Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (лютий 2018) |
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (лютий 2018) |
| Жозеф Гійотен | |
|---|---|
| фр. Joseph Ignace Guillotin | |
 | |
| Народився | 28 травня 1738 Сент |
| Помер | 26 березня 1814 (75 років) Париж |
| Поховання | Пер-Лашез[1] |
| Країна |  Франція |
| Національність | француз |
| Діяльність | лікар, політик |
| Alma mater | Сорбонна |
| Галузь | анатомія, медицина |
| Заклад | , , Сорбонна |
| Посада | d і президент |
| Відомий завдяки: | Запропонував використовувати гільйотину для страти |
| Автограф |  |
 Жозеф Гійотен у Вікісховищі | |
Жозе́ф-Інья́с Гійоте́н (фр. Joseph Ignace Guillotin; 28 травня 1738 — 26 березня 1814) — французький лікар, політик, депутат французької Національної Асамблеї.
Доктору Гійотену помилково приписують винахід гільйотини — механічного пристрою для страти шляхом відтинання голови, який назвали його ім'ям. Доктор Гійотен не був винахідником цього пристрою, він лише запропонував його використання у Франції під час Французької Революції. Окрім ідеї гуманної страти, яка лягла в основу гільйотини, д-р Гійотен зробив великий внесок у розвиток медичної професії та системи освіти, був яскравим політиком і гуманістом, одним з ініціаторів вакцинації у Франції проти натуральної віспи.
Біографія
Жозеф Іньяс Гійотен народився 28 травня 1738 року в провінційному містечку Сент у родині адвоката Жозефа-Александра Гійотена та Катерини-Агати Матен. Він був дев'ятою дитиною з тринадцяти в родині його батька. У дитинстві Жозеф навчався сім років у школі єзуїтів у м. Бордо і його готували до кар'єри священника, проте зацікавлення в медицині відвернуло його від подальшого вивчення богослов'я. У 1763 році він стає студентом медицини спочатку в м. Реймс, а потім у Паризькому університеті, який він і закінчив з видатними результатами в 1768 році. У 1770 р. він отримує ступінь доктора регента і починає викладати анатомію, фізіологію і патологію на факультеті медицини Паризького університету. Окрім викладацької роботи Гійотен цікавиться науковими дослідами і друкує досліди стосовно якостей оцту, особливостей сказу, стосовно урядових заходів з осушення боліт та інші.
Певним визнанням його академічних здібностей стало призначення у 1784 р. д-ра Гійотена разом з Бенджаміном Франкліном, доктором Жаном Бейлі та іншими членами Паризької Академії Наук до складу комісії, яка розслідувала так званий «магнетичний флюїд» доктора Франца Антона Месмера. Своїм висновком комісія визнала Месмера шарлатаном і таке рішення отримало певну підтримку серед інших науковців Франції і підвищило соціальний статус і славу самого Гійотена. Цей факт, окрім іншого дозволив йому стати членом масонської ложі Дев'яти Сестер.
Політична діяльність
Тим часом у країні відбувалися значні політичні зміни — поширювалися вимоги буржуазії та нижчих класів щодо більшої участі в житті країни. У 1788 р. він бере участь у створенні документу «Петиція мешканців Парижу», в якій він звертає увагу на непропорційне представлення нижчих класів у Генеральних штатах і закликає до більшої свободи слова в країні. Цей документ розповсюдили в кількості 6000 примірників і він мав скандальні наслідки й розгнівав короля Людовика XVI. Гійотена й інших авторів петиції за звичаєм викликали на суд Генеральних штатів, де розглядалася ця справа. Петицію та її публікацію було вирішено заборонити й самого Гійотена врятувала лише присутність навколо будинку суду великого натовпу його прихильників.
Ця гучна справа посприяла росту тепер вже політичної популярності д-ра Гійотена і зробила його своєрідним героєм у боротьбі за демократичні права. Восени 1789 р. його було обрано членом Національної Асамблеї, де він також прославився, зокрема вимогами надати депутатам нормальні умови праці в добре провітрюваних приміщеннях зі зручними кріслами й іншими покращеннями умов праці.
В цей час Гійотена також обирають членом Комітету Бідноти, де він бере участь в організації загальнонаціональних опитувань стосовно стану лікарень, домів сиріт та пристарілих. Він також наполегливо працює в складі комітету, який займався благоустроєм сиріт та бідноти. У складі цього комітету він відвідував лікарні та сирітські будинки й допомагав у створенні документу, який звертав увагу на жахливі умови життя цих верств населення. Працюючи в Національній Асамблеї разом з іншими лікарями — депутатами він вимагає створення Комітету Охорони Здоров'я, головою якого його пізніше й обирають. Комітет заслуховував декількох видатних лікарів та науковців і підготував план реформування французької системи медичної освіти, та практики медицини. Основні положення цього плану ввійшли в Закон з реформування медицини, який запропонував у 1790 р. д-р Гійотен. Цей закон, серед іншого передбачав створення нових програм викладання медицини, тіснішого зв'язку теорії медицини з практикою. Тільки після поразки якобинців у 1794 р. вдалося запровадити ці реформи — заснувати медичні школи в Парижі, Страсбурзі та інших містах. Ці нововведення зробили Париж на декілька поколінь центром медичної науки і стали основою сучасної медицини.
Питання смертної кари
10 жовтня 1789 р. розглядала питання смертної кари, яка хоч і з запереченнями, але була визнана необхідною. Таким чином постало питання як саме виконувати страту засуджених. До середини 18-го сторіччя навіть страта засуджених ділилася за класовою структурою суспільства: для вищих класів та знаті використовувалося відтинання голови мечем, розбійників звичайно колесували, вбивцю короля могло очікувати четвертування, фальшивомонетника звичайно варили живцем, єретика спалювали, а звичайного шахрая просто вішали. Жозеф Гійотен запропонував проєкт доповнення до Кримінального Кодексу, який складався з шести статей. 10 жовтня 1789 р. Гійотен виніс нові статті на розгляд парламенту. Найбільш обговорюваними були стаття перша та шоста закону:
- № 1. Одні й ті ж злочини мусять каратися однаковим видом покаранням для всіх не залежно від походження та статусу злочинця.
- № 6. У разі присудження смертної кари, вид страти мусить бути однаковим не залежно від типу злочину. Злочинець повинен бути страченим шляхом відтинання голови простим механізмом.
У своєму виступі він наголошує, що при використанні простого пристосування для страти рівень страждання буде однаковий незалежно від соціального походження засудженого і сама страта не буде мати характер велелюдної вистави. Під час своєї промови він характеризував своє нововведення таким чином:
- «Панове, врешті-решт з моєю машиною я вам відрубаю голову так швидко, що ви не матимете часу на страждання. Лезо впаде як блискавка, голова відлетить, кров цвіркне геть — і людини не буде!»
Проєкт д-ра Гійотена обговорювали деякий час і швидко прийняли статті 2 та 3, а згодом і 4-ту 21 січня 1790 року. Ці нововведення були досить значною зміною в практиці покарання: окрім рівного покарання незалежно від соціального стану, новий закон забороняв конфіскацію майна та в перший раз визнавав права родини щодо тіла страченого. У той самий час парламент відклав розгляд шостого пункту закону стосовно «простого механізму страти». Для суспільства того часу ідея використання механізму для страти була занадто незвичною і ця пропозиція Гійотена навіть висміювалася в глузливих віршах та піснях багатьох гумористів того часу.
Обговорення питання смертної кари відновилося 30 травня 1791 року, коли було вирішено і законодавчо закріплене, що страта відбуватиметься згідно з рекомендаціями, зробленими Жозефом Гійотеном деякий час раніше. Розчарований відмовою парламенту раніше, Гійотен не бере участі в обговоренні. Натомість Національна Асамблея призначає доктора Антуана Луї, відомого королівського лікаря, фізіолога і постійного секретаря Хірургічної Академії розробити машину для виконання смертної кари. Перед тим як зробити доповідь у парламенті 17 травня 1792 року д-р Луї випробував нову машину спочатку на живих вівцях, а потім і на тілах померлих людей. Жозефа Гійотена було запрошено спостерігачем, як автора ідеї та консультанта.
25 травня 1792 р. король Людовик XVI підписує закон, згідно з яким новий пристрій визнавався універсальним засобом страти засуджених на смерть і починається його виготовлення, до якого д-р Ґійотен знову не має прямого відношення.
