Принцип «Анни Кареніної» — описує ситуації, коли успіх будь-якого проекту, задуму чи справи можливий лише при одночасній наявності цілого ряду факторів і, отже, відсутність хоча б одного з таких факторів прирікає все підприємство на невдачу. Принцип був популяризований у книзі Джареда Даймонда «Зброя, мікроби і харч». У цій книзі Джаред Даймонд досліджує географічні, культурні, екологічні та технологічні чинники, що призвели до домінування західної цивілізації в усьому світі.
Назва походить від принципу однойменної книги Льва Толстого, яка починається:
«Всі щасливі сім'ї схожі одна на одну; кожна нещаслива сім'я нещаслива по-своєму.»
У статистиці термін принцип Анни Кареніної використовується для опису значущості випробування: Є будь-яка кількість способів, в яких набір даних може порушити нульову гіпотезу, і тільки один, в якому всі припущення виконані.
Джаред Даймонд з його допомогою пояснює, чому людиною було приручено так мало тварин — для успішного приручення необхідно збіг декількох факторів, а відсутність одного з них робить одомашнення неможливим.
Економісти використовують принцип Анни Кареніної, кажучи про адаптацію систем до зовнішнього середовища і їх поведінку в період кризи: всі добре пристосовані системи мають однакові риси, а всі непристосовані системи не справляються з адаптацією кожна по-своєму.
Тези «невдалого» приручення за Даймондом
В 9 розділі «Зброї, мікробів та харчу», Даймонд виокремлює шість груп причин невдалого одомашнення тварин:
- Раціон — Кандидат на одомашнення повинен бути невибагливий в їжі. Надто перебірливі тварини непридатні: аж надто багато метушні вимагає істота, що харчується, наприклад, виключно фініками.
«Навіть серед травоїдних та всеїдних є багато видів, приміром коала, із надто перебірливими харчовими уподобаннями, щоб зарекомендувати себе як свійську тварину».
- Швидкість росту — Тварина має рости досить швидко, щоб її розведення було економічно доцільним. Наприклад, людині, яка має намір розводити слонів та горил, довелося б чекати 15 років до досягнення слоном та горили зрілості.
- Проблеми з розмноженням у неволі — Деякі тварини ніяк не хочуть плодитися в штучних умовах. Так самцеві гепарда у своєму природному середовищі доводиться переслідувати самку кілька днів, щоб спровокувати у неї овуляцію. У зв'язку з цим гепарди, хоч і помітно перевершують собак як мисливських тварин, проте з великими труднощами піддаються розведенню.
«У природних умовах кілька братів-гепардів переслідують самицю кілька днів, і, судячи з усього, без такого непростого залицяння, протягом якого покриваються величезні відстані, у самиці просто не починається овуляція і вона не підпускає до себе сексуального партнера. Як правило, в неволі цей витончений ритуал залицяння гепарди відмовляються виконувати.»
- Лютий темперамент — Деякі види поводяться надто недружелюбно, щоб бути хорошим кандидатом на одомашнення. Зокрема, зебра була б відмінним кандидатом, якби не її норовливий характер.
«Один з найбільш наочних прикладів дурного поводження — північноамериканський грізлі. М'ясо ведмедів є найціннішим делікатесом; їх вага досягає 1700 фунтів; будучи іноді спритними мисливцями, вони дотримуються головним чином рослинної дієти, яка до того ж надзвичайно різноманітна; вони із задоволенням споживають відходи з нашого столу (що створює серйозні проблеми адміністраціям Єллоустонського національного парку і заповідника Глейшер Бей); нарешті, вони порівняно швидко підростають. Веди вони себе в неволі пристойніше, грізлі були б просто мрією м'ясовиробника. Айни, які проживають в Японії, здійснили повчальний експеримент — у них був обряд, частиною якого є вирощування ведмежат. Однак зі зрозумілих причин айни вважали розсудливим вбивати і з'їдати спіймане однорічне ведмежа. Тримати ведмедів довше цього терміну було б самогубством — особисто я не знаю жодного дорослого грізлі, якого б вдалося приручити.»
- Схильність до паніки — Різні види по-різному реагують на небезпеку. Тварини, негайно впадають у втечу при першій загрозі, чи зручні для утримання в господарстві.
«Тільки уявіть собі, що таке тримати домашніх тварин, які в загоні метушаться і сліпо б'ються об огорожу, при цьому стрибають на відстань до 9 метрів і розвивають швидкість до 80 км/год на годину!»
- Соціальна структура — Незалежні індивідуалісти — також погані кандидати. Найкраще підходять для розведення тварини з чітко визначеної соціальної ієрархією.
«… Товсторіги підходять нам і схожі з муфлонами за всіма параметрами, крім одного принципового: їм не властивий шаблон поведінки, в рамках якого одні особини поводяться покірно по відношенню до інших, чиє вище положення вони визнають.»
Економіка та принцип «Анни Кареніної»
Пейпал-підприємець та капіталіст Пітер Тіль починає свою книгу «Від нуля до одиниці» з посиланням на принцип «Анни Кареніної», показуючи наслідкові процеси у бізнесі. Тіль зазначає, що усі компанії різні, та нещасні вони тоді, коли їм не вдається уникнути «однаковості» чи конкурентності. Ця концепція була взята з його статті в The Wall Street Journal, як «Competition Is For Losers».
Примітки
- Diamond, J. (March 1997). Guns, Germs, and Steel: The Fates of Human Societies. W. W. Norton & Company. ISBN .
- Thiel, Peter. . Wall Street Journal. ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 30 грудня 2015. Процитовано 28 грудня 2015.
Література
- Джаред Даймонд. Зброя, мікроби і харч: Витоки нерівностей між народами/ Переклад з англійської Тараса Цимбала. — К.: «Ніка-Центр», 2009. — 488 с.
- Jared Diamond: Guns, Germs, and Steel. The Fates of Human Societies. W.W. Norton & Company, New York (NY/USA) u.a. 1997, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет