Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Росі́йсько-грузи́нська війна́ 2008 ро́ку (груз. რუსეთ-საქართველოს ომი, трансліт. ruset-sakartvelos omi) — збройний конфлікт між Грузією з одного боку та Російською Федерацією і сепаратистськими угрупованнями Південної Осетії та Абхазії з іншого. Війна відбулася в серпні 2008 року після періоду погіршення відносин між Російською Федерацією та Грузією, обома колишніми республіками Радянського Союзу. Бойові дії відбувалися в стратегічно важливому Південно-Кавказькому регіоні. Її вважають першою європейською війною XXI століття.
| Російсько-грузинська війна | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Конфлікти на пострадянському просторі Грузино-абхазький конфлікт та Грузино-осетинський конфлікт | |||||||||
 Грузія Територія Грузії, тимчасово окупована Росією та сателітами РФ з серпня 2008 року Територіальна карта Грузії станом на 2023 рік. Грузія Територія Грузії, тимчасово окупована Росією та сателітами РФ з серпня 2008 року | |||||||||
| Координати: 41°59′21″ пн. ш. 44°25′04″ сх. д. / 41.98944400002777400° пн. ш. 44.417778000027773544° сх. д. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Росія Південна Осетія Абхазія |  Грузія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
 Дмитро Медведєв Володимир Путін Володимир Шаманов Сергій Макаров Едуард Кокойти Сергій Багапш |  Міхеіл Саакашвілі Ладо Гургенідзе Мамука Курашвілі Заза Гогава Давид Кезерашвілі Олександр Ломая | ||||||||
| Військові формування | |||||||||
| Росія:
| Грузія:
| ||||||||
| Військові сили | |||||||||
В Абхазії: |
| ||||||||
| Втрати | |||||||||
Загалом: 163—170 убитих, 354 поранених, 1 зниклих безвісти, 39 полонених |
Загалом: 180 убитих, 1174 поранених, 4 зниклих безвісти, 49 полонених | ||||||||
Втрати серед цивільного населення:
Біженці:
| |||||||||
Республіка Грузія проголосила свою незалежність на початку 1991 року, коли Радянський Союз почав розпадатися. На цьому тлі бойові дії між Грузією та сепаратистами залишили частини колишньої Південно-Осетинської автономної області під фактичним контролем підтримуваних Росією, але міжнародно невизнаних сепаратистів. Після війни на території були розміщені спільні миротворчі сили грузинських, російських та осетинських військ. Подібний глухий кут склався в регіоні Абхазії, де абхазькі сепаратисти вели війну в 1992—1993 роках. Після обрання Володимира Путіна в Росії в 2000 році і прозахідної зміни влади в Грузії в 2003 році відносини між Росією і Грузією почали гіршати, досягнувши повної дипломатичної кризи до квітня 2008 року. 1 серпня 2008 року підтримувана Росією Південноосетинські сили почали обстріли грузинських сіл, епізодично відповідаючи грузинським миротворцям у цьому районі. Посилення артилерійських обстрілів південних осетин порушило угоду про припинення вогню 1992 року. Щоб покласти край цим нападам, 7 серпня підрозділи грузинської армії були направлені в зону конфлікту в Південній Осетії. Грузинські війська за кілька годин взяли під контроль більшу частину Цхінвалі, оплоту сепаратистів.
Деякі російські війська незаконно перетнули російсько-грузинський державний кордон через Рокський тунель і просунулися в зону південно-осетинського конфлікту до 7 серпня, до масштабної грузинської військової відповіді. Росія звинуватила Грузію в «агресії проти Південної Осетії», і розпочала повномасштабне наземне, повітряне і морське вторгнення в Грузію, включаючи її безперечну територію, 8 серпня, назвавши це операцією «примусу до миру». Російські та південноосетинські сили воювали з грузинськими військами в Південній Осетії та навколо неї протягом кількох днів, поки грузинські сили не відступили. Російські та абхазькі війська відкрили другий фронт, атакуючи Кодорську ущелину, яку утримує Грузія. Російські військово-морські сили блокували частину узбережжя Грузії в Чорному морі. Російські ВПС атакували цілі як у зоні конфлікту, так і за її межами. Це була перша війна в історії, в якій кібервійна збіглася з військовими діями. Під час і після конфлікту також велася інформаційна війна. Ніколя Саркозі, президент Франції, особисто домовився про угоду про припинення вогню 12 серпня.
Російські війська тимчасово окупували грузинські міста Зугдіді, Сенакі, Поті та Горі, утримуючи ці райони за межами режиму припинення вогню. Південні осетини знищили більшість етнічних грузинських сіл у Південній Осетії і були відповідальними за етнічну чистку грузин. Росія визнала незалежність Абхазії та Південної Осетії від Грузії 26 серпня, а уряд Грузії розірвав дипломатичні відносини з Росією. Росія переважно завершила виведення військ із безперечних частин Грузії 8 жовтня. Російські міжнародні відносини майже не постраждали. Війна переселила 192 тис. осіб. У той час як багато хто повернувся до своїх домівок після війни, 20 272 людини, переважно етнічні грузини, залишалися переміщеними станом на 2014 рік. 2021 року Європейський суд з прав людини постановив, що Росія зберігає «прямий контроль» над сепаратистськими регіонами та несе відповідальність за загибель людей. там відбуваються порушення прав.
Передумови
Історія
У Х столітті нашої ери Грузія вперше виникла як етнічне поняття на територіях, де грузинська мова використовувалася для здійснення християнських обрядів. Після монгольського вторгнення в регіон Грузинське королівство було розділене на кілька держав. У XIX столітті Російська імперія поступово захопила грузинські землі. Після лютневої революції 26 травня 1918 року Грузинська Демократична Республіка проголосила незалежність.
Осетини є корінним населенням Північної Осетії, розташованої на Північному Кавказі. Навколо дати прибуття осетин в Закавказзя ведуться суперечки. Згідно з однією з теорій, вони вперше мігрували туди в 13-14 століттях нашої ери і мирно проживали разом з грузинами протягом сотень років. 1918 року почався конфлікт між безземельними осетинськими селянами, які проживали в Шида-Картлі, які постраждали від більшовизму і вимагали власності на землі, на яких вони обробляли, і меншовицький уряд підтримував етнічну грузинську шляхту, яка була законними власниками. Хоча спочатку осетини були незадоволені економічною позицією влади Тбілісі, напруженість невдовзі переросла в етнічний конфлікт. 1918 року осетинські повстанці відбили грузинські війська і продовжили окупацію міста Цхінвалі та наступ на тубільців Грузії. Під час повстань у 1919 і 1920 роках осетин приховано підтримувала Радянська Росія, але навіть так вони зазнали поразки.
Незалежна Демократична Республіка Грузія була захоплена Червоною Армією в 1921 році і був встановлений радянський уряд. У квітні 1922 року уряд Радянської Грузії створив автономну адміністративну одиницю для закавказьких осетин, яка отримала назву Південно-Осетинська автономна область. Такі історики, як Стівен Ф. Джонс, Еміль Сулейманов та Арсен Сапаров вважають, що більшовики надали осетинам цю автономію в обмін на їхню допомогу проти Демократичної Республіки Грузії, оскільки ця територія ніколи не була окремим утворенням до російського вторгнення.
Націоналізм у Радянській Грузії набрав обертів у 1989 році з ослабленням Радянського Союзу. Кремль схвалив південноосетинський націоналізм як протидію руху за незалежність Грузії. 11 грудня 1990 року Верховна Рада Грузії у відповідь на спробу відділення Південної Осетії скасувала автономію регіону. У січні 1991 року між Грузією та південноосетинськими сепаратистами спалахнув військовий конфлікт. Грузія оголосила про відновлення незалежности 9 квітня 1991 року, ставши таким чином першою позабалтійською державою Радянського Союзу, яка зробила це. Південноосетинським сепаратистам допомагали колишні радянські військові частини, які зараз контролюються Росією. До червня 1992 року можливість повномасштабної війни між Росією та Грузією зросла, оскільки російська влада обіцяла бомбардування столиці Грузії Тбілісі на підтримку південноосетинських сепаратистів. Грузія підтримала угоду про припинення вогню 24 червня 1992 року, щоб запобігти ескалації конфлікту з Росією. Грузинські, південноосетинські, російські та північноосетинські миротворці були розміщені в зоні південноосетинського конфлікту за мандатом Спільної контрольної комісії (СКК). Деякі, переважно етнічно грузинські частини колишньої Південно-Осетинської автономної області залишилися під контролем Грузії. Базована в Цхінвалі сепаратистська влада самопроголошеної Республіки Південна Осетія до війни 2008 року контролювала третину території колишньої Південно-Осетинської автономної області.
Ця ситуація була відображена в Абхазії, автономній республіці в Грузинській Радянській Соціалістичній Республіці, де абхази відокремилися від Грузії під час війни на початку 1990-х років. До 2003 року населення Абхазії скоротилося з 525 000 до 216 000 після етнічної чистки грузинів, найбільшої етнічної групи в регіоні. Верхня Кодорська ущелина на північному сході Абхазії залишалася поза контролем абхазького сепаратистського уряду.
Російські інтереси та участь
Закавказзя лежить між Північним Кавказом та Близькимо Сходом, межує з Туреччиною та Іраном. Стратегічне значення регіону зробило його проблемою важливим напрямком для російської колоніальної експансії. Вагомі економічні причини, зокрема доступ до основних запасів нафти, ще більше впливають на інтерес до Закавказзя. Правління Закавказзя, за словами шведського вченого Сванте Корнелла, дозволить Росії керувати залученням Заходу в Центральну Азію, територію геополітичного значення. Росія розглядала узбережжя Чорного моря та прилеглість до Туреччини як безцінний стратегічний атрибут Грузії. Росія мала більше корисливих інтересів в Абхазії, ніж у Південній Осетії, оскільки розгортання російських військ на узбережжі Чорного моря вважалося життєво важливим для російського впливу в Чорному морі. До початку 2000-х років Південна Осетія спочатку була задумана як інструмент для збереження контролю над Грузією.
Володимир Путін став президентом Російської Федерації у 2000 році, що справило глибокий вплив на російсько-грузинські відносини. Конфлікт між Росією та Грузією почав загострюватися в грудні 2000 року, коли Грузія стала першим і єдиним членом Співдружності Незалежних Держав (СНД), до якого вводився російський візовий режим. Едуард Кокойти, ймовірний член натовпу, став фактичним президентом Південної Осетії в грудні 2001 року; він був схвалений Росією, оскільки він зірвав би мирне возз'єднання Південної Осетії з Грузією. Російський уряд почав масову видачу російських паспортів жителям Абхазії та Південної Осетії у 2002 році без дозволу Грузії; ця політика «паспортизації» заклала основу для майбутніх претензій Росії на ці території. 2003 року президент Путін почав розглядати можливість військового вирішення конфлікту з Грузією.
Після того, як Грузія депортувала чотирьох підозрюваних російських шпигунів у 2006 році, Росія розпочала повномасштабну дипломатичну та економічну війну проти Грузії, за якою відбулося переслідування етнічних грузин, які проживають в Росії.
До 2008 року більшість жителів Південної Осетії отримали російські паспорти. За даними Reuters, до війни Росія забезпечувала дві третини річного бюджету Південної Осетії. Де-факто уряд Південної Осетії наймав переважно громадян Росії, які обіймали подібні державні посади в Росії, а російські офіцери домінували в організаціях безпеки Південної Осетії.
Невирішені конфлікти
Конфлікти в Грузії залишалися в глухому куті до 2004 року, коли Міхеїл Саакашвілі прийшов до влади після революції троянд у Грузії, яка скинула президента Едуарда Шеварднадзе. Повернення Південної Осетії та Абхазії під контроль Грузії було першою проблемою Саакашвілі.
Грузинський уряд започаткував ініціативу щодо припинення контрабанди з Південної Осетії у 2004 році після успіху у відновленні контролю в Аджарії. Напруга ще більше посилилася владою Південної Осетії. З 8 по 19 серпня між грузинськими військами та південними осетинами точилися інтенсивні бої.
У січні 2005 року на Парламентській асамблеї Ради Європи в Страсбурзі президент Грузії Саакашвілі запропонував мирне врегулювання для Південної Осетії в рамках єдиної грузинської держави. Цю пропозицію відхилив лідер Південної Осетії Едуард Кокойти. У 2006 році Грузія направила сили безпеки в район Кодорської долини в Абхазії, коли лідер місцевої міліції повстав проти грузинської влади. У 2007 році Грузія створила в Південній Осетії те, що Росія назвала «маріонетковим урядом» на чолі з Дмитром Санакоєвим (колишній прем'єр-міністр Південної Осетії), назвавши його тимчасовою адміністрацією.
На початку березня 2008 року Абхазія та Південна Осетія подали офіційні запити про їх визнання до російського парламенту незабаром після визнання Заходом Косово, якому Росія чинила опір. Дмитро Рогозін, посол Росії в НАТО, натякнув, що прагнення Грузії стати членом НАТО змусить Росію підтримати незалежність Абхазії та Південної Осетії. 21 березня Держдума РФ прийняла постанову, в якій закликала президента Росії та уряд розглянути питання про визнання.
Грузія почала пропонувати розміщення міжнародних миротворців у сепаратистських регіонах, коли Росія почала застосовувати більше сили щодо Грузії після квітня 2008 року. Захід започаткував нові ініціативи щодо мирного врегулювання, пропонуючи мирні пропозиції та обговорення, організовані Європейським Союзом, Організацією. з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Німеччини. Сепаратисти відкинули схвалений Грузією німецький проєкт щодо Абхазії. Росія та сепаратисти не відвідали зустріч щодо Абхазії, яку підтримує ЄС. Вони також відхилили пропозицію ОБСЄ відновити переговори щодо Південної Осетії.
Відносини між Грузією та Заходом
Однією з головних цілей президента Саакашвілі для Грузії було стати членом НАТО, що стало одним із головних каменів спотикання у відносинах Грузії та Росії.
Хоча Грузія не має значних запасів газу чи нафти, на її території знаходиться частина нафтопроводу Баку–Тбілісі–Джейхан, який постачає нафту до Туреччини. Проти будівництва газопроводу виступили Росія, Іран та країни Перської затоки. Газопровід обходить Росію та Іран. Оскільки цей нафтопровід зменшив залежність Заходу від близькосхідної нафти, нафтопровід був основним фактором підтримки Сполучених Штатів Грузії.
Під час саміту НАТО в Бухаресті у квітні 2008 року американський президент Джордж Буш виступав за пропозицію Плану дій щодо членства (ПДЧ) Грузії та Україні. Однак Німеччина та Франція заявили, що пропозиція ПДЧ Україні та Грузії буде «непотрібним злочином» для Росії. НАТО заявило, що Україна та Грузія будуть прийняті до альянсу, і пообіцяли розглянути запити щодо ПДЧ у грудні 2008 року. Під час саміту в Бухаресті перебував президент Росії Володимир Путін. На завершення саміту 4 квітня Путін заявив, що розширення НАТО на Росію «буде сприйнято в Росії як пряму загрозу безпеці нашої країни». Після саміту в Бухаресті ворожість Росії посилилася, і Росія почала активно готуватися до вторгнення в Грузію. Начальник Генерального штабу Збройних сил Росії Юрій Балуєвський заявив 11 квітня, що Росія на додаток до військових дій, щоб заблокувати членство колишніх радянських республік в НАТО, зробить «кроки іншого характеру». Генерал Балуєвський визнав у 2012 році, що після того, як президент Путін вирішив напасти на Грузію до інавгурації Дмитра Медведєва на посаду президента Росії в травні 2008 року, військові дії були сплановані і чіткі накази були віддані заздалегідь до серпня 2008 року. Росія прагнула зупинити вступ Грузії до НАТО, а також для «зміни режиму».
Прелюдія
22 січня 2006 року на російській території впритул до грузинського кордону відбулися два вибухи на газогонах внаслідок яких до Грузії було припинено постачання природного газу. Восени 2006 року на власному референдумі мешканці регіону підтвердили свій намір відокремитися від Грузії. Попри це, референдум був визнаний неправовим і незалежність регіону не була визнана жодною країною світу. За мандатом СНД в регіоні розташовані миротворці з трьох сторін конфлікту: Росії, Грузії та Південної Осетії. Стосункі між Цхінвалі та Тбілісі у великій мірі залежали від ставлення Росії до конфлікту та уряду Грузії. Зокрема, Росія надала громадянство більшості мешканців регіону всупереч протестам з Тбілісі. З приходом до влади президента Михайла Саакашвілі, було зроблено декілька спроб домовитися з урядом сепаратистів у Цхінвалі, однак перемови не дали позитивного результату. Низка оглядачів пов'язують провал спроб інтеграції Південної Осетії та загострення конфлікту з наміром Грузії приєднатися до НАТО та негативним ставленням до цього російської влади.
В липні 2006 року відбувся кофлікт в Кондорській ущелині, в ході якого повинна була відбутися заміна нерегулярного грузинського ополчення на армійські частини, в ході якого ополчення відмовилося визнавати владу Тбілісі. Армія швидко розбила повстанців а їх лідер втік до Росії. 25 липня 2006 року Грузія звинуватила Росію в організації терористичного акту 1 лютого внаслідок якого загинуло троє грузинських поліцейських. 28 серпня з боку самопроголошеної Південної Осетії відбувся обстріл грузинського урядового гелікоптера Мі-8. У вересні Грузія затримала чотирьох російських військовослужбовців із звинуваченням у шпигунстві та вислала їх 2 жовтня 2006 року. У відповідь Росія суттєво скоротила дипломатичне представництво, відкликала посла, здійснила евакуацію дипломатичного персоналу, військовослужбовців та членів їх сімей, перевела угруповування російських військ в Грузії на посилений режим, а також припинила усі види транспортного та поштово зв'язку між Росією та Грузією. Російська Федерація почала тиск на Грузію через торгівельні війни а також депортацію грузин які проживали на території РФ. Також посилися обстріли та провокації з боку контрольованих Росією сепаратистських територій.
12 березня 2007 року Грузія звинуватила Росію в обстрілі її позицій у Кондорській ущелині. 6 серпня Грузія звинуватила Росію в порушенні повітряного простору та обстрілі своєї території ракетами.
Квітень-липень 2008 року
16 квітня 2008 року офіційні зв'язки між російською владою та сепаратистами в Абхазії та Південній Осетії були санкціоновані указом президента Росії Володимира Путіна. Були також визнані законодавчі документи, створені сепаратистами, та акредитовані сепаратистами органи. Після сесії Ради Безпеки ООН 23 квітня, скликаної на вимогу Грузії, Сполучені Штати, Велика Британія, Франція та Німеччина заявили в декларації: «Ми закликаємо Російську Федерацію скасувати або не виконувати своє рішення». Однак посол Росії в ООН Віталій Чуркін назвав це «важким завданням».
Грузинський розвідувальний безпілотник, який літав над Абхазією, був збитий російським військовим літаком 20 квітня. Однак Росія заперечує відповідальність за інцидент, а Абхазія стверджує, що БПЛА збив «Л-39 ВПС Абхазії». Посол Росії в НАТО Дмитро Рогозін заявив про напад МіГ-29 НАТО. Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер прокоментував, що «він з'їсть свою краватку, якби виявилося, що МіГ-29 НАТО чарівним чином з'явився в Абхазії і збив грузинський безпілотник». 26 травня розслідування Місії спостерігачів Організації Об'єднаних Націй у Грузії (UNOMIG) дійшло висновку, що відповідальність за збиття був російський військовий літак, МіГ-29 або Су-27.
Наприкінці квітня російський уряд заявив, що Грузія збирає 1500 військовослужбовців і поліцейських у районі верхньої Кодорської ущелини і планує «вторгнутися» в Абхазію, а також що Росія «відплатить» наступу Грузії та розмістила більше військових у сепаратистських регіонах. Будь-яке посилення в Кодорській ущелині або поблизу абхазького кордону жодною зі сторін не було підтверджено МООННГ.
На початку травня кількість російських миротворців, розгорнутих в Абхазії, зросла до 2542 осіб. Але чисельність російських військ залишалася нижче 3000 військовослужбовців, введених рішенням глав держав СНД від 1994 року. Грузія продемонструвала BBC відеозаписи, зняті дроном, які нібито доводять, що російські війська використовували важке озброєння в Абхазії і були бойовими, а не миротворцями; Росія відкинула звинувачення. 15 травня Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила пропозицію, яка закликає повернути всіх вигнаних і вигнаних людей до Абхазії. Росія виступила проти пропозиції, яку виступає грузин. У МЗС Росії заявили, що резолюція є «контрпродуктивним кроком».
31 травня Росія розгорнула залізничні війська для ремонту залізничної колії в Абхазії. За даними російського Міноборони, залізничні війська не були озброєні. Грузія заявила, що розвиток подій є «агресивним» актом. 5 червня Європейський парламент ухвалив резолюцію, яка засуджує введення російських військ в Абхазію. У резолюції зазначалося, що миротворчу структуру слід змінити, оскільки Росія більше не є неупередженим гравцем. Російські залізничні війська почали виведення з Абхазії 30 липня після участі у відкритті залізниці. Стаціонарна залізниця використовувалася для транспортування військової техніки принаймні частиною з 9000 російських солдатів, які увійшли до Грузії з Абхазії під час війни.
Наприкінці червня російський військовий експерт Павло Фельгенгауер передбачив, що Володимир Путін розпочне війну проти Грузії в Абхазії та Південній Осетії нібито в серпні. Рашист Олександр Дугін, відомий своїми міцними зв'язками з російськими військовими та розвідкою, припустив на прес-конференції в Південній Осетії 30 червня, що існування грузинських анклавів у Південній Осетії було останньою перешкодою для визнання, і Південна Осетія повинна вирішити цю проблему. Він також заявив, що незалежність Південної Осетії заблокує членство Грузії в НАТО і визнання має відбутися до грудня 2008 року. На початку липня «Кавказ-центр» повідомляв, що у чеченських сепаратистів є дані розвідки про те, що Росія готувала військову операцію проти Грузії у серпні-вересні 2008 року, яка переважно мала на меті вигнання грузинських військ з Кодорської ущелини; за цим відбулося б вигнання грузинських частин і населення з Південної Осетії.
На початку липня умови в Південній Осетії загострилися, коли 3 липня внаслідок вибухів був убитий чиновник південноосетинських сепаратистів, а через кілька годин у результаті невдалого замаху на Дмитра Санакоєва, лідера підтримуваного Грузією осетинського уряду, було поранено трьох поліцейських.
5 липня Росія почала масштабні військові навчання під назвою Кавказ 2008. 7 липня четверо грузинських військовослужбовців були захоплені південноосетинськими сепаратистами. Наступного дня грузинським правоохоронним органам президент наказав організувати звільнення солдатів. 8 липня над Південною Осетією пролетіли чотири літаки ВПС Росії. Запланований візит Кондолізи Райс, держсекретаря США, до Грузії на наступний день майже збігся з часом польоту. Грузія викликала свого посла в Росії після того, як Росія визнала, що її літаки летіли в повітряному просторі Грузії, щоб «дати гарячим головам у Тбілісі охолонути», після чого Грузія відкликала свого посла з Росії. Це був перший раз у 2000-х роках, коли Росія зізналася в обльоті Грузії.
15 липня Сполучені Штати і Росія розпочали дві паралельні військові навчання на Кавказі, хоча Росія заперечувала, що ідентичний час був навмисним. Спільні американо-грузинські навчання отримали назву «Негайне реагування 2008», у них також брали участь військовослужбовці з України, Азербайджану та Вірменії. У навчаннях, які завершилися 31 липня, взяли участь 1630 військовослужбовців, у тому числі 1000 американських військовослужбовців. Головною точкою спільних навчань були дії по боротьбі з повстанцями. Грузинська бригада була підготовлена для служби в Іраку. Російські навчання отримали назву «Кавказ 2008» і в них брали участь підрозділи Північно-Кавказького військового округу, в тому числі 58-а армія. Навчання включало навчання на допомогу миротворчим силам, які дислокуються в Абхазії та Південній Осетії. Під час навчань вийшла брошура «Солдат! Знай свого ймовірного ворога!» був поширений серед російських солдатів. У брошурі описувалися збройні сили Грузії. Російські війська залишилися біля кордону з Грузією після завершення навчань 2 серпня, замість того, щоб повернутися до своїх казарм. Пізніше Дейл Херспрінг, експерт з російських військових справ з Університету штату Канзас, описав російські навчання як «саме те, що вони виконали в Джорджії всього кілька тижнів потому […] як повну генеральну репетицію».
Військові дії
Початок конфлікту
О 8:00 1 серпня на дорозі поблизу Цхінвалі спрацював саморобний вибуховий пристрій і влучив у вантажівку грузинської поліції, поранивши п'ятьох офіцерів грузинської поліції. У відповідь грузинські снайпери обстріляли позиції південної Осетії, вбили чотирьох осетинів і семеро поранили. Згідно з більшістю повідомлень, відповідальність за підрив, який ознаменував початок бойових дій, були південні осетини.
1 серпня південноосетинські сепаратисти почали інтенсивно обстрілювати грузинські села. Це змусило грузинських миротворців та військовослужбовців у цьому районі відкрити вогонь у відповідь. У ніч з 1 на 2 серпня відбувся обмін гранатами та мінометами. Всього осетинів загинуло шість, а поранених тепер п'ятнадцять, серед них декілька цивільних; грузинські втрати — шість поранених мирних жителів і один поранений поліцейський. За даними місії ОБСЄ, цей інцидент став найгіршим спалахом насильства з 2004 року. 2–3 і знову 3–4 серпня стрілянина відновилася вночі. Угода про припинення вогню 1992 року була порушена артилерійськими обстрілами осетин.
3 серпня заступник міністра оборони Росії Микола Панков провів конфіденційну зустріч із сепаратистською владою в Цхінвалі. Того ж дня почалася евакуація осетинських жінок і дітей до Росії. За словами дослідника Андрія Ілларіонова, південноосетинські сепаратисти евакуювали понад 20 тисяч мирних жителів, що становило понад 90 відсотків мирного населення майбутньої зони бойових дій. 4 серпня «президент» Південної Осетії Едуард Кокойти заявив, що близько 300 добровольців прибули з Північної Осетії для боротьби з грузинами, а ще тисячі очікуються з Північного Кавказу. 5 серпня представник президента Південної Осетії в Москві Дмитро Медоєв заявив, що Південна Осетія розпочне «рейкову війну» проти Грузії. Зруйнувати село Нулі наказав міністр внутрішніх справ Південної Осетії Міндзаєв. Влада Грузії організувала екскурсію для дипломатів і журналістів, щоб продемонструвати збитки, ймовірно, завдані сепаратистами. Того дня посол Росії за особливими особами Юрій Попов заявив, що його країна буде залучена до конфлікту на боці Південної Осетії. Близько 50 російських журналістів приїхали до Цхнівалі, щоб дізнатися, «що сталося». Проурядова російська газета 6 серпня повідомила: «Донські козаки готуються до бою в Південній Осетії». «Независимая газета» повідомила, що 6 серпня російські військові розгортаються на кордоні з Грузією і що «безсумнівно, що Росія таким чином демонструє рішучість захистити своїх громадян у Південній Осетії. До тих пір, поки не буде проведена операція із забезпечення миру». Увечері 6 серпня спроба Саакашвілі зв'язатися з президентом Росії щодо конфлікту була стримана МЗС Росії, яке заявило: «час президентських переговорів ще не настав».
7 серпня президент Саакашвілі виступив по телебаченню із заявою стосовно протистояння навколо Цхінвалі, обіцяв автономію Осетії, амністію учасникам боїв та проголосив одностороннє припинення вогню. Попри це, вночі продовжилися обстріли грузинських сіл, що призвело до повномасштабного наступу грузинських сил на позиції сепаратистів, що було охарактеризоване як спроба «відновити конституційний лад на частині території Грузії». О 23:00 того ж дня «президент» Південної Осетії Едуард Кокойти заявив про початок штурму Цхінвалі грузинською стороною. Від 00:30 восьмого серпня до 17:30 дев'ятого серпня Цхінвалі обстрілювали 18 реактивних систем залпового вогню «Град». У проміжках між ракетними ударами у місто з боків с. Хетагурово та с. Ергнеті заходили підрозділи Горійської танкової бригади, 2-ї, 3-ї, 4-ї піхотних бригад Міністерства оборони Грузії, з боку с. Тамарашені — спецназ Міністерства внутрішніх справ Грузії. За словами грузинських високопосадовців, рішення атакувати Цхінвалі було прийнято тільки тоді, коли колона російської військової техніки почала заходити у Південну Осетію через Рокський тунель. «Почався штурм Цхінвалі», — сказав він по телефону близько 23:00 (за київським часом). «Цхінвалі обстрілюється з установок Град, гаубиць і великокаліберних мінометів», — заявив Кокойти. О 4:45 ранку 8 серпня міністр уряду Грузії заявив, що грузинські війська контролювали значні території регіону і майже вибили сепаратистів із столиці автономії. Цього ж дня грузинський бригадний генерал Мамука Курашвілі озвучив позицію грузинської сторони «зачистити Цхінвалі від кримінальних елементів».
Пряме військове втручання Росії
8 серпня 2008 року прем'єр-міністр Росії Володимир Путін, а пізніше і президент Дмитро Медвєдєв засудили вторгнення Грузії в Південну Осетію. Вже о 10 годині ранку за місцевим часом того ж дня російські літаки почали атаки на грузинські позиції біля міст Цхінвалі та Горі. Втім ще вранці 7 серпня Росія почала перекидати свої війська до Південної Осетії.
Грузія в односторонньому порядку припинила наступ, аби дати можливість цивільному населенню залишити зону військових дій[]. Своєю чергою уряд Південної Осетії заявив про загибель 1400 осіб, переважно цивільного населення регіону. Тим часом до Південної Осетії вводилися регулярні війська Російської Федерації загальною кількістю близько 150 танків та іншої техніки. До кінця 8 серпня російські війська та осетинські загони контролювали великі частини Цхінвалі, а російська авіація продовжувала бомбардувати військові бази поблизу Тбілісі та знищувати грузинські літаки. Також відбулися безпосередні зіткнення між російськими та грузинськими військами в районі військових дій навколо Цхінвалі.
Ескалація конфлікту
У ніч з 8 на 9 серпня та зранку тривали бої між грузинськими та російськими військами навколо столиці Цхінвалі. В той же час надійшли дані про бомбардування російською авіацією грузинського порту Поті на чорноморському узбережжі країни. Бомбардуванню також піддавалися військові бази у різних містах Грузії, зокрема у м. Горі були розбомблені житлові будинки, де загинуло близько 60 мирних жителів. Також на підсилення російських військ до Південної Осетії почали прибувати десантні підрозділи та загони спецназу, зокрема формування 76-ї та 98-ї повітряно-десантних дивізій. Вже близько 8 години ранку російська сторона заявила про захоплення Цхінвалі — ця інформація заперечувалася грузинською стороною, яка наполягала на тому, що грузинські війська все ще контролювали частини столиці автономії. Грузія також повідомила про 10 збитих російських літаків, однак Росія визнала втрату тільки двох. Постфактум Росія визнала втрату шести літаків, три з яких були уражені силами російської ППО: три штурмовики Су-25, бомбардувальник Ту-22М3 і два фронтових бомбардувальники Су-24М.
Основна битва в перші дні розгорнулася за повітря Грузії. Система ППО Грузії чинила запеклий опір російським літакам — і вона ж служила головною метою повітряних ударів. Після того, як російській авіації вдалося знищити основні радари і протиповітряні оборонні комплекси грузин, і вона цілком оволоділа небом над Грузією, організований збройний опір вторгненню фактично припинився. Російські військові підрозділи без спротиву висунулися на визначені для себе рубежі. Грузинське командування відвело свої частини і стало готуватися до оборони Тбілісі.
Ескалація конфлікту перекинулася на інший сепаратистський регіон, Абхазію, де загони невизнаної республіки та російські найманці (в російській пресі — «добровольці») почали атаки на грузинські позиції у Кодорській ущелині. У той самий день за поданням президента Саакашвілі грузинський парламент схвалив постанову про «стан війни» в Грузії (фактично було оголошено воєнний стан вдргуге після Другої світової війни) на період 15 днів. Президент Грузії також запропонував припинення вогню між сторонами та відвід військ, однак ця пропозиція була відхилена Росією, яка наполягала на виводі грузинських військ з Південної Осетії як передумови для припинення вогню. Раді Безпеки ООН також не вдалося ухвалити рішення щодо вирішення цього конфлікту, а Росія заявила, що проводить «операцію із примушення Грузії до миру».
Ситуація значно погіршала 11 серпня, коли Росія розширила діапазон своїх атак не тільки на об'єкти у безпосередній близькості від театру бойових дій, але й почала наступ на місто Ґорі на шляху до Тбілісі та захопила грузинські міста Зугдіді і Сенакі на заході країни. Також російські війська захопили центральну трасу, яка сполучає східну та західну Грузію. З наближенням фронту до Тбілісі в місті почалася паніка і мешканці почали тікати з району бойових дій. Михайло Саакашвілі намагався заспокоїти населення і запевнив, що грузинські війська готові до оборони столиці. Тим часом, Росія повідомила, що не має наміру атакувати Тбілісі.
Участь Чорноморського флоту Росії
В конфлікті безпосередню участь взяла група кораблів російського флоту на чолі з флагманом ракетним крейсером «Москва», загін включав великі десантні кораблі «Ямал» і «Саратов», та інші. Морська піхота Чорноморського флоту зайняла головний порт Грузії Поті і знищили на рейді всі грузинські катери і кораблі, які мали військове маркування, включно з прикордонними, заклавши в них вибухівку.
Ще 10 серпня Україна застерігала російську сторону від участі кораблів Чорноморського флоту РФ в конфлікті навколо Південної Осетії. Заява МЗС України наголошувала «З метою запобігання виникненню обставин, при яких Україна може бути втягнута в збройний конфлікт і військові дії через участь в них військових формувань ЧФ РФ, який тимчасово базується на території України, українська сторона залишає за собою право, згідно з нормами міжнародного права і законодавства України, заборонити повернення на територію України до вирішення конфлікту кораблів і суден, які можуть взяти участь у вищезгаданих діях». Проте українська сторона згодом визнала, що міждержавні угоди, які регламентують перебування російського флоту в Україні, не містять обмеження на військове застосування флоту.
Угода про припинення вогню
10 серпня грузинські війська заявили про відвід військ з Цхінвалі і про одностороннє припинення вогню. Михеїл Саакашвілі підписав план перемир'я, запропонований Євросоюзом, ініціативу взяла на себе головуюча в ЄС Франція. Домовленості домігся у Тбілісі французький міністр закордонних справ Бернар Кушнер, який, пізніше відвідав Москву і мав перемови з російським президентом Медвєдєвим.
12 серпня до миротворчого процесу долучився також президент Франції Ніколя Саркозі, який запропонував шість пунктів плану з мирного врегулювання. Він також заручився підтримкою президента Грузії та Росії щодо цього плану, згідно з яким, кожна із сторін зобов'язалася:
- остаточно припинити всі воєнні дії;
- забезпечити вільний доступ гуманітарної допомоги;
- повернути збройні сили Грузії в місця постійної дислокації;
- повернути збройні сили РФ на лінію, що передувала початку бойових дій, а до створення міжнародних механізмів, прийняття російськими миротворцями додаткових заходів безпеки;
- розпочати міжнародне обговорення питання майбутнього статусу Південної Осетії й Абхазії, а також шляхів забезпечення їхньої безпеки.
У попередньому плані був пункт про міжнародне обговорення майбутнього статусу невизнаних республік, проте, за проханням Грузії він був дещо змінений. Ця угода отримала назву «план Саркозі», в Росії її назвали «план Медведєва-Саркозі». Москва не вступала в прямий переговорний процес з Тбілісі, бо там обрали шлях ігнорування Михайла Саакашвілі. Всі перемовини фактично проводилися за посередництва французької сторони.
Окупація грузинських територій
11 серпня президент Медведєв заявив «Значна частина операції з примушення Грузії до миру завершена». В російській пропагандистській термінології вторгнення до Грузії називалося «примушенням до миру». Наступного дня прем'єр Путін скоригував заяву президента, зазначивши, що «Росія доведе свою миротворчу місію до логічного завершення».
Попри підписані 12 серпня угоди, російські війська стали активно просуватися вглиб грузинської території. Зокрема, були зайняті міста Горі, Сенакі, Поті, перерізана дорога, що сполучає західну і східну Грузію. На дорогах були встановлені блок-пости. Росія в конфлікті задіяла серйозні стратегічні озброєння, зокрема військові завдання виконував бомбардувальник Ту-22, через Рокський тунель була доставлена ракетна система «Точка-У». На стокілометровій ділянці дороги між Тбілісі і Горі 16-17 серпня спостерігалося пересування в бік грузинської столиці колони важкої техніки: «Урали» з піхотою і установками «Град», САУ, танки і БМП. Заступник голови Генштабу РФ генерал Ноговіцин 17 серпня сказав на прес-конференції, що росіяни спостерігають як грузинські війська концентруються навколо Тбілісі.
16 серпня був підірваний залізничний міст в селі Гракалі. Ця магістраль не тільки сполучає схід і захід Грузії, але і є єдиним зв'язком з світом для сусідньої Вірменії. Вибухом знищений цілий проліт моста: бетонна опора звалилася, рейки вигнулися дугою. Російські війська потопили грузинські кораблі в порту Поті, знищили цивільну РЛС на горі Махата у Тбілісі і горійську військову базу, узяли під охорону об'єкти Інгурської ГЕС. Свої дії росіяни пояснювали необхідністю «створити силами миротворців зону безпеки» довкола Південної Осетії та Абхазії.
Пізніше в інтерв'ю Newsweek президент Польщі Лех Качинський заявив, що під час конфлікту росіяни хотіли змістити грузинський уряд. За словами Качиньського, тільки його втручання і «втручання президентів Литви, Латвії і Естонії, а також деяку участь Сполучених Штатів примусило втрутитися НАТО і — з найменшим бажанням — Європейський союз, не дозволили російським зайти так далеко».
26 серпня Росія визнала незалежність Абхазії та Південної Осетії, відповідний указ видав президент Дмитро Медведєв. Водночас російські війська залишалися на території Грузії. План Саркозі де-факто не виконувався Росією.
Нова подорож Саркозі до Москви
8 вересня Ніколя Саркозі був змушений знову приїхати до Москви, яка ігнорувала підписану угоду і своїми діями фактично творила нову реальність. Попри своє засудження дій Москви, Європа виявилася неготовою до жорсткого протистояння, і Саркозі врятував угоду свого імені вже під диктовку Кремля, бо території Південної Осетії і Абхазії де-факто вилучалися з тексту раніше підписаних документів.
Нові умови проголошували: «Через тиждень будуть зняті блокпости між Сенакі і Поті. Через місяць — повне виведення російських військ з грузинської території поза Південною Осетією і Абхазією. 1 жовтня в зоні грузино-південноосетинського конфлікту будуть розміщені 200 спостерігачів ЄС, потім їх число може бути збільшене». 15 жовтня 2008 року в Женеві повинні початися міжнародні дискусії з приводу Південній Осетії і Абхазії. Французький президент ще раз заявив, що ЄС засуджує одностороннє визнання незалежности Південної Осетії і Абхазії. «Не Росії вирішувати, якими повинні бути межі Грузії», — сказав президент Франції.
В інтерв'ю The Financial Times генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер назвав «неприйнятною» цю угоду між керівництвом Європейського Союзу і Росії, бо переглянута угода передбачає дуже великі поступки Росії. Зокрема, генсек НАТО виступив проти присутности російських військ в Абхазії і Південній Осетії — таким чином було прямо порушено попередню угоду президента Саркозі з шести пунктів, яка передбачала повернення до статус-кво, що мав місце до початку конфлікту. «Перебування російських сил в Південній Осетії і Абхазії неприйнятне».
Дислокація російських військ у Абхазії та Південній Осетії
На території Абхазії та Південної Осетії перебуватимуть не миротворчі сили РФ, а регулярні війська, заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Міністр оборони РФ повідомив, що у кожній республіці перебуватимуть по 3800 військовослужбовців. 26 серпня Росія визнала незалежність Південної Осетії та Абхазії і незабаром встановила дипломатичні відносини з цими республіками та погодила з ними проєкти договорів про дружбу, співробітництво й взаємну допомогу.
13 вересня російські формування залишили головний порт Грузії місто Поті і лінію Поті-Сенакі. 8 жовтня Росія вивела війська з самовільно встановленої «буферної зони безпеки» поблизу Південної Осетії. Того ж дня Росія заявила про «достроковий вивід військ». Проте в своїй заяві від 10 жовтня глава МЗС Франції Бернар Кушнер стверджує, що Росія вивела не всі війська з Грузії, і вони продовжують займати позиції в Ахалгорському районі.
Гуманітарна криза
З початком військових дій з'явилася велика кількість біженців, які намагалися виїхати з небезпечних регіонів. Так, під час наступу грузинських військ на позиції осетинських сепаратистів у Цхінвалі, велика кількість мирних жителів не мала змоги залишити місто і переховувалася без їжі, води та медичної допомоги. Зокрема, з'явилися звинувачення в тому, що грузинські війська цілеспрямовано обстрілювали з артилерійських установок Цхінвалі та навколишні села, де ще знаходилася значна кількість цивільного населення. 17 серпня заступник міністра регіонального розвитку РФ Володимир Бланк заявив, що кожна десята будівля в Цхінвалі не підлягає відновленню, а 20 % отримали пошкодження різної міри. Це спростовує раніші заяви в яких говорилося що столиця автономії опинилася майже повністю зруйнованою. За твердженням осетинської сторони понад 1600 чоловік загинуло, більшість з них цивільні мешканці регіону. За даними російської слідчої групи знайдені тіла понад 60 осетинських цивільних. За даними російської сторони, яка звинуватила Грузію у геноциді, понад 34 000 біженців з Південної Осетії прибуло до Росії, міжнародні установи стверджують про 10 000 чи 20 000 біженців. В той самий час, Human Rights Watch заявила, що ситуація в зоні конфлікту навколо Цхінвалі не така, як її описують у ЗМІ, і звинуватила у дезінформації та завищенні кількості жертв.
У свою чергу, Грузія теж звинуватила Росію у цілеспрямованих нападах на цивільні об'єкти, у бомбардуванні житлових будинків у Горі та Поті та міжнародного аеропорту Тбілісі. Із загрозою наступу російських військ на столицю з'явилися біженці, які намагалися залишити Тбілісі. Осетинські підрозділи, за твердженням грузинської сторони обстрілювали грузинські села навколо Цхінвалі, що призвело до появи біженців з цих регіонів. У зв'язку з наступом російських військ було майже спустошене місто Горі — більшість мешканців стали біженцями. Очевидці звинувачували південно-осетинських повстанців у кампанії терору щодо мешканців Горі. Також лунали звинувачення у провадженні етнічних чисток з обох боків. «Президент» Південної Осетії Едуард Кокойти взагалі відверто заявив про етнічні чистки та похвалявся знищенням грузинських сіл в автономії; факт етнічних чисток у Південній Осетії був підтверджений міжнародними правозахисними організаціями.
За даними ООН з початку бойових дій в регіоні понад 118 000 людей опинилися біженцями. З них з Південної Осетії 30 000 біженців були доставлені до Північної Осетії, 15 000 евакуювалися до Грузії і понад 70 000 залишили Горі та навколишні села.
Інформаційна війна
З першого дня протистояння наймасовіші канали розповсюдження інформації, телеканали Росії і Грузії, були змобілізовані для інформаційної підтримки військових дій. Так в Росії, де основні телеканали контролюються державою, фактично був зорганізований безперервний телемарафон, основні гасла якого повторювалися голосом сотні раз на день і весь час були виведені великими буквами на екранах. Цими гаслами були «Геноцид у Південній Осетії» та «Примушення Грузії до миру». Російське суспільство у згоді з владою країни підтримало введення військ у Південну Осетію і бойові дії на грузинській території, такі рішучі дії схвалило понад 70 % росіян.
Також, знайшлися діячі культури Росії, які підписали відкритого листа на підтримку вторгнення РФ до Грузії. Подібну практику Росія використала і пізніше, коли, наприклад, у 2014 році понад 500 діячів кільтури РФ підписали відкритого листа на підтримку позиції Путіна по Україні і Криму.
У Грузії, яка інформаційно представила себе як жертву агресії північного сусіда, зросла підтримка президента Михайла Саакашвілі.
Кібервійна
На період війни неабияку роль відігравала об'єктивна інформація, що надходила з місця подій. Російські, грузинські та закордонні ЗМІ по різному висвітлювали інформацію, що надходила з місць подій. Справжня інформаційна війна розгорнулася в інтернеті, ще задовго до початку бойових дій. На території Грузії були відключені російські канали новин, які Грузія звинуватила у веденні інформаційної війни. Також був блокований інтернет-зв'язок сайтів з доменом «ru». Як і під час протистояння навколо Бронзового солдата у Естонії, Грузія та її установи також зазнали атак хакерів. Зокрема, був атакований сайт , де були розміщені фотографії Гітлера. Від атак хакерів інші сайти уряду республіки також не працювали. Атаки з Росії на сайти парламенту, уряду та міністерства оборони виявилися дуже організованими та масовими, блокованими виявилися навіть сайти інформаційних агентств Грузії. Хакери Росії поширювали заклик: «Хакери й блогери всіх країн об'єднуйтеся», «Сайти буде заблоковано повністю! Ніхто не зможе читати марення про те, що Росія напала на Грузію». У той самий час, Естонія, яка зазнала подібних нападів, відрядила групу експертів для допомоги Грузії.
Уряд самопроголошеної Республіки Південної Осетії також повідомив про атаки на сайти її державних установ та інформаційні агентства республіки. Організація «Репортери без кордонів» засудила ці дії.
Засоби масової інформації
У ході конфлікту кожна із сторін намагалася представити у ЗМІ свою версію подій. Зокрема, в Україні, на думку фахівців, Росія програла інформаційну війну в інтернеті, де була різноманітна інформація з різних джерел. Понад чверть українських користувачів інтернету поділяли позицію Росії у конфлікті, тоді як більшість, навіть у російськомовних регіонах, підтримувала позицію Грузії. Дещо інша картина спостерігалася у телевізійному ефірі, де більшість засуджували напад Грузії на Південну Осетію. Водночас відзначено брак обізнаности та збалансованости репортажів на українських телеканалах і в пресі, де понад половину джерел становили російські ресурси.
Ставлення до конфлікту поляризувалося як в Україні, так і за кордоном. Із беззастережним осудом агресії виступила Грузія, її позицію підтримала низка українських політиків і міжнародних організацій, які назвали дії Росії агресією проти суверенної Грузії. Військовою агресією назвали дії Росії численні західні політики, зокрема віце-президент США Дік Чейні та президент Литви Адамкус та інші. У той самий час із підтримкою дій Росії виступили деякі міжнародні та українські політики. Зокрема агресією Грузії проти Південної Осетії назвали ці події голова КПУ Симоненко. Таке ж ставлення до конфлікту у своєму зверненні розповсюдила Верховна Рада Кримської Автономії та закликала Київ визнати Абхазію та Пв. Осетію. З осудом дій Грузії у конфлікті виступив і голова Генеральної Асамблеї ООН Мігель Брокман.
Своєю чергою Росія звинуватила західні інформаційні агентства в необ'єктивному висвітленні подій у Грузії. Вказувалося, що у інформаційних випусках новин західних ЗМІ майже повністю ігнорувалися події у Цхінвалі та руйнування міста, а натомість багато уваги приділялося коментарям грузинської сторони, зокрема Михайла Саакашвілі.
Російські ЗМІ також піддавалися критиці за цензуру щодо висвітленню подій у Грузії. Зокрема, британський журналіст Вільям Данбар звільнився на знак протесту з англомовного каналу Russia Today, де, за його словами, є цензура. За словами журналіста, йому не дозволили виходити в ефір після репортажу про бомбардування російської авіації в Грузії.
Роль США з погляду проросійських сил
Депутат Європарламенту Джульєтто К'єза (відомий комуніст і противник США) заявив, що Саакашвілі не приймає самостійних рішень, і Грузія, по суті, є протекторатом США.
Висловлювалася думка, що ескалації конфлікту в Південній Осетії сприяли американські республіканці. Так, 28 серпня 2008 року Володимир Путін заявив в інтерв'ю телеканалу CNN, що «Республіканці в Білому домі сприяли нападу Грузії на Південну Осетію, щоб підняти рейтинг кандидата від Республіканської партії Джона Маккейна». На думку директора Інституту політичних досліджень С. А. Маркова та голови Держдуми Б. В. Гризлова, основним ініціатором воєнного конфлікту у Південній Осетії є група американських неоконсерваторів на чолі з віце-президентом США Діком Чейні.
За твердженням заступника начальника Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації А. А. Ноговіцина, грузинська операція проти Південної Осетії мала назву «Чисте поле» і була розроблена Грузією спільно з США.
Колишній під час війни послом Грузії в Росії Еросі Кіцмарішвілі 25 листопада 2008 року заявив, посилаючись на свої джерела в грузинському уряді, що добро на початок війни в Південній Осетії дав президент США Джордж Буш.
14 серпня 2008 року уряд Венесуели розповсюдило комюніке, в якому говориться: «Цей конфлікт було сплановано, підготовлено і здійснено за вказівкою уряду Сполучених Штатів, яке, далеке від бажання сприяти відновленню миру, ставило перед собою завдання стимулювати агресію грузинського керівництва». На думку президента Венесуели Уго Чавеса, США використовували Грузії для того, щоб послабити вплив Росії до мінімуму. Перший секретар ЦК Компартії Куби Фідель Кастро також поклав на США відповідальність за війну в Південній Осетії. На його думку, військові дії з боку Грузії були б неможливі без погодження з керівництвом США.
11 серпня 2008 року журнал Newsweek писав: «Опитані Newsweek західні експерти сходяться в одному: Саакашвілі дійсно не отримував добро на реконкісти Південної Осетії військовими засобами. Швидше він прийняв за схвалення постійні дипломатичні похвали і запевнення в союзницьких почуттях. І вирішив поставити США і Європу перед вибором». Журнал навів думку експерта з Кавказу Тома де Ваала, який заявив, що Саакашвілі діяв сам, без схвалення з боку керівництва США. За словами де Ваала, в 2004 році тодішній Держсекретар США Колін Пауелл зробив Михайлу Саакашвілі «дуже різку догану, сенс якої зводився до того, що Вашингтону не потрібна війна в Південній Осетії». 12 серпня 2008 року американська газета «Нью-Йорк Таймс» з посиланням на помічника Держсекретаря США, писала, що держсекретар Кондоліза Райс під час приватного вечері з Саакашвілі 9 липня 2008 року в Тбілісі застерігала останнього від вступу у військовий конфлікт з Росією, в якому у нього немає шансів перемогти.
Під час війни в Південній Осетії військово-транспортні літаки США перекинули в Грузію розміщений в Іраку грузинський військовий контингент. За твердженням політолога Стівена Коена, віце-президент США Дік Чейні розглядав можливість відправити натовські і американські війська воювати проти Росії.
Гуманітарний вплив і військові злочини
Human Rights Watch (HRW) стверджує, що всі сторони війни серйозно порушили міжнародні закони, які регулюють війну, і спричинили багато смертей серед цивільного населення. HRW повідомила, що жодних доказів навмисних нападів грузинських військ на некомбатантів виявлено не було. Парламент Південної Осетини та кілька шкіл і дитячих садків використовувалися як військові пункти південноосетинскими військами та добровольчими збройними силами та обстрілювалися грузинською артилерією. Грузія заявила, що її удари спрямовані лише на «нейтралізацію вогневих позицій, звідки обстрілювали грузинські позиції». HRW задокументувала свідчення свідків використання цивільних об'єктів південноосетинськими бойовиками. Таке використання зробило цивільні об'єкти допустимими для військових цілей, і HRW прийшла до висновку, що південноосетинські бійці піддають небезпеці небойове населення, розташовуючи військові позиції поблизу чи в цивільних структурах. Грузія несе відповідальність за невибіркове застосування сили, використовуючи неточну зброю для націлення на військові цілі в цивільних районах.
Росія навмисно напала на мирних жителів Південної Осетії та Горійського району Грузії. Російські військові літаки бомбардували центри цивільного населення у власній Грузії та села етнічних грузин у Південній Осетії. Збройні ополчення займалися пограбуванням, спаленням і викраданнями людей. Напади ополченців змусили грузинських мирних жителів тікати.
Використання грузинами касетних бомб M85S та касетних бомб RBK 250 росіянами спричинило смертельні випадки серед мирного населення. Повідомляється, що Грузія двічі застосувала касетні боєприпаси, щоб вразити некомбатантів, які втікали через важливу дорогу Дзара, і зізналася, що атакувала російські війська та околиці Рокського тунелю за допомогою касетних бомб. Росія заперечує використання касетних бомб.
HRW повідомила, що під час війни етнічно-грузинські села в Південній Осетії були підпалені та пограбовані південноосетинськими ополченцями. Це перешкодило поверненню 20 000 людей, вигнаних з місця після конфлікту. За даними товариства «Меморіал», села Кехві, Курта, Ачабеті, Тамарашені, Ередві, Ванаті та Авневі були «практично повністю спалені». «Президент» Південної Осетії Едуард Кокойти заявив в інтерв'ю, що грузинські села були знесені, і грузинським біженцям не дозволять повернутися. Цивільних грузин, які проживали в Ахалгорському районі і хотіли жити в Південній Осетії, примушували отримати російський паспорт. Єврокомісія заявила, що, ймовірно, під час бойових дій і після війни в Південній Осетії була здійснена етнічна чистка грузин.
Росія звинуватила Грузію у скоєнні «геноциду» в Південній Осетії. Російська влада спочатку стверджувала, що до 2000 етнічних осетинських мирних жителів Цхінвалі були вбиті грузинськими військами; За словами Росії, причиною участі Росії в конфлікті в Грузії стала велика кількість загиблих. На громадську думку осетин вплинули заяви про високі втрати; За даними HRW, деякі осетинські мирні жителі сказали в інтерв'ю, що вони схвалюють спалення і пограбування грузинських сіл через «тисячі жертв серед цивільного населення в Південній Осетії», про які повідомляє російське телебачення .У грудні 2008 року Слідчий комітет прокуратури Російської Федерації змінив цифри до 162 загиблих у південній Осетії.
Грузія та Південна Осетія подали скарги щодо ймовірних воєнних злочинів, скоєних іншою стороною, до міжнародних судів, зокрема до Міжнародного кримінального суду, Міжнародного суду та Європейського суду з прав людини.
Війна переселила 192 000 осіб, у тому числі як осетин, так і грузин. Багато з них змогли повернутися до своїх домівок після війни, але рік потому близько 30 000 етнічних грузинів все ще були викорінені. Станом на травень 2014 року 20 272 особи все ще залишалися переміщеними, а їх повернення було заблоковано де-факто владою.
Дипломатичні стосунки
29 серпня виконувач обов'язків міністра закордонних справ Грузії Грігол Вашадзе заявив, що Грузія припиняє дипломатичні відносини з Російською Федерацією. «Як в Грузії, так і в Російській Федерації не зостанеться жодного дипломата. …Залишаться лише консул, віце-консул та технічний персонал». Як пояснив журналістам голова парламентського комітету Грузії із зовнішніх зв'язків , «…інтереси Грузії в Російській Федерації можливо представлятимуть посольства України, Азербайджану або іншої країни, що є партнером Грузії».
3 вересня 2008 року Нікарагуа стала другою державою світу, яка визнала незалежність Південної Осетії і Абхазії, але в цій країні станом на літо 2009 указ президента ще не ратифікований парламентом.
Заяви учасників конфлікту
![image]()
Грузія — У інтерв'ю Бі-Бі-Сі президент Грузії Саакашвілі заявив, що Росія почала агресію проти його країни і закликав міжнародну спільноту втрутитися. На його думку Росія проводить заплановану політику агресії проти Грузії і що Росія має намір захопити цілу територію Грузії. Він також запропонував припинення вогню та початок переговорів між усіма сторонами конфлікту.![image]()
Росія — З початком наступу Грузії на позиції південноосетинських угрупувань Росія звинуватила Грузію у агресії та застосуванні політики геноциду стосовно етнічних осетин у регіоні. Прем'єр-міністр Росії Володимир Путін заявив, що дії російських військ у регіоні були обґрунтованими і необхідними і що вона ввела війська в регіон для захисту власних громадян. Росія також звинуватила Захід у подвійних стандартах стосовно її дій у Південній Осетії.- Росія також звинуватила Україну у продажі зброї Грузії та заохоченні її до вторгнення в Південну Осетію. У свою чергу, у відповідь на це звинувачення Міністр оборони України Єхануров назвав ці твердження безпідставними, оскільки Грузія не є в списку країн, яким заборонено продавати зброю.
- Президент Росії Володимир Путін визнав, що Росія під час військового конфлікту у Південній Осетії діяла за планом, який був підготовлений Генеральним штабом наприкінці 2006-початку 2007 року.
Реакція світової спільноти
![image]()
ООН — 7 серпня 2008 р. Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун висловив своє занепокоєння в зв'язку з ескалацією конфлікту у Південній Осетії. Наступного дня було скликана позачергова сесія Ради Безпеки ООН на прохання Росії стосовно ситуації у регіоні. Однак ні це засідання, ні наступне, скликане на вимогу Грузії не дало позитивних результатів і дипломатам не вдалося досягти згоди щодо резолюції. 10 серпня Пан Гі Мун закликав вивести із території Грузії усі військові підрозділи, які не мають права там знаходитися.![image]()
Україна — У своїй заяві МЗС України висловило занепокоєння ескалацією конфлікту у Грузії і закликала Росію вивести свої війська з території Грузії і проявити стриманість. Також президент України Ющенко направив першого заступника міністра закордонних справ Костянтина Єлисєєва до Тбілісі. 10 серпня до нього приєднався також і міністр закордонних справ Володимир Огризко, який прибув у Тбілісі для ознайомлення з ситуацією та спроби налагодження переговорного процесу.- Україна також попередила Росію про небажаність участі кораблів Чорноморського флоту, що тимчасово дислоковані на території України у військовому конфлікті у Південній Осетії. З метою запобігти втягненню у збройний конфлікт Україна повідомила, що залишатиме за собою право згідно з нормами міжнародного права і законодавства України заборонити повернення суден, які брали участь у конфлікті в українські порти.
![image]()
США — 8 серпня представник держдепартаменту США у своїй заяві звинуватив загони південноосетинських повстанців у провокуванні насилля та обстрілі грузинських позицій. В той самий час представник Білого Дому закликав усі сторони конфлікту до стриманости і якнайскорішого припинення військових дій. Держсекретар США Кондоліза Райс закликала Росію поважати територіальну цілісність Грузії та вивести війська з території країни. США також запропонували Раді Безпеці ООН резолюцію із засудженням дій Росії в регіоні, а представник адміністрації попередив, що ескалація конфлікту матиме серйозні та довготермінові наслідки для російсько-американських відносин.![image]()
Японія — У заяві від 8 серпня МЗС Японії виразило жаль з приводу збройного конфлікту на території грузинської автономної області Південна Осетія і закликало усі сторони конфлікту припинити бойові дії та сісти за стіл переговорів. Японія підтримує мирний план врегулювання південноосетинської проблеми, який базується на визнанні територіальної цілісности Грузії. У заяві від 9 серпня японський МЗС повторно звернувся припинити бої і розв'язати проблему мирним шляхом, поважаючи суверенітет та цілісність Грузії.
![image]()
Визнання Абхазії і Південної Осетії Росією підтримав президент Венесуели Уго Чавес: «Росія захищає свої інтереси і правильно робить». Він однак не сказав, чи збирається сама Венесуела визнавати незалежність Абхазії чи Південної Осетії.
![image]()
3 вересня 2008 р. президент Нікарагуа Даніель Ортега заявив, що уряд країни визнав незалежність Абхазії і Південної Осетії. Таким чином Нікарагуа стала другою країною після Росії, яка визнала незалежність сепаратистських республік Грузії.![image]()
У грудні 2009 році уряд Науру (одна з найменших країн світу) визнав бунтівні регіони Грузії Абхазію та Південну Осетію за незалежні держави. Водночас, між Російською Федерацією та Науру було підписано угоду, за якою, згідно з інформацією з різних джерел, Росія надає Науру гуманітарну допомогу в розмірі 50 мільйонів доларів США та фінансує модернізацію морського порту Науру.
![image]()
Про те, що Вануату визнало незалежність Абхазії, абхазька сторона заявила наприкінці травня. Пізніше офіційний представник Вануату в ООН спростував цю інформацію (він повідомив, що зв'язався зі своїм урядом і що воно заяви абхазької сторони не підтвердило). Пізніше, однак, виявилося, що визнання все ж мало місце: «Комерсант» опублікував копію документа, відповідно до якого між Вануату і Абхазією були встановлені дипломатичні відносини. Угода була підписана главами урядів Сато Кілманом і Сергієм Шамбою. На момент написання даної замітки на офіційному сайті уряду Вануату повідомлення про скасування визнання не було. У розділі «Новини» останнє повідомлення, що стосується Абхазії (коментар глави МЗС Вануату, що підтверджує, що визнання залишається в силі), датоване 17 червня. Варто зазначити, що визнання проводилося попереднім їхнім урядом. А новий його не визнав, ставши на стороні світової спільноти. Новий глава уряду Вануату — острівної держави у Тихому океані — підтвердив, що скасовує рішення колишнього керівництва країни про визнання незалежности Абхазії та Південної Осетії. Про це повідомляє Daily Post. Раніше про те, що влада Вануату відмовила у визнанні Абхазії та Південнох Осетії, повідомив грузинський МЗС.
![image]()
Влада однієї з найменших країн, що розташована у Тихому океані — Тувалу — змінює позицію з приводу територіальної цілісности Грузії вже вдруге. Так у лютому 2011 року, встановивши дипломатичні відносини з Грузією, Тувалу визнала територіальну цілісність Грузії. Проте потім, у вересні того ж року, відкликало це рішення. В результаті, в лютому 2012 року указом президента Грузії Михайла Саакашвілі дипвідносини між країнами були розірвані. Під час візиту урядової делегації Тувалу до Грузії, 31 березня голова МЗС Грузії Мая Панджікідзе і міністр охорони навколишнього середовища, закордонних справ, праці та торгівлі Тувалу Таукеліна Фінікасо підписали документ про встановлення між країнами дипломатичних відносин. У документі також говориться, що «Тувалу визнає територіальну цілісність Грузії в її міжнародно визнаних кордонах, включаючи її регіони — автономну республіку Абхазія і Цхінвальський регіон / Південну Осетію».
Комісія ПАРЄ
Комісія Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) вважає, що Москва і Тбілісі несуть рівну відповідальність за серпневі військові дії. Такий висновок міститься в поширеній 29 вересня 2008 року доповіді глави спецкомісії ПАРЄ Люка ван дер Бранде. У період з 21 по 26 вересня Люк ван дер Бранде відвідав Південну Осетію, буферні зони в Грузії, Тбілісі і Москву з метою прояснення причин і наслідків серпневого збройного конфлікту. Згідно з доповіддю, делегація «вкрай стурбована» тим, що два члени Ради Європи порушили взяті на себе в рамках цієї організації зобов'язання з мирного вирішення всіх розбіжностей, включаючи і старі конфлікти. Така поведінка неприпустимо, і обидві країни «несуть відповідальність за ескалацію цього конфлікту в повномасштабну війну», мовиться в заяві.
У доповіді також наголошується, що повністю протилежні точки зору і версії сторін, а також короткочасність візиту комісії в зону конфлікту сильно утрудняють визначення послідовности подій 7 і 8 серпня і обставин, що привели до них.
Проте «цілком очевидно, що обидві сторони не зробили достатніх зусиль, щоб запобігти війні», і відтоді в регіоні були здійснені — і здійснюються досі — численні порушення прав людини. ПАРЄ призвала до розслідування всіх таких випадків і покарання винних в суді, при цьому особливо наголосивши, що Російська Федерація несе повну відповідальність за ті злочини, які здійснюються на нині підконтрольній їй території.
У доповіді також зазначено, що Рада Європи здивована, що у Росії і США немає супутникових знімків, які могли б прояснити ситуацію про початок конфлікту в Грузії. Парламентарії відзначили, що Москва і Тбілісі дотримуються діаметрально протилежних версій початку повномасштабних військових дій. Так, російська сторона наполягає, що ввела танки і бронетехніку після того, як грузинські війська вторглися в район Цхінвалі і почали вести там бойові дії. Грузинська сторона, у свою чергу, стверджує, що її розвідка повідомила про зосередження російських військ і бронетехніки, що входила через Рокський тунель до Південної Осетії, і військова операція була почата для відбиття атаки російської армії, що вторглася на грузинську територію.
Міжнародний суд
Грузія звернулася до Міжнародного суду 12 серпня, звинувативши Росію в порушеннях міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 1965 року. 14 серпня Грузія повторно звернулася до вищої судової інстанції ООН з проханням вжити тимчасових заходів з метою захисту прав грузинського населення. 8-10 вересня тут відбулися слухання, на яких обидві сторони висловили свої позиції.
15 жовтня 2008 Міжнародний суд ООН в Гаазі закликав Росію і Грузію утриматися від усіх форм етнічної дискримінації у зв'язку з подіями в Південній Осетії і від підтримки подібних дій.
 | «обидві сторони повинні узяти на себе відповідальність за те, що відбулося і зробити все можливе для усунення наслідків конфлікту». «Обидві сторони повинні робити все можливе для забезпечення безпеки людей, реалізації їх прав на свободу пересування і мешкання в межах кордонів держави, захищати власність переміщених осіб і біженців» |  |
За оцінкою юриста у міжнародних справах Ахмата Глашева «суд ухвалив чисто політичне рішення, яке, насамперед, вигідно Росії. Суд фактично відмовив в задоволенні скарги грузинської сторони, і одночасно усунувся від винесення якої-небудь чіткої ухвали. В ухвалі суду не сказано, чи порушила Росія міжнародну конвенцію про усунення расової дискримінації».
Європарламент
20 травня 2010 Європарламент підтримав висновки доповіді міжнародної незалежної комісії Євросоюзу на чолі з Гайді Тальявіні з розслідування обставин конфлікту в Південній Осетії. Згідно з цим документом, війну в серпні 2008 року розв'язала Грузія, але Росія її провокувала на це, а у відповідь дії російських Збройних сил були непропорційними. У резолюції особливо підкреслюється «підтримка ЄС територіальної цілісности і недоторканности міжнародно визнаних кордонів Грузії» і вказується, що «ізоляція Абхазії і Південної Осетії є контрпродуктивною для пошуку виходу з ситуації, що склалася».
Наслідки війни
Російський вихід
17 серпня Медведєв оголосив, що російські військові почнуть виводити з Грузії наступного дня. 19 серпня обидві країни обміняли військовополонених. Грузинський чиновник заявив, що, хоча його країна обміняла п'ятьох російських солдатів на п'ятнадцять грузинів, серед них двох некомбатантів, Грузія підозрює, що Росія залишила ще двох грузинів. 22 серпня російські війська вийшли з Ігоеті, а грузинська поліція рушила в напрямку Горі. Росія стверджувала, що виведення російських військ закінчено; проте російські блокпости залишилися поблизу Горі, а дві російські оглядові станції залишилися біля Поті.
8 вересня Саркозі і Медведєв підписали чергову угоду про відхід Росії з Грузії. Після зустрічі з президентом Франції Медведєв сказав, що відхід залежить від запевнень, що Грузія не застосовуватиме силу; Російські війська виведуть «з прилеглих до Південної Осетії та Абхазії зон до лінії, що передує початку бойових дій». Проте виведення військ з Південної Осетії та Абхазії не було проголошено.13 вересня російські війська почали відхід із західної Грузії, і до 11:00 за московським часом пости поблизу Поті були залишені. Також відбулися вилучення з Сенакі та Хобі. 8 жовтня 2008 року російські війська були виведені з буферних районів, що межують з Абхазією та Південною Осетією, а моніторингова місія Європейського Союзу в Грузії тепер буде наглядати за цими районами.
Росія продовжувала утримувати єдину станцію в прикордонному селі Переві. 12 грудня 2008 року російські війська вийшли; Через вісім годин вони знову увійшли в село, і грузинська поліція відступила після того, як росіяни попередили, що вони будуть стріляти. Тоді російські війська встановили в селі три станції. 18 жовтня 2010 року всі російські війська в Переві відійшли до Південної Осетії і туди увійшли грузинські солдати.
9 вересня 2008 року Росія оголосила, що російські сили в Південній Осетії та Абхазії залишаться за двосторонніми угодами з їхніми де-факто урядами. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що російське розміщення в Абхазії та Південній Осетії виявиться вирішальним у запобіганні відновлення Грузії територій. Грузія вважає Абхазію та Південну Осетію окупованими територіями. У листопаді 2011 року Європарламент ухвалив резолюцію про визнання Абхазії та Південної Осетії окупованими грузинськими територіями.
Визнання Росією Абхазії та Південної Осетії
25 серпня 2008 року російський парламент ухвалив пропозицію, проти якої ніхто не проголосував. Пропозиція вимагала дипломатичного визнання Абхазії та Південної Осетії президентом Медведєвим. 26 серпня Медведєв видав укази про визнання двох держав, зазначивши, що визнання незалежности двох утворень «є єдиною можливістю врятувати людські життя».
Визнання Росією засудили США, Франція, генеральний секретар Ради Європи, президент Парламентської асамблеї Ради Європи, голова ОБСЄ, НАТО і G7 на тій підставі, що воно порушило правила Грузії. територіальну цілісність, резолюції Ради Безпеки ООН та угоду про припинення вогню. У відповідь на дії Росії грузинський уряд розірвав дипломатичні відносини з Росією.
Росія звернулася до Шанхайської організації співробітництва за схваленням свого визнання. Однак через занепокоєння щодо сепаратистських територій у державах ШОС, особливо в Китаї, організація не підтримала визнання.
Російська військова присутність
Прямим результатом війни стало посилення та посилення російської військової присутности як у Південній Осетії, так і в Абхазії. У той час як російські збройні сили були присутні в обох регіонах до початку війни, як миротворчі сили з часів громадянських воєн у 1990-х роках, це обмежувалося 500 військовослужбовцями в Південній Осетії (JPKF) і 1600 в Абхазії (CISPKF). при цьому останній був розширений до понад 2000 протягом місяців, що призвели до війни 2008 року. Оскільки ці механізми застаріли після війни 2008 року, визнання Росією незалежности обох регіонів було необхідною умовою для легітимізації післявоєнного перебування російських збройних сил шляхом укладання «двосторонніх» угод про військове співробітництво та інтеграцію з нововизнаними «держави».
З 2009 року Російська Федерація розширила існуючу військову інфраструктуру в обох регіонах. Спочатку були створені 4-та гвардійська військова база в Південній Осетії та 7-а військова база в Абхазії, оформлені в угоді терміном на 49 років. Тоді Росія розпочала будівництво прикордонних баз під командуванням Прикордонної служби ФСБ Росії з метою демаркації та «захисту державного кордону» як Південної Осетії, так і Абхазії. Загалом понад 30 з цих так званих «мілітаризованих прикордонних баз» були побудовані поблизу лінії кордону обох регіонів із контрольованою Тбілісі Грузією. У кожному регіоні дислоковано приблизно 3500 російських військовослужбовців і близько 1500 співробітників ФСБ. Грузія вважає ці два регіони окупованими Росією.
Міжнародний моніторинг
Термін дії мандата місії ОБСЄ в Грузії закінчився 1 січня 2009 року після того, як Росія відмовилася підтримати її продовження. Після війни спостерігачам ОБСЄ було відмовлено в доступі до Південної Осетії. Мандат МООННГ закінчився 16 червня 2009 року; його продовження також було заблоковано Росією, яка стверджувала, що мандат не відповідає належним чином позиції Росії щодо визнання незалежности Абхазії. За словами голови місії ООН Йохана Вербеке, близько 60 000 етнічних грузинів в Абхазії стали вразливими після завершення місії.
З жовтня 2008 року Моніторингова місія Європейського Союзу (МНЕС) контролює адміністративні лінії кордону як Південної Осетії, так і Абхазії. Хоча місія має діяти на всій території Грузії, місцева де-факто влада не допускає її до Південної Осетії та Абхазії. Окрім моніторингу, місія також бере участь у зміцненні довіри та посередництві щодо інцидентів, надаючи гарячу лінію щодо інцидентів. Станом на грудень 2021 року в Грузії працюють 220 спостерігачів МНЕС з 26 країн-членів ЄС, які базуються в 3 польових офісах і штаб-квартирі в Тбілісі, а 2 допоміжних співробітники працюють з Брюсселя.
Геополітичний вплив
Війна 2008 року стала першим випадком після розпаду Радянського Союзу, коли російські війська були використані проти незалежної держави, демонструючи готовність Росії використовувати військову силу для досягнення своїх політичних цілей. Нездатність західних безпекових організацій швидко відреагувати на спробу Росії насильницько переглянути кордони країни ОБСЄ виявила її недоліки. Розкол між західноєвропейськими та східноєвропейськими державами також став очевидним у відносинах з Росією. Україна та інші країни колишнього Радянського Союзу отримали чітке повідомлення від російського керівництва, що можливий вступ до НАТО призведе до іноземного вторгнення та розпаду країни. Ефективне захоплення Абхазії також було однією з геополітичних цілей Росії. Будівництво спонсованого ЄС газопроводу Nabucco, що з'єднує Європу з центральноазіатськими запасами через Закавказзя, було відверто.
Війна також вплинула на поточне та майбутнє членство Грузії в міжнародних організаціях. 12 серпня 2008 року країна оголосила, що виходить із Співдружності Незалежних Держав, яку вона вважала відповідальною за те, що вона не уникла війни. Його відхід набув чинности в серпні 2009 року.
Війна в Грузії показала наполегливість Росії в перегляді міжнародних відносин і підриві гегемонії Сполучених Штатів. Незабаром після війни президент Росії Медведєв оприлюднив російську зовнішню політику з п'яти пунктів. У доктрині Медведєва зазначалося, що «захист життя та гідности наших громадян, де б вони не були, є безсумнівним пріоритетом для нашої країни». Присутність російських громадян в іноземних країнах сформувала б доктринальну основу для вторгнення. Заява Медведєва про існування територій з російськими «привілейованими інтересами» підкреслила особливу зацікавленість Росії в пострадянських державах і той факт, що Росія буде відчувати небезпеку через підривні дії місцевих дружніх до Росії адміністрацій.
Війна завадила перспективам вступу Грузії в НАТО в осяжному майбутньому. У листопаді 2011 року президент Росії Дмитро Медведєв заявив, що НАТО прийняло б колишні радянські республіки, якби Росія не напала на Грузію. «Якби ви… захитнулися ще в 2008 році, то зараз геополітична ситуація була б іншою», — сказав Медведєв офіцерам військової бази у Владикавказі.
За словами академіка Мартіна Малека, західні країни не вважали за потрібне загострювати напруженість у відносинах з Росією через «крихітну і незначну» Грузію. У Caucasian Review of International Affairs він написав, що західні політики не хочуть відчужувати Росію, оскільки її підтримка необхідна для вирішення «міжнародних проблем». У доповіді Комітету із закордонних справ Європейського парламенту за травень 2015 року зазначено, що «реакція ЄС на агресію Росії щодо Грузії та порушення її територіальної цілісности у 2008 році, можливо, спонукала Росію діяти подібним чином в Україні».
Російське вторгнення в Україну 2022 року знову привело спогади про російсько-грузинську війну до ширшого геополітичного фокусу. У статті, опублікованій в The New York Times 6 березня 2022 року, чинний прем'єр-міністр Сполученого Королівства Борис Джонсон заявив, що дії Росії в Грузії в 2008 році були одним з уроків минулого, який Захід не зміг засвоїти.
Військовий аналіз
Грузія
Представники Сполучених Штатів заявили, що «одним із небагатьох ефективних елементів збройних сил [Грузії]» була протиповітряна оборона, і аналітики вважають, що SA-11 «Бук-1М» збив бомбардувальник Туполєв-22М і сприяв втраті деякі Су-25. Цю думку підтримав незалежний російський аналіз. Заступник начальника Генштабу Росії генерал-полковник Анатолій Ноговіцин заявив, що радянські зенітно-ракетні комплекси «Тор» і «Бук», придбані Грузією в України, були відповідальними за збиття російських літаків під час війни. Російська оцінка, опублікована Роджером Макдермоттом, свідчить, що втрати росіян були б значно вищими, якби грузини не залишили частину своїх систем «Бук-М1» поблизу Сенакі в західній Грузії і кілька ракетних установок «Оса» в Південній Осетії. За деякими даними, Грузія також володіла батареєю самохідної зенітної системи малої дальности SPYDER-SR ізраїльського виробництва. Грузинську тактичну систему раннього попередження та управління протиповітряної оборони пов'язували через Туреччину з обміном даними про повітряну ситуацію НАТО (ASDE), який забезпечував Грузію розвідувальними даними під час конфлікту.
Грузія заявила, що її ключовими недоліками були неефективні зв'язки під час дій і нестача повітряної сили. Костянтин Макієнко з CAST вважав неякісне навчання пілотів основною причиною мізерного виконання грузинських повітряних вильотів. За словами першого заступника міністра оборони Грузії Бату Кутелії, Грузія повинна була мати складну багатошарову систему протиповітряної оборони для захисту повітряного простору. Західні офіцери, залучені до збройних сил Грузії, вказали, що грузинські військові недоліки занадто великі, щоб їх можна було усунути за допомогою нової зброї. Згідно зі статтею New York Times від 2 вересня 2008 року, «Армія Грузії втекла перед наступом російської армії, повернувшись спиною і залишивши мирних громадян Грузії на шляху ворога. Її літаки не літали після перших кількох годин зіткнення. Її флот був затонув у гавані, а його патрульні катери були відвезені російськими вантажівками на причепах».
Масштабний наступ Росії застав Грузію зненацька, яка ніколи не була готова протистояти такому вторгненню. Під час війни виникло багато управлінських і процедурних проблем. За словами західного офіцера, грузинська матеріально-технічна готовність була посередньою; під час акції виникли перешкоди між підрозділами. Навчання з імітації бою проти ймовірного противника, 58-ї армії, грузинська армія ніколи не проводила. Під час війни в горах зламався зв'язок і військам довелося вдатися до мобільних телефонів. Було недостатнє планування; за словами Георгія Тавджірідзе, ніхто не думав про герметизацію Роківського тунелю. 9 серпня була похмура організація доставки 10 000 грузинських резервістів у Горі; у них не було конкретних цілей і наступного дня повернулися до Тбілісі. Грузинські журналісти назвали конфлікт «прихованою від історії» війною, оскільки було дуже мало відеозаписів бойових дій. За словами їхніх американських тренерів, грузинські солдати були неготові до бою, попри «дух воїна». На високих посадах була невелика кількість дисциплінованих і обізнаних офіцерів, а уряд Саакашвілі не мав військового досвіду.
Росія
Російське командування, управління, зв'язок і розвідка (C³I) працювали погано під час конфлікту. Російські системи зв'язку були застарілими, і нібито командувач 58-ї армії зв'язувався зі своїми бойовими частинами через супутниковий телефон, який належав журналістам. Без сучасного ГЛОНАСС не можна було використовувати високоточні боєприпаси, а GPS, керований США, був недоступний, оскільки зона бойових дій була затемнена. Через халатність міністра оборони Росії використання безпілотних літальних апаратів не було санкціоновано; У редакції РІА Новости йдеться, що російські війська не мали надійних систем аеророзвідки, а замість них використовували бомбардувальник Ту-22М3. Проте під час війни також були розгорнуті російські розвідувальні батальйони та полки. Заступник начальника Генштабу Росії генерал Анатолій Ноговіцин заявив, що в конфлікті нове озброєння не випробовували.
Редакція РИА Новости також повідомляє, що російські штурмовики Су-25 не мали радіолокаційного бачення та обчислення координат наземної цілі. У них також не було зенітних ракет великої дальности, які можна було б випустити за межі зон протиповітряної оборони противника. Російський аналітик Костянтин Макієнко, пов'язаний з опозицією, зауважив неякісне поведінку російських ВПС: «Це неймовірно, що російські ВПС не змогли встановити перевагу в повітрі майже до кінця п'ятиденної війни, попри те, що ворог не мав винищувальної авіації».
За словами російського експерта Антона Лаврова, 8 серпня російські та південноосетійські війська, дислоковані в Південній Осетії, не знали, що російська авіація бере участь у війні. Російські війська та південні осетини часто оцінювали російську авіацію як ворожу і стріляли по них до того, як була проведена точна ідентифікація. 8 серпня ВПС здійснили 63 польоти на підтримку сухопутних військ Росії. Загалом під час війни було втрачено шість російських бойових літаків: один Су-25СМ, два Су-25БМ, два Су-24М і один Ту-22М3; дружній вогонь став причиною втрати трьох літаків. Лавров заперечує, що збитий Ту-22М використовувався для розвідки.
Зв'язок між командувачем Північно-Кавказького військового округу і ВПС був поганим, а їхні ролі були незрозумілими. Головнокомандувач ВПС генерал-полковник Олександр Зелін не ступив на командний пункт, а керував операціями ВПС по мобільному телефону зі своєї робочої кімнати без допомоги своїх помічників з ППО. Військово-повітряні сили звинувачували в тому, що вони не надавали допомоги сухопутній кампанії.
Шведські аналітики Кароліна Венділ Паллін і Фредрік Вестерлунд заявили, що, хоча російський Чорноморський флот не зустрів значного опору, він виявився ефективним у здійсненні складних операцій. Механізована піхота відкрила новий фронт в Абхазії, що сприяло швидкому воєнному успіху Росії.
Дослідники Heritage Foundation у своїй оцінці підготовки російського генерального штабу сказали, що маневри були сплановані та здійснені ефективно, при цьому росіяни внесли важливу плутанину. Аналітик Reuters описав російську армію як «сильну, але хибну»; війна продемонструвала, що російські «збройні сили вийшли з багаторічної занедбаности як грізна бойова сила, але виявили важливі недоліки». Він заявив, що через ці недоліки Росія не виконала своєї ролі першокласної військової сили. На відміну від Другої чеченської війни, російські війська в Грузії складалися переважно з професійних солдатів, а не з військовозобов'язаних. Журналісти Reuters у Грузії заявили, що вони вважали російські сили добре оснащеними та впорядкованими силами. Директор CAST Руслан Пухов заявив, що «перемога над грузинською армією … має стати для Росії не приводом для ейфорії та надмірної радости, а послужити прискоренню військових трансформацій». Роджер Макдермотт писав, що невелика розбіжність у критиці цивільних і офіційних посилань після конфлікту була «організованою спробою уряду „продати“ реформу військовим і заручитися підтримкою серед населення».
Еволюція російської армії в професійну силу не була визнана плідною. У вересні 2008 року генерал Володимир Болдирєв визнав, що багато професійних солдатів не мають кращої підготовки, ніж військовослужбовці строкової служби. Більшість сухопутних бойових дій вели ВДВ і війська спеціального призначення. Через те, що російські ВПС не змогли пробити протиповітряну оборону Грузії, повітряно-десантні війська не могли бути перекинуті в тилу Грузії. Несподіваний напад на командира Сухопутних військ, в результаті якого пройшли лише п'ять із тридцяти машин у його колоні, продемонструвала недбалість у збиранні інформації. Повідомляється, що у багатьох сухопутних підрозділів Росії бракувало боєприпасів.
Втрати та вартість обладнання
Грузія
Після угоди про припинення вогню Stratfor стверджує, що Росія «значною мірою знищила воєнний потенціал Грузії». Після підписання перемир'я 12 серпня у власній Грузії російські війська спробували захопити та знищити грузинське озброєння, процес, який в Записі з оборони Москви назвали «демілітаризацією збройних сил Грузії». Більшість втрат озброєння зазнали після припинення вогню.
У боях було знищено близько 20 бойових броньованих машин, у тому числі танки. Всього до конфлікту Грузія мала 230—240 танків. На момент конфлікту в Грузії був 191 танк Т-72, з яких 75 були розгорнуті в Південній Осетії. Грузія втратила щонайменше 10 танків Т-72, знищених у Цхінвалі та поблизу нього. Після закінчення бойових дій російські військові захопили загалом 65 грузинських танків. Згодом близько 20 з них було знищено.
До початку конфлікту грузинська армія мала 154 БМП, 16 розвідувальних машин, 66 БТР і 86 багатоцільових гусеничних броньованих машин. У бою було знищено менше 10 бронетехніків. Дві БМП-2 були знищені в бою і дві були захоплені як трофеї. Після бойових дій було захоплено щонайменше 20 БМП, у тому числі кілька БМП-1, які були модернізовані до БМП-1У. Грузія втратила дві бронетехніки Otokar Cobra. Також були знищені десятки автомобілів та вантажівок.
Дві самохідні гаубиці грузинської армії DANA були знищені в бою, а дві DANA були захоплені в Горі та поблизу нього. Ще 20 артилерійських одиниць, у тому числі 120 мм міномети, залишилися в тилу ворога. Після бойових дій було захоплено шість 2S7 Pions. Також було захоплено дві ракети-носії «Бук-М1» та їх транспортні навантажувачі, а також до п'яти ЗРК «ОСА-АКМ». Російські військові захопили 1728 одиниць вогнепальної зброї на базі Другої піхотної бригади Сенакі.
За даними Росії, ВМС Грузії втратили в морі один катер. У Поті чотири човни опинилися під водою. Було захоплено дев'ять надувних кораблів з жорстким корпусом.
Військово-повітряні сили зазнали обмежених збитків, оскільки було підтверджено втрату лише трьох транспортних літаків і чотирьох вертольотів. Грузинські ВПС припинили всі вильоти після 8 серпня. Натомість усі винищувачі та навчальні літаки, у тому числі Су-25, заховали. Російські бомбардувальники пошкодили злітно-посадкові смуги в Грузії. У результаті атаки російської авіації на базу ВПС Марнеулі було знищено три літаки Ан-2. Російські ВДВ 11 серпня підпалили два вертольоти Мі-24 і один Мі-14.
Міністр оборони Грузії Давіт Кезерашвілі заявив, що Грузія втратила матеріальних засобів на суму 250 мільйонів доларів. За словами президента Грузії Міхеіла Саакашвілі, його країна врятувала 95 % своїх збройних сил.
Втрати збройних сил Грузії в живій силі, за офіційними даними, склали 170 осіб вбитими та зниклими безвісти, 1964 — пораненими (включаючи резервістів та поліцейських). Зникли безвісти десять військовослужбовців та 14 поліцейських.
У 2009 році начальник Генштабу російської армії Микола Макаров заявив, що Грузія переозброюється, хоча озброєння безпосередньо не надавалося США. За словами Макарова, до 2009 року Збройні Сили Грузії перевищили свою довоєнну чисельність.
Росія та Південна Осетія
Росія визнала, що три її ударні літаки Су-25 і один дальний бомбардувальник Ту-22 були збиті. У той час Грузія стверджувала, що збила не менше 21 російського літака. У заяві оборони Москви надано вищу оцінку втрат ВПС, зазначаючи, що загальні втрати російських ВПС під час війни становили один дальний бомбардувальник Ту-22М3, один винищувач-бомбардувальник Су-24М Fencer, один розвідувальний літак Су-24МР Fencer E та чотири штурмовики Су-25. Антон Лавров назвав втрачені один Су-25СМ, два Су-25БМ, два Су-24М і один Ту-22М3. Два гелікоптери Мі-8МТКО та Мі-24 зазнали аварії після бойових дій.
Немає офіційних даних, втрати російської наземної техніки під час війни оцінюються в три танки, щонайменше 20 броньованих і 32 неброньовані машини, втрачені в бою. У ДТП постраждали ще кілька транспортних засобів. Під час одного бою грузинські війська знищили 25 з 30 машин російської військової частини під командуванням генерала Анатолія Хрульова. Російські військові не мали втрат у артилерії, протиповітряній обороні та військово-морських силах. За даними «Независимой газеты», п'ятиденна війна коштувала Росії приблизно 12,5 мільярдів рублів, а щоденна — 2,5 мільярда рублів.
Досі залишаються проблемними питання про втрати в живій силі ЗС РФ в цій війні. В Росії в заявах різних посадовців в Міністерстві оборони в різні роки лунали різні числа: від 48 до 74 вбитих вояків та від 162 до 340 поранених.
Південноосетинські війська втратили дві БМП-2. Є відомості, підтверджені фотографіями, про підбитий у Цхінвалі танк Т-55 зі складу окремої танкової роти армії Південної Осетії.
Див. також
Примітки
- Hider, James (27 серпня 2008). . The Times. Архів оригіналу за 27 серпня 2008.
- Irma Choladze (22 січня 2009). . . Архів оригіналу за 11 жовтня 2014.
- . The Kremlin. 26 серпня 2008. Архів оригіналу за 2 вересня 2008.
- Harding, Luke; Percival, Jenny (9 вересня 2008). Russian troops to stay in Abkhazia and South Ossetia. The Guardian. оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
- Liklikadze, Koba (26 вересня 2008). Lessons and losses of Georgia's five-day war with Russia. The Jamestown Foundation. оригіналу за 5 червня 2011.
- Donovan, 2009, с. 11.
- Barabanov, Mikhail (2009). . Moscow Defence Brief. Centre for Analysis of Strategies and Technologies. 3 (13). Архів оригіналу за 16 квітня 2009.
- Alexander Nicoll; Sarah Johnstone (September 2008). . International Institute for Strategic Studies. Архів оригіналу за 21 жовтня 2008.
- Tom Parfitt (9 серпня 2008). Armed Cossacks pour in to fight Georgians. The Guardian. Процитовано 6 листопада 2020.
- Krasnogir, Sergey (8 серпня 2008). Расстановка сил (рос.). Lenta.Ru. оригіналу за 9 August 2008. Процитовано 10 серпня 2008.
- Luke Harding (11 серпня 2008). Abkhazia: Moscow sends troops into second enclave. The Guardian. оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
- Volume II, 2009, с. 214.
- Misha Dzhindzhikhashvili (9 серпня 2008). Full scale war: Georgia fighting continues over South Ossetia. Die Welt. оригіналу за 4 березня 2017. Процитовано 26 квітня 2019.
- Human Rights Watch – Appendix (PDF). Human Rights Watch. (PDF) оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 26 квітня 2019.
- Tanks, 2010, с. 130—135.
- Russia lost 64 troops in Georgia war, 283 wounded. Reuters. 21 лютого 2009. оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 26 квітня 2019.
- Volume II, 2009, с. 224.
- Спор о потерях ВВС России в августовском конфликте
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2008. Процитовано 23 травня 2022.
- Tanks, 2010, с. 137.
- Tanks, 2010, с. 136—137.
- (рос.). Южная Осетия. 11 квітня 2009. Архів оригіналу за 28 липня 2013.
- Inal Khashig (14 серпня 2008). . Institute for War and Peace Reporting. Архів оригіналу за 14 серпня 2008.
- . Ministry of Defence of Georgia. Архів оригіналу за 7 червня 2012.
- . Ministry of Foreign Affairs of Georgia. Архів оригіналу за 2 серпня 2014.
- (рос.). Interfax. 3 липня 2009. Архів оригіналу за 16 травня 2011.
- . Ossetia-war.com. Архів оригіналу за 11 травня 2009.
- (рос.). osetinfo.ru. 4 вересня 2008. Архів оригіналу за 5 вересня 2008.
- . Ministry of Foreign Affairs of Georgia. Архів оригіналу (PDF) за 2 серпня 2014.
- . Amnesty International. 18 листопада 2008. Архів оригіналу за 11 грудня 2008.
- UNHCR secures safe passage for Georgians fearing further fighting. UNHCR. 15 серпня 2008. оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
- Fawkes, Helen (20 серпня 2008). Despair among Georgia's displaced. BBC News. оригіналу за 20 серпня 2008. Процитовано 20 серпня 2008.
- Пять дней в августе 2008-го: хроника российско-грузинской войны - BBC News Русская служба. BBC. 7 серпня 2018. оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 15 грудня 2023. (рос.)
- 11 лет российско-грузинской войне | Euronews
- Michael Emerson (August 2008). Post-Mortem on Europe's First War of the 21st Century (PDF). Centre for European Policy Studies. (PDF) оригіналу за 7 грудня 2014. Процитовано 3 грудня 2014.
- Brian Whitmore (12 вересня 2008). Is The Clock Ticking For Saakashvili?'. (Radio Free Europe/Radio Liberty). оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 27 лютого 2014.
- Marc Champion; Andrew Osborn (16 серпня 2008). Smoldering Feud, Then War. The Wall Street Journal.
- Luke Harding (19 листопада 2008). Georgia calls on EU for independent inquiry into war. The Guardian. оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 26 квітня 2019.
- Jean-Rodrigue Paré (13 лютого 2009). . Parliament of Canada. Архів оригіналу за 2 січня 2016. Процитовано 19 вересня 2014.
- Andrew Rettman (24 лютого 2016). West told Ukraine to abandon Crimea, document says. EUobserver. оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
- Eka Tsamalashvili; Brian Whitmore (14 листопада 2008). Eyewitness Accounts Confirm Shelling Of Georgian Villages. Radio Free Europe / Radio Liberty. оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 26 квітня 2019.
- Martin Malek (March 2009). Georgia & Russia: The 'Unknown' Prelude to the 'Five Day War'. . 3 (2): 227—232. оригіналу за 15 червня 2014. Процитовано 15 червня 2014.
- Håkan Karlsson (12 вересня 2016). (PDF). Swedish Defence University. с. 50. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2017.
- . CNN. Архів оригіналу за 28 травня 2014.
- Peter Roudik. Russian Federation: Legal Aspects of War in Georgia. Library of Congress. оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
- Nikolaus von Twickel (17 листопада 2008). . . Архів оригіналу за 23 травня 2012.
- Chifu, 2009, с. 53—54.
- Dunlop, 2012, с. 94, 96, 101.
- Ramūnas Bogdanas (28 липня 2015). Opinion: Spark of hope that Russia's aggression will not pass this time. Delfi. Архів оригіналу за 28 December 2015. Процитовано 25 грудня 2021.
- Gustav Gressel (6 серпня 2015). In the shadow of Ukraine: seven years on from Russian-Georgian war. European Council on Foreign Relations.
- Laaneots, 2016, с. 56—57.
- (PDF). The United States Army Special Operations Command. 2016. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2016. Процитовано 7 серпня 2018.
- Roy Allison (2008). (PDF). International Affairs. 84 (6): 1145—1171. doi:10.1111/j.1468-2346.2008.00762.x. Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2011.
- Strasbourg court rules Russia has ‘direct control’ over Abkhazia, South Ossetia, , 21 January 2021
- Russia guilty of violations during 2008 war with Georgia, says Europe's top court, Euronews, 26 January 2021
- Souleimanov, Emil (2013). Understanding Ethnopolitical Conflict: Karabakh, South Ossetia, and Abkhazia Wars Reconsidered. Palgrave Macmillan. с. 112—113. ISBN . оригіналу за 14 травня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
- Stephen F. Jones (10 червня 2014). South Ossetia's unwanted independence. openDemocracy. оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 3 грудня 2014.
- Stephen Jones (November 2008). Clash in the Caucasus: Georgia, Russia, and the Fate of South Ossetia (PDF). Origins: Current Events in Historical Perspective. 2 (2). (PDF) оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
- Lieven, Anatol (11 серпня 2008). . The Times. Архів оригіналу за 12 серпня 2008.
- (7 червня 2007). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 червня 2007.
- March 31: Georgia moves towards independence, first president's birthday. Agenda.ge. 31 березня 2015. оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 26 квітня 2019.
- Charles King. The Five-Day War (PDF). Georgetown University. (PDF) оригіналу за 1 червня 2010. Процитовано 1 березня 2009.
- Alexei Zverev (1996). Ethnic Conflicts in the Caucasus 1988–1994. Vrije Universiteit Brussel. оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 26 квітня 2019.
- Hooman Peimani (2009). Conflict and Security in Central Asia and the Caucasus. ABC-CLIO. ISBN .
- Giorgi Sepashvili; Nino Khutsidze (5 лютого 2006). S.Ossetia: Mapping Out Scenarios. Civil.Ge. оригіналу за 4 вересня 2008. Процитовано 12 вересня 2008.
- Luke Harding (1 вересня 2008). Russia's cruel intention. The Guardian. оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
- Oleksandr Kramar (16 квітня 2014). Self-Determination for the Kremlin. The Ukrainian Week. оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
- Giorgi Kupatadze (26 вересня 2006). . Institute for War and Peace Reporting. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014.
- FACTBOX-What is Georgia's rebel South Ossetia region?. Reuters. 8 серпня 2008. оригіналу за 11 січня 2009. Процитовано 26 квітня 2019.
- Profile: President Mikheil Saakashvili of Georgia. BBC. 27 вересня 2012. оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 21 червня 2018.
- Charles King (25 серпня 2004). Tbilisi Blues. Foreign Affairs. оригіналу за 20 вересня 2012. Процитовано 26 квітня 2019.
- Sergey Markedonov (16 листопада 2008). Regional Conflicts Reloaded. Russia in Global Affairs. оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 26 квітня 2019.
- Chronicle of the Georgian-Ossetian conflict: Fact sheet. RIA Novosti. 13 серпня 2008. оригіналу за 13 лютого 2009. Процитовано 1 березня 2009.
- Russia Warns Against Tbilisi's 'S.Ossetia Administration' Plan. Civil.Ge. 29 березня 2007. оригіналу за 4 вересня 2008. Процитовано 1 березня 2009.
- The Associated Press (11 березня 2008). . International Herald Tribune. Архів оригіналу за 17 вересня 2008.
- Marina Perevozkina (24 березня 2008). ru:Дума разочаровала непризнанных. Nezavisimaya Gazeta (рос.). оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
- James Rodgers (28 листопада 2006). Georgia's Nato bid irks Russia. BBC News. оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 26 травня 2016.
- Pagnamenta, Robin (8 серпня 2008). . The Times. Архів оригіналу за 3 вересня 2008.
- Emin Makhmudov; Mikhail Zygar (25 травня 2005). . Kommersant. Архів оригіналу за 7 вересня 2008.
- Anne Gearan (9 серпня 2008). Georgia's oil pipeline is key to U.S. support. San Francisco Chronicle. оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
- What NATO Summit Declaration Says on Georgia. Civil.Ge. 4 квітня 2008. оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 26 квітня 2019.
- Evans, Michael (5 квітня 2008). . The Times. Архів оригіналу за 24 липня 2008.
- Russia army vows steps if Georgia and Ukraine join NATO. Reuters. 11 квітня 2008. оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 26 квітня 2019.
- Georgian leader attacks Russia after gas blasts. the Guardian (англ.). 23 січня 2006. Процитовано 16 вересня 2021.
- Южная Осетия выбрала независимость и Кокойты(рос.)
- С.Ік: У Росії подвійні стандарти щодо конфлікту на Кавказі.
- В.Кулик про Кавказ: Україні треба зробити висновки.
- Georgia: Tbilisi Says Russian Officers Behind Gori Bombing. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Процитовано 16 вересня 2021.
- Обстрел вертолета правительства Грузии – провокация Москвы и Цхинвали. РБК-Украина (рос.). Процитовано 16 вересня 2021.
- Грани.Ру: Консульство: Из России выдворили 3875 грузин. graniru.org. Процитовано 16 вересня 2021.
- Как Грузия выжила в торговой войне с Россией. delo.ua (рос.). Процитовано 16 вересня 2021.
- NEWSru.co.il :: Грузия обвинила Россию в нападении на Кодорское ущелье. NEWSru.co.il (рос.). Процитовано 16 вересня 2021.
- Antidze, Margarita (7 серпня 2007). Georgia accuses Russia of firing missile at village. Reuters (англ.). Процитовано 16 вересня 2021.
- Vladimir Socor (18 квітня 2008). Russia moves toward open annexation of Abkhazia, South Ossetia. The Jamestown Foundation. оригіналу за 21 червня 2010.
- Russia Brushes off Western Call to Revoke Abkhaz, S.Ossetia Move. Civil.Ge. 24 квітня 2008. оригіналу за 13 серпня 2008. Процитовано 10 грудня 2014.
- Russia 'shot down Georgia drone'. BBC News. 21 квітня 2008. оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 5 квітня 2012.
- Finn, Peter (1 травня 2008). Russia's Moves Add To Strains With Georgia. The Washington Post. оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
- UN Probe Says Russian Jet Downed Georgian Drone. Civil.Ge. 26 травня 2008. оригіналу за 12 серпня 2008. Процитовано 26 квітня 2019.
- Georgia 'plans war in Abkhazia'. BBC News. 29 квітня 2008. оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
- Georgia-Russia tensions ramped up. BBC News. 30 квітня 2008. оригіналу за 15 серпня 2008. Процитовано 26 квітня 2019.
- Svante E. Cornell; Johanna Popjanevski; Niklas Nilsson (August 2008). (PDF). Central Asia-Caucasus Institute & Silk Road Studies Program. Архів оригіналу (PDF) за 30 травня 2013.
- UNOMIG Denies Military Buildup in Abkhaz Conflict Zone. Civil.Ge. 8 травня 2008. оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 26 квітня 2019.
- Russia Gives Some Details on Troop Increase in Abkhazia. Civil.Ge. 8 травня 2008. оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 26 квітня 2019.
- Georgia condemns Russian actions. BBC News. 18 травня 2008. оригіналу за 20 травня 2008. Процитовано 15 вересня 2008.
- General Assembly recognizes right of return of displaced to Abkhazia, Georgia. UN News Centre. 15 травня 2008. оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 26 квітня 2019.
- Russia says UN Abkhazian refugee resolution counterproductive. RIA Novosti. 16 травня 2008. оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 10 грудня 2014.
- Russia army unit sent to Abkhazia. BBC News. 31 травня 2008. оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
- European Parliament resolution of 5 June 2008 on the situation in Georgia. European Parliament. 5 червня 2008. оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
- Russia railway soldiers leave Georgian rebel region. Reuters. 2 серпня 2008. оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 26 квітня 2019.
- (PDF). International Crisis Group. 22 серпня 2008. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016.
- ru:Россия начнет войну против Грузии предположительно в августе – П. Фельгенгауер (рос.). Gruziya Online. 20 червня 2008. оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
- Andrey Illarionov (28 червня 2009). (рос.). Novaya Gazeta. Архів оригіналу за 21 квітня 2012.
- (рос.). South Ossetian part of the . 2 липня 2008. Архів оригіналу за 3 липня 2009.
- ru:Чеченцы расписали сценарий войны России против Грузии (рос.). MIGnews. 5 липня 2008. оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 26 травня 2016.
- The Messenger - Russia says it sent warplanes over South Ossetia to ‘prevent bloodshed’. www.messenger.com.ge. Процитовано 16 вересня 2021.
- Margarita Antidze (8 липня 2008). Georgia plans operation to free detained soldiers. Reuters. оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 26 квітня 2019.
- Mikheil Svanidze (11 липня 2008). Russia says it sent warplanes over South Ossetia to 'prevent bloodshed'. The Messenger. оригіналу за 13 серпня 2008. Процитовано 29 вересня 2014.
- Russia admits Georgia overflights. BBC News. 10 липня 2008. оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
- Overflights question Russia's Georgia role: NATO. Reuters. 15 липня 2008. оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 26 квітня 2019.
- . Canada.com. Agence France-Presse. 15 липня 2008. Архів оригіналу за 26 лютого 2015.
- Tea Kerdzevadze (1 серпня 2008). . Georgian Daily. Архів оригіналу за 13 серпня 2008.
- Shanker, Thom (16 серпня 2008). Russians Melded Old-School Blitz With Modern Military Tactics. The New York Times. оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
- Russian paratroopers arrive in North Caucasus for combat drills. RIA Novosti. 16 липня 2008. оригіналу за 27 липня 2008. Процитовано 26 квітня 2019.
- Svante E. Cornell; S. Frederick Starr, ред. (2009). The Guns of August 2008: Russia's War in Georgia. M.E. Sharpe. с. 71. ISBN . оригіналу за 2 травня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
- . Financial Times. 26 серпня 2008. Архів оригіналу за 20 вересня 2008.
- Chifu, 2009, с. 53.
- Laaneots, 2016, с. 35.
- ru:В Цхинвали прибыли 300 добровольцев из Северной Осетии (рос.). Lenta.ru. 4 серпня 2008. оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 26 квітня 2019.
- Russia vows to defend S Ossetia. BBC News. 5 серпня 2008. оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
- Maria Bogdarenko (6 серпня 2008). . Nezavisimaya Gazeta (рос.). Архів оригіналу за 30 травня 2009.
- Marina Perevozkina (8 серпня 2008). ru:Это не конфликт, это – война. Nezavisimaya Gazeta (рос.). оригіналу за 9 вересня 2008. Процитовано 9 вересня 2008.
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2008. Процитовано 9 серпня 2008.
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2008. Процитовано 21 серпня 2008.
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2008. Процитовано 21 серпня 2008.
- . Архів оригіналу за 22 серпня 2008. Процитовано 21 серпня 2008.
- Кокойти: Розпочато штурм Цхінвалі
- BBC Ukrainian: Грузія пропонує бунтівникам перемир'я
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2008. Процитовано 9 серпня 2008.
- . Архів оригіналу за 18 серпня 2008. Процитовано 28 вересня 2008.
- День кремлівської пропаганди: чому російсько-грузинська війна почалася 7, а не 8 серпня. оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 07 серпня 2022.
- Російські танки ввійшли у Цхінвалі: Грузія погрожує Росії війною
- Російська авіація завдала удару по військовій базі поблизу Тбілісі
- BBC Ukrainian: Ґорі в Грузії зазнало ударів російської авіації
- До Цхінвалі перекинуті російські десантники[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2011. Процитовано 9 липня 2009.
- Уничтожен радар в Грузии [ 4 червня 2009 у Wayback Machine.] 11.8.2008
- Абхазія розпочала операцію з витіснення грузин з Кодорської ущелини
- Медведєв: Почалася операція із примушення Грузії до миру[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 20 липня 2009. Процитовано 9 серпня 2008.
- Міноборони РФ не планує наступу на Тбілісі. Саакашвілі заспокоює жителів міста
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2008. Процитовано 28 вересня 2008.
- . Архів оригіналу за 6 червня 2015. Процитовано 28 вересня 2008.
- Угоди не передбачають обмеження дій ЧФ РФ за межами України — в. о. глави Мін'юсту України
- BBC Ukrainian: Саакашвілі підписав план перемир'я, 11 серпня 2008, 12:16 за Києвом
- Російські ЗМІ: у Цхінвалі пошкоджено 20 % будівель
- . Архів оригіналу за 10 вересня 2008. Процитовано 28 вересня 2008.
- . Архів оригіналу за 12 вересня 2008. Процитовано 28 вересня 2008.
- . Архів оригіналу за 7 вересня 2008. Процитовано 28 вересня 2008.
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2008. Процитовано 29 вересня 2008.
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 28 вересня 2008.
- Nato calls EU-Russia pact 'not acceptable'[недоступне посилання з липня 2019]
- На території Абхазії та Південної Осетії перебуватимуть регулярні війська Росії[недоступне посилання з липня 2019]
- УП: Росія вивела війська з Грузії[недоступне посилання з липня 2019]
- 24tv: Поїхали![недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2008. Процитовано 10 жовтня 2008.
- Південна Осетія оцінила кількість загиблих у тисячі осіб
- НГ Геноцид «по факту». Следственный комитет утяжелил уголовное дело по Южной Осетии [ 7 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Human Rights Watch: Ситуація в зоні конфлікту не така, яку описують деякі ЗМІ
- . Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 12 серпня 2008.
- Human Rights Watch в Северной Осетии: «мы в прострации от дезинформации и пропаганды». Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2008.
- В околицях Горі панує терор — кореспондент Бі-Бі-Сі
- Очевидці: У Тбілісі — паніка. Люди намагаються покинути місто
- . Архів оригіналу за 30 серпня 2008. Процитовано 29 серпня 2008.
- Правозахисники: у Пд. Осетії палили грузинські села
- . Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 15 серпня 2008.
- . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 17 листопада 2008.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2009. Процитовано 5 березня 2009.
- Істинні арійці російської культури. Українська правда (укр.). Процитовано 23 січня 2024.
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2008. Процитовано 16 серпня 2008.
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2008. Процитовано 11 серпня 2008.
- Війна в інтернетному просторі
- «Репортеры без границ» осудили интернет-войну Грузии и России. Подробности-ТВ. 14 серпня 2008. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 15 серпня 2008.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 серпня 2008.
- . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 16 серпня 2008.
- Офіційна заява МЗС Грузії[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 7 травня 2015. Процитовано 21 вересня 2008.
- . Архів оригіналу за 7 травня 2015. Процитовано 21 вересня 2008.
- Заява президента Литви В.Адамкуса
- . Архів оригіналу за 6 вересня 2008. Процитовано 23 вересня 2008.
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 23 вересня 2008.
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 23 вересня 2008.
- . Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 16 серпня 2008.
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2008. Процитовано 16 серпня 2008.
- http://osvita.mediasapiens.ua/material/1714 [ 28 липня 2014 у Wayback Machine.] Інтерв'юМедіапросвітаДжульєтто К'єза: «WikiLeaks — це велика політична операція. Хтось використовує Ассанжа»
- S Ossetia 'war crimes' condemned. BBC News. 23 січня 2009. оригіналу за 26 січня 2009. Процитовано 11 квітня 2009.
- Executive Summary. Up in Flames. Human Rights Watch. 23 січня 2009. оригіналу за 30 вересня 2012. Процитовано 26 квітня 2019.
- 2.2 Indiscriminate Shelling of Tskhinvali and Outlying Villages. Up in Flames. Human Rights Watch. 23 січня 2009. оригіналу за 4 травня 2009.
- Georgia: International Groups Should Send Missions. Human Rights Watch. 18 серпня 2008. оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 26 квітня 2019.
- Thomas Hammarberg (8 вересня 2008). Human Rights in Areas Affected by the South Ossetia Conflict. Special Mission to Georgia and Russian Federation. Council of Europe. оригіналу за 15 жовтня 2009. Процитовано 15 січня 2009.
- . Amnesty International. 1 жовтня 2008. Архів оригіналу за 2 жовтня 2008.
- Russia: Protect Civilians in Occupied Georgia. Human Rights Watch. 25 листопада 2008. оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 26 квітня 2019.
- . Memorial. 11 вересня 2008. Архів оригіналу за 5 травня 2009.
- Aleksandr Gabuev (15 серпня 2008). . Kommersant (рос.). Архів оригіналу за 13 вересня 2008. Процитовано 13 березня 2009.
- McElroy, Damien (30 серпня 2008). South Ossetian police tell Georgians to take a Russian passport, or leave their homes. The Telegraph. оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
- Andrew Osborn; Jeanne Whalen (15 серпня 2008). Evidence in Georgia Belies Russia's Claims of 'Genocide'. Wall Street Journal. оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
- 2.7 The Issue of Civilian Casualties in South Ossetia. Up in Flames. Human Rights Watch. 23 січня 2009. оригіналу за 16 липня 2009. Процитовано 26 квітня 2019.
- South Ossetia Floods European Rights Court With Georgia Cases. Radio Free Europe / Radio Liberty. 6 жовтня 2008. оригіналу за 8 серпня 2009.
- (PDF). Reports of Judgments, Advisory Opinions, and Orders. International Court of Justice. Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2009.
- South Ossetians Complain to Court. The New York Times. Reuters. 7 жовтня 2008. оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
- Georgia marks anniversary of war. BBC News. 7 серпня 2009. оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 15 червня 2014.
- Status of internally displaced persons and refugees from Abkhazia, Georgia, and the Tskhinvali region/ South Ossetia, Georgia. United Nations. 7 травня 2014. оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 30 серпня 2008. Процитовано 29 серпня 2008.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2009. Процитовано 28 липня 2009.
- Саакашвілі: Росія має намір захопити Грузію цілком
- Росія звинуватила Захід у подвійних стандартах стосовно Осетії
- Путін оголосив дії Росії на Кавказі законними
- РФ звинуватила Україну в заохоченні Грузії до інтервенції
- . Архів оригіналу за 11 серпня 2012. Процитовано 11 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2008. Процитовано 10 серпня 2008.
- Огризко перебуває в Тбілісі
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2008. Процитовано 11 серпня 2008.
- США закидають Росії 'небезпечні та неспівмірні' дії
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2008. Процитовано 10 серпня 2008.
- . Архів оригіналу за 18 серпня 2008. Процитовано 11 серпня 2008.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2008. Процитовано 30 серпня 2008.
- Нікарагуа визнала незалежність Абхазії та Південної Осетії
- Науру визнає самопроголошені країни [ 13 жовтня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- Науру очікує збільшення експорту [ 4 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 23 жовтня 2008. Процитовано 16 жовтня 2008.
- . Архів оригіналу за 17 жовтня 2008. Процитовано 16 жовтня 2008.
- Европарламент поддержал выводы доклада комиссии Евросоюза по конфликту в Южной Осетии
- . Архів оригіналу за 17 квітня 2010. Процитовано 21 травня 2010.
- Kunkle, Fredrick (18 серпня 2008). Bush, European Leaders Urge Quick Withdrawal From Georgia. The Washington Post. оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 26 квітня 2019.
- Margarita Antidze; Matt Robinson (19 серпня 2008). Russian, Georgian forces exchange prisoners. Reuters. оригіналу за 5 травня 2009. Процитовано 26 квітня 2019.
- Schwirtz, Michael (23 серпня 2008). Georgia Prepares for Refugees; Russians Declare Pullback Finished. The New York Times. оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
- New Agreement in Force. Civil.Ge. 8 вересня 2008. оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 4 квітня 2014.
- Russians 'agree Georgia deadline'. BBC News. 8 вересня 2008. оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 4 квітня 2014.
- ru:Вывод войск (рос.). Interfax. 13 вересня 2008. оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 26 квітня 2019.
- Russia hands over control of Georgian buffer zones to EU. RIA Novosti. 9 жовтня 2008. оригіналу за 12 жовтня 2008. Процитовано 10 жовтня 2008.
- MIA: Russia's Moves in Perevi Aim at 'Renewal of Military Confrontation'. Civil.Ge. 13 грудня 2008. оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 26 квітня 2019.
- Russian troops withdraw from Georgian town. BBC News. 19 жовтня 2010.
- Abkhazia, S.Ossetia Formally Declared Occupied Territory. Civil.Ge. 28 серпня 2008. оригіналу за 3 вересня 2008. Процитовано 26 квітня 2019.
- European Parliament resolution of 17 November 2011 containing the European Parliament's recommendations to the Council, the Commission and the EEAS on the negotiations of the EU-Georgia Association Agreement (2011/2133(INI)). European Parliament. 17 листопада 2011. оригіналу за 5 серпня 2015. Процитовано 26 квітня 2019.
- Russian MPs back Georgia's rebels. BBC News. 25 серпня 2008. оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
- Mark Tran (26 серпня 2008). Russia defies west by recognising Georgian rebel regions. The Guardian. оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
- West condemns Russia over Georgia. BBC News. 26 серпня 2008. оригіналу за 20 квітня 2010. Процитовано 26 серпня 2008.
- CoE, PACE Chairs Condemn Russia's Move. Civil.Ge. 26 серпня 2008. оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 26 серпня 2008.
- OSCE Chair Condemns Russia's Recognition of Abkhazia, S.Ossetia. Civil.Ge. 26 серпня 2008. оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 26 серпня 2008.
- Scheffer 'Rejects' Russia's Move. Civil.Ge. 26 серпня 2008. оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 26 серпня 2008.
- Jun Okumura (29 серпня 2008). The Emergence of an Expanded Forum to Replace the G8: The Silver Lining to the Cloud over Russia and the West. GLOCOM Platform. оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
- Georgia breaks ties with Russia. BBC News. 29 серпня 2008. оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 26 квітня 2019.
- Niklas Swanström (3 вересня 2008). Georgia: The split that split the SCO. Central Asia-Caucasus Institute Analyst. оригіналу за 12 вересня 2008. Процитовано 30 грудня 2017.
- Extra Russian troops arrive in Abkhazia. France24. 1 травня 2008. Процитовано 29 грудня 2021.
- Nikoloz Samkharadze (2021). Russia's Recognition of the Independence of Abkhazia and South Ossetia. Soviet and Post-Soviet Politics and Society (SPPS). с. 184. ISBN — через ibidem Press.
- Bases for 49 years – Federation Council ratified agreements on military bases in Abkhazia and South Ossetia (рос.). Russian Gazette. 29 вересня 2011. Процитовано 28 грудня 2021.
- Border guards completed the arrangement of the border in South Ossetia (рос.). Interfax Russia. 12 липня 2012. Процитовано 28 грудня 2021.
- EUMM Monitor Bulletin #7 October 2018 (PDF) (англ.). . October 2018. Процитовано 28 грудня 2021.
- Military occupation of Georgia by Russia (англ.). Rule of Law in Armed Conflicts project (RULAC) of the Geneva Academy of International Humanitarian Law and Human Rights. 22 лютого 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
- Thomas de Waal; Nikolaus von Twickel (2020). Beyond Frozen Conflict (pdf). CEPS. с. 196. ISBN — через Rowman & Littlefield International, London.
- The International Institute for Strategic Studies (IISS) (2018). The Military Balance. The Annual Assessment of Global Military Capabilities and Defence Economics. Routledge. с. 224. ISBN .
- Parfitt, Tom (22 грудня 2008). Security and human rights observers to close South Ossetia mission. The Guardian. оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
- Matt Robinson (16 червня 2009). Georgia angry after Russia vetoes U.N. monitors. Reuters.
- EUMM – Our Mandate. . Процитовано 28 грудня 2021.
- EUMM Mission Facts And Figures. Процитовано 28 грудня 2021.
- Kaarel Kaas (2009). . International Centre for Defense Studies. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 26 квітня 2019.
- Mohammad Sajjadur Rahman. Georgia and Russia: What Caused the August War? (PDF). Identity, Culture & Politics: An Afro-Asian Dialogue. 10 (1): 132—146. (PDF) оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 26 квітня 2019.
- Georgia Finalizes Withdrawal From CIS. RFE/RL. 18 серпня 2009. оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 26 квітня 2019.
- George Friedman (2 вересня 2008). The Medvedev Doctrine and American Strategy. Stratfor Global Intelligence. оригіналу за 24 червня 2017. Процитовано 26 квітня 2019.
- Henrik Larsen (March 2012). The Russo-Georgian war and beyond: towards a European great power concert. European Security. 21 (1): 102—121. doi:10.1080/09662839.2012.656595. :10419/44636. S2CID 11475975. оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 червня 2014.
- Denis Dyomkin (21 листопада 2011). Russia says Georgia war stopped NATO expansion. Reuters. оригіналу за 9 листопада 2015. Процитовано 26 квітня 2019.
- Committee on Foreign Affairs (21 травня 2015). REPORT on the strategic military situation in the Black Sea Basin following the illegal annexation of Crimea by Russia (2015/2036(INI)). European Parliament. оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
- Johnson, Boris (6 березня 2022). Opinion | Boris Johnson: 6 Steps the West Must Take to Help Ukraine Right Now. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331.
- David A. Fulghum; Douglas Barrie; Robert Wall; Andy Nativi (15 серпня 2008).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosi jsko gruzi nska vijna 2008 ro ku gruz რუსეთ საქართველოს ომი translit ruset sakartvelos omi zbrojnij konflikt mizh Gruziyeyu z odnogo boku ta Rosijskoyu Federaciyeyu i separatistskimi ugrupovannyami Pivdennoyi Osetiyi ta Abhaziyi z inshogo Vijna vidbulasya v serpni 2008 roku pislya periodu pogirshennya vidnosin mizh Rosijskoyu Federaciyeyu ta Gruziyeyu oboma kolishnimi respublikami Radyanskogo Soyuzu Bojovi diyi vidbuvalisya v strategichno vazhlivomu Pivdenno Kavkazkomu regioni Yiyi vvazhayut pershoyu yevropejskoyu vijnoyu XXI stolittya Rosijsko gruzinska vijna Konflikti na postradyanskomu prostori Gruzino abhazkij konflikt ta Gruzino osetinskij konflikt Teritorialna karta Gruziyi stanom na 2023 rik Gruziya Teritoriya Gruziyi timchasovo okupovana Rosiyeyu ta satelitami RF z serpnya 2008 roku Teritorialna karta Gruziyi stanom na 2023 rik Gruziya Teritoriya Gruziyi timchasovo okupovana Rosiyeyu ta satelitami RF z serpnya 2008 roku Koordinati 41 59 21 pn sh 44 25 04 sh d 41 98944400002777400 pn sh 44 417778000027773544 sh d 41 98944400002777400 44 417778000027773544 Data 1 serpnya 2008 16 serpnya 2008 Misce Gruziya Pivdenna Osetiya Abhaziya Rezultat Strategichnij uspih Rosiyi Chastkove rujnuvannya infrastrukturi Gruziyi Viselennya etnichnih gruziniv z Pivdennoyi Osetiyi ta Kodorskoyi ushelini v Abhaziyi Viznannya Pivdennoyi Osetiyi ta Abhaziyi Rosiyeyu Rosijski vijskovi bazi stvoreni v Abhaziyi ta Pivdennij Osetiyi Rozriv diplomatichnih vidnosin Gruziyi ta Rosiyi Teritorialni zmini Gruziya vtrachaye kontrol nad chastinami Abhaziyi ta kolishnoyi Pivdenno Osetinskoyi AO Storoni Rosiya Pivdenna Osetiya Abhaziya Gruziya Komanduvachi Dmitro Medvedyev Volodimir Putin Volodimir Shamanov Sergij Makarov Eduard Kokojti Sergij Bagapsh Miheil Saakashvili Lado Gurgenidze Mamuka Kurashvili Zaza Gogava David Kezerashvili Oleksandr Lomaya Vijskovi formuvannya Rosiya Zbrojni sili RF Suhoputni vijska RF 58 armiya VMS Rosiyi Chornomorskij flot Povitryano desantni vijska Rosiyi 7 diviziya 76 diviziya 98 diviziya 31 okrema brigada 45 polk specpriznachennya VPS Rosiyi 4 armiya Pivdenna Osetiya ZS Pivdennoyi Osetiyi najmanci z Rosiyi Abhaziya ZS Abhaziyi MVS Abhaziyi kozaki ta najmanci z Rosiyi Gruziya ZS Gruziyi Nacionalna Gvardiya Gruziyi VPS Gruziyi VMS Gruziyi MVS Gruziyi Sili specialnih operacij SSO dobrovolci z Ukrayini Estoniyi Azerbajdzhanu Vijskovi sili Zbrojni sili Rosijskoyi FederaciyiU Pivdennij Osetiyi 58 ma zagalnovijskova armiya blizko 70 000 soldativ Povitryanodesantni vijska4 ta povitryana armiya42 ga motostrilecka diviziya V Abhaziyi 7 ma desantno shturmova diviziya 76 ta desantno shturmova diviziya Chornomorskij flot Usogo v Abhaziyi 9000 soldativ Donski kozaki Sotni Terski kozaki Sotni 3000 regulyarnih soldativ 1000 specnazivciv Zbrojni sili GruziyiU Pivdennij Osetiyi 10 000 11 000 soldativ vklyuchayuchi specpidrozdil MVS Vlasne v Gruziyi Gori Mobilizovano 10 tis rezervistiv V Iraku 2 000 soldat Ministerstvo vnutrishnih sprav pribl 5000 spivrobitnikiv MVS Vtrati RosiyaZbrojni sili Rosiyi Ubito 65 67Poraneno 283MVS 1Vijskovopolonenih 126 litakiv3 tankaPivnichnoosetinski ta kozacki dobrovolci Ubito 10 15Pivdenna OsetiyaVijskovopolonenih 27Ministerstvo oboroni Ubito 27Poraneno 69Rezervisti ta milicioneri Ubito 50Ministerstvo vnutrishnih sprav Ubito 10Abhaziya Ubito 1Poraneno 2 Zagalom 163 170 ubitih 354 poranenih 1 zniklih bezvisti 39 polonenih GruziyaZbrojni sili Gruziyi Ubito 169Poraneno 947MVS 1Vijskovopolonenih 39Ministerstvo vnutrishnih sprav Ubito 11Poraneno 227MVS 3Vijskovopolonenih 10 Zagalom 180 ubitih 1174 poranenih 4 zniklih bezvisti 49 polonenih Vtrati sered civilnogo naselennya Pivdenna Osetiya 162 mirnih zhitelya za danimi RF Zagalom za danimi Pivdennoyi Osetiyi zaginulo 365 osib Za danimi Rosiyi 255 poranenihGruziya Za danimi Gruziyi zaginuli 224 civilnih 15 znikli bezvisti 547 otrimali poranennyaOdin inozemec zaginuv i 3 poraneno Bizhenci 192 000 mirnih zhiteliv buli peremisheni u tomu chisli 30 tis pivdennih osetin yaki pereselilisya do Rosiyi i 15 000 gruziniv z Pivdennoyi Osetiyi na UVKB OON yaki pereyihali do vlasne Gruziyi Za ocinkami gruzinskogo chinovnika shonajmenshe 230 tis Pro vtorgnennya v 1921 roci div radyansko gruzinska vijna Respublika Gruziya progolosila svoyu nezalezhnist na pochatku 1991 roku koli Radyanskij Soyuz pochav rozpadatisya Na comu tli bojovi diyi mizh Gruziyeyu ta separatistami zalishili chastini kolishnoyi Pivdenno Osetinskoyi avtonomnoyi oblasti pid faktichnim kontrolem pidtrimuvanih Rosiyeyu ale mizhnarodno neviznanih separatistiv Pislya vijni na teritoriyi buli rozmisheni spilni mirotvorchi sili gruzinskih rosijskih ta osetinskih vijsk Podibnij gluhij kut sklavsya v regioni Abhaziyi de abhazki separatisti veli vijnu v 1992 1993 rokah Pislya obrannya Volodimira Putina v Rosiyi v 2000 roci i prozahidnoyi zmini vladi v Gruziyi v 2003 roci vidnosini mizh Rosiyeyu i Gruziyeyu pochali girshati dosyagnuvshi povnoyi diplomatichnoyi krizi do kvitnya 2008 roku 1 serpnya 2008 roku pidtrimuvana Rosiyeyu Pivdennoosetinski sili pochali obstrili gruzinskih sil epizodichno vidpovidayuchi gruzinskim mirotvorcyam u comu rajoni Posilennya artilerijskih obstriliv pivdennih osetin porushilo ugodu pro pripinennya vognyu 1992 roku Shob poklasti kraj cim napadam 7 serpnya pidrozdili gruzinskoyi armiyi buli napravleni v zonu konfliktu v Pivdennij Osetiyi Gruzinski vijska za kilka godin vzyali pid kontrol bilshu chastinu Chinvali oplotu separatistiv Deyaki rosijski vijska nezakonno peretnuli rosijsko gruzinskij derzhavnij kordon cherez Rokskij tunel i prosunulisya v zonu pivdenno osetinskogo konfliktu do 7 serpnya do masshtabnoyi gruzinskoyi vijskovoyi vidpovidi Rosiya zvinuvatila Gruziyu v agresiyi proti Pivdennoyi Osetiyi i rozpochala povnomasshtabne nazemne povitryane i morske vtorgnennya v Gruziyu vklyuchayuchi yiyi bezperechnu teritoriyu 8 serpnya nazvavshi ce operaciyeyu primusu do miru Rosijski ta pivdennoosetinski sili voyuvali z gruzinskimi vijskami v Pivdennij Osetiyi ta navkolo neyi protyagom kilkoh dniv poki gruzinski sili ne vidstupili Rosijski ta abhazki vijska vidkrili drugij front atakuyuchi Kodorsku ushelinu yaku utrimuye Gruziya Rosijski vijskovo morski sili blokuvali chastinu uzberezhzhya Gruziyi v Chornomu mori Rosijski VPS atakuvali cili yak u zoni konfliktu tak i za yiyi mezhami Ce bula persha vijna v istoriyi v yakij kibervijna zbiglasya z vijskovimi diyami Pid chas i pislya konfliktu takozh velasya informacijna vijna Nikolya Sarkozi prezident Franciyi osobisto domovivsya pro ugodu pro pripinennya vognyu 12 serpnya Rosijski vijska timchasovo okupuvali gruzinski mista Zugdidi Senaki Poti ta Gori utrimuyuchi ci rajoni za mezhami rezhimu pripinennya vognyu Pivdenni osetini znishili bilshist etnichnih gruzinskih sil u Pivdennij Osetiyi i buli vidpovidalnimi za etnichnu chistku gruzin Rosiya viznala nezalezhnist Abhaziyi ta Pivdennoyi Osetiyi vid Gruziyi 26 serpnya a uryad Gruziyi rozirvav diplomatichni vidnosini z Rosiyeyu Rosiya perevazhno zavershila vivedennya vijsk iz bezperechnih chastin Gruziyi 8 zhovtnya Rosijski mizhnarodni vidnosini majzhe ne postrazhdali Vijna pereselila 192 tis osib U toj chas yak bagato hto povernuvsya do svoyih domivok pislya vijni 20 272 lyudini perevazhno etnichni gruzini zalishalisya peremishenimi stanom na 2014 rik 2021 roku Yevropejskij sud z prav lyudini postanoviv sho Rosiya zberigaye pryamij kontrol nad separatistskimi regionami ta nese vidpovidalnist za zagibel lyudej tam vidbuvayutsya porushennya prav PeredumoviDokladnishe Div takozh Gruzino osetinskij konflikt ta Istoriya Div takozh Istoriya GruziyiFragment karti Dzh H Koltona 1856 roku sho pokazuye teritoriyu suchasnoyi Pivdennoyi Osetiyi v mezhah Gruziyi ta Imeriyi Suchasna Pivnichna Osetiya vidpovidaye Osiyi Osetiyi na Pivnichnomu Kavkazi Osetiya uvijshla do skladu Girskoyi ARSR v 1921 roci i bula perejmenovana v Pivnichnu Osetiyu lishe v 1924 roci Stvorennya Pivdenno Osetinskogo AT na misci gruzinskih oblastej u 1922 roci U H stolitti nashoyi eri Gruziya vpershe vinikla yak etnichne ponyattya na teritoriyah de gruzinska mova vikoristovuvalasya dlya zdijsnennya hristiyanskih obryadiv Pislya mongolskogo vtorgnennya v region Gruzinske korolivstvo bulo rozdilene na kilka derzhav U XIX stolitti Rosijska imperiya postupovo zahopila gruzinski zemli Pislya lyutnevoyi revolyuciyi 26 travnya 1918 roku Gruzinska Demokratichna Respublika progolosila nezalezhnist Osetini ye korinnim naselennyam Pivnichnoyi Osetiyi roztashovanoyi na Pivnichnomu Kavkazi Navkolo dati pributtya osetin v Zakavkazzya vedutsya superechki Zgidno z odniyeyu z teorij voni vpershe migruvali tudi v 13 14 stolittyah nashoyi eri i mirno prozhivali razom z gruzinami protyagom soten rokiv 1918 roku pochavsya konflikt mizh bezzemelnimi osetinskimi selyanami yaki prozhivali v Shida Kartli yaki postrazhdali vid bilshovizmu i vimagali vlasnosti na zemli na yakih voni obroblyali i menshovickij uryad pidtrimuvav etnichnu gruzinsku shlyahtu yaka bula zakonnimi vlasnikami Hocha spochatku osetini buli nezadovoleni ekonomichnoyu poziciyeyu vladi Tbilisi napruzhenist nevdovzi pererosla v etnichnij konflikt 1918 roku osetinski povstanci vidbili gruzinski vijska i prodovzhili okupaciyu mista Chinvali ta nastup na tubilciv Gruziyi Pid chas povstan u 1919 i 1920 rokah osetin prihovano pidtrimuvala Radyanska Rosiya ale navit tak voni zaznali porazki Nezalezhna Demokratichna Respublika Gruziya bula zahoplena Chervonoyu Armiyeyu v 1921 roci i buv vstanovlenij radyanskij uryad U kvitni 1922 roku uryad Radyanskoyi Gruziyi stvoriv avtonomnu administrativnu odinicyu dlya zakavkazkih osetin yaka otrimala nazvu Pivdenno Osetinska avtonomna oblast Taki istoriki yak Stiven F Dzhons Emil Sulejmanov ta Arsen Saparov vvazhayut sho bilshoviki nadali osetinam cyu avtonomiyu v obmin na yihnyu dopomogu proti Demokratichnoyi Respubliki Gruziyi oskilki cya teritoriya nikoli ne bula okremim utvorennyam do rosijskogo vtorgnennya Nacionalizm u Radyanskij Gruziyi nabrav obertiv u 1989 roci z oslablennyam Radyanskogo Soyuzu Kreml shvaliv pivdennoosetinskij nacionalizm yak protidiyu ruhu za nezalezhnist Gruziyi 11 grudnya 1990 roku Verhovna Rada Gruziyi u vidpovid na sprobu viddilennya Pivdennoyi Osetiyi skasuvala avtonomiyu regionu U sichni 1991 roku mizh Gruziyeyu ta pivdennoosetinskimi separatistami spalahnuv vijskovij konflikt Gruziya ogolosila pro vidnovlennya nezalezhnosti 9 kvitnya 1991 roku stavshi takim chinom pershoyu pozabaltijskoyu derzhavoyu Radyanskogo Soyuzu yaka zrobila ce Pivdennoosetinskim separatistam dopomagali kolishni radyanski vijskovi chastini yaki zaraz kontrolyuyutsya Rosiyeyu Do chervnya 1992 roku mozhlivist povnomasshtabnoyi vijni mizh Rosiyeyu ta Gruziyeyu zrosla oskilki rosijska vlada obicyala bombarduvannya stolici Gruziyi Tbilisi na pidtrimku pivdennoosetinskih separatistiv Gruziya pidtrimala ugodu pro pripinennya vognyu 24 chervnya 1992 roku shob zapobigti eskalaciyi konfliktu z Rosiyeyu Gruzinski pivdennoosetinski rosijski ta pivnichnoosetinski mirotvorci buli rozmisheni v zoni pivdennoosetinskogo konfliktu za mandatom Spilnoyi kontrolnoyi komisiyi SKK Deyaki perevazhno etnichno gruzinski chastini kolishnoyi Pivdenno Osetinskoyi avtonomnoyi oblasti zalishilisya pid kontrolem Gruziyi Bazovana v Chinvali separatistska vlada samoprogoloshenoyi Respubliki Pivdenna Osetiya do vijni 2008 roku kontrolyuvala tretinu teritoriyi kolishnoyi Pivdenno Osetinskoyi avtonomnoyi oblasti Cya situaciya bula vidobrazhena v Abhaziyi avtonomnij respublici v Gruzinskij Radyanskij Socialistichnij Respublici de abhazi vidokremilisya vid Gruziyi pid chas vijni na pochatku 1990 h rokiv Do 2003 roku naselennya Abhaziyi skorotilosya z 525 000 do 216 000 pislya etnichnoyi chistki gruziniv najbilshoyi etnichnoyi grupi v regioni Verhnya Kodorska ushelina na pivnichnomu shodi Abhaziyi zalishalasya poza kontrolem abhazkogo separatistskogo uryadu Rosijski interesi ta uchast Zakavkazzya lezhit mizh Pivnichnim Kavkazom ta Blizkimo Shodom mezhuye z Turechchinoyu ta Iranom Strategichne znachennya regionu zrobilo jogo problemoyu vazhlivim napryamkom dlya rosijskoyi kolonialnoyi ekspansiyi Vagomi ekonomichni prichini zokrema dostup do osnovnih zapasiv nafti she bilshe vplivayut na interes do Zakavkazzya Pravlinnya Zakavkazzya za slovami shvedskogo vchenogo Svante Kornella dozvolit Rosiyi keruvati zaluchennyam Zahodu v Centralnu Aziyu teritoriyu geopolitichnogo znachennya Rosiya rozglyadala uzberezhzhya Chornogo morya ta prileglist do Turechchini yak bezcinnij strategichnij atribut Gruziyi Rosiya mala bilshe korislivih interesiv v Abhaziyi nizh u Pivdennij Osetiyi oskilki rozgortannya rosijskih vijsk na uzberezhzhi Chornogo morya vvazhalosya zhittyevo vazhlivim dlya rosijskogo vplivu v Chornomu mori Do pochatku 2000 h rokiv Pivdenna Osetiya spochatku bula zadumana yak instrument dlya zberezhennya kontrolyu nad Gruziyeyu Volodimir Putin stav prezidentom Rosijskoyi Federaciyi u 2000 roci sho spravilo glibokij vpliv na rosijsko gruzinski vidnosini Konflikt mizh Rosiyeyu ta Gruziyeyu pochav zagostryuvatisya v grudni 2000 roku koli Gruziya stala pershim i yedinim chlenom Spivdruzhnosti Nezalezhnih Derzhav SND do yakogo vvodivsya rosijskij vizovij rezhim Eduard Kokojti jmovirnij chlen natovpu stav faktichnim prezidentom Pivdennoyi Osetiyi v grudni 2001 roku vin buv shvalenij Rosiyeyu oskilki vin zirvav bi mirne vozz yednannya Pivdennoyi Osetiyi z Gruziyeyu Rosijskij uryad pochav masovu vidachu rosijskih pasportiv zhitelyam Abhaziyi ta Pivdennoyi Osetiyi u 2002 roci bez dozvolu Gruziyi cya politika pasportizaciyi zaklala osnovu dlya majbutnih pretenzij Rosiyi na ci teritoriyi 2003 roku prezident Putin pochav rozglyadati mozhlivist vijskovogo virishennya konfliktu z Gruziyeyu Pislya togo yak Gruziya deportuvala chotiroh pidozryuvanih rosijskih shpiguniv u 2006 roci Rosiya rozpochala povnomasshtabnu diplomatichnu ta ekonomichnu vijnu proti Gruziyi za yakoyu vidbulosya peresliduvannya etnichnih gruzin yaki prozhivayut v Rosiyi Do 2008 roku bilshist zhiteliv Pivdennoyi Osetiyi otrimali rosijski pasporti Za danimi Reuters do vijni Rosiya zabezpechuvala dvi tretini richnogo byudzhetu Pivdennoyi Osetiyi De fakto uryad Pivdennoyi Osetiyi najmav perevazhno gromadyan Rosiyi yaki obijmali podibni derzhavni posadi v Rosiyi a rosijski oficeri dominuvali v organizaciyah bezpeki Pivdennoyi Osetiyi Nevirisheni konflikti Prezident SShA Dzhordzh Bush i prezident Gruziyi Miheyil Saakashvili v Tbilisi traven 2005 r Konflikti v Gruziyi zalishalisya v gluhomu kuti do 2004 roku koli Miheyil Saakashvili prijshov do vladi pislya revolyuciyi troyand u Gruziyi yaka skinula prezidenta Eduarda Shevardnadze Povernennya Pivdennoyi Osetiyi ta Abhaziyi pid kontrol Gruziyi bulo pershoyu problemoyu Saakashvili Gruzinskij uryad zapochatkuvav iniciativu shodo pripinennya kontrabandi z Pivdennoyi Osetiyi u 2004 roci pislya uspihu u vidnovlenni kontrolyu v Adzhariyi Napruga she bilshe posililasya vladoyu Pivdennoyi Osetiyi Z 8 po 19 serpnya mizh gruzinskimi vijskami ta pivdennimi osetinami tochilisya intensivni boyi U sichni 2005 roku na Parlamentskij asambleyi Radi Yevropi v Strasburzi prezident Gruziyi Saakashvili zaproponuvav mirne vregulyuvannya dlya Pivdennoyi Osetiyi v ramkah yedinoyi gruzinskoyi derzhavi Cyu propoziciyu vidhiliv lider Pivdennoyi Osetiyi Eduard Kokojti U 2006 roci Gruziya napravila sili bezpeki v rajon Kodorskoyi dolini v Abhaziyi koli lider miscevoyi miliciyi povstav proti gruzinskoyi vladi U 2007 roci Gruziya stvorila v Pivdennij Osetiyi te sho Rosiya nazvala marionetkovim uryadom na choli z Dmitrom Sanakoyevim kolishnij prem yer ministr Pivdennoyi Osetiyi nazvavshi jogo timchasovoyu administraciyeyu Na pochatku bereznya 2008 roku Abhaziya ta Pivdenna Osetiya podali oficijni zapiti pro yih viznannya do rosijskogo parlamentu nezabarom pislya viznannya Zahodom Kosovo yakomu Rosiya chinila opir Dmitro Rogozin posol Rosiyi v NATO natyaknuv sho pragnennya Gruziyi stati chlenom NATO zmusit Rosiyu pidtrimati nezalezhnist Abhaziyi ta Pivdennoyi Osetiyi 21 bereznya Derzhduma RF prijnyala postanovu v yakij zaklikala prezidenta Rosiyi ta uryad rozglyanuti pitannya pro viznannya Gruziya pochala proponuvati rozmishennya mizhnarodnih mirotvorciv u separatistskih regionah koli Rosiya pochala zastosovuvati bilshe sili shodo Gruziyi pislya kvitnya 2008 roku Zahid zapochatkuvav novi iniciativi shodo mirnogo vregulyuvannya proponuyuchi mirni propoziciyi ta obgovorennya organizovani Yevropejskim Soyuzom Organizaciyeyu z bezpeki ta spivrobitnictva v Yevropi OBSYe ta Nimechchini Separatisti vidkinuli shvalenij Gruziyeyu nimeckij proyekt shodo Abhaziyi Rosiya ta separatisti ne vidvidali zustrich shodo Abhaziyi yaku pidtrimuye YeS Voni takozh vidhilili propoziciyu OBSYe vidnoviti peregovori shodo Pivdennoyi Osetiyi Vidnosini mizh Gruziyeyu ta Zahodom Odniyeyu z golovnih cilej prezidenta Saakashvili dlya Gruziyi bulo stati chlenom NATO sho stalo odnim iz golovnih kameniv spotikannya u vidnosinah Gruziyi ta Rosiyi Hocha Gruziya ne maye znachnih zapasiv gazu chi nafti na yiyi teritoriyi znahoditsya chastina naftoprovodu Baku Tbilisi Dzhejhan yakij postachaye naftu do Turechchini Proti budivnictva gazoprovodu vistupili Rosiya Iran ta krayini Perskoyi zatoki Gazoprovid obhodit Rosiyu ta Iran Oskilki cej naftoprovid zmenshiv zalezhnist Zahodu vid blizkoshidnoyi nafti naftoprovid buv osnovnim faktorom pidtrimki Spoluchenih Shtativ Gruziyi Prezident Rosiyi Volodimir Putin na samiti v Buharesti 2008 roku Pid chas samitu NATO v Buharesti u kvitni 2008 roku amerikanskij prezident Dzhordzh Bush vistupav za propoziciyu Planu dij shodo chlenstva PDCh Gruziyi ta Ukrayini Odnak Nimechchina ta Franciya zayavili sho propoziciya PDCh Ukrayini ta Gruziyi bude nepotribnim zlochinom dlya Rosiyi NATO zayavilo sho Ukrayina ta Gruziya budut prijnyati do alyansu i poobicyali rozglyanuti zapiti shodo PDCh u grudni 2008 roku Pid chas samitu v Buharesti perebuvav prezident Rosiyi Volodimir Putin Na zavershennya samitu 4 kvitnya Putin zayaviv sho rozshirennya NATO na Rosiyu bude sprijnyato v Rosiyi yak pryamu zagrozu bezpeci nashoyi krayini Pislya samitu v Buharesti vorozhist Rosiyi posililasya i Rosiya pochala aktivno gotuvatisya do vtorgnennya v Gruziyu Nachalnik Generalnogo shtabu Zbrojnih sil Rosiyi Yurij Baluyevskij zayaviv 11 kvitnya sho Rosiya na dodatok do vijskovih dij shob zablokuvati chlenstvo kolishnih radyanskih respublik v NATO zrobit kroki inshogo harakteru General Baluyevskij viznav u 2012 roci sho pislya togo yak prezident Putin virishiv napasti na Gruziyu do inavguraciyi Dmitra Medvedyeva na posadu prezidenta Rosiyi v travni 2008 roku vijskovi diyi buli splanovani i chitki nakazi buli viddani zazdalegid do serpnya 2008 roku Rosiya pragnula zupiniti vstup Gruziyi do NATO a takozh dlya zmini rezhimu PrelyudiyaDokladnishe 22 sichnya 2006 roku na rosijskij teritoriyi vpritul do gruzinskogo kordonu vidbulisya dva vibuhi na gazogonah vnaslidok yakih do Gruziyi bulo pripineno postachannya prirodnogo gazu Voseni 2006 roku na vlasnomu referendumi meshkanci regionu pidtverdili svij namir vidokremitisya vid Gruziyi Popri ce referendum buv viznanij nepravovim i nezalezhnist regionu ne bula viznana zhodnoyu krayinoyu svitu Za mandatom SND v regioni roztashovani mirotvorci z troh storin konfliktu Rosiyi Gruziyi ta Pivdennoyi Osetiyi Stosunki mizh Chinvali ta Tbilisi u velikij miri zalezhali vid stavlennya Rosiyi do konfliktu ta uryadu Gruziyi Zokrema Rosiya nadala gromadyanstvo bilshosti meshkanciv regionu vsuperech protestam z Tbilisi Z prihodom do vladi prezidenta Mihajla Saakashvili bulo zrobleno dekilka sprob domovitisya z uryadom separatistiv u Chinvali odnak peremovi ne dali pozitivnogo rezultatu Nizka oglyadachiv pov yazuyut proval sprob integraciyi Pivdennoyi Osetiyi ta zagostrennya konfliktu z namirom Gruziyi priyednatisya do NATO ta negativnim stavlennyam do cogo rosijskoyi vladi V lipni 2006 roku vidbuvsya koflikt v Kondorskij ushelini v hodi yakogo povinna bula vidbutisya zamina neregulyarnogo gruzinskogo opolchennya na armijski chastini v hodi yakogo opolchennya vidmovilosya viznavati vladu Tbilisi Armiya shvidko rozbila povstanciv a yih lider vtik do Rosiyi 25 lipnya 2006 roku Gruziya zvinuvatila Rosiyu v organizaciyi teroristichnogo aktu 1 lyutogo vnaslidok yakogo zaginulo troye gruzinskih policejskih 28 serpnya z boku samoprogoloshenoyi Pivdennoyi Osetiyi vidbuvsya obstril gruzinskogo uryadovogo gelikoptera Mi 8 U veresni Gruziya zatrimala chotiroh rosijskih vijskovosluzhbovciv iz zvinuvachennyam u shpigunstvi ta vislala yih 2 zhovtnya 2006 roku U vidpovid Rosiya suttyevo skorotila diplomatichne predstavnictvo vidklikala posla zdijsnila evakuaciyu diplomatichnogo personalu vijskovosluzhbovciv ta chleniv yih simej perevela ugrupovuvannya rosijskih vijsk v Gruziyi na posilenij rezhim a takozh pripinila usi vidi transportnogo ta poshtovo zv yazku mizh Rosiyeyu ta Gruziyeyu Rosijska Federaciya pochala tisk na Gruziyu cherez torgivelni vijni a takozh deportaciyu gruzin yaki prozhivali na teritoriyi RF Takozh posilisya obstrili ta provokaciyi z boku kontrolovanih Rosiyeyu separatistskih teritorij 12 bereznya 2007 roku Gruziya zvinuvatila Rosiyu v obstrili yiyi pozicij u Kondorskij ushelini 6 serpnya Gruziya zvinuvatila Rosiyu v porushenni povitryanogo prostoru ta obstrili svoyeyi teritoriyi raketami Kviten lipen 2008 roku Situaciya v Gruziyi do vijni 16 kvitnya 2008 roku oficijni zv yazki mizh rosijskoyu vladoyu ta separatistami v Abhaziyi ta Pivdennij Osetiyi buli sankcionovani ukazom prezidenta Rosiyi Volodimira Putina Buli takozh viznani zakonodavchi dokumenti stvoreni separatistami ta akreditovani separatistami organi Pislya sesiyi Radi Bezpeki OON 23 kvitnya sklikanoyi na vimogu Gruziyi Spolucheni Shtati Velika Britaniya Franciya ta Nimechchina zayavili v deklaraciyi Mi zaklikayemo Rosijsku Federaciyu skasuvati abo ne vikonuvati svoye rishennya Odnak posol Rosiyi v OON Vitalij Churkin nazvav ce vazhkim zavdannyam Gruzinskij rozviduvalnij bezpilotnik yakij litav nad Abhaziyeyu buv zbitij rosijskim vijskovim litakom 20 kvitnya Odnak Rosiya zaperechuye vidpovidalnist za incident a Abhaziya stverdzhuye sho BPLA zbiv L 39 VPS Abhaziyi Posol Rosiyi v NATO Dmitro Rogozin zayaviv pro napad MiG 29 NATO Generalnij sekretar NATO Yaap de Hoop Sheffer prokomentuvav sho vin z yist svoyu kravatku yakbi viyavilosya sho MiG 29 NATO charivnim chinom z yavivsya v Abhaziyi i zbiv gruzinskij bezpilotnik 26 travnya rozsliduvannya Misiyi sposterigachiv Organizaciyi Ob yednanih Nacij u Gruziyi UNOMIG dijshlo visnovku sho vidpovidalnist za zbittya buv rosijskij vijskovij litak MiG 29 abo Su 27 Naprikinci kvitnya rosijskij uryad zayaviv sho Gruziya zbiraye 1500 vijskovosluzhbovciv i policejskih u rajoni verhnoyi Kodorskoyi ushelini i planuye vtorgnutisya v Abhaziyu a takozh sho Rosiya vidplatit nastupu Gruziyi ta rozmistila bilshe vijskovih u separatistskih regionah Bud yake posilennya v Kodorskij ushelini abo poblizu abhazkogo kordonu zhodnoyu zi storin ne bulo pidtverdzheno MOONNG Na pochatku travnya kilkist rosijskih mirotvorciv rozgornutih v Abhaziyi zrosla do 2542 osib Ale chiselnist rosijskih vijsk zalishalasya nizhche 3000 vijskovosluzhbovciv vvedenih rishennyam glav derzhav SND vid 1994 roku Gruziya prodemonstruvala BBC videozapisi znyati dronom yaki nibito dovodyat sho rosijski vijska vikoristovuvali vazhke ozbroyennya v Abhaziyi i buli bojovimi a ne mirotvorcyami Rosiya vidkinula zvinuvachennya 15 travnya Generalna Asambleya Organizaciyi Ob yednanih Nacij uhvalila propoziciyu yaka zaklikaye povernuti vsih vignanih i vignanih lyudej do Abhaziyi Rosiya vistupila proti propoziciyi yaku vistupaye gruzin U MZS Rosiyi zayavili sho rezolyuciya ye kontrproduktivnim krokom 31 travnya Rosiya rozgornula zaliznichni vijska dlya remontu zaliznichnoyi koliyi v Abhaziyi Za danimi rosijskogo Minoboroni zaliznichni vijska ne buli ozbroyeni Gruziya zayavila sho rozvitok podij ye agresivnim aktom 5 chervnya Yevropejskij parlament uhvaliv rezolyuciyu yaka zasudzhuye vvedennya rosijskih vijsk v Abhaziyu U rezolyuciyi zaznachalosya sho mirotvorchu strukturu slid zminiti oskilki Rosiya bilshe ne ye neuperedzhenim gravcem Rosijski zaliznichni vijska pochali vivedennya z Abhaziyi 30 lipnya pislya uchasti u vidkritti zaliznici Stacionarna zaliznicya vikoristovuvalasya dlya transportuvannya vijskovoyi tehniki prinajmni chastinoyu z 9000 rosijskih soldativ yaki uvijshli do Gruziyi z Abhaziyi pid chas vijni Naprikinci chervnya rosijskij vijskovij ekspert Pavlo Felgengauer peredbachiv sho Volodimir Putin rozpochne vijnu proti Gruziyi v Abhaziyi ta Pivdennij Osetiyi nibito v serpni Rashist Oleksandr Dugin vidomij svoyimi micnimi zv yazkami z rosijskimi vijskovimi ta rozvidkoyu pripustiv na pres konferenciyi v Pivdennij Osetiyi 30 chervnya sho isnuvannya gruzinskih anklaviv u Pivdennij Osetiyi bulo ostannoyu pereshkodoyu dlya viznannya i Pivdenna Osetiya povinna virishiti cyu problemu Vin takozh zayaviv sho nezalezhnist Pivdennoyi Osetiyi zablokuye chlenstvo Gruziyi v NATO i viznannya maye vidbutisya do grudnya 2008 roku Na pochatku lipnya Kavkaz centr povidomlyav sho u chechenskih separatistiv ye dani rozvidki pro te sho Rosiya gotuvala vijskovu operaciyu proti Gruziyi u serpni veresni 2008 roku yaka perevazhno mala na meti vignannya gruzinskih vijsk z Kodorskoyi ushelini za cim vidbulosya b vignannya gruzinskih chastin i naselennya z Pivdennoyi Osetiyi Na pochatku lipnya umovi v Pivdennij Osetiyi zagostrilisya koli 3 lipnya vnaslidok vibuhiv buv ubitij chinovnik pivdennoosetinskih separatistiv a cherez kilka godin u rezultati nevdalogo zamahu na Dmitra Sanakoyeva lidera pidtrimuvanogo Gruziyeyu osetinskogo uryadu bulo poraneno troh policejskih 5 lipnya Rosiya pochala masshtabni vijskovi navchannya pid nazvoyu Kavkaz 2008 7 lipnya chetvero gruzinskih vijskovosluzhbovciv buli zahopleni pivdennoosetinskimi separatistami Nastupnogo dnya gruzinskim pravoohoronnim organam prezident nakazav organizuvati zvilnennya soldativ 8 lipnya nad Pivdennoyu Osetiyeyu proletili chotiri litaki VPS Rosiyi Zaplanovanij vizit Kondolizi Rajs derzhsekretarya SShA do Gruziyi na nastupnij den majzhe zbigsya z chasom polotu Gruziya viklikala svogo posla v Rosiyi pislya togo yak Rosiya viznala sho yiyi litaki letili v povitryanomu prostori Gruziyi shob dati garyachim golovam u Tbilisi oholonuti pislya chogo Gruziya vidklikala svogo posla z Rosiyi Ce buv pershij raz u 2000 h rokah koli Rosiya ziznalasya v obloti Gruziyi 15 lipnya Spolucheni Shtati i Rosiya rozpochali dvi paralelni vijskovi navchannya na Kavkazi hocha Rosiya zaperechuvala sho identichnij chas buv navmisnim Spilni amerikano gruzinski navchannya otrimali nazvu Negajne reaguvannya 2008 u nih takozh brali uchast vijskovosluzhbovci z Ukrayini Azerbajdzhanu ta Virmeniyi U navchannyah yaki zavershilisya 31 lipnya vzyali uchast 1630 vijskovosluzhbovciv u tomu chisli 1000 amerikanskih vijskovosluzhbovciv Golovnoyu tochkoyu spilnih navchan buli diyi po borotbi z povstancyami Gruzinska brigada bula pidgotovlena dlya sluzhbi v Iraku Rosijski navchannya otrimali nazvu Kavkaz 2008 i v nih brali uchast pidrozdili Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu v tomu chisli 58 a armiya Navchannya vklyuchalo navchannya na dopomogu mirotvorchim silam yaki dislokuyutsya v Abhaziyi ta Pivdennij Osetiyi Pid chas navchan vijshla broshura Soldat Znaj svogo jmovirnogo voroga buv poshirenij sered rosijskih soldativ U broshuri opisuvalisya zbrojni sili Gruziyi Rosijski vijska zalishilisya bilya kordonu z Gruziyeyu pislya zavershennya navchan 2 serpnya zamist togo shob povernutisya do svoyih kazarm Piznishe Dejl Herspring ekspert z rosijskih vijskovih sprav z Universitetu shtatu Kanzas opisav rosijski navchannya yak same te sho voni vikonali v Dzhordzhiyi vsogo kilka tizhniv potomu yak povnu generalnu repeticiyu Vijskovi diyiPochatok konfliktu Akciyi protestu pered posolstvom Rosiyi u Tbilisi O 8 00 1 serpnya na dorozi poblizu Chinvali spracyuvav samorobnij vibuhovij pristrij i vluchiv u vantazhivku gruzinskoyi policiyi poranivshi p yatoh oficeriv gruzinskoyi policiyi U vidpovid gruzinski snajperi obstrilyali poziciyi pivdennoyi Osetiyi vbili chotiroh osetiniv i semero poranili Zgidno z bilshistyu povidomlen vidpovidalnist za pidriv yakij oznamenuvav pochatok bojovih dij buli pivdenni osetini 1 serpnya pivdennoosetinski separatisti pochali intensivno obstrilyuvati gruzinski sela Ce zmusilo gruzinskih mirotvorciv ta vijskovosluzhbovciv u comu rajoni vidkriti vogon u vidpovid U nich z 1 na 2 serpnya vidbuvsya obmin granatami ta minometami Vsogo osetiniv zaginulo shist a poranenih teper p yatnadcyat sered nih dekilka civilnih gruzinski vtrati shist poranenih mirnih zhiteliv i odin poranenij policejskij Za danimi misiyi OBSYe cej incident stav najgirshim spalahom nasilstva z 2004 roku 2 3 i znovu 3 4 serpnya strilyanina vidnovilasya vnochi Ugoda pro pripinennya vognyu 1992 roku bula porushena artilerijskimi obstrilami osetin 3 serpnya zastupnik ministra oboroni Rosiyi Mikola Pankov proviv konfidencijnu zustrich iz separatistskoyu vladoyu v Chinvali Togo zh dnya pochalasya evakuaciya osetinskih zhinok i ditej do Rosiyi Za slovami doslidnika Andriya Illarionova pivdennoosetinski separatisti evakuyuvali ponad 20 tisyach mirnih zhiteliv sho stanovilo ponad 90 vidsotkiv mirnogo naselennya majbutnoyi zoni bojovih dij 4 serpnya prezident Pivdennoyi Osetiyi Eduard Kokojti zayaviv sho blizko 300 dobrovolciv pribuli z Pivnichnoyi Osetiyi dlya borotbi z gruzinami a she tisyachi ochikuyutsya z Pivnichnogo Kavkazu 5 serpnya predstavnik prezidenta Pivdennoyi Osetiyi v Moskvi Dmitro Medoyev zayaviv sho Pivdenna Osetiya rozpochne rejkovu vijnu proti Gruziyi Zrujnuvati selo Nuli nakazav ministr vnutrishnih sprav Pivdennoyi Osetiyi Mindzayev Vlada Gruziyi organizuvala ekskursiyu dlya diplomativ i zhurnalistiv shob prodemonstruvati zbitki jmovirno zavdani separatistami Togo dnya posol Rosiyi za osoblivimi osobami Yurij Popov zayaviv sho jogo krayina bude zaluchena do konfliktu na boci Pivdennoyi Osetiyi Blizko 50 rosijskih zhurnalistiv priyihali do Chnivali shob diznatisya sho stalosya Prouryadova rosijska gazeta 6 serpnya povidomila Donski kozaki gotuyutsya do boyu v Pivdennij Osetiyi Nezavisimaya gazeta povidomila sho 6 serpnya rosijski vijskovi rozgortayutsya na kordoni z Gruziyeyu i sho bezsumnivno sho Rosiya takim chinom demonstruye rishuchist zahistiti svoyih gromadyan u Pivdennij Osetiyi Do tih pir poki ne bude provedena operaciya iz zabezpechennya miru Uvecheri 6 serpnya sproba Saakashvili zv yazatisya z prezidentom Rosiyi shodo konfliktu bula strimana MZS Rosiyi yake zayavilo chas prezidentskih peregovoriv she ne nastav 7 serpnya prezident Saakashvili vistupiv po telebachennyu iz zayavoyu stosovno protistoyannya navkolo Chinvali obicyav avtonomiyu Osetiyi amnistiyu uchasnikam boyiv ta progolosiv odnostoronnye pripinennya vognyu Popri ce vnochi prodovzhilisya obstrili gruzinskih sil sho prizvelo do povnomasshtabnogo nastupu gruzinskih sil na poziciyi separatistiv sho bulo oharakterizovane yak sproba vidnoviti konstitucijnij lad na chastini teritoriyi Gruziyi O 23 00 togo zh dnya prezident Pivdennoyi Osetiyi Eduard Kokojti zayaviv pro pochatok shturmu Chinvali gruzinskoyu storonoyu Vid 00 30 vosmogo serpnya do 17 30 dev yatogo serpnya Chinvali obstrilyuvali 18 reaktivnih sistem zalpovogo vognyu Grad U promizhkah mizh raketnimi udarami u misto z bokiv s Hetagurovo ta s Ergneti zahodili pidrozdili Gorijskoyi tankovoyi brigadi 2 yi 3 yi 4 yi pihotnih brigad Ministerstva oboroni Gruziyi z boku s Tamarasheni specnaz Ministerstva vnutrishnih sprav Gruziyi Za slovami gruzinskih visokoposadovciv rishennya atakuvati Chinvali bulo prijnyato tilki todi koli kolona rosijskoyi vijskovoyi tehniki pochala zahoditi u Pivdennu Osetiyu cherez Rokskij tunel Pochavsya shturm Chinvali skazav vin po telefonu blizko 23 00 za kiyivskim chasom Chinvali obstrilyuyetsya z ustanovok Grad gaubic i velikokalibernih minometiv zayaviv Kokojti O 4 45 ranku 8 serpnya ministr uryadu Gruziyi zayaviv sho gruzinski vijska kontrolyuvali znachni teritoriyi regionu i majzhe vibili separatistiv iz stolici avtonomiyi Cogo zh dnya gruzinskij brigadnij general Mamuka Kurashvili ozvuchiv poziciyu gruzinskoyi storoni zachistiti Chinvali vid kriminalnih elementiv Pryame vijskove vtruchannya Rosiyi 8 serpnya 2008 roku prem yer ministr Rosiyi Volodimir Putin a piznishe i prezident Dmitro Medvyedyev zasudili vtorgnennya Gruziyi v Pivdennu Osetiyu Vzhe o 10 godini ranku za miscevim chasom togo zh dnya rosijski litaki pochali ataki na gruzinski poziciyi bilya mist Chinvali ta Gori Vtim she vranci 7 serpnya Rosiya pochala perekidati svoyi vijska do Pivdennoyi Osetiyi Gruziya v odnostoronnomu poryadku pripinila nastup abi dati mozhlivist civilnomu naselennyu zalishiti zonu vijskovih dij dzherelo Svoyeyu chergoyu uryad Pivdennoyi Osetiyi zayaviv pro zagibel 1400 osib perevazhno civilnogo naselennya regionu Tim chasom do Pivdennoyi Osetiyi vvodilisya regulyarni vijska Rosijskoyi Federaciyi zagalnoyu kilkistyu blizko 150 tankiv ta inshoyi tehniki Do kincya 8 serpnya rosijski vijska ta osetinski zagoni kontrolyuvali veliki chastini Chinvali a rosijska aviaciya prodovzhuvala bombarduvati vijskovi bazi poblizu Tbilisi ta znishuvati gruzinski litaki Takozh vidbulisya bezposeredni zitknennya mizh rosijskimi ta gruzinskimi vijskami v rajoni vijskovih dij navkolo Chinvali Eskalaciya konfliktu Postrazhdali budinki u Chinvali U nich z 8 na 9 serpnya ta zranku trivali boyi mizh gruzinskimi ta rosijskimi vijskami navkolo stolici Chinvali V toj zhe chas nadijshli dani pro bombarduvannya rosijskoyu aviaciyeyu gruzinskogo portu Poti na chornomorskomu uzberezhzhi krayini Bombarduvannyu takozh piddavalisya vijskovi bazi u riznih mistah Gruziyi zokrema u m Gori buli rozbombleni zhitlovi budinki de zaginulo blizko 60 mirnih zhiteliv Takozh na pidsilennya rosijskih vijsk do Pivdennoyi Osetiyi pochali pribuvati desantni pidrozdili ta zagoni specnazu zokrema formuvannya 76 yi ta 98 yi povitryano desantnih divizij Vzhe blizko 8 godini ranku rosijska storona zayavila pro zahoplennya Chinvali cya informaciya zaperechuvalasya gruzinskoyu storonoyu yaka napolyagala na tomu sho gruzinski vijska vse she kontrolyuvali chastini stolici avtonomiyi Gruziya takozh povidomila pro 10 zbitih rosijskih litakiv odnak Rosiya viznala vtratu tilki dvoh Postfaktum Rosiya viznala vtratu shesti litakiv tri z yakih buli urazheni silami rosijskoyi PPO tri shturmoviki Su 25 bombarduvalnik Tu 22M3 i dva frontovih bombarduvalniki Su 24M Osnovna bitva v pershi dni rozgornulasya za povitrya Gruziyi Sistema PPO Gruziyi chinila zapeklij opir rosijskim litakam i vona zh sluzhila golovnoyu metoyu povitryanih udariv Pislya togo yak rosijskij aviaciyi vdalosya znishiti osnovni radari i protipovitryani oboronni kompleksi gruzin i vona cilkom ovolodila nebom nad Gruziyeyu organizovanij zbrojnij opir vtorgnennyu faktichno pripinivsya Rosijski vijskovi pidrozdili bez sprotivu visunulisya na viznacheni dlya sebe rubezhi Gruzinske komanduvannya vidvelo svoyi chastini i stalo gotuvatisya do oboroni Tbilisi Eskalaciya konfliktu perekinulasya na inshij separatistskij region Abhaziyu de zagoni neviznanoyi respubliki ta rosijski najmanci v rosijskij presi dobrovolci pochali ataki na gruzinski poziciyi u Kodorskij ushelini U toj samij den za podannyam prezidenta Saakashvili gruzinskij parlament shvaliv postanovu pro stan vijni v Gruziyi faktichno bulo ogolosheno voyennij stan vdrguge pislya Drugoyi svitovoyi vijni na period 15 dniv Prezident Gruziyi takozh zaproponuvav pripinennya vognyu mizh storonami ta vidvid vijsk odnak cya propoziciya bula vidhilena Rosiyeyu yaka napolyagala na vivodi gruzinskih vijsk z Pivdennoyi Osetiyi yak peredumovi dlya pripinennya vognyu Radi Bezpeki OON takozh ne vdalosya uhvaliti rishennya shodo virishennya cogo konfliktu a Rosiya zayavila sho provodit operaciyu iz primushennya Gruziyi do miru Situaciya znachno pogirshala 11 serpnya koli Rosiya rozshirila diapazon svoyih atak ne tilki na ob yekti u bezposerednij blizkosti vid teatru bojovih dij ale j pochala nastup na misto Gori na shlyahu do Tbilisi ta zahopila gruzinski mista Zugdidi i Senaki na zahodi krayini Takozh rosijski vijska zahopili centralnu trasu yaka spoluchaye shidnu ta zahidnu Gruziyu Z nablizhennyam frontu do Tbilisi v misti pochalasya panika i meshkanci pochali tikati z rajonu bojovih dij Mihajlo Saakashvili namagavsya zaspokoyiti naselennya i zapevniv sho gruzinski vijska gotovi do oboroni stolici Tim chasom Rosiya povidomila sho ne maye namiru atakuvati Tbilisi Uchast Chornomorskogo flotu Rosiyi V konflikti bezposerednyu uchast vzyala grupa korabliv rosijskogo flotu na choli z flagmanom raketnim krejserom Moskva zagin vklyuchav veliki desantni korabli Yamal i Saratov ta inshi Morska pihota Chornomorskogo flotu zajnyala golovnij port Gruziyi Poti i znishili na rejdi vsi gruzinski kateri i korabli yaki mali vijskove markuvannya vklyuchno z prikordonnimi zaklavshi v nih vibuhivku She 10 serpnya Ukrayina zasterigala rosijsku storonu vid uchasti korabliv Chornomorskogo flotu RF v konflikti navkolo Pivdennoyi Osetiyi Zayava MZS Ukrayini nagoloshuvala Z metoyu zapobigannya viniknennyu obstavin pri yakih Ukrayina mozhe buti vtyagnuta v zbrojnij konflikt i vijskovi diyi cherez uchast v nih vijskovih formuvan ChF RF yakij timchasovo bazuyetsya na teritoriyi Ukrayini ukrayinska storona zalishaye za soboyu pravo zgidno z normami mizhnarodnogo prava i zakonodavstva Ukrayini zaboroniti povernennya na teritoriyu Ukrayini do virishennya konfliktu korabliv i suden yaki mozhut vzyati uchast u vishezgadanih diyah Prote ukrayinska storona zgodom viznala sho mizhderzhavni ugodi yaki reglamentuyut perebuvannya rosijskogo flotu v Ukrayini ne mistyat obmezhennya na vijskove zastosuvannya flotu Ugoda pro pripinennya vognyuPres konferenciya Medvedyeva i Sarkozi pislya peregovoriv shodo shestipunktovogo planu peremir ya 10 serpnya gruzinski vijska zayavili pro vidvid vijsk z Chinvali i pro odnostoronnye pripinennya vognyu Miheyil Saakashvili pidpisav plan peremir ya zaproponovanij Yevrosoyuzom iniciativu vzyala na sebe golovuyucha v YeS Franciya Domovlenosti domigsya u Tbilisi francuzkij ministr zakordonnih sprav Bernar Kushner yakij piznishe vidvidav Moskvu i mav peremovi z rosijskim prezidentom Medvyedyevim 12 serpnya do mirotvorchogo procesu doluchivsya takozh prezident Franciyi Nikolya Sarkozi yakij zaproponuvav shist punktiv planu z mirnogo vregulyuvannya Vin takozh zaruchivsya pidtrimkoyu prezidenta Gruziyi ta Rosiyi shodo cogo planu zgidno z yakim kozhna iz storin zobov yazalasya ostatochno pripiniti vsi voyenni diyi zabezpechiti vilnij dostup gumanitarnoyi dopomogi povernuti zbrojni sili Gruziyi v miscya postijnoyi dislokaciyi povernuti zbrojni sili RF na liniyu sho pereduvala pochatku bojovih dij a do stvorennya mizhnarodnih mehanizmiv prijnyattya rosijskimi mirotvorcyami dodatkovih zahodiv bezpeki rozpochati mizhnarodne obgovorennya pitannya majbutnogo statusu Pivdennoyi Osetiyi j Abhaziyi a takozh shlyahiv zabezpechennya yihnoyi bezpeki U poperednomu plani buv punkt pro mizhnarodne obgovorennya majbutnogo statusu neviznanih respublik prote za prohannyam Gruziyi vin buv desho zminenij Cya ugoda otrimala nazvu plan Sarkozi v Rosiyi yiyi nazvali plan Medvedyeva Sarkozi Moskva ne vstupala v pryamij peregovornij proces z Tbilisi bo tam obrali shlyah ignoruvannya Mihajla Saakashvili Vsi peremovini faktichno provodilisya za poserednictva francuzkoyi storoni Okupaciya gruzinskih teritorij 11 serpnya prezident Medvedyev zayaviv Znachna chastina operaciyi z primushennya Gruziyi do miru zavershena V rosijskij propagandistskij terminologiyi vtorgnennya do Gruziyi nazivalosya primushennyam do miru Nastupnogo dnya prem yer Putin skoriguvav zayavu prezidenta zaznachivshi sho Rosiya dovede svoyu mirotvorchu misiyu do logichnogo zavershennya Popri pidpisani 12 serpnya ugodi rosijski vijska stali aktivno prosuvatisya vglib gruzinskoyi teritoriyi Zokrema buli zajnyati mista Gori Senaki Poti pererizana doroga sho spoluchaye zahidnu i shidnu Gruziyu Na dorogah buli vstanovleni blok posti Rosiya v konflikti zadiyala serjozni strategichni ozbroyennya zokrema vijskovi zavdannya vikonuvav bombarduvalnik Tu 22 cherez Rokskij tunel bula dostavlena raketna sistema Tochka U Na stokilometrovij dilyanci dorogi mizh Tbilisi i Gori 16 17 serpnya sposterigalosya peresuvannya v bik gruzinskoyi stolici koloni vazhkoyi tehniki Urali z pihotoyu i ustanovkami Grad SAU tanki i BMP Zastupnik golovi Genshtabu RF general Nogovicin 17 serpnya skazav na pres konferenciyi sho rosiyani sposterigayut yak gruzinski vijska koncentruyutsya navkolo Tbilisi 16 serpnya buv pidirvanij zaliznichnij mist v seli Grakali Cya magistral ne tilki spoluchaye shid i zahid Gruziyi ale i ye yedinim zv yazkom z svitom dlya susidnoyi Virmeniyi Vibuhom znishenij cilij prolit mosta betonna opora zvalilasya rejki vignulisya dugoyu Rosijski vijska potopili gruzinski korabli v portu Poti znishili civilnu RLS na gori Mahata u Tbilisi i gorijsku vijskovu bazu uzyali pid ohoronu ob yekti Ingurskoyi GES Svoyi diyi rosiyani poyasnyuvali neobhidnistyu stvoriti silami mirotvorciv zonu bezpeki dovkola Pivdennoyi Osetiyi ta Abhaziyi Piznishe v interv yu Newsweek prezident Polshi Leh Kachinskij zayaviv sho pid chas konfliktu rosiyani hotili zmistiti gruzinskij uryad Za slovami Kachinskogo tilki jogo vtruchannya i vtruchannya prezidentiv Litvi Latviyi i Estoniyi a takozh deyaku uchast Spoluchenih Shtativ primusilo vtrutitisya NATO i z najmenshim bazhannyam Yevropejskij soyuz ne dozvolili rosijskim zajti tak daleko 26 serpnya Rosiya viznala nezalezhnist Abhaziyi ta Pivdennoyi Osetiyi vidpovidnij ukaz vidav prezident Dmitro Medvedyev Vodnochas rosijski vijska zalishalisya na teritoriyi Gruziyi Plan Sarkozi de fakto ne vikonuvavsya Rosiyeyu Nova podorozh Sarkozi do Moskvi 8 veresnya Nikolya Sarkozi buv zmushenij znovu priyihati do Moskvi yaka ignoruvala pidpisanu ugodu i svoyimi diyami faktichno tvorila novu realnist Popri svoye zasudzhennya dij Moskvi Yevropa viyavilasya negotovoyu do zhorstkogo protistoyannya i Sarkozi vryatuvav ugodu svogo imeni vzhe pid diktovku Kremlya bo teritoriyi Pivdennoyi Osetiyi i Abhaziyi de fakto viluchalisya z tekstu ranishe pidpisanih dokumentiv Novi umovi progoloshuvali Cherez tizhden budut znyati blokposti mizh Senaki i Poti Cherez misyac povne vivedennya rosijskih vijsk z gruzinskoyi teritoriyi poza Pivdennoyu Osetiyeyu i Abhaziyeyu 1 zhovtnya v zoni gruzino pivdennoosetinskogo konfliktu budut rozmisheni 200 sposterigachiv YeS potim yih chislo mozhe buti zbilshene 15 zhovtnya 2008 roku v Zhenevi povinni pochatisya mizhnarodni diskusiyi z privodu Pivdennij Osetiyi i Abhaziyi Francuzkij prezident she raz zayaviv sho YeS zasudzhuye odnostoronnye viznannya nezalezhnosti Pivdennoyi Osetiyi i Abhaziyi Ne Rosiyi virishuvati yakimi povinni buti mezhi Gruziyi skazav prezident Franciyi V interv yu The Financial Times generalnij sekretar NATO Yaap de Hoop Sheffer nazvav neprijnyatnoyu cyu ugodu mizh kerivnictvom Yevropejskogo Soyuzu i Rosiyi bo pereglyanuta ugoda peredbachaye duzhe veliki postupki Rosiyi Zokrema gensek NATO vistupiv proti prisutnosti rosijskih vijsk v Abhaziyi i Pivdennij Osetiyi takim chinom bulo pryamo porusheno poperednyu ugodu prezidenta Sarkozi z shesti punktiv yaka peredbachala povernennya do status kvo sho mav misce do pochatku konfliktu Perebuvannya rosijskih sil v Pivdennij Osetiyi i Abhaziyi neprijnyatne Dislokaciya rosijskih vijsk u Abhaziyi ta Pivdennij OsetiyiRosijski vijskovi bazi v Chinvalskomu Regioni Gruziyi Na teritoriyi Abhaziyi ta Pivdennoyi Osetiyi perebuvatimut ne mirotvorchi sili RF a regulyarni vijska zayaviv ministr zakordonnih sprav Rosiyi Sergij Lavrov Ministr oboroni RF povidomiv sho u kozhnij respublici perebuvatimut po 3800 vijskovosluzhbovciv 26 serpnya Rosiya viznala nezalezhnist Pivdennoyi Osetiyi ta Abhaziyi i nezabarom vstanovila diplomatichni vidnosini z cimi respublikami ta pogodila z nimi proyekti dogovoriv pro druzhbu spivrobitnictvo j vzayemnu dopomogu 13 veresnya rosijski formuvannya zalishili golovnij port Gruziyi misto Poti i liniyu Poti Senaki 8 zhovtnya Rosiya vivela vijska z samovilno vstanovlenoyi bufernoyi zoni bezpeki poblizu Pivdennoyi Osetiyi Togo zh dnya Rosiya zayavila pro dostrokovij vivid vijsk Prote v svoyij zayavi vid 10 zhovtnya glava MZS Franciyi Bernar Kushner stverdzhuye sho Rosiya vivela ne vsi vijska z Gruziyi i voni prodovzhuyut zajmati poziciyi v Ahalgorskomu rajoni Gumanitarna krizaGruzinski bizhenci z Pivdennoyi Osetiyi Gumanitarna dopomoga dlya Gruziyi Div takozh Etnichni chistki u Pivdennij Osetiyi Z pochatkom vijskovih dij z yavilasya velika kilkist bizhenciv yaki namagalisya viyihati z nebezpechnih regioniv Tak pid chas nastupu gruzinskih vijsk na poziciyi osetinskih separatistiv u Chinvali velika kilkist mirnih zhiteliv ne mala zmogi zalishiti misto i perehovuvalasya bez yizhi vodi ta medichnoyi dopomogi Zokrema z yavilisya zvinuvachennya v tomu sho gruzinski vijska cilespryamovano obstrilyuvali z artilerijskih ustanovok Chinvali ta navkolishni sela de she znahodilasya znachna kilkist civilnogo naselennya 17 serpnya zastupnik ministra regionalnogo rozvitku RF Volodimir Blank zayaviv sho kozhna desyata budivlya v Chinvali ne pidlyagaye vidnovlennyu a 20 otrimali poshkodzhennya riznoyi miri Ce sprostovuye ranishi zayavi v yakih govorilosya sho stolicya avtonomiyi opinilasya majzhe povnistyu zrujnovanoyu Za tverdzhennyam osetinskoyi storoni ponad 1600 cholovik zaginulo bilshist z nih civilni meshkanci regionu Za danimi rosijskoyi slidchoyi grupi znajdeni tila ponad 60 osetinskih civilnih Za danimi rosijskoyi storoni yaka zvinuvatila Gruziyu u genocidi ponad 34 000 bizhenciv z Pivdennoyi Osetiyi pribulo do Rosiyi mizhnarodni ustanovi stverdzhuyut pro 10 000 chi 20 000 bizhenciv V toj samij chas Human Rights Watch zayavila sho situaciya v zoni konfliktu navkolo Chinvali ne taka yak yiyi opisuyut u ZMI i zvinuvatila u dezinformaciyi ta zavishenni kilkosti zhertv U svoyu chergu Gruziya tezh zvinuvatila Rosiyu u cilespryamovanih napadah na civilni ob yekti u bombarduvanni zhitlovih budinkiv u Gori ta Poti ta mizhnarodnogo aeroportu Tbilisi Iz zagrozoyu nastupu rosijskih vijsk na stolicyu z yavilisya bizhenci yaki namagalisya zalishiti Tbilisi Osetinski pidrozdili za tverdzhennyam gruzinskoyi storoni obstrilyuvali gruzinski sela navkolo Chinvali sho prizvelo do poyavi bizhenciv z cih regioniv U zv yazku z nastupom rosijskih vijsk bulo majzhe spustoshene misto Gori bilshist meshkanciv stali bizhencyami Ochevidci zvinuvachuvali pivdenno osetinskih povstanciv u kampaniyi teroru shodo meshkanciv Gori Takozh lunali zvinuvachennya u provadzhenni etnichnih chistok z oboh bokiv Prezident Pivdennoyi Osetiyi Eduard Kokojti vzagali vidverto zayaviv pro etnichni chistki ta pohvalyavsya znishennyam gruzinskih sil v avtonomiyi fakt etnichnih chistok u Pivdennij Osetiyi buv pidtverdzhenij mizhnarodnimi pravozahisnimi organizaciyami Za danimi OON z pochatku bojovih dij v regioni ponad 118 000 lyudej opinilisya bizhencyami Z nih z Pivdennoyi Osetiyi 30 000 bizhenciv buli dostavleni do Pivnichnoyi Osetiyi 15 000 evakuyuvalisya do Gruziyi i ponad 70 000 zalishili Gori ta navkolishni sela Informacijna vijnaZ pershogo dnya protistoyannya najmasovishi kanali rozpovsyudzhennya informaciyi telekanali Rosiyi i Gruziyi buli zmobilizovani dlya informacijnoyi pidtrimki vijskovih dij Tak v Rosiyi de osnovni telekanali kontrolyuyutsya derzhavoyu faktichno buv zorganizovanij bezperervnij telemarafon osnovni gasla yakogo povtoryuvalisya golosom sotni raz na den i ves chas buli vivedeni velikimi bukvami na ekranah Cimi gaslami buli Genocid u Pivdennij Osetiyi ta Primushennya Gruziyi do miru Rosijske suspilstvo u zgodi z vladoyu krayini pidtrimalo vvedennya vijsk u Pivdennu Osetiyu i bojovi diyi na gruzinskij teritoriyi taki rishuchi diyi shvalilo ponad 70 rosiyan Takozh znajshlisya diyachi kulturi Rosiyi yaki pidpisali vidkritogo lista na pidtrimku vtorgnennya RF do Gruziyi Podibnu praktiku Rosiya vikoristala i piznishe koli napriklad u 2014 roci ponad 500 diyachiv kilturi RF pidpisali vidkritogo lista na pidtrimku poziciyi Putina po Ukrayini i Krimu U Gruziyi yaka informacijno predstavila sebe yak zhertvu agresiyi pivnichnogo susida zrosla pidtrimka prezidenta Mihajla Saakashvili Kibervijna Dokladnishe Kiberataki pid chas rosijsko gruzinskoyi vijni Na period vijni neabiyaku rol vidigravala ob yektivna informaciya sho nadhodila z miscya podij Rosijski gruzinski ta zakordonni ZMI po riznomu visvitlyuvali informaciyu sho nadhodila z misc podij Spravzhnya informacijna vijna rozgornulasya v interneti she zadovgo do pochatku bojovih dij Na teritoriyi Gruziyi buli vidklyucheni rosijski kanali novin yaki Gruziya zvinuvatila u vedenni informacijnoyi vijni Takozh buv blokovanij internet zv yazok sajtiv z domenom ru Yak i pid chas protistoyannya navkolo Bronzovogo soldata u Estoniyi Gruziya ta yiyi ustanovi takozh zaznali atak hakeriv Zokrema buv atakovanij sajt de buli rozmisheni fotografiyi Gitlera Vid atak hakeriv inshi sajti uryadu respubliki takozh ne pracyuvali Ataki z Rosiyi na sajti parlamentu uryadu ta ministerstva oboroni viyavilisya duzhe organizovanimi ta masovimi blokovanimi viyavilisya navit sajti informacijnih agentstv Gruziyi Hakeri Rosiyi poshiryuvali zaklik Hakeri j blogeri vsih krayin ob yednujtesya Sajti bude zablokovano povnistyu Nihto ne zmozhe chitati marennya pro te sho Rosiya napala na Gruziyu U toj samij chas Estoniya yaka zaznala podibnih napadiv vidryadila grupu ekspertiv dlya dopomogi Gruziyi Uryad samoprogoloshenoyi Respubliki Pivdennoyi Osetiyi takozh povidomiv pro ataki na sajti yiyi derzhavnih ustanov ta informacijni agentstva respubliki Organizaciya Reporteri bez kordoniv zasudila ci diyi Zasobi masovoyi informaciyi U hodi konfliktu kozhna iz storin namagalasya predstaviti u ZMI svoyu versiyu podij Zokrema v Ukrayini na dumku fahivciv Rosiya prograla informacijnu vijnu v interneti de bula riznomanitna informaciya z riznih dzherel Ponad chvert ukrayinskih koristuvachiv internetu podilyali poziciyu Rosiyi u konflikti todi yak bilshist navit u rosijskomovnih regionah pidtrimuvala poziciyu Gruziyi Desho insha kartina sposterigalasya u televizijnomu efiri de bilshist zasudzhuvali napad Gruziyi na Pivdennu Osetiyu Vodnochas vidznacheno brak obiznanosti ta zbalansovanosti reportazhiv na ukrayinskih telekanalah i v presi de ponad polovinu dzherel stanovili rosijski resursi Stavlennya do konfliktu polyarizuvalosya yak v Ukrayini tak i za kordonom Iz bezzasterezhnim osudom agresiyi vistupila Gruziya yiyi poziciyu pidtrimala nizka ukrayinskih politikiv i mizhnarodnih organizacij yaki nazvali diyi Rosiyi agresiyeyu proti suverennoyi Gruziyi Vijskovoyu agresiyeyu nazvali diyi Rosiyi chislenni zahidni politiki zokrema vice prezident SShA Dik Chejni ta prezident Litvi Adamkus ta inshi U toj samij chas iz pidtrimkoyu dij Rosiyi vistupili deyaki mizhnarodni ta ukrayinski politiki Zokrema agresiyeyu Gruziyi proti Pivdennoyi Osetiyi nazvali ci podiyi golova KPU Simonenko Take zh stavlennya do konfliktu u svoyemu zvernenni rozpovsyudila Verhovna Rada Krimskoyi Avtonomiyi ta zaklikala Kiyiv viznati Abhaziyu ta Pv Osetiyu Z osudom dij Gruziyi u konflikti vistupiv i golova Generalnoyi Asambleyi OON Migel Brokman Svoyeyu chergoyu Rosiya zvinuvatila zahidni informacijni agentstva v neob yektivnomu visvitlenni podij u Gruziyi Vkazuvalosya sho u informacijnih vipuskah novin zahidnih ZMI majzhe povnistyu ignoruvalisya podiyi u Chinvali ta rujnuvannya mista a natomist bagato uvagi pridilyalosya komentaryam gruzinskoyi storoni zokrema Mihajla Saakashvili Rosijski ZMI takozh piddavalisya kritici za cenzuru shodo visvitlennyu podij u Gruziyi Zokrema britanskij zhurnalist Vilyam Danbar zvilnivsya na znak protestu z anglomovnogo kanalu Russia Today de za jogo slovami ye cenzura Za slovami zhurnalista jomu ne dozvolili vihoditi v efir pislya reportazhu pro bombarduvannya rosijskoyi aviaciyi v Gruziyi Rol SShA z poglyadu prorosijskih silDeputat Yevroparlamentu Dzhulyetto K yeza vidomij komunist i protivnik SShA zayaviv sho Saakashvili ne prijmaye samostijnih rishen i Gruziya po suti ye protektoratom SShA Vislovlyuvalasya dumka sho eskalaciyi konfliktu v Pivdennij Osetiyi spriyali amerikanski respublikanci Tak 28 serpnya 2008 roku Volodimir Putin zayaviv v interv yu telekanalu CNN sho Respublikanci v Bilomu domi spriyali napadu Gruziyi na Pivdennu Osetiyu shob pidnyati rejting kandidata vid Respublikanskoyi partiyi Dzhona Makkejna Na dumku direktora Institutu politichnih doslidzhen S A Markova ta golovi Derzhdumi B V Grizlova osnovnim iniciatorom voyennogo konfliktu u Pivdennij Osetiyi ye grupa amerikanskih neokonservatoriv na choli z vice prezidentom SShA Dikom Chejni Za tverdzhennyam zastupnika nachalnika Generalnogo shtabu Zbrojnih sil Rosijskoyi Federaciyi A A Nogovicina gruzinska operaciya proti Pivdennoyi Osetiyi mala nazvu Chiste pole i bula rozroblena Gruziyeyu spilno z SShA Kolishnij pid chas vijni poslom Gruziyi v Rosiyi Erosi Kicmarishvili 25 listopada 2008 roku zayaviv posilayuchis na svoyi dzherela v gruzinskomu uryadi sho dobro na pochatok vijni v Pivdennij Osetiyi dav prezident SShA Dzhordzh Bush 14 serpnya 2008 roku uryad Venesueli rozpovsyudilo komyunike v yakomu govoritsya Cej konflikt bulo splanovano pidgotovleno i zdijsneno za vkazivkoyu uryadu Spoluchenih Shtativ yake daleke vid bazhannya spriyati vidnovlennyu miru stavilo pered soboyu zavdannya stimulyuvati agresiyu gruzinskogo kerivnictva Na dumku prezidenta Venesueli Ugo Chavesa SShA vikoristovuvali Gruziyi dlya togo shob poslabiti vpliv Rosiyi do minimumu Pershij sekretar CK Kompartiyi Kubi Fidel Kastro takozh poklav na SShA vidpovidalnist za vijnu v Pivdennij Osetiyi Na jogo dumku vijskovi diyi z boku Gruziyi buli b nemozhlivi bez pogodzhennya z kerivnictvom SShA 11 serpnya 2008 roku zhurnal Newsweek pisav Opitani Newsweek zahidni eksperti shodyatsya v odnomu Saakashvili dijsno ne otrimuvav dobro na rekonkisti Pivdennoyi Osetiyi vijskovimi zasobami Shvidshe vin prijnyav za shvalennya postijni diplomatichni pohvali i zapevnennya v soyuznickih pochuttyah I virishiv postaviti SShA i Yevropu pered viborom Zhurnal naviv dumku eksperta z Kavkazu Toma de Vaala yakij zayaviv sho Saakashvili diyav sam bez shvalennya z boku kerivnictva SShA Za slovami de Vaala v 2004 roci todishnij Derzhsekretar SShA Kolin Pauell zrobiv Mihajlu Saakashvili duzhe rizku doganu sens yakoyi zvodivsya do togo sho Vashingtonu ne potribna vijna v Pivdennij Osetiyi 12 serpnya 2008 roku amerikanska gazeta Nyu Jork Tajms z posilannyam na pomichnika Derzhsekretarya SShA pisala sho derzhsekretar Kondoliza Rajs pid chas privatnogo vecheri z Saakashvili 9 lipnya 2008 roku v Tbilisi zasterigala ostannogo vid vstupu u vijskovij konflikt z Rosiyeyu v yakomu u nogo nemaye shansiv peremogti Pid chas vijni v Pivdennij Osetiyi vijskovo transportni litaki SShA perekinuli v Gruziyu rozmishenij v Iraku gruzinskij vijskovij kontingent Za tverdzhennyam politologa Stivena Koena vice prezident SShA Dik Chejni rozglyadav mozhlivist vidpraviti natovski i amerikanski vijska voyuvati proti Rosiyi Gumanitarnij vpliv i vijskovi zlochiniDokladnishe ta Div takozh Etnichni chistki u Pivdennij Osetiyi Pivdennoosetinski bizhenci v tabori v Alagiri Pivnichna Osetiya Palayuchij budinok u gruzinskomu seli Kehvi po dorozi z Chinvali na Yavu Human Rights Watch HRW stverdzhuye sho vsi storoni vijni serjozno porushili mizhnarodni zakoni yaki regulyuyut vijnu i sprichinili bagato smertej sered civilnogo naselennya HRW povidomila sho zhodnih dokaziv navmisnih napadiv gruzinskih vijsk na nekombatantiv viyavleno ne bulo Parlament Pivdennoyi Osetini ta kilka shkil i dityachih sadkiv vikoristovuvalisya yak vijskovi punkti pivdennoosetinskimi vijskami ta dobrovolchimi zbrojnimi silami ta obstrilyuvalisya gruzinskoyu artileriyeyu Gruziya zayavila sho yiyi udari spryamovani lishe na nejtralizaciyu vognevih pozicij zvidki obstrilyuvali gruzinski poziciyi HRW zadokumentuvala svidchennya svidkiv vikoristannya civilnih ob yektiv pivdennoosetinskimi bojovikami Take vikoristannya zrobilo civilni ob yekti dopustimimi dlya vijskovih cilej i HRW prijshla do visnovku sho pivdennoosetinski bijci piddayut nebezpeci nebojove naselennya roztashovuyuchi vijskovi poziciyi poblizu chi v civilnih strukturah Gruziya nese vidpovidalnist za nevibirkove zastosuvannya sili vikoristovuyuchi netochnu zbroyu dlya nacilennya na vijskovi cili v civilnih rajonah Rosiya navmisno napala na mirnih zhiteliv Pivdennoyi Osetiyi ta Gorijskogo rajonu Gruziyi Rosijski vijskovi litaki bombarduvali centri civilnogo naselennya u vlasnij Gruziyi ta sela etnichnih gruzin u Pivdennij Osetiyi Zbrojni opolchennya zajmalisya pograbuvannyam spalennyam i vikradannyami lyudej Napadi opolchenciv zmusili gruzinskih mirnih zhiteliv tikati Vikoristannya gruzinami kasetnih bomb M85S ta kasetnih bomb RBK 250 rosiyanami sprichinilo smertelni vipadki sered mirnogo naselennya Povidomlyayetsya sho Gruziya dvichi zastosuvala kasetni boyepripasi shob vraziti nekombatantiv yaki vtikali cherez vazhlivu dorogu Dzara i ziznalasya sho atakuvala rosijski vijska ta okolici Rokskogo tunelyu za dopomogoyu kasetnih bomb Rosiya zaperechuye vikoristannya kasetnih bomb Pislya rosijsko gruzinskoyi vijni v serpni 2008 roku duzhe skoro rozpochalosya budivnictvo budinkiv dlya bizhenciv poblizu Gori 10 zhovtnya 2008 roku Cerovani odne iz sil pobudovane gruzinskim uryadom dlya VPO iz zoni konfliktu HRW povidomila sho pid chas vijni etnichno gruzinski sela v Pivdennij Osetiyi buli pidpaleni ta pograbovani pivdennoosetinskimi opolchencyami Ce pereshkodilo povernennyu 20 000 lyudej vignanih z miscya pislya konfliktu Za danimi tovaristva Memorial sela Kehvi Kurta Achabeti Tamarasheni Eredvi Vanati ta Avnevi buli praktichno povnistyu spaleni Prezident Pivdennoyi Osetiyi Eduard Kokojti zayaviv v interv yu sho gruzinski sela buli zneseni i gruzinskim bizhencyam ne dozvolyat povernutisya Civilnih gruzin yaki prozhivali v Ahalgorskomu rajoni i hotili zhiti v Pivdennij Osetiyi primushuvali otrimati rosijskij pasport Yevrokomisiya zayavila sho jmovirno pid chas bojovih dij i pislya vijni v Pivdennij Osetiyi bula zdijsnena etnichna chistka gruzin Rosiya zvinuvatila Gruziyu u skoyenni genocidu v Pivdennij Osetiyi Rosijska vlada spochatku stverdzhuvala sho do 2000 etnichnih osetinskih mirnih zhiteliv Chinvali buli vbiti gruzinskimi vijskami Za slovami Rosiyi prichinoyu uchasti Rosiyi v konflikti v Gruziyi stala velika kilkist zagiblih Na gromadsku dumku osetin vplinuli zayavi pro visoki vtrati Za danimi HRW deyaki osetinski mirni zhiteli skazali v interv yu sho voni shvalyuyut spalennya i pograbuvannya gruzinskih sil cherez tisyachi zhertv sered civilnogo naselennya v Pivdennij Osetiyi pro yaki povidomlyaye rosijske telebachennya U grudni 2008 roku Slidchij komitet prokuraturi Rosijskoyi Federaciyi zminiv cifri do 162 zagiblih u pivdennij Osetiyi Gruziya ta Pivdenna Osetiya podali skargi shodo jmovirnih voyennih zlochiniv skoyenih inshoyu storonoyu do mizhnarodnih sudiv zokrema do Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu Mizhnarodnogo sudu ta Yevropejskogo sudu z prav lyudini Vijna pereselila 192 000 osib u tomu chisli yak osetin tak i gruzin Bagato z nih zmogli povernutisya do svoyih domivok pislya vijni ale rik potomu blizko 30 000 etnichnih gruziniv vse she buli vikorineni Stanom na traven 2014 roku 20 272 osobi vse she zalishalisya peremishenimi a yih povernennya bulo zablokovano de fakto vladoyu Diplomatichni stosunki29 serpnya vikonuvach obov yazkiv ministra zakordonnih sprav Gruziyi Grigol Vashadze zayaviv sho Gruziya pripinyaye diplomatichni vidnosini z Rosijskoyu Federaciyeyu Yak v Gruziyi tak i v Rosijskij Federaciyi ne zostanetsya zhodnogo diplomata Zalishatsya lishe konsul vice konsul ta tehnichnij personal Yak poyasniv zhurnalistam golova parlamentskogo komitetu Gruziyi iz zovnishnih zv yazkiv interesi Gruziyi v Rosijskij Federaciyi mozhlivo predstavlyatimut posolstva Ukrayini Azerbajdzhanu abo inshoyi krayini sho ye partnerom Gruziyi 3 veresnya 2008 roku Nikaragua stala drugoyu derzhavoyu svitu yaka viznala nezalezhnist Pivdennoyi Osetiyi i Abhaziyi ale v cij krayini stanom na lito 2009 ukaz prezidenta she ne ratifikovanij parlamentom Zayavi uchasnikiv konfliktu Gruziya U interv yu Bi Bi Si prezident Gruziyi Saakashvili zayaviv sho Rosiya pochala agresiyu proti jogo krayini i zaklikav mizhnarodnu spilnotu vtrutitisya Na jogo dumku Rosiya provodit zaplanovanu politiku agresiyi proti Gruziyi i sho Rosiya maye namir zahopiti cilu teritoriyu Gruziyi Vin takozh zaproponuvav pripinennya vognyu ta pochatok peregovoriv mizh usima storonami konfliktu Rosiya Z pochatkom nastupu Gruziyi na poziciyi pivdennoosetinskih ugrupuvan Rosiya zvinuvatila Gruziyu u agresiyi ta zastosuvanni politiki genocidu stosovno etnichnih osetin u regioni Prem yer ministr Rosiyi Volodimir Putin zayaviv sho diyi rosijskih vijsk u regioni buli obgruntovanimi i neobhidnimi i sho vona vvela vijska v region dlya zahistu vlasnih gromadyan Rosiya takozh zvinuvatila Zahid u podvijnih standartah stosovno yiyi dij u Pivdennij Osetiyi Rosiya takozh zvinuvatila Ukrayinu u prodazhi zbroyi Gruziyi ta zaohochenni yiyi do vtorgnennya v Pivdennu Osetiyu U svoyu chergu u vidpovid na ce zvinuvachennya Ministr oboroni Ukrayini Yehanurov nazvav ci tverdzhennya bezpidstavnimi oskilki Gruziya ne ye v spisku krayin yakim zaboroneno prodavati zbroyu Prezident Rosiyi Volodimir Putin viznav sho Rosiya pid chas vijskovogo konfliktu u Pivdennij Osetiyi diyala za planom yakij buv pidgotovlenij Generalnim shtabom naprikinci 2006 pochatku 2007 roku Div takozh Gumanitarna intervenciyaReakciya svitovoyi spilnotiDokladnishe Mizhnarodna reakciya na rosijsko gruzinsku vijnu 2008 OON 7 serpnya 2008 r Generalnij sekretar OON Pan Gi Mun visloviv svoye zanepokoyennya v zv yazku z eskalaciyeyu konfliktu u Pivdennij Osetiyi Nastupnogo dnya bulo sklikana pozachergova sesiya Radi Bezpeki OON na prohannya Rosiyi stosovno situaciyi u regioni Odnak ni ce zasidannya ni nastupne sklikane na vimogu Gruziyi ne dalo pozitivnih rezultativ i diplomatam ne vdalosya dosyagti zgodi shodo rezolyuciyi 10 serpnya Pan Gi Mun zaklikav vivesti iz teritoriyi Gruziyi usi vijskovi pidrozdili yaki ne mayut prava tam znahoditisya Ukrayina U svoyij zayavi MZS Ukrayini vislovilo zanepokoyennya eskalaciyeyu konfliktu u Gruziyi i zaklikala Rosiyu vivesti svoyi vijska z teritoriyi Gruziyi i proyaviti strimanist Takozh prezident Ukrayini Yushenko napraviv pershogo zastupnika ministra zakordonnih sprav Kostyantina Yelisyeyeva do Tbilisi 10 serpnya do nogo priyednavsya takozh i ministr zakordonnih sprav Volodimir Ogrizko yakij pribuv u Tbilisi dlya oznajomlennya z situaciyeyu ta sprobi nalagodzhennya peregovornogo procesu Ukrayina takozh poperedila Rosiyu pro nebazhanist uchasti korabliv Chornomorskogo flotu sho timchasovo dislokovani na teritoriyi Ukrayini u vijskovomu konflikti u Pivdennij Osetiyi Z metoyu zapobigti vtyagnennyu u zbrojnij konflikt Ukrayina povidomila sho zalishatime za soboyu pravo zgidno z normami mizhnarodnogo prava i zakonodavstva Ukrayini zaboroniti povernennya suden yaki brali uchast u konflikti v ukrayinski porti SShA 8 serpnya predstavnik derzhdepartamentu SShA u svoyij zayavi zvinuvativ zagoni pivdennoosetinskih povstanciv u provokuvanni nasillya ta obstrili gruzinskih pozicij V toj samij chas predstavnik Bilogo Domu zaklikav usi storoni konfliktu do strimanosti i yaknajskorishogo pripinennya vijskovih dij Derzhsekretar SShA Kondoliza Rajs zaklikala Rosiyu povazhati teritorialnu cilisnist Gruziyi ta vivesti vijska z teritoriyi krayini SShA takozh zaproponuvali Radi Bezpeci OON rezolyuciyu iz zasudzhennyam dij Rosiyi v regioni a predstavnik administraciyi poperediv sho eskalaciya konfliktu matime serjozni ta dovgoterminovi naslidki dlya rosijsko amerikanskih vidnosin Yaponiya U zayavi vid 8 serpnya MZS Yaponiyi virazilo zhal z privodu zbrojnogo konfliktu na teritoriyi gruzinskoyi avtonomnoyi oblasti Pivdenna Osetiya i zaklikalo usi storoni konfliktu pripiniti bojovi diyi ta sisti za stil peregovoriv Yaponiya pidtrimuye mirnij plan vregulyuvannya pivdennoosetinskoyi problemi yakij bazuyetsya na viznanni teritorialnoyi cilisnosti Gruziyi U zayavi vid 9 serpnya yaponskij MZS povtorno zvernuvsya pripiniti boyi i rozv yazati problemu mirnim shlyahom povazhayuchi suverenitet ta cilisnist Gruziyi Viznannya Abhaziyi i Pivdennoyi Osetiyi Rosiyeyu pidtrimav prezident Venesueli Ugo Chaves Rosiya zahishaye svoyi interesi i pravilno robit Vin odnak ne skazav chi zbirayetsya sama Venesuela viznavati nezalezhnist Abhaziyi chi Pivdennoyi Osetiyi 3 veresnya 2008 r prezident Nikaragua Daniel Ortega zayaviv sho uryad krayini viznav nezalezhnist Abhaziyi i Pivdennoyi Osetiyi Takim chinom Nikaragua stala drugoyu krayinoyu pislya Rosiyi yaka viznala nezalezhnist separatistskih respublik Gruziyi U grudni 2009 roci uryad Nauru odna z najmenshih krayin svitu viznav buntivni regioni Gruziyi Abhaziyu ta Pivdennu Osetiyu za nezalezhni derzhavi Vodnochas mizh Rosijskoyu Federaciyeyu ta Nauru bulo pidpisano ugodu za yakoyu zgidno z informaciyeyu z riznih dzherel Rosiya nadaye Nauru gumanitarnu dopomogu v rozmiri 50 miljoniv dolariv SShA ta finansuye modernizaciyu morskogo portu Nauru Pro te sho Vanuatu viznalo nezalezhnist Abhaziyi abhazka storona zayavila naprikinci travnya Piznishe oficijnij predstavnik Vanuatu v OON sprostuvav cyu informaciyu vin povidomiv sho zv yazavsya zi svoyim uryadom i sho vono zayavi abhazkoyi storoni ne pidtverdilo Piznishe odnak viyavilosya sho viznannya vse zh malo misce Komersant opublikuvav kopiyu dokumenta vidpovidno do yakogo mizh Vanuatu i Abhaziyeyu buli vstanovleni diplomatichni vidnosini Ugoda bula pidpisana glavami uryadiv Sato Kilmanom i Sergiyem Shamboyu Na moment napisannya danoyi zamitki na oficijnomu sajti uryadu Vanuatu povidomlennya pro skasuvannya viznannya ne bulo U rozdili Novini ostannye povidomlennya sho stosuyetsya Abhaziyi komentar glavi MZS Vanuatu sho pidtverdzhuye sho viznannya zalishayetsya v sili datovane 17 chervnya Varto zaznachiti sho viznannya provodilosya poperednim yihnim uryadom A novij jogo ne viznav stavshi na storoni svitovoyi spilnoti Novij glava uryadu Vanuatu ostrivnoyi derzhavi u Tihomu okeani pidtverdiv sho skasovuye rishennya kolishnogo kerivnictva krayini pro viznannya nezalezhnosti Abhaziyi ta Pivdennoyi Osetiyi Pro ce povidomlyaye Daily Post Ranishe pro te sho vlada Vanuatu vidmovila u viznanni Abhaziyi ta Pivdennoh Osetiyi povidomiv gruzinskij MZS Vlada odniyeyi z najmenshih krayin sho roztashovana u Tihomu okeani Tuvalu zminyuye poziciyu z privodu teritorialnoyi cilisnosti Gruziyi vzhe vdruge Tak u lyutomu 2011 roku vstanovivshi diplomatichni vidnosini z Gruziyeyu Tuvalu viznala teritorialnu cilisnist Gruziyi Prote potim u veresni togo zh roku vidklikalo ce rishennya V rezultati v lyutomu 2012 roku ukazom prezidenta Gruziyi Mihajla Saakashvili dipvidnosini mizh krayinami buli rozirvani Pid chas vizitu uryadovoyi delegaciyi Tuvalu do Gruziyi 31 bereznya golova MZS Gruziyi Maya Pandzhikidze i ministr ohoroni navkolishnogo seredovisha zakordonnih sprav praci ta torgivli Tuvalu Taukelina Finikaso pidpisali dokument pro vstanovlennya mizh krayinami diplomatichnih vidnosin U dokumenti takozh govoritsya sho Tuvalu viznaye teritorialnu cilisnist Gruziyi v yiyi mizhnarodno viznanih kordonah vklyuchayuchi yiyi regioni avtonomnu respubliku Abhaziya i Chinvalskij region Pivdennu Osetiyu Komisiya PARYe Komisiya Parlamentskoyi asambleyi Radi Yevropi PARYe vvazhaye sho Moskva i Tbilisi nesut rivnu vidpovidalnist za serpnevi vijskovi diyi Takij visnovok mistitsya v poshirenij 29 veresnya 2008 roku dopovidi glavi