Старий Любл́инець (пол. Stary Lubliniec) — село в Польщі, у гміні Чесанів Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 562 особи (2011).
Село Колишня греко-католицька церква в Старому Люблинці, тепер римо-католицький костел Координати 50°16′ пн. ш. 23°04′ сх. д. / 50.267° пн. ш. 23.067° сх. д.Координати: 50°16′ пн. ш. 23°04′ сх. д. / 50.267° пн. ш. 23.067° сх. д.
Старий Люблинець у Вікісховищі |
Через село протікає , невелика річка басейну Вісли, притока Танви.
Історія
Найдавніші згадки про Старий Люблинець сягають 1507 року. Існувала тоді вже церква, а люд, який заселяв село, був руського (українського) походження. Вони займалися рільництвом, кушнірством, ковальством, гончарством, бортництвом і ткацтвом. Селяни займалися також розведенням овець.
Привілеї були надані Сигізмундом ІІІ Вазою в 1590 році, що передбачали відроблення панщини два дні на тиждень, та були підтверджені Августом III Фрідріхом в 1736 році.
Протягом XVI ст. в Старому Люблинці мали місце селянські протести. Приводом цього були численні надмірні використання орендарями мешканців села. Виснажені знущаннями та побоями люблинчани неодноразово складали судові позови проти панів, що зловживали своєю владою. Польські шляхтичі підвищували також податки, збільшували данину та змушували селян їздити возами по сіль до Дрогобича, а з Дрогобича до Любліна.
В 1625 році село було частково знищене татарами, що спалили декілька будівель. В 1629 році татари в Старому Люблинці та сусідньому Новому Люблинці знищили 11 зі 165 будинків.
Адміністративно до 1772 року Люблинець був в межах Любачівського, опісля — Белзького повіту в складі Белзького воєводства. За часів Австро-Угорщини село увійшло до Жовківської округи. Після адміністративної реформи 1867 року Люблинець включено до новоствореного Чесанівського повіту.
Після першого поділу Польщі село було під окупацією Австрії. У згадках колишніх мешканців, був це час свободи та спокійного сільського життя.
Старий Люблинець був королівським селом до 1778 року, після чого увійшов до складу майна австрійського уряду. В жовтні 1818 року купив його барон із Відня Герман Бруніцький. Після його смерті у 1841 році село перейшло у власність племінників барона — Петра та Здзіслава.
Під кінець ХІХ ст. власником частини земель став барон Гуго Ваттманн, а з початком ХХ ст. двір та землю купив доктор Еміль Парнас, родині якого село належало до початку ІІ світової війни.
В XIX i XX ст. в Старому Люблинці функціонувала школа, корчма і фільварок. Поблизу села проходив кордон між Габсбурською монархією та Польським Королівством.
Під час І світової війни частина частина сільських будинків була знищена. Серед мешканців села на війну було мобілізовано близько 70 чоловіків, з яких 23 не повернулися.
1 листопада 1918 року село зайняла українська армія. Трохи згодом польська сторона розпочала війну проти української держави — ЗУНР. 13 грудня польські відділи атакували Старий і Новий Люблинець і після запеклого 2-годинного бою здобули села. За словами мешканців, після бою поляки вдерлися до села та почали добивати поранених. Того дня загинуло 8 мешканців Старого Люблинця.
Друга світова війна принесла боротьбу радянських, польських і німецьких військ на люблинецькій землі. Село входило до ґміни Чесанів Любачівського повіту Львівського воєводства Польської республіки. У середині вересня 1939 року німці окупували село, але вже 26 вересня 1939 року відступили і передали Червоній армії, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. Однак Сталін обміняв Закерзоння на Литву і на початку жовтня СРСР передав село німцям, південніше села проліг кордон. За німецької окупації у селі діяла українська школа.
10 жовтня 1944, 32 мешканці було вбито польською Громадською Міліцією в селі Руда Ружанецька, зокрема 56-річного солтиса села Степана Білого. Декілька місяців пізніше поляки вбили Матвія Онишка, 2.02.1945 — 50-річного Івана Качора, 27.02.1945 — 25-річного Михайла Артемовича. 23 березня 1945, мала місце пацифікація села, в результаті котрої від рук Другого Окремого Операційного батальйону [pl] (пол. 2 Samodzielny Batalion Operacyjny Korpusu Bezpieczeństwa Wewnętrznego) вбито щонайменше 58 осіб. Під час акції було також спалено більшість житлових та господарських будівель (231 господарство), пограбовано майно, худобу і збіжжя всіх селян. 29.08.1945 поляки вбили 38-річного Василя Цозу, 10.10.1945 поранили Дмитра Козелка, вбили Михайла Гарасима, який віз майно на станцію для виїзду в СРСР, а коня і майно забрали. 14.10.1945 польське військо виганяло жителів із села для виїзду в СРСР, гнало до станції в Любачові, стріляло по них навіть із гарматок, поранили трьох людей. 17.10.1945 вояки польського війська напали на цивільне населення села, били і грабували, спалили 42 господарства, вбили 4 людей (серед них 24-річну Анну Рибашт, яка вчинила опір поручнику при спробі зґвалтування, — застрелив і вкинув у вогонь). 7.02.1946 р. польські вояки вбили Еву Качмарик. Жителі села в рядах ОУН і УПА чинили опір етноциду.
У травні 1947 року в ході операції «Вісла» зі Старого Люблинця депортовано на західні та північні понімецькі території Польщі українців та мішані польсько-українські родини. До запустілого села приїхали поляки, осадники із сусідніх повітів.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Населення
Від початку заснування села і до масового виселення після закінчення ІІ світової війни переважну більшість мешканців Старого Люблинця становили українці (русини). Окрім українців в селі проживало декілька польських та єврейських родин.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 280 | 41 | 207 | 32 |
Жінки | 282 | 49 | 152 | 81 |
Разом | 562 | 90 | 359 | 113 |
Населення Старого Люблинця з 1789 до 1939 рр.:
рік | українці | євреї | поляки | разом |
---|---|---|---|---|
1785 | 750 | 5 | 755 | |
1829 | 939 | |||
1839 | 1013 | |||
1858 | 904 | |||
1878 | 1170 | |||
1880 | 1151 | |||
1890 | 1173 | |||
1898 | 1258 | |||
1900 | 1283 | |||
1904 | 1360 | |||
1906 | 1384 | |||
1910 | 1352 | |||
1913 | 1410 | |||
1921 | 1240 | 57 | 19 | 1316 |
1925 | 1476 | |||
1929 | 1380 | |||
1931 | 1429 | 37 | 25 | 1491 |
1933 | 1451 | |||
1934 | 1430 | 44 | 20 | 1494 |
1935 | 1493 | |||
1936 | 1509 | |||
1938 | 1525 | 37 | 25 | 1587 |
1939 | 1554 | 38 | 25 | 1617 |
Пам'ятки
Перша дерев'яна церква Преображення Господнього в Старому Люблинці стояла вже у 1507 році.
Наступну дерев'яну церкву в селі побудовано у 1607 році. У 1700 році її було посвячено. Перед 1845 роком у церкві перебудовано куполи, а у 1893 відремонтовано та розмальовано. У 1903 році проведено чергові ремонтні роботи. Церква простояла до 1920-х років.
У 1909 році, стараннями отця Северина Метеллі, розпочався збір матеріалів і фондів на побудову нової мурованої . Будівництво однак розпочалося лише в 1926 році на плані хреста, з банею посередині. Церква належала до греко-католицької парафії Новий Люблинець Чесанівського деканату Перемишльської єпархії. Після виселення мешканців села у 1947 році, церква стояла непридатна, опустошіла. З часом відремонтована новими мешканцями, досі служить римо-католикам.
У 1848 році в селі, на знак знесення в Австрійській імперії (з 1867 року Австро-Угорщина) панщини, було встановлено кам'яний хрест.
Народилися
- Левкович Василь Михайлович — полковник УПА, командир ВО «Буг»
Див. також
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Старий Люблинець
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кущак, Дмитро (2010). Історія села Люблинець Новий (українська) . Львів: "Свічадо". с. 11. ISBN .
- Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 418.
- Польсько-українські стосунки в 1942—1947 роках у документах ОУН та УПА: у 2 т. /. Відп. ред. та упоряд. В. М. В'ятрович. — Т. 2, с. 860, 930—933.
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- скасування
Джерела
- Кущак Д. Історія села Люблинець Новий. — Львів : Свічадо, 2010. — 560 с. — .
- Скриль І. Ми сьогодні нікого вбивати не будемо // . — Вип.4 — 2000. — 104 с.
- Судин Ю. Він був у самооборонному кущі «Трембіта» // Вісник Любачівщини. — Львів, 2000. — Вип. 4. — 112 с.
Посилання
- Старий Люблинець.
- Apokryf Ruski
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starij Lyubl inec pol Stary Lubliniec selo v Polshi u gmini Chesaniv Lyubachivskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 562 osobi 2011 Selo Starij Lyublinec pol Stary Lubliniec Kolishnya greko katolicka cerkva v Staromu Lyublinci teper rimo katolickij kostel Koordinati 50 16 pn sh 23 04 sh d 50 267 pn sh 23 067 sh d 50 267 23 067 Koordinati 50 16 pn sh 23 04 sh d 50 267 pn sh 23 067 sh d 50 267 23 067 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Lyubachivskij povitGmina ChesanivNaselennya 562 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 611Avtomobilnij kod RLUSIMC 0600208GeoNames 765874OSM 2004585 R Gmina Chesaniv Starij LyublinecStarij Lyublinec Polsha Starij LyublinecStarij Lyublinec Pidkarpatske voyevodstvo Starij Lyublinec u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyublinec Cherez selo protikaye nevelika richka basejnu Visli pritoka Tanvi IstoriyaNajdavnishi zgadki pro Starij Lyublinec syagayut 1507 roku Isnuvala todi vzhe cerkva a lyud yakij zaselyav selo buv ruskogo ukrayinskogo pohodzhennya Voni zajmalisya rilnictvom kushnirstvom kovalstvom goncharstvom bortnictvom i tkactvom Selyani zajmalisya takozh rozvedennyam ovec Privileyi buli nadani Sigizmundom III Vazoyu v 1590 roci sho peredbachali vidroblennya panshini dva dni na tizhden ta buli pidtverdzheni Avgustom III Fridrihom v 1736 roci Protyagom XVI st v Staromu Lyublinci mali misce selyanski protesti Privodom cogo buli chislenni nadmirni vikoristannya orendaryami meshkanciv sela Visnazheni znushannyami ta poboyami lyublinchani neodnorazovo skladali sudovi pozovi proti paniv sho zlovzhivali svoyeyu vladoyu Polski shlyahtichi pidvishuvali takozh podatki zbilshuvali daninu ta zmushuvali selyan yizditi vozami po sil do Drogobicha a z Drogobicha do Lyublina V 1625 roci selo bulo chastkovo znishene tatarami sho spalili dekilka budivel V 1629 roci tatari v Staromu Lyublinci ta susidnomu Novomu Lyublinci znishili 11 zi 165 budinkiv Administrativno do 1772 roku Lyublinec buv v mezhah Lyubachivskogo opislya Belzkogo povitu v skladi Belzkogo voyevodstva Za chasiv Avstro Ugorshini selo uvijshlo do Zhovkivskoyi okrugi Pislya administrativnoyi reformi 1867 roku Lyublinec vklyucheno do novostvorenogo Chesanivskogo povitu Pislya pershogo podilu Polshi selo bulo pid okupaciyeyu Avstriyi U zgadkah kolishnih meshkanciv buv ce chas svobodi ta spokijnogo silskogo zhittya Starij Lyublinec buv korolivskim selom do 1778 roku pislya chogo uvijshov do skladu majna avstrijskogo uryadu V zhovtni 1818 roku kupiv jogo baron iz Vidnya German Brunickij Pislya jogo smerti u 1841 roci selo perejshlo u vlasnist pleminnikiv barona Petra ta Zdzislava Pid kinec HIH st vlasnikom chastini zemel stav baron Gugo Vattmann a z pochatkom HH st dvir ta zemlyu kupiv doktor Emil Parnas rodini yakogo selo nalezhalo do pochatku II svitovoyi vijni V XIX i XX st v Staromu Lyublinci funkcionuvala shkola korchma i filvarok Poblizu sela prohodiv kordon mizh Gabsburskoyu monarhiyeyu ta Polskim Korolivstvom Pid chas I svitovoyi vijni chastina chastina silskih budinkiv bula znishena Sered meshkanciv sela na vijnu bulo mobilizovano blizko 70 cholovikiv z yakih 23 ne povernulisya 1 listopada 1918 roku selo zajnyala ukrayinska armiya Trohi zgodom polska storona rozpochala vijnu proti ukrayinskoyi derzhavi ZUNR 13 grudnya polski viddili atakuvali Starij i Novij Lyublinec i pislya zapeklogo 2 godinnogo boyu zdobuli sela Za slovami meshkanciv pislya boyu polyaki vderlisya do sela ta pochali dobivati poranenih Togo dnya zaginulo 8 meshkanciv Starogo Lyublincya Druga svitova vijna prinesla borotbu radyanskih polskih i nimeckih vijsk na lyublineckij zemli Selo vhodilo do gmini Chesaniv Lyubachivskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Polskoyi respubliki U seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali selo ale vzhe 26 veresnya 1939 roku vidstupili i peredali Chervonij armiyi oskilki za paktom Ribbentropa Molotova pravoberezhzhya Syanu nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu Odnak Stalin obminyav Zakerzonnya na Litvu i na pochatku zhovtnya SRSR peredav selo nimcyam pivdennishe sela prolig kordon Za nimeckoyi okupaciyi u seli diyala ukrayinska shkola 10 zhovtnya 1944 32 meshkanci bulo vbito polskoyu Gromadskoyu Miliciyeyu v seli Ruda Ruzhanecka zokrema 56 richnogo soltisa sela Stepana Bilogo Dekilka misyaciv piznishe polyaki vbili Matviya Onishka 2 02 1945 50 richnogo Ivana Kachora 27 02 1945 25 richnogo Mihajla Artemovicha 23 bereznya 1945 mala misce pacifikaciya sela v rezultati kotroyi vid ruk Drugogo Okremogo Operacijnogo bataljonu pl pol 2 Samodzielny Batalion Operacyjny Korpusu Bezpieczenstwa Wewnetrznego vbito shonajmenshe 58 osib Pid chas akciyi bulo takozh spaleno bilshist zhitlovih ta gospodarskih budivel 231 gospodarstvo pograbovano majno hudobu i zbizhzhya vsih selyan 29 08 1945 polyaki vbili 38 richnogo Vasilya Cozu 10 10 1945 poranili Dmitra Kozelka vbili Mihajla Garasima yakij viz majno na stanciyu dlya viyizdu v SRSR a konya i majno zabrali 14 10 1945 polske vijsko viganyalo zhiteliv iz sela dlya viyizdu v SRSR gnalo do stanciyi v Lyubachovi strilyalo po nih navit iz garmatok poranili troh lyudej 17 10 1945 voyaki polskogo vijska napali na civilne naselennya sela bili i grabuvali spalili 42 gospodarstva vbili 4 lyudej sered nih 24 richnu Annu Ribasht yaka vchinila opir poruchniku pri sprobi zgvaltuvannya zastreliv i vkinuv u vogon 7 02 1946 r polski voyaki vbili Evu Kachmarik Zhiteli sela v ryadah OUN i UPA chinili opir etnocidu U travni 1947 roku v hodi operaciyi Visla zi Starogo Lyublincya deportovano na zahidni ta pivnichni ponimecki teritoriyi Polshi ukrayinciv ta mishani polsko ukrayinski rodini Do zapustilogo sela priyihali polyaki osadniki iz susidnih povitiv U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva NaselennyaVid pochatku zasnuvannya sela i do masovogo viselennya pislya zakinchennya II svitovoyi vijni perevazhnu bilshist meshkanciv Starogo Lyublincya stanovili ukrayinci rusini Okrim ukrayinciv v seli prozhivalo dekilka polskih ta yevrejskih rodin Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 280 41 207 32Zhinki 282 49 152 81Razom 562 90 359 113 Naselennya Starogo Lyublincya z 1789 do 1939 rr rik ukrayinci yevreyi polyaki razom1785 750 5 7551829 9391839 10131858 9041878 11701880 11511890 11731898 12581900 12831904 13601906 13841910 13521913 14101921 1240 57 19 13161925 14761929 13801931 1429 37 25 14911933 14511934 1430 44 20 14941935 14931936 15091938 1525 37 25 15871939 1554 38 25 1617Pam yatkiPersha derev yana cerkva Preobrazhennya Gospodnogo v Staromu Lyublinci stoyala vzhe u 1507 roci Nastupnu derev yanu cerkvu v seli pobudovano u 1607 roci U 1700 roci yiyi bulo posvyacheno Pered 1845 rokom u cerkvi perebudovano kupoli a u 1893 vidremontovano ta rozmalovano U 1903 roci provedeno chergovi remontni roboti Cerkva prostoyala do 1920 h rokiv U 1909 roci starannyami otcya Severina Metelli rozpochavsya zbir materialiv i fondiv na pobudovu novoyi murovanoyi Budivnictvo odnak rozpochalosya lishe v 1926 roci na plani hresta z baneyu poseredini Cerkva nalezhala do greko katolickoyi parafiyi Novij Lyublinec Chesanivskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Pislya viselennya meshkanciv sela u 1947 roci cerkva stoyala nepridatna opustoshila Z chasom vidremontovana novimi meshkancyami dosi sluzhit rimo katolikam U 1848 roci v seli na znak znesennya v Avstrijskij imperiyi z 1867 roku Avstro Ugorshina panshini bulo vstanovleno kam yanij hrest NarodilisyaLevkovich Vasil Mihajlovich polkovnik UPA komandir VO Bug Div takozhSpisok bijciv kurenya Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi Mesniki PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Starij Lyublinec GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kushak Dmitro 2010 Istoriya sela Lyublinec Novij ukrayinska Lviv Svichado s 11 ISBN 978 966 395 408 0 Makar Yu Gornij M Makar V Salyuk A Vid deportaciyi do deportaciyi Suspilno politichne zhittya holmsko pidlyaskih ukrayinciv 1915 1947 Doslidzhennya Spogadi Dokumenti U troh tomah Chernivci Bukrek 2011 T 1 Doslidzhennya S 418 Polsko ukrayinski stosunki v 1942 1947 rokah u dokumentah OUN ta UPA u 2 t Vidp red ta uporyad V M V yatrovich T 2 s 860 930 933 Akciya VISLA Spisok viselenih sil i mistechok Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 skasuvannyaDzherelaKushak D Istoriya sela Lyublinec Novij Lviv Svichado 2010 560 s ISBN 978 966 395 408 0 Skril I Mi sogodni nikogo vbivati ne budemo Vip 4 2000 104 s Sudin Yu Vin buv u samooboronnomu kushi Trembita Visnik Lyubachivshini Lviv 2000 Vip 4 112 s PosilannyaStarij Lyublinec Apokryf RuskiPortal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi