Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Особливий корпус О к військове з єднання збройних сил Української Держави під час української революції та радянсько укр

Особливий корпус (Українська Держава)

Особливий корпус (Українська Держава)

Особливий корпус (О.к.) — військове з'єднання збройних сил Української Держави під час української революції та радянсько-української війни.

Особливий корпус
На службівересень — не пізніше 14 грудня 1918
Країнаimage Українська Держава
ВидАрмія Української Держави
Гарнізон/ШтабКиївська губернія, Київ
Війни/битвиРадянсько-українська війна
Командування
Визначні
командувачі		генерал
І. Ф. Буйвід

Історія

Після 29 квітня 1918 року почалося будівництво нової Української Держави під керівництвом гетьмана П. П. Скоропадського. У південних губерніях і особливо в м. Києві зібралася значна кількість російського офіцерства та інших біженців з Петрограда, Москви та інших місцевостей вільної Росії, які опинилися під владою більшовиків. До літа в Києві налічувалося до 50 000 офіцерів Російської армії.

З офіцерів, які з різних причин не служили в Армії Української Держави, було розпочате формування «Особливого корпусу» і «Зведеного корпусу Національної гвардії». Обидва корпуси створювалися в столиці держави місті Києві.

image
Адміністративно-територіальний поділ. Зелена пунктирна лінія — територіальні претензії.

Генерал І. Ф. Буйвід формував корпус з офіцерів Російської армії, які не бажали служити в армії Української держави.

Склад особливого корпусу:

  • 1-ша дружина — командир князь генерал-майор .
  • 2-га дружина — командир полковник Рубанов (ця дружина незабаром була влита до складу 1-ї).
  • формувався 1-й окремий офіцерський артилерійський дивізіон при штабі гетьманської Сердюцької артилерійської бригади.

На початку листопада граф генерал від кавалерії Ф. А. Келлер отримав запрошення гетьмана П. П. Скоропадського командувати його військами в Українській державі. 5 листопада, після отримання згоди Ф. А. Келлера, він був призначений Головнокомандувачем військами в Українській державі з підпорядкуванням йому й цивільної влади. Помічником головкому призначений князь генерал-лейтенант [ru].

9 листопада Німецька імперія революційними громадянами імперії проголошена республікою (див. Листопадова революція). Для уряду Української Держави ця подія віщувала послаблення влади.

11 листопада завершилася Перша світова війна. Німецька імперія припинила своє існування в результаті Листопадової революції і повинна була вивести свої війська з окупованих територій.

13 листопада головнокомандувач військами в Українській державі з підпорядкуванням йому цивільної влади граф генерал від кавалерії Ф. А. Келлер (на посаді був 5-13.11.1918) був знятий з посади і призначений помічником нового головнокомандувача. Головнокомандувачем військами в Українській державі з підпорядкуванням йому цивільної влади призначений його помічник князь генерал-лейтенант [ru].

Особовий склад корпусу озброєння і спорядження отримував від Військового міністерства Української держави. Чисельність російських офіцерських дружин Особливого корпусу і Зведеного корпусу Національної гвардії сягала від 2 000 до 4 000 осіб, що становило меншість з офіцерів, які перебували в ту пору в Києві. Більшість так і залишилася поза боротьбою.

image
Службовці військового міністерства Української Держави — полковник Микола Лаврентійович Максимів (крайній зліва, у білій формі) і військовий міністр генеральний бунчужний Олександр Францевич Рогоза (крайній праворуч).

В ніч з 13 на 14 листопада в м. Біла Церква створюється бунтівна Директорія з метою повалення влади німецького командування і влади уряду Української держави на чолі з гетьманом П. П. Скоропадським. Директорія складалася з п'яти членів, голова — В. К. Винниченко.

Командир Окремий корпус залізничної охорони генерал-майор О. В. Осецький став одним з перших воєначальників, які підтримали антиурядове повстання, використовував підлеглі йому сили залізничників для підтримки заколотників, що потім сприяло їх успіху.

14 листопада гетьман П. П. Скоропадський оголосив Акт федерації, яким він зобов'язувався об'єднати Україну з майбутньою (небільшовицьким) російською державою.

14 листопада в Києві було оголошено воєнний стан і тимчасово закриті всі вищі навчальні заклади. П. П. Скоропадський в останній момент прийняв відверто проросійську орієнтацію і намагався увійти в зв'язок з командуванням Добровольчої армії. Їм було видано розпорядження про реєстрацію і покликання на службу офіцерів і дано дозвіл на формування дружин російських добровольців. Військова молодь Київського університету гаряче підтримала формування Київської добровольчої дружини Національної гвардії. Ця дружина створювалася під керівництвом міністерства внутрішніх справ України та безпосереднім заступництвом міністра Кістяківського, якому гетьман П. П. Скоропадський надав необмежені повноваження. У цю дружину вступив добровольцем Микола Опанасович Булгаков.

15 листопада перебуваючи в м. Біла Церква, голова бунтівної Директорії В. К. Винниченко оголосив про початок збройного повстання Директорії і що прилучився до неї (Окремий загін Січових стрільців) (далі О.з. С.с.) під командуванням Є. М. Коновальця. 15 листопада генерал-майор О. В. Осецький призначений наказним отаманом (командувачем військами) У. Н. Р. і, одночасно, начальником Генерального штабу військ Директорії.

16 листопада почалося повстання (антигетьманський заколот) проти влади німецького окупаційного командування, уряду Української держави і особисто гетьмана П. П. Скоропадського.

16 листопада в Білій Церкві одна піша сотня О.з. С.с. роззброїла відділ Державної Варти. Залізничний потяг бунтівниками січовиками був нашвидку перетворений в бронепоїзд і ввечері відправлений в м. Фастів. Це був початок наступу з м. Біла Церква на м. Київ. Стрільцям, колишнім фронтовикам, вдалося застати зненацька молодих гетьманців-сердюків і зайняти без бою залізниці станцію Фастів, при цьому січові стрільці взяли в полон частину сердюків.

В ніч з 16 на 17 листопада в м. Конотопі владу захопив полковник Палій, котрий також зрадив уряд, який очолив 3-й стрілецько-козацький полк 1-й стрілецько-козацької дивізії Укр . Д.. Стрільці-козаки почали поширювати свою владу на міста Бахмач, Ніжин, Чернігів.

Звістка про початок повстання розліталася по країні. В армії стався розкол і почалася «Українська громадянська війна». Громадянська війна в Україні загрожувала змести ще одну владу. Окрема Сердюцька дивізія, російські офіцерські дружини і підрозділи Державної Варти залишалися останньою військовою опорою гетьмана в Києві.

Головнокомандувач військами в Українській державі з підпорядкуванням йому цивільної влади князь генерал-лейтенант [ru] для відбиття наступу повсталого О.з. С.с. Укр.д. вирішив висунути з Києва Загін військ армії Української держави під командуванням князя генерал-майора Святополка-Мирського, до складу якого входили:

  • 1-ша дружина Особливого корпусу (600 офіцерів-піхотинців), командир дружини генерал-майор Святополк-Мирський;
  • 1-й дивізіон Лубенського сердюцького кінно-козацького полку (200 кінних козаків) Окремої Сердюцької дивізії;
  • 4-й сердюцький піший полк (700 піших козаків) Окремої Сердюцької дивізії, командир полку полковник Босенко;
  • Бронепоїзд.

Всього трохи більше 1 500 осіб.

Вночі з 17 на 18 листопада Загін військ Української Держави (далі Загін У. Д.) прибув на станцію Васильків (повітове місто Васильківського повіту Київської губернії і станція в 25 км на південь від м. Києва). Дізнавшись, що сусідня в 9 км залізнична. станція Мотовилівка (волосний н.п. Васильківського повіту Київської губернії, північніше Фастова, див. Борова) зайнята січовими стрільцями, генерал-майор Святополк-Мирський вранці 18 листопада вирішив атакувати станцію.

Аналогічне рішення прийняв і командир авангарду командир кулеметної роти бунтівних Січових стрільців Ф. Черник.

Бій закінчився близько 15.00 18 листопада перемогою стрільців. 1-ша офіцерська дружина майже повністю загинула в останньому рукопашному бою. На полі бою залишилося більше 600 убитих російських офіцерів і козаків-сердюків Загону під командуванням генерал-майора Святополка-Мирського, втрати стрільців склали 17 чоловік убитими і 22 важкопораненими. Під вечір стрільці зайняли залізничну ст. Васильків. Розбитий 4-й сердюцький полк полковника Босенка відступив до Дарниці.

Навколо Києва українським урядом організовувалася військова оборона. У число військ увійшов і Зведений корпус Особливий корпус.

18 листопада німецькі війська покинули Київ. Захисники міста зрозуміли, що Київ гетьману П. П. Скоропадському не втримати.

18 листопада (або 19 листопада) князь генерал-лейтенант [ru] призначений заступником командувача всіма російськими добровольчими частинами в Українській державі. Командувачем всіма російськими добровольчими частинами в Українській державі був граф генерал від кавалерії Ф. А. Келлер.

18 листопада представник Добровольчої армії в Києві П. М. Ломновський призначений начальником головного центру. Він видав наказ, яким зобов'язав російським офіцерам, які поступили в Києві в добровольчі загони, проголосити себе частиною Добровольчої армії і підкорятися наказам, що надходять від неї. У ситуації, що склалася цей наказ вносив ще більшу плутанину для бажаючих захищати місто.

14 грудня війська заколотників перейшли в атаку і через Борщагівку, Солом'янку і Куренівку увійшли в місто.

Вранці 14 грудня добровольчі частини залишили фронт і кинулися до Києва. За ними слідом, не вступаючи в бій, йшли українські частини армії Української держави. Бійці Київської офіцерської добровольчої дружини скупчилися біля будівлі Педагогічного музею Першої гімназії (музей, де збиралися роботи гімназистів), де змушені були здатися.

Гетьман Скоропадський зрікся влади, уряд передав повноваження Міський Думі та Міській Управі, генерал Долгоруков видав наказ про припинення опору і негайну демобілізацію.

Нетривала «Українська громадянська війна 16 листопада — 14 грудня 1918 року» завершилася 14 грудня, коли гетьман П. П. Скоропадський віддав наказ про демобілізацію захисників Києва і зрікся влади. Мабуть і корпус перестав існувати в цей же час.

Командування

Див. також

Примітки

  1. Белое движение в России: организационная структура. Русская Дружина — «Самир». Русские добровольческие формирования на Украине (1918). Сайт историка Сергея Владимировича Волкова.
  2. Волков С. В. Трагедия русского офицерства. Глава 3. Офицерство после катастрофы русской армии.
  3. Гуль Р. Киевская эпопея. АРР, П, с. 67.
  4. Русская армия в Первой мировой войне. Граф Келлер Федор Артурович.
  5. Русская армия в Первой мировой войне. Князь Долгоруков Александр Николаевич.
  6. Субтельний, 1993, с. 720.
  7. Булгарин, Роман. Киев. 1918. Проза.ру.
  8. Русская армия в Первой мировой войне. Князь Долгоруков Александр Николаевич.
  9. Фундаментальная электронная библиотека. Русская литература и фольклор. С. 69 Протокол.

Література

  • Волков С. В. Трагедия русского офицерства : ( )[рос.]. — М., 1993. — Глава 3. Офицерство после катастрофы русской армии.
  • Головин Н. Н. Российская контрреволюция : ( )[рос.]. — Кн. 12. — С. 15—16.
  • Гуль Р. Киевская эпопея : ( )[рос.]. — Париж : АРР. — С. 67.
  • Залесский К. А. Кто был кто в первой мировой войне. : Биографический энциклопедический словарь : ( )[рос.]. — М., 2003.
  • Нестерович-Берг М. А. В борьбе с большевиками : ( )[рос.]. — Париж : Б.и., 1931. — С. 195—197.
  • Скоропадский П. Воспоминания (конец 1917 - декабрь 1918) : ( )[рос.]. — М. : Киев — Филадельфия, 1995.
  • Субтельний Орест. Історія України. — К. : Либідь, 1993. — .
  • Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917-1921). — К. : Темпора, 2007.
  • Тинченко Я. Сердюки гетмана Скоропадского. Украина, 1918. : ( )[рос.] // Цейхгауз. — 2002. — № 18. — ISSN 0868-801X.
  • Тинченко Я. Українські Збройні Сили. — К. : Темпора, 2009. — С. 246. — .

Посилання

  • Сайт историка Сергея Владимировича Волкова. Белое движение в России: организационная структура. Кавказский офицерский … — Корниловский ударный полк … Киевская офицерская добровольческая дружина генерала Кирпичева.
  • Русская армия в Первой мировой войне. Князь Долгоруков Александр Николаевич.
  • Русская армия в Первой мировой войне. Граф Келлер Федор Артурович.
  • Русская армия в Первой мировой войне. Ломновский Петр Николаевич.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Osoblivij korpus O k vijskove z yednannya zbrojnih sil Ukrayinskoyi Derzhavi pid chas ukrayinskoyi revolyuciyi ta radyansko ukrayinskoyi vijni Osoblivij korpusNa sluzhbiveresen ne piznishe 14 grudnya 1918Krayina Ukrayinska DerzhavaVidArmiya Ukrayinskoyi DerzhaviGarnizon ShtabKiyivska guberniya KiyivVijni bitviRadyansko ukrayinska vijnaKomanduvannyaViznachni komanduvachigeneral I F BujvidIstoriyaPislya 29 kvitnya 1918 roku pochalosya budivnictvo novoyi Ukrayinskoyi Derzhavi pid kerivnictvom getmana P P Skoropadskogo U pivdennih guberniyah i osoblivo v m Kiyevi zibralasya znachna kilkist rosijskogo oficerstva ta inshih bizhenciv z Petrograda Moskvi ta inshih miscevostej vilnoyi Rosiyi yaki opinilisya pid vladoyu bilshovikiv Do lita v Kiyevi nalichuvalosya do 50 000 oficeriv Rosijskoyi armiyi Z oficeriv yaki z riznih prichin ne sluzhili v Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi bulo rozpochate formuvannya Osoblivogo korpusu i Zvedenogo korpusu Nacionalnoyi gvardiyi Obidva korpusi stvoryuvalisya v stolici derzhavi misti Kiyevi Administrativno teritorialnij podil Zelena punktirna liniya teritorialni pretenziyi General I F Bujvid formuvav korpus z oficeriv Rosijskoyi armiyi yaki ne bazhali sluzhiti v armiyi Ukrayinskoyi derzhavi Sklad osoblivogo korpusu 1 sha druzhina komandir knyaz general major 2 ga druzhina komandir polkovnik Rubanov cya druzhina nezabarom bula vlita do skladu 1 yi formuvavsya 1 j okremij oficerskij artilerijskij divizion pri shtabi getmanskoyi Serdyuckoyi artilerijskoyi brigadi Na pochatku listopada graf general vid kavaleriyi F A Keller otrimav zaproshennya getmana P P Skoropadskogo komanduvati jogo vijskami v Ukrayinskij derzhavi 5 listopada pislya otrimannya zgodi F A Kellera vin buv priznachenij Golovnokomanduvachem vijskami v Ukrayinskij derzhavi z pidporyadkuvannyam jomu j civilnoyi vladi Pomichnikom golovkomu priznachenij knyaz general lejtenant ru 9 listopada Nimecka imperiya revolyucijnimi gromadyanami imperiyi progoloshena respublikoyu div Listopadova revolyuciya Dlya uryadu Ukrayinskoyi Derzhavi cya podiya vishuvala poslablennya vladi 11 listopada zavershilasya Persha svitova vijna Nimecka imperiya pripinila svoye isnuvannya v rezultati Listopadovoyi revolyuciyi i povinna bula vivesti svoyi vijska z okupovanih teritorij 13 listopada golovnokomanduvach vijskami v Ukrayinskij derzhavi z pidporyadkuvannyam jomu civilnoyi vladi graf general vid kavaleriyi F A Keller na posadi buv 5 13 11 1918 buv znyatij z posadi i priznachenij pomichnikom novogo golovnokomanduvacha Golovnokomanduvachem vijskami v Ukrayinskij derzhavi z pidporyadkuvannyam jomu civilnoyi vladi priznachenij jogo pomichnik knyaz general lejtenant ru Osobovij sklad korpusu ozbroyennya i sporyadzhennya otrimuvav vid Vijskovogo ministerstva Ukrayinskoyi derzhavi Chiselnist rosijskih oficerskih druzhin Osoblivogo korpusu i Zvedenogo korpusu Nacionalnoyi gvardiyi syagala vid 2 000 do 4 000 osib sho stanovilo menshist z oficeriv yaki perebuvali v tu poru v Kiyevi Bilshist tak i zalishilasya poza borotboyu Sluzhbovci vijskovogo ministerstva Ukrayinskoyi Derzhavi polkovnik Mikola Lavrentijovich Maksimiv krajnij zliva u bilij formi i vijskovij ministr generalnij bunchuzhnij Oleksandr Francevich Rogoza krajnij pravoruch V nich z 13 na 14 listopada v m Bila Cerkva stvoryuyetsya buntivna Direktoriya z metoyu povalennya vladi nimeckogo komanduvannya i vladi uryadu Ukrayinskoyi derzhavi na choli z getmanom P P Skoropadskim Direktoriya skladalasya z p yati chleniv golova V K Vinnichenko Komandir Okremij korpus zaliznichnoyi ohoroni general major O V Oseckij stav odnim z pershih voyenachalnikiv yaki pidtrimali antiuryadove povstannya vikoristovuvav pidlegli jomu sili zaliznichnikiv dlya pidtrimki zakolotnikiv sho potim spriyalo yih uspihu 14 listopada getman P P Skoropadskij ogolosiv Akt federaciyi yakim vin zobov yazuvavsya ob yednati Ukrayinu z majbutnoyu nebilshovickim rosijskoyu derzhavoyu 14 listopada v Kiyevi bulo ogolosheno voyennij stan i timchasovo zakriti vsi vishi navchalni zakladi P P Skoropadskij v ostannij moment prijnyav vidverto prorosijsku oriyentaciyu i namagavsya uvijti v zv yazok z komanduvannyam Dobrovolchoyi armiyi Yim bulo vidano rozporyadzhennya pro reyestraciyu i poklikannya na sluzhbu oficeriv i dano dozvil na formuvannya druzhin rosijskih dobrovolciv Vijskova molod Kiyivskogo universitetu garyache pidtrimala formuvannya Kiyivskoyi dobrovolchoyi druzhini Nacionalnoyi gvardiyi Cya druzhina stvoryuvalasya pid kerivnictvom ministerstva vnutrishnih sprav Ukrayini ta bezposerednim zastupnictvom ministra Kistyakivskogo yakomu getman P P Skoropadskij nadav neobmezheni povnovazhennya U cyu druzhinu vstupiv dobrovolcem Mikola Opanasovich Bulgakov 15 listopada perebuvayuchi v m Bila Cerkva golova buntivnoyi Direktoriyi V K Vinnichenko ogolosiv pro pochatok zbrojnogo povstannya Direktoriyi i sho priluchivsya do neyi Okremij zagin Sichovih strilciv dali O z S s pid komanduvannyam Ye M Konovalcya 15 listopada general major O V Oseckij priznachenij nakaznim otamanom komanduvachem vijskami U N R i odnochasno nachalnikom Generalnogo shtabu vijsk Direktoriyi 16 listopada pochalosya povstannya antigetmanskij zakolot proti vladi nimeckogo okupacijnogo komanduvannya uryadu Ukrayinskoyi derzhavi i osobisto getmana P P Skoropadskogo 16 listopada v Bilij Cerkvi odna pisha sotnya O z S s rozzbroyila viddil Derzhavnoyi Varti Zaliznichnij potyag buntivnikami sichovikami buv nashvidku peretvorenij v bronepoyizd i vvecheri vidpravlenij v m Fastiv Ce buv pochatok nastupu z m Bila Cerkva na m Kiyiv Strilcyam kolishnim frontovikam vdalosya zastati znenacka molodih getmanciv serdyukiv i zajnyati bez boyu zaliznici stanciyu Fastiv pri comu sichovi strilci vzyali v polon chastinu serdyukiv V nich z 16 na 17 listopadav m Konotopi vladu zahopiv polkovnik Palij kotrij takozh zradiv uryad yakij ocholiv 3 j strilecko kozackij polk 1 j strilecko kozackoyi diviziyi Ukr D Strilci kozaki pochali poshiryuvati svoyu vladu na mista Bahmach Nizhin Chernigiv Zvistka pro pochatok povstannya rozlitalasya po krayini V armiyi stavsya rozkol i pochalasya Ukrayinska gromadyanska vijna Gromadyanska vijna v Ukrayini zagrozhuvala zmesti she odnu vladu Okrema Serdyucka diviziya rosijski oficerski druzhini i pidrozdili Derzhavnoyi Varti zalishalisya ostannoyu vijskovoyu oporoyu getmana v Kiyevi Golovnokomanduvach vijskami v Ukrayinskij derzhavi z pidporyadkuvannyam jomu civilnoyi vladi knyaz general lejtenant ru dlya vidbittya nastupu povstalogo O z S s Ukr d virishiv visunuti z Kiyeva Zagin vijsk armiyi Ukrayinskoyi derzhavi pid komanduvannyam knyazya general majora Svyatopolka Mirskogo do skladu yakogo vhodili 1 sha druzhina Osoblivogo korpusu 600 oficeriv pihotinciv komandir druzhini general major Svyatopolk Mirskij 1 j divizion Lubenskogo serdyuckogo kinno kozackogo polku 200 kinnih kozakiv Okremoyi Serdyuckoyi diviziyi 4 j serdyuckij pishij polk 700 pishih kozakiv Okremoyi Serdyuckoyi diviziyi komandir polku polkovnik Bosenko Bronepoyizd Vsogo trohi bilshe 1 500 osib Vnochi z 17 na 18 listopada Zagin vijsk Ukrayinskoyi Derzhavi dali Zagin U D pribuv na stanciyu Vasilkiv povitove misto Vasilkivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi i stanciya v 25 km na pivden vid m Kiyeva Diznavshis sho susidnya v 9 km zaliznichna stanciya Motovilivka volosnij n p Vasilkivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi pivnichnishe Fastova div Borova zajnyata sichovimi strilcyami general major Svyatopolk Mirskij vranci 18 listopada virishiv atakuvati stanciyu Analogichne rishennya prijnyav i komandir avangardu komandir kulemetnoyi roti buntivnih Sichovih strilciv F Chernik Bij zakinchivsya blizko 15 00 18 listopada peremogoyu strilciv 1 sha oficerska druzhina majzhe povnistyu zaginula v ostannomu rukopashnomu boyu Na poli boyu zalishilosya bilshe 600 ubitih rosijskih oficeriv i kozakiv serdyukiv Zagonu pid komanduvannyam general majora Svyatopolka Mirskogo vtrati strilciv sklali 17 cholovik ubitimi i 22 vazhkoporanenimi Pid vechir strilci zajnyali zaliznichnu st Vasilkiv Rozbitij 4 j serdyuckij polk polkovnika Bosenka vidstupiv do Darnici Navkolo Kiyeva ukrayinskim uryadom organizovuvalasya vijskova oborona U chislo vijsk uvijshov i Zvedenij korpus Osoblivij korpus 18 listopada nimecki vijska pokinuli Kiyiv Zahisniki mista zrozumili sho Kiyiv getmanu P P Skoropadskomu ne vtrimati 18 listopada abo 19 listopada knyaz general lejtenant ru priznachenij zastupnikom komanduvacha vsima rosijskimi dobrovolchimi chastinami v Ukrayinskij derzhavi Komanduvachem vsima rosijskimi dobrovolchimi chastinami v Ukrayinskij derzhavi buv graf general vid kavaleriyi F A Keller 18 listopada predstavnik Dobrovolchoyi armiyi v Kiyevi P M Lomnovskij priznachenij nachalnikom golovnogo centru Vin vidav nakaz yakim zobov yazav rosijskim oficeram yaki postupili v Kiyevi v dobrovolchi zagoni progolositi sebe chastinoyu Dobrovolchoyi armiyi i pidkoryatisya nakazam sho nadhodyat vid neyi U situaciyi sho sklalasya cej nakaz vnosiv she bilshu plutaninu dlya bazhayuchih zahishati misto 14 grudnya vijska zakolotnikiv perejshli v ataku i cherez Borshagivku Solom yanku i Kurenivku uvijshli v misto Vranci 14 grudnya dobrovolchi chastini zalishili front i kinulisya do Kiyeva Za nimi slidom ne vstupayuchi v bij jshli ukrayinski chastini armiyi Ukrayinskoyi derzhavi Bijci Kiyivskoyi oficerskoyi dobrovolchoyi druzhini skupchilisya bilya budivli Pedagogichnogo muzeyu Pershoyi gimnaziyi muzej de zbiralisya roboti gimnazistiv de zmusheni buli zdatisya Getman Skoropadskij zriksya vladi uryad peredav povnovazhennya Miskij Dumi ta Miskij Upravi general Dolgorukov vidav nakaz pro pripinennya oporu i negajnu demobilizaciyu Netrivala Ukrayinska gromadyanska vijna 16 listopada 14 grudnya 1918 roku zavershilasya 14 grudnya koli getman P P Skoropadskij viddav nakaz pro demobilizaciyu zahisnikiv Kiyeva i zriksya vladi Mabut i korpus perestav isnuvati v cej zhe chas Komanduvannyageneral I F Bujvid komandir korpusuDiv takozhVijskova chastina Zagin Pidrozdil DruzhinaPrimitkiBeloe dvizhenie v Rossii organizacionnaya struktura Russkaya Druzhina Samir Russkie dobrovolcheskie formirovaniya na Ukraine 1918 Sajt istorika Sergeya Vladimirovicha Volkova Volkov S V Tragediya russkogo oficerstva Glava 3 Oficerstvo posle katastrofy russkoj armii Gul R Kievskaya epopeya ARR P s 67 Russkaya armiya v Pervoj mirovoj vojne Graf Keller Fedor Arturovich Russkaya armiya v Pervoj mirovoj vojne Knyaz Dolgorukov Aleksandr Nikolaevich Subtelnij 1993 s 720 Bulgarin Roman Kiev 1918 Proza ru Russkaya armiya v Pervoj mirovoj vojne Knyaz Dolgorukov Aleksandr Nikolaevich Fundamentalnaya elektronnaya biblioteka Russkaya literatura i folklor S 69 Protokol LiteraturaVolkov S V Tragediya russkogo oficerstva ros M 1993 Glava 3 Oficerstvo posle katastrofy russkoj armii Golovin N N Rossijskaya kontrrevolyuciya ros Kn 12 S 15 16 Gul R Kievskaya epopeya ros Parizh ARR S 67 Zalesskij K A Kto byl kto v pervoj mirovoj vojne Biograficheskij enciklopedicheskij slovar ros M 2003 Nesterovich Berg M A V borbe s bolshevikami ros Parizh B i 1931 S 195 197 Skoropadskij P Vospominaniya konec 1917 dekabr 1918 ros M Kiev Filadelfiya 1995 Subtelnij Orest Istoriya Ukrayini K Libid 1993 ISBN 5 325 00451 4 Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 K Tempora 2007 Tinchenko Ya Serdyuki getmana Skoropadskogo Ukraina 1918 ros Cejhgauz 2002 18 ISSN 0868 801X Tinchenko Ya Ukrayinski Zbrojni Sili K Tempora 2009 S 246 ISBN 978 966 8201 80 6 PosilannyaSajt istorika Sergeya Vladimirovicha Volkova Beloe dvizhenie v Rossii organizacionnaya struktura Kavkazskij oficerskij Kornilovskij udarnyj polk Kievskaya oficerskaya dobrovolcheskaya druzhina generala Kirpicheva Russkaya armiya v Pervoj mirovoj vojne Knyaz Dolgorukov Aleksandr Nikolaevich Russkaya armiya v Pervoj mirovoj vojne Graf Keller Fedor Arturovich Russkaya armiya v Pervoj mirovoj vojne Lomnovskij Petr Nikolaevich

Дата публікації:
Топ