Марі де Франс | ||||
---|---|---|---|---|
Marie de France | ||||
Народилася | XII століття Бретань, Франція | |||
Померла | 13 століття | |||
Країна | Королівство Франція[1] | |||
Діяльність | письменниця, поетеса | |||
Сфера роботи | поезія[1] | |||
Мова творів | французька | |||
Роки активності | 1160 — 1215 | |||
Жанр | куртуазна література, байка, ле | |||
Magnum opus | ||||
| ||||
Марі де Франс у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Марі́ де Франс, або Марі́я з Фра́нції чи Марі́я Францу́зька (фр. Marie de France; XII століття, Вексен — невідомо) — одна з найвідоміших середньовічних поетес XII століття. Жила в тодішній Англії, але, ймовірно, походила з Франції. Перебувала при дворі Генрі II Плантаґенета.
Французи називають Марі де Франс «Сапфо Середньовіччя», а англійці у свою чергу — «першою жінкою-письменником нашої ери» та «середньовічною Джейн Остін».
Свої твори писала англо-нормандською мовою. Вона є авторкою збірки дванадцяти ліричних поем (ле, ляйсів), збірки байок (ізопетів), поеми «Чистилище Святого Патріка» (фр. L'Espurgatoire Seint Patriz) та житія «Життя Святої Одрі» (фр. La Vie Seinte Audree).
Життєпис
Про життя Марі де Франс відомо дуже мало. Навіть її ім'я це всього лиш припущення, зроблене на підставі рядка з епілогу до її байок: «Marie ai nun, si suis de France» («Мене звуть Марія, я із Франції»). Під Францією у XII столітті розуміли Іль-де-Франс (фр. Ile-de-France) — місцевість довкола Парижа. Опираючись на лінгвістичні свідчення, вважають, що Марі походила з Вексена — частини Нормандії, що межувала з Паризьким басейном. У період ренесансу, вперше ім'я Марі згадав Клод Фочет, бібліофіл та член парламенту Франції. Його двотомне видання — «Збірка про походження французької мови та поезії» (фр. «Reueil de l'origine de la langue et poesie francoise» Париж, 1581) містить спомин про «Марі де Франс» (кн.2, параграф 84).
Після одруження Елеонори Аквітанської з Генрі II Плантаґенетом (він став королем Англії), Марі у складі почту цього подружжя переїжджає до Лондона. Можливо, що саме Генрі II поетеса присвятила збірку своїх ле. Середньовічний чернець та критик — у своїй праці «Vie Seint Edmund le rei» (1180 року) писав, що користувалися великою популярністю в придворної знаті через те, що «в них було те, чого слухачі бажали для себе в реальному житті».
Марі де Франс приписують багато особистостей: на основі генеалогічних досліджень та історичних даних, припускається, що Марія — позашлюбна сестра Генрі II, адже у його батька, Жоффруа Плантаґенета, була побічна дочка з таким же ім'ям, яка згодом стала абатисою Шефтсберійського абатства (1181—1216 роки); Марі де Мелан чи Бомон — вдова Гуго Талбота та дочка Галерана де Бомона; абатиса Редінгу (абатство, де, скоріш за все, переписали манускрипт Гарлі 978).
Визначити літературних покровителів Марі де Франс також проблематично. Вона присвятила свої ле «благородному королю» («nobles reis»), особу якого літературознавці пов'язують з різними королями на ймення Генрі. Це міг бути Генрі III; Генрі II (правив з 1154—1189 рр.); його син, Генрі Молодий, якого коронували в 1173 році. А свої байки Марі де Франс присвятила якомусь «графу Віляму» (особа не встановлена, її пов'язують з багатьма видатними особистостями того часу).
Переклади з латини релігійних текстів та байок Езопа свідчать про високу освіченість поетеси (знання кількох мов — англійської, норманської, латини) та приналежність її до придворної знаті.
Твори
Ляйси
(фр. «Les Lais de Marie de France») — основна праця Марі де Франс, яка датується 1160—1170 рр. Загалом ле дійшли до нас у різній кількості у п'ятьох рукописах. Тільки рукопис Гарлі 978 містить всі дванадцять повістей разом із прологом.
Як пише сама Марі де Франс, її ле є перекладом з латини давніх бретонських сюжетів. Всі вони побудовані за однаковою схемою: вступ (про що йтиме мова), виклад події та короткий підсумок.
До збірки ввійшли такі ліричні поеми:
|
Йоганн Вольфганг фон Гете високо оцінив збірку ляйсів Марі де Франс та назвав її «перлиною середньовічної поезії».
Знайшлось Ягнятко у Вівці.
Чабан отару по луці,
Ягня лишивши, десь погнав.
Коза зустріла серед трав
Мале Ягня і, мов свого,
Поїла молоком його.
Як стало вже Ягнятко чимале,
Одного дня йому сказали:
«Іди до матінки своєї, —
Там, певне, й батько біля неї.
Бо ж зовсім ти не Козеня!»
Та мудре мовило Ягня:
«Мені здається, справжня мати —
Якій прийшлося годувати...
Не досить немовля родить,
Щоб десь у полі залишить!»
«Ягня й Коза»
Байки
«Байки» датуються 1167—1189 рр. Вони збереглися в різній кількості в 23 рукописах, але тільки один манускрипт містить повне зібрання байок Марі де Франс — Гарлі 978. До збірки увійшло 102 байки. Марія Французька стверджувала, що джерелом для її байок слугувала англійська адаптація латинських текстів «короля Альфреда», однак така праця до нас не дійшла. Цілком можливо, що поетеса вказала вигадане джерело. Левова частка її байок запозичені з латинського варіанту «Езопових байок» байкаря . Марія Французька найперша у середньовічній літературі поетеса, що творила у жанрі ізопет (байка) народною мовою.
В епілозі до збірки поетеса вказує своє ім'я — «Marie ai nun, si suis de France» («Мене звуть Марія, я із Франції»), щоб таким чином підтвердити своє авторство та запобігти привласнюванням збірки кліриками.Кожна байка несе певний моральний урок. Соціальні та моральні цінності є наче кістяком, що об'єднує цілий ряд байок. Політична позиція в ізопетах, однак, зображає аристократичну точку зору щодо різних соціальних класів: соціальна ієрархія має залишитися заради гармонії; люди мають спокійно приймати своє положення та зобов'язання. У ряді байок Марі змальовує своє позитивне ставлення до феодальної вірності, проте, зустрічаються й приклади поганого ставлення до бідняків, як от в ізопеті «Вовк та ягня» (фр. «De lupo et agno»), в якій вовк вигадує різні провини, аби виправдати вбивство ягняти.
Чистилище Святого Патріка
«Чистилище Святого Патріка» (фр. L'Espurgatoire Seint Patriz) є перекладом латинського твору — «Tractatus de Purgatorio Sancti Patricii» Генрі де Салтрі. Твір дійшов до нас в єдиному манускрипті, що налічує більш ніж 2000 віршів.
Завдяки зусиллям Св. Патріка, вхід до Чистилища було встановлено на церковному дворі, аби все ще живі люди могли посилити свою віру в загробне життя. Після відповідних молитов та інструкцій багато хто міг спуститися туди, щоб на власні очі пересвідчитися у тортурах приречених та насолоді врятованих душ. Найбільша частина розповіді зосереджена навколо спуску до Чистилища лицаря Овейна. Він вирішує спуститися туди, аби спокутати свої гріхи. Овейн стає свідком ряду страшних тортур, що йому їх показують демони, аби він відмовився від своєї релігії. Кожного разу лицарю вдається розвіяти ці муки, вимовивши ім'я Ісуса Христа. Після цілої ночі у чистилищі, він, очищений від гріхів, повертається назад.
Овейнова подорож з'ясовує моральні та фізичні страждання, що є результатом людських недоліків та пропонує можливість спокути. До Овейнової історії також прикріплений екземплум, що розповідає нам про священика, що кастрував себе, щоб таким чином убезпечитися від спокуси розбещення молодої дівчинки-сироти, що перебувала під його опікою.
«Чистилище Святого Патріка» належить до характерного літературного жанру середньовіччя — видіння, які надихнули Данте на створення «Божественної комедії».
Життя Святої Одрі
Твір «Життя Святої Одрі» (фр. La Vie Seinte Audree) дійшов до нас у єдиному рукописі, що зараз зберігається в Британській бібліотеці. Твір є перекладом з латині та датується кінцем XII — початком XIII століття. Оригінальне джерело невідоме, проте, вважається, що Марі де Франс синтезувала щонайменше три латинські тексти. «Життя святої Одрі» розповідає історію про англо-саксонську принцесу, яка, хоч і була двічі одружена, зберігає свою незайманість аж до самої смерті.
Авторство «Життя Святої Одрі» приписали Марі де Франс зовсім недавно, ще у 2000-х творцем цього житія вважали якусь «черницю на ймення Марі». Однак, науковець Джюн Холл МакКеш, проаналізувавши цей твір, на основі лексичної, лінгвістичної, стилістичної та інтертекстуальної інформації, зробив висновок, що авторство належить тій самій Марі, яка написала «Чистилище Святого Патріка». Решта світових науковців підтримали новаторське твердження МакКеша.
Сприйняття
Переклади
Перше французьке видання творів Марі де Франс вийшло у двох томах на початку XIX століття, коли Жан-Батист де Рокфор опублікував «Poésies de Marie de France» (1820 р.).
Микола Терещенко переклав байку «Ягня й Коза» та ле «Жимолость» українською мовою. («Сузір'я французької поезії» Том 1, 33-38 ст.).
Російською мовою всі ле Марії де Франс переклала Вероніка Доліна («12 повестей Марии Французской», Фоліо, 2014 р.). Також «Жимолость» переклала Наталя Рикова («Легенда о Тристане и Изольде», Наука, 1976).
Вплив на літературу
Наприкінці XIV століття, майже у той самий час, коли й Джеффрі Чосер помістив бретонський ляйс «Оповідь землевласника» до своїй «Кентерберійських оповідань», поет на ймення на основі «Ланваля» Марі де Франс написав середньоанглійський лицарський роман, в якому, як і очікується, розповідалось про пригоди лицаря Сера Лаунфаля.
1816 року англійська поетеса октасилабіком написала довгу поему про Марі де Франс — «Ле про Марі» (англ. The Lay of Marie).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- «Вежа з чорного дерева». — Київ: Дніпро, 1986 ст.133
- Dinaux A. Trouvères, jongleurs et ménestrels du Nord de la France et du Midi de la Belgique. II. Trouvères de la Flandre et du Tournaisis. P., 1839. P. 310.
- Фаулз Дж. Кротовые норы / пер. c англ. И. Бессмертной, И.Тогоевой. М., 2003. С. 260.
- Damon S.F. Marie de France psychologist of courtly love // PUBLICATIONS OF THE MODERN LANGUAGE ASSOCIATION. 1929. Vol. 44. P. 968.
- Долгорукова, Наталья Михайловна. «„Лэ“ Марии Французской в контексте литературы ее времени. ст.13»
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 7 квітня 2016.
- A Companion to Marie de France by Logan Whalen ст.91
- Качуровський Ігор. Генерика й архітектоніка. Кн. 1 ст. 301
- «Вежа з чорного дерева». — Київ: Дніпро, 1986 ст.134
- Key Figures in Medieval Europe: An Encyclopedia ст.449
- The Anonymous Marie de France by R. Howard Bloch ст.5
- Література західноєвропейського Середньовіччя: навч. посібник / під ред. Н. О. Висоцької ст.422
- Key Figures in Medieval Europe: An Encyclopedia ст. 450
- «12 повестей Марии Французской», Фоліо, 2014 р. ст.14
- Качуровський Ігор. Генерика і архітектоніка. Кн. 1 ст. 301
- П.Л. Шулик, І.Ю. Голубішко, 2011, с. 52.
- Переклад Миколи Терещенка
- Léopold Hervieux, Les fabulistes latins depuis le siècle d'Auguste jusqu'à la fin du moyen âge. Paris: Firmin-Didot, 1899
- A history of women's writing in France Sonya Stephens ст. 21
- Key Figures in Medieval Europe: An Encyclopedia ст. 451
- A history of women's writing in France Sonya Stephens ст. 19
- Women and Gender in Medieval Europe: An Encyclopedia by Margaret C. Schaus ст. 514
- . Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 7 квітня 2016.
- A Companion to Marie de France by Logan Whalen ст. 1
- A Companion to Marie de France by Logan Whalen ст. 90
- yakaboo.ua[недоступне посилання]
- Burgess, Glyn S., and Busby, Keith, 1986, p 36.
- Laskaya, Anne, and Salisbury, Eve (Eds), 1995. The Middle English Breton Lays. Kalamazoo, Michigan: Western Michigan University for TEAMS. Medieval Institute Publications.
Посилання
- Сузір'я французької поезії — Том 1, 33-38 ст. український переклад
- Фаулз Дж. Вежа з чорного дерева — переказ ляйса «Елідук» 130—159 ст.
- Бібліографія Марі-де-Франс та архівні матеріали в Moyen Âge (ARLIMA) [ 20 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Marie de France Project Gutenberg [ 15 серпня 2021 у Wayback Machine.] — праці поетеси англійською мовою
- Marie de France at Internet Archive — праці поетеси англійською мовою
- French Mediaeval Romances from the Lays of Marie de France [ 6 травня 2016 у Wayback Machine.] — аудіокнига англійською мовою.
- Двенадцать «повестей» Марии Французской [ 23 березня 2016 у Wayback Machine.] — переклад Вероніки Доліної
Література та джерела
- Качуровський І. Ґенерика і архітектоніка. — Київ: Вид. дім Києво-Могилянської академії, 2005. — 382 с. — . 301—305 ст.
- Література західноєвропейського Середньовіччя: навч. посібник / під ред. Н. О. Висоцької (Вінниця, 2003) 422—424 ст.
- Шулик П.Л., Голубішко І.Ю. Поезія вагантів. Рицарська література: навч. посіб. — Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2011. — 124 с. — .
- Фаулз Дж. Вежа з чорного дерева — Київ: Дніпро, 1986 130—159 ст.
- Сузір'я французької поезії / Пер. і переспіви М. Терещенка Том 1 33-38 ст.
- Долгорукова, Н. М. «Лэ» Марии Французской в контексте литературы ее времени.
- Михайлов А. Д. История легенды о Тристане и Изольде // Легенда о Тристане и Изольде : ( )[рос.] : антологія / Изд. подг. А. Д. Михайлов. — М. : Наука, 1976. — С. 623—697. — 736 с. — (Литературные памятники). — 50 000 екз.
- Фаулз Дж. Кротовые норы / пер. c англ. И. Бессмертной, И.Тогоевой. М.,2003.
- Emmerson, Richard Kenneth, and Sandra Clayton-Emmerson. Key figures in medieval Europe: an encyclopedia. Taylor & Francis, 2006. 449—501 ст.
- Baum, Richard, Recherches sur les œuvres attribuées à Marie de France, Heidelberg, Winter (Annales Universitatis Saraviensis, Philosophische Facultät, 9), 1968, 241 p.
- Schaus, Margaret C., ed. Women and gender in medieval Europe: An encyclopedia. Routledge, 2006.
- Whalen, Logan, ed. A companion to Marie de France. Vol. 27. Brill, 2011.
- Blain, Virgina, et al. "Marie de France, " The Feminist Companion to Literature in English (Yale UP, 1990, 714).
- H. Brät, Marie de France et l'obscurité des anciens in: Neuphilologische Mitteilungen 79 (1978), 180-84.
- K. Brightenback, Remarks on the 'Prologue' to Marie de France's Lais in: Romance Philology 30 (1976), 168-77.
- Burgess, Glyn S. The Lais of Marie de France: Text and Context. Athens: University of Georgia Press, c1987.
- Burgess, Glyn S. Marie de France, Supplément 3. (Research Bibliographies and Checklists: New Series, vol. 8). Woodbridge, Suffolk: Tamesis, 2007.
- Burgess, Glyn S. and Keith Busby, translators, The Lais of Marie de France. London: Penguin, 1986.
- Curley, Michael, editor and translator Saint Patrick's Purgatory: A Poem by Marie de France. Binghamton, NY: Medieval and Renaissance Texts & Studies, 1993.
- Gallagher, Edward J., translator, The Lays of Marie de France, with Introduction and Commentary. Indianapolis and Cambridge, MA: Hackett Publishing, 2010.
- Delcos, J. C., Encore sur le prologue des Lais de Marie de France, in: Le Moyen Âge 90 (1984), 223-32.
- Hoepffner, Ernest The Breton Lais in: Ages, Roger S. Loomis (ed.), Arthurian Literature in the Middle Ages, Clarendon Press: Oxford University. 1959. .
- A. Micha (trad.), Lais de Marie de France, Paris, Flammarion, collection Bilingue Littérature, 1999.
- McCash, June Hall, La Vie seinte Audree: A Fourth Text by Marie de France? in: Speculum 77 (2002), 744-77.
- Rossi, Carla, 2009, «Marie de France et les érudits de Cantorbéry». Paris: Éditions Classiques Garnier.
- Rychner, Jean, 1983, Les Lais de Marie de France. Paris: Honoré Champion.
- Watt, Diane, 'Medieval Women's Writing' (Polity, 2008).
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Mari de FransMarie de FranceNarodilasya XII stolittya Bretan FranciyaPomerla 13 stolittyaKrayina Korolivstvo Franciya 1 Diyalnist pismennicya poetesaSfera roboti poeziya 1 Mova tvoriv francuzkaRoki aktivnosti 1160 1215Zhanr kurtuazna literatura bajka leMagnum opus Mari de Frans u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mari de Frans abo Mari ya z Fra nciyi chi Mari ya Francu zka fr Marie de France XII stolittya Veksen nevidomo odna z najvidomishih serednovichnih poetes XII stolittya Zhila v todishnij Angliyi ale jmovirno pohodila z Franciyi Perebuvala pri dvori Genri II Plantageneta Francuzi nazivayut Mari de Frans Sapfo Serednovichchya a anglijci u svoyu chergu pershoyu zhinkoyu pismennikom nashoyi eri ta serednovichnoyu Dzhejn Ostin Svoyi tvori pisala anglo normandskoyu movoyu Vona ye avtorkoyu zbirki dvanadcyati lirichnih poem le lyajsiv zbirki bajok izopetiv poemi Chistilishe Svyatogo Patrika fr L Espurgatoire Seint Patriz ta zhitiya Zhittya Svyatoyi Odri fr La Vie Seinte Audree ZhittyepisMari de Frans daruye svoyu knigu Genri II Plantagenetu Pro zhittya Mari de Frans vidomo duzhe malo Navit yiyi im ya ce vsogo lish pripushennya zroblene na pidstavi ryadka z epilogu do yiyi bajok Marie ai nun si suis de France Mene zvut Mariya ya iz Franciyi Pid Franciyeyu u XII stolitti rozumili Il de Frans fr Ile de France miscevist dovkola Parizha Opirayuchis na lingvistichni svidchennya vvazhayut sho Mari pohodila z Veksena chastini Normandiyi sho mezhuvala z Parizkim basejnom U period renesansu vpershe im ya Mari zgadav Klod Fochet bibliofil ta chlen parlamentu Franciyi Jogo dvotomne vidannya Zbirka pro pohodzhennya francuzkoyi movi ta poeziyi fr Reueil de l origine de la langue et poesie francoise Parizh 1581 mistit spomin pro Mari de Frans kn 2 paragraf 84 Pislya odruzhennya Eleonori Akvitanskoyi z Genri II Plantagenetom vin stav korolem Angliyi Mari u skladi pochtu cogo podruzhzhya pereyizhdzhaye do Londona Mozhlivo sho same Genri II poetesa prisvyatila zbirku svoyih le Serednovichnij chernec ta kritik u svoyij praci Vie Seint Edmund le rei 1180 roku pisav sho koristuvalisya velikoyu populyarnistyu v pridvornoyi znati cherez te sho v nih bulo te chogo sluhachi bazhali dlya sebe v realnomu zhitti Mari de Frans pripisuyut bagato osobistostej na osnovi genealogichnih doslidzhen ta istorichnih danih pripuskayetsya sho Mariya pozashlyubna sestra Genri II adzhe u jogo batka Zhoffrua Plantageneta bula pobichna dochka z takim zhe im yam yaka zgodom stala abatisoyu Sheftsberijskogo abatstva 1181 1216 roki Mari de Melan chi Bomon vdova Gugo Talbota ta dochka Galerana de Bomona abatisa Redingu abatstvo de skorish za vse perepisali manuskript Garli 978 Viznachiti literaturnih pokroviteliv Mari de Frans takozh problematichno Vona prisvyatila svoyi le blagorodnomu korolyu nobles reis osobu yakogo literaturoznavci pov yazuyut z riznimi korolyami na jmennya Genri Ce mig buti Genri III Genri II praviv z 1154 1189 rr jogo sin Genri Molodij yakogo koronuvali v 1173 roci A svoyi bajki Mari de Frans prisvyatila yakomus grafu Vilyamu osoba ne vstanovlena yiyi pov yazuyut z bagatma vidatnimi osobistostyami togo chasu Perekladi z latini religijnih tekstiv ta bajok Ezopa svidchat pro visoku osvichenist poetesi znannya kilkoh mov anglijskoyi normanskoyi latini ta prinalezhnist yiyi do pridvornoyi znati TvoriLyajsi Dokladnishe fr Les Lais de Marie de France osnovna pracya Mari de Frans yaka datuyetsya 1160 1170 rr Zagalom le dijshli do nas u riznij kilkosti u p yatoh rukopisah Tilki rukopis Garli 978 mistit vsi dvanadcyat povistej razom iz prologom Yak pishe sama Mari de Frans yiyi le ye perekladom z latini davnih bretonskih syuzhetiv Vsi voni pobudovani za odnakovoyu shemoyu vstup pro sho jtime mova viklad podiyi ta korotkij pidsumok Do zbirki vvijshli taki lirichni poemi Tekst Joneka Gizhmar fr Lai de Guigemar rozpovidayetsya pro licarya yakij unikav lyubovi azh poki jogo ne proklyav charivnij olen licareva rana ne zagoyitsya yaksho vin ne znajde spravzhnyu damu sercya Ekvitan fr Lai d Equitan korol zabuvshi zakoni blagorodstva zhinochoyi nizhnosti shukav u druzhini seneshalya za sho j poplativsya Yasen fr Le Fresne klasichnij syuzhet pro dvijnyat yih rozdilili v ditinstvi ale v zrilomu vici voni znovu znahodyat odin odnogo Vovkulaka fr Lai du Bisclavret rozpovid pro vovkulaku sho zastryag u vovchij podobi cherez zradu svoyeyi druzhini Lanval fr Lai de Lanval rozpovidayetsya pro te yak moloda prekrasna zhinka zakohuyetsya v licarya korolya Artura i zabiraye jogo na prekrasnij ostriv Avalon Vvazhayetsya pershoyu arturianoyu francuzkoyu movoyu Zakohani fr Lai des deux Amants istoriya dvoh zakohanih yakim protistoyit batko korol vin kohaye svoyu vlasnu dochku Jonek fr Lai de Yonec zmalovano poshirenij kazkovij syuzhet v yakomu princ pid viglyadom ptaha vidviduye princesu Solovej fr Lai du Laostic ou Lai de l eostic rozpovidayetsya pro kohannya odruzhenoyi zhinki do susida Milon fr Lai de Milun vikoristovuyetsya davnij epichnij syuzhet pro bitvu batka i sina Neshaslivec fr Lai du Chaitivel rozpovidayetsya istoriya pro damu yaka mala chotiroh licariv zalicyalnikiv ale pislya turniru troye z nih zaginuli a chetvertij neshaslivec oderzhav silne poranennya i vzhe ne mig zadovolnyati potrebi svoyeyi dami Eliduk fr Lai d Eliduc istoriya pro licarya yakij buv shaslivo odruzhenij Z Gvidelyuk ale piznishe zakohavsya u damu na jmennya Gvijadon Zhimolost fr Lai du Chevrefeuille opisuyetsya odin iz epizodiv Tristana i Izoldi Jogann Volfgang fon Gete visoko ociniv zbirku lyajsiv Mari de Frans ta nazvav yiyi perlinoyu serednovichnoyi poeziyi Znajshlos Yagnyatko u Vivci Chaban otaru po luci Yagnya lishivshi des pognav Koza zustrila sered trav Male Yagnya i mov svogo Poyila molokom jogo Yak stalo vzhe Yagnyatko chimale Odnogo dnya jomu skazali Idi do matinki svoyeyi Tam pevne j batko bilya neyi Bo zh zovsim ti ne Kozenya Ta mudre movilo Yagnya Meni zdayetsya spravzhnya mati Yakij prijshlosya goduvati Ne dosit nemovlya rodit Shob des u poli zalishit Yagnya j Koza Bajki Dokladnishe Bajki datuyutsya 1167 1189 rr Voni zbereglisya v riznij kilkosti v 23 rukopisah ale tilki odin manuskript mistit povne zibrannya bajok Mari de Frans Garli 978 Do zbirki uvijshlo 102 bajki Mariya Francuzka stverdzhuvala sho dzherelom dlya yiyi bajok sluguvala anglijska adaptaciya latinskih tekstiv korolya Alfreda odnak taka pracya do nas ne dijshla Cilkom mozhlivo sho poetesa vkazala vigadane dzherelo Levova chastka yiyi bajok zapozicheni z latinskogo variantu Ezopovih bajok bajkarya Mariya Francuzka najpersha u serednovichnij literaturi poetesa sho tvorila u zhanri izopet bajka narodnoyu movoyu V epilozi do zbirki poetesa vkazuye svoye im ya Marie ai nun si suis de France Mene zvut Mariya ya iz Franciyi shob takim chinom pidtverditi svoye avtorstvo ta zapobigti privlasnyuvannyam zbirki klirikami Kozhna bajka nese pevnij moralnij urok Socialni ta moralni cinnosti ye nache kistyakom sho ob yednuye cilij ryad bajok Politichna poziciya v izopetah odnak zobrazhaye aristokratichnu tochku zoru shodo riznih socialnih klasiv socialna iyerarhiya maye zalishitisya zaradi garmoniyi lyudi mayut spokijno prijmati svoye polozhennya ta zobov yazannya U ryadi bajok Mari zmalovuye svoye pozitivne stavlennya do feodalnoyi virnosti prote zustrichayutsya j prikladi poganogo stavlennya do bidnyakiv yak ot v izopeti Vovk ta yagnya fr De lupo et agno v yakij vovk vigaduye rizni provini abi vipravdati vbivstvo yagnyati Chistilishe Svyatogo Patrika Dokladnishe Chistilishe Svyatogo Patrika fr L Espurgatoire Seint Patriz ye perekladom latinskogo tvoru Tractatus de Purgatorio Sancti Patricii Genri de Saltri Tvir dijshov do nas v yedinomu manuskripti sho nalichuye bilsh nizh 2000 virshiv Zavdyaki zusillyam Sv Patrika vhid do Chistilisha bulo vstanovleno na cerkovnomu dvori abi vse she zhivi lyudi mogli posiliti svoyu viru v zagrobne zhittya Pislya vidpovidnih molitov ta instrukcij bagato hto mig spustitisya tudi shob na vlasni ochi peresvidchitisya u torturah prirechenih ta nasolodi vryatovanih dush Najbilsha chastina rozpovidi zoseredzhena navkolo spusku do Chistilisha licarya Ovejna Vin virishuye spustitisya tudi abi spokutati svoyi grihi Ovejn staye svidkom ryadu strashnih tortur sho jomu yih pokazuyut demoni abi vin vidmovivsya vid svoyeyi religiyi Kozhnogo razu licaryu vdayetsya rozviyati ci muki vimovivshi im ya Isusa Hrista Pislya ciloyi nochi u chistilishi vin ochishenij vid grihiv povertayetsya nazad Ovejnova podorozh z yasovuye moralni ta fizichni strazhdannya sho ye rezultatom lyudskih nedolikiv ta proponuye mozhlivist spokuti Do Ovejnovoyi istoriyi takozh prikriplenij ekzemplum sho rozpovidaye nam pro svyashenika sho kastruvav sebe shob takim chinom ubezpechitisya vid spokusi rozbeshennya molodoyi divchinki siroti sho perebuvala pid jogo opikoyu Chistilishe Svyatogo Patrika nalezhit do harakternogo literaturnogo zhanru serednovichchya vidinnya yaki nadihnuli Dante na stvorennya Bozhestvennoyi komediyi Zhittya Svyatoyi Odri Dokladnishe Tvir Zhittya Svyatoyi Odri fr La Vie Seinte Audree dijshov do nas u yedinomu rukopisi sho zaraz zberigayetsya v Britanskij biblioteci Tvir ye perekladom z latini ta datuyetsya kincem XII pochatkom XIII stolittya Originalne dzherelo nevidome prote vvazhayetsya sho Mari de Frans sintezuvala shonajmenshe tri latinski teksti Zhittya svyatoyi Odri rozpovidaye istoriyu pro anglo saksonsku princesu yaka hoch i bula dvichi odruzhena zberigaye svoyu nezajmanist azh do samoyi smerti Avtorstvo Zhittya Svyatoyi Odri pripisali Mari de Frans zovsim nedavno she u 2000 h tvorcem cogo zhitiya vvazhali yakus chernicyu na jmennya Mari Odnak naukovec Dzhyun Holl MakKesh proanalizuvavshi cej tvir na osnovi leksichnoyi lingvistichnoyi stilistichnoyi ta intertekstualnoyi informaciyi zrobiv visnovok sho avtorstvo nalezhit tij samij Mari yaka napisala Chistilishe Svyatogo Patrika Reshta svitovih naukovciv pidtrimali novatorske tverdzhennya MakKesha SprijnyattyaPerekladi Pershe francuzke vidannya tvoriv Mari de Frans vijshlo u dvoh tomah na pochatku XIX stolittya koli Zhan Batist de Rokfor opublikuvav Poesies de Marie de France 1820 r Mikola Tereshenko pereklav bajku Yagnya j Koza ta le Zhimolost ukrayinskoyu movoyu Suzir ya francuzkoyi poeziyi Tom 1 33 38 st Rosijskoyu movoyu vsi le Mariyi de Frans pereklala Veronika Dolina 12 povestej Marii Francuzskoj Folio 2014 r Takozh Zhimolost pereklala Natalya Rikova Legenda o Tristane i Izolde Nauka 1976 Vpliv na literaturu Naprikinci XIV stolittya majzhe u toj samij chas koli j Dzheffri Choser pomistiv bretonskij lyajs Opovid zemlevlasnika do svoyij Kenterberijskih opovidan poet na jmennya na osnovi Lanvalya Mari de Frans napisav serednoanglijskij licarskij roman v yakomu yak i ochikuyetsya rozpovidalos pro prigodi licarya Sera Launfalya 1816 roku anglijska poetesa oktasilabikom napisala dovgu poemu pro Mari de Frans Le pro Mari angl The Lay of Marie PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Vezha z chornogo dereva Kiyiv Dnipro 1986 st 133 Dinaux A Trouveres jongleurs et menestrels du Nord de la France et du Midi de la Belgique II Trouveres de la Flandre et du Tournaisis P 1839 P 310 Faulz Dzh Krotovye nory per c angl I Bessmertnoj I Togoevoj M 2003 S 260 Damon S F Marie de France psychologist of courtly love PUBLICATIONS OF THE MODERN LANGUAGE ASSOCIATION 1929 Vol 44 P 968 Dolgorukova Natalya Mihajlovna Le Marii Francuzskoj v kontekste literatury ee vremeni st 13 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2016 Procitovano 7 kvitnya 2016 A Companion to Marie de France by Logan Whalen st 91 Kachurovskij Igor Generika j arhitektonika Kn 1 st 301 Vezha z chornogo dereva Kiyiv Dnipro 1986 st 134 Key Figures in Medieval Europe An Encyclopedia st 449 The Anonymous Marie de France by R Howard Bloch st 5 Literatura zahidnoyevropejskogo Serednovichchya navch posibnik pid red N O Visockoyi st 422 Key Figures in Medieval Europe An Encyclopedia st 450 12 povestej Marii Francuzskoj Folio 2014 r st 14 Kachurovskij Igor Generika i arhitektonika Kn 1 st 301 P L Shulik I Yu Golubishko 2011 s 52 Pereklad Mikoli Tereshenka Leopold Hervieux Les fabulistes latins depuis le siecle d Auguste jusqu a la fin du moyen age Paris Firmin Didot 1899 A history of women s writing in France Sonya Stephens st 21 Key Figures in Medieval Europe An Encyclopedia st 451 A history of women s writing in France Sonya Stephens st 19 Women and Gender in Medieval Europe An Encyclopedia by Margaret C Schaus st 514 Arhiv originalu za 9 lipnya 2013 Procitovano 7 kvitnya 2016 A Companion to Marie de France by Logan Whalen st 1 A Companion to Marie de France by Logan Whalen st 90 yakaboo ua nedostupne posilannya Burgess Glyn S and Busby Keith 1986 p 36 Laskaya Anne and Salisbury Eve Eds 1995 The Middle English Breton Lays Kalamazoo Michigan Western Michigan University for TEAMS Medieval Institute Publications PosilannyaMari de Frans u sestrinskih Vikiproyektah Portal Biografiyi Portal Literatura Portal Franciya Informaciya u Vikidanih Citati u Vikicitatah Mari de Frans u Vikishovishi Suzir ya francuzkoyi poeziyi Tom 1 33 38 st ukrayinskij pereklad Faulz Dzh Vezha z chornogo dereva perekaz lyajsa Eliduk 130 159 st Bibliografiya Mari de Frans ta arhivni materiali v Moyen Age ARLIMA 20 kvitnya 2017 u Wayback Machine Marie de France Project Gutenberg 15 serpnya 2021 u Wayback Machine praci poetesi anglijskoyu movoyu Marie de France at Internet Archive praci poetesi anglijskoyu movoyu French Mediaeval Romances from the Lays of Marie de France 6 travnya 2016 u Wayback Machine audiokniga anglijskoyu movoyu Dvenadcat povestej Marii Francuzskoj 23 bereznya 2016 u Wayback Machine pereklad Veroniki DolinoyiLiteratura ta dzherelaKachurovskij I Generika i arhitektonika Kiyiv Vid dim Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi 2005 382 s ISBN 916 518 329 X 301 305 st Literatura zahidnoyevropejskogo Serednovichchya navch posibnik pid red N O Visockoyi Vinnicya 2003 422 424 st Shulik P L Golubishko I Yu Poeziya vagantiv Ricarska literatura navch posib Kam yanec Podilskij Aksioma 2011 124 s ISBN 978 966 496 170 4 Faulz Dzh Vezha z chornogo dereva Kiyiv Dnipro 1986 130 159 st Suzir ya francuzkoyi poeziyi Per i perespivi M Tereshenka Tom 1 33 38 st Dolgorukova N M Le Marii Francuzskoj v kontekste literatury ee vremeni Mihajlov A D Istoriya legendy o Tristane i Izolde Legenda o Tristane i Izolde ros antologiya Izd podg A D Mihajlov M Nauka 1976 S 623 697 736 s Literaturnye pamyatniki 50 000 ekz Faulz Dzh Krotovye nory per c angl I Bessmertnoj I Togoevoj M 2003 Emmerson Richard Kenneth and Sandra Clayton Emmerson Key figures in medieval Europe an encyclopedia Taylor amp Francis 2006 449 501 st Baum Richard Recherches sur les œuvres attribuees a Marie de France Heidelberg Winter Annales Universitatis Saraviensis Philosophische Facultat 9 1968 241 p Schaus Margaret C ed Women and gender in medieval Europe An encyclopedia Routledge 2006 Whalen Logan ed A companion to Marie de France Vol 27 Brill 2011 Blain Virgina et al Marie de France The Feminist Companion to Literature in English Yale UP 1990 714 H Brat Marie de France et l obscurite des anciens in Neuphilologische Mitteilungen 79 1978 180 84 K Brightenback Remarks on the Prologue to Marie de France s Lais in Romance Philology 30 1976 168 77 Burgess Glyn S The Lais of Marie de France Text and Context Athens University of Georgia Press c1987 Burgess Glyn S Marie de France Supplement 3 Research Bibliographies and Checklists New Series vol 8 Woodbridge Suffolk Tamesis 2007 Burgess Glyn S and Keith Busby translators The Lais of Marie de France London Penguin 1986 Curley Michael editor and translator Saint Patrick s Purgatory A Poem by Marie de France Binghamton NY Medieval and Renaissance Texts amp Studies 1993 Gallagher Edward J translator The Lays of Marie de France with Introduction and Commentary Indianapolis and Cambridge MA Hackett Publishing 2010 Delcos J C Encore sur le prologue des Lais de Marie de France in Le Moyen Age 90 1984 223 32 Hoepffner Ernest The Breton Lais in Ages Roger S Loomis ed Arthurian Literature in the Middle Ages Clarendon Press Oxford University 1959 ISBN 0198115881 A Micha trad Lais de Marie de France Paris Flammarion collection Bilingue Litterature 1999 McCash June Hall La Vie seinte Audree A Fourth Text by Marie de France in Speculum 77 2002 744 77 Rossi Carla 2009 Marie de France et les erudits de Cantorbery Paris Editions Classiques Garnier Rychner Jean 1983 Les Lais de Marie de France Paris Honore Champion Watt Diane Medieval Women s Writing Polity 2008 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi