Arctocephalus galapagoensis | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Ареал виду Arctocephalus galapagoensis | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Arctocephalus galapagoensis — вид тварин родини Отарієвих. Країни поширення: Еквадор (Галапагоські острови).
Умови проживання
Цей вид проживає у незвично теплих областях як для тюленів, тому коли вони перебувають на березі, то вибирають печери чи нависаючі виступи, де можуть сховатися від сонця. На відміну від Zalophus californianus — іншого галапагоського вухатого тюленя, Arctocephalus galapagoensis вибирають відкриті пологі пляжі для спуску у воду. Усі колонії мають доступ до глибокої води. Не спостерігається міграції чи переміщення тварин в море, щоб скористатися холодними і продуктивними водами течії Гумбольдта. Поживою є кальмари і риба. Хижаками є акула і косатка. На землі — здичавілі собаки вбивають цуценят і дорослих.
Подорожі в море тривають в середньому 16,4 годин. У середньому 79 занурень відбувається за подорож, 95 відсотків з них зроблені в нічний час. Більшість занурень відбуваються на глибину менше 30 метрів, максимальна глибина 113 метрів, максимальна тривалість занурення 7,7 хвилин.
Зовнішність
Це найменший і з найменш вираженим статевим диморфізмом із вухатих тюленів. Довжина близько 134 см у самців і 120 см у самиць, вага близько 64 кг у самців і 27 кг у самиць. Верхні частини тіла сиво-сіро-коричневі, низ, морда і вуха світло-коричневі. Череп дуже малий, писок дуже короткий.
Розмноження та вигодовування
Розмноження відбувається в прохолодну пору року, з серпня по листопад, коли, ймовірно, менший тепловий стрес і більше доступного видобутку. Пік народжень припадає на перший тиждень жовтня, самиця народжує одне цуценя. Через затримку імплантації, увесь період вагітності триває майже рік. Матір спочатку залишається з новонародженим протягом 5—10 днів, а потім встановлює такий розпорядок: годування в морі 1—3 днів, що чергуються з 1—2 днів на березі з цуценям. Годування в морі можуть тривати 50—70 годин у час молодого місяця, але тільки 10—20 годин у час повного місяця. Вигодовування молоком може тривати 2—3 роки або навіть довше. Розширена лактація очевидно пов'язана із зменшенням продовольства, коли починається теплий сезон у грудні. У цей час самиці повинні знаходити харчі протягом 4—6 днів і витрачати всього 1 день на березі. Нові цуценята, в цей час важать близько 7 кг, їм не вистачає сил, щоб знайти собі їжу і вони можуть рости дуже мало в теплу пору року. Через рік вони здійснюють власні полювання, але все ще не самодостатні. Самиця має її першого малюка в приблизно 5-річному віці і, ймовірно, може давати потомство тільки 5 раз, оскільки вона живе на 15 років.
Джерела
Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 846. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arctocephalus galapagoensis Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Psovidi Caniformia Nadrodina Lastonogi Pinnipedia Rodina Otariyevi Otariidae Rid Arctocephalus Vid Arctocephalus australis 1904 Areal vidu Arctocephalus galapagoensis Posilannya Vikishovishe Arctocephalus galapagoensis Vikividi Arctocephalus galapagoensis ITIS 180634 MSOP 2057 NCBI 30584 Fossilworks 71850 Arctocephalus galapagoensis vid tvarin rodini Otariyevih Krayini poshirennya Ekvador Galapagoski ostrovi Umovi prozhivannyaCej vid prozhivaye u nezvichno teplih oblastyah yak dlya tyuleniv tomu koli voni perebuvayut na berezi to vibirayut pecheri chi navisayuchi vistupi de mozhut shovatisya vid soncya Na vidminu vid Zalophus californianus inshogo galapagoskogo vuhatogo tyulenya Arctocephalus galapagoensis vibirayut vidkriti pologi plyazhi dlya spusku u vodu Usi koloniyi mayut dostup do glibokoyi vodi Ne sposterigayetsya migraciyi chi peremishennya tvarin v more shob skoristatisya holodnimi i produktivnimi vodami techiyi Gumboldta Pozhivoyu ye kalmari i riba Hizhakami ye akula i kosatka Na zemli zdichavili sobaki vbivayut cucenyat i doroslih Podorozhi v more trivayut v serednomu 16 4 godin U serednomu 79 zanuren vidbuvayetsya za podorozh 95 vidsotkiv z nih zrobleni v nichnij chas Bilshist zanuren vidbuvayutsya na glibinu menshe 30 metriv maksimalna glibina 113 metriv maksimalna trivalist zanurennya 7 7 hvilin ZovnishnistCe najmenshij i z najmensh virazhenim statevim dimorfizmom iz vuhatih tyuleniv Dovzhina blizko 134 sm u samciv i 120 sm u samic vaga blizko 64 kg u samciv i 27 kg u samic Verhni chastini tila sivo siro korichnevi niz morda i vuha svitlo korichnevi Cherep duzhe malij pisok duzhe korotkij Rozmnozhennya ta vigodovuvannyaRozmnozhennya vidbuvayetsya v proholodnu poru roku z serpnya po listopad koli jmovirno menshij teplovij stres i bilshe dostupnogo vidobutku Pik narodzhen pripadaye na pershij tizhden zhovtnya samicya narodzhuye odne cucenya Cherez zatrimku implantaciyi uves period vagitnosti trivaye majzhe rik Matir spochatku zalishayetsya z novonarodzhenim protyagom 5 10 dniv a potim vstanovlyuye takij rozporyadok goduvannya v mori 1 3 dniv sho cherguyutsya z 1 2 dniv na berezi z cucenyam Goduvannya v mori mozhut trivati 50 70 godin u chas molodogo misyacya ale tilki 10 20 godin u chas povnogo misyacya Vigodovuvannya molokom mozhe trivati 2 3 roki abo navit dovshe Rozshirena laktaciya ochevidno pov yazana iz zmenshennyam prodovolstva koli pochinayetsya teplij sezon u grudni U cej chas samici povinni znahoditi harchi protyagom 4 6 dniv i vitrachati vsogo 1 den na berezi Novi cucenyata v cej chas vazhat blizko 7 kg yim ne vistachaye sil shob znajti sobi yizhu i voni mozhut rosti duzhe malo v teplu poru roku Cherez rik voni zdijsnyuyut vlasni polyuvannya ale vse she ne samodostatni Samicya maye yiyi pershogo malyuka v priblizno 5 richnomu vici i jmovirno mozhe davati potomstvo tilki 5 raz oskilki vona zhive na 15 rokiv DzherelaRonald M Nowak Walker s mammals of the world JHU Press 1999 T 1 S 846 ISBN 0801857899