Лука́ (Лукаш) Буске́вич (Бужкевич, Бузкевич) (? — після 1671) — український державний і військовий діяч доби Гетьманщини, дипломат. Генеральний писар Війська Запорозького реґіменту Петра Дорошенка (1667—1668), могилівський полковник (1671).
Лука Бускевич Лукаш Бужкевич | |||
| |||
---|---|---|---|
? — червень 1667 — серпень 1668 | |||
Попередник: | |||
Наступник: | Нестор Посудевський-Кононович | ||
| |||
? — березень — червень 1671 —? | |||
Попередник: | Остафій Гоголь | ||
Наступник: | Костянтин Мигалевський | ||
Народження: | невідомо Волинське воєводство, Річ Посполита | ||
Смерть: | після 1671 | ||
Країна: | Річ Посполита → Гетьманщина | ||
Релігія: | православний |
Походження
Шляхтич. Імовірно, походив з волинського православного шляхетського роду Божкевичів (Бужкевичів). Представник цього роду Григорій Бужкевич перед Визвольною війною був писарем Кременецького земського суду, коморником (1625—1636, 1641—1648).
Життєпис
Можливо, вперше згаданий у Реєстрі Війська Запорозького 1649 як козак міста Вільховець Білоцерківського полку (під іменем Лукаша Бущинського).
Служив канцеляристом у Генеральній військовій канцелярії правобережного гетьмана Павла Тетері. Згаданий в інструкції послам Війська Запорозького на вальний сейм у Варшаві, яку 30 листопада 1664 затвердила рада під Лисянкою: другий у переліку канцеляристів ГВК, яким домагалися надання повноправного шляхетства.
Не пізніше червня 1667 обраний генеральним писарем реґіменту гетьмана Петра Дорошенка. У жовтні був серед підписантів Підгаєцької угоди з Річчю Посполитою. У січні 1668 разом з гетьманським братом Григорієм Дорошенком вів таємні перемови у Богушковій Слободі з московським послом В. Тяпкіним щодо можливості прийняття протекції Московії у разі відмови від Андрусівського перемир'я та виведення з України московських гарнізонів.
У серпні 1668 разом з генеральним суддею Григорієм Білогрудом очолив дипломатичну місію до Стамбула, завданням якої було представити султану Мегмеду IV розроблений Чигирином проєкт українсько-османського військово-політичного союзу. Посольство прибуло до столиці Оттоманської Порти в листопаді. В лютому 1669 Бускевич повернувся з підписаною угодою, що містила 17 пунктів, які передбачали формальну зверхність султана над Гетьманщиною без втручання в її внутрішні справи. У березні дипломат взяв участь у Корсунській раді, яка затвердила ці умови. За відсутності Бускевича генеральним писарем був обраний спочатку Нестор Посудевський-Кононович, пізніше — Михайло Вуяхевич. Втративши уряд, Бускевич залишився в близькому оточенні гетьмана, відповідав за «московський» і «лівобережний» вектори зовнішньої політики.
13 березня написав листа переяславському полковнику Р. Дмитрашку-Райчі, переконуючи його не використовувати свою всім відому мужність на шкоду Україні:
Повернувшись із посольства, я застав справи наші військові у великому замішанні й увесь народ наш малоросійський у великій біді, а це все, як бачу, відбувається через непостійність наших людей військових, які за милосердям Божим, маючи досить хліба і від добрих людей шанобу, ще чогось більшого за достоїнство хочуть і, дивлячись нерозважливо, не на ворога якогось зарубіжного, але на самих себе шаблю повертають і в серце бідної України, милої Вітчизни нашої, нерозсудливо зброю прикладають, не пам'ятаючи Бога і совість добру.
У квітні звернувся з листом до «сіверського гетьмана» Дем'яна Ігнатовича, пояснюючи причини прийняття Дорошенком османської протекції. Переконував, що правобережний гетьман мав на меті захист Війська Запорозького у той час, як «християнські монархи до нас не ласкаві». Запевнив, що цей союз тимчасовий («не дай Боже, аби ми так нерозсудливо сліпим поспіхом у турецьке іго шиї свої віддали»).
На початку березня 1671 обраний могилівським (подільським) полковником. Спільно з кримськими татарами вів бойові дії на Поділлі проти загонів коронного гетьмана Яна Собєського. Востаннє згаданий у документах у червні 1671. Можливо, загинув у бою.
Примітки
- Яковенко Н. Матеріали до персонального складу канцелярій Волині, Наддніпрянщини та Східного Поділля (остання третина ХVІ — середина ХVІІ століття) // До джерел: Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського. — Т. 1. — Львів, 2004. – С. 320–357
- Книга Київського підкоморського суду (1584–1644) / Упорядники: Г. Боряк, Т. Гирич та інші. — Київ, 1991
- Реєстр Війська Запорозького 1649 року. — Київ, 1995
- Крикун М. Інструкція послам Війська Запорозького на варшавський сейм 1664 року // Україна Модерна. Число 4-5/2000
- Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини: Енциклопедія. — Київ, 2010
- Колодницький С. Битва гетьмана Петра Дорошенка під Підгайцями 1667 року
- Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко. Політичний портрет: наукове видання. — Київ: Темпора, 2011
- Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — Київ, 2008. С. 198
- Крикун М. Подільський козацький полк: періоди існування і полковники // Козацькі війни XVII століття в історичній свідомості польського та українського народів. – Львів, 1996
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luka Lukash Buske vich Buzhkevich Buzkevich pislya 1671 ukrayinskij derzhavnij i vijskovij diyach dobi Getmanshini diplomat Generalnij pisar Vijska Zaporozkogo regimentu Petra Doroshenka 1667 1668 mogilivskij polkovnik 1671 Luka Buskevich Lukash Buzhkevich Prapor Generalnij pisar Vijska Zaporozkogo regiment getmana Petra Doroshenka cherven 1667 serpen 1668 Poperednik Nastupnik Nestor Posudevskij Kononovich Mogilivskij polkovnik berezen cherven 1671 Poperednik Ostafij Gogol Nastupnik Kostyantin Migalevskij Narodzhennya nevidomo Volinske voyevodstvo Rich PospolitaSmert pislya 1671Krayina Rich Pospolita GetmanshinaReligiya pravoslavnijPohodzhennyaShlyahtich Imovirno pohodiv z volinskogo pravoslavnogo shlyahetskogo rodu Bozhkevichiv Buzhkevichiv Predstavnik cogo rodu Grigorij Buzhkevich pered Vizvolnoyu vijnoyu buv pisarem Kremeneckogo zemskogo sudu komornikom 1625 1636 1641 1648 ZhittyepisMozhlivo vpershe zgadanij u Reyestri Vijska Zaporozkogo 1649 yak kozak mista Vilhovec Bilocerkivskogo polku pid imenem Lukasha Bushinskogo Sluzhiv kancelyaristom u Generalnij vijskovij kancelyariyi pravoberezhnogo getmana Pavla Teteri Zgadanij v instrukciyi poslam Vijska Zaporozkogo na valnij sejm u Varshavi yaku 30 listopada 1664 zatverdila rada pid Lisyankoyu drugij u pereliku kancelyaristiv GVK yakim domagalisya nadannya povnopravnogo shlyahetstva Ne piznishe chervnya 1667 obranij generalnim pisarem regimentu getmana Petra Doroshenka U zhovtni buv sered pidpisantiv Pidgayeckoyi ugodi z Richchyu Pospolitoyu U sichni 1668 razom z getmanskim bratom Grigoriyem Doroshenkom viv tayemni peremovi u Bogushkovij Slobodi z moskovskim poslom V Tyapkinim shodo mozhlivosti prijnyattya protekciyi Moskoviyi u razi vidmovi vid Andrusivskogo peremir ya ta vivedennya