Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про Яфа та Яфо Я ффа район міста Тель Аві в Яфо в Ізраїлі Тель Авівський округ Давній порт колишнє

Яффо

Яффо
У Вікіпедії є статті про: Яфа та Яфо.

Я́ффа  — район міста Тель-Аві́в—Яфо́ в Ізраїлі, Тель-Авівський округ. Давній порт, колишнє історичне місто Близького Сходу. Колишня столиця Яффо-Аскалонського графства (1099—1268) у складі Єрусалимського королівства.

Яффа
image
Яффа
Основні дані
32°03′08″ пн. ш. 34°45′11″ сх. д. / 32.052222222249774575° пн. ш. 34.7530555555837779° сх. д. / 32.052222222249774575; 34.7530555555837779Координати: 32°03′08″ пн. ш. 34°45′11″ сх. д. / 32.052222222249774575° пн. ш. 34.7530555555837779° сх. д. / 32.052222222249774575; 34.7530555555837779
Країна image Ізраїль[1]
Адмінодиниця Тель-Авів-Яфо
Столиця для Яффо-Аскалонське графство (графство, Васали Єрусалимського королівства)
Часовий пояс ,  (Тель-Авів-Яфо)
GeoNames 293253
OSM r2589843  ·R
Міська влада
Мапа
image Яффа у Вікісховищі
image
у Яффі
image
Яффа на малюнку 1887 р.

Назва

  • Яффа — сучасна українська назва, що походить зі староарабської.
  • Яфо (івр. יָפוֹ‎‎‎, Yāp̄ô; лат. Japho) — єврейська і латинська назви. За легендою, походить від імені Яфета, сина Ноя.
  • Яфа (араб. يَافَا‎, Yāfā) — арабська назва; староарабською — Яффа (Yaffa); згадується у арабського географа .
  • Япу (Yapu) — перша згадка міста у Амарнських листах.
  • Йофея, Іопея (Iopeia), або Йоппа (грец. Ιόππη, Joppa) — грецька назва міста еліністичної доби. За однією з гіпотез походить від Кассіопеї (Іопеї), матері Андромеди (за припущенням Страбона останню звільнив у околицях міської гавані Персей); за іншою гіпотезою, як наводить Пліній Старший, походить від імені , доньки бога вітру Еола.
  • Йоппе (лат. Joppe) — альтернативна латинська назва.

Географія

Клімат

Субтропічний середземноморський; середньорічна температура +20 °C, середньодобова температура січня +13 °C, липня — +26 °C. Щорічних опадів — 530 мм.

Сніг виключно рідкісний, останній снігопад спостерігався в лютому 1950 року. Літо тривале і спекотне. Найтепліший місяць — серпень. Його середня температура +27,0 ° C, однак періоди сильної спеки більше характерні для весни, коли температура може досягати +45 ° C в тіні і вище. Опади в період з листопада по березень.

Клімат Тель-Авіву (1916–2007)
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 26,8 29,6 35,2 40,4 46,5 37,6 37,4 34,4 35,4 38,4 35,3 27,9 46,5
Середній максимум, °C 17,5 17,7 19,2 22,8 24,9 27,5 29,4 30,2 29,4 27,3 23,4 19,2 24,04
Середня температура, °C 13 13,8 15,4 18,6 21,1 24,1 26,2 27 26 23,2 19 15,2 20,3
Середній мінімум, °C 9,6 9,8 11,5 14,4 17,3 20,6 23 23,7 22,5 19,1 14,6 11,2 16,44
Абсолютний мінімум, °C 2,5 −1,9 3,5 7 11,2 15 19 20 15,7 11,6 6 4 −1,9
Годин сонячного сяйва 192,2 205,9 235,6 270 328,6 357 368,9 356,5 300 279 234 189,1 3316,8
Норма опадів, мм 126.9 90.1 60.6 18 2.3 0 0 0.7 1.4 26.3 79.3 126.4 532
Днів з дощем 12,8 10 8,5 3,1 0,8 0 0 0,3 0,3 3,2 7,5 10,9 57,4
Вологість повітря, % 73 71 69 65 68 70 70 70 67 66 66 72 68.9
Джерело: Ізраїльська метеорологічна служба, Гонконзька обсерваторія — дані про кількість сонячних днів

Історія

Археологічні розкопки датують основи будівлі башт і брам середньою бронзовою добою. Масивний мур міста і храм датується пізньою бронзою, що пов'язаний з «народами моря». Знайдені окремі хати з залізної доби, фараонської, перської і геленистичної діб історії Ізраїлю.

Місто вперше згадане у письмових джерелах завоюванням фараоном Єгипту Тутмоса ІІІ-ого 1470 року до Р.Х.

Яффа згадується декілька разів у Біблії:

Хрестоносці

image
Саладін нападає на Яффу

1099 року хрестоносці Першого хрестового походу здобули Яффу, яку залишили мусульманами. Місто стало центром Яффа-Аскалонського графства у складі Єрусалимського королівства. Хрестоносці зміцнили міські укріплення й докорінно перебудували гавань, так що Яффа перетворлася на головний порт королівства.

1187 року Яффу захопили мусульманські війська Саладіна, але 10 вересня 1191 року хрестоносці під проводом англійського короля Річарда Левиного Серця звільнили місто після .

У липні 1192 року відбулася , в якій Саладін безуспішно намагався повернути порт. 2 вересня того ж року хрестоносці й Саладін підписали , за яким встановлювався 3-річний мир.

1229 року імператор Фрідріх II укріпив і міську стіну, про що свідчать латинські й арабські написи на ній.

1268 року Яффу захопили єгипетські мамлюки під проводом султана Бейбарса, які сплюндрували місто.

Ісламська доба

У 16 столітті місто перейшло до Османської імперії. 1799 року Наполеон Бонапарт захопив місто.

Населення міста становило 1806 року — 2500 мешканців, 1886 року — 17000. Єврейська громада Яффи у 1882 році нараховувала 1500 сефардів і ашкеназів.

Підмандатна Палестина

Цей розділ потребує доповнення.

У складі Держави Ізраїль

Цей розділ потребує доповнення.

В 1950 р. Тель-Авів і Яффа були об'єднані і управляються одним муніципалітетом.

Легенди

Вважається, що саме тут Ной побудував ковчег.

Десь у цих місцях Персей звільнив Андромеду.

Тут було явлене видіння апостолу Петру.

Тут воскресла праведна Тавіфа.

Звідси почалося повернення євреїв до Ізраїлю.

Сьогодення

Сьогодні Яффа — туристичний і художньо-мистецький центр.

Станом на 2017 рік у місті діє парафія УГКЦ при церкві Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Примітки

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 19 січня 2020.
  3. Страбон. Географія I: 2, 35; XVI: 2, 28.
  4. . Israel Meteorological Service. Архів оригіналу за 14 вересня 2010. Процитовано August 2010.(івр.)
  5. . Israel Meteorological Service. Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано August 2010.(івр.)
  6. . Hong Kong Observatory. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано August 2010.
  7. Lorenzi, Rossella (15 November 2011), First Arabic Crusader Inscription Found, Discovery News
  8. . Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2017.

Джерела

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Яффа

  • Arab Jaffa seized before Israel's creation in 1948. Washington Report on Middle East Affairs. [ 9 вересня 2010 у Wayback Machine.]
  • Jewish Encyclopedia: Jaffa [ 19 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
  • Schaalje, Jacqueline. «Jaffa» [ 29 червня 2010 у Wayback Machine.], The Jewish Magazine, May 2001.
  • Travel photos of Old Jaffa and its port [ 17 липня 2007 у Wayback Machine.]
  • Clock Square Virtual tour at Full HD — No plugin needed [ 13 січня 2008 у Wayback Machine.]
  • Jaffa Port photo gallery [ 22 червня 2011 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro Yafa ta Yafo Ya ffa rajon mista Tel Avi v Yafo v Izrayili Tel Avivskij okrug Davnij port kolishnye istorichne misto Blizkogo Shodu Kolishnya stolicya Yaffo Askalonskogo grafstva 1099 1268 u skladi Yerusalimskogo korolivstva Yaffa YaffaOsnovni dani32 03 08 pn sh 34 45 11 sh d 32 052222222249774575 pn sh 34 7530555555837779 sh d 32 052222222249774575 34 7530555555837779 Koordinati 32 03 08 pn sh 34 45 11 sh d 32 052222222249774575 pn sh 34 7530555555837779 sh d 32 052222222249774575 34 7530555555837779 Krayina Izrayil 1 Adminodinicya Tel Aviv YafoStolicya dlya Yaffo Askalonske grafstvo grafstvo Vasali Yerusalimskogo korolivstva Chasovij poyas UTC 2 UTC 3 Tel Aviv Yafo GeoNames 293253OSM r2589843 R Miska vlada Mapa Yaffa u Vikishovishi u Yaffi Yaffa na malyunku 1887 r NazvaYaffa suchasna ukrayinska nazva sho pohodit zi staroarabskoyi Yafo ivr י פו Yap o lat Japho yevrejska i latinska nazvi Za legendoyu pohodit vid imeni Yafeta sina Noya Yafa arab ي اف ا Yafa arabska nazva staroarabskoyu Yaffa Yaffa zgaduyetsya u arabskogo geografa Yapu Yapu persha zgadka mista u Amarnskih listah Jofeya Iopeya Iopeia abo Joppa grec Iopph Joppa grecka nazva mista elinistichnoyi dobi Za odniyeyu z gipotez pohodit vid Kassiopeyi Iopeyi materi Andromedi za pripushennyam Strabona ostannyu zvilniv u okolicyah miskoyi gavani Persej za inshoyu gipotezoyu yak navodit Plinij Starshij pohodit vid imeni donki boga vitru Eola Joppe lat Joppe alternativna latinska nazva GeografiyaKlimat Subtropichnij seredzemnomorskij serednorichna temperatura 20 C serednodobova temperatura sichnya 13 C lipnya 26 C Shorichnih opadiv 530 mm Snig viklyuchno ridkisnij ostannij snigopad sposterigavsya v lyutomu 1950 roku Lito trivale i spekotne Najteplishij misyac serpen Jogo serednya temperatura 27 0 C odnak periodi silnoyi speki bilshe harakterni dlya vesni koli temperatura mozhe dosyagati 45 C v tini i vishe Opadi v period z listopada po berezen Klimat Tel Avivu 1916 2007 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 26 8 29 6 35 2 40 4 46 5 37 6 37 4 34 4 35 4 38 4 35 3 27 9 46 5 Serednij maksimum C 17 5 17 7 19 2 22 8 24 9 27 5 29 4 30 2 29 4 27 3 23 4 19 2 24 04 Serednya temperatura C 13 13 8 15 4 18 6 21 1 24 1 26 2 27 26 23 2 19 15 2 20 3 Serednij minimum C 9 6 9 8 11 5 14 4 17 3 20 6 23 23 7 22 5 19 1 14 6 11 2 16 44 Absolyutnij minimum C 2 5 1 9 3 5 7 11 2 15 19 20 15 7 11 6 6 4 1 9 Godin sonyachnogo syajva 192 2 205 9 235 6 270 328 6 357 368 9 356 5 300 279 234 189 1 3316 8 Norma opadiv mm 126 9 90 1 60 6 18 2 3 0 0 0 7 1 4 26 3 79 3 126 4 532 Dniv z doshem 12 8 10 8 5 3 1 0 8 0 0 0 3 0 3 3 2 7 5 10 9 57 4 Vologist povitrya 73 71 69 65 68 70 70 70 67 66 66 72 68 9 Dzherelo Izrayilska meteorologichna sluzhba Gonkonzka observatoriya dani pro kilkist sonyachnih dnivIstoriyaArheologichni rozkopki datuyut osnovi budivli basht i bram serednoyu bronzovoyu doboyu Masivnij mur mista i hram datuyetsya piznoyu bronzoyu sho pov yazanij z narodami morya Znajdeni okremi hati z zaliznoyi dobi faraonskoyi perskoyi i gelenistichnoyi dib istoriyi Izrayilyu Misto vpershe zgadane u pismovih dzherelah zavoyuvannyam faraonom Yegiptu Tutmosa III ogo 1470 roku do R H Yaffa zgaduyetsya dekilka raziv u Bibliyi misce vidpravki proroka Joni na korabli do dlya oznachennya mezhi izrayilskogo kolina Dana port cherez yakij dostavlyalasya derevina z Livanu dlya pobudovi pershogo Hramu v Yerusalimi za carya Solomona Hrestonosci Saladin napadaye na Yaffu 1099 roku hrestonosci Pershogo hrestovogo pohodu zdobuli Yaffu yaku zalishili musulmanami Misto stalo centrom Yaffa Askalonskogo grafstva u skladi Yerusalimskogo korolivstva Hrestonosci zmicnili miski ukriplennya j dokorinno perebuduvali gavan tak sho Yaffa peretvorlasya na golovnij port korolivstva 1187 roku Yaffu zahopili musulmanski vijska Saladina ale 10 veresnya 1191 roku hrestonosci pid provodom anglijskogo korolya Richarda Levinogo Sercya zvilnili misto pislya U lipni 1192 roku vidbulasya v yakij Saladin bezuspishno namagavsya povernuti port 2 veresnya togo zh roku hrestonosci j Saladin pidpisali za yakim vstanovlyuvavsya 3 richnij mir 1229 roku imperator Fridrih II ukripiv i misku stinu pro sho svidchat latinski j arabski napisi na nij 1268 roku Yaffu zahopili yegipetski mamlyuki pid provodom sultana Bejbarsa yaki splyundruvali misto Islamska doba U 16 stolitti misto perejshlo do Osmanskoyi imperiyi 1799 roku Napoleon Bonapart zahopiv misto Naselennya mista stanovilo 1806 roku 2500 meshkanciv 1886 roku 17000 Yevrejska gromada Yaffi u 1882 roci narahovuvala 1500 sefardiv i ashkenaziv Pidmandatna Palestina Cej rozdil potrebuye dopovnennya U skladi Derzhavi Izrayil Cej rozdil potrebuye dopovnennya V 1950 r Tel Aviv i Yaffa buli ob yednani i upravlyayutsya odnim municipalitetom LegendiVvazhayetsya sho same tut Noj pobuduvav kovcheg Des u cih miscyah Persej zvilniv Andromedu Tut bulo yavlene vidinnya apostolu Petru Tut voskresla pravedna Tavifa Zvidsi pochalosya povernennya yevreyiv do Izrayilyu SogodennyaSogodni Yaffa turistichnij i hudozhno misteckij centr Stanom na 2017 rik u misti diye parafiya UGKC pri cerkvi Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 PDF Arhiv originalu PDF za 17 veresnya 2019 Procitovano 19 sichnya 2020 Strabon Geografiya I 2 35 XVI 2 28 Israel Meteorological Service Arhiv originalu za 14 veresnya 2010 Procitovano August 2010 ivr Israel Meteorological Service Arhiv originalu za 10 lipnya 2015 Procitovano August 2010 ivr Hong Kong Observatory Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano August 2010 Lorenzi Rossella 15 November 2011 First Arabic Crusader Inscription Found Discovery News Arhiv originalu za 22 lyutogo 2017 Procitovano 21 lyutogo 2017 DzherelaYaffa Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yaffa Arab Jaffa seized before Israel s creation in 1948 Washington Report on Middle East Affairs 9 veresnya 2010 u Wayback Machine Jewish Encyclopedia Jaffa 19 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Schaalje Jacqueline Jaffa 29 chervnya 2010 u Wayback Machine The Jewish Magazine May 2001 Travel photos of Old Jaffa and its port 17 lipnya 2007 u Wayback Machine Clock Square Virtual tour at Full HD No plugin needed 13 sichnya 2008 u Wayback Machine Jaffa Port photo gallery 22 chervnya 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