Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Васи́ль Миха́йлович Левко́вич (псевдо: Вороний; 6 лютого 1920, с.Старий Люблинець Любачівського повіту, Львівське воєводство, нині сучасна Польща — 13 грудня 2012, Львів, Україна) — український військовий діяч, полковник Української повстанської армії, командир військового округу «Буг» — частини оперативної групи УПА-Захід (червень 1944 — до арешту 17 грудня 1946). Політв'язень радянський концтаборів. Провів в ув'язнені 25 років. Був реабілітований у 1997 році.
| Василь Левкович | |||
|---|---|---|---|
 Полковник | |||
 Василь Левкович після Другої світової війни | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 6 лютого 1920 | ||
| Смерть | 13 грудня 2012 (92 роки) Львів,  Україна | ||
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] | ||
| Громадянство | Україна | ||
| Національність | Українець | ||
| Псевдо | «Вороний» | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 1943–1946 | ||
| Приналежність |  Українська держава (1941) ОУНР | ||
| Вид ЗС |  Українська повстанська армія | ||
| Формування | УПА-Захід | ||
| Війни / битви | Друга світова війна і боротьба УПА проти радянської армії | ||
| Командування | |||
| ВО-2 «Буг» | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
 Левкович Василь Михайлович у Вікісховищі | |||
Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 2-го класу. Почесний громадянин міста Червнограда.
Життєпис
Дитинство
Народився 6 лютого 1920 р. в с.Старий Люблинець (Любачівський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща). Його батьки Михайло та Єва (з роду Біла) померли в 1924 році, коли Василю було 4 роки. Спочатку його виховувала бабуся, а після її смерті – родина брата матері Костянтина Білого.
В вересні 1926 року пішов до першого класу місцевої української школи, проте не зміг там довго навчатися оскільки в січні 1927 року померла його бабуся Катерина. Після смерті бабусі Василя забрав до себе брат матері та хрещений батько Костянтин Білий із села Долини у якого було дев'ятеро своїх дітей. В цьому ж селі Василь відновляє своє навчання, але вже в школі із польською мовою навчання.
Діяльність в ОУН
Вперше Василь Левкович почув про існування та діяльність УВО, а згодом ОУН з уст свого двоюрідного брата Білого Степана та дядька, які вели часті розмови про діяльність УВО та ОУН на українських землях. Від того часу Левкович став симпатиком ОУН, а в 1938 році повноправним членом.
Навесні 1941 року пройшов підпільний вишкіл військового характеру в с. Улазів, організований Любачівським повітовим провідником ОУН Омеляном Грабцем. Вишкіл відбувався під виглядом агрономічних курсів. Після вишколу Василю було присвоєно звання старшого стрільця.
Після початку німецько-радянської війни, у 1941 році увійшов до складу похідної групи ОУН під керівництвом Омеляна Грабця. У липні 1941 група прибула в Рівненську область, де Левкович став заступником О. Грабця, якого було призначено обласним провідником. Похід далі не відбувся і на групу поклали завдання організовувати та вишколювати місцеву молодь у куренях молоді. Для легалізації він вступив в народну міліцію в Дубно. Роботу в міліції Василь Левкович поєднував з роботою інструктора військової та політико-виховної підготовки в підпіллі.
 | До польської армії я не доріс, бо поляки брали на службу після 21 року. А від радянської утік. 1938-го вступив до ОУН, із похідною групою прибув у Рівне організовувати українську армію. Автоматичної зброї не мали — тільки кріси та пістолети. |  |
В вересні 1941 року в Дубно встановлено німецьку жандармерію і розформовано частини української народної міліції, замість неї функції поліції були передані «Шуцманшафту». В «шуцманах» Василь Левкович перебував до 17 березня 1943 року.
Бойовий шлях в лавах УПА
- 1943 р.
В березні 1943 р. «Шуцманшафт» за наказом Проводу ОУН перейшов в підпілля, з нього було сформовано дві чоти, командиром яких став Василь Левкович. Згодом дві чоти було передано в розпорядження ВО-1 «Заграва», яка була розміщена в північній частині Рівненської області. У районі с. Деражне їх прийняв у своє підпорядкування командир ВО-1 «Заграва» Литвинчук Іван — «Дубовий» та тимчасово призначив чоти до співдії з місцевою боївкою.
В кін. березня чоти «Воронного» і місцева боївка мали сутичку з німецьким гарнізоном з Цуманя. По короткій перестрілці німці втекли. Через кілька днів тим ж складом напали на німецький гарнізон у с. Головин.