z Ukrayini moskovskih garnizoniv U serpni 1668 razom z generalnim suddeyu Grigoriyem Bilogrudom ocholiv diplomatichnu misiyu do Stambula zavdannyam yakoyi bulo predstaviti sultanu Megmedu IV rozroblenij Chigirinom proyekt ukrayinsko osmanskogo vijskovo politichnogo soyuzu Posolstvo pribulo do stolici Ottomanskoyi Porti v listopadi V lyutomu 1669 Buskevich povernuvsya z pidpisanoyu ugodoyu sho mistila 17 punktiv yaki peredbachali formalnu zverhnist sultana nad Getmanshinoyu bez vtruchannya v yiyi vnutrishni spravi U berezni diplomat vzyav uchast u Korsunskij radi yaka zatverdila ci umovi Za vidsutnosti Buskevicha generalnim pisarem buv obranij spochatku Nestor Posudevskij Kononovich piznishe Mihajlo Vuyahevich Vtrativshi uryad Buskevich zalishivsya v blizkomu otochenni getmana vidpovidav za moskovskij i livoberezhnij vektori zovnishnoyi politiki 13 bereznya napisav lista pereyaslavskomu polkovniku R Dmitrashku Rajchi perekonuyuchi jogo ne vikoristovuvati svoyu vsim vidomu muzhnist na shkodu Ukrayini Povernuvshis iz posolstva ya zastav spravi nashi vijskovi u velikomu zamishanni j uves narod nash malorosijskij u velikij bidi a ce vse yak bachu vidbuvayetsya cherez nepostijnist nashih lyudej vijskovih yaki za miloserdyam Bozhim mayuchi dosit hliba i vid dobrih lyudej shanobu she chogos bilshogo za dostoyinstvo hochut i divlyachis nerozvazhlivo ne na voroga yakogos zarubizhnogo ale na samih sebe shablyu povertayut i v serce bidnoyi Ukrayini miloyi Vitchizni nashoyi nerozsudlivo zbroyu prikladayut ne pam yatayuchi Boga i sovist dobru U kvitni zvernuvsya z listom do siverskogo getmana Dem yana Ignatovicha poyasnyuyuchi prichini prijnyattya Doroshenkom osmanskoyi protekciyi Perekonuvav sho pravoberezhnij getman mav na meti zahist Vijska Zaporozkogo u toj chas yak hristiyanski monarhi do nas ne laskavi Zapevniv sho cej soyuz timchasovij ne daj Bozhe abi mi tak nerozsudlivo slipim pospihom u turecke igo shiyi svoyi viddali Na pochatku bereznya 1671 obranij mogilivskim podilskim polkovnikom Spilno z krimskimi tatarami viv bojovi diyi na Podilli proti zagoniv koronnogo getmana Yana Sobyeskogo Vostannye zgadanij u dokumentah u chervni 1671 Mozhlivo zaginuv u boyu PrimitkiYakovenko N Materiali do personalnogo skladu kancelyarij Volini Naddnipryanshini ta Shidnogo Podillya ostannya tretina HVI seredina HVII stolittya Do dzherel Zbirnik naukovih prac na poshanu Olega Kupchinskogo T 1 Lviv 2004 S 320 357 Kniga Kiyivskogo pidkomorskogo sudu 1584 1644 Uporyadniki G Boryak T Girich ta inshi Kiyiv 1991 Reyestr Vijska Zaporozkogo 1649 roku Kiyiv 1995 Krikun M Instrukciya poslam Vijska Zaporozkogo na varshavskij sejm 1664 roku Ukrayina Moderna Chislo 4 5 2000 Krivosheya V Kozacka starshina Getmanshini Enciklopediya Kiyiv 2010 Kolodnickij S Bitva getmana Petra Doroshenka pid Pidgajcyami 1667 roku Smolij V Stepankov V Petro Doroshenko Politichnij portret naukove vidannya Kiyiv Tempora 2011 Krivosheya V Kozacka elita Getmanshini Kiyiv 2008 S 198 Krikun M Podilskij kozackij polk periodi isnuvannya i polkovniki Kozacki vijni XVII stolittya v istorichnij svidomosti polskogo ta ukrayinskogo narodiv Lviv 1996