Вухач, або південний морський лев (Otaria) — рід морських ссавців, південноамериканський представник родини вухачеві (Otariidae). Рід є монотиповим, включає сучасний один вид — вухача південного (Otaria flavescens).
Вухач, або південний морський лев | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Клада: | Pinnipediformes |
Клада: | Ластоногі (Pinnipedia) |
Родина: | Вухачеві (Otariidae) |
Рід: | Вухач (Otaria) Péron, 1816 |
Вид: | Вухач, або південний морський лев (O. flavescens) |
Біноміальна назва | |
Otaria flavescens | |
Ареал |
Етимологія
грец. ωτός — «вухо» (натякаючи на малі, але помітні зовнішні закрилки вуха), лат. flavescens — «жовтавий».
Зовнішній вигляд
Самці можуть досягати величини до 2,5 метрів і важити до 300 кілограмів. На верхній стороні тіла вони темно-коричневі, на нижній забарвлені в жовтувато-коричневий колір. Грива трохи світліша за шкіру. Самиці значно менші й досягають до 2 метрів завдовжки і важать до 140 кілограмів. Їхнє забарвлення світло-коричневе і на шкірі часто трапляються великі плями неправильної форми розкидані по всьому тілу.
Поширення
Ареал вухачів простягається вздовж тихоокеанського узбережжя Південної Америки від Перу до Вогняної Землі, а також вздовж атлантичного узбережжя до півдня Бразилії. Колонії вухачів існують також на Фолклендських островах. Окремі мандрівні особини іноді зустрічаються і далеко від основних колоній, наприклад на Галапагоських островах або на ділянках бразильського узбережжя північніше звичного ареалу. Проте як правило, південні морські леви воліють перебувати поблизу своїх колоній.
Розмноження
Статева поведінка і шлюбний період нагадують інших «вухастих тюленів». Зрілі самці зустрічають самок на узбережжі і борються між собою за ділянки берега. У цих поєдинках суперники намагаються вкусити один одного, нерідко справа доходить до крові і глибоких ран. Слабші самці в ході боїв витісняються на край колонії, в той час як найсильніші здобувають право на найпрестижніші місця в центрі лежбища. При виході на берег самки потрапляють до гарему того самця, якому належить відповідна ділянка. В самця може бути до 18 самок, але чим ближче ареал самця до краю колонії, тим менший його гарем. У середньому у кожного самця при паруванні є по три самки. Самці постійно зайняті тим, що заважають самкам покинути свою територію. При цьому вони нерідко проникають на сусідні ділянки і вступають у конфлікт з їхніми господарями. Молоді самці іноді збиваються в холостяцькі групи чисельністю до десяти тварин, регулярно намагаючись проникнути в колонію, викрасти самку і спаруватися з нею. Під час перебування на суші, а це від двох до трьох місяців, самець майже не їсть і не спить.
Після вагітності, термін якої становить близько 350 днів, самка народжує на світ одне дитинча. Пологи відбуваються відразу після виходу на берег і напередодні нового спарювання.
Систематика
Для вухача південного в наш час[] існує дві наукових назви — Otaria byronia (Blainville, 1820) та Otaria flavescens (Shaw, 1800). За правилами Міжнародного кодексу зоологічної номенклатури (МКЗН) дійсним є старше ім'я, flavescens. Однак Джордж Шоу описав в 1800 році дитинча Otaria flavescens, опис якого не дуже пасує вухачам. Тому деякі зоологи вважають саме Otaria byronia першим правильним описом виду і відповідно використовують цю назву. В обох назв є свої прихильники, які називають іншу назву «застарілою». Рішення МКЗН з цього питання відсутнє.
Див. також
- Південноамериканський морський котик (Arctocephalus australis) — вид родини вухачевих (= отарієвих).
Примітки
- Campagna, C. (2008). Otaria flavescens. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 30 January 2009.
