Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Орестея» (дав.-гр. Ὀρέστεια) також: Орестейя — Oresteia) — трилогія трагедій давньогрецького драматурга Есхіла.
Єдина трилогія, що дійшла до наших часів. Правда, четверта п'єса «Протей», сатира, яка повинна була б виконуватися разом з трилогією, не збереглася. Трилогія була виконана на фестивалі на честь Діоніса в Афінах у 458 році до н. е., де отримала першу премію. Трилогія включає п'єси:
- «Агамемнон»
- «Хоефори» («Ті, що несуть жертву на могилу» або «Жертва біля гробу»)
- «Евменіди»(«Милостиві»)
Есхіл
За своїм драматизмом трагедії цієї трилогії — найдосконаліші з усіх творів поета; за своїм високодумством вони змагаються з «Прометеєм», але мають перед ним ту перевагу, що на арені — не божественне, а людське середовище. Божества беруть участь лише як представники моральних принципів. Евменіди — це принцип відплати, «старі божества», як їх називає сам поет; їм протиставляються «молоді божества», Аполлон і Афіна, представники принципу виправдання і вибачення, але не за однакових умов. Аполлон — принцип виправдання божою милістю. Відсилаючи Ореста від Аполлона до Афіни і ареопагу, поет хотів висунути за рахунок дельфійської моралі мораль афінську, наказавши людині шукати собі виправдання в судженні найкращих з рівних йому.
Трилогія і особливо її остання трагедія не позбавлені і певної політичної тенденції: звеличуючи Ареопаг як моральний устій афінської громадянськості, поет, безсумнівно, мав на увазі захистити цю симпатичну йому колегію від нападів, яким вона піддавалася останнім часом з боку вождів демократичної партії, вірних виконавців фемістоклових ідей — Ефіальта і Перікла.
Можливо, що саме ці напади і отруїли Есхілу його перебування в Афінах; сам Арістофан свідчить, що Есхіл «не ладнав з афінянами» останнім часом . Збереглися розповіді, що Есхіл навіть піддався звинуваченням у лукавстві — а саме в тому, що він в одній зі своїх трагедій вивів назовні таїнства елевсінської Деметри. У будь-якому випадку, Есхіл незабаром після своєї «Орестеї» залишив Афіни, вирушив на Сицилію і в 456 р. до н. е. помер в сицилійському місті Гелі.
Сюжет
Зміст трилогії — доля роду Атридів, в особі його найбільш славних представників, Агамемнона та його сина Ореста. Перед Троянським походом Агамемнон приносить в жертву свою дочку Іфігенію. Він досягає своєї мети і повертається на батьківщину переможцем, але там гине від руки своєї дружини Клітемнестри, що діє під впливом жадоби помсти за смерть дочки і злочинної любові до кузена свого чоловіка, Егіста. Малолітній син Агамемнона, Орест, не був свідком цієї розправи: він виховувався далеко від батьківщини. Коли він виріс, він звернувся до Аполлона з питанням, що йому робити, той наказує йому пам'ятати насамперед про борг помсти. Підкоряючись цьому наказу, Орест вбиває матір, але цим накликає на себе гнів Ерінній, богинь помсти, які відтепер не дають йому спокою. Він шукає притулку в Дельфах, в храмі Аполлона, де той обіцяє йому не покидати героя і наказує звернутися до суду Афіни. Переслідуваний Ерініями, Орест біжить до Афін: сама богиня засновує суд — пізніший ареопаг, який виправдовує Ореста; умилостивленням ображених Ерінній, які стають Евменідами, кінчається трилогія.
Ідейний зміст
Серед творів Есхіла та й усієї грецької драматургії немає складнішого за своїм ідейним змістом твору, ніж «Орестея». Трилогія й тепер залишається, подібно до «Гамлета» Шекспіра чи «Фауста» Гете, однією з величних загадок світової літератури. Від початку до кінця «Орестея» сповнена найактуальніших для часів Есхіла проблем, хоч її події відбуваються у далекі часи первісно-родового суспільства з його невблаганними і суворими законами родової помсти, відплати за криваві злочини, родового прокляття тощо.
До ідеї помсти Есхіл підходить зовсім по-новому. Кривава помста давно застаріла, вже з часів Гомера її часто замінювали викупом, виплачуючи певні кошти за вбитого. Потім і викуп було замінено очищенням. Для Есхіла, носія нових морально-суспільних тенденцій, і цього було замало. Він ставить питання про те, що справи, пов'язані з кривавими злочинами, повинні вирішуватися державою, її відповідною установою — судом. В Афінах це був ареопаг.
Поставши ще за родового устрою, цей судовий орган і в часи становлення афінської демократії залишався знаряддям влади родової аристократії, навіть вищим за Народні збори. У 462 р. до н. е. реформою Ефіальта (якого за це підступно вбили) функції аеропагу були зведені по суті до ролі звичайного суду, що вирішував внутрішньосімейні справи. Навколо цієї реформи точилася запекла боротьба. Через чотири роки після неї була поставлена «Орестея», що чітко відповідала, на чиєму боці був драматург і весь афінський демос, — трилогія зайняла перше місце. Так от, у ній немає жодного слова про ареопаг як про владний орган аристократії. Есхіл говорить про нього виключно як про судову установу.
Приниження дельфійського храму Аполлона в Есхіла не випадкове (Орест не знайшов у ньому порятунку), воно свідчило, що поет пильно стежив за політичними обставинами як в Афінах, так і у всій Елладі. У цей час якраз визрів і дедалі поглиблювався конфлікт Афін зі Спартою. Реакція афінської громадськості на політику Дельфів, які традиційно підтримували Афіни, а тепер стали на бік Спарти, була різко негативною. Тоді ж афінський поліс підписав союз із Аргосом, який щойно звільнився з-під спартанської опіки. Присяга аргосця Ореста була сприйнята глядачами з винятковим схваленням і супроводжувалась оплесками.
Досить докладна картина суду, подана Есхілом, мабуть, була даниною тому зацікавленню, що його виявляли афіняни до судових процесів. В «Евменідах» вона стає своєрідним ідейним ключем для розуміння надзвичайної злободенності всієї трилогії. Вчені давно вже не мають сумніву, що за цим зображенням суду стоїть значно ширший історичний процес — боротьба між патріархатом і матріархатом. До цього слід додати, що поет дуже різко виступає проти тиранії (деспотії). «Двома тиранами краю нашого» називає Орест Клітемнестру та Егіста, показуючи на їх мертві тіла.
Постановки
- 1903 — Державний Королівський театр (Афіни; реж. Томас Іконому).
- 1910 — Краківський театр ім. Ю. Словацького (реж. Л. Сольський ; Клітемнестра — Станіслава Висоцька).
- 1911 — Постановка М. Рейнхардта в мюнхенському цирку. У ролі Ореста — А. Моїссі.
- 1919-21 — Фрідріх-Паласт. Реж. М. Рейнхардт.
- 1926 — МХАТ 2-й. Реж. В. С. Смишляєв.
- 1947 — Театр Польскі. Реж. А. С. З. Шифман.
- 1949 — Театр Ірода Аттіка (Афіни; реж. Дімітріос Рондіріс).
- 1955 — Театр «Маріні» (Париж; реж. Ж.-Л. Барро, художник Фелікс Лабіс).
- 1960 — «Театр Людова» (Народний театр в Нова-Хуте, Польща; реж. К. Скушанка та Є. Красовський).
- 1960 — Італійський народний театр (Сіракузи; в постановці і за участю В. Гасман).
- 1961 — «Олд Вік» (Лондон; реж. М. Воланакіс).
- 1962 — Театр грецької трагедії (Пірей, Афіни; реж. Д. Рондіріс; в ролі Клітемнестри — Аспасія Папатанасіу).
- 1994 — Театр Російської Армії. Реж. Петер Штайн, сценограф Мойделе Бікель.
- 2007 — Театр «Стари» (Краків, Польща). Реж. Ян клятий, сцен-ф Юстина Лаговський.
- 2013 — Перший український театр дітей та юнацтва (Львів, Україна). Реж. Ірина Волицька.
Література
- Есхіл. Трагедії / Переклади з давньогрецької А. Содомори та Бориса Тена
- Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література: Підручник. — К.:Либідь, 2001. -240 с.
- Яковлев В. «Орестея» С. И. Танеева в театре // С. И. Танеев и русская опера. Сб. статей под ред. И. Ф. Бэлза. М., 1946
- Глебов И. (Б. Асафьев) «Орестея». Музыкальная трилогия С. Танеева // Музыка. 1915. C. 233——237.
Посилання
- Есхіл. Трагедії / Переклади з давньогрецької А. Содомори та Бориса Тена. — Київ: Дніпро, 1990. — 320 с. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oresteya dav gr Ὀresteia takozh Orestejya Oresteia trilogiya tragedij davnogreckogo dramaturga Eshila P N Geren Klitemnestra sumnivayetsya pered vbivstvom splyachogo Agamemnona 1817 Yedina trilogiya sho dijshla do nashih chasiv Pravda chetverta p yesa Protej satira yaka povinna bula b vikonuvatisya razom z trilogiyeyu ne zbereglasya Trilogiya bula vikonana na festivali na chest Dionisa v Afinah u 458 roci do n e de otrimala pershu premiyu Trilogiya vklyuchaye p yesi Agamemnon Hoefori Ti sho nesut zhertvu na mogilu abo Zhertva bilya grobu Evmenidi Milostivi EshilZa svoyim dramatizmom tragediyi ciyeyi trilogiyi najdoskonalishi z usih tvoriv poeta za svoyim visokodumstvom voni zmagayutsya z Prometeyem ale mayut pered nim tu perevagu sho na areni ne bozhestvenne a lyudske seredovishe Bozhestva berut uchast lishe yak predstavniki moralnih principiv Evmenidi ce princip vidplati stari bozhestva yak yih nazivaye sam poet yim protistavlyayutsya molodi bozhestva Apollon i Afina predstavniki principu vipravdannya i vibachennya ale ne za odnakovih umov Apollon princip vipravdannya bozhoyu milistyu Vidsilayuchi Oresta vid Apollona do Afini i areopagu poet hotiv visunuti za rahunok delfijskoyi morali moral afinsku nakazavshi lyudini shukati sobi vipravdannya v sudzhenni najkrashih z rivnih jomu Trilogiya i osoblivo yiyi ostannya tragediya ne pozbavleni i pevnoyi politichnoyi tendenciyi zvelichuyuchi Areopag yak moralnij ustij afinskoyi gromadyanskosti poet bezsumnivno mav na uvazi zahistiti cyu simpatichnu jomu kolegiyu vid napadiv yakim vona piddavalasya ostannim chasom z boku vozhdiv demokratichnoyi partiyi virnih vikonavciv femistoklovih idej Efialta i Perikla Mozhlivo sho same ci napadi i otruyili Eshilu jogo perebuvannya v Afinah sam Aristofan svidchit sho Eshil ne ladnav z afinyanami ostannim chasom Zbereglisya rozpovidi sho Eshil navit piddavsya zvinuvachennyam u lukavstvi a same v tomu sho vin v odnij zi svoyih tragedij viviv nazovni tayinstva elevsinskoyi Demetri U bud yakomu vipadku Eshil nezabarom pislya svoyeyi Oresteyi zalishiv Afini virushiv na Siciliyu i v 456 r do n e pomer v sicilijskomu misti Geli SyuzhetZmist trilogiyi dolya rodu Atridiv v osobi jogo najbilsh slavnih predstavnikiv Agamemnona ta jogo sina Oresta Pered Troyanskim pohodom Agamemnon prinosit v zhertvu svoyu dochku Ifigeniyu Vin dosyagaye svoyeyi meti i povertayetsya na batkivshinu peremozhcem ale tam gine vid ruki svoyeyi druzhini Klitemnestri sho diye pid vplivom zhadobi pomsti za smert dochki i zlochinnoyi lyubovi do kuzena svogo cholovika Egista Malolitnij sin Agamemnona Orest ne buv svidkom ciyeyi rozpravi vin vihovuvavsya daleko vid batkivshini Koli vin viris vin zvernuvsya do Apollona z pitannyam sho jomu robiti toj nakazuye jomu pam yatati nasampered pro borg pomsti Pidkoryayuchis comu nakazu Orest vbivaye matir ale cim naklikaye na sebe gniv Erinnij bogin pomsti yaki vidteper ne dayut jomu spokoyu Vin shukaye pritulku v Delfah v hrami Apollona de toj obicyaye jomu ne pokidati geroya i nakazuye zvernutisya do sudu Afini Peresliduvanij Eriniyami Orest bizhit do Afin sama boginya zasnovuye sud piznishij areopag yakij vipravdovuye Oresta umilostivlennyam obrazhenih Erinnij yaki stayut Evmenidami kinchayetsya trilogiya Idejnij zmistSered tvoriv Eshila ta j usiyeyi greckoyi dramaturgiyi nemaye skladnishogo za svoyim idejnim zmistom tvoru nizh Oresteya Trilogiya j teper zalishayetsya podibno do Gamleta Shekspira chi Fausta Gete odniyeyu z velichnih zagadok svitovoyi literaturi Vid pochatku do kincya Oresteya spovnena najaktualnishih dlya chasiv Eshila problem hoch yiyi podiyi vidbuvayutsya u daleki chasi pervisno rodovogo suspilstva z jogo nevblagannimi i suvorimi zakonami rodovoyi pomsti vidplati za krivavi zlochini rodovogo proklyattya tosho Do ideyi pomsti Eshil pidhodit zovsim po novomu Krivava pomsta davno zastarila vzhe z chasiv Gomera yiyi chasto zaminyuvali vikupom viplachuyuchi pevni koshti za vbitogo Potim i vikup bulo zamineno ochishennyam Dlya Eshila nosiya novih moralno suspilnih tendencij i cogo bulo zamalo Vin stavit pitannya pro te sho spravi pov yazani z krivavimi zlochinami povinni virishuvatisya derzhavoyu yiyi vidpovidnoyu ustanovoyu sudom V Afinah ce buv areopag Postavshi she za rodovogo ustroyu cej sudovij organ i v chasi stanovlennya afinskoyi demokratiyi zalishavsya znaryaddyam vladi rodovoyi aristokratiyi navit vishim za Narodni zbori U 462 r do n e reformoyu Efialta yakogo za ce pidstupno vbili funkciyi aeropagu buli zvedeni po suti do roli zvichajnogo sudu sho virishuvav vnutrishnosimejni spravi Navkolo ciyeyi reformi tochilasya zapekla borotba Cherez chotiri roki pislya neyi bula postavlena Oresteya sho chitko vidpovidala na chiyemu boci buv dramaturg i ves afinskij demos trilogiya zajnyala pershe misce Tak ot u nij nemaye zhodnogo slova pro areopag yak pro vladnij organ aristokratiyi Eshil govorit pro nogo viklyuchno yak pro sudovu ustanovu Prinizhennya delfijskogo hramu Apollona v Eshila ne vipadkove Orest ne znajshov u nomu poryatunku vono svidchilo sho poet pilno stezhiv za politichnimi obstavinami yak v Afinah tak i u vsij Elladi U cej chas yakraz vizriv i dedali pogliblyuvavsya konflikt Afin zi Spartoyu Reakciya afinskoyi gromadskosti na politiku Delfiv yaki tradicijno pidtrimuvali Afini a teper stali na bik Sparti bula rizko negativnoyu Todi zh afinskij polis pidpisav soyuz iz Argosom yakij shojno zvilnivsya z pid spartanskoyi opiki Prisyaga argoscya Oresta bula sprijnyata glyadachami z vinyatkovim shvalennyam i suprovodzhuvalas opleskami Dosit dokladna kartina sudu podana Eshilom mabut bula daninoyu tomu zacikavlennyu sho jogo viyavlyali afinyani do sudovih procesiv V Evmenidah vona staye svoyeridnim idejnim klyuchem dlya rozuminnya nadzvichajnoyi zlobodennosti vsiyeyi trilogiyi Vcheni davno vzhe ne mayut sumnivu sho za cim zobrazhennyam sudu stoyit znachno shirshij istorichnij proces borotba mizh patriarhatom i matriarhatom Do cogo slid dodati sho poet duzhe rizko vistupaye proti tiraniyi despotiyi Dvoma tiranami krayu nashogo nazivaye Orest Klitemnestru ta Egista pokazuyuchi na yih mertvi tila Postanovki1903 Derzhavnij Korolivskij teatr Afini rezh Tomas Ikonomu 1910 Krakivskij teatr im Yu Slovackogo rezh L Solskij Klitemnestra Stanislava Visocka 1911 Postanovka M Rejnhardta v myunhenskomu cirku U roli Oresta A Moyissi 1919 21 Fridrih Palast Rezh M Rejnhardt 1926 MHAT 2 j Rezh V S Smishlyayev 1947 Teatr Polski Rezh A S Z Shifman 1949 Teatr Iroda Attika Afini rezh Dimitrios Rondiris 1955 Teatr Marini Parizh rezh Zh L Barro hudozhnik Feliks Labis 1960 Teatr Lyudova Narodnij teatr v Nova Hute Polsha rezh K Skushanka ta Ye Krasovskij 1960 Italijskij narodnij teatr Sirakuzi v postanovci i za uchastyu V Gasman 1961 Old Vik London rezh M Volanakis 1962 Teatr greckoyi tragediyi Pirej Afini rezh D Rondiris v roli Klitemnestri Aspasiya Papatanasiu 1994 Teatr Rosijskoyi Armiyi Rezh Peter Shtajn scenograf Mojdele Bikel 2007 Teatr Stari Krakiv Polsha Rezh Yan klyatij scen f Yustina Lagovskij 2013 Pershij ukrayinskij teatr ditej ta yunactva Lviv Ukrayina Rezh Irina Volicka LiteraturaEshil Tragediyi Perekladi z davnogreckoyi A Sodomori ta Borisa Tena Pashenko V I Pashenko N I Antichna literatura Pidruchnik K Libid 2001 240 s Yakovlev V Oresteya S I Taneeva v teatre S I Taneev i russkaya opera Sb statej pod red I F Belza M 1946 Glebov I B Asafev Oresteya Muzykalnaya trilogiya S Taneeva Muzyka 1915 C 233 237 PosilannyaEshil Tragediyi Perekladi z davnogreckoyi A Sodomori ta Borisa Tena Kiyiv Dnipro 1990 320 s ISBN 5 308 00717 9