Перша страта злочинця — Жака Пелет'єра відбулася 25 квітня 1792 р. Хоча спочатку прилад присутнім, звиклим до видовищніших страт, не сподобався, все ж з часом і особливо під час революційного терору гільйотина стала досить звичною в багатьох містах Франції. Спочатку її називали кількома іменами й зокрема луїзеттою на честь лікаря Антуана Луї, який безпосередньо брав участь у розробці цього приладу. Згодом всі інші імена позабувалися окрім «гільйотини» на честь д-ра Гійотена, попри гучні протести самого автора ідеї. Ця назва, на превеликий жаль самого Гійотена, стала загальноприйнятою назвою цього зловісного приладу не тільки у Франції, а й поза її межами.
Подальша діяльність
Задумана як засіб гуманізації страти, гільйотина, на превеликий жаль автора її ідеї, перетворилася на знаряддя, та навіть символ, терору — під її лезом під час революційних подій 1793—1794 рр. загинули десятки тисяч людей. Могло навіть статися так, що й сам Гійотен, якого теж у той час заарештували, міг скінчити своє життя таким же чином — якби не заступництво одного з провідних революціонерів — Марата. Історичні документи підтверджують, що доктора арештовували декілька разів, але кожного разу потім звільняли. Від терору гине не тільки знать та майже вся королівська сім'я, але також і друзі самого Гійотена. Коли зі смертю Робесп'єра під тією ж самою гільйотиною хвиля терору втихає — Жозеф-Іньяс іде працювати лікарем у військовий шпиталь.
В 1794 р. авторові винаходу знову нагадують про гільйотину: між декількома провідними лікарями та фізіологами того часу виникають сумніви щодо гуманності цього засобу страти, оскільки надходили свідчення, що відтята гільйотиною голова часом продовжувала жити протягом декількох хвилин. Поки тривали дискусії та гіпотези, втомлений від хвилі насильства і розчарований, що це все асоціювалося з його ім'ям, д-р Гійотен тримався осторонь всього, що стосувалося цього засобу страти.
Натомість він зосереджується на медицині, і саме в той час революційний уряд реорганізує медичні факультети і змінює систему викладання в них. Д-р Гійотен вносить декілька важливих пропозицій для вдосконалення системи медичної освіти, які ввійшли в новий закон від 10 травня 1803 р. — вже після закінчення революції. Деякі з реформаторських ідей Гійотена діють ще й до сьогодні.
Участь у комітеті з вакцинації
Тим часом д-р Гійотен продовжує свою медичну кар'єру — 11 травня 1801 р. його обрано головою Комітету з вакцинації, де він проводить велику роботу в розповсюдженні ідеї щеплення населення проти віспи. З часом ця ідея знаходить підтримку серед деяких впливових політиків того часу та духовенства. Щеплення проти віспи поширюється в лікарнях, у будинках пристарілих і зокрема серед вірян у церквах. Комітет під головуванням Гійотена координує цей процес через створені в усій країні місцеві комітети. Успіхи від такої широкої кампанії були разючими. Гійотену навіть вдалося отримати аудієнцію з імператором Наполеоном та папою Римським, під час яких він шукав підтримки ідеї загального щеплення населення. Попри деякі протести щодо англосаксонського, «ворожого для Франції» походження щеплення, ця ідея отримує широку підтримку в країні. З 1805 р. вводиться примусове щеплення серед цивільного населення і наполеонівської армії. Навіть сам Наполеон робить щеплення своєму сину 11 травня 1811 р. Такі разючі успіхи в справі вакцинації поширюють цю ідею й поза Францією і майже в усій Європі.
Останні роки життя
Одним з останніх нововведень д-ра Гійотена було заснування у вересні 1804 р. Медичної Академії Парижа. Її ціллю було збирання під одним дахом видатних лікарів сучасності й підвищення статусу медичної професії взагалі. Попри великі зусилля цей реформаторський крок не отримав підтримки з боку влади й, на жаль, не досяг поставленої мети.
26 травня 1814 року Жозеф Гійотен помер.
Асоціація з машиною смерті так бентежила родину доктора Гійотена, що вони подали прохання урядові перейменувати її, і коли уряд відмовив, вони були вимушені змінити власне прізвище.
Про д-ра Гійотена існувало кілька неправдивих легенд, починаючи з твердження, що нібито він винайшов гільйотину — і кінчаючи байкою про те, що ніби він на ній і загинув. Насправді Жозеф Гійотен помер від абсцесу лівого плеча, а під гільйотиною загинув його тезка з міста Ліон — інший чоловік з прізвищем Гійотен.
Примітки
- http://perelachaisehistoire.fr/guillotin/
Джерела
- (фр.)[недоступне посилання з 16.02.2018]
- (рос.)[недоступне посилання з 16.02.2018]
- Donegan CF. Dr. Guillotin - reformer and humanitarian. Journal of the Royal Society of Medicine. 1990;83(10):637-639. (англ.)
- Жозеф-Іньяс Гійотен [ 8 лютого 2019 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti lyutij 2018 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2018 Posada Diti Druzhina Zhozef Gijotenfr Joseph Ignace GuillotinZhozef Inyas Gijoten Zhozef Inyas GijotenNarodivsya28 travnya 1738 1738 05 28 SentPomer26 bereznya 1814 1814 03 26 75 rokiv ParizhPohovannyaPer Lashez 1 Krayina FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistlikar politikAlma materSorbonnaGaluzanatomiya medicinaZaklad SorbonnaPosadad i prezidentVidomij zavdyaki Zaproponuvav vikoristovuvati giljotinu dlya stratiAvtograf Zhozef Gijoten u Vikishovishi Zhoze f Inya s Gijote n fr Joseph Ignace Guillotin 28 travnya 1738 26 bereznya 1814 francuzkij likar politik deputat francuzkoyi Nacionalnoyi Asambleyi Doktoru Gijotenu pomilkovo pripisuyut vinahid giljotini mehanichnogo pristroyu dlya strati shlyahom vidtinannya golovi yakij nazvali jogo im yam Doktor Gijoten ne buv vinahidnikom cogo pristroyu vin lishe zaproponuvav jogo vikoristannya u Franciyi pid chas Francuzkoyi Revolyuciyi Okrim ideyi gumannoyi strati yaka lyagla v osnovu giljotini d r Gijoten zrobiv velikij vnesok u rozvitok medichnoyi profesiyi ta sistemi osviti buv yaskravim politikom i gumanistom odnim z iniciatoriv vakcinaciyi u Franciyi proti naturalnoyi vispi BiografiyaZhozef Inyas Gijoten narodivsya 28 travnya 1738 roku v provincijnomu mistechku Sent u rodini advokata Zhozefa Aleksandra Gijotena ta Katerini Agati Maten Vin buv dev yatoyu ditinoyu z trinadcyati v rodini jogo batka U ditinstvi Zhozef navchavsya sim rokiv u shkoli yezuyitiv u m Bordo i jogo gotuvali do kar yeri svyashennika prote zacikavlennya v medicini vidvernulo jogo vid podalshogo vivchennya bogoslov ya U 1763 roci vin staye studentom medicini spochatku v m Rejms a potim u Parizkomu universiteti yakij vin i zakinchiv z vidatnimi rezultatami v 1768 roci U 1770 r vin otrimuye stupin doktora regenta i pochinaye vikladati anatomiyu fiziologiyu i patologiyu na fakulteti medicini Parizkogo universitetu Okrim vikladackoyi roboti Gijoten cikavitsya naukovimi doslidami i drukuye doslidi stosovno yakostej octu osoblivostej skazu stosovno uryadovih zahodiv z osushennya bolit ta inshi Pevnim viznannyam jogo akademichnih zdibnostej stalo priznachennya u 1784 r d ra Gijotena razom z Bendzhaminom Franklinom doktorom Zhanom Bejli ta inshimi chlenami Parizkoyi Akademiyi Nauk do skladu komisiyi yaka rozsliduvala tak zvanij magnetichnij flyuyid doktora Franca Antona Mesmera Svoyim visnovkom komisiya viznala Mesmera sharlatanom i take rishennya otrimalo pevnu pidtrimku sered inshih naukovciv Franciyi i pidvishilo socialnij status i slavu samogo Gijotena Cej fakt okrim inshogo dozvoliv jomu stati chlenom masonskoyi lozhi Dev yati Sester Politichna diyalnist Tim chasom u krayini vidbuvalisya znachni politichni zmini poshiryuvalisya vimogi burzhuaziyi ta nizhchih klasiv shodo bilshoyi uchasti v zhitti krayini U 1788 r vin bere uchast u stvorenni dokumentu Peticiya meshkanciv Parizhu v yakij vin zvertaye uvagu na neproporcijne predstavlennya nizhchih klasiv u Generalnih shtatah i zaklikaye do bilshoyi svobodi slova v krayini Cej dokument rozpovsyudili v kilkosti 6000 primirnikiv i vin mav skandalni naslidki j rozgnivav korolya Lyudovika XVI Gijotena j inshih avtoriv peticiyi za zvichayem viklikali na sud Generalnih shtativ de rozglyadalasya cya sprava Peticiyu ta yiyi publikaciyu bulo virisheno zaboroniti j samogo Gijotena vryatuvala lishe prisutnist navkolo budinku sudu velikogo natovpu jogo prihilnikiv Cya guchna sprava pospriyala rostu teper vzhe politichnoyi populyarnosti d ra Gijotena i zrobila jogo svoyeridnim geroyem u borotbi za demokratichni prava Voseni 1789 r jogo bulo obrano chlenom Nacionalnoyi Asambleyi de vin takozh proslavivsya zokrema vimogami nadati deputatam normalni umovi praci v dobre provitryuvanih primishennyah zi zruchnimi krislami j inshimi pokrashennyami umov praci V cej chas Gijotena takozh obirayut chlenom Komitetu Bidnoti de vin bere uchast v organizaciyi zagalnonacionalnih opituvan stosovno stanu likaren domiv sirit ta pristarilih Vin takozh napoleglivo pracyuye v skladi komitetu yakij zajmavsya blagoustroyem sirit ta bidnoti U skladi cogo komitetu vin vidviduvav likarni ta siritski budinki j dopomagav u stvorenni dokumentu yakij zvertav uvagu na zhahlivi umovi zhittya cih verstv naselennya Pracyuyuchi v Nacionalnij Asambleyi razom z inshimi likaryami deputatami vin vimagaye stvorennya Komitetu Ohoroni Zdorov ya golovoyu yakogo jogo piznishe j obirayut Komitet zasluhovuvav dekilkoh vidatnih likariv ta naukovciv i pidgotuvav plan reformuvannya francuzkoyi sistemi medichnoyi osviti ta praktiki medicini Osnovni polozhennya cogo planu vvijshli v Zakon z reformuvannya medicini yakij zaproponuvav u 1790 r d r Gijoten Cej zakon sered inshogo peredbachav stvorennya novih program vikladannya medicini tisnishogo zv yazku teoriyi medicini z praktikoyu Tilki pislya porazki yakobinciv u 1794 r vdalosya zaprovaditi ci reformi zasnuvati medichni shkoli v Parizhi Strasburzi ta inshih mistah Ci novovvedennya zrobili Parizh na dekilka pokolin centrom medichnoyi nauki i stali osnovoyu suchasnoyi medicini Pitannya smertnoyi kari Pershe vikoristannya giljotini strata Zhaka Peletyera 25 kvitnya 1792 roku 10 zhovtnya 1789 r rozglyadala pitannya smertnoyi kari yaka hoch i z zaperechennyami ale bula viznana neobhidnoyu Takim chinom postalo pitannya yak same vikonuvati stratu zasudzhenih Do seredini 18 go storichchya navit strata zasudzhenih dililasya za klasovoyu strukturoyu suspilstva dlya vishih klasiv ta znati vikoristovuvalosya vidtinannya golovi mechem rozbijnikiv zvichajno kolesuvali vbivcyu korolya moglo ochikuvati chetvertuvannya falshivomonetnika zvichajno varili zhivcem yeretika spalyuvali a zvichajnogo shahraya prosto vishali Zhozef Gijoten zaproponuvav proyekt dopovnennya do Kriminalnogo Kodeksu yakij skladavsya z shesti statej 10 zhovtnya 1789 r Gijoten vinis novi statti na rozglyad parlamentu Najbilsh obgovoryuvanimi buli stattya persha ta shosta zakonu 1 Odni j ti zh zlochini musyat karatisya odnakovim vidom pokarannyam dlya vsih ne zalezhno vid pohodzhennya ta statusu zlochincya dd 6 U razi prisudzhennya smertnoyi kari vid strati musit buti odnakovim ne zalezhno vid tipu zlochinu Zlochinec povinen buti strachenim shlyahom vidtinannya golovi prostim mehanizmom dd U svoyemu vistupi vin nagoloshuye sho pri vikoristanni prostogo pristosuvannya dlya strati riven strazhdannya bude odnakovij nezalezhno vid socialnogo pohodzhennya zasudzhenogo i sama strata ne bude mati harakter velelyudnoyi vistavi Pid chas svoyeyi promovi vin harakterizuvav svoye novovvedennya takim chinom Panove vreshti resht z moyeyu mashinoyu ya vam vidrubayu golovu tak shvidko sho vi ne matimete chasu na strazhdannya Lezo vpade yak bliskavka golova vidletit krov cvirkne get i lyudini ne bude dd Proyekt d ra Gijotena obgovoryuvali deyakij chas i shvidko prijnyali statti 2 ta 3 a zgodom i 4 tu 21 sichnya 1790 roku Ci novovvedennya buli dosit znachnoyu zminoyu v praktici pokarannya okrim rivnogo pokarannya nezalezhno vid socialnogo stanu novij zakon zaboronyav konfiskaciyu majna ta v pershij raz viznavav prava rodini shodo tila strachenogo U toj samij chas parlament vidklav rozglyad shostogo punktu zakonu stosovno prostogo mehanizmu strati Dlya suspilstva togo chasu ideya vikoristannya mehanizmu dlya strati bula zanadto nezvichnoyu i cya propoziciya Gijotena navit vismiyuvalasya v gluzlivih virshah ta pisnyah bagatoh gumoristiv togo chasu Obgovorennya pitannya smertnoyi kari vidnovilosya 30 travnya 1791 roku koli bulo virisheno i zakonodavcho zakriplene sho strata vidbuvatimetsya zgidno z rekomendaciyami zroblenimi Zhozefom Gijotenom deyakij chas ranishe Rozcharovanij vidmovoyu parlamentu ranishe Gijoten ne bere uchasti v obgovorenni Natomist Nacionalna Asambleya priznachaye doktora Antuana Luyi vidomogo korolivskogo likarya fiziologa i postijnogo sekretarya Hirurgichnoyi Akademiyi rozrobiti mashinu dlya vikonannya smertnoyi kari Pered tim yak zrobiti dopovid u parlamenti 17 travnya 1792 roku d r Luyi viprobuvav novu mashinu spochatku na zhivih vivcyah a potim i na tilah pomerlih lyudej Zhozefa Gijotena bulo zaprosheno sposterigachem yak avtora ideyi ta konsultanta 25 travnya 1792 r korol Lyudovik XVI pidpisuye zakon zgidno z yakim novij pristrij viznavavsya universalnim zasobom strati zasudzhenih na smert i pochinayetsya jogo vigotovlennya do yakogo d r Gijoten znovu ne maye pryamogo vidnoshennya Persha strata zlochincya Zhaka Pelet yera vidbulasya 25 kvitnya 1792 r Hocha spochatku prilad prisutnim zviklim do vidovishnishih strat ne spodobavsya vse zh z chasom i osoblivo pid chas revolyucijnogo teroru giljotina stala dosit zvichnoyu v bagatoh mistah Franciyi Spochatku yiyi nazivali kilkoma imenami j zokrema luyizettoyu na chest likarya Antuana Luyi yakij bezposeredno brav uchast u rozrobci cogo priladu Zgodom vsi inshi imena pozabuvalisya okrim giljotini na chest d ra Gijotena popri guchni protesti samogo avtora ideyi Cya nazva na prevelikij zhal samogo Gijotena stala zagalnoprijnyatoyu nazvoyu cogo zlovisnogo priladu ne tilki u Franciyi a j poza yiyi mezhami Podalsha diyalnist Zadumana yak zasib gumanizaciyi strati giljotina na prevelikij zhal avtora yiyi ideyi peretvorilasya na znaryaddya ta navit simvol teroru pid yiyi lezom pid chas revolyucijnih podij 1793 1794 rr zaginuli desyatki tisyach lyudej Moglo navit statisya tak sho j sam Gijoten yakogo tezh u toj chas zaareshtuvali mig skinchiti svoye zhittya takim zhe chinom yakbi ne zastupnictvo odnogo z providnih revolyucioneriv Marata Istorichni dokumenti pidtverdzhuyut sho doktora areshtovuvali dekilka raziv ale kozhnogo razu potim zvilnyali Vid teroru gine ne tilki znat ta majzhe vsya korolivska sim ya ale takozh i druzi samogo Gijotena Koli zi smertyu Robesp yera pid tiyeyu zh samoyu giljotinoyu hvilya teroru vtihaye Zhozef Inyas ide pracyuvati likarem u vijskovij shpital V 1794 r avtorovi vinahodu znovu nagaduyut pro giljotinu mizh dekilkoma providnimi likaryami ta fiziologami togo chasu vinikayut sumnivi shodo gumannosti cogo zasobu strati oskilki nadhodili svidchennya sho vidtyata giljotinoyu golova chasom prodovzhuvala zhiti protyagom dekilkoh hvilin Poki trivali diskusiyi ta gipotezi vtomlenij vid hvili nasilstva i rozcharovanij sho ce vse asociyuvalosya z jogo im yam d r Gijoten trimavsya ostoron vsogo sho stosuvalosya cogo zasobu strati Natomist vin zoseredzhuyetsya na medicini i same v toj chas revolyucijnij uryad reorganizuye medichni fakulteti i zminyuye sistemu vikladannya v nih D r Gijoten vnosit dekilka vazhlivih propozicij dlya vdoskonalennya sistemi medichnoyi osviti yaki vvijshli v novij zakon vid 10 travnya 1803 r vzhe pislya zakinchennya revolyuciyi Deyaki z reformatorskih idej Gijotena diyut she j do sogodni Uchast u komiteti z vakcinaciyi Tim chasom d r Gijoten prodovzhuye svoyu medichnu kar yeru 11 travnya 1801 r jogo obrano golovoyu Komitetu z vakcinaciyi de vin provodit veliku robotu v rozpovsyudzhenni ideyi sheplennya naselennya proti vispi Z chasom cya ideya znahodit pidtrimku sered deyakih vplivovih politikiv togo chasu ta duhovenstva Sheplennya proti vispi poshiryuyetsya v likarnyah u budinkah pristarilih i zokrema sered viryan u cerkvah Komitet pid golovuvannyam Gijotena koordinuye cej proces cherez stvoreni v usij krayini miscevi komiteti Uspihi vid takoyi shirokoyi kampaniyi buli razyuchimi Gijotenu navit vdalosya otrimati audiyenciyu z imperatorom Napoleonom ta papoyu Rimskim pid chas yakih vin shukav pidtrimki ideyi zagalnogo sheplennya naselennya Popri deyaki protesti shodo anglosaksonskogo vorozhogo dlya Franciyi pohodzhennya sheplennya cya ideya otrimuye shiroku pidtrimku v krayini Z 1805 r vvoditsya primusove sheplennya sered civilnogo naselennya i napoleonivskoyi armiyi Navit sam Napoleon robit sheplennya svoyemu sinu 11 travnya 1811 r Taki razyuchi uspihi v spravi vakcinaciyi poshiryuyut cyu ideyu j poza Franciyeyu i majzhe v usij Yevropi Ostanni roki zhittya Odnim z ostannih novovveden d ra Gijotena bulo zasnuvannya u veresni 1804 r Medichnoyi Akademiyi Parizha Yiyi cillyu bulo zbirannya pid odnim dahom vidatnih likariv suchasnosti j pidvishennya statusu medichnoyi profesiyi vzagali Popri veliki zusillya cej reformatorskij krok ne otrimav pidtrimki z boku vladi j na zhal ne dosyag postavlenoyi meti 26 travnya 1814 roku Zhozef Gijoten pomer Asociaciya z mashinoyu smerti tak bentezhila rodinu doktora Gijotena sho voni podali prohannya uryadovi perejmenuvati yiyi i koli uryad vidmoviv voni buli vimusheni zminiti vlasne prizvishe Pro d ra Gijotena isnuvalo kilka nepravdivih legend pochinayuchi z tverdzhennya sho nibito vin vinajshov giljotinu i kinchayuchi bajkoyu pro te sho nibi vin na nij i zaginuv Naspravdi Zhozef Gijoten pomer vid abscesu livogo plecha a pid giljotinoyu zaginuv jogo tezka z mista Lion inshij cholovik z prizvishem Gijoten Primitkihttp perelachaisehistoire fr guillotin Dzherela fr nedostupne posilannya z 16 02 2018 ros nedostupne posilannya z 16 02 2018 Donegan CF Dr Guillotin reformer and humanitarian Journal of the Royal Society of Medicine 1990 83 10 637 639 angl Zhozef Inyas Gijoten 8 lyutogo 2019 u Wayback Machine angl