speckomisiyi PARYe Lyuka van der Brande U period z 21 po 26 veresnya Lyuk van der Brande vidvidav Pivdennu Osetiyu buferni zoni v Gruziyi Tbilisi i Moskvu z metoyu proyasnennya prichin i naslidkiv serpnevogo zbrojnogo konfliktu Zgidno z dopoviddyu delegaciya vkraj sturbovana tim sho dva chleni Radi Yevropi porushili vzyati na sebe v ramkah ciyeyi organizaciyi zobov yazannya z mirnogo virishennya vsih rozbizhnostej vklyuchayuchi i stari konflikti Taka povedinka nepripustimo i obidvi krayini nesut vidpovidalnist za eskalaciyu cogo konfliktu v povnomasshtabnu vijnu movitsya v zayavi U dopovidi takozh nagoloshuyetsya sho povnistyu protilezhni tochki zoru i versiyi storin a takozh korotkochasnist vizitu komisiyi v zonu konfliktu silno utrudnyayut viznachennya poslidovnosti podij 7 i 8 serpnya i obstavin sho priveli do nih Prote cilkom ochevidno sho obidvi storoni ne zrobili dostatnih zusil shob zapobigti vijni i vidtodi v regioni buli zdijsneni i zdijsnyuyutsya dosi chislenni porushennya prav lyudini PARYe prizvala do rozsliduvannya vsih takih vipadkiv i pokarannya vinnih v sudi pri comu osoblivo nagolosivshi sho Rosijska Federaciya nese povnu vidpovidalnist za ti zlochini yaki zdijsnyuyutsya na nini pidkontrolnij yij teritoriyi U dopovidi takozh zaznacheno sho Rada Yevropi zdivovana sho u Rosiyi i SShA nemaye suputnikovih znimkiv yaki mogli b proyasniti situaciyu pro pochatok konfliktu v Gruziyi Parlamentariyi vidznachili sho Moskva i Tbilisi dotrimuyutsya diametralno protilezhnih versij pochatku povnomasshtabnih vijskovih dij Tak rosijska storona napolyagaye sho vvela tanki i bronetehniku pislya togo yak gruzinski vijska vtorglisya v rajon Chinvali i pochali vesti tam bojovi diyi Gruzinska storona u svoyu chergu stverdzhuye sho yiyi rozvidka povidomila pro zoseredzhennya rosijskih vijsk i bronetehniki sho vhodila cherez Rokskij tunel do Pivdennoyi Osetiyi i vijskova operaciya bula pochata dlya vidbittya ataki rosijskoyi armiyi sho vtorglasya na gruzinsku teritoriyu Mizhnarodnij sud Gruziya zvernulasya do Mizhnarodnogo sudu 12 serpnya zvinuvativshi Rosiyu v porushennyah mizhnarodnoyi konvenciyi pro likvidaciyu vsih form rasovoyi diskriminaciyi vid 1965 roku 14 serpnya Gruziya povtorno zvernulasya do vishoyi sudovoyi instanciyi OON z prohannyam vzhiti timchasovih zahodiv z metoyu zahistu prav gruzinskogo naselennya 8 10 veresnya tut vidbulisya sluhannya na yakih obidvi storoni vislovili svoyi poziciyi 15 zhovtnya 2008 Mizhnarodnij sud OON v Gaazi zaklikav Rosiyu i Gruziyu utrimatisya vid usih form etnichnoyi diskriminaciyi u zv yazku z podiyami v Pivdennij Osetiyi i vid pidtrimki podibnih dij obidvi storoni povinni uzyati na sebe vidpovidalnist za te sho vidbulosya i zrobiti vse mozhlive dlya usunennya naslidkiv konfliktu Obidvi storoni povinni robiti vse mozhlive dlya zabezpechennya bezpeki lyudej realizaciyi yih prav na svobodu peresuvannya i meshkannya v mezhah kordoniv derzhavi zahishati vlasnist peremishenih osib i bizhenciv Za ocinkoyu yurista u mizhnarodnih spravah Ahmata Glasheva sud uhvaliv chisto politichne rishennya yake nasampered vigidno Rosiyi Sud faktichno vidmoviv v zadovolenni skargi gruzinskoyi storoni i odnochasno usunuvsya vid vinesennya yakoyi nebud chitkoyi uhvali V uhvali sudu ne skazano chi porushila Rosiya mizhnarodnu konvenciyu pro usunennya rasovoyi diskriminaciyi Yevroparlament 20 travnya 2010 Yevroparlament pidtrimav visnovki dopovidi mizhnarodnoyi nezalezhnoyi komisiyi Yevrosoyuzu na choli z Gajdi Talyavini z rozsliduvannya obstavin konfliktu v Pivdennij Osetiyi Zgidno z cim dokumentom vijnu v serpni 2008 roku rozv yazala Gruziya ale Rosiya yiyi provokuvala na ce a u vidpovid diyi rosijskih Zbrojnih sil buli neproporcijnimi U rezolyuciyi osoblivo pidkreslyuyetsya pidtrimka YeS teritorialnoyi cilisnosti i nedotorkannosti mizhnarodno viznanih kordoniv Gruziyi i vkazuyetsya sho izolyaciya Abhaziyi i Pivdennoyi Osetiyi ye kontrproduktivnoyu dlya poshuku vihodu z situaciyi sho sklalasya Naslidki vijniKarta naftoprovodiv na teritoriyi Gruziyi Rosijskij vihid 17 serpnya Medvedyev ogolosiv sho rosijski vijskovi pochnut vivoditi z Gruziyi nastupnogo dnya 19 serpnya obidvi krayini obminyali vijskovopolonenih Gruzinskij chinovnik zayaviv sho hocha jogo krayina obminyala p yatoh rosijskih soldativ na p yatnadcyat gruziniv sered nih dvoh nekombatantiv Gruziya pidozryuye sho Rosiya zalishila she dvoh gruziniv 22 serpnya rosijski vijska vijshli z Igoeti a gruzinska policiya rushila v napryamku Gori Rosiya stverdzhuvala sho vivedennya rosijskih vijsk zakincheno prote rosijski blokposti zalishilisya poblizu Gori a dvi rosijski oglyadovi stanciyi zalishilisya bilya Poti 8 veresnya Sarkozi i Medvedyev pidpisali chergovu ugodu pro vidhid Rosiyi z Gruziyi Pislya zustrichi z prezidentom Franciyi Medvedyev skazav sho vidhid zalezhit vid zapevnen sho Gruziya ne zastosovuvatime silu Rosijski vijska vivedut z prileglih do Pivdennoyi Osetiyi ta Abhaziyi zon do liniyi sho pereduye pochatku bojovih dij Prote vivedennya vijsk z Pivdennoyi Osetiyi ta Abhaziyi ne bulo progolosheno 13 veresnya rosijski vijska pochali vidhid iz zahidnoyi Gruziyi i do 11 00 za moskovskim chasom posti poblizu Poti buli zalisheni Takozh vidbulisya viluchennya z Senaki ta Hobi 8 zhovtnya 2008 roku rosijski vijska buli vivedeni z bufernih rajoniv sho mezhuyut z Abhaziyeyu ta Pivdennoyu Osetiyeyu a monitoringova misiya Yevropejskogo Soyuzu v Gruziyi teper bude naglyadati za cimi rajonami Rosiya prodovzhuvala utrimuvati yedinu stanciyu v prikordonnomu seli Perevi 12 grudnya 2008 roku rosijski vijska vijshli Cherez visim godin voni znovu uvijshli v selo i gruzinska policiya vidstupila pislya togo yak rosiyani poperedili sho voni budut strilyati Todi rosijski vijska vstanovili v seli tri stanciyi 18 zhovtnya 2010 roku vsi rosijski vijska v Perevi vidijshli do Pivdennoyi Osetiyi i tudi uvijshli gruzinski soldati 9 veresnya 2008 roku Rosiya ogolosila sho rosijski sili v Pivdennij Osetiyi ta Abhaziyi zalishatsya za dvostoronnimi ugodami z yihnimi de fakto uryadami Ministr zakordonnih sprav Rosiyi Sergij Lavrov zayaviv sho rosijske rozmishennya v Abhaziyi ta Pivdennij Osetiyi viyavitsya virishalnim u zapobiganni vidnovlennya Gruziyi teritorij Gruziya vvazhaye Abhaziyu ta Pivdennu Osetiyu okupovanimi teritoriyami U listopadi 2011 roku Yevroparlament uhvaliv rezolyuciyu pro viznannya Abhaziyi ta Pivdennoyi Osetiyi okupovanimi gruzinskimi teritoriyami Viznannya Rosiyeyu Abhaziyi ta Pivdennoyi Osetiyi Dokladnishe Mizhnarodne viznannya Abhaziyi i Pivdennoyi Osetiyi Sergij Bagapsh livoruch Dmitro Medvedyev poseredini ta Eduard Kokojti pravoruch nezabarom pislya viznannya Abhaziyi ta Pivdennoyi Osetiyi 25 serpnya 2008 roku rosijskij parlament uhvaliv propoziciyu proti yakoyi nihto ne progolosuvav Propoziciya vimagala diplomatichnogo viznannya Abhaziyi ta Pivdennoyi Osetiyi prezidentom Medvedyevim 26 serpnya Medvedyev vidav ukazi pro viznannya dvoh derzhav zaznachivshi sho viznannya nezalezhnosti dvoh utvoren ye yedinoyu mozhlivistyu vryatuvati lyudski zhittya Viznannya Rosiyeyu zasudili SShA Franciya generalnij sekretar Radi Yevropi prezident Parlamentskoyi asambleyi Radi Yevropi golova OBSYe NATO i G7 na tij pidstavi sho vono porushilo pravila Gruziyi teritorialnu cilisnist rezolyuciyi Radi Bezpeki OON ta ugodu pro pripinennya vognyu U vidpovid na diyi Rosiyi gruzinskij uryad rozirvav diplomatichni vidnosini z Rosiyeyu Rosiya zvernulasya do Shanhajskoyi organizaciyi spivrobitnictva za shvalennyam svogo viznannya Odnak cherez zanepokoyennya shodo separatistskih teritorij u derzhavah ShOS osoblivo v Kitayi organizaciya ne pidtrimala viznannya Rosijska vijskova prisutnist Pryamim rezultatom vijni stalo posilennya ta posilennya rosijskoyi vijskovoyi prisutnosti yak u Pivdennij Osetiyi tak i v Abhaziyi U toj chas yak rosijski zbrojni sili buli prisutni v oboh regionah do pochatku vijni yak mirotvorchi sili z chasiv gromadyanskih voyen u 1990 h rokah ce obmezhuvalosya 500 vijskovosluzhbovcyami v Pivdennij Osetiyi JPKF i 1600 v Abhaziyi CISPKF pri comu ostannij buv rozshirenij do ponad 2000 protyagom misyaciv sho prizveli do vijni 2008 roku Oskilki ci mehanizmi zastarili pislya vijni 2008 roku viznannya Rosiyeyu nezalezhnosti oboh regioniv bulo neobhidnoyu umovoyu dlya legitimizaciyi pislyavoyennogo perebuvannya rosijskih zbrojnih sil shlyahom ukladannya dvostoronnih ugod pro vijskove spivrobitnictvo ta integraciyu z novoviznanimi derzhavi Z 2009 roku Rosijska Federaciya rozshirila isnuyuchu vijskovu infrastrukturu v oboh regionah Spochatku buli stvoreni 4 ta gvardijska vijskova baza v Pivdennij Osetiyi ta 7 a vijskova baza v Abhaziyi oformleni v ugodi terminom na 49 rokiv Todi Rosiya rozpochala budivnictvo prikordonnih baz pid komanduvannyam Prikordonnoyi sluzhbi FSB Rosiyi z metoyu demarkaciyi ta zahistu derzhavnogo kordonu yak Pivdennoyi Osetiyi tak i Abhaziyi Zagalom ponad 30 z cih tak zvanih militarizovanih prikordonnih baz buli pobudovani poblizu liniyi kordonu oboh regioniv iz kontrolovanoyu Tbilisi Gruziyeyu U kozhnomu regioni dislokovano priblizno 3500 rosijskih vijskovosluzhbovciv i blizko 1500 spivrobitnikiv FSB Gruziya vvazhaye ci dva regioni okupovanimi Rosiyeyu Mizhnarodnij monitoring Termin diyi mandata misiyi OBSYe v Gruziyi zakinchivsya 1 sichnya 2009 roku pislya togo yak Rosiya vidmovilasya pidtrimati yiyi prodovzhennya Pislya vijni sposterigacham OBSYe bulo vidmovleno v dostupi do Pivdennoyi Osetiyi Mandat MOONNG zakinchivsya 16 chervnya 2009 roku jogo prodovzhennya takozh bulo zablokovano Rosiyeyu yaka stverdzhuvala sho mandat ne vidpovidaye nalezhnim chinom poziciyi Rosiyi shodo viznannya nezalezhnosti Abhaziyi Za slovami golovi misiyi OON Johana Verbeke blizko 60 000 etnichnih gruziniv v Abhaziyi stali vrazlivimi pislya zavershennya misiyi Z zhovtnya 2008 roku Monitoringova misiya Yevropejskogo Soyuzu MNES kontrolyuye administrativni liniyi kordonu yak Pivdennoyi Osetiyi tak i Abhaziyi Hocha misiya maye diyati na vsij teritoriyi Gruziyi misceva de fakto vlada ne dopuskaye yiyi do Pivdennoyi Osetiyi ta Abhaziyi Okrim monitoringu misiya takozh bere uchast u zmicnenni doviri ta poserednictvi shodo incidentiv nadayuchi garyachu liniyu shodo incidentiv Stanom na gruden 2021 roku v Gruziyi pracyuyut 220 sposterigachiv MNES z 26 krayin chleniv YeS yaki bazuyutsya v 3 polovih ofisah i shtab kvartiri v Tbilisi a 2 dopomizhnih spivrobitniki pracyuyut z Bryusselya Geopolitichnij vpliv Truboprovid BTD zelenij i zaplanovanij gazoprovid Nabucco mandarinovij Vijna 2008 roku stala pershim vipadkom pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu koli rosijski vijska buli vikoristani proti nezalezhnoyi derzhavi demonstruyuchi gotovnist Rosiyi vikoristovuvati vijskovu silu dlya dosyagnennya svoyih politichnih cilej Nezdatnist zahidnih bezpekovih organizacij shvidko vidreaguvati na sprobu Rosiyi nasilnicko pereglyanuti kordoni krayini OBSYe viyavila yiyi nedoliki Rozkol mizh zahidnoyevropejskimi ta shidnoyevropejskimi derzhavami takozh stav ochevidnim u vidnosinah z Rosiyeyu Ukrayina ta inshi krayini kolishnogo Radyanskogo Soyuzu otrimali chitke povidomlennya vid rosijskogo kerivnictva sho mozhlivij vstup do NATO prizvede do inozemnogo vtorgnennya ta rozpadu krayini Efektivne zahoplennya Abhaziyi takozh bulo odniyeyu z geopolitichnih cilej Rosiyi Budivnictvo sponsovanogo YeS gazoprovodu Nabucco sho z yednuye Yevropu z centralnoaziatskimi zapasami cherez Zakavkazzya bulo vidverto Vijna takozh vplinula na potochne ta majbutnye chlenstvo Gruziyi v mizhnarodnih organizaciyah 12 serpnya 2008 roku krayina ogolosila sho vihodit iz Spivdruzhnosti Nezalezhnih Derzhav yaku vona vvazhala vidpovidalnoyu za te sho vona ne unikla vijni Jogo vidhid nabuv chinnosti v serpni 2009 roku Vijna v Gruziyi pokazala napoleglivist Rosiyi v pereglyadi mizhnarodnih vidnosin i pidrivi gegemoniyi Spoluchenih Shtativ Nezabarom pislya vijni prezident Rosiyi Medvedyev oprilyudniv rosijsku zovnishnyu politiku z p yati punktiv U doktrini Medvedyeva zaznachalosya sho zahist zhittya ta gidnosti nashih gromadyan de b voni ne buli ye bezsumnivnim prioritetom dlya nashoyi krayini Prisutnist rosijskih gromadyan v inozemnih krayinah sformuvala b doktrinalnu osnovu dlya vtorgnennya Zayava Medvedyeva pro isnuvannya teritorij z rosijskimi privilejovanimi interesami pidkreslila osoblivu zacikavlenist Rosiyi v postradyanskih derzhavah i toj fakt sho Rosiya bude vidchuvati nebezpeku cherez pidrivni diyi miscevih druzhnih do Rosiyi administracij Vijna zavadila perspektivam vstupu Gruziyi v NATO v osyazhnomu majbutnomu U listopadi 2011 roku prezident Rosiyi Dmitro Medvedyev zayaviv sho NATO prijnyalo b kolishni radyanski respubliki yakbi Rosiya ne napala na Gruziyu Yakbi vi zahitnulisya she v 2008 roci to zaraz geopolitichna situaciya bula b inshoyu skazav Medvedyev oficeram vijskovoyi bazi u Vladikavkazi Za slovami akademika Martina Maleka zahidni krayini ne vvazhali za potribne zagostryuvati napruzhenist u vidnosinah z Rosiyeyu cherez krihitnu i neznachnu Gruziyu U Caucasian Review of International Affairs vin napisav sho zahidni politiki ne hochut vidchuzhuvati Rosiyu oskilki yiyi pidtrimka neobhidna dlya virishennya mizhnarodnih problem U dopovidi Komitetu iz zakordonnih sprav Yevropejskogo parlamentu za traven 2015 roku zaznacheno sho reakciya YeS na agresiyu Rosiyi shodo Gruziyi ta porushennya yiyi teritorialnoyi cilisnosti u 2008 roci mozhlivo sponukala Rosiyu diyati podibnim chinom v Ukrayini Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 roku znovu privelo spogadi pro rosijsko gruzinsku vijnu do shirshogo geopolitichnogo fokusu U statti opublikovanij v The New York Times 6 bereznya 2022 roku chinnij prem yer ministr Spoluchenogo Korolivstva Boris Dzhonson zayaviv sho diyi Rosiyi v Gruziyi v 2008 roci buli odnim z urokiv minulogo yakij Zahid ne zmig zasvoyiti Vijskovij analizGruziya ZRK Buk M1 Predstavniki Spoluchenih Shtativ zayavili sho odnim iz nebagatoh efektivnih elementiv zbrojnih sil Gruziyi bula protipovitryana oborona i analitiki vvazhayut sho SA 11 Buk 1M zbiv bombarduvalnik Tupolyev 22M i spriyav vtrati deyaki Su 25 Cyu dumku pidtrimav nezalezhnij rosijskij analiz Zastupnik nachalnika Genshtabu Rosiyi general polkovnik Anatolij Nogovicin zayaviv sho radyanski zenitno raketni kompleksi Tor i Buk pridbani Gruziyeyu v Ukrayini buli vidpovidalnimi za zbittya rosijskih litakiv pid chas vijni Rosijska ocinka opublikovana Rodzherom Makdermottom svidchit sho vtrati rosiyan buli b znachno vishimi yakbi gruzini ne zalishili chastinu svoyih sistem Buk M1 poblizu Senaki v zahidnij Gruziyi i kilka raketnih ustanovok Osa v Pivdennij Osetiyi Za deyakimi danimi Gruziya takozh volodila batareyeyu samohidnoyi zenitnoyi sistemi maloyi dalnosti SPYDER SR izrayilskogo virobnictva Gruzinsku taktichnu sistemu rannogo poperedzhennya ta upravlinnya protipovitryanoyi oboroni pov yazuvali cherez Turechchinu z obminom danimi pro povitryanu situaciyu NATO ASDE yakij zabezpechuvav Gruziyu rozviduvalnimi danimi pid chas konfliktu Gruziya zayavila sho yiyi klyuchovimi nedolikami buli neefektivni zv yazki pid chas dij i nestacha povitryanoyi sili Kostyantin Makiyenko z CAST vvazhav neyakisne navchannya pilotiv osnovnoyu prichinoyu mizernogo vikonannya gruzinskih povitryanih vilotiv Za slovami pershogo zastupnika ministra oboroni Gruziyi Batu Kuteliyi Gruziya povinna bula mati skladnu bagatosharovu sistemu protipovitryanoyi oboroni dlya zahistu povitryanogo prostoru Zahidni oficeri zalucheni do zbrojnih sil Gruziyi vkazali sho gruzinski vijskovi nedoliki zanadto veliki shob yih mozhna bulo usunuti za dopomogoyu novoyi zbroyi Zgidno zi statteyu New York Times vid 2 veresnya 2008 roku Armiya Gruziyi vtekla pered nastupom rosijskoyi armiyi povernuvshis spinoyu i zalishivshi mirnih gromadyan Gruziyi na shlyahu voroga Yiyi litaki ne litali pislya pershih kilkoh godin zitknennya Yiyi flot buv zatonuv u gavani a jogo patrulni kateri buli vidvezeni rosijskimi vantazhivkami na prichepah Masshtabnij nastup Rosiyi zastav Gruziyu znenacka yaka nikoli ne bula gotova protistoyati takomu vtorgnennyu Pid chas vijni viniklo bagato upravlinskih i procedurnih problem Za slovami zahidnogo oficera gruzinska materialno tehnichna gotovnist bula poserednoyu pid chas akciyi vinikli pereshkodi mizh pidrozdilami Navchannya z imitaciyi boyu proti jmovirnogo protivnika 58 yi armiyi gruzinska armiya nikoli ne provodila Pid chas vijni v gorah zlamavsya zv yazok i vijskam dovelosya vdatisya do mobilnih telefoniv Bulo nedostatnye planuvannya za slovami Georgiya Tavdzhiridze nihto ne dumav pro germetizaciyu Rokivskogo tunelyu 9 serpnya bula pohmura organizaciya dostavki 10 000 gruzinskih rezervistiv u Gori u nih ne bulo konkretnih cilej i nastupnogo dnya povernulisya do Tbilisi Gruzinski zhurnalisti nazvali konflikt prihovanoyu vid istoriyi vijnoyu oskilki bulo duzhe malo videozapisiv bojovih dij Za slovami yihnih amerikanskih treneriv gruzinski soldati buli negotovi do boyu popri duh voyina Na visokih posadah bula nevelika kilkist disciplinovanih i obiznanih oficeriv a uryad Saakashvili ne mav vijskovogo dosvidu Rosiya Rosijske komanduvannya upravlinnya zv yazok i rozvidka C I pracyuvali pogano pid chas konfliktu Rosijski sistemi zv yazku buli zastarilimi i nibito komanduvach 58 yi armiyi zv yazuvavsya zi svoyimi bojovimi chastinami cherez suputnikovij telefon yakij nalezhav zhurnalistam Bez suchasnogo GLONASS ne mozhna bulo vikoristovuvati visokotochni boyepripasi a GPS kerovanij SShA buv nedostupnij oskilki zona bojovih dij bula zatemnena Cherez halatnist ministra oboroni Rosiyi vikoristannya bezpilotnih litalnih aparativ ne bulo sankcionovano U redakciyi RIA Novosti jdetsya sho rosijski vijska ne mali nadijnih sistem aerorozvidki a zamist nih vikoristovuvali bombarduvalnik Tu 22M3 Prote pid chas vijni takozh buli rozgornuti rosijski rozviduvalni bataljoni ta polki Zastupnik nachalnika Genshtabu Rosiyi general Anatolij Nogovicin zayaviv sho v konflikti nove ozbroyennya ne viprobovuvali Redakciya RIA Novosti takozh povidomlyaye sho rosijski shturmoviki Su 25 ne mali radiolokacijnogo bachennya ta obchislennya koordinat nazemnoyi cili U nih takozh ne bulo zenitnih raket velikoyi dalnosti yaki mozhna bulo b vipustiti za mezhi zon protipovitryanoyi oboroni protivnika Rosijskij analitik Kostyantin Makiyenko pov yazanij z opoziciyeyu zauvazhiv neyakisne povedinku rosijskih VPS Ce nejmovirno sho rosijski VPS ne zmogli vstanoviti perevagu v povitri majzhe do kincya p yatidennoyi vijni popri te sho vorog ne mav vinishuvalnoyi aviaciyi Za slovami rosijskogo eksperta Antona Lavrova 8 serpnya rosijski ta pivdennoosetijski vijska dislokovani v Pivdennij Osetiyi ne znali sho rosijska aviaciya bere uchast u vijni Rosijski vijska ta pivdenni osetini chasto ocinyuvali rosijsku aviaciyu yak vorozhu i strilyali po nih do togo yak bula provedena tochna identifikaciya 8 serpnya VPS zdijsnili 63 poloti na pidtrimku suhoputnih vijsk Rosiyi Zagalom pid chas vijni bulo vtracheno shist rosijskih bojovih litakiv odin Su 25SM dva Su 25BM dva Su 24M i odin Tu 22M3 druzhnij vogon stav prichinoyu vtrati troh litakiv Lavrov zaperechuye sho zbitij Tu 22M vikoristovuvavsya dlya rozvidki Zv yazok mizh komanduvachem Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu i VPS buv poganim a yihni roli buli nezrozumilimi Golovnokomanduvach VPS general polkovnik Oleksandr Zelin ne stupiv na komandnij punkt a keruvav operaciyami VPS po mobilnomu telefonu zi svoyeyi robochoyi kimnati bez dopomogi svoyih pomichnikiv z PPO Vijskovo povitryani sili zvinuvachuvali v tomu sho voni ne nadavali dopomogi suhoputnij kampaniyi Shvedski analitiki Karolina Vendil Pallin i Fredrik Vesterlund zayavili sho hocha rosijskij Chornomorskij flot ne zustriv znachnogo oporu vin viyavivsya efektivnim u zdijsnenni skladnih operacij Mehanizovana pihota vidkrila novij front v Abhaziyi sho spriyalo shvidkomu voyennomu uspihu Rosiyi Doslidniki Heritage Foundation u svoyij ocinci pidgotovki rosijskogo generalnogo shtabu skazali sho manevri buli splanovani ta zdijsneni efektivno pri comu rosiyani vnesli vazhlivu plutaninu Analitik Reuters opisav rosijsku armiyu yak silnu ale hibnu vijna prodemonstruvala sho rosijski zbrojni sili vijshli z bagatorichnoyi zanedbanosti yak grizna bojova sila ale viyavili vazhlivi nedoliki Vin zayaviv sho cherez ci nedoliki Rosiya ne vikonala svoyeyi roli pershoklasnoyi vijskovoyi sili Na vidminu vid Drugoyi chechenskoyi vijni rosijski vijska v Gruziyi skladalisya perevazhno z profesijnih soldativ a ne z vijskovozobov yazanih Zhurnalisti Reuters u Gruziyi zayavili sho voni vvazhali rosijski sili dobre osnashenimi ta vporyadkovanimi silami Direktor CAST Ruslan Puhov zayaviv sho peremoga nad gruzinskoyu armiyeyu maye stati dlya Rosiyi ne privodom dlya ejforiyi ta nadmirnoyi radosti a posluzhiti priskorennyu vijskovih transformacij Rodzher Makdermott pisav sho nevelika rozbizhnist u kritici civilnih i oficijnih posilan pislya konfliktu bula organizovanoyu sproboyu uryadu prodati reformu vijskovim i zaruchitisya pidtrimkoyu sered naselennya Evolyuciya rosijskoyi armiyi v profesijnu silu ne bula viznana plidnoyu U veresni 2008 roku general Volodimir Boldiryev viznav sho bagato profesijnih soldativ ne mayut krashoyi pidgotovki nizh vijskovosluzhbovci strokovoyi sluzhbi Bilshist suhoputnih bojovih dij veli VDV i vijska specialnogo priznachennya Cherez te sho rosijski VPS ne zmogli probiti protipovitryanu oboronu Gruziyi povitryano desantni vijska ne mogli buti perekinuti v tilu Gruziyi Nespodivanij napad na komandira Suhoputnih vijsk v rezultati yakogo projshli lishe p yat iz tridcyati mashin u jogo koloni prodemonstruvala nedbalist u zbiranni informaciyi Povidomlyayetsya sho u bagatoh suhoputnih pidrozdiliv Rosiyi brakuvalo boyepripasiv Vtrati ta vartist obladnannya Dokladnishe Vtrati u rosijsko gruzinskij vijni 2008 Gruziya Gruzinska gaubicya DANA Pislya ugodi pro pripinennya vognyu Stratfor stverdzhuye sho Rosiya znachnoyu miroyu znishila voyennij potencial Gruziyi Pislya pidpisannya peremir ya 12 serpnya u vlasnij Gruziyi rosijski vijska sprobuvali zahopiti ta znishiti gruzinske ozbroyennya proces yakij v Zapisi z oboroni Moskvi nazvali demilitarizaciyeyu zbrojnih sil Gruziyi Bilshist vtrat ozbroyennya zaznali pislya pripinennya vognyu U boyah bulo znisheno blizko 20 bojovih bronovanih mashin u tomu chisli tanki Vsogo do konfliktu Gruziya mala 230 240 tankiv Na moment konfliktu v Gruziyi buv 191 tank T 72 z yakih 75 buli rozgornuti v Pivdennij Osetiyi Gruziya vtratila shonajmenshe 10 tankiv T 72 znishenih u Chinvali ta poblizu nogo Pislya zakinchennya bojovih dij rosijski vijskovi zahopili zagalom 65 gruzinskih tankiv Zgodom blizko 20 z nih bulo znisheno Do pochatku konfliktu gruzinska armiya mala 154 BMP 16 rozviduvalnih mashin 66 BTR i 86 bagatocilovih gusenichnih bronovanih mashin U boyu bulo znisheno menshe 10 bronetehnikiv Dvi BMP 2 buli znisheni v boyu i dvi buli zahopleni yak trofeyi Pislya bojovih dij bulo zahopleno shonajmenshe 20 BMP u tomu chisli kilka BMP 1 yaki buli modernizovani do BMP 1U Gruziya vtratila dvi bronetehniki Otokar Cobra Takozh buli znisheni desyatki avtomobiliv ta vantazhivok Dvi samohidni gaubici gruzinskoyi armiyi DANA buli znisheni v boyu a dvi DANA buli zahopleni v Gori ta poblizu nogo She 20 artilerijskih odinic u tomu chisli 120 mm minometi zalishilisya v tilu voroga Pislya bojovih dij bulo zahopleno shist 2S7 Pions Takozh bulo zahopleno dvi raketi nosiyi Buk M1 ta yih transportni navantazhuvachi a takozh do p yati ZRK OSA AKM Rosijski vijskovi zahopili 1728 odinic vognepalnoyi zbroyi na bazi Drugoyi pihotnoyi brigadi Senaki Za danimi Rosiyi VMS Gruziyi vtratili v mori odin kater U Poti chotiri chovni opinilisya pid vodoyu Bulo zahopleno dev yat naduvnih korabliv z zhorstkim korpusom Vijskovo povitryani sili zaznali obmezhenih zbitkiv oskilki bulo pidtverdzheno vtratu lishe troh transportnih litakiv i chotiroh vertolotiv Gruzinski VPS pripinili vsi viloti pislya 8 serpnya Natomist usi vinishuvachi ta navchalni litaki u tomu chisli Su 25 zahovali Rosijski bombarduvalniki poshkodili zlitno posadkovi smugi v Gruziyi U rezultati ataki rosijskoyi aviaciyi na bazu VPS Marneuli bulo znisheno tri litaki An 2 Rosijski VDV 11 serpnya pidpalili dva vertoloti Mi 24 i odin Mi 14 Ministr oboroni Gruziyi Davit Kezerashvili zayaviv sho Gruziya vtratila materialnih zasobiv na sumu 250 miljoniv dolariv Za slovami prezidenta Gruziyi Miheila Saakashvili jogo krayina vryatuvala 95 svoyih zbrojnih sil Vtrati zbrojnih sil Gruziyi v zhivij sili za oficijnimi danimi sklali 170 osib vbitimi ta zniklimi bezvisti 1964 poranenimi vklyuchayuchi rezervistiv ta policejskih Znikli bezvisti desyat vijskovosluzhbovciv ta 14 policejskih U 2009 roci nachalnik Genshtabu rosijskoyi armiyi Mikola Makarov zayaviv sho Gruziya pereozbroyuyetsya hocha ozbroyennya bezposeredno ne nadavalosya SShA Za slovami Makarova do 2009 roku Zbrojni Sili Gruziyi perevishili svoyu dovoyennu chiselnist Rosiya ta Pivdenna Osetiya Rosijskij Tu 22M Rosiya viznala sho tri yiyi udarni litaki Su 25 i odin dalnij bombarduvalnik Tu 22 buli zbiti U toj chas Gruziya stverdzhuvala sho zbila ne menshe 21 rosijskogo litaka U zayavi oboroni Moskvi nadano vishu ocinku vtrat VPS zaznachayuchi sho zagalni vtrati rosijskih VPS pid chas vijni stanovili odin dalnij bombarduvalnik Tu 22M3 odin vinishuvach bombarduvalnik Su 24M Fencer odin rozviduvalnij litak Su 24MR Fencer E ta chotiri shturmoviki Su 25 Anton Lavrov nazvav vtracheni odin Su 25SM dva Su 25BM dva Su 24M i odin Tu 22M3 Dva gelikopteri Mi 8MTKO ta Mi 24 zaznali avariyi pislya bojovih dij Nemaye oficijnih danih vtrati rosijskoyi nazemnoyi tehniki pid chas vijni ocinyuyutsya v tri tanki shonajmenshe 20 bronovanih i 32 nebronovani mashini vtracheni v boyu U DTP postrazhdali she kilka transportnih zasobiv Pid chas odnogo boyu gruzinski vijska znishili 25 z 30 mashin rosijskoyi vijskovoyi chastini pid komanduvannyam generala Anatoliya Hrulova Rosijski vijskovi ne mali vtrat u artileriyi protipovitryanij oboroni ta vijskovo morskih silah Za danimi Nezavisimoj gazety p yatidenna vijna koshtuvala Rosiyi priblizno 12 5 milyardiv rubliv a shodenna 2 5 milyarda rubliv Dosi zalishayutsya problemnimi pitannya pro vtrati v zhivij sili ZS RF v cij vijni V Rosiyi v zayavah riznih posadovciv v Ministerstvi oboroni v rizni roki lunali rizni chisla vid 48 do 74 vbitih voyakiv ta vid 162 do 340 poranenih Pivdennoosetinski vijska vtratili dvi BMP 2 Ye vidomosti pidtverdzheni fotografiyami pro pidbitij u Chinvali tank T 55 zi skladu okremoyi tankovoyi roti armiyi Pivdennoyi Osetiyi Div takozhVoyenni zlochini Rosijskoyi Federaciyi Druzhba v tini Kremlya PrimitkiHider James 27 serpnya 2008 The Times Arhiv originalu za 27 serpnya 2008 Irma Choladze 22 sichnya 2009 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2014 The Kremlin 26 serpnya 2008 Arhiv originalu za 2 veresnya 2008 Harding Luke Percival Jenny 9 veresnya 2008 Russian troops to stay in Abkhazia and South Ossetia The Guardian originalu za 19 zhovtnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2019 Liklikadze Koba 26 veresnya 2008 Lessons and losses of Georgia s five day war with Russia The Jamestown Foundation originalu za 5 chervnya 2011 Donovan 2009 s 11 Barabanov Mikhail 2009 Moscow Defence Brief Centre for Analysis of Strategies and Technologies 3 13 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2009 Alexander Nicoll Sarah Johnstone September 2008 International Institute for Strategic Studies Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2008 Tom Parfitt 9 serpnya 2008 Armed Cossacks pour in to fight Georgians The Guardian Procitovano 6 listopada 2020 Krasnogir Sergey 8 serpnya 2008 Rasstanovka sil ros Lenta Ru originalu za 9 August 2008 Procitovano 10 serpnya 2008 Luke Harding 11 serpnya 2008 Abkhazia Moscow sends troops into second enclave The Guardian originalu za 27 veresnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2019 Volume II 2009 s 214 Misha Dzhindzhikhashvili 9 serpnya 2008 Full scale war Georgia fighting continues over South Ossetia Die Welt originalu za 4 bereznya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2019 Human Rights Watch Appendix PDF Human Rights Watch PDF originalu za 12 zhovtnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2019 Tanks 2010 s 130 135 Russia lost 64 troops in Georgia war 283 wounded Reuters 21 lyutogo 2009 originalu za 25 lyutogo 2009 Procitovano 26 kvitnya 2019 Volume II 2009 s 224 Spor o poteryah VVS Rossii v avgustovskom konflikte Arhiv originalu za 8 grudnya 2008 Procitovano 23 travnya 2022 Tanks 2010 s 137 Tanks 2010 s 136 137 ros Yuzhnaya Osetiya 11 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 28 lipnya 2013 Inal Khashig 14 serpnya 2008 Institute for War and Peace Reporting Arhiv originalu za 14 serpnya 2008 Ministry of Defence of Georgia Arhiv originalu za 7 chervnya 2012 Ministry of Foreign Affairs of Georgia Arhiv originalu za 2 serpnya 2014 ros Interfax 3 lipnya 2009 Arhiv originalu za 16 travnya 2011 Ossetia war com Arhiv originalu za 11 travnya 2009 ros osetinfo ru 4 veresnya 2008 Arhiv originalu za 5 veresnya 2008 Ministry of Foreign Affairs of Georgia Arhiv originalu PDF za 2 serpnya 2014 Amnesty International 18 listopada 2008 Arhiv originalu za 11 grudnya 2008 UNHCR secures safe passage for Georgians fearing further fighting UNHCR 15 serpnya 2008 originalu za 15 grudnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2019 Fawkes Helen 20 serpnya 2008 Despair among Georgia s displaced BBC News originalu za 20 serpnya 2008 Procitovano 20 serpnya 2008 Pyat dnej v avguste 2008 go hronika rossijsko gruzinskoj vojny BBC News Russkaya sluzhba BBC 7 serpnya 2018 originalu za 8 zhovtnya 2023 Procitovano 15 grudnya 2023 ros 11 let rossijsko gruzinskoj vojne Euronews Michael Emerson August 2008 Post Mortem on Europe s First War of the 21st Century PDF Centre for European Policy Studies PDF originalu za 7 grudnya 2014 Procitovano 3 grudnya 2014 Brian Whitmore 12 veresnya 2008 Is The Clock Ticking For Saakashvili Radio Free Europe Radio Liberty originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 27 lyutogo 2014 Marc Champion Andrew Osborn 16 serpnya 2008 Smoldering Feud Then War The Wall Street Journal Luke Harding 19 listopada 2008 Georgia calls on EU for independent inquiry into war The Guardian originalu za 13 veresnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2019 Jean Rodrigue Pare 13 lyutogo 2009 Parliament of Canada Arhiv originalu za 2 sichnya 2016 Procitovano 19 veresnya 2014 Andrew Rettman 24 lyutogo 2016 West told Ukraine to abandon Crimea document says EUobserver originalu za 20 chervnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2019 Eka Tsamalashvili Brian Whitmore 14 listopada 2008 Eyewitness Accounts Confirm Shelling Of Georgian Villages Radio Free Europe Radio Liberty originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 26 kvitnya 2019 Martin Malek March 2009 Georgia amp Russia The Unknown Prelude to the Five Day War 3 2 227 232 originalu za 15 chervnya 2014 Procitovano 15 chervnya 2014 Hakan Karlsson 12 veresnya 2016 PDF Swedish Defence University s 50 Arhiv originalu PDF za 22 sichnya 2017 CNN Arhiv originalu za 28 travnya 2014 Peter Roudik Russian Federation Legal Aspects of War in Georgia Library of Congress originalu za 10 sichnya 2019 Procitovano 26 kvitnya 2019 Nikolaus von Twickel 17 listopada 2008 Arhiv originalu za 23 travnya 2012 Chifu 2009 s 53 54 Dunlop 2012 s 94 96 101 Ramunas Bogdanas 28 lipnya 2015 Opinion Spark of hope that Russia s aggression will not pass this time Delfi Arhiv originalu za 28 December 2015 Procitovano 25 grudnya 2021 Gustav Gressel 6 serpnya 2015 In the shadow of Ukraine seven years on from Russian Georgian war European Council on Foreign Relations Laaneots 2016 s 56 57 PDF The United States Army Special Operations Command 2016 s 14 Arhiv originalu PDF za 17 kvitnya 2016 Procitovano 7 serpnya 2018 Roy Allison 2008 PDF International Affairs 84 6 1145 1171 doi 10 1111 j 1468 2346 2008 00762 x Arhiv originalu PDF za 29 sichnya 2011 Strasbourg court rules Russia has direct control over Abkhazia South Ossetia 21 January 2021 Russia guilty of violations during 2008 war with Georgia says Europe s top court Euronews 26 January 2021 Souleimanov Emil 2013 Understanding Ethnopolitical Conflict Karabakh South Ossetia and Abkhazia Wars Reconsidered Palgrave Macmillan s 112 113 ISBN 978 1 137 28023 7 originalu za 14 travnya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2015 Stephen F Jones 10 chervnya 2014 South Ossetia s unwanted independence openDemocracy originalu za 25 grudnya 2014 Procitovano 3 grudnya 2014 Stephen Jones November 2008 Clash in the Caucasus Georgia Russia and the Fate of South Ossetia PDF Origins Current Events in Historical Perspective 2 2 PDF originalu za 6 zhovtnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2019 Lieven Anatol 11 serpnya 2008 The Times Arhiv originalu za 12 serpnya 2008 7 chervnya 2007 PDF Arhiv originalu PDF za 13 chervnya 2007 March 31 Georgia moves towards independence first president s birthday Agenda ge 31 bereznya 2015 originalu za 10 kvitnya 2015 Procitovano 26 kvitnya 2019 Charles King The Five Day War PDF Georgetown University PDF originalu za 1 chervnya 2010 Procitovano 1 bereznya 2009 Alexei Zverev 1996 Ethnic Conflicts in the Caucasus 1988 1994 Vrije Universiteit Brussel originalu za 27 listopada 2012 Procitovano 26 kvitnya 2019 Hooman Peimani 2009 Conflict and Security in Central Asia and the Caucasus ABC CLIO ISBN 978 1 59884 054 4 Giorgi Sepashvili Nino Khutsidze 5 lyutogo 2006 S Ossetia Mapping Out Scenarios Civil Ge originalu za 4 veresnya 2008 Procitovano 12 veresnya 2008 Luke Harding 1 veresnya 2008 Russia s cruel intention The Guardian originalu za 27 veresnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2019 Oleksandr Kramar 16 kvitnya 2014 Self Determination for the Kremlin The Ukrainian Week originalu za 27 veresnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2019 Giorgi Kupatadze 26 veresnya 2006 Institute for War and Peace Reporting Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2014 FACTBOX What is Georgia s rebel South Ossetia region Reuters 8 serpnya 2008 originalu za 11 sichnya 2009 Procitovano 26 kvitnya 2019 Profile President Mikheil Saakashvili of Georgia BBC 27 veresnya 2012 originalu za 7 serpnya 2018 Procitovano 21 chervnya 2018 Charles King 25 serpnya 2004 Tbilisi Blues Foreign Affairs originalu za 20 veresnya 2012 Procitovano 26 kvitnya 2019 Sergey Markedonov 16 listopada 2008 Regional Conflicts Reloaded Russia in Global Affairs originalu za 16 lipnya 2011 Procitovano 26 kvitnya 2019 Chronicle of the Georgian Ossetian conflict Fact sheet RIA Novosti 13 serpnya 2008 originalu za 13 lyutogo 2009 Procitovano 1 bereznya 2009 Russia Warns Against Tbilisi s S Ossetia Administration Plan Civil Ge 29 bereznya 2007 originalu za 4 veresnya 2008 Procitovano 1 bereznya 2009 The Associated Press 11 bereznya 2008 International Herald Tribune Arhiv originalu za 17 veresnya 2008 Marina Perevozkina 24 bereznya 2008 ru Duma razocharovala nepriznannyh Nezavisimaya Gazeta ros originalu za 27 sichnya 2019 Procitovano 26 kvitnya 2019 James Rodgers 28 listopada 2006 Georgia s Nato bid irks Russia BBC News originalu za 14 kvitnya 2016 Procitovano 26 travnya 2016 Pagnamenta Robin 8 serpnya 2008 The Times Arhiv originalu za 3 veresnya 2008 Emin Makhmudov Mikhail Zygar 25 travnya 2005 Kommersant Arhiv originalu za 7 veresnya 2008 Anne Gearan 9 serpnya 2008 Georgia s oil pipeline is key to U S support San Francisco Chronicle originalu za 22 kvitnya 2019 Procitovano 26 kvitnya 2019 What NATO Summit Declaration Says on Georgia Civil Ge 4 kvitnya 2008 originalu za 14 veresnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2019 Evans Michael 5 kvitnya 2008 The Times Arhiv originalu za 24 lipnya 2008 Russia army vows steps if Georgia and Ukraine join NATO Reuters 11 kvitnya 2008 originalu za 17 zhovtnya 2015 Procitovano 26 kvitnya 2019 Georgian leader attacks Russia after gas blasts the Guardian angl 23 sichnya 2006 Procitovano 16 veresnya 2021 Yuzhnaya Osetiya vybrala nezavisimost i Kokojty ros S Ik U Rosiyi podvijni standarti shodo konfliktu na Kavkazi V Kulik pro Kavkaz Ukrayini treba zrobiti visnovki Georgia Tbilisi Says Russian Officers Behind Gori Bombing RadioFreeEurope RadioLiberty angl Procitovano 16 veresnya 2021 Obstrel vertoleta pravitelstva Gruzii provokaciya Moskvy i Chinvali RBK Ukraina ros Procitovano 16 veresnya 2021 Grani Ru Konsulstvo Iz Rossii vydvorili 3875 gruzin graniru org Procitovano 16 veresnya 2021 Kak Gruziya vyzhila v torgovoj vojne s Rossiej delo ua ros Procitovano 16 veresnya 2021 NEWSru co il Gruziya obvinila Rossiyu v napadenii na Kodorskoe ushele NEWSru co il ros Procitovano 16 veresnya 2021 Antidze Margarita 7 serpnya 2007 Georgia accuses Russia of firing missile at village Reuters angl Procitovano 16 veresnya 2021 Vladimir Socor 18 kvitnya 2008 Russia moves toward open annexation of Abkhazia South Ossetia The Jamestown Foundation originalu za 21 chervnya 2010 Russia Brushes off Western Call to Revoke Abkhaz S Ossetia Move Civil Ge 24 kvitnya 2008 originalu za 13 serpnya 2008 Procitovano 10 grudnya 2014 Russia shot down Georgia drone BBC News 21 kvitnya 2008 originalu za 22 bereznya 2014 Procitovano 5 kvitnya 2012 Finn Peter 1 travnya 2008 Russia s Moves Add To Strains With Georgia The Washington Post originalu za 3 zhovtnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2019 UN Probe Says Russian Jet Downed Georgian Drone Civil Ge 26 travnya 2008 originalu za 12 serpnya 2008 Procitovano 26 kvitnya 2019 Georgia plans war in Abkhazia BBC News 29 kvitnya 2008 originalu za 28 lyutogo 2019 Procitovano 26 kvitnya 2019 Georgia Russia tensions ramped up BBC News 30 kvitnya 2008 originalu za 15 serpnya 2008 Procitovano 26 kvitnya 2019 Svante E Cornell Johanna Popjanevski Niklas Nilsson August 2008 PDF Central Asia Caucasus Institute amp Silk Road Studies Program Arhiv originalu PDF za 30 travnya 2013 UNOMIG Denies Military Buildup in Abkhaz Conflict Zone Civil Ge 8 travnya 2008 originalu za 14 veresnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2019 Russia Gives Some Details on Troop Increase in Abkhazia Civil Ge 8 travnya 2008 originalu za 14 veresnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2019 Georgia condemns Russian actions BBC News 18 travnya 2008 originalu za 20 travnya 2008 Procitovano 15 veresnya 2008 General Assembly recognizes right of return of displaced to Abkhazia Georgia UN News Centre 15 travnya 2008 originalu za 25 chervnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2019 Russia says UN Abkhazian refugee resolution counterproductive RIA Novosti 16 travnya 2008 originalu za 9 zhovtnya 2014 Procitovano 10 grudnya 2014 Russia army unit sent to Abkhazia BBC News 31 travnya 2008 originalu za 9 sichnya 2019 Procitovano 26 kvitnya 2019 European Parliament resolution of 5 June 2008 on the situation in Georgia European Parliament 5 chervnya 2008 originalu za 30 veresnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2019 Russia railway soldiers leave Georgian rebel region Reuters 2 serpnya 2008 originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 26 kvitnya 2019 PDF International Crisis Group 22 serpnya 2008 Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 ru Rossiya nachnet vojnu protiv Gruzii predpolozhitelno v avguste P Felgengauer ros Gruziya Online 20 chervnya 2008 originalu za 5 zhovtnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2019 Andrey Illarionov 28 chervnya 2009 ros Novaya Gazeta Arhiv originalu za 21 kvitnya 2012 ros South Ossetian part of the 2 lipnya 2008 Arhiv originalu za 3 lipnya 2009 ru Chechency raspisali scenarij vojny Rossii protiv Gruzii ros MIGnews 5 lipnya 2008 originalu za 18 serpnya 2016 Procitovano 26 travnya 2016 The Messenger Russia says it sent warplanes over South Ossetia to prevent bloodshed www messenger com ge Procitovano 16 veresnya 2021 Margarita Antidze 8 lipnya 2008 Georgia plans operation to free detained soldiers Reuters originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 26 kvitnya 2019 Mikheil Svanidze 11 lipnya 2008 Russia says it sent warplanes over South Ossetia to prevent bloodshed The Messenger originalu za 13 serpnya 2008 Procitovano 29 veresnya 2014 Russia admits Georgia overflights BBC News 10 lipnya 2008 originalu za 28 lyutogo 2019 Procitovano 26 kvitnya 2019 Overflights question Russia s Georgia role NATO Reuters 15 lipnya 2008 originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 26 kvitnya 2019 Canada com Agence France Presse 15 lipnya 2008 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2015 Tea Kerdzevadze 1 serpnya 2008 Georgian Daily Arhiv originalu za 13 serpnya 2008 Shanker Thom 16 serpnya 2008 Russians Melded Old School Blitz With Modern Military Tactics The New York Times originalu za 5 bereznya 2019 Procitovano 26 kvitnya 2019 Russian paratroopers arrive in North Caucasus for combat drills RIA Novosti 16 lipnya 2008 originalu za 27 lipnya 2008 Procitovano 26 kvitnya 2019 Svante E Cornell S Frederick Starr red 2009 The Guns of August 2008 Russia s War in Georgia M E Sharpe s 71 ISBN 978 0 7656 2942 5 originalu za 2 travnya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2015 Financial Times 26 serpnya 2008 Arhiv originalu za 20 veresnya 2008 Chifu 2009 s 53 Laaneots 2016 s 35 ru V Chinvali pribyli 300 dobrovolcev iz Severnoj Osetii ros Lenta ru 4 serpnya 2008 originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 26 kvitnya 2019 Russia vows to defend S Ossetia BBC News 5 serpnya 2008 originalu za 28 lyutogo 2019 Procitovano 26 kvitnya 2019 Maria Bogdarenko 6 serpnya 2008 Nezavisimaya Gazeta ros Arhiv originalu za 30 travnya 2009 Marina Perevozkina 8 serpnya 2008 ru Eto ne konflikt eto vojna Nezavisimaya Gazeta ros originalu za 9 veresnya 2008 Procitovano 9 veresnya 2008 Arhiv originalu za 2 grudnya 2008 Procitovano 9 serpnya 2008 Arhiv originalu za 21 serpnya 2008 Procitovano 21 serpnya 2008 Arhiv originalu za 14 veresnya 2008 Procitovano 21 serpnya 2008 Arhiv originalu za 22 serpnya 2008 Procitovano 21 serpnya 2008 Kokojti Rozpochato shturm Chinvali BBC Ukrainian Gruziya proponuye buntivnikam peremir ya Arhiv originalu za 22 veresnya 2008 Procitovano 9 serpnya 2008 Arhiv originalu za 18 serpnya 2008 Procitovano 28 veresnya 2008 Den kremlivskoyi propagandi chomu rosijsko gruzinska vijna pochalasya 7 a ne 8 serpnya originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 07 serpnya 2022 Rosijski tanki vvijshli u Chinvali Gruziya pogrozhuye Rosiyi vijnoyu Rosijska aviaciya zavdala udaru po vijskovij bazi poblizu Tbilisi BBC Ukrainian Gori v Gruziyi zaznalo udariv rosijskoyi aviaciyi Do Chinvali perekinuti rosijski desantniki nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2011 Procitovano 9 lipnya 2009 Unichtozhen radar v Gruzii 4 chervnya 2009 u Wayback Machine 11 8 2008 Abhaziya rozpochala operaciyu z vitisnennya gruzin z Kodorskoyi ushelini Medvedyev Pochalasya operaciya iz primushennya Gruziyi do miru nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 20 lipnya 2009 Procitovano 9 serpnya 2008 Minoboroni RF ne planuye nastupu na Tbilisi Saakashvili zaspokoyuye zhiteliv mista Arhiv originalu za 29 veresnya 2008 Procitovano 28 veresnya 2008 Arhiv originalu za 6 chervnya 2015 Procitovano 28 veresnya 2008 Ugodi ne peredbachayut obmezhennya dij ChF RF za mezhami Ukrayini v o glavi Min yustu Ukrayini BBC Ukrainian Saakashvili pidpisav plan peremir ya 11 serpnya 2008 12 16 za Kiyevom Rosijski ZMI u Chinvali poshkodzheno 20 budivel Arhiv originalu za 10 veresnya 2008 Procitovano 28 veresnya 2008 Arhiv originalu za 12 veresnya 2008 Procitovano 28 veresnya 2008 Arhiv originalu za 7 veresnya 2008 Procitovano 28 veresnya 2008 Arhiv originalu za 2 grudnya 2008 Procitovano 29 veresnya 2008 Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 28 veresnya 2008 Nato calls EU Russia pact not acceptable nedostupne posilannya z lipnya 2019 Na teritoriyi Abhaziyi ta Pivdennoyi Osetiyi perebuvatimut regulyarni vijska Rosiyi nedostupne posilannya z lipnya 2019 UP Rosiya vivela vijska z Gruziyi nedostupne posilannya z lipnya 2019 24tv Poyihali nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2008 Procitovano 10 zhovtnya 2008 Pivdenna Osetiya ocinila kilkist zagiblih u tisyachi osib NG Genocid po faktu Sledstvennyj komitet utyazhelil ugolovnoe delo po Yuzhnoj Osetii 7 bereznya 2014 u Wayback Machine ros Human Rights Watch Situaciya v zoni konfliktu ne taka yaku opisuyut deyaki ZMI Arhiv originalu za 7 sichnya 2017 Procitovano 12 serpnya 2008 Human Rights Watch v Severnoj Osetii my v prostracii ot dezinformacii i propagandy Arhiv originalu za 16 bereznya 2012 Procitovano 12 serpnya 2008 V okolicyah Gori panuye teror korespondent Bi Bi Si Ochevidci U Tbilisi panika Lyudi namagayutsya pokinuti misto Arhiv originalu za 30 serpnya 2008 Procitovano 29 serpnya 2008 Pravozahisniki u Pd Osetiyi palili gruzinski sela Arhiv originalu za 19 travnya 2017 Procitovano 15 serpnya 2008 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 17 listopada 2008 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2009 Procitovano 5 bereznya 2009 Istinni arijci rosijskoyi kulturi Ukrayinska pravda ukr Procitovano 23 sichnya 2024 Arhiv originalu za 22 veresnya 2008 Procitovano 16 serpnya 2008 Arhiv originalu za 22 veresnya 2008 Procitovano 11 serpnya 2008 Vijna v internetnomu prostori Reportery bez granic osudili internet vojnu Gruzii i Rossii Podrobnosti TV 14 serpnya 2008 Arhiv originalu za 17 bereznya 2012 Procitovano 15 serpnya 2008 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 16 serpnya 2008 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 16 serpnya 2008 Oficijna zayava MZS Gruziyi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 7 travnya 2015 Procitovano 21 veresnya 2008 Arhiv originalu za 7 travnya 2015 Procitovano 21 veresnya 2008 Zayava prezidenta Litvi V Adamkusa Arhiv originalu za 6 veresnya 2008 Procitovano 23 veresnya 2008 Arhiv originalu za 27 listopada 2016 Procitovano 23 veresnya 2008 Arhiv originalu za 27 listopada 2016 Procitovano 23 veresnya 2008 Arhiv originalu za 7 sichnya 2017 Procitovano 16 serpnya 2008 Arhiv originalu za 16 serpnya 2008 Procitovano 16 serpnya 2008 http osvita mediasapiens ua material 1714 28 lipnya 2014 u Wayback Machine Interv yuMediaprosvitaDzhulyetto K yeza WikiLeaks ce velika politichna operaciya Htos vikoristovuye Assanzha S Ossetia war crimes condemned BBC News 23 sichnya 2009 originalu za 26 sichnya 2009 Procitovano 11 kvitnya 2009 Executive Summary Up in Flames Human Rights Watch 23 sichnya 2009 originalu za 30 veresnya 2012 Procitovano 26 kvitnya 2019 2 2 Indiscriminate Shelling of Tskhinvali and Outlying Villages Up in Flames Human Rights Watch 23 sichnya 2009 originalu za 4 travnya 2009 Georgia International Groups Should Send Missions Human Rights Watch 18 serpnya 2008 originalu za 21 zhovtnya 2014 Procitovano 26 kvitnya 2019 Thomas Hammarberg 8 veresnya 2008 Human Rights in Areas Affected by the South Ossetia Conflict Special Mission to Georgia and Russian Federation Council of Europe originalu za 15 zhovtnya 2009 Procitovano 15 sichnya 2009 Amnesty International 1 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2008 Russia Protect Civilians in Occupied Georgia Human Rights Watch 25 listopada 2008 originalu za 5 grudnya 2014 Procitovano 26 kvitnya 2019 Memorial 11 veresnya 2008 Arhiv originalu za 5 travnya 2009 Aleksandr Gabuev 15 serpnya 2008 Kommersant ros Arhiv originalu za 13 veresnya 2008 Procitovano 13 bereznya 2009 McElroy Damien 30 serpnya 2008 South Ossetian police tell Georgians to take a Russian passport or leave their homes The Telegraph originalu za 6 kvitnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2019 Andrew Osborn Jeanne Whalen 15 serpnya 2008 Evidence in Georgia Belies Russia s Claims of Genocide Wall Street Journal originalu za 7 serpnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2019 2 7 The Issue of Civilian Casualties in South Ossetia Up in Flames Human Rights Watch 23 sichnya 2009 originalu za 16 lipnya 2009 Procitovano 26 kvitnya 2019 South Ossetia Floods European Rights Court With Georgia Cases Radio Free Europe Radio Liberty 6 zhovtnya 2008 originalu za 8 serpnya 2009 PDF Reports of Judgments Advisory Opinions and Orders International Court of Justice Arhiv originalu PDF za 6 bereznya 2009 South Ossetians Complain to Court The New York Times Reuters 7 zhovtnya 2008 originalu za 5 sichnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2019 Georgia marks anniversary of war BBC News 7 serpnya 2009 originalu za 8 serpnya 2014 Procitovano 15 chervnya 2014 Status of internally displaced persons and refugees from Abkhazia Georgia and the Tskhinvali region South Ossetia Georgia United Nations 7 travnya 2014 originalu za 27 veresnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 30 serpnya 2008 Procitovano 29 serpnya 2008 Arhiv originalu za 31 lipnya 2009 Procitovano 28 lipnya 2009 Saakashvili Rosiya maye namir zahopiti Gruziyu cilkom Rosiya zvinuvatila Zahid u podvijnih standartah stosovno Osetiyi Putin ogolosiv diyi Rosiyi na Kavkazi zakonnimi RF zvinuvatila Ukrayinu v zaohochenni Gruziyi do intervenciyi Arhiv originalu za 11 serpnya 2012 Procitovano 11 serpnya 2012 Arhiv originalu za 22 veresnya 2008 Procitovano 10 serpnya 2008 Ogrizko perebuvaye v Tbilisi Arhiv originalu za 22 veresnya 2008 Procitovano 11 serpnya 2008 SShA zakidayut Rosiyi nebezpechni ta nespivmirni diyi Arhiv originalu za 16 serpnya 2008 Procitovano 10 serpnya 2008 Arhiv originalu za 18 serpnya 2008 Procitovano 11 serpnya 2008 Arhiv originalu za 1 veresnya 2008 Procitovano 30 serpnya 2008 Nikaragua viznala nezalezhnist Abhaziyi ta Pivdennoyi Osetiyi Nauru viznaye samoprogolosheni krayini 13 zhovtnya 2010 u Wayback Machine angl Nauru ochikuye zbilshennya eksportu 4 veresnya 2011 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 6 bereznya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 6 bereznya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2008 Procitovano 16 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2008 Procitovano 16 zhovtnya 2008 Evroparlament podderzhal vyvody doklada komissii Evrosoyuza po konfliktu v Yuzhnoj Osetii Arhiv originalu za 17 kvitnya 2010 Procitovano 21 travnya 2010 Kunkle Fredrick 18 serpnya 2008 Bush European Leaders Urge Quick Withdrawal From Georgia The Washington Post originalu za 30 chervnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2019 Margarita Antidze Matt Robinson 19 serpnya 2008 Russian Georgian forces exchange prisoners Reuters originalu za 5 travnya 2009 Procitovano 26 kvitnya 2019 Schwirtz Michael 23 serpnya 2008 Georgia Prepares for Refugees Russians Declare Pullback Finished The New York Times originalu za 5 bereznya 2019 Procitovano 26 kvitnya 2019 New Agreement in Force Civil Ge 8 veresnya 2008 originalu za 7 kvitnya 2014 Procitovano 4 kvitnya 2014 Russians agree Georgia deadline BBC News 8 veresnya 2008 originalu za 7 kvitnya 2014 Procitovano 4 kvitnya 2014 ru Vyvod vojsk ros Interfax 13 veresnya 2008 originalu za 15 lipnya 2015 Procitovano 26 kvitnya 2019 Russia hands over control of Georgian buffer zones to EU RIA Novosti 9 zhovtnya 2008 originalu za 12 zhovtnya 2008 Procitovano 10 zhovtnya 2008 MIA Russia s Moves in Perevi Aim at Renewal of Military Confrontation Civil Ge 13 grudnya 2008 originalu za 14 veresnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2019 Russian troops withdraw from Georgian town BBC News 19 zhovtnya 2010 Abkhazia S Ossetia Formally Declared Occupied Territory Civil Ge 28 serpnya 2008 originalu za 3 veresnya 2008 Procitovano 26 kvitnya 2019 European Parliament resolution of 17 November 2011 containing the European Parliament s recommendations to the Council the Commission and the EEAS on the negotiations of the EU Georgia Association Agreement 2011 2133 INI European Parliament 17 listopada 2011 originalu za 5 serpnya 2015 Procitovano 26 kvitnya 2019 Russian MPs back Georgia s rebels BBC News 25 serpnya 2008 originalu za 1 kvitnya 2019 Procitovano 26 kvitnya 2019 Mark Tran 26 serpnya 2008 Russia defies west by recognising Georgian rebel regions The Guardian originalu za 27 veresnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2019 West condemns Russia over Georgia BBC News 26 serpnya 2008 originalu za 20 kvitnya 2010 Procitovano 26 serpnya 2008 CoE PACE Chairs Condemn Russia s Move Civil Ge 26 serpnya 2008 originalu za 7 chervnya 2011 Procitovano 26 serpnya 2008 OSCE Chair Condemns Russia s Recognition of Abkhazia S Ossetia Civil Ge 26 serpnya 2008 originalu za 7 chervnya 2011 Procitovano 26 serpnya 2008 Scheffer Rejects Russia s Move Civil Ge 26 serpnya 2008 originalu za 7 chervnya 2011 Procitovano 26 serpnya 2008 Jun Okumura 29 serpnya 2008 The Emergence of an Expanded Forum to Replace the G8 The Silver Lining to the Cloud over Russia and the West GLOCOM Platform originalu za 3 zhovtnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2019 Georgia breaks ties with Russia BBC News 29 serpnya 2008 originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 26 kvitnya 2019 Niklas Swanstrom 3 veresnya 2008 Georgia The split that split the SCO Central Asia Caucasus Institute Analyst originalu za 12 veresnya 2008 Procitovano 30 grudnya 2017 Extra Russian troops arrive in Abkhazia France24 1 travnya 2008 Procitovano 29 grudnya 2021 Nikoloz Samkharadze 2021 Russia s Recognition of the Independence of Abkhazia and South Ossetia Soviet and Post Soviet Politics and Society SPPS s 184 ISBN 978 3 8382 1414 6 cherez ibidem Press Bases for 49 years Federation Council ratified agreements on military bases in Abkhazia and South Ossetia ros Russian Gazette 29 veresnya 2011 Procitovano 28 grudnya 2021 Border guards completed the arrangement of the border in South Ossetia ros Interfax Russia 12 lipnya 2012 Procitovano 28 grudnya 2021 EUMM Monitor Bulletin 7 October 2018 PDF angl October 2018 Procitovano 28 grudnya 2021 Military occupation of Georgia by Russia angl Rule of Law in Armed Conflicts project RULAC of the Geneva Academy of International Humanitarian Law and Human Rights 22 lyutogo 2021 Procitovano 28 grudnya 2021 Thomas de Waal Nikolaus von Twickel 2020 Beyond Frozen Conflict pdf CEPS s 196 ISBN 978 1 5381 4418 3 cherez Rowman amp Littlefield International London The International Institute for Strategic Studies IISS 2018 The Military Balance The Annual Assessment of Global Military Capabilities and Defence Economics Routledge s 224 ISBN 978 1 85743 955 7 Parfitt Tom 22 grudnya 2008 Security and human rights observers to close South Ossetia mission The Guardian originalu za 27 veresnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2019 Matt Robinson 16 chervnya 2009 Georgia angry after Russia vetoes U N monitors Reuters EUMM Our Mandate Procitovano 28 grudnya 2021 EUMM Mission Facts And Figures Procitovano 28 grudnya 2021 Kaarel Kaas 2009 International Centre for Defense Studies Arhiv originalu za 29 chervnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2019 Mohammad Sajjadur Rahman Georgia and Russia What Caused the August War PDF Identity Culture amp Politics An Afro Asian Dialogue 10 1 132 146 PDF originalu za 20 chervnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2019 Georgia Finalizes Withdrawal From CIS RFE RL 18 serpnya 2009 originalu za 15 sichnya 2016 Procitovano 26 kvitnya 2019 George Friedman 2 veresnya 2008 The Medvedev Doctrine and American Strategy Stratfor Global Intelligence originalu za 24 chervnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2019 Henrik Larsen March 2012 The Russo Georgian war and beyond towards a European great power concert European Security 21 1 102 121 doi 10 1080 09662839 2012 656595 10419 44636 S2CID 11475975 originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 15 chervnya 2014 Denis Dyomkin 21 listopada 2011 Russia says Georgia war stopped NATO expansion Reuters originalu za 9 listopada 2015 Procitovano 26 kvitnya 2019 Committee on Foreign Affairs 21 travnya 2015 REPORT on the strategic military situation in the Black Sea Basin following the illegal annexation of Crimea by Russia 2015 2036 INI European Parliament originalu za 7 serpnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2019 Johnson Boris 6 bereznya 2022 Opinion Boris Johnson 6 Steps the West Must Take to Help Ukraine Right Now The New York Times amer ISSN 0362 4331 David A Fulghum Douglas Barrie Robert Wall Andy Nativi 15 serpnya 2008