Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Все́світ» — найстаріший український журнал іноземної літератури, заснований у січні 1925 року. У 1925—1934 роках журнал виходив двічі на місяць. У жовтні 1934 року через політичні обставини його було закрито, а більшу частину працівників репресовано та вбито.
| Скорочена назва | «Всесвіт» | |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Обкладинка №9-10 (2015) | ||||
| Країна видання |  Україна | |||
| Тематика | іноземна література | |||
| Періодичність виходу | щодватижня (1925—1934) щомісяця (1958—2000) щодвамісяця (2000—) | |||
| Мова | українська | |||
| Адреса редакції |  Україна, 01030, Київ, вул. Золотоворітська, 6-А, оф. 9 | |||
| Головний редактор | Дмитро Дроздовський | |||
| Видавець | Видавничий дім «Всесвіт» | |||
| Засновник | Василь Еллан-Блакитний | |||
| Засновано | 1925 | |||
| Обсяг | 192—304 | |||
| Наклад | 70 115 (грудень 1989) 3702 (листопад 1996) 1010 (вересень 2015) примірників | |||
| Ціна | 0,60 крб. (1961) 1,10 руб. (1983) 42,85 ₴ (2015) | |||
| Передплатний індекс | 74089 (в Укрпошта або в ДП «Преса») | |||
| ISSN-L | 0320-8370 | |||
| ISSN | 0320-8370 (друковане видання) | |||
| | ||||
| vsesvit-journal.com | ||||
1958 року журнал відновив роботу й виходив у Києві безперервно як щомісячник аж до 2000 року. З 2000 року виходить раз на два місяці.
Про журнал
Журнал присвячено іноземній літературі, культурі, мистецтву та суспільно-політичним акцентам зарубіжних країн та їх зв'язкам із Україною. Станом на 2010 рік часопис надрукував більше півтисячі романів, тисячі поетичних добірок, повістей і драматургічних творів, тисячі статей, розвідок, есе, репортажів, інтерв'ю авторів зі 105 країн світу в перекладах із 84 мов світу.
Історія
Ідея заснування журналу «іноземної літератури» українською мовою припадає на 1919 рік, за часів УНР, проте, через політичні обставини не була втілена.
Заснування відбулось у січні 1925 року у Харкові фундатором Василем Елланом-Блакитним. Безпосередню участь у створенні журналу брали: літературний редактор Микола Хвильовий, художній редактор Олександр Довженко. Передплата на «Всесвіт» здійснювалась через фінансування влади за рахунок «Вістей». До журналу були залучені відомі автори та фотографи з УСРР та світу. Публікації мали ілюстрований характер, публікувались перекладені закордонні новини, статті краєзнавчого характеру та культурно просвітницької діяльності періоду «українізації». Літературна направленість була представлена поезією та прозою таких авторів як Анрі Барбюса, Джон Дос Пассос, Івана Багряного, Остапа Вишні та інші.
Через політичні обставини двотижневик «Всесвіт» було закрито у жовтні 1934 року. Частина працівників, які співпрацювали з «фундатором» «Всесвіту» були репресовані, серед них Микола Хвильовий, Євген Касьяненко, Олександр Шумський, М. Ткач, Ф. Таран та інші.
«Все́світ» — український літературний журнал, заснований 1958 року у Києві за сприяння тогочасного завідувача відділу ЦК КПУ з науки і культури Федора Овчаренка. «Універсальний ілюстрований журнал» було перетворено в часопис перекладів. Увага ілюстраціям була наділена значно менша, ніж у часи УСРР. Журнал зосередився на літературі та перекладах у цілому. Відомі представники школи перекладу представлені Миколою Лукашем, Смоличом, Загребельним та інші. Зокрема поява в 1958 році пов'язана з ініціативою Спілки письменників та персонально Максимом Рильським.
Перекладачами та складом редакції стали випускники Київського державного університету. М. Упеник — заступник головного редактора, М. Лукаш — завідувач відділу поезії, Д. Затонський — завідувач відділу критики, Мар Пінчевський — літературний редактор.
Публікації письменників соціалістичного табору мали становити половину художніх публікацій, а твори — спрямовуватися на критику капіталістичного ладу.
З 1971 року редактором журналу став Дмитро Павличко. Журнал розширив художній зміст. Ряд творів письменників того часу опубліковані вперше на території Радянського Союзу. 1973—1974 роках було опубліковано роман Маріо П'юзо «Хрещений батько». Через політичні обставини 1978 року Дмитро Павличко звільнився з видання. При цьому було звільнено 5—7 працівників журналу.
Після Павличка посаду головного редактора займає Віталій Коротич, який у першу чергу вів політику боротьби проти «буржуазного українського націоналізму» та «буржуазною ідеологією». Опубліковано спеціальний контрпропагандистський номер. У 1986 році його обрали заступником головного редактора журналу «Огонёк» (Москва), і він пішов із посади «Всесвіту».
З 1986 року головним редактором призначено Олега Микитенка. 1988 року журнал виходив накладом 760 тисяч на рік.
До 1989 року була прибрана політична цензура над публікаціями. Цього ж року журналом заснована літературна премія «Ars Translationis» («Мистецтво перекладу») імені Миколи Лукаша, яка щорічно присуджується видатним українським перекладачам.
До 1993 року незмінним принципом журналу було видавати іноземну прозу вперше на радянському і пострадянському просторі, тобто вся проза, що тоді з'являлася в часописі «Всесвіт», виходила вперше. І це були твори, перекладені українською мовою. У ті часи український журнал шукали росіяни і грузини, білоруси і вірмени, представники багатьох інших національностей, які часом лише поверхнево, без ґрунтовного знання української, знайомились із найкращими творами, що пропонував часопис. На базі часопису створена потужна школа українського перекладу та перекладознавства, яка й досі є визначною в Україні.
З 2005 року функціонує офіційний сайт часопису «Всесвіт».
29 вересня 2014 року Народний депутат України 7-го скликання Ганна Герман зареєструвала законопроєкт № 5112 «Про відзначення 90-річного ювілею найстарішого в Україні літературно-мистецького і громадсько-політичного журналу іноземної літератури „Всесвіт“». При цьому відбулось звернення до Глави Адміністрації Президента України Петра Порошенка з проханням сприйняття у відзначенні працівників цього журналу, які здійснили значний внесок у популяризацію української культури на Заході, а також популяризацію західної літератури в Україні.
15 січня 2015 року журнал відсвяткував 90-річчя. Цього ж році було зроблено ряд оновлень та певних зрушень стратегій розвитку інноваційного плану. Була створена публічна сторінка соціальної мережі Фейсбук та зусиллями нового адміністратора та вебдизайнера сайту, відбулось оновлення головного сайту.
Передплата
Журнал має друковану та електронну версію для підписки.
Структура
Міжнародна рада журналу «Всесвіт»
- Борис Акунін (Росія)
- Гарольд Блум (США)
- Мрідула Гош (Індія)
- Петер Естергазі (Угорщина)
- (Велика Британія)
- Марйо Варґас Льйоса (Перу)
- (Латвія)
- (Казахстан)
Представники
«Всесвіт» представлено у Великій Британії — Світланою Барнс.
Редакційна колегія
У склад редакційної колегії входять або входили: Юрій Андрухович, Іван Бондаренко, Наталія Висоцька, Людмила Грицик, Іван Дзюба, Дмитро Дроздовський, Роксолана Зорівчак, Сергій Квіт, Юрій Кочубей, Роман Лубківський, Олег Микитенко, Юрій Микитенко, Володимир Моренець, Дмитро Наливайко, Марина Новикова, Дмитро Павличко, Оксана Пахльовська, Олександр Пронкевич, Микола Рябчук, Роман Сенькусь, Вадим Скуратівський, Максим Стріха, Лесь Танюк, Рорі Фіннін, Борис Шалагінов.
Редакція
До редакції журналу входять:
- Юрій Микитенко (шеф-редактор);
- Дмитро Дроздовський (головний редактор);
- Любов Тютюнник (коректор);
- Зінаїда Настенко (бухгалтер);
- Михайло Іванов (комп'ютерний набір, дизайн, верстка);
- Антон Лесик (адміністратор сайту та вебдизайнер);
- Ростислав Камерістов (координатор у соціальних мережах).
