ЗМІ Великої Британії

Медіасистема Великої Британії характеризується різноманітністю та динамічністю. Вона включає в себе як потужні публічні мовники, так і численні приватні ЗМІ. У Сполученому Королівстві існує кілька різних типів засобів масової інформації: телебачення, радіо, газети, журнали та веб-сайти. Сполучене Королівство відоме своєю великою музичною індустрією, а також новими та майбутніми виконавцями. Країна також має велику індустрію радіомовлення, кіно, відеоігор та книговидання.

Сполучене Королівство має різноманітний спектр провайдерів, найвідомішим з яких є Британська телерадіомовна корпорація (BBC), що перебуває у державній власності та фінансується. Найбільшими конкурентами BBC є ITV plc, яка управляє 13 з 15 регіональних телевізійних мовників, що входять до складу ITV Network, Sky Group і державної та комерційно фінансованої Channel Four Television Corporation.

Основні складові

• Суспільне мовлення: BBC (British Broadcasting Corporation) є однією з найвідоміших та найповажаніших медійних організацій у світі. Вона володіє широкою мережею телекомпаній та радіоканалів, а також потужним онлайн-сегментом. BBC фінансується за рахунок ліцензійних зборів, що сплачуються всіма домогосподарствами, які володіють телевізорами.
• Приватні ЗМІ: У Британії діє безліч приватних телекомпаній та радіокомпаній, а також друкованих видань. До найвідоміших належать газети The Guardian, The Times, The Sun, Daily Mail, Daily Telegraph, Channel 4.
• Цифрові ЗМІ: В останні роки все більшого значення набувають онлайн-ЗМІ. Британці активно користуються веб-сайти, соціальні медіа та іншими платформами для отримання новин та інформації.

Мовлення

Радіо

Радіо у Великій Британії залишається важливим засобом масової інформації та розваг. Тут існує широка мережа радіостанцій, яка включає державне радіо, комерційні станції та численні незалежні місцеві мовники. А Британська Мовна Корпорація (BBC) відіграла ключову роль у формуванні радіоландшафту країни, ставши першим у світі національним громадським радіомовником.   Радіо є невід'ємною частиною британської культури, забезпечуючи платформу для інновацій, діалогу та популяризації музики та мистецтва.

Радіо BBC

Найбільш відомими станціями є національні мережі, якими керує ВВС.

• BBC Radio 1 — британська національна радіостанція. Транслює сучасну музику поп та рок. Також станція надає живі сесії ввечері для молоді з певними жанрами та прогамами, такими як хіп-хоп та електроніка. Радіо транслює на FM по всій Великій Британії.
• BBC Radio 1Xtra — британська цифрова радіостанція. Транслює музику африканської діаспори, хіп-хоп, R&B. Веде трансляції спільно з Radio 1.
• BBC Radio 2  – найпопулярніша радіостанція у Великій Британії. Транслює класичну музику та сучасну для старшої аудиторії. Також є різні програми ввечері. Транслюється на FM-радіо через DAB.
• BBC Radio 3 — станція, яка транслює класичну музику, концерти, оперу. Ввечері передає джаз, світову музику, радіодраму. Транслюється на FM.
• BBC Radio 4 — станція поточних подій та мовлення, з новинами та радіодрамами. Транслює новини Today i The World at One на FM та LW.
• BBC Radio 4 Extra — співпрацює з Radio 4. Транслює комедії, драми та різні шоу.
• BBC Radio 5 Live — радіостанція, яка транслює новини, спорт, дискусії, інтерв'ю та телефонні дзвінки. Передається через аналогове радіо в AM.
• BBC Radio 6 Music — спеціалізується на альтернативній музиці. Передається через DAB radio.
• Азіатська мережа BBC  - британська азіатська радіостанція. Транслюється для людей, які цікавляться британським азіатським способом життя. В основному транслює музику, новини англійською мовою, але також є недільні вечірні шоу південноазіатською мовою.
• Всесвітня служба BBC — міжнародний мовник. Транслює радіоновини, промови, дискусії більш ніж 40 мовами на англомовних та цифрових короткохвильових платформах, DAB, FM, та MW.

Комерційне радіо

Доступний на національному рівні — це два комерційні канали: Класичний FM та talkSPORT.

Як і у випадку з BBC, цифрове радіо призвело до багатьох змін, включаючи розгортання місцевих станцій, таких як Радіо X, Поцілунок, Керранг — радіо в інших районах Сполученого Королівства.

Комерційні радіоліцензії присуджують урядовому органу, який рекламує ліцензію на територію та проводить так званий конкурс краси, щоб визначити, якій станції буде надано дозвіл на трансляцію в цій області. Станції подають детальні документи заявки, що містять запропонований формат та результати досліджень, щоб визначити попит на їхній конкретний стиль мовлення.

Більшість місцевих комерційних станцій у Сполученому Королівстві транслюються до міста або групи міст з другим рівнем регіональних станцій, що охоплюють більші райони, такі як Північно-Західна Англія. Переважним форматом є поп-музика, але багато інших смаків також обслуговуються, особливо в Лондоні та великих містах, а також на цифровому радіо.

Замість того, щоб працювати як незалежні організації, багато місцевих радіостанцій належать великим радіогрупам, які транслюють подібний формат у багатьох областях. Найбільшим оперативним  радіо є  Глобальне радіо, яке викупило колишню медіагрупу Медіа GCap. Інші власники — це Radio Bauer та Wireless Group в основному володіють станціями, які транслюють у густонаселених міських районах.

Багато з цих станцій, включаючи всі станції BBC, також доступні через послуги цифрового телебачення.

Громадське радіо

Громадські радіостанції транслюються на невеликій території, і зобов'язані бути некомерційними організаціями, що належать місцевому населенню, на яких мовники в основному є волонтерами. Вони визнані відповідно до закону про зв'язок 2003 року  як окремий третій рівень радіо у Сполученому Королівстві.

Пілотна схема Access Radio, запущена в 2002 році, надала п'ятнадцяти станціям, включаючи Resonance FM і ALL FM, пробні ліцензії, і це перетворилося на жвавий сектор, під наглядом Асоціації ЗМІ спільноти.

Мовники переважно обслуговують легко визначену расову спільноту, таку як Asian Star Radio, або географічно визначену спільноту, таку як Coast FM, Speysound Radio. Вони також можуть обслуговувати релігійні групи, такі як християнська радіостанція Branch FM. Крім того, вони також можуть бути пов'язані з університетами та студентськими спілками, які керують станціями за ліцензією громади, наприклад: Smoke Radio, Demon FM та Spark FM.

Лікарняне радіо

Лікарняне радіо — це форма аудіомовлення, вироблена спеціально для стаціонарних лікарень, в першу чергу у Сполученому Королівстві. Було виявлено, що лікарняне радіо корисне для пацієнтів, піднімає їхній настрій і допомагає відновленню. У Великобританії є сотні лікарняних радіостанцій. Лікарняні радіостанції укомплектовані та управляються волонтерами.

Студентське радіо

Кампусне радіо (коледжне радіо, університетське радіо або студентське радіо) — це тип радіостанції, якою керують студенти коледжу, університету або іншого навчального закладу. Програмування може бути виключно створене або вироблене студентами, або може включати програмні внески місцевої громади, в якій базується радіостанція.

Багато радіостанцій кампусу транслють різноманітні програми, включаючи новини (часто місцеві), спорт (часто пов'язані з кампусом) та розмовні програми, а також загальну музику.

Телебачення

Регулярне телевізійне мовлення у Великобританії почалося у 1934 році. Свою діяльність розпочало як державна служба, яка була вільною від реклами. На даний момент Велика Британія має набір послуг безкоштовного ефіру, безкоштовного перегляду та підписки. Є шість основних власників каналів, які відповідають за більшість переглядів матеріалів.

Королівське телевізійне товариство (RTS) — це британська освітня благодійна організація для обговорення та аналізу телебачення в усіх його формах, минулому, теперішньому та майбутньому. Це найстаріше телевізійне товариство у світ.

BBC Television

Телевізійне мовлення Великобританії перебуває у виданні Бі-Бі-Сі (яка має громадсько-корпоративний статус).

BBC — установа, утворена у 1927 з метою здійснення виключного права на радіомовлення, а від 1936 — телетрансляції у Британії. З1938 транслює передачі для закордонних слухачів, на сьогодні 36 мовами, в тому числі й українською.

