Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Збройні сили Української Держави збройні формування Української Держави за часів Гетьмана Павла Скоропадського Збройні с

Збройні сили Української Держави

Збройні сили Української Держави

Збройні сили Української Держави — збройні формування Української Держави за часів Гетьмана Павла Скоропадського.

Збройні сили Української Держави
image
Герб Української Держави
Засновані вересень
Розпущені не пізніше 14 грудня 1918
Види збройних сил
Армія
Флот
Повітряний флот
Командування
Головнокомандувач image Гетьман
Павло Скоропадський
генеральний бунчужний
Олександр Рогоза
Командувач генерал від кавалерії
Федір Келлер
image Збройні сили Української Держави у Вікісховищі

Історія

Поразка у відкритому протистоянні з більшовиками і тимчасова втрата значної частини території протверезила лідерів Центральної Ради, які нарешті зрозуміли необхідність мати власні регулярні збройні сили, а не народне ополчення. З цієї причини після повернення до Києва військове міністерство та генеральний штаб розробили план розгортання армії, згідно якого вона мала складатися з 16 піших дивізій (64 полки), зведених у 8 територіальних корпусів (І — Волинський, ІІ — Подільський, ІІІ — Херсонський, IV — Київський, V — Чернігівський, VI — Полтавський, VII — Харківський і VIII — Катеринославський), 4 кінних дивізій і 1 кінної бригади (18 полків).

17 квітня було призначено командирів корпусів. На середину жовтня 1918 р. планувалося провести перший призов новобранців, для чого почалося відновлення діяльності мережі місцевих органів військового управління на повітовому й губернському рівнях. Однак братися за практичну реалізацію намічених заходів довелося вже іншим людям.

Повернувшись до влади з допомогою німецьких і австрійських багнетів, Центральна Рада вже не мала тієї підтримки серед населення, як раніше. Найбільше незадоволення викликала примусова реквізиція продовольства і вивезення його до Німеччини та Австро-Угорщини, яку здійснювали нові «союзники» за мовчазної згоди політиків у Києві. Селяни не бажали віддавати хліб за безцінь і почали братися за зброю, об'єднуючись часто в потужні повстанські загони. Прихід німців й австрійців швидко перетворився для України на жорсткий окупаційний режим, пограбування її матеріальних ресурсів і дедалі більшу дестабілізацію в суспільстві та падіння авторитету влади. У всіх своїх проблемах люди були схильні винуватити Центральну Раду, яка швидко втратила рештки своєї популярності. Значна частина населення, розчарувавшись у демократичній формі правління, воліла встановлення режиму «сильної руки» і наведення довгоочікуваного ладу.

З іншого боку, австро-німецьке командування теж втратило довіру до Центральної Ради, котра виявилася неспроможною забезпечити збір продовольства та його безперебійне постачання на захід. Унаслідок цього воно підтримало ідею українських консерваторів щодо державного перевороту. 28 квітня німецькі військові в брутальний спосіб закрили засідання Центральної Ради. Наступного дня на скликаному в Києві з'їзді хліборобів новим правителем України було проголошено генерала П. Скоропадського, якого одноголосно було обрано гетьманом. Переворот був практично безкровним, Січові стрільці (розгорнуті в полк у квітні 1918 р. після поповнення новобранцями), які несли гарнізонну службу в столиці й охороняли центральні органи державного управління, опору майже не чинили. Того ж дня новообраний гетьман оголосив свою «Грамоту до всього українського народу» та оприлюднив , згідно якого Центральна Рада, уряд та органи місцевого управління розпущено, а всі їхні розпорядження скасовано. Замість Української Народної Республіки запроваджено нову назву країни — Українська Держава.

Після гетьманського перевороту

image
Українські козаки, 1918 рік

Гетьман П. Скоропадський як кадровий військовий, генерал-лейтенант російської армії, не мав соціалістичних ілюзій щодо міліційного ополчення і почав творити регулярну армію. Передусім довелося долати опір німців, які говорили гетьманові:

image Для чого вам армія? Ми перебуваємо тут, нічого поганого Вашому урядові всередині країни ми не дозволимо, а з приводу Ваших північних кордонів Ви можете бути цілком спокійним: ми не допустимо більшовиків. Створіть собі невеликий загін у дві тисячі людей для підтримування порядку в Києві і для охорони Вас особисто. image

Саме так ситуація й виглядала на початку правління гетьмана. Переважну більшість військових частин, що перейшли йому в спадок від Центральної Ради, було ліквідовано відразу після державного перевороту. Так, за відмову присягати новій владі було розформовано полк Січових стрільців. Крім того, німці ліквідували дві так звані Синьожупанні дивізії, створені ними після укладення Берестейського миру з військовополонених колишньої царської армії української національності. було роззброєно і розпущено буквально за кілька днів перед гетьманським заколотом, невдовзі така ж доля спіткала й .

Від старих з'єднань лишився тільки Запорізький корпус, знову реорганізований у дивізію. Проте з політичних міркувань її теж планували розформувати. А поки справа до цього не дійшла, запорожців, серед яких були досить потужні антигетьманські й прореспубліканські, демократичні настрої, відправили охороняти східний кордон Української Держави. Це, можна сказати, великою мірою й врятувало з'єднання.

За цих умов, вимушений дослухатися «дружніх» порад німців, П. Скоропадський почав створювати низку військових формувань, які б мали виконувати здебільшого охоронні та церемонійні функції. Так, з'явилися:

  • Власний конвой Ясновельможного пана гетьмана всієї України (укомплектований переважно колишніми офіцерами)
    • піша сотня
    • кінна сотня
  • (вояки якої здійснювали безпосередню фізичну охорону голови держави та членів його родини)
  • 800-особовий загін особливого призначення (мав забезпечувати порядок у місцях перебування гетьмана, маючи для цього навіть панцерні автомобілі)

Поступове, хоча й повільне зростання чисельності збройних сил Української Держави та формування нових військових частин намітилося у другій половині літа 1918 р. Так, у липні почалося формування Сердюцької дивізії, яка мала у своєму складі чотири піші полки, Лубенський кінно-козацький полк, гарматний полк та окрему інженерну сотню. Дивізію, котра мала комплектуватися як за рахунок добровольців, так і призовників, представників заможної верстви селянства, бажано з козацьким корінням, задумано як елітне, політично стійке з'єднання, аналог імператорської гвардії. Формування дивізії йшло досить успішно, і наприкінці вересня 1918 р. вона досягла запланованої штатної чисельності в 5000 вояків. Як писав пізніше сам гетьман П. Скоропадський, «підбір офіцерів був прекрасний, а новобранці молодець до молодця, більшість з них були діти заможних селян… Деякі частини я оглянув, і повинен сказати, моє серце раділо, дивлячись на те, як швидко, при правильній постановці справи, наша молодь сприймає військову дисципліну. Відділи, які я оглянув, нічим, в сенсі підготовки новобранців, не відрізнялися від частин старої імператорської гвардії.»

29 серпня гетьман підписав розпорядження про початок формування в Бердичеві Чорноморського коша — особливої добровольчої («з круговою порукою і по рекомендації старших муштрових начальників») військової частини загальною штатною чисельністю понад 2500 вояків, з яких у дійсності набрали лише кілька сотень. За сприятливих умов кіш збиралися перекинути на Кубань, аби підтримати тамтешніх козаків, котрі виступали за союз із Україною. Поки ж його головним завданням була боротьба з внутрішніми ворогами держави.

28 серпня військове командування Габсбурзької імперії передало Українській Державі так звану «сірожупанну» дивізію, яка складалася з чотирьох піших полків, гарматного куреня, кінної та інженерної сотень і допоміжних підрозділів. Дивізію було сформовано після підписання берестейського миру з військовополонених українців, які перебували в австрійських таборах. Після параду на Софійській площі в Києві, де був присутній гетьман П. Скоропадський, сірожупанників було направлено на Чернігівщину для охорони північно-східного кордону. Початкова чисельність з'єднання становила 6000 вояків, однак у жовтні внаслідок демобілізації, котра була спричинена недовірою з боку гетьмана, вона скоротилася до 1200 осіб.

Крім того, наприкінці серпня П. Скоропадський дав добро на відновлення військового формування січовиків. У Білій Церкві почалося формування , який складався з пішого куреня, кулеметної сотні, кінної розвідки, гарматної батареї та технічних підрозділів, загальною чисельністю майже 1200 вояків.

Існували також інші військові та воєнізовані формування:

Також для організації військової підготовки населення та створення соціальної опори режиму гетьманським указом 16 жовтня 1918 р. реанімовано Українське козацтво, аналог територіальної оборони.

Потужний наступ у французькій Пікардії, який тривав упродовж весни-літа 1918 р., суттєво виснажив німецький військовий потенціал на Західному фронті. Для продовження війни потрібно було перекидати війська зі сходу Європи, де від Балтики до Чорного моря німці тримали майже мільйонне угруповання, яке контролювало величезні території, відторгнуті від Російської імперії після Берестейського миру. За таких умов німецьке командування вирішило нарешті дати гетьманові більше самостійності у військових питаннях і дозволити йому розбудовувати українське військо, яке мало б вивільнити німецькі частини, так потрібні на полях Бельгії та Франції. З цією метою не раніше вересня 1918 р. почалося формування кадрових частин, які мали стати основою для розгортання війська Української Держави. Згоду на створення української армії в складі 8 корпусів Гетьман Павло Скоропадський отримав під час свого візиту до Німеччини у вересні 1918 року. За основу створення армії було взято план, розроблений ще у квітні 1918 р., за часів правління Центральної Ради.

Передбачалося створити:

Загалом 54 піхотних і 28 кінних полків, 48 польових артилерійських полків, 33 важких артилерійських полки, 4 кінно-артилерійських полки — армія мирного часу 75 генералів, 14 930 старшин, 2 975 військових чиновників, 291 121 підстаршин і козаків.

Формувався Повітряний та Морський флот.

Кадровий потенціал армії мав готуватись у Державній військовій академії, 9 юнацьких, 2 фельдшерських та залізничній школах, підвищення професійної кваліфікації — здійснюватись у 3 інструкторських школах. У разі реалізації накресленої програми чисельність української армії мала б навесні 1919 р. зрости майже до 310 000 осіб. Для цього потрібно було провести військовий призов, початок якого було призначено на 15 листопада, але за наполяганням німців перенесено на 1 грудня. Планувалося насамперед призвати 85 000 новобранців для поповнення кадрових частин. Однак унаслідок швидкого падіння гетьманату Скоропадського цього так і не відбулося. Тому наприкінці осені 1918 р. чисельність гетьманської армії становила близько 65 000 осіб, із яких у бойових формуваннях було близько 40 000.

Фактична чисельність збройних сил станом на листопад 1918 року — до 60 тисяч осіб. Необхідно відзначити, що 64 піхотних і 18 кавалерійських полків були перейменованіими полками колишньої Імператорської армії, які зазнали «українізації» в 1917 році, ¾ яких очолювалася тими самими командирами. Більшість посад в армії гетьмана займали російські офіцери, в абсолютній більшості не українці за національністю. В подальшому з приблизно 100 осіб вищого командного складу гетьманської армії лише менше ¼ служили потім в Армії УНР, більшість згодом служила в білій армії, що добре ілюструє їх настрої. У цей час Україна і особливо Київ стали центром тяжіння для всіх, хто рятувався від більшовиків з Петрограда, Москви та інших регіонів Російської імперії. До літа 1918 року в Україні перебувало не менше третини всього російського офіцерства: в Києві до 50 тисяч, в Одесі — 20 тисяч, в Харкові — 12 тисяч, Катеринославі — 8 тисяч. Як згадував генерал барон П. М. Врангель: «З усіх боків Росії пробивалися тепер на Україну російські офіцери … щохвилини ризикуючи життям, намагалися досягти вони того єдиного російського куточка, де сподівалися підняти знову триколірний російський прапор».

image
Службовці військового міністерства Української Держави — полковник Микола Лаврентійович Максимів (крайній зліва, у білій формі) і військовий міністр генеральний бунчужний Олександр Францевич Рогоза (крайній праворуч).

Надалі все офіцери, які служили в гетьманській армії, повинні були під час вступу до ЗСПР пройти спеціальні реабілітаційні комісії, (що прирівнювало їх до офіцерів, які служили в більшовиків), що було не справедливо, оскільки ці офіцери в величезній більшості ставилися зі співчуттям до добровольців, і гетьманська армія дала тисячі офіцерів і генералів як ЗСПР, так і Північно-Західній армії. Ще більш важливе значення мала інша форма організації російського офіцерства в Україні — створення добровольчих формувань з російських офіцерів. Організацією таких в Києві займалися генерал І. Ф. Буйвід (формував Особливий корпус з офіцерів, які не бажали служити в гетьманській армії) і генерал Л. Н. Кірпічов (створював Зведений корпус Національної гвардії з офіцерів воєнного часу, які перебували в Україні, яким було відмовлено у вступі до гетьманської армії). Офіцерські дружини, фактично виконували функції самооборони, згодом внесли неабияку плутанину, коли під час оборони Києва 18 листопада представник Добровольчої армії в Києві П. М. Ломновський призначений начальником головного центру, видав наказ, яким зобов'язав російським офіцерам, які поступили в Києві в добровольчі загони, проголосити себе частиною Добровольчої армії і підкорятися наказам, що надходять від неї..

На початку літа начальником вербувального пункту Південної армії в Києві було призначено Георгієвського кавалера і ротмістра Російської Імператорської армії та підполковника Революційної армії вільної Росії П. Р. Бермонд (князь Авалов).

На початку липня в Києві відкрито вербувальне бюро Астраханської армії.

Не маючи змоги активно залучати людський ресурс власної держави, та й не сильно сподіваючись на лояльність селянства, невдоволеного поверненням старих господарів і старих порядків, гетьман звернувся до іншого джерела поповнення війська. Він вирішив зробити ставку фактично на іноземних найманців. На відміну від охопленої революцією та громадянською війною Росії, Україна, що перебувала під надійним захистом австро-угорських та німецьких багнетів, була справжньою «оазою спокою», чим приваблювала до себе чимало втікачів від більшовицького терору. Власне з цієї причини в Україні зосередилась велика кількість офіцерів колишньої царської армії, з котрих П. Скоропадський почав формувати добровольчі офіцерські дружини:

На початку листопада граф генерал від кавалерії Ф. А. Келлер отримав запрошення гетьмана П. П. Скоропадського командувати його військами в Українській державі. 5 листопада, після отримання згоди Ф. А. Келлера, він був призначений Головнокомандувачем військами в Українській державі з підпорядкуванням йому й цивільної влади. Помічником головкому призначений князь генерал-лейтенант [ru].

13 листопада головнокомандувач військами в Українській державі з підпорядкуванням йому цивільної влади граф генерал від кавалерії Ф. А. Келлер (на посаді був 5-13.11.1918) був знятий з посади і призначений помічником нового головнокомандувача. Головнокомандувачем військами в Українській державі з підпорядкуванням йому цивільної влади призначений його помічник князь генерал-лейтенант [ru].

Однак за своїми політичними та ідеологічними переконаннями ці люди були як мінімум скептично, а часто вороже налаштовані до української державності. Свою службу в гетьмана вони розглядали як один з етапів на шляху до реставрації дореволюційного ладу та відновлення «єдиної і неподільної» Росії.

Наприкінці осені 1918 р. в політичному становищі гетьмана сталися радикальні зміни. Австро-Угорщина та Німеччина програли Першу світову війну. У цих країнах відбулися демократичні революції, впали монархії, а Габсбурзька імперія взагалі перестала існувати, розпавшись на окремі національні держави. Унаслідок цього П. Скоропадський одразу втратив своїх головних союзників і покровителів, що швидко підірвало підвалини стабільності та стрімко послабило його владу в Україні. Цим негайно скористалися зовнішні та внутрішні його противники — російські й місцеві більшовики та українські соціалістичні партії, яких після квітневого перевороту було усунуто від державного управління. За цих умов гетьман конче потребував зовнішньо-політичної допомоги Великої Британії та Франції, основних країн-переможців блоку Антанти. Однак ті пообіцяли П. Скоропадському підтримку тільки в разі врегулювання відносин з «білою» Росією. Зіткнувшись із глибокою кризою й не маючи іншого вибору, 14 листопада 1918 р. гетьман , задекларувавши, що очолювана ним Українська Держава ввійде до майбутньої небільшовицької федеративної Росії. Грамота стала по суті головним приводом до антигетьманського повстання, яке вже давно готували українські соціалісти.

У цей критичний момент проявились усі помилки П. Скоропадського у військовій сфері. Так, однією з них було надмірне захоплення «регулярністю». Люди, котрі відповідали за військове будівництво, пройшли царську школу, мислили застарілими категоріями, не розуміли складності революційного часу. До організації війська вони підходили методично, почавши з розбудови адміністративних структур. Своїм головним завданням вони вважали розробку в найменших подробицях штатних розкладів для різноманітних військових частин і підрахунок коштів на їх утримання. Такі підходи абсолютно не відповідали тодішнім умовам. Унаслідок цього не вистачило часу, засобів і енергії на організацію самих підрозділів. Іншою, ще важливішою проблемою, з якою зіткнулися творці гетьманської армії, був брак суспільної підтримки як у цивільному, так і у військовому середовищі. Майже весь командний склад походив із царської армії. Більшість офіцерів не симпатизували українській ідеї, розглядаючи службу, як спосіб пережити важкі часи. З іншого боку, широкі маси населення не мали розвиненого почуття національної самосвідомості й легко підпадали під вплив соціалістичної та комуністичної пропаганди. Гасла про земельну реформу й націоналізацію промисловості впали на добрий ґрунт. Населення не підтримувало консервативного гетьманського правління, який спирався на німецьких і австрійських окупантів. Власне тому соціалістам без особливих зусиль вдалося підняти повстання проти гетьмана. Для позбавленого допомоги Центральних держав П. Скоропадського це означало кінець його панування.

Під час повстання проти влади німецького окупаційного командування, уряду Української Держави й особисто гетьмана П. П. Скоропадського 18 листопада (або 19 листопада) князь генерал-лейтенант [ru] призначений заступником командувача всіма російськими добровольчими частинами Української держави. Командувачем всіма російськими добровольчими частинами Української держави був граф генерал від кавалерії Ф. А. Келлер.,

Див. також

Примітки

  1. [ru]. Почему РФ − ещё не Россия. Невостребованное наследие империи. — М. : «Вече», 2010. — 352 с. — (Русский вопрос) — 4000 прим. — .
  2. Акунов В., Гл. 7. Южная армия и герцог Лейхтенбергский.
  3. Гуль Р., 1922, АРР, Т. II., С. 67.
  4. Граф Келлер Федор Артурович [ 22 травня 2017 у Wayback Machine.] // «Русская армия в Первой мировой войне»
  5. Князь Долгоруков Александр Николаевич [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.] // «Русская армия в Первой мировой войне»
  6. Фундаментальная электронная библиотека. Русская литература и фольклор. С. 69 Протокол.

Посилання


    image Це незавершена стаття про військові формування.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Zbrojni sili Ukrayinskoyi Derzhavi zbrojni formuvannya Ukrayinskoyi Derzhavi za chasiv Getmana Pavla Skoropadskogo Zbrojni sili Ukrayinskoyi DerzhaviGerb Ukrayinskoyi DerzhaviZasnovani veresenRozpusheni ne piznishe 14 grudnya 1918Vidi zbrojnih silArmiya Flot Povitryanij flotKomanduvannyaGolovnokomanduvach Getman Pavlo Skoropadskijgeneralnij bunchuzhnij Oleksandr RogozaKomanduvach general vid kavaleriyi Fedir KellerZbrojni sili Ukrayinskoyi Derzhavi u VikishovishiIstoriyaPorazka u vidkritomu protistoyanni z bilshovikami i timchasova vtrata znachnoyi chastini teritoriyi protverezila lideriv Centralnoyi Radi yaki nareshti zrozumili neobhidnist mati vlasni regulyarni zbrojni sili a ne narodne opolchennya Z ciyeyi prichini pislya povernennya do Kiyeva vijskove ministerstvo ta generalnij shtab rozrobili plan rozgortannya armiyi zgidno yakogo vona mala skladatisya z 16 pishih divizij 64 polki zvedenih u 8 teritorialnih korpusiv I Volinskij II Podilskij III Hersonskij IV Kiyivskij V Chernigivskij VI Poltavskij VII Harkivskij i VIII Katerinoslavskij 4 kinnih divizij i 1 kinnoyi brigadi 18 polkiv 17 kvitnya bulo priznacheno komandiriv korpusiv Na seredinu zhovtnya 1918 r planuvalosya provesti pershij prizov novobranciv dlya chogo pochalosya vidnovlennya diyalnosti merezhi miscevih organiv vijskovogo upravlinnya na povitovomu j gubernskomu rivnyah Odnak bratisya za praktichnu realizaciyu namichenih zahodiv dovelosya vzhe inshim lyudyam Povernuvshis do vladi z dopomogoyu nimeckih i avstrijskih bagnetiv Centralna Rada vzhe ne mala tiyeyi pidtrimki sered naselennya yak ranishe Najbilshe nezadovolennya viklikala primusova rekviziciya prodovolstva i vivezennya jogo do Nimechchini ta Avstro Ugorshini yaku zdijsnyuvali novi soyuzniki za movchaznoyi zgodi politikiv u Kiyevi Selyani ne bazhali viddavati hlib za bezcin i pochali bratisya za zbroyu ob yednuyuchis chasto v potuzhni povstanski zagoni Prihid nimciv j avstrijciv shvidko peretvorivsya dlya Ukrayini na zhorstkij okupacijnij rezhim pograbuvannya yiyi materialnih resursiv i dedali bilshu destabilizaciyu v suspilstvi ta padinnya avtoritetu vladi U vsih svoyih problemah lyudi buli shilni vinuvatiti Centralnu Radu yaka shvidko vtratila reshtki svoyeyi populyarnosti Znachna chastina naselennya rozcharuvavshis u demokratichnij formi pravlinnya volila vstanovlennya rezhimu silnoyi ruki i navedennya dovgoochikuvanogo ladu Z inshogo boku avstro nimecke komanduvannya tezh vtratilo doviru do Centralnoyi Radi kotra viyavilasya nespromozhnoyu zabezpechiti zbir prodovolstva ta jogo bezperebijne postachannya na zahid Unaslidok cogo vono pidtrimalo ideyu ukrayinskih konservatoriv shodo derzhavnogo perevorotu 28 kvitnya nimecki vijskovi v brutalnij sposib zakrili zasidannya Centralnoyi Radi Nastupnogo dnya na sklikanomu v Kiyevi z yizdi hliborobiv novim pravitelem Ukrayini bulo progolosheno generala P Skoropadskogo yakogo odnogolosno bulo obrano getmanom Perevorot buv praktichno bezkrovnim Sichovi strilci rozgornuti v polk u kvitni 1918 r pislya popovnennya novobrancyami yaki nesli garnizonnu sluzhbu v stolici j ohoronyali centralni organi derzhavnogo upravlinnya oporu majzhe ne chinili Togo zh dnya novoobranij getman ogolosiv svoyu Gramotu do vsogo ukrayinskogo narodu ta oprilyudniv zgidno yakogo Centralna Rada uryad ta organi miscevogo upravlinnya rozpusheno a vsi yihni rozporyadzhennya skasovano Zamist Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki zaprovadzheno novu nazvu krayini Ukrayinska Derzhava Pislya getmanskogo perevorotu Ukrayinski kozaki 1918 rik Getman P Skoropadskij yak kadrovij vijskovij general lejtenant rosijskoyi armiyi ne mav socialistichnih ilyuzij shodo milicijnogo opolchennya i pochav tvoriti regulyarnu armiyu Peredusim dovelosya dolati opir nimciv yaki govorili getmanovi Dlya chogo vam armiya Mi perebuvayemo tut nichogo poganogo Vashomu uryadovi vseredini krayini mi ne dozvolimo a z privodu Vashih pivnichnih kordoniv Vi mozhete buti cilkom spokijnim mi ne dopustimo bilshovikiv Stvorit sobi nevelikij zagin u dvi tisyachi lyudej dlya pidtrimuvannya poryadku v Kiyevi i dlya ohoroni Vas osobisto Same tak situaciya j viglyadala na pochatku pravlinnya getmana Perevazhnu bilshist vijskovih chastin sho perejshli jomu v spadok vid Centralnoyi Radi bulo likvidovano vidrazu pislya derzhavnogo perevorotu Tak za vidmovu prisyagati novij vladi bulo rozformovano polk Sichovih strilciv Krim togo nimci likviduvali dvi tak zvani Sinozhupanni diviziyi stvoreni nimi pislya ukladennya Berestejskogo miru z vijskovopolonenih kolishnoyi carskoyi armiyi ukrayinskoyi nacionalnosti bulo rozzbroyeno i rozpusheno bukvalno za kilka dniv pered getmanskim zakolotom nevdovzi taka zh dolya spitkala j Vid starih z yednan lishivsya tilki Zaporizkij korpus znovu reorganizovanij u diviziyu Prote z politichnih mirkuvan yiyi tezh planuvali rozformuvati A poki sprava do cogo ne dijshla zaporozhciv sered yakih buli dosit potuzhni antigetmanski j prorespublikanski demokratichni nastroyi vidpravili ohoronyati shidnij kordon Ukrayinskoyi Derzhavi Ce mozhna skazati velikoyu miroyu j vryatuvalo z yednannya Za cih umov vimushenij dosluhatisya druzhnih porad nimciv P Skoropadskij pochav stvoryuvati nizku vijskovih formuvan yaki b mali vikonuvati zdebilshogo ohoronni ta ceremonijni funkciyi Tak z yavilisya Vlasnij konvoj Yasnovelmozhnogo pana getmana vsiyeyi Ukrayini ukomplektovanij perevazhno kolishnimi oficerami pisha sotnya kinna sotnya voyaki yakoyi zdijsnyuvali bezposerednyu fizichnu ohoronu golovi derzhavi ta chleniv jogo rodini 800 osobovij zagin osoblivogo priznachennya mav zabezpechuvati poryadok u miscyah perebuvannya getmana mayuchi dlya cogo navit pancerni avtomobili Postupove hocha j povilne zrostannya chiselnosti zbrojnih sil Ukrayinskoyi Derzhavi ta formuvannya novih vijskovih chastin namitilosya u drugij polovini lita 1918 r Tak u lipni pochalosya formuvannya Serdyuckoyi diviziyi yaka mala u svoyemu skladi chotiri pishi polki Lubenskij kinno kozackij polk garmatnij polk ta okremu inzhenernu sotnyu Diviziyu kotra mala komplektuvatisya yak za rahunok dobrovolciv tak i prizovnikiv predstavnikiv zamozhnoyi verstvi selyanstva bazhano z kozackim korinnyam zadumano yak elitne politichno stijke z yednannya analog imperatorskoyi gvardiyi Formuvannya diviziyi jshlo dosit uspishno i naprikinci veresnya 1918 r vona dosyagla zaplanovanoyi shtatnoyi chiselnosti v 5000 voyakiv Yak pisav piznishe sam getman P Skoropadskij pidbir oficeriv buv prekrasnij a novobranci molodec do molodcya bilshist z nih buli diti zamozhnih selyan Deyaki chastini ya oglyanuv i povinen skazati moye serce radilo divlyachis na te yak shvidko pri pravilnij postanovci spravi nasha molod sprijmaye vijskovu disciplinu Viddili yaki ya oglyanuv nichim v sensi pidgotovki novobranciv ne vidriznyalisya vid chastin staroyi imperatorskoyi gvardiyi 29 serpnya getman pidpisav rozporyadzhennya pro pochatok formuvannya v Berdichevi Chornomorskogo kosha osoblivoyi dobrovolchoyi z krugovoyu porukoyu i po rekomendaciyi starshih mushtrovih nachalnikiv vijskovoyi chastini zagalnoyu shtatnoyu chiselnistyu ponad 2500 voyakiv z yakih u dijsnosti nabrali lishe kilka soten Za spriyatlivih umov kish zbiralisya perekinuti na Kuban abi pidtrimati tamteshnih kozakiv kotri vistupali za soyuz iz Ukrayinoyu Poki zh jogo golovnim zavdannyam bula borotba z vnutrishnimi vorogami derzhavi 28 serpnya vijskove komanduvannya Gabsburzkoyi imperiyi peredalo Ukrayinskij Derzhavi tak zvanu sirozhupannu diviziyu yaka skladalasya z chotiroh pishih polkiv garmatnogo kurenya kinnoyi ta inzhenernoyi soten i dopomizhnih pidrozdiliv Diviziyu bulo sformovano pislya pidpisannya berestejskogo miru z vijskovopolonenih ukrayinciv yaki perebuvali v avstrijskih taborah Pislya paradu na Sofijskij ploshi v Kiyevi de buv prisutnij getman P Skoropadskij sirozhupannikiv bulo napravleno na Chernigivshinu dlya ohoroni pivnichno shidnogo kordonu Pochatkova chiselnist z yednannya stanovila 6000 voyakiv odnak u zhovtni vnaslidok demobilizaciyi kotra bula sprichinena nedoviroyu z boku getmana vona skorotilasya do 1200 osib Krim togo naprikinci serpnya P Skoropadskij dav dobro na vidnovlennya vijskovogo formuvannya sichovikiv U Bilij Cerkvi pochalosya formuvannya yakij skladavsya z pishogo kurenya kulemetnoyi sotni kinnoyi rozvidki garmatnoyi batareyi ta tehnichnih pidrozdiliv zagalnoyu chiselnistyu majzhe 1200 voyakiv Isnuvali takozh inshi vijskovi ta voyenizovani formuvannya Okremij korpus kordonnoyi ohoroni Okremij korpus morskoyi ohoroni ponad 200 povitovih ohoronnih komendantskih soten Derzhavna varta vikonuvala funkciyi policiyi ta zhandarmeriyi Takozh dlya organizaciyi vijskovoyi pidgotovki naselennya ta stvorennya socialnoyi opori rezhimu getmanskim ukazom 16 zhovtnya 1918 r reanimovano Ukrayinske kozactvo analog teritorialnoyi oboroni Potuzhnij nastup u francuzkij Pikardiyi yakij trivav uprodovzh vesni lita 1918 r suttyevo visnazhiv nimeckij vijskovij potencial na Zahidnomu fronti Dlya prodovzhennya vijni potribno bulo perekidati vijska zi shodu Yevropi de vid Baltiki do Chornogo morya nimci trimali majzhe miljonne ugrupovannya yake kontrolyuvalo velichezni teritoriyi vidtorgnuti vid Rosijskoyi imperiyi pislya Berestejskogo miru Za takih umov nimecke komanduvannya virishilo nareshti dati getmanovi bilshe samostijnosti u vijskovih pitannyah i dozvoliti jomu rozbudovuvati ukrayinske vijsko yake malo b vivilniti nimecki chastini tak potribni na polyah Belgiyi ta Franciyi Z ciyeyu metoyu ne ranishe veresnya 1918 r pochalosya formuvannya kadrovih chastin yaki mali stati osnovoyu dlya rozgortannya vijska Ukrayinskoyi Derzhavi Zgodu na stvorennya ukrayinskoyi armiyi v skladi 8 korpusiv Getman Pavlo Skoropadskij otrimav pid chas svogo vizitu do Nimechchini u veresni 1918 roku Za osnovu stvorennya armiyi bulo vzyato plan rozroblenij she u kvitni 1918 r za chasiv pravlinnya Centralnoyi Radi Peredbachalosya stvoriti ti sami 8 teritorialnih korpusiv I Volinskij II Podilskij III Hersonskij IV Kiyivskij V Chernigivskij VI Poltavskij VII Harkivskij i VIII Katerinoslavskij po dvi pishi diviziyi ta tri dvi legki j odna vazhka garmatni brigadi v kozhnomu takozh chotiri kinni diviziyi 4 polkovogo skladu ta odnu kinnu brigadu p yat okremih garmatnih brigad zaliznichnu brigadu dva pontonni kureni ta nizku inshih chastin i ustanov centralnogo pidporyadkuvannya Zagalom 54 pihotnih i 28 kinnih polkiv 48 polovih artilerijskih polkiv 33 vazhkih artilerijskih polki 4 kinno artilerijskih polki armiya mirnogo chasu 75 generaliv 14 930 starshin 2 975 vijskovih chinovnikiv 291 121 pidstarshin i kozakiv Formuvavsya Povitryanij ta Morskij flot Kadrovij potencial armiyi mav gotuvatis u Derzhavnij vijskovij akademiyi 9 yunackih 2 feldsherskih ta zaliznichnij shkolah pidvishennya profesijnoyi kvalifikaciyi zdijsnyuvatis u 3 instruktorskih shkolah U razi realizaciyi nakreslenoyi programi chiselnist ukrayinskoyi armiyi mala b navesni 1919 r zrosti majzhe do 310 000 osib Dlya cogo potribno bulo provesti vijskovij prizov pochatok yakogo bulo priznacheno na 15 listopada ale za napolyagannyam nimciv pereneseno na 1 grudnya Planuvalosya nasampered prizvati 85 000 novobranciv dlya popovnennya kadrovih chastin Odnak unaslidok shvidkogo padinnya getmanatu Skoropadskogo cogo tak i ne vidbulosya Tomu naprikinci oseni 1918 r chiselnist getmanskoyi armiyi stanovila blizko 65 000 osib iz yakih u bojovih formuvannyah bulo blizko 40 000 Faktichna chiselnist zbrojnih sil stanom na listopad 1918 roku do 60 tisyach osib Neobhidno vidznachiti sho 64 pihotnih i 18 kavalerijskih polkiv buli perejmenovaniimi polkami kolishnoyi Imperatorskoyi armiyi yaki zaznali ukrayinizaciyi v 1917 roci yakih ocholyuvalasya timi samimi komandirami Bilshist posad v armiyi getmana zajmali rosijski oficeri v absolyutnij bilshosti ne ukrayinci za nacionalnistyu V podalshomu z priblizno 100 osib vishogo komandnogo skladu getmanskoyi armiyi lishe menshe sluzhili potim v Armiyi UNR bilshist zgodom sluzhila v bilij armiyi sho dobre ilyustruye yih nastroyi U cej chas Ukrayina i osoblivo Kiyiv stali centrom tyazhinnya dlya vsih hto ryatuvavsya vid bilshovikiv z Petrograda Moskvi ta inshih regioniv Rosijskoyi imperiyi Do lita 1918 roku v Ukrayini perebuvalo ne menshe tretini vsogo rosijskogo oficerstva v Kiyevi do 50 tisyach v Odesi 20 tisyach v Harkovi 12 tisyach Katerinoslavi 8 tisyach Yak zgaduvav general baron P M Vrangel Z usih bokiv Rosiyi probivalisya teper na Ukrayinu rosijski oficeri shohvilini rizikuyuchi zhittyam namagalisya dosyagti voni togo yedinogo rosijskogo kutochka de spodivalisya pidnyati znovu trikolirnij rosijskij prapor Sluzhbovci vijskovogo ministerstva Ukrayinskoyi Derzhavi polkovnik Mikola Lavrentijovich Maksimiv krajnij zliva u bilij formi i vijskovij ministr generalnij bunchuzhnij Oleksandr Francevich Rogoza krajnij pravoruch Vijskovij ministr generalnij bunchuzhnij Oleksandr Francevich Rogoza 30 kvitnya po 13 grudnya 1918 roku Tovarish such Zastupnik vijskovogo ministra polkovnik Mikola Lavrentijovich Maksimov 5 travnya 14 listopada 1918 roku Voseni prisvoyeno vijskove zvannya kontr admiral Morskij ministr vice admiral Andrij Georgijovich Pokrovskij 14 listopada 14 grudnya 1918 roku Predstavnik Morskogo ministra v Odesi kontr admiral Mikola Lavrentijovich Maksimov 14 listopada 14 grudnya 1918 roku Nadali vse oficeri yaki sluzhili v getmanskij armiyi povinni buli pid chas vstupu do ZSPR projti specialni reabilitacijni komisiyi sho pririvnyuvalo yih do oficeriv yaki sluzhili v bilshovikiv sho bulo ne spravedlivo oskilki ci oficeri v velicheznij bilshosti stavilisya zi spivchuttyam do dobrovolciv i getmanska armiya dala tisyachi oficeriv i generaliv yak ZSPR tak i Pivnichno Zahidnij armiyi She bilsh vazhlive znachennya mala insha forma organizaciyi rosijskogo oficerstva v Ukrayini stvorennya dobrovolchih formuvan z rosijskih oficeriv Organizaciyeyu takih v Kiyevi zajmalisya general I F Bujvid formuvav Osoblivij korpus z oficeriv yaki ne bazhali sluzhiti v getmanskij armiyi i general L N Kirpichov stvoryuvav Zvedenij korpus Nacionalnoyi gvardiyi z oficeriv voyennogo chasu yaki perebuvali v Ukrayini yakim bulo vidmovleno u vstupi do getmanskoyi armiyi Oficerski druzhini faktichno vikonuvali funkciyi samooboroni zgodom vnesli neabiyaku plutaninu koli pid chas oboroni Kiyeva 18 listopada predstavnik Dobrovolchoyi armiyi v Kiyevi P M Lomnovskij priznachenij nachalnikom golovnogo centru vidav nakaz yakim zobov yazav rosijskim oficeram yaki postupili v Kiyevi v dobrovolchi zagoni progolositi sebe chastinoyu Dobrovolchoyi armiyi i pidkoryatisya nakazam sho nadhodyat vid neyi Na pochatku lita nachalnikom verbuvalnogo punktu Pivdennoyi armiyi v Kiyevi bulo priznacheno Georgiyevskogo kavalera i rotmistra Rosijskoyi Imperatorskoyi armiyi ta pidpolkovnika Revolyucijnoyi armiyi vilnoyi Rosiyi P R Bermond knyaz Avalov Na pochatku lipnya v Kiyevi vidkrito verbuvalne byuro Astrahanskoyi armiyi Ne mayuchi zmogi aktivno zaluchati lyudskij resurs vlasnoyi derzhavi ta j ne silno spodivayuchis na loyalnist selyanstva nevdovolenogo povernennyam starih gospodariv i starih poryadkiv getman zvernuvsya do inshogo dzherela popovnennya vijska Vin virishiv zrobiti stavku faktichno na inozemnih najmanciv Na vidminu vid ohoplenoyi revolyuciyeyu ta gromadyanskoyu vijnoyu Rosiyi Ukrayina sho perebuvala pid nadijnim zahistom avstro ugorskih ta nimeckih bagnetiv bula spravzhnoyu oazoyu spokoyu chim privablyuvala do sebe chimalo vtikachiv vid bilshovickogo teroru Vlasne z ciyeyi prichini v Ukrayini zoseredilas velika kilkist oficeriv kolishnoyi carskoyi armiyi z kotrih P Skoropadskij pochav formuvati dobrovolchi oficerski druzhini Zvedenij korpus nacionalnoyi gvardiyi Osoblivij korpus Na pochatku listopada graf general vid kavaleriyi F A Keller otrimav zaproshennya getmana P P Skoropadskogo komanduvati jogo vijskami v Ukrayinskij derzhavi 5 listopada pislya otrimannya zgodi F A Kellera vin buv priznachenij Golovnokomanduvachem vijskami v Ukrayinskij derzhavi z pidporyadkuvannyam jomu j civilnoyi vladi Pomichnikom golovkomu priznachenij knyaz general lejtenant ru 13 listopada golovnokomanduvach vijskami v Ukrayinskij derzhavi z pidporyadkuvannyam jomu civilnoyi vladi graf general vid kavaleriyi F A Keller na posadi buv 5 13 11 1918 buv znyatij z posadi i priznachenij pomichnikom novogo golovnokomanduvacha Golovnokomanduvachem vijskami v Ukrayinskij derzhavi z pidporyadkuvannyam jomu civilnoyi vladi priznachenij jogo pomichnik knyaz general lejtenant ru Odnak za svoyimi politichnimi ta ideologichnimi perekonannyami ci lyudi buli yak minimum skeptichno a chasto vorozhe nalashtovani do ukrayinskoyi derzhavnosti Svoyu sluzhbu v getmana voni rozglyadali yak odin z etapiv na shlyahu do restavraciyi dorevolyucijnogo ladu ta vidnovlennya yedinoyi i nepodilnoyi Rosiyi Naprikinci oseni 1918 r v politichnomu stanovishi getmana stalisya radikalni zmini Avstro Ugorshina ta Nimechchina prograli Pershu svitovu vijnu U cih krayinah vidbulisya demokratichni revolyuciyi vpali monarhiyi a Gabsburzka imperiya vzagali perestala isnuvati rozpavshis na okremi nacionalni derzhavi Unaslidok cogo P Skoropadskij odrazu vtrativ svoyih golovnih soyuznikiv i pokroviteliv sho shvidko pidirvalo pidvalini stabilnosti ta strimko poslabilo jogo vladu v Ukrayini Cim negajno skoristalisya zovnishni ta vnutrishni jogo protivniki rosijski j miscevi bilshoviki ta ukrayinski socialistichni partiyi yakih pislya kvitnevogo perevorotu bulo usunuto vid derzhavnogo upravlinnya Za cih umov getman konche potrebuvav zovnishno politichnoyi dopomogi Velikoyi Britaniyi ta Franciyi osnovnih krayin peremozhciv bloku Antanti Odnak ti poobicyali P Skoropadskomu pidtrimku tilki v razi vregulyuvannya vidnosin z biloyu Rosiyeyu Zitknuvshis iz glibokoyu krizoyu j ne mayuchi inshogo viboru 14 listopada 1918 r getman zadeklaruvavshi sho ocholyuvana nim Ukrayinska Derzhava vvijde do majbutnoyi nebilshovickoyi federativnoyi Rosiyi Gramota stala po suti golovnim privodom do antigetmanskogo povstannya yake vzhe davno gotuvali ukrayinski socialisti U cej kritichnij moment proyavilis usi pomilki P Skoropadskogo u vijskovij sferi Tak odniyeyu z nih bulo nadmirne zahoplennya regulyarnistyu Lyudi kotri vidpovidali za vijskove budivnictvo projshli carsku shkolu mislili zastarilimi kategoriyami ne rozumili skladnosti revolyucijnogo chasu Do organizaciyi vijska voni pidhodili metodichno pochavshi z rozbudovi administrativnih struktur Svoyim golovnim zavdannyam voni vvazhali rozrobku v najmenshih podrobicyah shtatnih rozkladiv dlya riznomanitnih vijskovih chastin i pidrahunok koshtiv na yih utrimannya Taki pidhodi absolyutno ne vidpovidali todishnim umovam Unaslidok cogo ne vistachilo chasu zasobiv i energiyi na organizaciyu samih pidrozdiliv Inshoyu she vazhlivishoyu problemoyu z yakoyu zitknulisya tvorci getmanskoyi armiyi buv brak suspilnoyi pidtrimki yak u civilnomu tak i u vijskovomu seredovishi Majzhe ves komandnij sklad pohodiv iz carskoyi armiyi Bilshist oficeriv ne simpatizuvali ukrayinskij ideyi rozglyadayuchi sluzhbu yak sposib perezhiti vazhki chasi Z inshogo boku shiroki masi naselennya ne mali rozvinenogo pochuttya nacionalnoyi samosvidomosti j legko pidpadali pid vpliv socialistichnoyi ta komunistichnoyi propagandi Gasla pro zemelnu reformu j nacionalizaciyu promislovosti vpali na dobrij grunt Naselennya ne pidtrimuvalo konservativnogo getmanskogo pravlinnya yakij spiravsya na nimeckih i avstrijskih okupantiv Vlasne tomu socialistam bez osoblivih zusil vdalosya pidnyati povstannya proti getmana Dlya pozbavlenogo dopomogi Centralnih derzhav P Skoropadskogo ce oznachalo kinec jogo panuvannya Pid chas povstannya proti vladi nimeckogo okupacijnogo komanduvannya uryadu Ukrayinskoyi Derzhavi j osobisto getmana P P Skoropadskogo 18 listopada abo 19 listopada knyaz general lejtenant ru priznachenij zastupnikom komanduvacha vsima rosijskimi dobrovolchimi chastinami Ukrayinskoyi derzhavi Komanduvachem vsima rosijskimi dobrovolchimi chastinami Ukrayinskoyi derzhavi buv graf general vid kavaleriyi F A Keller Div takozhArmiya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Ukrayinizaciya vijskovih chastin rosijskoyi armiyi v 1917 rociPrimitki ru Pochemu RF eshyo ne Rossiya Nevostrebovannoe nasledie imperii M Veche 2010 352 s Russkij vopros 4000 prim ISBN 978 5 9533 4528 6 Akunov V Gl 7 Yuzhnaya armiya i gercog Lejhtenbergskij Gul R 1922 ARR T II S 67 Graf Keller Fedor Arturovich 22 travnya 2017 u Wayback Machine Russkaya armiya v Pervoj mirovoj vojne Knyaz Dolgorukov Aleksandr Nikolaevich 12 chervnya 2018 u Wayback Machine Russkaya armiya v Pervoj mirovoj vojne Fundamentalnaya elektronnaya biblioteka Russkaya literatura i folklor S 69 Protokol PosilannyaCe nezavershena stattya pro vijskovi formuvannya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