Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ельжбета Марія Барщевська, в шлюбі Вижиковська (29 листопада 1913, Варшава — 14 жовтня 1987, Варшава) — польська акторка театру та кіно.
| Ельжбета Барщевська | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Elżbieta Barszczewska | ||||
 | ||||
| Народилася | 29 листопада 1913[1][2][3] Варшава, Російська імперія | |||
| Померла | 14 жовтня 1987[1][2][3] (73 роки) Варшава, Республіка Польща | |||
| Поховання | Повонзківський цвинтар | |||
| Громадянство |  Республіка Польща | |||
| Діяльність | акторка, кіноакторка | |||
| Роки діяльності | з 1934 | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Діти | d | |||
| IMDb | nm0058341 | |||
| Нагороди та премії | ||||
       d | ||||
| | ||||
 Ельжбета Барщевська у Вікісховищі | ||||
| Ця стаття містить фрагменти іноземною мовою. |
Біографія
Донька Вітольда Тадеуша Барщевського (1867—1926) та Марії Гелени Шумської (1880—1951). Була одружена з актором Маріаном Вижиковським, у шлюбі з яким мала сина Юліуша, також актора.
Кар'єра
В 1932 році склала випускні іспити в XI Державній жіночій гімназії ім. Марії Конопницької. Мала намір вступити до Школи політичних наук у Варшаві, але зрештою вирішила вивчати акторську майстерність. Закінчила Варшавський державний інститут театрального мистецтва (де й познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком) у 1934 році. Того ж року дебютувала на сцені Польського театру Варшави (пол.Teatr Polski) у ролі Гелени у виставі Шекспіра «Сон літньої ночі» режисера Леона Шиллера.
У другій половині 30-х років 20 ст. визнання критики і велику популярність принесли їй ролі в кіно, передусім Стефанії Рудецької у «Прокажена» (1936), Беати Вільчур та її доньки Марії у «Знахар» (1937), Броньки Моссаковської у «Дівчата з Новолипків» (1937) та Ельжбети Бєцької у «Межі» (1938).
До 1939 р. виступала на сценах театрів Товариства сприяння театральній культурі (ТСТК) й як гість у Національному театрі. Під час окупації працювала офіціанткою в кафе Бодо (пол. Café Bodo) та у Акторки (пол. U Aktorek). Брала участь у підпільному театральному житті. У березні 1941 року була заарештована німцями у справі про вбивство Іґо Сим. Після війни працювала в Польському театрі (1945–62), у Національному театрі (1962–65) і з 1965 по 1987 знову в Польському театрі.
23 серпня 1980 року приєдналася до звернення 64 вчених, письменників і публіцистів до комуністичної влади про переговори зі страйкуючими робітниками.
Останньою прем'єрою, в якій брала участь акторка, стали «Мемуари» Джона Муррела у ролі Сари Бернар. У телевізійному театрі вона виступила в «Піснях Марії де Франс».
Похована на Повонзківському цвинтарі у Варшаві (Алея заслуг, ряд 1, місце 98).
Вибрані театральні вистави
- 1934 — Сон літньої ночі за роль Гелени (реж. Л. Шиллер)
- 1935 — за роль Аніели (реж. Александер Зельверович)
- 1939 — Гамлет у ролі Офелії
- 1945 — Весілля як Марина (реж. Яцек Вощович)
- 1946 — Лілла Венеда як Лілла Венеда (реж. Юліуш Остерва)
- 1947 — Орестія як Електра (реж. Арнольд Шифман)
- 1947 — Гамлет як Офелія (реж. А. Шифман)
- 1948, 1954 — Сід як інфанта (реж. Едмунд Верцінскі)
- 1948 — Фентезі за роль Діани (реж. Е.Верцінський)
- 1953 — Дядя Ваня в ролі Олени Андріївни (реж. Марія Верцінська)
- 1953 — Горштинський у ролі Саломеї (реж. Е. Верцінський)
- 1958 — Нора як Нора (реж. Марія Верцінська)
- 1958 — Мазепа в ролі Амелії (реж. Роман Завистовський)
- 1960 — Гра в любов і смерть за роль Зофії де Курвуазьє (реж. Здзіслав Мрожевський)
- 1961 — Високий мур як Уршуля Дарнєвич (реж. М. Вижиковський)
- 1962 — Високий мур як Уршуля Дарнєвич (реж. Єжи Гоффман)
- 1963 — Електра як Електра (реж. Казімєж Деймек)
- 1964 — Лисиця в залицянні як Подстоліна (реж. Джозеф Вишомірський)
- 1964 — «Вишневий сад» за роль Раневської (реж. Владислав Красновецький)
- 1968 — Лілла Венеда в ролі Рози Венеди (реж. Август Ковальчик)
- 1975 — Пігмаліон у ролі місіс Гіггінс (реж. Анна Мінкевич)
- 1976 — у ролі Марії Стюарт (реж. А. Ковальчик)
- 1978 — Дзяди в ролі місіс Роллінсон (реж. Адам Ганушкевич)
- 1981 — Спогади за роль Сари Бернгардт (реж. Ян Братковський)
Фільмографія
На великому екрані дебютувала ще студенткою у фільмі «Що мій чоловік робить вночі…» режисера Міхала Вашинського; завдяки красі, голосу з цікавим тембром і таланту швидко здобула популярність і визнання аудиторії і критики, стала зіркою. У 1934—1939 роках знялася в таких фільмах:
- 1934 рік:
- What My Husband Does at Night… as Woman at Dance Party, в титрах не вказана
- 1936 рік :
- Пан Твардовський — Нета Твардовська
- Прокажений — Стефція Рудецька
- 1937 рік :
- Дівчата з Новолипків у ролі Броньки Мосаковської
- — Ghost of Stefcia Rudecka (в титрах не вказана)
- Hearts of Flame як Ванда Порембська
- Квак у ролі Беати, дружини професора Вільчура / Марися Вільчувна
- 1938 рік :
- Кордон як Elżbieta Biecka
- Костюшко біля Рацлавиць як Ганка
- Остання бригада як Ewa Żegota
- Професор Вільчур — Марися Чинська, донька Вільчура
- 1939 рік :
- Геній сцени в ролі Саломеї в Горштинському
- Кристинина брехня як Krystyna Olakówna
- На Нему як Юстина Орзельська
- Три серця — Кася, вихованка графині Тинецької
Після війни вона зіграла лише в одному фільмі — «Ритм серця» (1977), реж. Збігнєв Камінський.
Працювала з такими акторами та акторками, як Мечислава Цвикліньська, Стефан Ярач, Казімеж Юноша-Степовський та Станіслава Висоцька.
Ордени та нагороди
- Орден Трудового Прапора 1-го ступеня (1959)
- Орден Трудового Прапора 2-го ступеня (22.07.1949)
- Золотий Хрест Заслуги (двічі: 25 червня 1946, 13 листопада 1953)
- Медаль 10-річчя Народної Польщі (1955)
- Медаль 40-річчя Народної Польщі (1985)
- Знак 1000-ліття Польської Держави (1966)
- Нагрудний знак «Заслужений діяч культури» (1968)
- Золотий знак Пошани «За заслуги перед Варшавою»
- Знак за заслуги перед Польським театром у Варшаві (1976)
Нагороди
- Нагорода міністра закордонних справ за роль Офелії на Шекспірівському фестивалі (1947),
- Державна премія за акторську майстерність 2-го ступеня (1955),
- Премія Столиці Варшави за всю мистецьку діяльність за останні 10 років (1955),
- Премія Столиці Варшави за довічну творчу діяльність (1960),
- Премія видавництва Асоціації ПАКС Влодзімєж Петржак (1972),
- Премія «Homo Varsoviensis '76» — премія тижневика «Столиця» (1977),
- Нагорода міністра культури й мистецтва І ступеня за видатні заслуги в галузі акторської майстерності (1977).
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- e-teatr.pl — 2004.
- Czy wiesz kto to jest?. 1983.
{{}}: Проігноровано невідомий параметр|miejsce=(можливо,|location=?) (); Проігноровано невідомий параметр|redaktor=(); Проігноровано невідомий параметр|s=(); Проігноровано невідомий параметр|wydawca=(можливо,|publisher=?) () - Świerkocka, Ida (2017). Śladami gwiazd II RP. Miejsca, ludzie, historie. Warszawa: Skarpa Warszawska. с. 12. ISBN .
- Świerkocka, Ida (2017). Śladami gwiazd II RP. Miejsca, ludzie, historie. Warszawa: Skarpa Warszawska. с. 14. ISBN .
- Elżbieta Barszczewska | Życie i twórczość | Artysta (пол.)
- Wiernicki, Wacław (1994). Wspomnienia o warszawskich knajpach. Prószyński i S-ka. с. 82. ISBN .
- Władysław Bartoszewski, Warszawski pierścień śmierci, Warszawa 1970, s. 106.
- Apel (dokument KSS KOR, Archiwum Opozycji IV/04.05.43 [b.n.s])
- Rytm serca (1977) (пол.)
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|inventor=() - M.P. z 1950 r. nr 6, poz. 58 «za zasługi położone dla Narodu i Państwa w dziedzinie kultury i sztuki»
- M.P. z 1946 r. nr 145, poz. 283 «za zasługi w dziedzinie sztuki dramatycznej na terenie kraju».
- M.P. z 1953 r. nr 106, poz. 1422 «za zasługi w dziedzinie sztuki teatralnej — w związku z 40-leciem pracy Państwowego Teatru Polskiego w Warszawie».
Бібліографія
- Filler, Witold (1998). Elżbieta Barszczewska. Poczet aktorów polskich: Od Solskiego do Lindy. Warszawa. с. 14–16. ISBN .
Посилання
- Elżbieta Barszczewska w bazie IMDb (ang.)
- Elżbieta Barszczewska на сайті Filmweb.pl (пол.)
- Elżbieta Barszczewska на сайті filmpolski.pl (пол.)
- Elżbieta Barszczewska, [w:] Encyklopedia teatru polskiego (osoby). [online] [dostęp 2021-04-09] .
- Elżbieta Barszczewska na zdjęciach w bazie Filmoteki Narodowej «Fototeka»
- Elżbieta Barszczewska w bazie Akademii Polskiego Filmu
- Elżbieta Barszczewska na zdjęciach w bibliotece Polona
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elzhbeta Mariya Barshevska v shlyubi Vizhikovska 29 listopada 1913 Varshava 14 zhovtnya 1987 Varshava polska aktorka teatru ta kino Elzhbeta Barshevskapol Elzbieta BarszczewskaNarodilasya29 listopada 1913 1913 11 29 1 2 3 Varshava Rosijska imperiyaPomerla14 zhovtnya 1987 1987 10 14 1 2 3 73 roki Varshava Respublika PolshaPohovannyaPovonzkivskij cvintarGromadyanstvo Respublika PolshaDiyalnistaktorka kinoaktorkaRoki diyalnostiz 1934U shlyubi zdDitidIMDbnm0058341Nagorodi ta premiyiHonorary badge For Merits for Warsaw d Elzhbeta Barshevska u VikishovishiCya stattya mistit neperekladeni fragmenti inozemnoyu movoyu Vi mozhete dopomogti proyektu pereklavshi yih ukrayinskoyu Elzhbeta Barshevska Vanda Porembska v kadri z filmu Palayuchi sercya 1937 Elzhbeta Barshevska Yustina Ozhelska u filmi Na Niyemni 1939 Mogila Elzhbeti Barshevskoyi na Povonzkomu kladovishi u VarshaviBiografiyaDonka Vitolda Tadeusha Barshevskogo 1867 1926 ta Mariyi Geleni Shumskoyi 1880 1951 Bula odruzhena z aktorom Marianom Vizhikovskim u shlyubi z yakim mala sina Yuliusha takozh aktora Kar yeraV 1932 roci sklala vipuskni ispiti v XI Derzhavnij zhinochij gimnaziyi im Mariyi Konopnickoyi Mala namir vstupiti do Shkoli politichnih nauk u Varshavi ale zreshtoyu virishila vivchati aktorsku majsternist Zakinchila Varshavskij derzhavnij institut teatralnogo mistectva de j poznajomilasya zi svoyim majbutnim cholovikom u 1934 roci Togo zh roku debyutuvala na sceni Polskogo teatru Varshavi pol Teatr Polski u roli Geleni u vistavi Shekspira Son litnoyi nochi rezhisera Leona Shillera U drugij polovini 30 h rokiv 20 st viznannya kritiki i veliku populyarnist prinesli yij roli v kino peredusim Stefaniyi Rudeckoyi u Prokazhena 1936 Beati Vilchur ta yiyi donki Mariyi u Znahar 1937 Bronki Mossakovskoyi u Divchata z Novolipkiv 1937 ta Elzhbeti Byeckoyi u Mezhi 1938 Do 1939 r vistupala na scenah teatriv Tovaristva spriyannya teatralnij kulturi TSTK j yak gist u Nacionalnomu teatri Pid chas okupaciyi pracyuvala oficiantkoyu v kafe Bodo pol Cafe Bodo ta u Aktorki pol U Aktorek Brala uchast u pidpilnomu teatralnomu zhitti U berezni 1941 roku bula zaareshtovana nimcyami u spravi pro vbivstvo Igo Sim Pislya vijni pracyuvala v Polskomu teatri 1945 62 u Nacionalnomu teatri 1962 65 i z 1965 po 1987 znovu v Polskomu teatri 23 serpnya 1980 roku priyednalasya do zvernennya 64 vchenih pismennikiv i publicistiv do komunistichnoyi vladi pro peregovori zi strajkuyuchimi robitnikami Ostannoyu prem yeroyu v yakij brala uchast aktorka stali Memuari Dzhona Murrela u roli Sari Bernar U televizijnomu teatri vona vistupila v Pisnyah Mariyi de Frans Pohovana na Povonzkivskomu cvintari u Varshavi Aleya zaslug ryad 1 misce 98 Vibrani teatralni vistavi1934 Son litnoyi nochi za rol Geleni rezh L Shiller 1935 za rol Anieli rezh Aleksander Zelverovich 1939 Gamlet u roli Ofeliyi 1945 Vesillya yak Marina rezh Yacek Voshovich 1946 Lilla Veneda yak Lilla Veneda rezh Yuliush Osterva 1947 Orestiya yak Elektra rezh Arnold Shifman 1947 Gamlet yak Ofeliya rezh A Shifman 1948 1954 Sid yak infanta rezh Edmund Vercinski 1948 Fentezi za rol Diani rezh E Vercinskij 1953 Dyadya Vanya v roli Oleni Andriyivni rezh Mariya Vercinska 1953 Gorshtinskij u roli Salomeyi rezh E Vercinskij 1958 Nora yak Nora rezh Mariya Vercinska 1958 Mazepa v roli Ameliyi rezh Roman Zavistovskij 1960 Gra v lyubov i smert za rol Zofiyi de Kurvuazye rezh Zdzislav Mrozhevskij 1961 Visokij mur yak Urshulya Darnyevich rezh M Vizhikovskij 1962 Visokij mur yak Urshulya Darnyevich rezh Yezhi Goffman 1963 Elektra yak Elektra rezh Kazimyezh Dejmek 1964 Lisicya v zalicyanni yak Podstolina rezh Dzhozef Vishomirskij 1964 Vishnevij sad za rol Ranevskoyi rezh Vladislav Krasnoveckij 1968 Lilla Veneda v roli Rozi Venedi rezh Avgust Kovalchik 1975 Pigmalion u roli misis Giggins rezh Anna Minkevich 1976 u roli Mariyi Styuart rezh A Kovalchik 1978 Dzyadi v roli misis Rollinson rezh Adam Ganushkevich 1981 Spogadi za rol Sari Berngardt rezh Yan Bratkovskij FilmografiyaNa velikomu ekrani debyutuvala she studentkoyu u filmi Sho mij cholovik robit vnochi rezhisera Mihala Vashinskogo zavdyaki krasi golosu z cikavim tembrom i talantu shvidko zdobula populyarnist i viznannya auditoriyi i kritiki stala zirkoyu U 1934 1939 rokah znyalasya v takih filmah 1934 rik What My Husband Does at Night as Woman at Dance Party v titrah ne vkazana 1936 rik Pan Tvardovskij Neta Tvardovska Prokazhenij Stefciya Rudecka 1937 rik Divchata z Novolipkiv u roli Bronki Mosakovskoyi Ghost of Stefcia Rudecka v titrah ne vkazana Hearts of Flame yak Vanda Porembska Kvak u roli Beati druzhini profesora Vilchura Marisya Vilchuvna 1938 rik Kordon yak Elzbieta Biecka Kostyushko bilya Raclavic yak Ganka Ostannya brigada yak Ewa Zegota Profesor Vilchur Marisya Chinska donka Vilchura 1939 rik Genij sceni v roli Salomeyi v Gorshtinskomu Kristinina brehnya yak Krystyna Olakowna Na Nemu yak Yustina Orzelska Tri sercya Kasya vihovanka grafini Tineckoyi Pislya vijni vona zigrala lishe v odnomu filmi Ritm sercya 1977 rezh Zbignyev Kaminskij Pracyuvala z takimi aktorami ta aktorkami yak Mechislava Cviklinska Stefan Yarach Kazimezh Yunosha Stepovskij ta Stanislava Visocka Ordeni ta nagorodiOrden Trudovogo Prapora 1 go stupenya 1959 Orden Trudovogo Prapora 2 go stupenya 22 07 1949 Zolotij Hrest Zaslugi dvichi 25 chervnya 1946 13 listopada 1953 Medal 10 richchya Narodnoyi Polshi 1955 Medal 40 richchya Narodnoyi Polshi 1985 Znak 1000 littya Polskoyi Derzhavi 1966 Nagrudnij znak Zasluzhenij diyach kulturi 1968 Zolotij znak Poshani Za zaslugi pered Varshavoyu Znak za zaslugi pered Polskim teatrom u Varshavi 1976 NagorodiNagoroda ministra zakordonnih sprav za rol Ofeliyi na Shekspirivskomu festivali 1947 Derzhavna premiya za aktorsku majsternist 2 go stupenya 1955 Premiya Stolici Varshavi za vsyu mistecku diyalnist za ostanni 10 rokiv 1955 Premiya Stolici Varshavi za dovichnu tvorchu diyalnist 1960 Premiya vidavnictva Asociaciyi PAKS Vlodzimyezh Petrzhak 1972 Premiya Homo Varsoviensis 76 premiya tizhnevika Stolicya 1977 Nagoroda ministra kulturi j mistectva I stupenya za vidatni zaslugi v galuzi aktorskoyi majsternosti 1977 PrimitkiPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 e teatr pl 2004 d Track Q9249766 Czy wiesz kto to jest 1983 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr miejsce mozhlivo location dovidka Proignorovano nevidomij parametr redaktor dovidka Proignorovano nevidomij parametr s dovidka Proignorovano nevidomij parametr wydawca mozhlivo publisher dovidka Swierkocka Ida 2017 Sladami gwiazd II RP Miejsca ludzie historie Warszawa Skarpa Warszawska s 12 ISBN 978 83 63842 50 5 Swierkocka Ida 2017 Sladami gwiazd II RP Miejsca ludzie historie Warszawa Skarpa Warszawska s 14 ISBN 978 83 63842 50 5 Elzbieta Barszczewska Zycie i tworczosc Artysta pol Wiernicki Waclaw 1994 Wspomnienia o warszawskich knajpach Proszynski i S ka s 82 ISBN 83 902520 0 7 Wladyslaw Bartoszewski Warszawski pierscien smierci Warszawa 1970 s 106 Apel dokument KSS KOR Archiwum Opozycji IV 04 05 43 b n s Rytm serca 1977 pol a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Cite maye pustij nevidomij parametr inventor dovidka M P z 1950 r nr 6 poz 58 za zaslugi polozone dla Narodu i Panstwa w dziedzinie kultury i sztuki M P z 1946 r nr 145 poz 283 za zaslugi w dziedzinie sztuki dramatycznej na terenie kraju M P z 1953 r nr 106 poz 1422 za zaslugi w dziedzinie sztuki teatralnej w zwiazku z 40 leciem pracy Panstwowego Teatru Polskiego w Warszawie BibliografiyaFiller Witold 1998 Elzbieta Barszczewska Poczet aktorow polskich Od Solskiego do Lindy Warszawa s 14 16 ISBN 83 87571 54 7 PosilannyaElzbieta Barszczewska w bazie IMDb ang Elzbieta Barszczewska na sajti Filmweb pl pol Elzbieta Barszczewska na sajti filmpolski pl pol Elzbieta Barszczewska w Encyklopedia teatru polskiego osoby online dostep 2021 04 09 Elzbieta Barszczewska na zdjeciach w bazie Filmoteki Narodowej Fototeka Elzbieta Barszczewska w bazie Akademii Polskiego Filmu Elzbieta Barszczewska na zdjeciach w bibliotece Polona