Вухачеві або вухаті тюлені Otariidae родина морських ссавців ряду хижих Carnivora одна з трьох груп ряду ластоногих Pinn

Вухачеві; Період існування: 17.1–0 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N міоцен — сучасність
	Австралійський морський лев (Neophoca cinerea)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Хижі (Carnivora)
Клада:	Pinnipediformes
Клада:	Ластоногі (Pinnipedia)
Клада:	Panotariidae
Родина:	Вухачеві (Otariidae); Gray, 1825
Роди
	Морські котики (Arctocephalinae) Південний котик (Arctocephalus); (Callorhinus); Морські леви (Otariinae) Сивуч (Eumetopias); (Neophoca); (Вухач) (Otaria); (Phocarctos); (Zalophus);
Вікісховище: Otariidae

Вухачеві, або вухаті тюлені» (Otariidae) — родина морських ссавців ряду хижих (Carnivora), одна з трьох груп ряду ластоногих (Pinnipedia). Етимологія: дав.-гр. ὠτίον — «дрібновухий».

Містить 15 сучасних видів «морських левів» і «морських котиків». Представники родини харчуються та мігрують у воді, тоді як розмножуються та відпочивають на суші. Мешкають у приполярних, помірних та екваторіальних водах Тихого та Південного океанів та півдня Атлантичного і Індійського океанів.

Морфологія

(**Південноамериканські морські котики**)

Вухаті тюлені — великі і середніх розмірів ластоногі: довжина тіла від 1,5 до 3,8 м, маса 150 до 1100 кг Характерний статевий диморфізм: дорослі самці в 1,5-4 рази більші за самок.

За деякими ознаками вухаті тюлені у меншій мірі, ніж інші ластоногі, відхилилися від своєї предкової групи, найбільш спорідненої із сучасними ведмедевими. У них збереглися невеликі хрящові вушні раковини, покриті волоссям. Волосяний покрив досить грубий у морських левів та густий і щільний у морських котиків. Забарвлення, як правило, буре, без смуг й інших контрастних міток. Тіло у вухатих тюленів струнке, витягнуте, з коротким хвостом і довгою м'язистою шиєю.

Ласти великі, значною мірою оголені від шерсті і закінчуються фестончатою шкіряно-хрящовою облямівкою, яка підсилює їх край і збільшує гребучу поверхню. Задні ласти озброєні кігтями, особливо добре розвиненими на середніх пальцях. На передніх ластах кігтів немає, або вони знаходяться в зачатковому стані. Передні ласти дуже великі: довжина їх не менша ніж 1/4 довжини тіла. На суші передні кінцівки підтримують тулуб, згинаючись в кистях під прямим кутом. На відміну від (справжніх тюленів), у вухатих тюленів задні ласти при русі по твердій поверхні також згинаються в зчленовуванні п'яти і служать опорою тілу. У воді передні кінцівки служать локомоторними органами; задні використовуються переважно як стерна.

Череп вухатих тюленів будовою нагадує ведмежий. Зубна формула: 3/2,1/1,4/4,1–3/1 = 34–38, зуби досить добре диференційовані. Молочні зуби у тюленят змінюються через кілька місяців після народження.

Розповсюдження

Поширені в помірних поясах обох півкуль. У північній півкулі водяться тільки в Тихому океані, уздовж узбережжя Північної і Південної Америки, Азії (від Берингова моря до Кореї), біля Нової Зеландії і ряду інших островів, включаючи Галапагоські. У Південній півкулі зустрічаються також біля берегів Південної Америки на півдні атлантичного океану біля і Південно-західної Австралії в Індійському океані.

Спосіб життя

Вухаті тюлені — стадні полігамні тварини. Вони типові геофіли, лежбища в шлюбний сезон і під час линяння влаштовують на узбережжі. Льодів уникають. Зимують в морі. Активні вночі і вдень. Харчуються рибою, головоногими молюсками, рідше — ракоподібними. Ці тварини — дуже хороші плавці: швидкість плавання (каліфорнійського морського лева) під водою може досягати 17 км/год, північного морського котика — 26 км/год. На суші досить незграбні; рухаються, спираючись на всі кінцівки і сильно розгойдуючи шию назад і вперед. Для північних і південних морських котиків характерні регулярні міграції.

Для більшості характерна полігамія. В період розмноження самці з'являються на лежбищах раніше самок і агресивно ділять територію. Самки прибувають пізніше і розбиваються на гареми від 3 до 40 особин; величина гарему залежить від сили і розмірів самця. На березі самка народжує дитинчат від попереднього шлюбного сезону і через декілька днів входить в еструс. Тривалість вагітності внаслідок затримки в імплантації яйцеклітини коливається від 250 до 365 днів. Самець у вихованні дитинчат участі не бере. Лактація у самок продовжується зазвичай 3—4 місяці.

Список видів

Зазвичай виділяють 14-16 видів вухатих тюленей, що згруповані у 7 родів двох підродин.

Підродина Морські котики (Arctocephalinae)
- (Callorhinus) (Північний морський котик)
  - (Callorhinus ursinus) (Північний морський котик)
- Arctocephalus (Південний морський котик)
  - (Arctocephalus australis) (Південноамериканський морський котик)
  - (Arctocephalus forsteri) (Новозеландський морський котик)
  - (Arctocephalus galapagoensis) (Галапагоський морський котик)
  - (Arctocephalus gazella) (Кергеленський морський котик)
  - (Arctocephalus philippii) (Фернандеський морський котик)
  - (Arctocephalus pusillus) (Капський морський котик)
  - Arctocephalus townsendi (Гваделупський морський котик)
  - (Arctocephalus tropicalis) (Субантарктичний морський котик)
Підродина Морські леви (Otariinae)
- (Eumetopias jubatus) (Сивуч або Північний морський лев)
- (Zalophus californianus) (Каліфорнійський морський лев)
- (Otaria flavescens) (Південний морський лев)
- (Neophoca cinerea) (Австралійський морський лев)
- (Phocarctos hookeri) (Новозеландський морський лев)

У викопному вигляді вухаті тюлені відомі з раннього Міоцену з відкладень західного узбережжя Північної Америки, яку вважають місцем виникнення цієї родини.

Примітки

, Загороднюк І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.]. , 2019, vol. 17: 85–115. https://doi.org/10.15407/gb.2019.17.085
. American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 04.02.2022.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вухачеві

Ушастые тюлени на сайті Floranimal.ru [ 4 квітня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
(рос.)
Ушастые тюлени на сайті Зооклуб (классификация) [ 3 березня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
Otariidae на сайті Animal Diversity Web [ 22 листопада 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
(англ.)

Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] , Загороднюк І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.]. , 2019, vol. 17: 85–115. https://doi.org/10.15407/gb.2019.17.085

[2] . American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 04.02.2022.

Вухачеві Період існування: 17.1–0 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N міоцен — сучасність

Австралійський морський лев (Neophoca cinerea)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Хижі (Carnivora)
Клада:	Pinnipediformes
Клада:	Ластоногі (Pinnipedia)
Клада:	Panotariidae
Родина:	Вухачеві (Otariidae) Gray, 1825
Роди
Морські котики (Arctocephalinae) Південний котик (Arctocephalus) (Callorhinus) Морські леви (Otariinae) Сивуч (Eumetopias) (Neophoca) (Вухач) (Otaria) (Phocarctos) (Zalophus)
Вікісховище: Otariidae