7 квітня 1943 р. на постій відділів «Воронного» в с. Бутейки напали поляки разом з червоними партизанами.
| | Поляки враз з червоними партизанами несподівано напали на нас, запалили село запальними кулями, і хоч ми їх відбили і завдали їм солідних втрат (більше 40 вбитими), однак через несподіваний наскок і самі ми понесли доволі солідні втрати. З нашого боку загинуло 8 осіб. | |
На Великдень, 1943 року, підпільники прийняли присягу та було проведено реорганізацію: чоти Левковича розформовано, а його назначено командиром 1-ї чоти сарненського загону «ім. Богуна» ВО-1 «Заграва» під командуванням сотника «Яреми».
Протягом 1943 р. загін «Воронного» брав участь в боях з німцями біля с. Чудель, з поляками біля с. Угли, в кінці травня була спроба захопити поїзд на залізничній лінії Сарни-Костопіль (бій був невдалий), операція проти АК в Гуті Степанській, рейд по Степанщиі[] (бій біля Дубровиці, Володимирця, Літвиці.
Влітку Левковича назначають командиром загону «ім. Дорошенка» ВО-1 «Заграва», до котрої входила галицька сотня сотенного «Дереша». Після акту дезертирства 10 осіб з галицької сотні «Воронного» понижують до медшефа (обов'язки по контролю над шпиталями УПА на території ВО-1 «Заграва»). Осінню перейшов в штаб УПА-Північ, виконував обов'язки старшини для доручень.
- 1944 р.
В січні 1944 р. Левковича включено до складу командування старшинської школи (був командиром чоти). З наближенням німецько-радянського фронту школа переносилася в Волинську область в район Володимира-Волинського, а згодом її взагалі розформували, «Воронному» було надано звання старшого булавного. Після цього весь командний та інструкторський склад Головним військовим штабом УПА направлений в Карпати для поповнення інстукторського складу старшинської школи ім. Пипського «Олені», яка проходила вишкіл на горі Магурі Болехівського району. Під час переходу Левкович в сутичці з радянськими партизанами був зазнав поранення, проте продовжував перехід. В Карпати група прибула туди в березні 1944 р.
В квітня 1944 р. Василя Левковича підвищено до звання хорунжого, в червні назначено командиром ВО-2 «Буг» УПА-Захід, в жовтні став поручником.
У лютому 1946-го отримав звання майора Повстанської армії. А наприкінці того ж року йому присвоєно звання полковника, яке командування армії присвоїло посмертно, вважаючи його загиблим.
Арешт, табори, сім'я
Уночі проти 17 грудня 1946, напередодні свята св. Варвари згідно з планом підполковника Терентьєва війська МДБ оточили криївку біля с. Яструбичі (тепер Радехівського району Львівської області) за р. Західний Буг (біля теперішньої вугільної шахти № 9 «Великомостівська») поблизу присілка Груд, а за дорогою Городища. У криївці крім «Вороного» були провідник Сокальської округи «Бурий», він же «Радич», він же «Орлик» — Яків Притулка родом із Яструбич, разом з ним був охоронець Пилип Цар, родом із Волсвина на псевдо «Левич». Палили документи. «Бурий» підірвався гранатою при спробі захоплення, «Левич» — застрелився (за словами «Вороного»). «Вороний» намагався евакуюватись запасним виходом, та задихнувся і знепритомнів. На місці, де була криївка, стоїть пам'ятний хрест. Капітан Фабрикін, що мешкав у Мостах і брав участь у цій операції, любив повторювати: «Святая Варвара бандьорам жизнь оборвала»
За іншими даними 17 грудня 1946 року чекісти оточили криївку провідника Сокальської округи «Бурого» під с. Суходоли де перебував і «Вороний». У полон він потрапив, знепритомнівши після отруєння димом. Слідство тривало близько року, Левкович був ув'язнений у тюрмі на Лонцького у Львові та слідчій в'язниці МҐБ у Києві на вул. Короленка (тепер Володимирська).
22 липня 1947 року Військовий трибунал військ МВС Київської області засудив Левковича до 25 років виправно-трудових таборів.
Майбутня дружина полковника Ярослава Романина потрапила на Воркуту в 1952. Вона була засуджена за діяльність в УПА. Із десяти років заслання у Воркуті відбула 7. У лютому 1957-го справили весілля. 27 грудня 1957 в подружжя народився син Роман.
До Червонограда дружина Левковича повернулася в 1965. Працювала машиністкою на шахті «Друга Великомостівська». Він же повністю відсидів термін покарання й був звільнений з Дубравного табору 7 грудня 1971.
На волі
Вийшовши на волю, і далі боровся проти радянської влади, вимагав перегляду вироку й визнання його військовополоненим, а не злочинцем. До здобуття незалежності України не визнавав себе громадянином СРСР, узявши паспорт лише незалежної України.
До 1992 працював електриком на шахті № 7 у Червонограді, був інвалідом другої групи. Хворів на силікоз легенів — шахтарського захворювання, викликаного вдиханням кремнієвого пилу.
20 січня 1997 року Генеральна прокуратура України реабілітувала Василя Левковича.
Після смерті останнього головного командира УПА 94-річного Василя Кука Василь Левкович «Вороний» мав найвище офіцерське звання серед «упівців».
Автор спогадів «Сторінки з пережитого комбатантом УПА // Спогади вояків УПА та учасників збройного підпілля Львівщини та Любачівщини». — Торонто — Львів, 2003. Помер 13 грудня 2012 року. Похований на полі № 67 Личаківського цвинтаря.
Відзнаки
- Лицар Золотого хреста Бойової заслуги
Золотий хрест Бойової заслуги УПА 2-го класу Василь Левкович отримав у званні майора у 1946 році, будучи командиром Військового округу УПА «Буг». Про присвоєння Золотого хреста стало відомо після того, як у розсекречених архівах СБУ віднайшли копію наказу Української Головної Визвольної Ради № 1/46 від 15 березня 1946 року про удостоєння Василя Левковича цієї нагороди. Повторне нагородження відбулося на урочистому засіданні Львівської обласної ради 5 березня 2008 року, нагороду було виготовлено за кошти благодійників. Також депутати Львівської обласної ради на цій сесії надали Василеві Левковичу 300 тисяч гривень матеріальної допомоги на придбання квартири у Львові.
Полковник УПА Василь Левкович був останнім із живих людей з тих, хто нагороджений Золотим Хрестом Бойової Заслуги УПА. За всю історію Золотим хрестом нагороджено 72 особи (40 — 1-го класу; 32 — 2-го класу). Більшість з них невідомі, оскільки нагорода присвоювалася лише за упівськими псевдонімами, але не вручалася для збереження конспірації.
- Почесний громадянин Червонограда
Є «Почесним громадянином міста Червонограда» (з 2007).
Див. також
Примітки
- Загайська Р. Й. Вітер в долонях — Львів: 2017. — С. 36. — 416 с.
- . Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 19 серпня 2012.
- Помер полковник УПА Василь Левкович — «Вороний»[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2012. Процитовано 12 грудня 2012.
Посилання
- Полковнику УПА Василю Левковичу — 90 років [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Похорон останнього полковника УПА Василя Левковича. YouTube [ 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Василь Левкович: останній полковник УПА, який воював з трьома окупаційними режимами / Програма "Ген українців" // ВІДЕО
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Levkovich Vasi l Miha jlovich Levko vich psevdo Voronij 6 lyutogo 1920 19200206 s Starij Lyublinec Lyubachivskogo povitu Lvivske voyevodstvo nini suchasna Polsha 13 grudnya 2012 Lviv Ukrayina ukrayinskij vijskovij diyach polkovnik Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi komandir vijskovogo okrugu Bug chastini operativnoyi grupi UPA Zahid cherven 1944 do areshtu 17 grudnya 1946 Politv yazen radyanskij konctaboriv Proviv v uv yazneni 25 rokiv Buv reabilitovanij u 1997 roci Vasil Levkovich PolkovnikVasil Levkovich pislya Drugoyi svitovoyi vijniZagalna informaciyaNarodzhennya6 lyutogo 1920 1920 02 06 s Starij Lyublinec Lyubachivskij povit Lvivske voyevodstvo Polska respublikaSmert13 grudnya 2012 2012 12 13 92 roki Lviv UkrayinaPohovannyaLichakivskij cvintar 1 Gromadyanstvo UkrayinaNacionalnistUkrayinecPsevdo Voronij Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi1943 1946Prinalezhnist Ukrayinska derzhava 1941 OUNRVid ZSUkrayinska povstanska armiyaFormuvannyaUPA ZahidVijni bitviDruga svitova vijna i borotba UPA proti radyanskoyi armiyiKomanduvannyaVO 2 Bug Nagorodi ta vidznakiOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya Levkovich Vasil Mihajlovich u Vikishovishi Licar Zolotogo Hresta Bojovoyi Zaslugi 2 go klasu Pochesnij gromadyanin mista Chervnograda ZhittyepisDitinstvo Narodivsya 6 lyutogo 1920 r v s Starij Lyublinec Lyubachivskij povit Pidkarpatske voyevodstvo Polsha Jogo batki Mihajlo ta Yeva z rodu Bila pomerli v 1924 roci koli Vasilyu bulo 4 roki Spochatku jogo vihovuvala babusya a pislya yiyi smerti rodina brata materi Kostyantina Bilogo V veresni 1926 roku pishov do pershogo klasu miscevoyi ukrayinskoyi shkoli prote ne zmig tam dovgo navchatisya oskilki v sichni 1927 roku pomerla jogo babusya Katerina Pislya smerti babusi Vasilya zabrav do sebe brat materi ta hreshenij batko Kostyantin Bilij iz sela Dolini u yakogo bulo dev yatero svoyih ditej V comu zh seli Vasil vidnovlyaye svoye navchannya ale vzhe v shkoli iz polskoyu movoyu navchannya Diyalnist v OUN Vpershe Vasil Levkovich pochuv pro isnuvannya ta diyalnist UVO a zgodom OUN z ust svogo dvoyuridnogo brata Bilogo Stepana ta dyadka yaki veli chasti rozmovi pro diyalnist UVO ta OUN na ukrayinskih zemlyah Vid togo chasu Levkovich stav simpatikom OUN a v 1938 roci povnopravnim chlenom Navesni 1941 roku projshov pidpilnij vishkil vijskovogo harakteru v s Ulaziv organizovanij Lyubachivskim povitovim providnikom OUN Omelyanom Grabcem Vishkil vidbuvavsya pid viglyadom agronomichnih kursiv Pislya vishkolu Vasilyu bulo prisvoyeno zvannya starshogo strilcya Pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni u 1941 roci uvijshov do skladu pohidnoyi grupi OUN pid kerivnictvom Omelyana Grabcya U lipni 1941 grupa pribula v Rivnensku oblast de Levkovich stav zastupnikom O Grabcya yakogo bulo priznacheno oblasnim providnikom Pohid dali ne vidbuvsya i na grupu poklali zavdannya organizovuvati ta vishkolyuvati miscevu molod u kurenyah molodi Dlya legalizaciyi vin vstupiv v narodnu miliciyu v Dubno Robotu v miliciyi Vasil Levkovich poyednuvav z robotoyu instruktora vijskovoyi ta politiko vihovnoyi pidgotovki v pidpilli Do polskoyi armiyi ya ne doris bo polyaki brali na sluzhbu pislya 21 roku A vid radyanskoyi utik 1938 go vstupiv do OUN iz pohidnoyu grupoyu pribuv u Rivne organizovuvati ukrayinsku armiyu Avtomatichnoyi zbroyi ne mali tilki krisi ta pistoleti V veresni 1941 roku v Dubno vstanovleno nimecku zhandarmeriyu i rozformovano chastini ukrayinskoyi narodnoyi miliciyi zamist neyi funkciyi policiyi buli peredani Shucmanshaftu V shucmanah Vasil Levkovich perebuvav do 17 bereznya 1943 roku Bojovij shlyah v lavah UPA 1943 r V berezni 1943 r Shucmanshaft za nakazom Provodu OUN perejshov v pidpillya z nogo bulo sformovano dvi choti komandirom yakih stav Vasil Levkovich Zgodom dvi choti bulo peredano v rozporyadzhennya VO 1 Zagrava yaka bula rozmishena v pivnichnij chastini Rivnenskoyi oblasti U rajoni s Derazhne yih prijnyav u svoye pidporyadkuvannya komandir VO 1 Zagrava Litvinchuk Ivan Dubovij ta timchasovo priznachiv choti do spivdiyi z miscevoyu boyivkoyu V kin bereznya choti Voronnogo i misceva boyivka mali sutichku z nimeckim garnizonom z Cumanya Po korotkij perestrilci nimci vtekli Cherez kilka dniv tim zh skladom napali na nimeckij garnizon u s Golovin 7 kvitnya 1943 r na postij viddiliv Voronnogo v s Butejki napali polyaki razom z chervonimi partizanami Polyaki vraz z chervonimi partizanami nespodivano napali na nas zapalili selo zapalnimi kulyami i hoch mi yih vidbili i zavdali yim solidnih vtrat bilshe 40 vbitimi odnak cherez nespodivanij naskok i sami mi ponesli dovoli solidni vtrati Z nashogo boku zaginulo 8 osib Na Velikden 1943 roku pidpilniki prijnyali prisyagu ta bulo provedeno reorganizaciyu choti Levkovicha rozformovano a jogo naznacheno komandirom 1 yi choti sarnenskogo zagonu im Boguna VO 1 Zagrava pid komanduvannyam sotnika Yaremi Protyagom 1943 r zagin Voronnogo brav uchast v boyah z nimcyami bilya s Chudel z polyakami bilya s Ugli v kinci travnya bula sproba zahopiti poyizd na zaliznichnij liniyi Sarni Kostopil bij buv nevdalij operaciya proti AK v Guti Stepanskij rejd po Stepanshii utochniti bij bilya Dubrovici Volodimircya Litvici Vlitku Levkovicha naznachayut komandirom zagonu im Doroshenka VO 1 Zagrava do kotroyi vhodila galicka sotnya sotennogo Deresha Pislya aktu dezertirstva 10 osib z galickoyi sotni Voronnogo ponizhuyut do medshefa obov yazki po kontrolyu nad shpitalyami UPA na teritoriyi VO 1 Zagrava Osinnyu perejshov v shtab UPA Pivnich vikonuvav obov yazki starshini dlya doruchen 1944 r V sichni 1944 r Levkovicha vklyucheno do skladu komanduvannya starshinskoyi shkoli buv komandirom choti Z nablizhennyam nimecko radyanskogo frontu shkola perenosilasya v Volinsku oblast v rajon Volodimira Volinskogo a zgodom yiyi vzagali rozformuvali Voronnomu bulo nadano zvannya starshogo bulavnogo Pislya cogo ves komandnij ta instruktorskij sklad Golovnim vijskovim shtabom UPA napravlenij v Karpati dlya popovnennya instuktorskogo skladu starshinskoyi shkoli im Pipskogo Oleni yaka prohodila vishkil na gori Maguri Bolehivskogo rajonu Pid chas perehodu Levkovich v sutichci z radyanskimi partizanami buv zaznav poranennya prote prodovzhuvav perehid V Karpati grupa pribula tudi v berezni 1944 r V kvitnya 1944 r Vasilya Levkovicha pidvisheno do zvannya horunzhogo v chervni naznacheno komandirom VO 2 Bug UPA Zahid v zhovtni stav poruchnikom U lyutomu 1946 go otrimav zvannya majora Povstanskoyi armiyi A naprikinci togo zh roku jomu prisvoyeno zvannya polkovnika yake komanduvannya armiyi prisvoyilo posmertno vvazhayuchi jogo zagiblim Aresht tabori sim yaUnochi proti 17 grudnya 1946 naperedodni svyata sv Varvari zgidno z planom pidpolkovnika Terentyeva vijska MDB otochili kriyivku bilya s Yastrubichi teper Radehivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti za r Zahidnij Bug bilya teperishnoyi vugilnoyi shahti 9 Velikomostivska poblizu prisilka Grud a za dorogoyu Gorodisha U kriyivci krim Voronogo buli providnik Sokalskoyi okrugi Burij vin zhe Radich vin zhe Orlik Yakiv Pritulka rodom iz Yastrubich razom z nim buv ohoronec Pilip Car rodom iz Volsvina na psevdo Levich Palili dokumenti Burij pidirvavsya granatoyu pri sprobi zahoplennya Levich zastrelivsya za slovami Voronogo Voronij namagavsya evakuyuvatis zapasnim vihodom ta zadihnuvsya i znepritomniv Na misci de bula kriyivka stoyit pam yatnij hrest Kapitan Fabrikin sho meshkav u Mostah i brav uchast u cij operaciyi lyubiv povtoryuvati Svyataya Varvara bandoram zhizn oborvala Za inshimi danimi 17 grudnya 1946 roku chekisti otochili kriyivku providnika Sokalskoyi okrugi Burogo pid s Suhodoli de perebuvav i Voronij U polon vin potrapiv znepritomnivshi pislya otruyennya dimom Slidstvo trivalo blizko roku Levkovich buv uv yaznenij u tyurmi na Lonckogo u Lvovi ta slidchij v yaznici MGB u Kiyevi na vul Korolenka teper Volodimirska 22 lipnya 1947 roku Vijskovij tribunal vijsk MVS Kiyivskoyi oblasti zasudiv Levkovicha do 25 rokiv vipravno trudovih taboriv Majbutnya druzhina polkovnika Yaroslava Romanina potrapila na Vorkutu v 1952 Vona bula zasudzhena za diyalnist v UPA Iz desyati rokiv zaslannya u Vorkuti vidbula 7 U lyutomu 1957 go spravili vesillya 27 grudnya 1957 v podruzhzhya narodivsya sin Roman Do Chervonograda druzhina Levkovicha povernulasya v 1965 Pracyuvala mashinistkoyu na shahti Druga Velikomostivska Vin zhe povnistyu vidsidiv termin pokarannya j buv zvilnenij z Dubravnogo taboru 7 grudnya 1971 Na voliVijshovshi na volyu i dali borovsya proti radyanskoyi vladi vimagav pereglyadu viroku j viznannya jogo vijskovopolonenim a ne zlochincem Do zdobuttya nezalezhnosti Ukrayini ne viznavav sebe gromadyaninom SRSR uzyavshi pasport lishe nezalezhnoyi Ukrayini Do 1992 pracyuvav elektrikom na shahti 7 u Chervonogradi buv invalidom drugoyi grupi Hvoriv na silikoz legeniv shahtarskogo zahvoryuvannya viklikanogo vdihannyam kremniyevogo pilu 20 sichnya 1997 roku Generalna prokuratura Ukrayini reabilituvala Vasilya Levkovicha Mogila Vasilya Levkovicha ta jogo druzhini Yaroslavi na 67 poli Lichakivskogo cvintarya u Lvovi Pislya smerti ostannogo golovnogo komandira UPA 94 richnogo Vasilya Kuka Vasil Levkovich Voronij mav najvishe oficerske zvannya sered upivciv Avtor spogadiv Storinki z perezhitogo kombatantom UPA Spogadi voyakiv UPA ta uchasnikiv zbrojnogo pidpillya Lvivshini ta Lyubachivshini Toronto Lviv 2003 Pomer 13 grudnya 2012 roku Pohovanij na poli 67 Lichakivskogo cvintarya VidznakiPolkovnik Voronij na urochistij sesiyi Lvivskoyi oblasnoyi radi 5 bereznya 2008 Licar Zolotogo hresta Bojovoyi zaslugi Zolotij hrest Bojovoyi zaslugi UPA 2 go klasu Vasil Levkovich otrimav u zvanni majora u 1946 roci buduchi komandirom Vijskovogo okrugu UPA Bug Pro prisvoyennya Zolotogo hresta stalo vidomo pislya togo yak u rozsekrechenih arhivah SBU vidnajshli kopiyu nakazu Ukrayinskoyi Golovnoyi Vizvolnoyi Radi 1 46 vid 15 bereznya 1946 roku pro udostoyennya Vasilya Levkovicha ciyeyi nagorodi Povtorne nagorodzhennya vidbulosya na urochistomu zasidanni Lvivskoyi oblasnoyi radi 5 bereznya 2008 roku nagorodu bulo vigotovleno za koshti blagodijnikiv Takozh deputati Lvivskoyi oblasnoyi radi na cij sesiyi nadali Vasilevi Levkovichu 300 tisyach griven materialnoyi dopomogi na pridbannya kvartiri u Lvovi Polkovnik UPA Vasil Levkovich buv ostannim iz zhivih lyudej z tih hto nagorodzhenij Zolotim Hrestom Bojovoyi Zaslugi UPA Za vsyu istoriyu Zolotim hrestom nagorodzheno 72 osobi 40 1 go klasu 32 2 go klasu Bilshist z nih nevidomi oskilki nagoroda prisvoyuvalasya lishe za upivskimi psevdonimami ale ne vruchalasya dlya zberezhennya konspiraciyi Pochesnij gromadyanin Chervonograda Ye Pochesnim gromadyaninom mista Chervonograda z 2007 Div takozhKomandiri UPAPrimitkiZagajska R J Viter v dolonyah Lviv 2017 S 36 416 s d Track Q36036d Track Q64523177d Track Q20067115 Arhiv originalu za 31 grudnya 2013 Procitovano 19 serpnya 2012 Pomer polkovnik UPA Vasil Levkovich Voronij nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Arhiv originalu za 18 listopada 2012 Procitovano 12 grudnya 2012 PosilannyaPolkovniku UPA Vasilyu Levkovichu 90 rokiv 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Pohoron ostannogo polkovnika UPA Vasilya Levkovicha YouTube 1 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Vasil Levkovich ostannij polkovnik UPA yakij voyuvav z troma okupacijnimi rezhimami Programa Gen ukrayinciv VIDEO