Лев Нилович Кирпичов (1876—1928) — генерал-майор, герой Першої світової війни, військовий діяч Української держави гетьмана П. Скоропадського.
Біографія
Народився 18 листопада 1876 року, походив з дворян Псковської губернії, син інженер-генерала Ніла Львовича Кирпичова.
Освіту здобув у Санкт-Петербурзькій 6-ї гімназії та Костянтинівському артилерійському училищі, з якого випущений в 1899 році. Надалі Кирпичов пройшов курс в Офіцерській артилерійській школі. Служив в Гвардійській Кінно-артилерійській бригаді.
6 квітня 1914 року був проведений в полковники і призначений командиром 2-ї батареї лейб-гвардії Кінної артилерії. Брав участь у Першій світовій війні.
Імператорським наказом від 13 січня 1915 року нагороджений орденом св. Георгія 4-го ступеня
За то, что в бою 6 авг. 1914 г. под Каушеном-Краупишкеном, весьма искусно и с отменной храбростью, руководя стрельбой своей батареи, заставил замолчать две германских батареи. Оставаясь до конца боя совершенно открыто на избранном им наблюдательном пункте на крыше дома под сильнейшим артиллерийским и ружейным огнём противника, заставил замолчать обе батар. немцев и тем дал возможность двинуть в атаку все спешенные эскадроны дивизии и взять с боя позиции немцев, нанеся им полное поражение. |
16 серпня 1917 року Кирпичов був проведений в генерал-майори і призначений командиром 3-го дивізіону лейб-гвардії Кінної артилерії.
Після Жовтневої революції Кирпичов опинився в Україні і 24 жовтня 1918 року був призначений командиром Київської добровольчої дружини і Зведеного корпусу Національної гвардії в Армії Української держави гетьмана Скоропадського.
Про подальшу долю Кирпичова відомості дуже суперечливі. За одними даними він в кінці 1919 року перебував у Берліні та Лондоні, а потім поїхав до адмірала Колчака. За іншими даними, служив у Збройних силах Півдня Росії.
Дату смерті також не можна вважати точно встановленою. За одними даними, він загинув з групою офіцерів біля берегів Японії, коли пробирався до Колчака. За іншою версією, помер 31 червня або 22 серпня 1928 у Луксорі (Єгипет). За третьою версією, помер у 1928 році у Франції.
Література
- Волков С. В. Генералитет Российской империи. Энциклопедический словарь генералов и адмиралов от Петра I до Николая II. Том I. А—К. М., 2009. — С. 642. —
- Высочайшие приказы по военному ведомству. К № 1269 «Разведчика». — С. 89.
- Шабанов В. М. Военный орден Святого Великомученика и Победоносца Георгия. Именные списки 1769—1920. Биобиблиографический справочник. — М., 2004. — С. 356. —
- Волков С. В. Трагедия русского офицерства. — М., 1993. Глава 3. Офицерство после катастрофы русской армии.
- Залесский К. А. Кто был кто в первой мировой войне. Биографический энциклопедический словарь. М., 2003.
- Кирпичов Лев Нилович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.
(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lev Nilovich Kirpichov 1876 1928 general major geroj Pershoyi svitovoyi vijni vijskovij diyach Ukrayinskoyi derzhavi getmana P Skoropadskogo BiografiyaNarodivsya 18 listopada 1876 roku pohodiv z dvoryan Pskovskoyi guberniyi sin inzhener generala Nila Lvovicha Kirpichova Osvitu zdobuv u Sankt Peterburzkij 6 yi gimnaziyi ta Kostyantinivskomu artilerijskomu uchilishi z yakogo vipushenij v 1899 roci Nadali Kirpichov projshov kurs v Oficerskij artilerijskij shkoli Sluzhiv v Gvardijskij Kinno artilerijskij brigadi 6 kvitnya 1914 roku buv provedenij v polkovniki i priznachenij komandirom 2 yi batareyi lejb gvardiyi Kinnoyi artileriyi Brav uchast u Pershij svitovij vijni Imperatorskim nakazom vid 13 sichnya 1915 roku nagorodzhenij ordenom sv Georgiya 4 go stupenya Za to chto v boyu 6 avg 1914 g pod Kaushenom Kraupishkenom vesma iskusno i s otmennoj hrabrostyu rukovodya strelboj svoej batarei zastavil zamolchat dve germanskih batarei Ostavayas do konca boya sovershenno otkryto na izbrannom im nablyudatelnom punkte na kryshe doma pod silnejshim artillerijskim i ruzhejnym ognyom protivnika zastavil zamolchat obe batar nemcev i tem dal vozmozhnost dvinut v ataku vse speshennye eskadrony divizii i vzyat s boya pozicii nemcev nanesya im polnoe porazhenie 16 serpnya 1917 roku Kirpichov buv provedenij v general majori i priznachenij komandirom 3 go divizionu lejb gvardiyi Kinnoyi artileriyi Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi Kirpichov opinivsya v Ukrayini i 24 zhovtnya 1918 roku buv priznachenij komandirom Kiyivskoyi dobrovolchoyi druzhini i Zvedenogo korpusu Nacionalnoyi gvardiyi v Armiyi Ukrayinskoyi derzhavi getmana Skoropadskogo Pro podalshu dolyu Kirpichova vidomosti duzhe superechlivi Za odnimi danimi vin v kinci 1919 roku perebuvav u Berlini ta Londoni a potim poyihav do admirala Kolchaka Za inshimi danimi sluzhiv u Zbrojnih silah Pivdnya Rosiyi Datu smerti takozh ne mozhna vvazhati tochno vstanovlenoyu Za odnimi danimi vin zaginuv z grupoyu oficeriv bilya beregiv Yaponiyi koli probiravsya do Kolchaka Za inshoyu versiyeyu pomer 31 chervnya abo 22 serpnya 1928 u Luksori Yegipet Za tretoyu versiyeyu pomer u 1928 roci u Franciyi LiteraturaVolkov S V Generalitet Rossijskoj imperii Enciklopedicheskij slovar generalov i admiralov ot Petra I do Nikolaya II Tom I A K M 2009 S 642 ISBN 978 5 9524 4166 8 Vysochajshie prikazy po voennomu vedomstvu K 1269 Razvedchika S 89 Shabanov V M Voennyj orden Svyatogo Velikomuchenika i Pobedonosca Georgiya Imennye spiski 1769 1920 Biobibliograficheskij spravochnik M 2004 S 356 ISBN 5 89577 059 2 Volkov S V Tragediya russkogo oficerstva M 1993 Glava 3 Oficerstvo posle katastrofy russkoj armii Zalesskij K A Kto byl kto v pervoj mirovoj vojne Biograficheskij enciklopedicheskij slovar M 2003 Kirpichov Lev Nilovich ros grwar ru Rosijska imperatorska armiya v Pershij svitovij vijni ros