Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кня жпіль раніше Княже село в Україні у Кам янець Подільському районі Хмельницької області село Княжпіль Скала Соколів к

Княжпіль (Кам'янець-Подільський район)

Княжпіль (Кам'янець-Подільський район)

Кня́жпіль (раніше Княже) — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області.

село Княжпіль
image
Скала «Соколів камінь» за 1,5 км на південний схід від села Княжпіль
Скала «Соколів камінь» за 1,5 км на південний схід від села Княжпіль
Країна image Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський
Громада Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA68020230090095836
Основні дані
Засноване 1405
Населення 790
Площа 2,477 км²
Густота населення 314,9 осіб/км²
Поштовий індекс 32355
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°42′15″ пн. ш. 26°45′56″ сх. д. / 48.70417° пн. ш. 26.76556° сх. д. / 48.70417; 26.76556Координати: 48°42′15″ пн. ш. 26°45′56″ сх. д. / 48.70417° пн. ш. 26.76556° сх. д. / 48.70417; 26.76556
Місцева влада
Адреса ради 32355, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Княжпіль, вул. Центральна, 40
Карта
image
image
Княжпіль
image
image
Княжпіль
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Княжпіль.

Назва

Свою стародавню назву Княже дістало від подільських князів Коріатовичів. У праці «Поділля під владою Литви» Юхим Сі­цінський зазначав: се­ло «Княже» іменується офіційно Княжпіль, але народ називає його «Княже».

Географія

Подільське село Княжпіль знаходиться на високому березі річки Тернава, за 15 кілометрів від Кам'янця-Подільського.

Клімат

Княжпіль знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

image
Національний банк репресованих
image
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

Перша згадка в письмових документах — 1405 рік. В цей рік Іоанн Руталт (Рутальт) і Лаврентій Шульк (Шулька) отримали від польського короля Владислава II Ягайла три подільські села. Це Боришківці, Княже та Кульчіївці. Взамін нові власники цих сіл зобов’язувалися служити Ка­м’янецькому замкові.

29 травня 1767 року в Княжполі Теодор Потоцький був обраний (при допомозі і захисті російських казаків) маршалком Подільського воєводства.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

В 1932–1933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення

Населення становить 780 осіб за переписом 2001 року.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

  • image
    Дід в «опанчі» cелянський одяг с. Княжполя
  • image
    Баби в «опанчі» cелянський одяг с. Княжполя

Релігія

  • Церква Святої Параскеви (УПЦ МП)

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Заказник «Княжпільська дача», загальною площею 821 га, розташований неподалік села Княжпіль на високій товтрі, підніжжя якої омивається річкою Гниловідкою на якій розташований водоспад Княжпільський (2 м). Також поблизу села є скеля «Соколів Камінь» — геологічна пам'ятка природи.

Відомі люди

Уродженці

Проживали, перебували

  • Теодор Потоцький — польський шляхтич, магнат, генерал-майор коронних військ, барський конфедерат, останній белзький воєвода. Власник Княжпільського ключа.
  • Бартоломій Ґіжицький — полковник військ коронних, ловчий черський, подстолій і поскарбій черський, каштелян вишогрудський. Помер в Княжполі.

Світлини

Ця стаття недостатньо . Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.

Панорама

image
Панорама поблизу села Княжпіль

Див. також

Примітки

  1. СЕЛО БОРИШКІВЦІ
  2. Szczygielski Wacław. Potocki Teodor h. Pilawa (1730—1812) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985.- Tom XXVIII/2. — Zeszyt 117. — S. 177—368 (пол.) S. 213
  3. ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11

