Середньовічні рукописи з медицини та аптечної справи зберігаються в Інституті рукописів Національної Академії Наук Азербайджану імені Мухаммеда Фізулі в Баку. Колекція налічує близько 12 тисяч одиниць зберігання і є об'єктом документальної спадщини, який був наданий на розгляд Азербайджаном і включений у 2005 році до реєстру всесвітньої документальної спадщини «Пам'ять світу» ЮНЕСКО.
Загальні відомості
Колекція середньовічних рукописів з медицині та аптечної справи включає 363 старовинні рукописи з медицини. 222 з цих рукописів написані перською мовою, 71 - тюркською (староазербайджанською і старотурецькою), а 70 - арабською. Одним із найстаріших рукописів у колекції є (рукопис «Канону лікарської науки»), написаний Ібн Сіною. Копія цього рукопису була зроблена в 1143 році в Багдаді і придбана республіканським фондом Академії наук Азербайджанської РСР у 1956 році. Поряд з нею був придбаний і другий рукопис «Канону», переписаний у 1259 році. Він більш повний і представлений третьою, четвертою та п'ятою книгами другого тому «Канону». Переписувачем цього рукопису є відомий медик XIII століття Мансур-ібн Ібрагім-ібн Абі Сайд Хамеданн. Ці рукописи дуже добре збереглися. Починаючи з XIX століття вони дбайливо передавалися з покоління в покоління в родині азербайджанського (шушинського) медика [ru]. В рукописному фонді Академії є й перша книга «Канону», переписана наприкінці XIII століття, коментар до «Канону» ширазького медика Гутбеддіна і рукопис «Книги зцілення».
Найбільш цінними рукописами з медицини перською мовою, які зберігаються в Інституті рукописів, є такі: «Іхтіярат-і Бадії» Хаджі Зейналабдіна Аттара, копія якого була зроблена у XVIII столітті, «Кіфайят аль-Муджахіда» Мансура бін Ільяса, копія якого була зроблена в 1653 році, «Тухфат аль-Мумінін» Мухаммада Му'міна (копія зроблена в 1713 році) та інші.
Деяка кількість книг з медицини є пам'ятками XIV—XIX століть. До них належать «Джам аль-Багхдаді» Юсифа бін Ісмаїл Хоуї, оригінал якої був написаний арабською в 1311 році (в колекції Інституту є середньовічний переклад цієї книги перською мовою), «Кітаб аль-Мудават» Абдула Маджида Хакіма, «Сіра жат-Тібб» Хасана бін Риза Ширвані, «Фава'ід аль-Хікмат» Хаджі Сулеймана Каждара Іравані, «Муаліджат-і Мунфарида» Абулхасана Марагхауї; «Хірга» Муртази Гулу Хана Шамлу Ардабілі та інші.
В Інституті рукописів є також багато копій деяких арабських, перських, азербайджанських і турецьких рукописів з медицини. До таких належать написана в 1669 році «Тухфат аль-Мумінін» Мухаммада Му'міна (33 повних і неповних копій), написана 1728 році «Зад аль-Мусафірін» Мухаммада Махді (13 копій), написана в 1586/7-1628/9 рр. «Гарабадін» Музаффара бін Мухаммада Шафа'і (9 копій), написана в 1638 році «Іхтіярат-і Бадії» Хаджі Зейналабдіна Аттара (5 копій), «Тіббнаме» [ru]. Серед цих рукописів є кілька рідкісних та цінних зразків, що мають всесвітнє значення.
Багато з медичних рукописів Інституту придбані з приватних колекцій таких азербайджанських вчених і мислителів XIX — початку XX століття, як Аббас-Кулі-ага Бакіханов, Мірза Фаталі Ахундов, Абдулгані Афанді Халісагаризаде, Хусейн Афанді Гаібов, [ru] і Мір Мохсун Навваб.
Збірки документів на специфічну тему
Три одиниці, що зберігаються в Інституті рукописів, були номіновані для включення до Реєстру як збірки документів на специфічну тему. Це «Захіраї-Нізамшахі» перського лікаря [en], друга книга «Канон лікарської науки» перського вченого Ібн Сіни (Авіценна) і «Аль-Макала ас-Саласун» арабського лікаря і науковця з Андалусії Абу аль Касім аль-Захраві.
Колекція арабських і перських рукописів
«Захіраї-Нізамшахі»
«Захіраї-Нізамшахі» (Запасники Нізамшаха) Рустама Джурджані є оригінальною працею, схожою на «Захіраї-Харазмшахі» Зейнаддіна Ібн Абу Ібрагіма Джурджані (XII століття), відомого автора з Центральної Азії. Даний рукопис існує в єдиному екземплярі і не знайдений в жодному іншому сховищі рукописів світу. Назва даного рукопису також не фігурує в жодному з відомих каталогів світу. Дата компіляції скопійованого в XVI столітті рукопису не відома.
У цій книзі, написаній на білому папері чорним чорнилом, містяться описи фармацевтичних особливостей лікувальних трав, субстанцій тваринного походження, мінералів, а також різних ліків. Дана праця вплинула на розвиток медицини та фармакології в країнах і регіонах, де використовувався перська мова. Частково був досліджений і в Азербайджані. Даний рукопис «Захіраї-Нізамшахі» досі не перекладено і не видано.
«Канон лікарської науки»
Цей рукопис, написаний на товстому білому папері, є найстарішим рукописом «Канону» (Аль-Ганун фіат-Тибб) в Азербайджані і однією з найстаріших у світі. Він був скопійований у 1143 році в Багдаді, тільки через 104 роки після смерті автора. «Канон медицини» є відомою працею в галузі фармакології і медицини. Друга книга канону присвячена переважно фармакології. У ній міститься низка фармацевтичних описів сотень натуральних ліків: рослин, мінералів і речовин тваринного походження. Другий том «Канону» був перекладений узбецькою і російською мовами переважно з даного Бакинського рукопису (Ташкент, 1980-1982 роки).
«Аль-Макала ас-Саласун»
Цей рукопис, написаний чорним чорнилом на тонкому білому папері філігранню, є одним з томів книги про «Хірургію і хірургічні інструменти», написаної арабською мовою. Цей рукопис містить зображення близько 200 середньовічних хірургічних інструментів. Захраві є єдиним середньовічним автором, який наводить зображення такого великого числа хірургічних інструментів, а також пояснює їх призначення. Факсимільне видання Бакинського рукопису та його переклад російською було виконане професором [ru] і вийшло у світ в 1983 році в Москві. Ця копія книги XI століття була зроблена в XIII столітті.
Примітки
- Средневековые рукописи по медицине и аптечному делу. unesco.org. 2006. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 28 травня 2019.
- Farid Alakbarli, Esmira Hajiyeva. Medieval Medical Manuscripts from Baku in the Memory of the World Programme of UNESCO // Biomedicine International. — 2010. — No. 1. — P. 37-39. з джерела 19 квітня 2015. Процитовано 2019-05-28.
- Ютландов С. Г. Редкие рукописи по медицине // Советское здравоохранение, Том 17. — Государственное издательство медицинской литературы, 1958. — Т. XVII. — С. 63.
- [ru]. Ибн Сина (Авиценна) 980-1037. — М. : Наука, 1969. — С. 143-144. — 190 с.
- Акиф Фарзалиев, Фарид Алекперов. Средневековые азербайджанские трактаты по медицине. Мухаммед Юсиф Ширвани Тиббнаме (Медицинская книга); Мухаммед Мумин. Тухфат аль-Му‘минин (Дары Мумина). — СПб. : Издательство , 2002. — С. 6. — 210 с.
Див. також
Посилання
- На Вікісховищі є медіафайли з теми Середньовічні рукописи з медицини та аптечної справи (Інститут рукописів НАНА)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serednovichni rukopisi z medicini ta aptechnoyi spravi zberigayutsya v Instituti rukopisiv Nacionalnoyi Akademiyi Nauk Azerbajdzhanu imeni Muhammeda Fizuli v Baku Kolekciya nalichuye blizko 12 tisyach odinic zberigannya i ye ob yektom dokumentalnoyi spadshini yakij buv nadanij na rozglyad Azerbajdzhanom i vklyuchenij u 2005 roci do reyestru vsesvitnoyi dokumentalnoyi spadshini Pam yat svitu YuNESKO Kopiya XIII stolittya rukopisu Al Makala as Salasun arabskogo likarya Abul Kasima az ZahraviInstitut rukopisiv Nacionalnoyi Akademiyi Nauk Azerbajdzhanu v Baku misce zberigannya rukopisivZagalni vidomostiKolekciya serednovichnih rukopisiv z medicini ta aptechnoyi spravi vklyuchaye 363 starovinni rukopisi z medicini 222 z cih rukopisiv napisani perskoyu movoyu 71 tyurkskoyu staroazerbajdzhanskoyu i starotureckoyu a 70 arabskoyu Odnim iz najstarishih rukopisiv u kolekciyi ye rukopis Kanonu likarskoyi nauki napisanij Ibn Sinoyu Kopiya cogo rukopisu bula zroblena v 1143 roci v Bagdadi i pridbana respublikanskim fondom Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR u 1956 roci Poryad z neyu buv pridbanij i drugij rukopis Kanonu perepisanij u 1259 roci Vin bilsh povnij i predstavlenij tretoyu chetvertoyu ta p yatoyu knigami drugogo tomu Kanonu Perepisuvachem cogo rukopisu ye vidomij medik XIII stolittya Mansur ibn Ibragim ibn Abi Sajd Hamedann Ci rukopisi duzhe dobre zbereglisya Pochinayuchi z XIX stolittya voni dbajlivo peredavalisya z pokolinnya v pokolinnya v rodini azerbajdzhanskogo shushinskogo medika ru V rukopisnomu fondi Akademiyi ye j persha kniga Kanonu perepisana naprikinci XIII stolittya komentar do Kanonu shirazkogo medika Gutbeddina i rukopis Knigi zcilennya Najbilsh cinnimi rukopisami z medicini perskoyu movoyu yaki zberigayutsya v Instituti rukopisiv ye taki Ihtiyarat i Badiyi Hadzhi Zejnalabdina Attara kopiya yakogo bula zroblena u XVIII stolitti Kifajyat al Mudzhahida Mansura bin Ilyasa kopiya yakogo bula zroblena v 1653 roci Tuhfat al Muminin Muhammada Mu mina kopiya zroblena v 1713 roci ta inshi Deyaka kilkist knig z medicini ye pam yatkami XIV XIX stolit Do nih nalezhat Dzham al Baghdadi Yusifa bin Ismayil Houyi original yakoyi buv napisanij arabskoyu v 1311 roci v kolekciyi Institutu ye serednovichnij pereklad ciyeyi knigi perskoyu movoyu Kitab al Mudavat Abdula Madzhida Hakima Sira zhat Tibb Hasana bin Riza Shirvani Fava id al Hikmat Hadzhi Sulejmana Kazhdara Iravani Mualidzhat i Munfarida Abulhasana Maraghauyi Hirga Murtazi Gulu Hana Shamlu Ardabili ta inshi V Instituti rukopisiv ye takozh bagato kopij deyakih arabskih perskih azerbajdzhanskih i tureckih rukopisiv z medicini Do takih nalezhat napisana v 1669 roci Tuhfat al Muminin Muhammada Mu mina 33 povnih i nepovnih kopij napisana 1728 roci Zad al Musafirin Muhammada Mahdi 13 kopij napisana v 1586 7 1628 9 rr Garabadin Muzaffara bin Muhammada Shafa i 9 kopij napisana v 1638 roci Ihtiyarat i Badiyi Hadzhi Zejnalabdina Attara 5 kopij Tibbname ru Sered cih rukopisiv ye kilka ridkisnih ta cinnih zrazkiv sho mayut vsesvitnye znachennya Bagato z medichnih rukopisiv Institutu pridbani z privatnih kolekcij takih azerbajdzhanskih vchenih i misliteliv XIX pochatku XX stolittya yak Abbas Kuli aga Bakihanov Mirza Fatali Ahundov Abdulgani Afandi Halisagarizade Husejn Afandi Gaibov ru i Mir Mohsun Navvab Zbirki dokumentiv na specifichnu temuTri odinici sho zberigayutsya v Instituti rukopisiv buli nominovani dlya vklyuchennya do Reyestru yak zbirki dokumentiv na specifichnu temu Ce Zahirayi Nizamshahi perskogo likarya en druga kniga Kanon likarskoyi nauki perskogo vchenogo Ibn Sini Avicenna i Al Makala as Salasun arabskogo likarya i naukovcya z Andalusiyi Abu al Kasim al Zahravi Kolekciya arabskih i perskih rukopisiv Zahirayi Nizamshahi Zahirayi Nizamshahi Zapasniki Nizamshaha Rustama Dzhurdzhani ye originalnoyu praceyu shozhoyu na Zahirayi Harazmshahi Zejnaddina Ibn Abu Ibragima Dzhurdzhani XII stolittya vidomogo avtora z Centralnoyi Aziyi Danij rukopis isnuye v yedinomu ekzemplyari i ne znajdenij v zhodnomu inshomu shovishi rukopisiv svitu Nazva danogo rukopisu takozh ne figuruye v zhodnomu z vidomih katalogiv svitu Data kompilyaciyi skopijovanogo v XVI stolitti rukopisu ne vidoma U cij knizi napisanij na bilomu paperi chornim chornilom mistyatsya opisi farmacevtichnih osoblivostej likuvalnih trav substancij tvarinnogo pohodzhennya mineraliv a takozh riznih likiv Dana pracya vplinula na rozvitok medicini ta farmakologiyi v krayinah i regionah de vikoristovuvavsya perska mova Chastkovo buv doslidzhenij i v Azerbajdzhani Danij rukopis Zahirayi Nizamshahi dosi ne perekladeno i ne vidano Kopiya XVI stolittya rukopisu Zahirayi Nizamshahi Rustama Dzhurdzhani Kanon likarskoyi nauki Cej rukopis napisanij na tovstomu bilomu paperi ye najstarishim rukopisom Kanonu Al Ganun fiat Tibb v Azerbajdzhani i odniyeyu z najstarishih u sviti Vin buv skopijovanij u 1143 roci v Bagdadi tilki cherez 104 roki pislya smerti avtora Kanon medicini ye vidomoyu praceyu v galuzi farmakologiyi i medicini Druga kniga kanonu prisvyachena perevazhno farmakologiyi U nij mistitsya nizka farmacevtichnih opisiv soten naturalnih likiv roslin mineraliv i rechovin tvarinnogo pohodzhennya Drugij tom Kanonu buv perekladenij uzbeckoyu i rosijskoyu movami perevazhno z danogo Bakinskogo rukopisu Tashkent 1980 1982 roki Kopiya rukopisu XII stolittya Kanonu likarskoyi nauki Ibn Sini Al Makala as Salasun Cej rukopis napisanij chornim chornilom na tonkomu bilomu paperi filigrannyu ye odnim z tomiv knigi pro Hirurgiyu i hirurgichni instrumenti napisanoyi arabskoyu movoyu Cej rukopis mistit zobrazhennya blizko 200 serednovichnih hirurgichnih instrumentiv Zahravi ye yedinim serednovichnim avtorom yakij navodit zobrazhennya takogo velikogo chisla hirurgichnih instrumentiv a takozh poyasnyuye yih priznachennya Faksimilne vidannya Bakinskogo rukopisu ta jogo pereklad rosijskoyu bulo vikonane profesorom ru i vijshlo u svit v 1983 roci v Moskvi Cya kopiya knigi XI stolittya bula zroblena v XIII stolitti Kopiya XIII stolittya rukopisu Al Makala as Salasun Abul Kasima az ZahraviPrimitkiSrednevekovye rukopisi po medicine i aptechnomu delu unesco org 2006 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2012 Procitovano 28 travnya 2019 Farid Alakbarli Esmira Hajiyeva Medieval Medical Manuscripts from Baku in the Memory of the World Programme of UNESCO Biomedicine International 2010 No 1 P 37 39 z dzherela 19 kvitnya 2015 Procitovano 2019 05 28 Yutlandov S G Redkie rukopisi po medicine Sovetskoe zdravoohranenie Tom 17 Gosudarstvennoe izdatelstvo medicinskoj literatury 1958 T XVII S 63 ru Ibn Sina Avicenna 980 1037 M Nauka 1969 S 143 144 190 s Akif Farzaliev Farid Alekperov Srednevekovye azerbajdzhanskie traktaty po medicine Muhammed Yusif Shirvani Tibbname Medicinskaya kniga Muhammed Mumin Tuhfat al Mu minin Dary Mumina SPb Izdatelstvo 2002 S 6 210 s Div takozhMedicina v AzerbajdzhaniPosilannyaNa Vikishovishi ye mediafajli z temi Serednovichni rukopisi z medicini ta aptechnoyi spravi Institut rukopisiv NANA