Література
- Ronald M. Nowak: Walker's Mammals of the World. Johns Hopkins University Press, 1999
Галерея
- Міська колонія в м. Вальдивія, Чилі
- Зуби
- Скелет самця
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vuhach abo pivdennij morskij lev Otaria rid morskih ssavciv pivdennoamerikanskij predstavnik rodini vuhachevi Otariidae Rid ye monotipovim vklyuchaye suchasnij odin vid vuhacha pivdennogo Otaria flavescens Vuhach abo pivdennij morskij levOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Klada PinnipediformesKlada Lastonogi Pinnipedia Rodina Vuhachevi Otariidae Rid Vuhach Otaria Peron 1816Vid Vuhach abo pivdennij morskij lev O flavescens Binomialna nazvaOtaria flavescens Shaw 1800 ArealEtimologiyagrec wtos vuho natyakayuchi na mali ale pomitni zovnishni zakrilki vuha lat flavescens zhovtavij Zovnishnij viglyadSamka vuhacha pivdennogo ta yiyi malya Samci mozhut dosyagati velichini do 2 5 metriv i vazhiti do 300 kilogramiv Na verhnij storoni tila voni temno korichnevi na nizhnij zabarvleni v zhovtuvato korichnevij kolir Griva trohi svitlisha za shkiru Samici znachno menshi j dosyagayut do 2 metriv zavdovzhki i vazhat do 140 kilogramiv Yihnye zabarvlennya svitlo korichneve i na shkiri chasto traplyayutsya veliki plyami nepravilnoyi formi rozkidani po vsomu tilu PoshirennyaAreal vuhachiv prostyagayetsya vzdovzh tihookeanskogo uzberezhzhya Pivdennoyi Ameriki vid Peru do Vognyanoyi Zemli a takozh vzdovzh atlantichnogo uzberezhzhya do pivdnya Braziliyi Koloniyi vuhachiv isnuyut takozh na Folklendskih ostrovah Okremi mandrivni osobini inodi zustrichayutsya i daleko vid osnovnih kolonij napriklad na Galapagoskih ostrovah abo na dilyankah brazilskogo uzberezhzhya pivnichnishe zvichnogo arealu Prote yak pravilo pivdenni morski levi voliyut perebuvati poblizu svoyih kolonij RozmnozhennyaGarem vuhachiv u Patagoniyi Stateva povedinka i shlyubnij period nagaduyut inshih vuhastih tyuleniv Zrili samci zustrichayut samok na uzberezhzhi i boryutsya mizh soboyu za dilyanki berega U cih poyedinkah superniki namagayutsya vkusiti odin odnogo neridko sprava dohodit do krovi i glibokih ran Slabshi samci v hodi boyiv vitisnyayutsya na kraj koloniyi v toj chas yak najsilnishi zdobuvayut pravo na najprestizhnishi miscya v centri lezhbisha Pri vihodi na bereg samki potraplyayut do garemu togo samcya yakomu nalezhit vidpovidna dilyanka V samcya mozhe buti do 18 samok ale chim blizhche areal samcya do krayu koloniyi tim menshij jogo garem U serednomu u kozhnogo samcya pri paruvanni ye po tri samki Samci postijno zajnyati tim sho zavazhayut samkam pokinuti svoyu teritoriyu Pri comu voni neridko pronikayut na susidni dilyanki i vstupayut u konflikt z yihnimi gospodaryami Molodi samci inodi zbivayutsya v holostyacki grupi chiselnistyu do desyati tvarin regulyarno namagayuchis proniknuti v koloniyu vikrasti samku i sparuvatisya z neyu Pid chas perebuvannya na sushi a ce vid dvoh do troh misyaciv samec majzhe ne yist i ne spit Pislya vagitnosti termin yakoyi stanovit blizko 350 dniv samka narodzhuye na svit odne ditincha Pologi vidbuvayutsya vidrazu pislya vihodu na bereg i naperedodni novogo sparyuvannya SistematikaDlya vuhacha pivdennogo v nash chas koli isnuye dvi naukovih nazvi Otaria byronia Blainville 1820 ta Otaria flavescens Shaw 1800 Za pravilami Mizhnarodnogo kodeksu zoologichnoyi nomenklaturi MKZN dijsnim ye starshe im ya flavescens Odnak Dzhordzh Shou opisav v 1800 roci ditincha Otaria flavescens opis yakogo ne duzhe pasuye vuhacham Tomu deyaki zoologi vvazhayut same Otaria byronia pershim pravilnim opisom vidu i vidpovidno vikoristovuyut cyu nazvu V oboh nazv ye svoyi prihilniki yaki nazivayut inshu nazvu zastariloyu Rishennya MKZN z cogo pitannya vidsutnye Div takozhPivdennoamerikanskij morskij kotik Arctocephalus australis vid rodini vuhachevih otariyevih PrimitkiCampagna C 2008 Otaria flavescens 2008 Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP 2008 Pereglyanuto 30 January 2009 LiteraturaRonald M Nowak Walker s Mammals of the World Johns Hopkins University Press 1999 ISBN 0 8018 5789 9GalereyaMiska koloniya v m Valdiviya Chili Zubi Skelet samcya