До 1954 року, коли влада дозволила у Великобританії комерційне ТБ, що фінан-сувалося приватними компаніями, BBC була монополістом і в сфері телебачення, яке набирало обертів. Прагнення забезпечити високий рейтинг комерційного мовлення змушувало і досі змушує телекомпанії відмовлятись від якісних, але низькорейтингових передач на користь програм, що гарантовано збирають біля телеекранів масову аудиторію.

Телеканали

Безкоштовні канали — BBC One, BBC Two, BBC Three, BBC Four (мистецтво та культура), CBBC (дитячий канал), CBeebies (дошкільний канал), BBC News, BBC Parliament, BBC Scotland, BBC Alba.

Послуги інтернет-телебачення — BBC iPlayer.

Channel 4

Відколи Channel 4 був створений у 1982 році, він був у центрі національних розмов і каталізатором для створення передового світового сектору виробництва у Великобританії.

Охоплення основного каналу Channel 4 усіх британців у середньому на місяць — 47 мільйонів людей.

Канал 4 є безкоштовним і доступним для всієї Великобританії. У них є найбільший у Великобританії безкоштовний потоковий сервіс, а також мережа з 12 телевізійних каналів.

У липні 2021 році уряд Британії хотів приватизувати канал через те, що ландшафт телемовлення «змінився до невпізнання» з 1982 року. А у лютому 2022 року члени парламенту від Консервативної партії, закликали міністрів припинити плани щодо приватизації станції.

Телеканали

Безкоштовні канали — Channel 4, Channel 4 HD, More4, E4, E4 Extra, Film4, 4seven, 4seven HD.

Канали з підпискою — E4 HD, More4 HD, Film4 HD.

ITV

ITV Studios — масштабний і глобальний творець, власник і розповсюджувач високоякісного телевізійного контенту. Вона працює в 13 країнах, на 60 лейблах і має глобальну дистриб'юторську мережу. Він диверсифікований за жанром, географією та замовником на ключових творчих ринках у всьому світі. Заснована в 1955 році для конкуренції BBC.

ITV Studios налагодила відносини з ключовими покупцями контенту та провідними творчими талантами на цих ринках; і завдяки загальній бібліотеці вмісту понад 90 000 годин, він також є одним із провідних глобальних дистриб'юторів.

Дохід отримує від підписки на потокове передавання через рівень без реклами ITVX Premium. Монетизує взаємодію зі споживачами через конкурси, пов'язані з брендами програми. Також дохід отримує від третіх сторін від розповсюдження каналів і потокових послуг на інших платформах і службах.

Телеканали

Безкоштовні канали — ITV1 , ITV2 , ITV3 , ITV4 , ITVBe.

Послуги інтернет-телебачення — ITVX.

Sky

Sky — європейська телекомпанія, що належить глобальному американському медіаконгломерату Comcast. Sky Television було запущено в 1989 році з 4-канальним прийомом через супутник.

Sky є однією з найпотужніших медіакомпаній в історії британського мовлення. Він продовжує контролювати права платного телебачення на 90 відсотків продукції Голлівуду, усі матчі Прем'єр-ліги та ряд популярних американських програм, таких як «Друзі» та «Швидка допомога».

Він має єдину послугу супутникового розповсюдження платного телебачення в країні та транслює практично всі канали, доступні зараз на ринку платного телебачення — від Discovery до Cartoon Network, BBC та UK Gold.

З 2012 року Sky керує службою потокового передавання Інтернет-телебачення Now, яка пропонує підписку без контракту на певний термін.

Телеканали

Безкоштовні канали — Challenge, Sky Arts, Sky Mix HD, Sky News.

Канали з підпискою — Sky Arts HD, Sky Atlantic, Sky Comedy, Sky Crime, Sky Documentaries, Sky Kids, Sky Max, Sky Nature, Sky News HD, Sky Replay, Sky Showcase, Sky Witness, Sky Cinema, Sky Sports.

Послуги інтернет-телебачення — Sky Go.

Channel 5

Канал 5 був запущеним у березні 1997 року. Рекламна кампанія перед запуском підкреслювала сучасність нової станції за допомогою слогану «Дай мені 5» та яскравого логотипу, що містить цифру 5 у колі на тлі «штрих-коду» цукеркових смужок. Початкова реакція критиків на такий «вертикальний» стиль подачі новин була, м'яко кажучи, неоднозначною. Зараз, звичайно, це стало стандартом майже для кожної програми новин.

Телеканали

Безкоштовні канали — Канал 5, 5Action, 5Select, 5Star, 5USA.

Канали з підпискою — 5 Екшн HD.

BBC (British Broadcasting Corporation)

Докладніше: BBC

British Broadcasting Corporation, абревіатура BBC — британська компанія суспільного телерадіомовлення. За кількістю слухачів найбільша телерадіомовна компанія у світі.

За кількістю слухачів найбільша телерадіомовна компанія у світі. У штаті корпорації працює більш ніж 22 000 осіб у всьому світі (зокрема й в Україні), понад 16 000 із яких працюють у державному секторі.

Штаб-квартира корпорації знаходиться у Broadcasting House у Вестмінстері, Лондон.

Керівний орган корпорації — «Бі-Бі-Сі Траст», однак у її установчих документах зазначено, що компанія незалежна від стороннього впливу й підзвітна тільки перед глядачами й слухачами. Основний девіз компанії — «Інформувати, навчати і розважати». Річний бюджет — 4 мільярди фунтів.

Історія

Бі-Бі-Сі заснована 1922 року групою підприємств як приватна компанія. Перша радіопрограма вийшла 14 листопада 1922 року. Лише через п'ять років, у 1927 році, компанії надали королівський привілей, її націоналізував уряд, хоча вона й залишилася незалежною в редакційній політиці і має широке самоврядування. З 1929 року використовувався передавач у Лондоні, до 1930 року вже регулярні телепрограми транслювалися з використанням антени в ^[en].

Baird's company, зараз відома як BBC One, запустила телевізійне виробництво 2 серпня 1932 року. До перерви у мовленні, спричиненої Другою світовою війною, аудиторія каналу налічувала 25—40 тис. будинків. Перерва була зумовлена тим, що УКХ-передачі служили б відмінним пеленгом для німецьких бомбардувальників, та й інженери і техніки були необхідні для військових цілей.

Всесвітня служба BBC розпочала мовлення 1932 року. 2011 року бюджет служби становив 272 млн фунтів (близько 430 млн доларів), а загальна аудиторія телепрограм і радіопрограм, а також інтернет-сайтів, склала 241 млн людей по всьому світу.

1946 року телемовлення відновилося з Александра Пелес. The BBC Television Service виробляв трансляцію різноманітних програм, що охоплюють широку аудиторію.

BBC TV перейменували в BBC1 у 1964 році після запуску BBC2 — третього за рейтингом каналу у Великій Британії (другим був ITV). Пожежа на електростанції Battersea викликала велике вимкнення електроенергії по Лондону, що відклало запуск каналу, запланований на 20 квітня 1964 року. Відкриття каналу відбувалось при свічках. BBC2 — перший із британських каналів став мовити в діапазоні ультрависоких частот (УВЧ).

За роки компанія розширила своє мовлення майже на всі регіони світу й додала до радіомовлення телебачення й інтернет. Українська служба Бі-Бі-Сі теж представлена у Всесвітній службі. Бі-Бі-Сі також відома завдяки якісним інформаційним та розважальним програмам, які вона продає іншим компаніям. Отримує фінансову підтримку від держави.

The Guardian

Докладніше: The Guardian

The Guardian — британська газета, що належить Guardian Media Group. Виходить у Лондоні і Манчестері. Вважається однією з найкращих газет Великої Британії. Була заснована в 1821 році під назвою «Манчестер Ґардіан» і стала щоденною газетою в 1855 році. У 1959 році слово «Манчестер» з назви прибрали, оскільки газета стала загальнонаціональним щоденником із міжнародною репутацією.

Історія та сьогодення

Нині «Ґардіан» — один із найповажніших медіаканалів світу. Заснував його манчестерський торговець бавовни і за сумісництвом журналіст Джон Едвар Тейлор, який вирішив видавати газету під впливом подій, що відбулися 16 серпня 1819 року й отримали назву Манчестерська бійня. Із дня заснування до 1959 року газета видавалася під назвою «The Manchester Guardian».

Найвідомішим головним редактором видання був Чарльз Прествіч Скотт, що обіймав цю посаду упродовж 57 років — з 1872 по 1929 рік. За цей час газета стала загальнонаціональною, а сам Скотт проголосив принцип «коментарі можуть бути будь-якими, але факти — священні», якого видання дотримується до сьогодні.

З червня 1936 року «Ґардіан» починає оформлювати засади незалежності. Один із синів Ч. П. Скотта Джон Расел передає права власності на газету піклувальній раді Скотт-Трасту. При цьому одним із головних пріоритетів розвитку видання наголошується збереження традицій незалежної газети. Сім'я Скоттів зберігає інтереси керування до 1984 року. Далі ці функції перекладаються на «Ґардіан Медіа Груп», а власником єдиної акції газети залишається Скотт-Траст, якому належать й інші медіа, прибуток при цьому перерозподіляється й на фінансування головної газети. Головний редактор «Ґардіан» — член наглядової ради її директорів.

The Times

Докладніше: The Times

The Times — британська щоденна національна газета, що базується в Лондоні. Вона почалася в 1785 році під назвою The Daily Universal Register, прийнявши свою сучасну назву 1 січня 1788 року. The Times і її дочірня газета The Sunday Times (заснована в 1821 році) видаються Times Media, з 1981 року дочірньою компанією News UK, у свою чергу, повністю належить News Corp. The Times і The Sunday Times, які не мають спільного редакційного персоналу, були засновані незалежно і мають спільну власність лише з 1966 року.[2] Загалом політична позиція The Times вважається правоцентристською.

Історія та сьогодення

The Times була заснована видавцем Джоном Уолтером (1738—1812) 1 січня 1785 року як The Daily Universal Register  з Уолтером у ролі редактора.  Уолтер втратив роботу наприкінці 1784 року після того, як страхова компанія, в якій він працював, збанкрутувала через збитки від ямайського урагану. Залишившись без роботи, Уолтер розпочав новий бізнес.  У той час Генрі Джонсон винайшов логографію, нову типографіку, яка, як вважають, була швидшою та точнішою (хоча через три роки вона виявилася менш ефективною, ніж рекламувалося). Вальтер купив патент на логографію і на його основі відкрив друкарню для випуску книг.  Перша публікація газети The Daily Universal Register відбулася 1 січня 1785 року. Уолтер змінив назву після 940 видань 1 січня 1788 року на The Times .  У 1803 році Вальтер передав право власності та редакцію своєму однойменному синові .  Піонерські зусилля Волтера-старшого отримати континентальні новини, особливо з Франції, допомогли створити репутацію газети серед політиків і фінансистів, незважаючи на шістнадцятимісячне ув'язнення у в'язниці Ньюгейт за наклепи, надруковані в The Times .

Сьогодні The Times та The Sunday Times видаються компанією Times Media Limited, яка повністю належить News UK & Ireland Ltd. Своєю чергою News UK & Ireland повністю належить News Corp, глобальній медіакомпанії медіамагната Руперта Мердока, яка має медіа на кількох континентах.

У The Times і The Sunday Times декларують зобов'язання створювати якісну журналістику. У своїй роботі журналісти цих редакцій керуються положеннями Незалежної організації зі стандартів преси (Independent Press Standards Organisation (IPSO)), яка має повноваження розглядати скарги та накладати штрафи та Кодексом поведінки редакторів, якого дотримується IPSO. У The Times серйозно ставляться до скарг на редакційний контент і навіть мають коротку політику скарг.

Daily Mail

Докладніше: Daily Mail

Daily Mail — британська щоденна бульварна газета середнього ринку, що видається в Лондоні. Вона була заснована в 1896 році. Станом на 2020 рік це була найбільш високооплачувана газета у Великобританії.  Його споріднена газета The Mail on Sunday була запущена в 1982 році, шотландське видання було запущено в 1947 році, а ірландське видання в 2006 році. Вміст газети з'являється на веб-сайті новин MailOnline, хоча веб-сайтом керують окремо та мають свій власний редактор.

Газета належить Daily Mail і General Trust .  Джонатан Гармсворт, 4-й віконт Ротермір, правнук одного з перших співзасновників, є головою правління та власником контрольного пакету акцій Daily Mail і General Trust, тоді як повсякденні редакційні рішення для газети, як правило, зроблено командою під керівництвом редактора. Тед Веріті змінив Джорді Грейга на посаді редактора 17 листопада 2021 року.

Історія

Daily Mail , створена Альфредом Гармсвортом (пізніше віконтом Норткліффом) та його братом Гарольдом (пізніше віконтом Ротерміром), була вперше опублікована 4 травня 1896 року. Вона мала негайний успіх.  Вона коштувала півпенса в той час, коли інші лондонські щоденні газети коштували один пенні, і була більш популістською за тоном і лаконічнішою у висвітленні, ніж її конкуренти. Запланований тираж становив 100 000 примірників, але тираж першого дня становив 397 215, і довелося придбати додаткові друкарні, щоб підтримувати тираж, який зріс до 500 000 у 1899 році. Лорд Солсбері , прем'єр-міністр Сполученого Королівства 19-го століття, відкинув Daily Mail як «газету, створену офісними хлопцями для офісних хлопців».  До 1902 року, наприкінці англо -бурських війн, тираж перевищив мільйон, що зробило його найбільшим у світі.

The Daily Telegraph

Докладніше: The Daily Telegraph

The Daily Telegraph , відома в Інтернеті та в інших місцях як The Telegraph , є британською щоденною консервативною широкоформатною газетою, що видається в Лондоні Telegraph Media Group і поширюється у Великій Британії та за кордоном. Її заснував Артур Б. Слей у 1855 році як The Daily Telegraph & Courier . The Telegraph вважається газетою рекордів . Гасло газети «Було, є і буде» було включено до її емблеми, яка використовувалася понад століття, починаючи з 1858 року.

Тираж газети становив 363 183 у грудні 2018 року, зменшившись майже на 80 % з 1,4 мільйона в 1980 році.  Тираж зменшувався ще більше, поки не було вилучено з аудиту тиражів газет у 2019 році ^. , газета Sunday Telegraph, яка почалася в 1961 році, мала тираж 281 025 станом на грудень 2018 року.  Дві сестринські газети видаються окремо, з різними редакційними кадрами, але існує перехресне використання історій. Він політично консервативний і підтримує Консервативну партію .

The Telegraph опублікував ряд новин, у тому числі про початок Другої світової війни репортером-початківцем Клер Холлінгворт, названу «репортажем століття», скандал із парламентськими витратами 2009 року, який призвів до низки значних профільних політичних відставок і за що її було названо британською газетою року 2009   – її таємне розслідування 2016 року про тренера збірної Англії Сема Еллардайса  та файли Lockdown у 2023 році.

Заснування та рання історія

Daily Telegraph and Courier була заснована полковником Артуром Б. Слеєм у червні 1855 року, щоб висловити особисту скаргу на майбутнього головнокомандувача британської армії принца Джорджа, герцога Кембриджського .  Джозеф Мозес Леві, власник The Sunday Times , погодився надрукувати газету, і перше видання було опубліковано 29 червня 1855 року. Газета коштувала 2 d і мала чотири сторінки.

Однак газета не мала успіху, і Слей не зміг оплатити Леві рахунок за друк.  Леві перебрав газету, його мета полягала в тому, щоб випускати дешевшу газету, ніж його головні конкуренти в Лондоні, Daily News і The Morning Post , щоб збільшити розмір загального ринку. Леві призначив свого сина ^{Едварда} Леві-Лоусона, лорда Бернхема ^та Торнтона ^Лі Ганта редагувати газету. Лорд Бернем перезапустив газету як The Daily Telegraph із гаслом «найбільша, найкраща та найдешевша газета у світі».  Хант виклав принципи газети в меморандумі, надісланому Леві: «Ми повинні повідомляти про всі вражаючі події в науці, щоб розумна публіка могла зрозуміти, що сталося, і побачити його вплив на наше повсякденне життя та наше майбутнє. Цей же принцип повинен застосовуватися до всіх інших подій — до моди, до нових винаходів, до нових методів ведення бізнесу».

Channel 4

Докладніше: Channel 4

Channel 4 — британський безкоштовний громадський телеканал, який належить і управляється Channel Four Television Corporation . Він є державною власністю, але, на відміну від BBC, не отримує державного фінансування і повністю фінансується своєю комерційною діяльністю, включаючи рекламу .  Він почав свою трансляцію в 1982 році і був створений для надання четвертої телевізійної послуги у Сполученому Королівстві. У той час єдиними іншими каналами були BBC1 і BBC2, що фінансувалися за ліцензією, і єдина мережа комерційного мовлення ITV .

Спочатку станція була дочірньою компанією Незалежного органу телерадіомовлення (IBA), станція зараз належить і управляється Channel Four Television Corporation, державною корпорацією Департаменту культури, ЗМІ та спорту, яка була заснована в 1990 році і почав працювати в 1993 році. До 2010 року Channel 4 не транслював в Уельсі, але багато його програм було повторно транслювалося там валлійським четвертим каналом S4C . У 2010 році Channel 4 розширив свої послуги на Уельс і став загальнонаціональним телеканалом. Штаб-квартира мережі знаходиться в Лондоні та Лідсі, а творчі центри — у Глазго та Брістолі .

Історія

До Channel 4 і S4C Британія мала три служби наземного телебачення: BBC1 , BBC2 та ITV . Закон про телерадіомовлення 1980 року розпочав процес додавання четвертого; Канал 4 був офіційно створений разом із валлійським аналогом згідно з актом парламенту в 1982 році. Після кількох місяців пробного мовлення він розпочав заплановані трансляції 2 листопада 1982 року з Будинку Скала, колишнього місця театру Скала .

Ідея другого комерційного мовника у Сполученому Королівстві існувала з моменту заснування ITV у 1954 році та його подальшого запуску в 1955 році; ідея «ITV2» була довгоочікуваною та наполегливою. Дійсно, телевізори, які продавалися протягом 1970-х і початку 1980-х років, часто мали запасну кнопку налаштування з позначкою «ITV 2» або «IBA 2». Протягом усієї історії ITV і доти, поки канал 4 нарешті не став реальністю, існував постійний діалог між GPO, урядом, компаніями ITV та іншими зацікавленими сторонами щодо форми такого розширення комерційного мовлення. Швидше за все, політика мала найбільший вплив, що призвело до затримки майже на три десятиліття, перш ніж другий комерційний канал став реальністю.

Однією з очевидних переваг «пізнього надходження» каналу було те, що його розподіл частот для кожного передавача вже було організовано на початку 1960-х років, коли очікувався запуск ITV2.  Це призвело до дуже хорошого покриття більшої частини країни та небагатьох проблем із перешкодами для інших передач у Великобританії; різкий контраст із проблемами, пов'язаними із запуском Channel 5 майже 15 років потому.  «ITV2» не слід плутати з цифровим телеканалом ITV, запущеним у 1998 році.

Друкована преса

Довіра та знайомство

Фактори, такі як довіра та знайомство, відіграють ключову роль у перевазі традиційних медіа. Встановлені джерела новин, такі як Бі-Бі-Сі, протягом багатьох років надають надійний та високоякісний контент, що сприяє збереженню довіри аудиторії.

Фізична зовнішня реклама

Час, проведений у цифровому просторі, робить зовнішню фізичну рекламу більш помітною і привабливою. Її простота та фізична присутність забезпечують відчутне нагадування у повсякденному житті, що важливо у світі, насиченому цифровими враженнями.

Стійкість друкованих видань

Незважаючи на зростання цифрових медіа, друковані видання залишаються затребуваними. Їхня стійкість та відродження деяких журналів вказують на зростаюче прагнення до глибокої, якісної журналістики та надійних джерел інформації.

Ці фактори демонструють, що традиційні медіа продовжують відігравати значну роль у нашому житті, забезпечуючи стабільність, довіру та спадкоємність у постійно змінюваному світі цифрових технологій.

Звіт за період з 2022 по 2023 рік підтверджує стабільне споживання друкованих газет у Великій Британії, що суперечить наративу про занепад друкованих видань. Більше того, деякі журнали, такі як Time, показали зростання охоплення аудиторії, що свідчить про інтерес до глибокої і якісної журналістики.

Прогноз на 2024 рік може включати такі можливі варіанти розвитку подій:

1. Подальше зменшення щоденної друкованої продукції газет: В умовах зростання витрат на друк та ослаблення дистриб'юторських мереж багато газет можуть ухвалити рішення про припинення щоденного друку на користь цифрових форматів. Це буде подальшим кроком в адаптації до змінних переваг аудиторії та зниження операційних витрат.

2. Збільшення інвестицій у цифрові платформи та контент: У зв'язку зі зменшенням друкованої продукції медіа-компанії можуть збільшити інвестиції у цифрові платформи та контент, щоб задовольнити зростаючий попит на онлайн-контент. Це може включати розвиток мобільних додатків, покращення веб-сайтів і розширення аудіо- та відеоконтенту.

3. Розширення мережі розповсюдження цифрових видань: Зі зменшенням друкованої продукції газет та збільшенням попиту на цифрові формати компанії можуть активно розвивати мережу розповсюдження цифрових видань. Це включає покращення онлайн-маркетингу, партнерства з цифровими платформами і розвиток систем підписки.

4. Інновації в галузі монетизації цифрового контенту: Зі збільшенням аудиторії на цифрових платформах медіа-компанії можуть активно шукати інноваційні методи монетизації контенту, такі як впровадження платних підписок, розвиток рекламних моделей або створення преміальних послуг.

5. Зростання ролі соціальних медіа та агрегаторів новин: У світлі змін у споживчій поведінці та збільшення активності у соціальних медіа медіа-компанії можуть посилити свою присутність у соціальних мережах та розвивати співпрацю з агрегаторами новин для розширення своєї аудиторії та збільшення охоплення.

Разом із цим зовнішня реклама, включаючи білборди, переживає своє повернення.

Незважаючи на широке поширення цифрових медіа, традиційні форми реклами продовжують відігравати значну роль у нашому житті. Замість того, щоб бути заміненими цифровими ЗМІ, традиційні медіа процвітають, про що свідчить здатність Бі-Бі-Сі щотижня охоплювати 91 % дорослого населення Великої Британії. Це видатне досягнення та свідчення неперехідної привабливості надійного та високоякісного контенту. Це вказує на те, що довіра та знайомство, пов'язані з усталеними джерелами новин, як і раніше, мають значну цінність в епоху швидкоплинних цифрових тенденцій. Ця довіра та знайомство є результатом довгої історії надання точних та неупереджених новин і побудови міцних відносин з аудиторією.

В результаті, традиційні медіа продовжують залишатися важливим джерелом інформації для багатьох людей, забезпечуючи їм відчуття стабільності та спадкоємності в світі, що постійно змінюється. Цікаво, що традиційна зовнішня реклама, зокрема білборди, переживає відродження. В епоху, коли цифровий безлад повсюди, простота і фізична присутність зовнішньої реклами привертають нову увагу. Незважаючи на тимчасовий спад під час пандемії, зовнішня реклама залишається широко поширеним засобом. Це свідчить про неминущу силу фізичної реклами у цифрову епоху. Це відчутне нагадування у нашому повсякденному житті в порівнянні з черговим рухом пальця по екрану.

Економіка ЗМІ

Економіка засобів масової інформації (ЗМІ) Великої Британії є динамічною та важливою частиною загальної економіки країни. ЗМІ охоплюють широкий спектр діяльності, включаючи телебачення, радіо, друковані видання та цифрові платформи. Вони відіграють ключову роль у розвитку культурного розмаїття та демократичного дискурсу, а також сприяють економічному зростанню через створення робочих місць, приваблення інвестицій та експорт контенту. Економіка ЗМІ Великої Британії відіграє важливу роль у медійній ландшафті країни та має значний вплив як на внутрішній, так і на міжнародний рівні. Ця галузь охоплює широкий спектр медійних компаній, від традиційних газет та телеканалів до цифрових платформ та онлайн-видань.

Основними гравцями в економіці ЗМІ Великої Британії є такі відомі газети, як «The Guardian», «The Times», «The Daily Telegraph», а також національні та регіональні телеканали, такі як BBC, ITV, Sky News та Channel 4. Помітне місце також займають цифрові медіа, такі як BuzzFeed UK, HuffPost UK та The Independent.

У 2020 році, ВВП Великої Британії впав на 9,9 %, що стало рекордним падінням за останні 300 років. Це падіння було частково пов'язане з пандемією COVID-19, яка суттєво вплинула на економіку, включаючи сектор ЗМІ. Проте, не дивлячись на це, медіа-індустрія продовжує бути однією з провідних у світі, особливо у сфері цифрових інновацій та творчого контенту.

Лондон залишається одним з найбільших світових центрів для медіа-компаній, а Велика Британія здійснює значний експорт медіа-послуг, включаючи банківські, страхові, брокерські та консультативні послуги, а також послуги у галузі комп'ютерного програмування, що становить близько 10 % світового експорту.

Хоча економіка ЗМІ Великої Британії є однією з найбільших і найрозвинутіших у світі, вона стикається з численними викликами, такими як зміна споживацьких звичок, конкуренція від соціальних мереж та цифрових платформ, а також питання щодо фінансування та моделей доходів у цифровій епохи.

У свою чергу, економіка ЗМІ Великої Британії продовжує відігравати важливу роль у формуванні суспільної думки, розповсюдженні інформації та забезпеченні медійної свободи в країні.

Етичні норми та дезінформація

Етичні норми відіграють важливу роль у медіасистемі Великої Британії. Існує ряд органів, які відповідають за регулювання ЗМІ. Вони встановлюють правила щодо того, що може бути опубліковано, а також обробляють скарги, на поширення неправдивої інформації, що надходять.

Кодекс журналістської етики: Цей кодекс встановлює стандарти поведінки для журналістів у Великій Британії. Він включає такі принципи, як точність інформації, захист приватності осіб, відмова від створення жовтих заголовків, розділення фактів і коментарів тощо. Журналісти зобов'язані дотримуватися цих стандартів, і в разі порушення можуть бути серйозно покарані.

Ofcom: Це незалежний орган влади, який регулює мовлення та телекомунікації у Великій Британії. Ofcom відповідає за порядок дотримання стандартів у сфері мовлення, включаючи стандарти етики в ефірних програмах, рекламі, захист дітей від неприйнятного контенту тощо. Вони також мають повноваження розслідувати скарги на неправомірну поведінку медійників і застосовувати санкції у випадках порушень.

IPSO (Independent Press Standards Organisation): IPSO є незалежним інститутом преси у Великій Британії, який відповідає за забезпечення дотримання стандартів журналістської етики. Організація приймає скарги від читачів та інших зацікавлених сторін на порушення пресою етичних норм, включаючи відомість, точність інформації, захист приватності тощо. Він також веде розслідування у цих випадках. IPSO також надає допомогу та поради журналістам та видавцям стосовно відповідності їхньої діяльності стандартам журналістики.

Проблема дезінформації впливає на медіасистему Великої Британії:

1.Через соціальні мережі

Розповсюдження змісту без перевірки: Британські медіа часто користуються соціальними мережами для поширення своїх матеріалів. Однак, неправдива інформація, яка походить з ненадійних джерел або сторінок, може потрапити в їхні стрічки через алгоритми рекомендацій, що дозволяє швидко розповсюджувати дезінформацію.

За допомогою маніпуляції громадською думкою: Деякі особи або групи можуть використовувати соціальні мережі для маніпулювання громадською думкою у Великій Британії, впливаючи на думку громадян через поширення дезінформації.

2.Через онлайн-ЗМІ: Натиск на трафік та перегляди: Деякі британські онлайн-ЗМІ можуть прагнути збільшити свою аудиторію та перегляди шляхом публікації сенсаційних заголовків або матеріалів, які можуть бути неправдивими або непідтвердженими. Це може призвести до поширення дезінформації серед їхніх глядачів та читачів.

Через недостатнє редагування та перевірку фактів: У зв'язку зі швидкістю новиннєвої стрічки, деякі ЗМІ можуть не проводити достатньої перевірки фактів та редагування матеріалів перед їхньою публікацією, що може призвести до поширення неправдивої інформації.

3.Через брак контролю: Обмеженість регуляції: Онлайн-медіа в Великій Британії можуть бути менш регульованими порівняно з традиційними ЗМІ, що може зробити їх більш вразливими до поширення дезінформації без значних перешкод.

Через анонімність та швидкість поширення: Онлайн-середовище дозволяє анонімним користувачам легко поширювати дезінформацію та завдавати шкоди без відчуття відповідальності.

Історичний контекст

BBC, відома як Британська телерадіомовна корпорація, була заснована 18 жовтня 1922 року групою провідних виробників бездротового зв'язку, включаючи Марконі.

Щоденна радіостанція BBC була створена 14 листопада 1922 року в студії Марконі, 2LO, на Стренді. Генеральним директором став Джон Рейт. BBC надавала новини, музичні драми та програми, і швидко стала доступною по всій країні.

Перше видання The Radio Times містило список небагатьох пропонованих програм, поради для радіолюбителів-початківців і численні рекламні оголошення новоствореної радіоіндустрії.

З 1924 року радіо BBC використовувало «піпси» для позначення Гринвіцького сигналу часу (GTS)(кожної години на радіо). Сигнали GTS можна почути на BBC Radio 4 та інших мережах BBC. Сигнали часу також існують і в інших країнах.

.BBC була заснована Королівською хартією як Британська телерадіомовна корпорація. Генеральним директором був Сер Джон Рейт, який вініс основні політичні функції компанії. Використовуючи частоти BBC, Джон Логі Берд транслював деякі зі своїх перших експериментальних телевізійних передач зі студій поблизу Ковент-Гарден у Лондоні. Зображення були чорно-білі, створені механічними засобами за допомогою скануючого диска, що складався всього з 30 ліній чіткості.

Під час Другої світової війни телевізійне мовлення було призупинено з 1939 до 1946 року. У 1955 році з'явився новий телеканал ITV, який став конкурентом для BBC. У 1964 році BBC запустила другий телеканал під назвою BBC 2, перейменувавши перший на BBC 1. 1 липня 1967 року BBC 2 став першим кольоровим телеканалом, а пізніше до нього приєдналися BBC 1 і ITV.

Телевізійні новини стали невід'ємною частиною телевізійних програм. Вони дебютували 5 липня 1954 року і починалися з огляду актуальних подій та кінохроніки. Ведучі новин, Річард Бейкер і Джон Снагге, не були видимі на екрані, щоб не відволікати глядачів і забезпечити об'єктивність інформації. Першими новинами були мирні переговори в Індо-Китаї, а згодом йшли  повідомлення про французів у Тунісі.

Телевізійні новини зіткнулися з викликами, пов'язаними з ілюстрацією сюжетів, що не задовольняло глядачів порівняно з радіо. Директор News Tahu Hole висловив свої занепокоєння щодо обмежень, пов'язаних з отриманням новинних фільмів через літаки та митницю.

У 1955 році телевізійні новини отримали більше часу в ефірі та стали популярними, з'явився візуальний формат програм новин. Вони стали цінним джерелом інформації, транслюючи кризу у Суецькому каналі та події в Угорщині прямо до домівок глядачів. Сьогодні головні новини на BBC One доповнюються новинним каналом, який пропонує цілодобовий доступ до останніх новин, а також можливість переглядати їх онлайн.

Медіацентри

Сполучене Королівство має яскравий і добре сформований медіаландшафт з кількома великими медіацентрами по всій країні.

Лондон

Як столиця та найбільше місто, Лондон, безсумнівно, є найбільшим медіа-центром у Великобританії. Він є домом для багатьох великих мовників, газет і медіа-організацій, зокрема:

• BBC (British Broadcasting Corporation) — національна телерадіокомпанія Великобританії зі штаб-квартирою в Broadcasting House. Вона була заснована у 1922 році і має широкий спектр медійних послуг, включаючи телебачення, радіо та онлайн-платформи.
• ITN (Незалежні телевізійні новини) — головний постачальник новин для комерційних мовників, таких як ITV і Channel 4. Вона була заснована в 1955 році, як частина незалежної мережі телеканалів Independent Television (ITV).
• Sky News — підрозділ новин Sky, великого супутникового мовника. Вона була запущена в 1989 році як частина британської медіагрупи Sky, і є частиною холдингу Comcast. Sky News є однією з найбільших новинних мереж у Великобританії та Європі, і вона відома своєю широкою покриттям подій по всьому світу.
• The Guardian, The Times, The Daily Telegraph і The Daily Mail — деякі з найбільш читаних і впливових національних газет країни. Кожна з цих газет має свою власну аудиторію та стиль журналістики, що відображається в їхньому покритті новин та підходах до аналізу подій.

Манчестер

Манчестер, який часто називають «Медіамістом Великобританії», є значним медіа-центром на північному заході Англії. У ньому розміщуються:

• BBC North — головні виробничі потужності BBC за межами Лондона, включаючи філармонічний оркестр BBC. BBC North має ряд важливих функцій, включаючи виробництво телевізійних та радіопрограм, новинних послуг, цифрових продуктів та інформаційних ресурсів. Тут також розташовані студії, офіси та інфраструктура для виробництва і трансляції програм BBC, спрямованих на аудиторію північних регіонів Англії.
• ITV Granada — регіональний підрозділ ITV, який відповідає за створення кількох популярних шоу. ITV Granada відома своєю широкою географічною покриттям, а також якісним та різноманітним вмістом, який включає новини, розважальні програми, документальні фільми, спортивні та культурні передачі.
• MediaCityUK — спеціально побудований медіа-комплекс, у якому розміщені медіа-компанії, зокрема BBC, ITV та медіа-об'єкти Salford University. У MediaCityUK також є різноманітні ресторани, кафе, магазини та інші розважальні та комерційні заклади, які роблять його привабливим місцем для праці та відпочинку для працівників та відвідувачів.

Глазо

Найбільше місто Шотландії є важливим медіа-центром, особливо для шотландських і кельтських ЗМІ:

• BBC Scotland — національний мовник BBC для Шотландії.
• STV (Scottish Television) — найбільший комерційний мовник у Шотландії.
• The Herald і The Scotsman — дві відомі національні газети Шотландії.

Кардіфф

Столиця Уельсу є домом для кількох валлійських медіа-організацій, таких як:

• BBC Cymru Wales — національний мовник BBC для Уельсу.
• ITV Wales — регіональний підрозділ ITV для Уельсу.
• The Western Mail — головна валлійська щоденна газета.

Бірмінгем

У місті Бірмінгем, яке є одним з найбільших міст Великої Британії, знаходяться декілька важливих медіа-центрів та телевізійних студій:

• BBC Birmingham: Бірмінгемське відділення Британського корпорації BBC є одним з найбільших медіа-центрів у місті. Тут створюються різноманітні телевізійні та радіопрограми, а також проводяться зйомки для різних каналів BBC.
• ITV Central: Це відділення телевізійної мережі ITV, яке розташоване у Бірмінгемі. Тут створюються новини, розважальні програми та інші телевізійні вистави для центральної та східної Англії.
• Місцеві радіостанції: У Бірмінгемі також діють кілька місцевих радіостанцій, які мають свої студії та офіси у місті. Ці радіостанції забезпечують місцеві новини, розважальні програми та інші радіошоу для мешканців регіону.
• Медіа-агентства та продюсерські компанії: У Бірмінгемі також діють різні медіа-агентства та продюсерські компанії, які спеціалізуються на виробництві рекламного контенту, документальних фільмів, корпоративних відео та іншого медійного контенту.

Ліверпуль

• BBC Birmingham: Бірмінгемське відділення Британського корпорації BBC є одним з найбільших медіа-центрів у місті. Тут створюються різноманітні телевізійні та радіопрограми, а також проводяться зйомки для різних каналів BBC.
• ITV Central: Це відділення телевізійної мережі ITV, яке розташоване у Бірмінгемі. Тут створюються новини, розважальні програми та інші телевізійні вистави для центральної та східної Англії.
• Місцеві радіостанції: У Бірмінгемі також діють кілька місцевих радіостанцій, які мають свої студії та офіси у місті. Ці радіостанції забезпечують місцеві новини, розважальні програми та інші радіошоу для мешканців регіону.
• Медіа-агентства та продюсерські компанії: У Бірмінгемі також діють різні медіа-агентства та продюсерські компанії, які спеціалізуються на виробництві рекламного контенту, документальних фільмів, корпоративних відео та іншого медійного контенту.

Цифрова та оцифрована преса

Друкована преса у Великій Британії прийняла епоху цифрових технологій, коли багато газет пропонують онлайн-видання та цифрові платформи, щоб задовольнити зміни в звичках медіаспоживання.

Онлайн-видання та веб-сайти

Більшість великих національних, регіональних і місцевих газет у Великій Британії створили сильну присутність в Інтернеті, пропонуючи цифрові видання та повні веб-сайти. Ці веб-сайти пропонують актуальні новини, думки, мультимедійний вміст та інтерактивні функції.

• The Guardian: веб-сайт The Guardian, відомий своєю інноваційною цифровою стратегією, пропонує широке висвітлення новин, блоги, подкасти та мультимедійний вміст.

• The Telegraph: Веб-сайт The Daily Telegraph містить оновлення новин, думки та мультимедійний вміст у різних розділах.

• The Independent: онлайн-платформа The Independent надає новини, аналітику та коментарі на широкий спектр тем.

• The Times і The Sunday Times: веб-сайти цих газет пропонують цифрову підписку, що дозволяє читачам отримувати доступ до їх вмісту в Інтернеті.

Paywalls і моделі підписки

Щоб монетизувати свої цифрові пропозиції та забезпечити стабільні потоки доходу, кілька британських газет запровадили платні програми або моделі підписки для свого онлайн-контенту. Ці моделі зазвичай пропонують обмежену кількість безкоштовних статей, перш ніж вимагати платної підписки для повного доступу.

Приклади газет із цифровими моделями передплати:

• The Times і The Sunday Times
• The Financial Time
• Телеграф

Публікації лише в цифровому форматі

У той час як багато традиційних газет перейшли на цифрові платформи, у Великій Британії також з'явилися публікації лише в цифровому вигляді. Ці видання працюють виключно в Інтернеті та часто зосереджені на мультимедійному вмісті та інтерактивному оповіді.

Приклади лише цифрових новин:

• Huffington Post UK
• BuzzFeed News UK
• The Conversation  

Соціальні медіа

Багато видань використовують соціальні медіа, такі як Twitter, Facebook, Instagram тощо, для поширення своїх новин та взаємодії з аудиторією. Це дозволяє їм досягати більшої аудиторії та залучати нових читачів:

• BBC News: Один з найбільших та найпопулярніших новинних ресурсів у Великобританії, BBC News активно присутній в соціальних мережах, включаючи Facebook, Twitter, Instagram та YouTube. Вони публікують короткі новини, відеорепортажі, аналітичні матеріали та інші контенти для своєї аудиторії.
• The Guardian: Цей прогресивний видання також має сильну присутність в соціальних мережах. Вони публікують різноманітний контент, включаючи новини, коментарі, фотографії та відео, щоб зацікавити свою аудиторію.
• The Independent: Це незалежне видання також активно використовує соціальні мережі для просування свого контенту. Вони регулярно публікують новини, інтерв'ю, аналіз та інші матеріали на своїх сторінках в Facebook, Twitter та Instagram.
• Sky News: Як частина медіагрупи Sky, Sky News є одним з провідних джерел новин у Великобританії. Вони активно використовують соціальні медіа, щоб публікувати свої новини та відеорепортажі, а також спілкуватися з аудиторією.

Посилання

• https://www.theguardian.com/europe
• https://www.telegraph.co.uk/
• https://www.independent.co.uk/
• https://www.thetimes.co.uk/
• https://www.huffingtonpost.co.uk/
• https://www.buzzfeed.com/uk
• https://theconversation.com/uk

Примітки

1. Burns, T. (2016). The BBC: Public Institution and Private World. Springer. ISBN .
2. Bathgate, Gordon (2020). Radio Broadcasting: A History of the Airwaves. Pen and Sword History. ISBN .
3. Berry, Richard (1 квітня 2020). Radio, music, podcasts – BBC Sounds: Public service radio and podcasts in a platform world. Radio Journal:International Studies in Broadcast & Audio Media (англ.). Т. 18, № 1. с. 63—78. doi:10.1386/rjao_00016_1. ISSN 1476-4504. Процитовано 4 червня 2024.
4. Potter, Simon J. (2022). This is the BBC: Entertaining the Nation, Speaking for Britain, 1922-2022. Oxford University Press. ISBN .
5. https://citeseerx.ist.psu.edu/messages/downloadsexceeded.html. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
6. https://rts.org.uk/. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
7. https://www.channel4.com/corporate/about-4/who-we-are/about-channel-4. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
8. . Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 27 травня 2024. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
9. https://www.itvplc.com/about-itv/what-we-do. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
10. https://www.thestreet.com/investing/comcast-tops-q3-earnings-forecast-after-40-billion-sky-deal-14756907. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
11. https://www.theguardian.com/media/1999/feb/01/bskyb. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
12. . Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 27 травня 2024. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
13. Wikiwand - Економіка Великої Британії. Wikiwand (англ.). Процитовано 27 травня 2024.

Посилання

• Медіапутівник по Великій Британії — BBC News
• https://adsider.com/ua/the-guardian-200-rokiv-rozpovidaiemo-pro-istoriiu-vydannia-ta-iuvileynu-kampaniiu/
• https://e-courses.jta.com.ua/e-manuals/svitovi-media/the-times/
• https://www.bbc.com/news/world-europe-18027956
• https://eprints.lse.ac.uk/115249/1/Taylor_the_media_system_published.pdf
• https://www.meltwater.com/en/blog/uk-media-landscape-companies
• https://www.thearkmedia.co.uk/blog/the-uk-media-landscape-in-2024-what-do-we-predict/
• https://reutersinstitute.politics.ox.ac.uk/journalism-media-and-technology-trends-and-predictions-2024
• https://www.radio-uk.co.uk/
• https://en.m.wikipedia.org/wiki/Radio_in_the_United_Kingdom
• https://www.bbc.co.uk/sounds
• https://uk.m.wikipedia.org/wiki/BBC_Radio
• http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=364
• https://en.m.wikipedia.org/wiki/Community_radio
• https://www.bbc.com/news/magazine-19270013
• https://en.m.wikipedia.org/wiki/Campus_radio
• https://www.bbc.com/historyofthebbc/timelines/1920s
• https://en.wikipedia.org/wiki/BBC_News
• https://www.newworldencyclopedia.org/entry/BBC#History
• https://www.bbc.com/news/world-europe-18027956
• https://www.meltwater.com/en/blog/uk-media-landscape-companies
• https://www.spj.org/ethicscode.asp
• https://www.ofcom.org.uk/home
• https://www.ipso.co.uk/

Друковані видання

Велика Британія має багату та жваву видавничу галузь, яка охоплює широкий спектр книг і журналів різних жанрів і тематик. Писарі створювали рукописні книги за багато сотень років до появи друкарського верстата на Британських островах.

Вільям Кекстон був першим англійським друкарем, який створив свою друкарню у Вестмінстері в 1476 році, зробивши знання доступнішими.

У 1477 році Вільям Кекстон у Вестмінстері надрукував «Слова та вислови філософів(Dictes and Sayings of the Philosophers)», який вважається "першою датованою книгою, надрукованою в Англії.

Протягом наступних століть книгодрукування розвивалося завдяки технологічним інноваціям та зростанню грамотності.

У XVIII столітті зростання видавничої галузі та книготоргівлі сприяло виникненню нових жанрів та літературних форм. На той час Лондон став основним центром видавництва, але книговидання почало розвиватися і в інших містах, таких як Оксфорд та Кембридж.

Книгодрукування настільки набрало обертів у Сполученому Королівстві, що станом на 2018-й рік декілька з видавництв Британії входять до чиста найбільших видавців у світі з точки зору прибутку за версією  Publishers Weekly. До цих видавництв входять: Bloomsbury, Cambridge University Press, Informa, Oxford University Press, Pearson, Quarto та RELX Group.

Книговидання

Основні книговидавці

Penguin Random House UK

Одне з найбільших книжкових видавців у Великій Британії, відоме своїм різноманітним асортиментом художньої, документальної та дитячої літератури. Penguin Books була заснована у 1935 році та стала відомою своїми книгами в м'якій обкладинці (paperback), які стали доступними для широкої аудиторії та революціонізували книжкову індустрію. Random House, з іншого боку, була заснована у 1927 році та відома своїми високоякісними книжками в твердій обкладинці (hardcover), а також широким асортиментом авторів та жанрів.

• Hachette UK: велике видавництво з такими видавцями, як Headline, Hodder & Stoughton і Orion Publishing Group, що охоплює різноманітні жанри. Візьмемо до розляду Hodder & Stoughton. Він є головним видавцем Hachette UK, однієї з найбільших видавничих груп Великобританії. Видає широкий асортимент художньої та документальної літератури та відомий своєю професійністю, якістю та доставкою бестселерів у багатьох різних форматах. Історія почалася в 1868 році, коли компанія Hodder & Stoughton була заснована Метью Генрі Ходдером і Томасом Вілберфорсом Стоутоном на Патерностер Роу в Лондоні.
• Simon & Schuster UK — одна з провідних книговидавничих компаній у Великій Британії, що займається наданням найкращої художньої та наукової літератури для читачів будь-якого віку. Компанія , розташована в Лондоні, працює по всьому світу з дочірніми компаніями в США, Канаді, Австралії та Індії. Компанія публікує широке й різноманітне поєднання авторів, починаючи з комерційної художньої літератури, художньої літератури, загальної нон-фікшн і дитячих публікацій. Simon & Schuster UK є домом для таких авторів бестселерів, як Філіппа Грегорі, Колін Гувер, Рупі Каур, Адам Сільвера, Боб Мортімер і Бен Міллер, і це лише деякі. Simon & Schuster UK також виступає партнером з продажу та розповсюдження ряду незалежних і міжнародних видавництв, зокрема Aconyte, Andrews McMeel Publishing, Black Library, Boom! Studios, Canbury Press, Elliott & Thompson, Humanoids, Inner Traditions, Kaplan, Orenda Books, Pegasus Books, Printer's Row, Rebellion, Rockpool Publishing, Skyhorse та  VIZ Media .
• HarperCollins UK: дочірня компанія глобальної видавничої компанії HarperCollins, відомої своєю популярною художньою, документальною та дитячою літературою. Ще один великий гравець на ринку, HarperCollins володіє такими відомими брендами, як HarperCollins UK, HarperCollins Children's Books, William Collins, Fourth Estate, Picador та The Folio Society.
• Pan Macmillan: відомий видавець художньої літератури, нон-фікшн і дитячих книжок із такими виданнями, як Macmillan, Picador і Mantle.
• Видавництво Bloomsbury Publishing: Цей незалежний видавець публікує широкий спектр літератури, включаючи бестселери, класику, наукову літературу, мистецтво, історію, політику та дитячі книги. Bloomsbury Publishing відомий своїми інноваційними та оригінальними списками. Також відомий серією книг Гаррі Поттер.

Orion Publishing Group. Видавнича група Orion заснована в 1991 році і є частиною Hachette UK, яка є провідною видавничою групою Великобританії. Місія полягає в тому, щоб надати найкращу публікацію якомога більшій кількості людей. Відкриті, гнучкі, пристрасні та інноваційні. Видавнича група «Orion» сьогодні видає дев'ять основних видань:

• Gollancz — британська наукова фантастика та фентезі № 1.
• Видавництво Laurence King Publishing  — одне з провідних у світі видавців книг і сувенірів про творче мистецтво.
• Orion Fiction — осередок блискучої комерційної фантастики.
• Orion Spring — дім добробуту та здоров'я, написаний пристрасними знаменитостями та всесвітньо відомими експертами.
• Фенікс — новий літературний відбиток для історій, які залишають свій слід.
• Seven Dials — для найкращої комерційної нон-фікшн, чудово оформленої та виготовленої.
• Trapeze — для комерційної художньої літератури та науково-дослідницьких книг, які починають мовлення.
• Weidenfeld & Nicolson — одне з найпрестижніших і найдинамічніших літературних видань у британському та міжнародному видавництві.
• White Rabbit — присвячений публікації найбільш інноваційних книг і голосів у музиці та літературі.

Quercus Books — засноване у 2004 році, Quercus уже виграло престижну нагороду «Видавець року» та створив репутацію хіт-мейкера: сміливий, амбітний, соціально свідомий та готовий до співпраці. Публікує вісім основних вихідних даних:

• Quercus Fiction — дім бестселерів комерційної та перехресної фантастики.
• Quercus Non-Fiction — для якісної комерційної нон-фікшн. 
• Riverrun — відмінний список, що охоплює художню літературу, серйозну науково-популярну літературу та високоякісні кримінальні твори.
• MacLehose Press — провідне британське видавництво перекладеної літератури.
• Arcadia — придбане видавництво літератури та перекладів, яке входить до списку MacLehose.
• Jo Fletcher Books — видавець наукової фантастики, фентезі та жахів, визнаний критиками.
• Greenfinch — для орієнтованих на ідеї, красиво упакованих нон-фікшн у сферах природи, науки, подорожей і самовдосконалення.
• Laurence King ‘Student and Professional’ за чудові книги експертів з архітектури, мистецтва, дизайну, моди та фотографії.

Незалежні та спеціалізовані видавці

Cambridge University Press

Cambridge University Press є частиною Кембриджського університету та поділяє його місію «вносити внесок у суспільство через пошук освіти, навчання та дослідження на найвищому міжнародному рівні досконалості». Цей зв'язок дає неперевершений досвід у дослідженнях, академічних публікаціях, національних системах освіти, міжнародній освіті та вивченні англійської мови.

Cambridge University Press досліджує, співпрацює та впроваджує інновації, щоб знайти нові сміливі способи поширення знань, ініціювати дослідження та сприяти розумінню. Допомагає людям у всьому світі реалізувати свій потенціал, приносячи користь суспільству та планеті. Завдяки продуктам і послугам інформує про деякі з найактуальніших проблем світу, включаючи зміну клімату, і прагне зменшити наш вплив на навколишнє середовище.

• Faber & Faber: Цей шанований незалежний видавець публікує широкий спектр літератури, включаючи бестселери, класику, поезію, драму, наукову літературу та дитячі книги. Faber & Faber відомий своїм високим рівнем редагування та друку.
• Canongate Books: незалежний видавець, відомий своїм еклектичним асортиментом художньої літератури, документальної літератури та нагородами.
• Nosy Crow: провідний незалежний видавець дитячих книжок, відомий своїми інноваційними та креативними книгами.
• Osprey Publishing: спеціалізований видавець військової історії та ілюстрованих книг на різні теми.
• Fitzcarraldo Editions. Відомі публікацією поезії, художньої літератури та есеїстики, з акцентом на інноваційних та експериментальних роботах.
• Manchester University Press. Видавництво Манчестерського університету, яке публікує широкий спектр наукових робіт з гуманітарних та соціальних наук.
• Peirene Press. Відомі публікацією європейської та латиноамериканської художньої та нехудожньої літератури в перекладі.

Книжкові ярмарки та заходи

• Лондонський книжковий ярмарок є одним із найбільших і найважливіших книжкових ярмарків у світі, який приваблює видавців, авторів і професіоналів галузі з усього світу.
• Інші відомі книжкові події включають Фестиваль Хей, Единбурзький міжнародний книжковий фестиваль і Челтнемський літературний фестиваль.

Видання журналу

Основні видавці журналів

• Bauer Media Group: один із найбільших видавців журналів у Великобританії, відомий такими назвами, як Heat, Closer та Empire. Компанія була заснована в 1875 році та спеціалізується на видавничій, радіо- та цифровій медійній діяльності.
• Hearst UK: дочірня компанія американської медіакомпанії Hearst, яка видає такі журнали, як Cosmopolitan, ELLE і Harper's Bazaar. Вона також працює над цифровими проектами, включаючи веб-сайти та мобільні додатки для своїх видань.
• Condé Nast Britain: британський підрозділ Condé Nast, який видає такі культові журнали, як Vogue, GQ і Tatler. Ці видання відомі своєю елегантністю, стилем та високоякісним контентом у різних сферах, включаючи моду, красу, культуру, технології та стиль життя.
• TI Media: Раніше відомий як IPC Media, TI Media видає такі журнали, як Woman & Home, Country Life і Trusted Reviews. Компанія також активно розвиває свої цифрові платформи, включаючи веб-сайти, мобільні додатки та соціальні медіа, щоб привернути і задовольнити потреби сучасної аудиторії.
• Future Publishing: провідний видавець спеціалізованих журналів, що висвітлюють такі теми, як технології, ігри та музика. Вона також має власний дистрибуційний бізнес, який охоплює друковані видання та онлайн-ресурси.

Видання газет

У Великій Британії існують багато друкованих видань газет. Найвідоміші та найпопулярніші газетні видання:

Якісні газети:

• The Times — відомий своєю серйозністю та об'єктивністю, The Times є одним із старіших та найповажніших друкованих видань у Великій Британії.
• The Guardian — ця газета відома своєю глибокою аналітикою та прогресивним підходом до новинних матеріалів. The Guardian відомий своєю спрямованістю на важливі суспільні та політичні питання.
• The Daily Telegraph — заснований у 1855 році, The Daily Telegraph відомий своєю традиційною консервативною позицією та високим стандартом журналістики.
• Financial Times — ця газета спеціалізується на фінансових та економічних новинах та вважається одним з найповажніших джерел фінансової інформації у світі.
• The Independent — The Independent відомий своєю незалежністю та аналітичним підходом до новин, а також своїм підручником «i» який має більш легкий формат.

Масові газети:

• The Sun — це найпопулярніша масова газета у Великій Британії, відома своїми сенсаційними заголовками та спрямованістю на розважальні новини.
• Daily Mail — за своїми різноманітними рубриками та жвавим стилем, Daily Mail є однією з найбільших і найпопулярніших газет у Великій Британії.
• Daily Mirror — ця газета відома своєю спрямованістю на сенсаційні новини та розважальні матеріали, а також на висвітлення соціальних питань.
• The Daily Star — ще одна масова газета, яка спеціалізується на розважальних та сенсаційних новинах, а також на таблоїдних матеріалах.
• Daily Express — ця газета відома своєю спрямованістю на питання здоров'я, стилю життя та сенсаційні заголовки.

Жовта преса:

• Sunday Sport — це недільна газета, яка відома своїми сенсаційними та скандальними заголовками, а також розповідями про знаменитостей та спорт.
• Daily Sport — ця газета виходить щодня та має схожий стиль зі своєю недільною версією. Вона також відома своїми сенсаційними матеріалами та фотографіями.
• Sunday People — ця недільна газета також відома своїми сенсаційними заголовками та розповідями про знаменитостей, а також має велику кількість розважальних та розважальних матеріалів.
• The Sun on Sunday — це недільна версія популярної газети The Sun. Вона також славиться своїми сенсаційними та розважальними матеріалами.
• Sunday Express — ця газета виходить щонеділі та також відома своїми сенсаційними заголовками та матеріалами про знаменитостей та спорт.

Посилання

• «Printing in England from William Caxton to Christopher Barker: an Exhibition, November 1976 — April 1977»
• https://www.britannica.com/topic/publishing/Book-publishing
• https://www.publishersweekly.com/pw/by-topic/industry-news/publisher-news/article/78036-pearson-is-still-the-world-s-largest-publisher.html
• https://www.hodder.co.uk/imprint/hodder/page/hs-about/
• https://www.simonandschuster.co.uk/p/About-Us/
• https://www.cambridge.org/our-story
• https://www.orionbooks.co.uk/imprint/orion/page/about-orion/
• https://www.quercusbooks.co.uk/imprint/quercus/page/about-us/
• https://www.peirenepress.com/shop/subscription/peirene-subscription/
• https://manchesteruniversitypress.co.uk/
• https://uk.bookshop.org/shop/fitzcarraldoeditions
•  https://www.faber.co.uk/
• https://www.harpercollins.com/
• https://www.bloomsbury.com/us/

Регулювання ЗМІ у Великій Британії

Система регулювання ЗМІ у Великій Британії ґрунтується на принципах свободи слова та саморегулювання. Вона спрямована на забезпечення різноманітності та якості медіаконтенту при захисті суспільних інтересів.

Принципи свободи слова та саморегулювання у Великій Британії

1.   Управління Комісара з інформації (ICO): відповідає за захист персональних даних та дотримання Закону про свободу інформації.

2.   Управління зв'язку (Ofcom): регулює теле- та радіомовлення, а також мобільний і поштовий зв'язок.

3.   Рада преси (PCC): саморегульований орган, що встановлює кодекс етичної поведінки для журналістів друкованих ЗМІ.

4.   Незалежна телевізійна комісія (НТК): регулювала комерційне телебачення з 1991 року до 2003 року, коли її функції були передані Ofcom.

Законодавство:

1.   Закон про телекомунікації 1990 року заснував Ofcom як регулювальний орган у сфері телерадіомовлення.

2.   Закон про захист даних 1998 року заснував ICO та надав людям право на доступ до своїх особистих даних.

3.   Закон про свободу інформації 2000 року надав людям право на доступ до інформації, що зберігається у державних органах.

4.   Закон про аудіовізуальні послуги 2003 року оновив Закон про мовлення і створив Ofcom.

5.   Закон про цифрову економіку 2017 року наділив Ofcom новими повноваженнями з регулювання онлайн-контенту.

Саморегулювання: Саморегулювання відіграє важливу роль у регулюванні ЗМІ у Великій Британії. Галузеві організації, такі як Рада преси, розробили та впровадили кодекси етичної поведінки для своїх членів. Ці кодекси ґрунтуються на принципах точності, неупередженості та справедливості.

Актуальні питання:

1.   Зростаючий вплив соціальних медіа ставить під сумнів традиційні моделі регулювання ЗМІ.

2.   Поширення дезінформації стало серйозною проблемою, з якою стикаються ЗМІ та регулюючі органи.

3.   Зростає загроза ворожості та насильства щодо журналістів.

Система регулювання ЗМІ у Великій Британії постійно підвищує рівень, щоб приймати  нові виклики. Хоча основні принципи свободи вираження думки та саморегулювання залишаються актуальними, нові технології та нові форми ЗМІ вимагають новітніх підходів до регулювання.

Посилання

• https://www.meltwater.com/en/blog/uk-media-landscape-companies

• https://ico.org.uk/
• https://www.ofcom.org.uk/