані також була частково вивчена робота Рустама Джуржані «Захираі-Нізамшахи», XIII століття. Скопійований в XVI столітті рукопис також зберігається в Бакінському інституті рукописів. У ньому містяться описи фармацевтичних особливостей лікувальних трав, речовин тваринного походження, мінералів та деяких складних медикаментів. Рукопис не знайдений в жодному іншому сховищі рукописів світу та існує в єдиному екземплярі.

[[Файл:Medical centers of Azerbaijan and Middle East.png|thumb|left|220px| Великі медичні центри середньовічного Азербайджану та сусідніх регіонів Сходу. Азербайджанський лікар XVI століття Юсиф Карабагі, родом з Карабаху, написав велику кількість медичних трактатів, а також «Пояснення та тлумачення до „Канону Лікарської Науки“ Ібн Сина». Він жив та творив довгий час у Середній Азії, в Самарканді та Бухарі.

Мухаммад Момін, палацовий цілитель при Сулеймані Сефеві, написав багато повчальних робіт на фарсі, включаючи «Тохфат ал-Момінін» 1669 року. В праці вказується опис близько 4,000 рослин, тварин, мінералів та інших інгредієнтів, що використовувались у медицині. Момін детально описав кожну рослину, її специфічні властивості, де її можна зібрати, інші області, де вона використовується та її назву на інших мовах, таких як китайська чи хінді. В 1712 році на азербайджанській мові була написана «Тіббнаме» (азерб. Tibbnamə — «Книга медицини») Мухаммеда Юсифа Ширвані. Будучи лікарем при палаці, Ширвані радив застосовувати природні мінерали в лікуванні, до прикладу, натирання лимонної шкірки при стомленні шиї. В цій роботі також вказано, що бажано місця відпочину хворих прикрашати квітами в блідо-синіх, зелених чи білих тонах. Це означає, що навіть колір мав важливе значення в роботі середньовічних цілителів.

Загалом, в XVII-XVIII стт. був написаний ряд прац в області медицини та фармакології такими азербайджанськими вченими як Муртузагулу Шамлу (сексопатолог), Абульгасан Марагаі, фармацевти Гасан Рза оглу Ширвані, Хаджі Сулейман Іревані та ін. Було описано 724 види лікарських рослин.

Примітки

  1. Искендер Гулиев, директор центра мониторинга "Право выбора". Система охорони здоров'я Азербайджану підводиться під рівень світових стандартів. azeri.ru. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 29 березня 2015.
  2. Dr. Nigar Efendiyeva, medical historian at the Academy of Sciences. (Winter 1995). Medicine in Azerbaijan. A Brief Historical Overview. azer.com. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. (англ.)
  3. Шипшина собача. GRIN. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. (англ.)
  4. Ахмедова Вафа Шамиль гызы, диссертант Азербайджанского государственного университета строительства и архитектуры. (16 февраля 2009). Археологические материалы в азербайджанской народной медицине. jurnal.org. Архів оригіналу за 16 квітня 2012.
  5. Авеста. Священна книга зороастрійського вчення. — Тегеран, 1967. — С. 47. (перс.)
  6. З. И. Ямпольский. Албания Кавказская. Архів оригіналу за 5 грудня 2012.
  7. Х. О. Алимирзоев. Азербайджанский государственный университет за пятьдесят лет: исторический очерк. — Б. : Азербайджанский государственный университет, 1969. — С. 8.

    У XII столітті за ініціативою дядька Хагані, відомого фармацевта та лікаря Кафеіддина Омара ібн Османа, в Шемасі була заснована медична школа, в якій, поряд з навчанням проводилися дослідження лікувальних властивостей лікарських рослин і ліків з їхньою допомогою.

  8. М. Л. Султанов. К вопросу расшифровки тайн лекарственных растений, упомянутых в древних рукописях Востока. — Б. : Элм, 1965. — С. 235.
  9. Бюро ЮНЕСКО в Москве (2006). Средневековые рукописи по медицине и аптечному делу. unesco.org. Архів оригіналу за 16 квітня 2012.
  10. Акиф Фарзалиев, Фарид Алекперов. Средневековые азербайджанские трактаты по медицине. Мухаммед Юсиф Ширвани Тиббнаме (Медицинская книга); Мухаммед Мумин. Тухфат аль-Му‘минин (Дары Мумина). — СПб. : Издательство Санкт-Петербурзького університету, 2002. — С. 6.
  11. . Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
  12. Communication and Information Sector's news service. (13-06-2006 (Paris/Baku)). Conference on traditional medicine and pharmacy in medieval manuscripts in Baku opened. UNESCO. Архів оригіналу за 16-04-2012. (англ.)
    Оригінальний текст (англ.)
    The collection “demonstrates the role of Azerbaijan in the development of the world medicine,” said UNESCO Director-General Koïchiro Matsuura in a message to the Conference participants.
  13. Алишер Ильхамов. Этнический атлас Узбекистана. — Узбекистан : Институт «Открытое общество», 2002. — С. 16.

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Medicina v Azerbajdzhani poklikana zahishati zdorov ya ta blagopoluchchya gromadyan Azerbajdzhanskoyi Respubliki Reformi v oblasti nadannya medichnoyi dopomogi neselennyu i napryamok sistemi ohoroni zdorov ya ye chastinoyu globalnoyi strategichnoyi programi rozvitku ekonomichnoyi ta socialnoyi infrastrukturi Cya programa opirayetsya na principi budivnictva svitskogo demokratichnogo suspilstva z rinkovoyu ekonomikoyu V statti detalno rozpovidayetsya pro istoriyu rozvitku medicini na teritoriyi Azerbajdzhanu z najdavnishih chasiv do nashih dniv Rannya istoriyaIstoriya medicini v Azerbajdzhani maye gliboke korinnya Dlya borotbi z bilshistyu hvorob starodavni zhiteli virili v chaklunstvo Pro ce zh svidchat i rizblennya namalovani znaki v Aziskij pecheri sho vidnosyatsya do kam yanoyi dobi Ranni zhiteli v likuvanni hvorob vikoristovuvali takozh likarski roslini ta travi Otrimanij dosvid rozvivavsya z pokolinnya v pokolinnya u narodnu medicinu Z poyavoyu pisma rozvitok usnoyi ta pismovoyi gilok narodnoyi medicini pochav rozdilyatisya Plodi rozpovsyudzhenoyi v Azerbajdzhani shipshini chaj z yakoyi vikoristovuyut proti zastudnih zahvoryuvan Bagatij roslinnij svit Azerbajdzhanu privablyuvav uvagu likariv ta vchenih z davnih chasiv Bagato likarskih roslin vikoristovuvalos z metoyu profilaktiki ta likuvannya Takozh vikoristovuvalisya i nasinnya korinnya kviti ta listki Zhinki legko sposterigali diyu na organizm fruktiv ovochiv ta likuvalnogo chayu yih vpliv na kashel krovotechu bil diareyu ta na inshi hvorobi Odnak z rannih rukopisiv vihodit sho v likuvanni vikoristovuvali ne tilki roslini Ciliteli togo chasu buli takozh znajomi z hirurgiyeyu volodili pevnim dosvidom likuvannya puhlin perelomiv u riznomanitnih miscyah lyudskogo tila primitivnimi sposobami Do prikladu v rezultati arheologichnih rozkopok v seli Erefli Agdamskogo rajonu I Narmanovim buv znajdenij cherep lyudini datovanogo IV tisyacholittyam do n e eneolit z oznakami trepanaciyi U seli Hachbulag Dashkesanskogo rajonu v 1971 roci arheolog H Kesemenli znajshov cherep datovanij kincem bronzovoyi i pochatkom zaliznoyi dobi nad yakim takozh bula provedena operaciya trepanaciyi Vchenij R Gasimova vidznachala sho shtuchna trepanaciya bula provedena poblizu z yednannya tim yanoyi kistki z lobnoyu U 1958 roci u seli Garatepe Muganskoyi rivnini pid chas arheologichnih rozkopok buli znajdeni glechiki iz zagorilimi rutami datovani V I vekov do n e Za slovami specialistiv zhiteli togo chasu vikoristovuvali rutu yak liki dlya likuvannya revmatizmu lihomanki i yak profilaktiku pevnih inshih hvorob Buli vidomi takozh metodi aromaterapiyi Bulo viruvannya napriklad sho zapah ajvi pidsilyuye energiyu tila Limon vikoristovuvali z metoyu nalashtuvannya nervovoyi sistemi a yabluka dlya stimulyaciyi roboti mozku U starovinu mizh zhitelyami Azerbajdzhanu ta zhitelyami Mesopotamiyi vidbuvavsya aktivnij mizhkulturnij obmin Iz Shumera importuvali oliyu kunzhuta i shafran Pro likarski zasobi ta medicinu nayavni svidchennya i v najdavnishij pam yatci literaturi narodiv Azerbajdzhanu ta Iranu svyashennij knizi vognepoklonnikiv zoroastrijciv Avesti U nij takozh skazano sho u likarya ye tri vidi zbroyi slovo travi ta nizh Likar sho likuye slovom ta naviyuvannyam vvazhavsya v toj chas najkrashim Rozvivalas medicina i v Kavkazkij Albaniyi nashadkami davnogo poselennya kotroyi ye chastinoyu suchasnih azerbajdzhanciv Zvidsi v Rim eksportuvali likarski roslini Tut u zv yazku z rozpovsyudzhennyam hristiyanstva ta greckoyi movi buli vidomi praci Gippokrata ta Klavdiya Galena V religijnih shkolah pri cerkvah vikladalisya i deyaki znannya v medicini Rozvitok medicini v SerednovichchyaU cej period jshov strimkij rozvitok medicini sho pidtverdzhuyetsya takozh arheologichnimi znahidkami Znahoditi do prikladu vidshlifovani z marmuru posudini dlya stibiyu ta zoloti kistochki dlya jogo nanesennya yakij v Serednovichchya vikoristovuvavsya yak protikashlovij ta protiblyuvotnij zasib Hvorih napuvali vinom z chashi vigotovlenoyi iz stibiyu Pid chas rozkopok v Shemasi buli znajdeni riznomanitni sklyani posudini priznacheni dlya vigotovlennya ta zberezhennya likiv kotrimi koristuvalisya alhimiki yak u narodnij medicini tak i v farmakologiyi Ci znahidki dovodyat sho v Serednovichchya naselennya Azerbajdzhanu zajmalosya i remeslom farmacevta Za dumkoyu azerbajdzhanskogo istorika Farida Alekperli z kincya IV stolittya n e u zv yazku z proniknennyam na teritoriyu suchasnogo Azerbajdzhanu tyurkskih plemen pochala rozpovsyudzhuvatis tyurkska narodna medicina tyurkachara yaka predstavlyala soboyushamanizm likuvannya za dopomogoyu magiyi ta likarskih trav Likariv po tyurkski nazivali gam sho oznachalo shaman abo otachi sho oznachalo travnik Likarski zasobi nazivali ota vid tyurkskogo ot trava Pokrovitelkoyu likariv vvazhalasya boginya Oleng U VIII stolitti Shirvan v osnovnomu z albanskim ta iranskim naselennyam buv zavojovanij arabami Zavdyaki vzayemovplivu kultur u skladi yedinogo halifatu rozvivalis i nauki i kultura Z yavlyalisya universiteti observatoriyi biblioteki mecheti ta likarni Same v islamskij period sposterigayetsya vzlit medichnoyi nauki V toj chas v Azerbajdzhani pri mechetyah funkcionuvali medrese de vikladali arabsku ta persku movi religiyu matematiku kaligrafiyu istoriyu ta literaturu Vikladalas takozh medicina ta alhimiya Z pismovih dzherel vidomo sho she v XII stolitti na teritoriyi Azerbajdzhanu v Shirvani v misti Shemahi vidomim likarem ta farmacevtom Kafiddinom Omarom ibn Osmanom dyadko vidomogo perskogo poeta Hagani Shirvani bula organizovana medichna shkola sho vivchala metodi likuvannya Tut poryad z navchannyam provodilisya doslidzhennya likuvalnih vlastivostej likarskih roslih ta likaryuvannya z yih dopomogoyu Na teritoriyi suchasnoyi Azerbajdzhanskoyi Respubliki buli znajdeni rukopisi perskoyi ta arabskoyi medicini Sered nih ye i kopiya praci Kanon likarskoyi nauki napisanoyi na arabskij v 1030 roci znamenitim likarem Ibn Sinoyu vidomim v Yevropi yak Avice nna Cya kopiya Kanonu bula zroblena v 1143 roci v Bagdadi ta ye odnim iz najstarishih rukopisiv v galuzi farmakologiyi ta medicini v sviti ta najstarishoyu v Azerbajdzhani yaku vreshti shiroko vikoristovuvali yak u vsomu musulmanskomu sviti tak i v hristiyanskij Yevropi i yaka zdijsnila velicheznij vpliv na rozvitok medichnoyi nauki V nij mistyatsya farmacevtichni opisi soten naturalnih likiv roslin mineraliv i rechovin tvarinnogo pohodzhennya Kopiya rukopisu Kanon likarskoyi nauki Al Ganun Fi at Tibb perskogo vchenogo Ibn Sini 1030 roku zroblena v 1143roci v Bagdadi Institut rukopisiv Nacionalnoyi Akademiyi Nauk Azerbajdzhanu v Baku Sered vidomih perskih vchenih XI stolittya vidomij uchen Ibn Sini Bahmanyar pomer v 1067 roci U svoyij filosofskij praci at Tahsil Rozuminnya Bahmanyar stosuyetsya i deyakih pitan po medicini Iz Azerbajdzhanu pohodit rukopisna kopiya XIII stolittya knigi Al Makala as Salasun Trinadcyatij Traktat vidomogo arabskogo naukovcya z Andalusiyi Abu al Kasim al Zahravi vidomogo v Yevropi yak Abulkasis pomer v 1013 roci Ce odin iz najstarishih rukopisiv ciyeyi knigi Tut zgaduyutsya blizko 200 serednovichnih hirurgichnih instrumentiv Poyasnyuyetsya takozh yihnye priznachennya Pracya povplivala na rozvitok hirurgiyi yak na Shodi tak i v Yevropi Kopiya XIII stolittya rukopisu Al Makala as Salasun Trinadcatyj Traktat arabsko andaluskogo likarya Abu al Kasim al Zahravi XI stolittya Institut rukopisiv Nacionalnoyi Akademiyi Nauk Azerbajdzhanu v Baku Serednovichni likari zasterigali hvorih vid vtomi Pracyuyuchi do znemogi a pislya vidshkoduvannya cogo dovgim snom rozglyadalosya yak shkidliva zvichka Odnak likari radili chasti perervi Osobliva uvaga zvertalasya na garmoniyu mizh robotoyu ta vidpochinkom Tak napriklad likar XII stolittya Mahmud ibn Ilyas dlya likuvannya dushevnohvorih stomlenih i nervovih lyudej radiv sluhati muziku mugamu Medicina silno rozvivalasya i v XIII XIV stolittyah v seldzhukskij derzhavi Atabekiv Azerbajdzhanu Majzhe u kozhnogo shidnogo vchenogo ta filosofa bula pracya z medicini Vrodzhenci riznih oblastej Azerbajdzhanu kompilyuvali perepisuvali ta vivchali knizhki z medicini vklyuchayuchi pam yatki XIV XVIII stolit V Instituti rukopisiv Nacionalnoyi Akademiyi Nauk Azerbajdzhanu im Muhammada Fizuli v Baku nayavni 363 rukopisi z medicini na arabskij perskij ta tureckij movah yak stvorenih na teritoriyi samogo Azerbajdzhanu tak i privezenih tudi z inshih oblastej v rizni istorichni periodi Z nih 222 napisani na perskij 71 na tureckij ta 70 na arabskij movah V Bakinskomu instituti rukopisiv nayavni takozh bagato kopij deyakih arabskih perskih azerbajdzhanskih ta tureckih rukopisiv z medicini Napriklad Tuhfat al Muminin napisano v 1669 roci Muhammada Mu mina 33 povnih ta nepovnih kopij Zad al Musafirin napisano v 1728 roci perskogo vchenogo Muhammada Mahdi 13 kopij Garabadin Muzaffara bin Muhammada Shafa i 1586 7 1628 9 roki 9 kopij Ihtiyarat i Badii perskogo vchenogo Hadzhi Zejnalabdina Attara napisano v 1638 roci 5 kopij Tibbname napisana azerbajdzhanskoyu v 1712 roci Muhammada Yusifa Shirvani Za slovami generalnogo direktora YuNESKO Koitiro Macuuri cya kolekciya demonstruye rol Azerbajdzhanu v rozvitku svidomovyi medicini V Azerbajdzhani takozh bula chastkovo vivchena robota Rustama Dzhurzhani Zahirai Nizamshahi XIII stolittya Skopijovanij v XVI stolitti rukopis takozh zberigayetsya v Bakinskomu instituti rukopisiv U nomu mistyatsya opisi farmacevtichnih osoblivostej likuvalnih trav rechovin tvarinnogo pohodzhennya mineraliv ta deyakih skladnih medikamentiv Rukopis ne znajdenij v zhodnomu inshomu shovishi rukopisiv svitu ta isnuye v yedinomu ekzemplyari Kopiya XVI stolittya rukopisu Zahirai Nizamshahi perskogo vchenogo XIII stolittya Institut rukopisiv Nacionalnoyi Akademiyi Nauk Azerbajdzhanu v Baku Fajl Medical centers of Azerbaijan and Middle East png thumb left 220px Veliki medichni centri serednovichnogo Azerbajdzhanu ta susidnih regioniv Shodu Azerbajdzhanskij likar XVI stolittya Yusif Karabagi rodom z Karabahu napisav veliku kilkist medichnih traktativ a takozh Poyasnennya ta tlumachennya do Kanonu Likarskoyi Nauki Ibn Sina Vin zhiv ta tvoriv dovgij chas u Serednij Aziyi v Samarkandi ta Buhari Muhammad Momin palacovij cilitel pri Sulejmani Sefevi napisav bagato povchalnih robit na farsi vklyuchayuchi Tohfat al Mominin 1669 roku V praci vkazuyetsya opis blizko 4 000 roslin tvarin mineraliv ta inshih ingrediyentiv sho vikoristovuvalis u medicini Momin detalno opisav kozhnu roslinu yiyi specifichni vlastivosti de yiyi mozhna zibrati inshi oblasti de vona vikoristovuyetsya ta yiyi nazvu na inshih movah takih yak kitajska chi hindi V 1712 roci na azerbajdzhanskij movi bula napisana Tibbname azerb Tibbname Kniga medicini Muhammeda Yusifa Shirvani Buduchi likarem pri palaci Shirvani radiv zastosovuvati prirodni minerali v likuvanni do prikladu natirannya limonnoyi shkirki pri stomlenni shiyi V cij roboti takozh vkazano sho bazhano miscya vidpochinu hvorih prikrashati kvitami v blido sinih zelenih chi bilih tonah Ce oznachaye sho navit kolir mav vazhlive znachennya v roboti serednovichnih ciliteliv Zagalom v XVII XVIII stt buv napisanij ryad prac v oblasti medicini ta farmakologiyi takimi azerbajdzhanskimi vchenimi yak Murtuzagulu Shamlu seksopatolog Abulgasan Maragai farmacevti Gasan Rza oglu Shirvani Hadzhi Sulejman Irevani ta in Bulo opisano 724 vidi likarskih roslin PrimitkiIskender Guliev direktor centra monitoringa Pravo vybora Sistema ohoroni zdorov ya Azerbajdzhanu pidvoditsya pid riven svitovih standartiv azeri ru Arhiv originalu za 16 kvitnya 2012 Procitovano 29 bereznya 2015 Dr Nigar Efendiyeva medical historian at the Academy of Sciences Winter 1995 Medicine in Azerbaijan A Brief Historical Overview azer com Arhiv originalu za 16 kvitnya 2012 angl Shipshina sobacha GRIN Arhiv originalu za 16 kvitnya 2012 angl Ahmedova Vafa Shamil gyzy dissertant Azerbajdzhanskogo gosudarstvennogo universiteta stroitelstva i arhitektury 16 fevralya 2009 Arheologicheskie materialy v azerbajdzhanskoj narodnoj medicine jurnal org Arhiv originalu za 16 kvitnya 2012 Avesta Svyashenna kniga zoroastrijskogo vchennya Tegeran 1967 S 47 pers Z I Yampolskij Albaniya Kavkazskaya Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 H O Alimirzoev Azerbajdzhanskij gosudarstvennyj universitet za pyatdesyat let istoricheskij ocherk B Azerbajdzhanskij gosudarstvennyj universitet 1969 S 8 U XII stolitti za iniciativoyu dyadka Hagani vidomogo farmacevta ta likarya Kafeiddina Omara ibn Osmana v Shemasi bula zasnovana medichna shkola v yakij poryad z navchannyam provodilisya doslidzhennya likuvalnih vlastivostej likarskih roslin i likiv z yihnoyu dopomogoyu M L Sultanov K voprosu rasshifrovki tajn lekarstvennyh rastenij upomyanutyh v drevnih rukopisyah Vostoka B Elm 1965 S 235 Byuro YuNESKO v Moskve 2006 Srednevekovye rukopisi po medicine i aptechnomu delu unesco org Arhiv originalu za 16 kvitnya 2012 Akif Farzaliev Farid Alekperov Srednevekovye azerbajdzhanskie traktaty po medicine Muhammed Yusif Shirvani Tibbname Medicinskaya kniga Muhammed Mumin Tuhfat al Mu minin Dary Mumina SPb Izdatelstvo Sankt Peterburzkogo universitetu 2002 S 6 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2015 Procitovano 31 bereznya 2015 Communication and Information Sector s news service 13 06 2006 Paris Baku Conference on traditional medicine and pharmacy in medieval manuscripts in Baku opened UNESCO Arhiv originalu za 16 04 2012 angl Originalnij tekst angl The collection demonstrates the role of Azerbaijan in the development of the world medicine said UNESCO Director General Koichiro Matsuura in a message to the Conference participants Alisher Ilhamov Etnicheskij atlas Uzbekistana Uzbekistan Institut Otkrytoe obshestvo 2002 S 16 Div takozhSerednovichni rukopisi z medicini ta aptechnoyi spravi Institut rukopisiv NANA

Дата публікації:
Топ