Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зброя мікроби і харч Витоки нерівностей між народами назва оригіналу англ Guns Germs and Steel The Fates of Human Societ

Зброя, мікроби і харч

«Зброя, мікроби і харч: Витоки нерівностей між народами» (назва оригіналу — англ. Guns, Germs, and Steel: The Fates of Human Societies, тобто «Гармати (чи рушниці), мікроби та сталь: долі людських суспільств») — книга американського еволюційного біолога Джареда Даймонда, професора географії та фізіології Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі. У 1998 році книгу було нагороджено Пулітцерівською премією в номінації «загальна нехудожня література» та премією .

«Зброя, мікроби і харч: Витоки нерівностей між народами»
image
Обкладинка українського видання книжки
Автор Джаред Даймонд
Назва мовою оригіналу Guns, Germs, and Steel: The Fates of Human Societies
Мова англійська
Тема географія і історія
Жанр науково-популярна література
Видавництво d
Видано 1997
Видано українською 2009
Перекладач(і) Тарас Цимбал
Попередній твір d
Наступний твір Колапс
  • image Зброя, мікроби і харч: Витоки нерівностей між народами у Вікіцитатах

В книзі досліджені географічні, біологічні, технологічні та соціальні фактори, завдяки яким цивілізаційний розвиток людських суспільств на різних континентах протікав з фатально різною швидкістю.

Тематична спрямованість праці

Книга присвячена пошуку відповіді на питання Ялі — жителя Нової Гвінеї, яке було поставлене автору в липні 1972 року: «Як так сталося, що ви, білі люди, виробили так багато карго і привезли його на Нову Гвінею, а ми, чорні люди, маємо так мало власного карґо?» (під «карґо» тут мається на увазі узагальнена сукупність матеріальних благ, якими не володіла Нова Гвінея до колонізації її у першій половині 19 століття). З практичної точки зору автор намагається дати відповідь на питання про механізми виникнення, розвитку, розквіту та занепаду дрібномасштабних або зниклих суспільств, а також визначити місце в системі цих механізмів географічних, культурних, екологічних і технологічних чинників. Таким чином Даймонд розкриває первинні історичні причини нерівностей сучасного світу, які, на його думку, криються в глибинах доісторичного розвитку людства. Зокрема, він намагається на основі масштабних міжконтинентальних порівнянь і залучення широкого спектра останніх досягнень історії, біології, лінгвістики, археології, епідеміології, біогеографії, палеонтології та екології пояснити «найзагальнішу схему історії», давши відповідь на банальні, на перший погляд, питання, за яким насправді стоять цілі епохи, наприклад, чому саме Європа протягом п'ятисот років диктувала свою непохитну волю решті світу, а не первісні суспільства ацтеків чи інків, які стали першими жертвами іспанських конкістадорів; як сталося, що нація гордих воїнів-індіанців була витіснена (знищена) нацією фермерів тощо.

Автор спробував написати коротку історію всіх людських суспільств на останні 13 тисяч років, причому автор намагається поєднати у своїй праці елементи наукового та літературного викладу і повністю відмовляється від расистсько-ідеологічних начал для пояснення історії людства. Усвідомлюючи свою ініціаторську роль, він пише, що його праця — всього лише невелика за обсягом розвідка, яка має бути поглиблена шляхом подальших досліджень.

Пролог

Даймонд так і не дає задовільну відповідь на питання Ялі, оскільки відповідь на нього, в принципі проста і зрозуміла — тому що Європа створила набагато розвиненішу з матеріальної точки зору культуру на основі влади і багатства. І тут необхідно зробити певне розмежування. Відповідь на питання про причину того, чому саме суспільствам на заході євразійського континенту вдалося досягти подібного успіху, треба шукати не у праці Даймонда, а у неодноразово згаданих ним дванадцятитомній праці видатного британського вченого Арнольда Тойнбі «Дослідження історії» та в «Піднесенні Заходу» Вільяма Мак-Ніла. А дослідженню причини того, чому цього не спромоглися досягти первісні суспільства решти світу і присвячена праця Даймонда.

Перш ніж сформулювати головні тези своєї праці, автор розглядає три, на його думку, головні джерела критики свого дослідження:

  1. Якщо ми зможемо пояснити, чому одні народи запанували над іншими, хіба це пояснення не стане виправданням цього панування? — Не слід сплутувати з'ясування причин із виправданням наслідків, оскільки психологи намагаються зрозуміти психіку вбивць і ґвалтівників, соціальні історики прагнуть зрозуміти геноцид, а медики дошукуються причин людських захворювань. Ці дослідники ставлять за мету не виправдати вбивство, зґвалтування, геноцид або хворобу; натомість вони намагаються скористатися своїм розумінням причинового ланцюга для того, щоб перервати цей ланцюг.
  2. Хіба порушення питання Ялі автоматично не передбачає європоцентричний підхід до історії та одержимості величчю Західної Європи та європеїзованої Америки? — Більша частина цієї праці присвячена неєвропейським народам та контактам між ними, зокрема відносинам між корінними народами Субсахарської Африки, Південно-Східної Азії, Індонезії та Нової Гвінеї. А подальший порівняльний аналіз елементів європейських та неєвропейських культур засвідчить, що більшість корінних ознак європейських культур розвинулися поза межами Європи і вже потім потрапили до неї.
  3. Хіба вживання таких слів, «цивілізація», «постання цивілізації» не створюють враження величі прогресу останніх 13 тисяч років, в той час, як первісні мисливці-збиральники на такому фоні виглядають смішно і жалюгідно? — Даймонд зовсім не намагається стверджувати позитивну роль прогресу людства за останні тисячоліття, проте і не відноситься до нього негативно, оскільки зазначає, що людина сучасна має вищий рівень медичного обслуговування, нижчий ризик насильницької смерті та вищу тривалість життя, але платою за це стала менша підтримка друзів та розширеної сім'ї, що було притаманне людині первісній.

Виклад основних ідей

Джаред Даймонд стверджує, що основою економіки будь-якої країни, яка коли-небудь існувала на Землі, було, є і буде земля, тобто сільське господарство. Проте історично первинною була система мисливців-збирачів, елементи якої ми можемо спостерігати і сьогодні у первісних суспільствах тієї ж Нової Гвінеї чи Індонезії. Автор стверджує, що історичний успіх європейської цивілізації, причому не тільки у завоюванні Америки, Африки та Океанії, а й у не менш важливій справі створення нематеріальних благ — шедеврів культури та науки, зумовлений у жодному разі не інтелектуально-психологічними особливостями конкретних представників конкретних культур. Причому автор наголошує на тому, що за певними характеристиками новогвінейці набагато кмітливіші за європейців, зокрема в їх умінні орієнтуватися в незнайомій місцевості, умінні створювати захисток у лісі тощо, хоча ми з упевненістю можемо сказати, що ці їхні особливості багато в чому зумовлені особливостями їх життєдіяльності, а не географічними факторами, які і зіграли ключову роль у створенні тих об'єктів матеріальної і нематеріальної культури, які сприяли становленню «європейськості» (зокрема, це зброя і, в принципі, вся техніка загалом, та, звісно ж, захворювання).

Даймонд пояснює, як розвиток сільського господарства паралельно з одомашненням тварин став головною умовою для створення цивілізацією зброї та хвороб. Такий розвиток відбувся саме в Євразії з кількох причин:

  1. В Євразії, порівняно з іншими континентами, було набагато більше диких тварин, яких можна було приручити.
  2. В Євразії, порівняно з іншими континентами, було набагато більше видів дикорослих рослин, які можна було вирощувати штучно і які забезпечували необхідний для людини раціон харчування.
  3. В Євразії, порівняно з іншими континентами, довкілля набагато більше сприяло поширенню технологічних інновацій. В інших географічних середовищах це сповільнювалося наявністю багатьох географічних бар'єрів (пустелі, гірські хребти, льодовики, болота, джунглі).
  4. Євразія є єдиним континентом, який розвивався головним чином із заходу на схід і з півночі на південь. Таким чином, тут було б легше за все переносити необхідні види рослин та тварин. В Африці та Америці одомашнені види рослин та тварин одного регіону не могли зустрітися в іншому, оскільки різні широти та кліматичні умови просто не дозволили б їм вижити.

Неолітична революція

Праця Джареда Даймонда стверджує, що світове панування народів Євразії напряму пов'язане зі зростанням міст. Ці міста відрізнялися високою густотою населення та складністю соціальної структури, що зумовило появу:

  1. Політичного класу з метою мобілізації людей та організації армії для ведення загарбницьких воєн.
  2. Ремісничого класу, який забезпечував армію необхідною зброєю (мечі, обладунки тощо).
  3. Інфекційних хвороб, проти яких жителі Євразії виробили частковий імунітет. Ці хвороби знищили набагато більше корінного населення Північної та Південної Америки, ніж зброя конкістадорів.

Зростання пов'язано з розвитком сільського господарства. Зростання темпів виробництва сільськогосподарської продукції у поєднанні із широким застосуванням засобів їх зберігання (консервування) частково звільнило жителів цих міст від тягаря добування їжі і таким чином дозволило присвячувати свій вільний час ремеслам, винайденням та впровадженням технологічних інновацій, створенню політичних та військових структур тощо. Це завдання лягло на плечі фермерів. Даймонд пояснює, чому первісні мисливці-збирачі були не в змозі перенаправляти харчові залишки для підтримки «невиробничих» класів, таких, як політики чи воїни. Украй важливе значення для переходу від типу виробництва на основі полювання та збиральництва до аграрного суспільства жителів міст є наявність крупних одомашнених тварин, оскільки їх розведення забезпечувало людину не тільки м'ясом, але і необхідною тягловою силою, яка використовувалась у сільськогосподарських роботах, а також для перевезення людей і вантажів на далекі відстані. Деякі з них доволі успішно використовувалися як засоби ведення війни. Яскравим прикладом цього є активне (а часто і вирішальне) використання кавалерії аж до Першої світової війни.

Даймонд у своїй праці звертає увагу на незначну кількість видів одомашнених тварин по всьому світу — 14 зі 148 кандидатів. Для пояснення використовується принцип Анни Кареніної: наявніст навіть однієї вади у перспективних видів стає на заваді одомашнення.

Найважливіші для сільського господарства — корови, коні, вівці, кози і свині — усі родом з Євразії. Відсутність такого різноманіття одомашнених видів тварин і рослин поза межами Євразії зумовлене не тільки географією цих континентів та їх екологічними характеристиками, але і впливом міграції первісної людини. Людина прийшла до Євразії, коли її навички мисливця ще не були розвиненими повністю, тому вона мусила еволюціонувати, і цей процес не припинявся аж до виникнення землеробства та скотарства. На інші континенти, наприклад, в Америку, людина прийшла з уже розвиненими навичками мисливця і зіткнулася з тваринами, які були не готові до виживання в умовах присутності такого високорозвиненого хижака. Таким чином, деякі види рослин і тварин зникли задовго до того, як людина почала їх одомашнювати. Одомашнені тварини дрібніших розмірів можуть бути по-різному оцінені в аграрному суспільстві, але адекватної підтримки у великих масштабах даного суспільства ці види не отримають.

Вплив інфекційних хвороб

Під час колонізації Америки 90 % корінного населення було вбито захворюваннями, привезеними європейцями зі Старого світу (це такі інфекційні хвороби, як віспа, тиф, кір, грип, бубонна чума, холера, малярія тощо). Виникає закономірне запитання — яким же тоді чином ті самі хвороби не винищили самих європейців? Автор пояснює, що мікроби, які знищили корінних американців, могли розвиватися за двох умов:

  1. Євразійське населення століттями виробляло імунітет проти цих хвороб. До того ж, тісні контакти європейців не тільки з корінним населенням, але і з невідомими їм видами тварин зумовили генетичні мутації мікробів-збудників.
  2. Висока густота населення в містах Старого Світу й їх тісні зв'язки з іншими містами, що сприяло поширенню епідемій. У будь-яких населених пунктах незалежно від їх розміру, ба навіть ізольованих, у короткі терміни відбувалося поширення смертоносних інфекцій. Таким чином одна частина населення помирає, а інша виробляє імунітет. У цих умовах збудник інфекцій вже не може діяти, вбиваючи сотні та тисячі, але густа мережа зв'язків євразійського континенту, а також тотальна антисанітарія створювали ідеальні умови для виживання мікробів. Таким чином патогени можуть поширюватися від людини до людини, від міста до міста, не проявляючись у вигляді тих чи інших симптомів і не спричиняючи нові спалахи хвороби. Проте згодом (має пройти десятки років) збудник повертається до місця, де спалах був первинним у часі і де відбулося оновлення корінного покоління, яке володіло імунітетом, новим, яке хоч і перейняло на генетичному рівні певні елементи імунітету предків, але, на жаль, безсиле у протистоянні з хворобою. Тим паче, вони не могли бути інфікованими раніше, тому власного імунітету вони не мають.

Стиль написання

Ця праця в певному сенсі слова є типовим науковим текстом, притаманним для США. На відміну від викладу, що зустрічається у творах європейських авторів, стиль Даймонда характеризується певною новизною, оскільки автор, повторюючи ті самі поняття, прагне зробити серію риторичних запитань, аби залучити читача до спільного пошуку відповіді. Крім того, він завжди наводить багато на підтвердження власних слів.

Український переклад

У 2009 році видавництво «Ніка-Центр» видало книгу «Зброя, мікроби і харч» в перекладі українською мовою. До видання було включено післямову Джареда Даймонда до видання 2003 року і післямову автора українського перекладу Тараса Цимбала.

Див. також

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Зброя, мікроби і харч
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (травень 2012)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Zbroya mikrobi i harch Vitoki nerivnostej mizh narodami nazva originalu angl Guns Germs and Steel The Fates of Human Societies tobto Garmati chi rushnici mikrobi ta stal doli lyudskih suspilstv kniga amerikanskogo evolyucijnogo biologa Dzhareda Dajmonda profesora geografiyi ta fiziologiyi Kalifornijskogo universitetu v Los Andzhelesi U 1998 roci knigu bulo nagorodzheno Pulitcerivskoyu premiyeyu v nominaciyi zagalna nehudozhnya literatura ta premiyeyu Zbroya mikrobi i harch Vitoki nerivnostej mizh narodami Obkladinka ukrayinskogo vidannya knizhkiAvtor Dzhared DajmondNazva movoyu originalu Guns Germs and Steel The Fates of Human SocietiesMova anglijskaTema geografiya i istoriyaZhanr naukovo populyarna literaturaVidavnictvo dVidano 1997Vidano ukrayinskoyu 2009Perekladach i Taras CimbalPoperednij tvir dNastupnij tvir Kolaps Zbroya mikrobi i harch Vitoki nerivnostej mizh narodami u Vikicitatah V knizi doslidzheni geografichni biologichni tehnologichni ta socialni faktori zavdyaki yakim civilizacijnij rozvitok lyudskih suspilstv na riznih kontinentah protikav z fatalno riznoyu shvidkistyu Tematichna spryamovanist praciKniga prisvyachena poshuku vidpovidi na pitannya Yali zhitelya Novoyi Gvineyi yake bulo postavlene avtoru v lipni 1972 roku Yak tak stalosya sho vi bili lyudi virobili tak bagato kargo i privezli jogo na Novu Gvineyu a mi chorni lyudi mayemo tak malo vlasnogo kargo pid kargo tut mayetsya na uvazi uzagalnena sukupnist materialnih blag yakimi ne volodila Nova Gvineya do kolonizaciyi yiyi u pershij polovini 19 stolittya Z praktichnoyi tochki zoru avtor namagayetsya dati vidpovid na pitannya pro mehanizmi viniknennya rozvitku rozkvitu ta zanepadu dribnomasshtabnih abo zniklih suspilstv a takozh viznachiti misce v sistemi cih mehanizmiv geografichnih kulturnih ekologichnih i tehnologichnih chinnikiv Takim chinom Dajmond rozkrivaye pervinni istorichni prichini nerivnostej suchasnogo svitu yaki na jogo dumku kriyutsya v glibinah doistorichnogo rozvitku lyudstva Zokrema vin namagayetsya na osnovi masshtabnih mizhkontinentalnih porivnyan i zaluchennya shirokogo spektra ostannih dosyagnen istoriyi biologiyi lingvistiki arheologiyi epidemiologiyi biogeografiyi paleontologiyi ta ekologiyi poyasniti najzagalnishu shemu istoriyi davshi vidpovid na banalni na pershij poglyad pitannya za yakim naspravdi stoyat cili epohi napriklad chomu same Yevropa protyagom p yatisot rokiv diktuvala svoyu nepohitnu volyu reshti svitu a ne pervisni suspilstva actekiv chi inkiv yaki stali pershimi zhertvami ispanskih konkistadoriv yak stalosya sho naciya gordih voyiniv indianciv bula vitisnena znishena naciyeyu fermeriv tosho Avtor sprobuvav napisati korotku istoriyu vsih lyudskih suspilstv na ostanni 13 tisyach rokiv prichomu avtor namagayetsya poyednati u svoyij praci elementi naukovogo ta literaturnogo vikladu i povnistyu vidmovlyayetsya vid rasistsko ideologichnih nachal dlya poyasnennya istoriyi lyudstva Usvidomlyuyuchi svoyu iniciatorsku rol vin pishe sho jogo pracya vsogo lishe nevelika za obsyagom rozvidka yaka maye buti pogliblena shlyahom podalshih doslidzhen PrologDajmond tak i ne daye zadovilnu vidpovid na pitannya Yali oskilki vidpovid na nogo v principi prosta i zrozumila tomu sho Yevropa stvorila nabagato rozvinenishu z materialnoyi tochki zoru kulturu na osnovi vladi i bagatstva I tut neobhidno zrobiti pevne rozmezhuvannya Vidpovid na pitannya pro prichinu togo chomu same suspilstvam na zahodi yevrazijskogo kontinentu vdalosya dosyagti podibnogo uspihu treba shukati ne u praci Dajmonda a u neodnorazovo zgadanih nim dvanadcyatitomnij praci vidatnogo britanskogo vchenogo Arnolda Tojnbi Doslidzhennya istoriyi ta v Pidnesenni Zahodu Vilyama Mak Nila A doslidzhennyu prichini togo chomu cogo ne spromoglisya dosyagti pervisni suspilstva reshti svitu i prisvyachena pracya Dajmonda Persh nizh sformulyuvati golovni tezi svoyeyi praci avtor rozglyadaye tri na jogo dumku golovni dzherela kritiki svogo doslidzhennya Yaksho mi zmozhemo poyasniti chomu odni narodi zapanuvali nad inshimi hiba ce poyasnennya ne stane vipravdannyam cogo panuvannya Ne slid splutuvati z yasuvannya prichin iz vipravdannyam naslidkiv oskilki psihologi namagayutsya zrozumiti psihiku vbivc i gvaltivnikiv socialni istoriki pragnut zrozumiti genocid a mediki doshukuyutsya prichin lyudskih zahvoryuvan Ci doslidniki stavlyat za metu ne vipravdati vbivstvo zgvaltuvannya genocid abo hvorobu natomist voni namagayutsya skoristatisya svoyim rozuminnyam prichinovogo lancyuga dlya togo shob perervati cej lancyug Hiba porushennya pitannya Yali avtomatichno ne peredbachaye yevropocentrichnij pidhid do istoriyi ta oderzhimosti velichchyu Zahidnoyi Yevropi ta yevropeyizovanoyi Ameriki Bilsha chastina ciyeyi praci prisvyachena neyevropejskim narodam ta kontaktam mizh nimi zokrema vidnosinam mizh korinnimi narodami Subsaharskoyi Afriki Pivdenno Shidnoyi Aziyi Indoneziyi ta Novoyi Gvineyi A podalshij porivnyalnij analiz elementiv yevropejskih ta neyevropejskih kultur zasvidchit sho bilshist korinnih oznak yevropejskih kultur rozvinulisya poza mezhami Yevropi i vzhe potim potrapili do neyi Hiba vzhivannya takih sliv civilizaciya postannya civilizaciyi ne stvoryuyut vrazhennya velichi progresu ostannih 13 tisyach rokiv v toj chas yak pervisni mislivci zbiralniki na takomu foni viglyadayut smishno i zhalyugidno Dajmond zovsim ne namagayetsya stverdzhuvati pozitivnu rol progresu lyudstva za ostanni tisyacholittya prote i ne vidnositsya do nogo negativno oskilki zaznachaye sho lyudina suchasna maye vishij riven medichnogo obslugovuvannya nizhchij rizik nasilnickoyi smerti ta vishu trivalist zhittya ale platoyu za ce stala mensha pidtrimka druziv ta rozshirenoyi sim yi sho bulo pritamanne lyudini pervisnij Viklad osnovnih idejDzhared Dajmond stverdzhuye sho osnovoyu ekonomiki bud yakoyi krayini yaka koli nebud isnuvala na Zemli bulo ye i bude zemlya tobto silske gospodarstvo Prote istorichno pervinnoyu bula sistema mislivciv zbirachiv elementi yakoyi mi mozhemo sposterigati i sogodni u pervisnih suspilstvah tiyeyi zh Novoyi Gvineyi chi Indoneziyi Avtor stverdzhuye sho istorichnij uspih yevropejskoyi civilizaciyi prichomu ne tilki u zavoyuvanni Ameriki Afriki ta Okeaniyi a j u ne mensh vazhlivij spravi stvorennya nematerialnih blag shedevriv kulturi ta nauki zumovlenij u zhodnomu razi ne intelektualno psihologichnimi osoblivostyami konkretnih predstavnikiv konkretnih kultur Prichomu avtor nagoloshuye na tomu sho za pevnimi harakteristikami novogvinejci nabagato kmitlivishi za yevropejciv zokrema v yih uminni oriyentuvatisya v neznajomij miscevosti uminni stvoryuvati zahistok u lisi tosho hocha mi z upevnenistyu mozhemo skazati sho ci yihni osoblivosti bagato v chomu zumovleni osoblivostyami yih zhittyediyalnosti a ne geografichnimi faktorami yaki i zigrali klyuchovu rol u stvorenni tih ob yektiv materialnoyi i nematerialnoyi kulturi yaki spriyali stanovlennyu yevropejskosti zokrema ce zbroya i v principi vsya tehnika zagalom ta zvisno zh zahvoryuvannya Dajmond poyasnyuye yak rozvitok silskogo gospodarstva paralelno z odomashnennyam tvarin stav golovnoyu umovoyu dlya stvorennya civilizaciyeyu zbroyi ta hvorob Takij rozvitok vidbuvsya same v Yevraziyi z kilkoh prichin V Yevraziyi porivnyano z inshimi kontinentami bulo nabagato bilshe dikih tvarin yakih mozhna bulo priruchiti V Yevraziyi porivnyano z inshimi kontinentami bulo nabagato bilshe vidiv dikoroslih roslin yaki mozhna bulo viroshuvati shtuchno i yaki zabezpechuvali neobhidnij dlya lyudini racion harchuvannya V Yevraziyi porivnyano z inshimi kontinentami dovkillya nabagato bilshe spriyalo poshirennyu tehnologichnih innovacij V inshih geografichnih seredovishah ce spovilnyuvalosya nayavnistyu bagatoh geografichnih bar yeriv pusteli girski hrebti lodoviki bolota dzhungli Yevraziya ye yedinim kontinentom yakij rozvivavsya golovnim chinom iz zahodu na shid i z pivnochi na pivden Takim chinom tut bulo b legshe za vse perenositi neobhidni vidi roslin ta tvarin V Africi ta Americi odomashneni vidi roslin ta tvarin odnogo regionu ne mogli zustritisya v inshomu oskilki rizni shiroti ta klimatichni umovi prosto ne dozvolili b yim vizhiti Neolitichna revolyuciyaPracya Dzhareda Dajmonda stverdzhuye sho svitove panuvannya narodiv Yevraziyi napryamu pov yazane zi zrostannyam mist Ci mista vidriznyalisya visokoyu gustotoyu naselennya ta skladnistyu socialnoyi strukturi sho zumovilo poyavu Politichnogo klasu z metoyu mobilizaciyi lyudej ta organizaciyi armiyi dlya vedennya zagarbnickih voyen Remisnichogo klasu yakij zabezpechuvav armiyu neobhidnoyu zbroyeyu mechi obladunki tosho Infekcijnih hvorob proti yakih zhiteli Yevraziyi virobili chastkovij imunitet Ci hvorobi znishili nabagato bilshe korinnogo naselennya Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Ameriki nizh zbroya konkistadoriv Zrostannya pov yazano z rozvitkom silskogo gospodarstva Zrostannya tempiv virobnictva silskogospodarskoyi produkciyi u poyednanni iz shirokim zastosuvannyam zasobiv yih zberigannya konservuvannya chastkovo zvilnilo zhiteliv cih mist vid tyagarya dobuvannya yizhi i takim chinom dozvolilo prisvyachuvati svij vilnij chas remeslam vinajdennyam ta vprovadzhennyam tehnologichnih innovacij stvorennyu politichnih ta vijskovih struktur tosho Ce zavdannya lyaglo na plechi fermeriv Dajmond poyasnyuye chomu pervisni mislivci zbirachi buli ne v zmozi perenapravlyati harchovi zalishki dlya pidtrimki nevirobnichih klasiv takih yak politiki chi voyini Ukraj vazhlive znachennya dlya perehodu vid tipu virobnictva na osnovi polyuvannya ta zbiralnictva do agrarnogo suspilstva zhiteliv mist ye nayavnist krupnih odomashnenih tvarin oskilki yih rozvedennya zabezpechuvalo lyudinu ne tilki m yasom ale i neobhidnoyu tyaglovoyu siloyu yaka vikoristovuvalas u silskogospodarskih robotah a takozh dlya perevezennya lyudej i vantazhiv na daleki vidstani Deyaki z nih dovoli uspishno vikoristovuvalisya yak zasobi vedennya vijni Yaskravim prikladom cogo ye aktivne a chasto i virishalne vikoristannya kavaleriyi azh do Pershoyi svitovoyi vijni Dajmond u svoyij praci zvertaye uvagu na neznachnu kilkist vidiv odomashnenih tvarin po vsomu svitu 14 zi 148 kandidativ Dlya poyasnennya vikoristovuyetsya princip Anni Kareninoyi nayavnist navit odniyeyi vadi u perspektivnih vidiv staye na zavadi odomashnennya Najvazhlivishi dlya silskogo gospodarstva korovi koni vivci kozi i svini usi rodom z Yevraziyi Vidsutnist takogo riznomanittya odomashnenih vidiv tvarin i roslin poza mezhami Yevraziyi zumovlene ne tilki geografiyeyu cih kontinentiv ta yih ekologichnimi harakteristikami ale i vplivom migraciyi pervisnoyi lyudini Lyudina prijshla do Yevraziyi koli yiyi navichki mislivcya she ne buli rozvinenimi povnistyu tomu vona musila evolyucionuvati i cej proces ne pripinyavsya azh do viniknennya zemlerobstva ta skotarstva Na inshi kontinenti napriklad v Ameriku lyudina prijshla z uzhe rozvinenimi navichkami mislivcya i zitknulasya z tvarinami yaki buli ne gotovi do vizhivannya v umovah prisutnosti takogo visokorozvinenogo hizhaka Takim chinom deyaki vidi roslin i tvarin znikli zadovgo do togo yak lyudina pochala yih odomashnyuvati Odomashneni tvarini dribnishih rozmiriv mozhut buti po riznomu ocineni v agrarnomu suspilstvi ale adekvatnoyi pidtrimki u velikih masshtabah danogo suspilstva ci vidi ne otrimayut Vpliv infekcijnih hvorobPid chas kolonizaciyi Ameriki 90 korinnogo naselennya bulo vbito zahvoryuvannyami privezenimi yevropejcyami zi Starogo svitu ce taki infekcijni hvorobi yak vispa tif kir grip bubonna chuma holera malyariya tosho Vinikaye zakonomirne zapitannya yakim zhe todi chinom ti sami hvorobi ne vinishili samih yevropejciv Avtor poyasnyuye sho mikrobi yaki znishili korinnih amerikanciv mogli rozvivatisya za dvoh umov Yevrazijske naselennya stolittyami viroblyalo imunitet proti cih hvorob Do togo zh tisni kontakti yevropejciv ne tilki z korinnim naselennyam ale i z nevidomimi yim vidami tvarin zumovili genetichni mutaciyi mikrobiv zbudnikiv Visoka gustota naselennya v mistah Starogo Svitu j yih tisni zv yazki z inshimi mistami sho spriyalo poshirennyu epidemij U bud yakih naselenih punktah nezalezhno vid yih rozmiru ba navit izolovanih u korotki termini vidbuvalosya poshirennya smertonosnih infekcij Takim chinom odna chastina naselennya pomiraye a insha viroblyaye imunitet U cih umovah zbudnik infekcij vzhe ne mozhe diyati vbivayuchi sotni ta tisyachi ale gusta merezha zv yazkiv yevrazijskogo kontinentu a takozh totalna antisanitariya stvoryuvali idealni umovi dlya vizhivannya mikrobiv Takim chinom patogeni mozhut poshiryuvatisya vid lyudini do lyudini vid mista do mista ne proyavlyayuchis u viglyadi tih chi inshih simptomiv i ne sprichinyayuchi novi spalahi hvorobi Prote zgodom maye projti desyatki rokiv zbudnik povertayetsya do miscya de spalah buv pervinnim u chasi i de vidbulosya onovlennya korinnogo pokolinnya yake volodilo imunitetom novim yake hoch i perejnyalo na genetichnomu rivni pevni elementi imunitetu predkiv ale na zhal bezsile u protistoyanni z hvoroboyu Tim pache voni ne mogli buti infikovanimi ranishe tomu vlasnogo imunitetu voni ne mayut Stil napisannyaCya pracya v pevnomu sensi slova ye tipovim naukovim tekstom pritamannim dlya SShA Na vidminu vid vikladu sho zustrichayetsya u tvorah yevropejskih avtoriv stil Dajmonda harakterizuyetsya pevnoyu noviznoyu oskilki avtor povtoryuyuchi ti sami ponyattya pragne zrobiti seriyu ritorichnih zapitan abi zaluchiti chitacha do spilnogo poshuku vidpovidi Krim togo vin zavzhdi navodit bagato prikladiv na pidtverdzhennya vlasnih sliv Ukrayinskij perekladU 2009 roci vidavnictvo Nika Centr vidalo knigu Zbroya mikrobi i harch v perekladi ukrayinskoyu movoyu Do vidannya bulo vklyucheno pislyamovu Dzhareda Dajmonda do vidannya 2003 roku i pislyamovu avtora ukrayinskogo perekladu Tarasa Cimbala Div takozhChomu naciyi zanepadayut Pohodzhennya vladi bagatstva i bidnosti Kolaps kniga PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Zbroya mikrobi i harch Dzhared Dajmond Zbroya mikrobi i harch Vitoki nerivnostej mizh narodami Pereklad z anglijskoyi Tarasa Cimbala K Nika Centr 2009 488 s Kniga u vilnomu dostupi na Gugl buks Zbroya Mikrobi ta Stal triserijnij film National Geographic Vignannya z Rayu Zavoyuvannya U Tropikah Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2012
Топ