Посилання

  1. Найбідніші тільки за бюджетом [ 16 Січня 2017 у Wayback Machine.] — Кам'янецький часопис КлюЧ. 2016-09-30


image Це незавершена стаття з географії Хмельницької області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Knya zhpil ranishe Knyazhe selo v Ukrayini u Kam yanec Podilskomu rajoni Hmelnickoyi oblasti selo Knyazhpil Skala Sokoliv kamin za 1 5 km na pivdennij shid vid sela KnyazhpilSkala Sokoliv kamin za 1 5 km na pivdennij shid vid sela Knyazhpil Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij Gromada Slobidsko Kulchiyevecka silska gromada Kod KATOTTG UA68020230090095836 Osnovni dani Zasnovane 1405 Naselennya 790 Plosha 2 477 km Gustota naselennya 314 9 osib km Poshtovij indeks 32355 Telefonnij kod 380 3849 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 42 15 pn sh 26 45 56 sh d 48 70417 pn sh 26 76556 sh d 48 70417 26 76556 Koordinati 48 42 15 pn sh 26 45 56 sh d 48 70417 pn sh 26 76556 sh d 48 70417 26 76556 Misceva vlada Adresa radi 32355 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Knyazhpil vul Centralna 40 Karta Knyazhpil Knyazhpil Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Knyazhpil NazvaSvoyu starodavnyu nazvu Knyazhe distalo vid podilskih knyaziv Koriatovichiv U praci Podillya pid vladoyu Litvi Yuhim Si cinskij zaznachav se lo Knyazhe imenuyetsya oficijno Knyazhpil ale narod nazivaye jogo Knyazhe GeografiyaPodilske selo Knyazhpil znahoditsya na visokomu berezi richki Ternava za 15 kilometriv vid Kam yancya Podilskogo Klimat Knyazhpil znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom u tak zvanomu teplomu Podilli tut vesna nastaye na 2 tizhni ranishe Ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu v oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya IstoriyaNacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Persha zgadka v pismovih dokumentah 1405 rik V cej rik Ioann Rutalt Rutalt i Lavrentij Shulk Shulka otrimali vid polskogo korolya Vladislava II Yagajla tri podilski sela Ce Borishkivci Knyazhe ta Kulchiyivci Vzamin novi vlasniki cih sil zobov yazuvalisya sluzhiti Ka m yaneckomu zamkovi 29 travnya 1767 roku v Knyazhpoli Teodor Potockij buv obranij pri dopomozi i zahisti rosijskih kazakiv marshalkom Podilskogo voyevodstva Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi V 1932 1933 selyani sela perezhili zhahlivi podiyi Golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah selo vchergove perezhilo golod Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini Z 14 serpnya 2017 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Slobidsko Kulchiyeveckoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej NaselennyaNaselennya stanovit 780 osib za perepisom 2001 roku Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu Did v opanchi celyanskij odyag s Knyazhpolya Babi v opanchi celyanskij odyag s KnyazhpolyaReligiyaCerkva Svyatoyi Paraskevi UPC MP Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Zakaznik Knyazhpilska dacha zagalnoyu plosheyu 821 ga roztashovanij nepodalik sela Knyazhpil na visokij tovtri pidnizhzhya yakoyi omivayetsya richkoyu Gnilovidkoyu na yakij roztashovanij vodospad Knyazhpilskij 2 m Takozh poblizu sela ye skelya Sokoliv Kamin geologichna pam yatka prirodi Vidomi lyudiUrodzhenci Prihodko Viktor Kindratovich 1886 1982 ukrayinskij gromadsko politichnij i derzhavnij diyach Prihodko Oleksa Kindratovich 1887 1977 ukrayinskij dirigent pedagog Olijnik Yurij Mikolajovich pismennik 1938 2015 pedagog gromadskij diyach zhurnalist redaktor Prozhivali perebuvali Teodor Potockij polskij shlyahtich magnat general major koronnih vijsk barskij konfederat ostannij belzkij voyevoda Vlasnik Knyazhpilskogo klyucha Bartolomij Gizhickij polkovnik vijsk koronnih lovchij cherskij podstolij i poskarbij cherskij kashtelyan vishogrudskij Pomer v Knyazhpoli SvitliniCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti PanoramaPanorama poblizu sela KnyazhpilDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi PrimitkiSELO BORIShKIVCI Szczygielski Waclaw Potocki Teodor h Pilawa 1730 1812 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1985 Tom XXVIII 2 Zeszyt 117 S 177 368 pol S 213 VVRU 2017 46 stor 11PosilannyaNajbidnishi tilki za byudzhetom 16 Sichnya 2017 u Wayback Machine Kam yaneckij chasopis KlyuCh 2016 09 30 Ce nezavershena stattya z geografiyi Hmelnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