Олег Іванович Микитенко | |
---|---|
Народився | 22 грудня 1928 Харків |
Помер | 26 жовтня 2020 (91 рік) Київ |
Країна | СРСР, Україна |
Національність | українець |
Діяльність | перекладач, журналіст |
Alma mater | Київський державний університет |
Галузь | Літературознавство |
Заклад | Журнал «Всесвіт» |
Посада | Головний редактор журналу «Всесвіт» |
Науковий ступінь | Кандидат філологічних наук |
Членство | Національна спілка журналістів України Національна спілка письменників України |
Батько | Микитенко Іван Кіндратович |
Мати | Микитенко Зінаїда Григорівна |
Діти | Микитенко Євген Олегович Микитенко Юрій Олегович |
Нагороди |
Олег Іванович Микитенко (22 грудня 1928, Харків — 26 жовтня 2020, Київ) — український літературознавець і перекладач. Кандидат філологічних наук (1974). Батько журналіста, літературознавця і перекладача Юрія Микитенка та дипломата Євгена Микитенка.
Життєпис
Народився 22 грудня 1928 р. в Харкові в родині письменника Івана Микитенка. Закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (1952). Очолював з 1986 р. журнал «Всесвіт».
Автор сценаріїв документальних фільмів: «Слово про письменника й громадянина» (1967), «Шляхи комунарів» (1984).
Автор книг: «В червоних лавах. З історії міжнародних зв'язків української радянської літератури» (1974), «Шляхами дружби» (1984).
Має понад 200 статей в збірниках, періодиці, 22 книги різних авторів в перекладі з чеської, словацької, російської, італійської, санскриту (у співавторстві); упорядник і редактор понад 20 книг.
Володів чеською, англійською мовами.
Помер 26 жовтня 2020 року.
Звання та нагороди
- Нагороджений орденом Дружби народів.
- Заслужений працівник культури України (10.2001).
- Лауреат премії імені Миколи Лукаша (1998).
- Нагороджений орденом «За заслуги» ІІ ступеня.
- Член Національної Спілки письменників України.
- Член Спілки журналістів України (з 1959), Всеукраїнської асоціації сходознавців (з 1991).
- Член президії Ради Товариства «Україна і світ»;
- член президії Товариства «Україна-Китай».
- Один із засновників і член президії Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (1968—1997).
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 9 листопада 2013.
- . Буквоїд. 26 жовтня 2020. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 26 жовтня 2020.
- Указ Президента України від 25 червня 2016 року № 276/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016.
Література
Джерела
- Микитенко Олег Іванович. Біографія на сайті «Відкрита Україна» [ 9 листопада 2013 у Wayback Machine.]
Посилання
- Микитенко Олег Іванович // ЕСУ
- Микитенко Олег Іванович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 202.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Batko Posada Diti Druzhina Mati Oleg Ivanovich MikitenkoNarodivsya 22 grudnya 1928 1928 12 22 HarkivPomer 26 zhovtnya 2020 2020 10 26 91 rik KiyivKrayina SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist perekladach zhurnalistAlma mater Kiyivskij derzhavnij universitetGaluz LiteraturoznavstvoZaklad Zhurnal Vsesvit Posada Golovnij redaktor zhurnalu Vsesvit Naukovij stupin Kandidat filologichnih naukChlenstvo Nacionalna spilka zhurnalistiv Ukrayini Nacionalna spilka pismennikiv UkrayiniBatko Mikitenko Ivan KindratovichMati Mikitenko Zinayida GrigorivnaDiti Mikitenko Yevgen Olegovich Mikitenko Yurij OlegovichNagorodi Orden Za zaslugi II stupenya Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Premiya imeni Mikoli Lukasha U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mikitenko Oleg Ivanovich Mikitenko 22 grudnya 1928 Harkiv 26 zhovtnya 2020 Kiyiv ukrayinskij literaturoznavec i perekladach Kandidat filologichnih nauk 1974 Batko zhurnalista literaturoznavcya i perekladacha Yuriya Mikitenka ta diplomata Yevgena Mikitenka ZhittyepisNarodivsya 22 grudnya 1928 r v Harkovi v rodini pismennika Ivana Mikitenka Zakinchiv Kiyivskij derzhavnij universitet im T G Shevchenka 1952 Ocholyuvav z 1986 r zhurnal Vsesvit Avtor scenariyiv dokumentalnih filmiv Slovo pro pismennika j gromadyanina 1967 Shlyahi komunariv 1984 Avtor knig V chervonih lavah Z istoriyi mizhnarodnih zv yazkiv ukrayinskoyi radyanskoyi literaturi 1974 Shlyahami druzhbi 1984 Maye ponad 200 statej v zbirnikah periodici 22 knigi riznih avtoriv v perekladi z cheskoyi slovackoyi rosijskoyi italijskoyi sanskritu u spivavtorstvi uporyadnik i redaktor ponad 20 knig Volodiv cheskoyu anglijskoyu movami Pomer 26 zhovtnya 2020 roku Zvannya ta nagorodiNagorodzhenij ordenom Druzhbi narodiv Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 10 2001 Laureat premiyi imeni Mikoli Lukasha 1998 Nagorodzhenij ordenom Za zaslugi II stupenya Chlen Nacionalnoyi Spilki pismennikiv Ukrayini Chlen Spilki zhurnalistiv Ukrayini z 1959 Vseukrayinskoyi asociaciyi shodoznavciv z 1991 Chlen prezidiyi Radi Tovaristva Ukrayina i svit chlen prezidiyi Tovaristva Ukrayina Kitaj Odin iz zasnovnikiv i chlen prezidiyi Ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi 1968 1997 Primitki Arhiv originalu za 9 listopada 2013 Procitovano 9 listopada 2013 Bukvoyid 26 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 26 zhovtnya 2020 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 25 chervnya 2016 roku 276 2016 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi Dnya Konstituciyi Ukrayini Arhiv originalu za 17 listopada 2016 Procitovano 16 listopada 2016 LiteraturaPismenniki Radyanskoyi Ukrayini 1917 1987 K 1988 S 403 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik K 1997 S 410 411 Hto ye hto v Ukrayini K 2000 S 308 DzherelaMikitenko Oleg Ivanovich Biografiya na sajti Vidkrita Ukrayina 9 listopada 2013 u Wayback Machine PosilannyaMikitenko Oleg Ivanovich ESU Mikitenko Oleg Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 202