Гімри

Гімри () (ав. Генуб) - адміністративний центр ​​Сільради «Гімринська», друге за величиною село (не рахуючи населених пунктів інших типів) в Унцукульському районі Дагестану. Родове село двох легендарних імамів Дагестану Газімагомеду (1795-1832) і Шаміля (1797-1871), колись служило заповітною туристською «меккою» Кавказу.

Село|поселение в таблице= |вид поселения= |поселение= |район в таблице= Гімри ав. Генуб Гімринський тунель Герб Координати ^H G O Країна РосіяРосія Регіон Дагестан Район Унцукульський район Населення 4835 осіб (2010) Часовий пояс Телефонний код 7257 Поштовий індекс 368951 Автомобільний код 05 GeoNames 561472 Офіційний сайт gimry.ucoz.com Гімри Гімри (Росія) Гімри Гімри (Дагестан)  Гімри у Вікісховищі

Етимологія

Назва Гімри, або аварською Генуб, походить від слова «гени» - груша. Кажуть, що кілька століть тому тут був суцільний ліс, а починаючи від місцевості, де зараз знаходиться стара частина аулу, тягнувся грушевий гай. Гімри Кумицькою звучить як Гьамрі, звідси і нинішня російська назва - Гімри.

Географія

Село розташоване в унікальній і красивій ущелині, яку з усіх боків оточують високі скелі . Внизу тече річка , що дає вологу багатим гімрінскім садам. З Буйнакськом і Махачкалою пов'язана Гімринським автодорожнім тунелем, відкритим після реконструкції 2 жовтня 2012 року .

Через село проходить дорога республіканського значення .

Історія

Археологічні дані підтверджують, що на цьому місці предки нинішніх гімринців жили ще 1000 років тому, а сучасному селу більше 500 років .

Професор Расул Магомедов вважав, що Гіимри були столицею стародавньої держави , яка називалася Ас-Сарір. Але пізніше історик довів, що Гімри не були столицею цієї держави. У зв'язку з цим історики не стали широко розглядати і вивчати історію цього села, рік його заснування залишається невідомим і донині.

В історії Кавказької війни

Картина Франца Рубо «Штурм аулу Гімри», (1891) - Дагестанський музей образотворчих мистецтв.

Село Гімри відіграло значну роль в історії народів Дагестану, Кавказу і Росії. Тут народилися два імами Дагестану - Газімагомед і Шаміль, перший з яких об'єднав горян настановами шаріату, ідеями незалежності, свободи і рівності, а другий три десятиліття енергійно вів священну війну за ці ідеї.

У ході Кавказької війни 1817-1864 років, цей неприступний гірський оплот захищав загін горців на чолі з імамом . 17 жовтня 1832 року російським загоном під командуванням генерала Г. В. Розена чисельністю близько 10 тис. чоловік.

Після запеклого штурму російські війська увірвалися в Гімри. Тоді Газімагомед і 15 мюридів, серед яких був і майбутній імам Шаміль, сховалися в сторожовій вежі. Звідти вони намагалися прорватися в гори. Під час сутички майже всі вони, у тому числі і сам імам, загинули. Шамілю вдалося врятуватися. Росіяни втратили під час штурму 480 осіб (у тому числі 41 убитими).

Падіння аулу Гімри і загибель Газі-Магомеда завершують перший етап газавату на Північному Кавказі. Нове загострення військових дій в даному районі почалося після приходу до влади в Чечні і Дагестані імама Шаміля.

Село Гімри кілька років було столицею теократичної ісламської держави Імамат, що існувало на території Дагестану і Чечні в 1829 -1859 рр., що отримало найбільший розвиток в роки правління імама Шаміля.

Серед багатьох коренів національно-визвольної боротьби горців проти царських колонізаторів і місцевих феодалів, аул Гімри займає особливе місце. Як тисячі гірських джерел і струмочків утворюють бурхливі гірські річки, так і боротьба жителів сотень таких аулів, як Гімри, злилася в потужну довголітню боротьбу народів за свободу і незалежність на початку XIX століття. І саме в Гімрах зародився опір, який з часом переріс в національно-визвольну боротьбу горців проти колоніальної політики царизму на Північному Кавказі .

Після і розорення Гімри, його жителів переселили в Аркас і .

Туризм

. Оборонна башта в околицях села. У цьому місці загинув перший імам Дагестану Газімухаммад 17 жовтня 1832 року в ході Кавказької війни

Гімри відрізняється багатою історією, різноманіттям історичних і природних об'єктів, самобутніми традиціями та унікальними природно-кліматичними ресурсами. На Гімринській території можна милуватися:

• Чудовими пам'ятниками природи - найглибшим у світі Сулакським каньйоном, особливо охоронюваним державним лісогосподарством в місцевості Бузні, місцем злиття річок Андійського Койсу з і утворенням найбільшої дагестанської річки Сулак; республіканським природним заповідником ; водоспадом «»; каменем «» (); великою різноманітністю скельних і гірських силуетів; печерою «» (Велика печера) всередині села, з безліччю печер в його околицях; іншими пам'ятниками.
• «Раєм для гірських туристів» - достатком скель і ізрізаних рельєфів. Перепад висот на території с. Гімри становить близько 1500 метрів.
• Великою кількістю сонця і нехарактерною для інших дагестанських територій спекою в літні місяці.

Будинок в якому жив

• Наявністю прекрасних куточків природи та рекреаційних зон, хвойних і змішаних лісів, цілющих ресурсів, багатою та цікавою фауною і флорою.
• Пам'ятником працьовитості гімринців, оригінальним «музеєм гірничо-долинного садівництва» - багатовіковими терасовими садами, створеними виключно ручною працею із застосуванням найбільш екологічних агротехнологій. Найрізноманітнішими фруктами і ягодами, у тому числі субтропічними - хурмою, інжиром, гранатом, ківі, мушмулою та іншими.
• Місцями, пов'язаними із битвами та героями Кавказької війни, як з горянської, так і з царською сторони: імамами - Газімухамадом, , Шамілем, численними їх сподвижниками, шейхами Мухамадом Ярагським і Джамалудіном Казикумухським, багатьма відомими вченими того періоду, дядьком Шаміля Бартіханом та іншими героями-гімринцями, царськими генералами - Єрмоловим (на Гімринському хребті), Розеном, Клюгенау, Івеличем, Граббе, Євдокимовим та іншими, намісником Кавказу Михайлом Романовим та іншими.
• Мечеті, медресе, зіяратами, кладовищами, іншими об'єктами для паломництва, місцями пов'язаними з іменами гімринських вчених-алімів, шейхом Раджабілавом Абдулою-Хаджі.
• Архітектурними, культурно-історичними пам'ятниками села, об'єктами матеріальної культури.

Галерея

• Загальний вигляд
• Бомбардування лісового масиву в Гімрах
• Центральна частина
• Гімри сьогодні
• селище Гімри

Примітки

1. «У Дагестані відновлюється найдовший у СНД гірський тунель» [ 13 березня 2020 у Wayback Machine.], beta.tvc.ru
2. «Гимри. Свідки історії »Магомеднабі Ахмадовіч
3. «Все аули Дагестану» Ш. І. Микаілов
4. історик Т.Айтберов