Головні редактори
- Василь Еллан-Блакитний (1925)
- Євген Касьяненко (?—1934)
- Ф. Таран (?—1934)
- Не було (1934—1958)
- Олексій Полторацький (1958—1970)
- Дмитро Павличко (1971—1978)
- Віталій Коротич (1978—1986)
- Олег Микитенко (1986—2007)
- Юрій Микитенко (2007—2012)
- Дмитро Дроздовський (з 2012)
Спроба рейдерського захоплення
26 квітня 2012 року відбулася спроба рейдерського захоплення редакції журналу. Метою було захоплення приміщення в самому центрі Києва. За повідомленням заступника головного редактора журналу Дмитра Дроздовського і шеф-редактора журналу Олега Микитенка, за цим нападом начебто стоїть депутат Валерій Харлім, представник Партії регіонів. У ході цього нападу повний контроль над «Всесвітом» виявив бажання отримати Сергій Клименко, який, за словами Олега Микитенка, свого часу в подібний спосіб захопив журнал «Вітчизна».
Див. також
Примітки
- Містить № 5-6 2015 року
- . «Всесвіт». Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 25 вересня 2015.
- (PDF). old.lingua.lnu.edu.ua. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 10 січня 2016 року.
- . Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 3 березня 2020.
- . Жінки у політиці. 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 27 вересня 2015.
- . Телекритика. 15 січня 2015. Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 27 вересня 2015.
- . www.vsesvit-journal.com (укр.). Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
- . Українська правда. 27 квітня 2012. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 27 вересня 2015.
- Бурлакова, Валерія (27 квітня 2012). . Тиждень. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 27 вересня 2015.
Джерела та література
- Я.I. Дзира. «Всесвіт» [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 648. — .
- М. Н. Москаленко. «Всесвіт» [ 5 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Посилання
- «Всесвіт» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 203.
- Офіційний сайт журналу «Всесвіт» [ 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]
![image]()
Сторінка Журналу «Всесвіту» у соцмережі «Facebook»- Онлайн-підписка на електронну версію журналу [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Архів номерів журналу [ 19 грудня 2013 у Wayback Machine.] в е-бібліотеці «Чтиво»
- . Історична правда. Архів оригіналу за 1 грудня 2014. Процитовано 27 вересня 2015.
- . Історична правда. Архів оригіналу за 1 грудня 2014. Процитовано 27 вересня 2015.
- Анрій Кемаль. У пошуках справжнього ринку (2016) [ 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Хмельовська, Оксана (15 січня 2015). . Читомо. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 27 вересня 2015.
- (PDF). 20 листопада 2007. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 27 вересня 2015.
- Феномен «Всесвіту» в українській культурі. Максим Стріха. Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття [ 23 вересня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vsesvit Vse svit najstarishij ukrayinskij zhurnal inozemnoyi literaturi zasnovanij u sichni 1925 roku U 1925 1934 rokah zhurnal vihodiv dvichi na misyac U zhovtni 1934 roku cherez politichni obstavini jogo bulo zakrito a bilshu chastinu pracivnikiv represovano ta vbito Zhurnal inozemnoyi literaturi Vsesvit Skorochena nazva Vsesvit Obkladinka 9 10 2015 Krayina vidannya UkrayinaTematika inozemna literaturaPeriodichnist vihodu shodvatizhnya 1925 1934 shomisyacya 1958 2000 shodvamisyacya 2000 Mova ukrayinskaAdresa redakciyi Ukrayina 01030 Kiyiv vul Zolotovoritska 6 A of 9Golovnij redaktor Dmitro DrozdovskijVidavec Vidavnichij dim Vsesvit Zasnovnik Vasil Ellan BlakitnijZasnovano 1925Obsyag 192 304Naklad 70 115 gruden 1989 3702 listopad 1996 1010 veresen 2015 primirnikivCina 0 60 krb 1961 1 10 rub 1983 42 85 2015 Peredplatnij indeks 74089 v Ukrposhta abo v DP Presa ISSN L 0320 8370ISSN 0320 8370 drukovane vidannya vsesvit journal com 1958 roku zhurnal vidnoviv robotu j vihodiv u Kiyevi bezperervno yak shomisyachnik azh do 2000 roku Z 2000 roku vihodit raz na dva misyaci Pro zhurnalZhurnal prisvyacheno inozemnij literaturi kulturi mistectvu ta suspilno politichnim akcentam zarubizhnih krayin ta yih zv yazkam iz Ukrayinoyu Stanom na 2010 rik chasopis nadrukuvav bilshe pivtisyachi romaniv tisyachi poetichnih dobirok povistej i dramaturgichnih tvoriv tisyachi statej rozvidok ese reportazhiv interv yu avtoriv zi 105 krayin svitu v perekladah iz 84 mov svitu IstoriyaIdeya zasnuvannya zhurnalu inozemnoyi literaturi ukrayinskoyu movoyu pripadaye na 1919 rik za chasiv UNR prote cherez politichni obstavini ne bula vtilena Zasnuvannya vidbulos u sichni 1925 roku u Harkovi fundatorom Vasilem Ellanom Blakitnim Bezposerednyu uchast u stvorenni zhurnalu brali literaturnij redaktor Mikola Hvilovij hudozhnij redaktor Oleksandr Dovzhenko Peredplata na Vsesvit zdijsnyuvalas cherez finansuvannya vladi za rahunok Vistej Do zhurnalu buli zalucheni vidomi avtori ta fotografi z USRR ta svitu Publikaciyi mali ilyustrovanij harakter publikuvalis perekladeni zakordonni novini statti krayeznavchogo harakteru ta kulturno prosvitnickoyi diyalnosti periodu ukrayinizaciyi Literaturna napravlenist bula predstavlena poeziyeyu ta prozoyu takih avtoriv yak Anri Barbyusa Dzhon Dos Passos Ivana Bagryanogo Ostapa Vishni ta inshi Cherez politichni obstavini dvotizhnevik Vsesvit bulo zakrito u zhovtni 1934 roku Chastina pracivnikiv yaki spivpracyuvali z fundatorom Vsesvitu buli represovani sered nih Mikola Hvilovij Yevgen Kasyanenko Oleksandr Shumskij M Tkach F Taran ta inshi Vsesvit u sestrinskih VikiproyektahPortal Literatura Vsesvit u Vikishovishi Vse svit ukrayinskij literaturnij zhurnal zasnovanij 1958 roku u Kiyevi za spriyannya togochasnogo zaviduvacha viddilu CK KPU z nauki i kulturi Fedora Ovcharenka Universalnij ilyustrovanij zhurnal bulo peretvoreno v chasopis perekladiv Uvaga ilyustraciyam bula nadilena znachno mensha nizh u chasi USRR Zhurnal zoseredivsya na literaturi ta perekladah u cilomu Vidomi predstavniki shkoli perekladu predstavleni Mikoloyu Lukashem Smolichom Zagrebelnim ta inshi Zokrema poyava v 1958 roci pov yazana z iniciativoyu Spilki pismennikiv ta personalno Maksimom Rilskim Perekladachami ta skladom redakciyi stali vipuskniki Kiyivskogo derzhavnogo universitetu M Upenik zastupnik golovnogo redaktora M Lukash zaviduvach viddilu poeziyi D Zatonskij zaviduvach viddilu kritiki Mar Pinchevskij literaturnij redaktor Publikaciyi pismennikiv socialistichnogo taboru mali stanoviti polovinu hudozhnih publikacij a tvori spryamovuvatisya na kritiku kapitalistichnogo ladu U redakciyi zhurnalu Vsesvit zliva Oleksandr Dovzhenko Kost Gordiyenko Mikola Hvilovij Harkiv 1925 Z 1971 roku redaktorom zhurnalu stav Dmitro Pavlichko Zhurnal rozshiriv hudozhnij zmist Ryad tvoriv pismennikiv togo chasu opublikovani vpershe na teritoriyi Radyanskogo Soyuzu 1973 1974 rokah bulo opublikovano roman Mario P yuzo Hreshenij batko Cherez politichni obstavini 1978 roku Dmitro Pavlichko zvilnivsya z vidannya Pri comu bulo zvilneno 5 7 pracivnikiv zhurnalu Pislya Pavlichka posadu golovnogo redaktora zajmaye Vitalij Korotich yakij u pershu chergu viv politiku borotbi proti burzhuaznogo ukrayinskogo nacionalizmu ta burzhuaznoyu ideologiyeyu Opublikovano specialnij kontrpropagandistskij nomer U 1986 roci jogo obrali zastupnikom golovnogo redaktora zhurnalu Ogonyok Moskva i vin pishov iz posadi Vsesvitu Z 1986 roku golovnim redaktorom priznacheno Olega Mikitenka 1988 roku zhurnal vihodiv nakladom 760 tisyach na rik Do 1989 roku bula pribrana politichna cenzura nad publikaciyami Cogo zh roku zhurnalom zasnovana literaturna premiya Ars Translationis Mistectvo perekladu imeni Mikoli Lukasha yaka shorichno prisudzhuyetsya vidatnim ukrayinskim perekladacham Do 1993 roku nezminnim principom zhurnalu bulo vidavati inozemnu prozu vpershe na radyanskomu i postradyanskomu prostori tobto vsya proza sho todi z yavlyalasya v chasopisi Vsesvit vihodila vpershe I ce buli tvori perekladeni ukrayinskoyu movoyu U ti chasi ukrayinskij zhurnal shukali rosiyani i gruzini bilorusi i virmeni predstavniki bagatoh inshih nacionalnostej yaki chasom lishe poverhnevo bez gruntovnogo znannya ukrayinskoyi znajomilis iz najkrashimi tvorami sho proponuvav chasopis Na bazi chasopisu stvorena potuzhna shkola ukrayinskogo perekladu ta perekladoznavstva yaka j dosi ye viznachnoyu v Ukrayini Z 2005 roku funkcionuye oficijnij sajt chasopisu Vsesvit Obkladinka zhurnalu za 1929 rik 29 veresnya 2014 roku Narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Ganna German zareyestruvala zakonoproyekt 5112 Pro vidznachennya 90 richnogo yuvileyu najstarishogo v Ukrayini literaturno misteckogo i gromadsko politichnogo zhurnalu inozemnoyi literaturi Vsesvit Pri comu vidbulos zvernennya do Glavi Administraciyi Prezidenta Ukrayini Petra Poroshenka z prohannyam sprijnyattya u vidznachenni pracivnikiv cogo zhurnalu yaki zdijsnili znachnij vnesok u populyarizaciyu ukrayinskoyi kulturi na Zahodi a takozh populyarizaciyu zahidnoyi literaturi v Ukrayini 15 sichnya 2015 roku zhurnal vidsvyatkuvav 90 richchya Cogo zh roci bulo zrobleno ryad onovlen ta pevnih zrushen strategij rozvitku innovacijnogo planu Bula stvorena publichna storinka socialnoyi merezhi Fejsbuk ta zusillyami novogo administratora ta vebdizajnera sajtu vidbulos onovlennya golovnogo sajtu Peredplata Zhurnal maye drukovanu ta elektronnu versiyu dlya pidpiski StrukturaMizhnarodna rada zhurnalu Vsesvit Boris Akunin Rosiya Garold Blum SShA Mridula Gosh Indiya Peter Estergazi Ugorshina Velika Britaniya Marjo Vargas Ljosa Peru Latviya Kazahstan Predstavniki Vsesvit predstavleno u Velikij Britaniyi Svitlanoyu Barns Redakcijna kolegiya U sklad redakcijnoyi kolegiyi vhodyat abo vhodili Yurij Andruhovich Ivan Bondarenko Nataliya Visocka Lyudmila Gricik Ivan Dzyuba Dmitro Drozdovskij Roksolana Zorivchak Sergij Kvit Yurij Kochubej Roman Lubkivskij Oleg Mikitenko Yurij Mikitenko Volodimir Morenec Dmitro Nalivajko Marina Novikova Dmitro Pavlichko Oksana Pahlovska Oleksandr Pronkevich Mikola Ryabchuk Roman Senkus Vadim Skurativskij Maksim Striha Les Tanyuk Rori Finnin Boris Shalaginov Redakciya Do redakciyi zhurnalu vhodyat Yurij Mikitenko shef redaktor Dmitro Drozdovskij golovnij redaktor Lyubov Tyutyunnik korektor Zinayida Nastenko buhgalter Mihajlo Ivanov komp yuternij nabir dizajn verstka Anton Lesik administrator sajtu ta vebdizajner Rostislav Kameristov koordinator u socialnih merezhah Golovni redaktoriVasil Ellan Blakitnij 1925 Yevgen Kasyanenko 1934 F Taran 1934 Ne bulo 1934 1958 Oleksij Poltorackij 1958 1970 Dmitro Pavlichko 1971 1978 Vitalij Korotich 1978 1986 Oleg Mikitenko 1986 2007 Yurij Mikitenko 2007 2012 Dmitro Drozdovskij z 2012 Sproba rejderskogo zahoplennya26 kvitnya 2012 roku vidbulasya sproba rejderskogo zahoplennya redakciyi zhurnalu Metoyu bulo zahoplennya primishennya v samomu centri Kiyeva Za povidomlennyam zastupnika golovnogo redaktora zhurnalu Dmitra Drozdovskogo i shef redaktora zhurnalu Olega Mikitenka za cim napadom nachebto stoyit deputat Valerij Harlim predstavnik Partiyi regioniv U hodi cogo napadu povnij kontrol nad Vsesvitom viyaviv bazhannya otrimati Sergij Klimenko yakij za slovami Olega Mikitenka svogo chasu v podibnij sposib zahopiv zhurnal Vitchizna Div takozhSpisok zhurnaliv URSRPrimitkiMistit 5 6 2015 roku Vsesvit Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 25 veresnya 2015 PDF old lingua lnu edu ua Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 sichnya 2016 roku Arhiv originalu za 9 sichnya 2017 Procitovano 3 bereznya 2020 Zhinki u politici 29 serpnya 2014 Arhiv originalu za 26 veresnya 2015 Procitovano 27 veresnya 2015 Telekritika 15 sichnya 2015 Arhiv originalu za 18 bereznya 2015 Procitovano 27 veresnya 2015 www vsesvit journal com ukr Arhiv originalu za 5 grudnya 2017 Procitovano 12 grudnya 2017 Ukrayinska pravda 27 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 27 veresnya 2015 Burlakova Valeriya 27 kvitnya 2012 Tizhden Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 27 veresnya 2015 Dzherela ta literaturaYa I Dzira Vsesvit 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 648 ISBN 966 00 0734 5 M N Moskalenko Vsesvit 5 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Posilannya Vsesvit Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 203 Oficijnij sajt zhurnalu Vsesvit 12 lyutogo 2010 u Wayback Machine Storinka Zhurnalu Vsesvitu u socmerezhi Facebook Onlajn pidpiska na elektronnu versiyu zhurnalu 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine Arhiv nomeriv zhurnalu 19 grudnya 2013 u Wayback Machine v e biblioteci Chtivo Istorichna pravda Arhiv originalu za 1 grudnya 2014 Procitovano 27 veresnya 2015 Istorichna pravda Arhiv originalu za 1 grudnya 2014 Procitovano 27 veresnya 2015 Anrij Kemal U poshukah spravzhnogo rinku 2016 16 serpnya 2016 u Wayback Machine Hmelovska Oksana 15 sichnya 2015 Chitomo Arhiv originalu za 22 lipnya 2015 Procitovano 27 veresnya 2015 PDF 20 listopada 2007 Arhiv originalu za 27 veresnya 2015 Procitovano 27 veresnya 2015 Fenomen Vsesvitu v ukrayinskij kulturi Maksim Striha Ekzemplyari HH Literaturno mistecka periodika HH stolittya 23 veresnya 2021 u Wayback Machine