Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Японсько-російські відносини були офіційно започатковані у середині 19 століття. Перші контакти між японцями і росіянами сягають початку 18 століття. Історично обидві країни є лідерами і суперниками в Східно-Азійському регіоні. Японія і Росія пройшли через японсько-російську війну 1904–1905 років, 1918 року, бої на Хасані і Халхин-Голі 1938–1939 років, японсько-радянську війну 1945 року. Станом на 2011 рік між обома країнами досі не підписано мирного договору від часу останнього конфлікту. Японія і Росія мають напружені стосунки через наявність територіальної проблеми довкола південних Курильських островів. Японський уряд вимагає повернення островів; російський уряд відмовляється визнавати проблему. Вирішення питання через міжнародні інстанції гальмується Росією. Курильське питання заважає співпраці країн в економічній та зовнішньополітичній сферах.
| Японсько-російські відносини | |
|---|---|
| |
 Росія |  Японія |
  | |
 | |
| Політичні зв'язки | |
| Контакти | 1705 |
| Відносини | 7 лютого 1855 (Сімодський трактат) |
| Проблеми | Південні Курили |
| Культурні зв'язки | |
| Японці в Росії | 2159 особи （2008） |
| Росіяни в Японії | 7814 осіб （2009) |
Історія
Російська Імперія
до 1917
Від часу прибуття російського посольства до японсько-цінської війни 1894—1895 років японсько-російські відносини мали відносно дружній характер. На відміну від Великої Британії та Франції, Росія не втручалася у внутрішні справи Японії. Єдиною проблемою між обома державами було територіальне питання, що було вирішене підписанням Санкт-Петербурзького договору 1875 року. За договором Японія отримувала усю Курильську гряду, а Росія — острів Сахалін.
Унаслідок японсько-цінської війни виник конфлікт інтересів Японії і Росії щодо маньчжурських і корейських земель. Японія прагнула створити на цьому терені буферні держави для стримування Росії та інших західних держав, щоб забезпечити свою незалежність. Росія ж прагнула взяти участь у західними державами й бажала підкорити ці землі. Зрештою, між обома сторонами спалахнула військова сутичка, що тривала упродовж 1904—1905 років. Війна завершилася перемогою Японії і підписанням Портсмутського договору, за яким вона отримала Південний Сахалін. 1907 року укладено японсько-російську конвенцію, згідно з якою японці отримували право вести господарську діяльність у північних російських водах.
Протягом 1907—1916 років Японія і Росія спільно намагалися витіснити з Маньчжурії та Північно-Східного Китаю сили Великої Британії та США. У ці роки відбулися 4 таємні японсько-російські зустрічі, які узгоджували дії у цьому напрямі.
Радянська Росія
1917—1945
Після більшовицького жовтневого перевороту 1917 року в Росії Японія різко змінила свій зовнішньополітичний курс щодо Росії. 1918 року двосторонні відносини були розірвані.
В серпні 1918 року японська армія, у складі міжнародного миротворчого контингенту, взяла участь в проти радянської влади. Японці захопили Владивосток і до травня 1925 року утримували Північний Сахалін. Інтервенція тривала 4 роки. Вбивство більшовиками японського цивільного населення в Ніколаєвську 1920 року, японська влада використала як привід до затягування операції. В серпні 1923 року офіційна Москва вислала гуманітарні вантажі для допомоги постраждалим від Великого кантоського землетрусу, проте японський уряд відмовився від допомоги. Загалом Сибірський похід закінчився поразкою Японії й серйозно зашкодив відносинам між обома державами.
1925 року Японія визнала уряд СРСР, підписавши Пекінський договір, й відновила міждержавні відносини. Протягом наступних 3 років обидві сторони підписали конвенції щодо торгівлі нафтою, вугіллям, деревиною, а також господарської діяльності в прикордонних зонах. Попри це СРСР і Японія продовжували вважати один одного недружніми державами.
Японсько-радянські відносини погіршилися після Маньчжурського інциденту 1931 року. Напруження ще більше посилилося в результаті проголошення Маньчжурської держави 1932 року та підписання Японією Антикомінтернівського пакту 1936 року. Під час битви на озері Хасан 1938 року та боїв на Халхин-Голі 1939 року міждержавні відносини опинилися на межі розриву.
В ході Другої світової війни СРСР і Японія підписали союзницькі договори з Німеччиною у 1939 і 1940 роках відповідно. На цьому тлі, в квітні 1941 року було укладено японсько-радянський пакт про нейтралітет, чинний до середини 1946 року. Незважаючи на спалах німецько-радянської війни, Японія не порушувала пакту, ігноруючи вимоги німців. Так само, СРСР зберігав нейтралітет щодо Японії, коли та вступила у війну з США на Тихому океані. Ситуація змінилася в 1945 році, коли поразка Німеччини і Японії від сил союзників стала очевидною. В лютому того ж року, на Ялтинській конференції, СРСР погодився із пропозиціями США взяти участь у війні проти Японії в обмін на приєднання до СРСР усіх Курильських островів та Південного Сахаліну.
В квітні 1945 року радянський уряд заявив японській стороні, що продовжувати термін дії пакту про нейтралітет не буде. Після травневої капітуляції Німеччини, проголошення Потсдамської декларації та ядерного бомбардування Хіросіми, СРСР в односторонньому порядку розірвав пакт і 8 серпня оголосив війну Японії. Під тиском радянських і американських військ Японія капітулювала 2 вересня 1945 року. Японці, що потрапили в радянський полон, були інтерновані до сибірських концтаборів.
1945 — 1991
Після Другої світової війни та розподілу Корейського півострова японсько-радянські відносини визначалися протистоянням СРСР і США. Згідно з умовами Потсдамської декларації Японія мала бути окупована союзниками, однак реальну окупацію країни здійснювали лише американці. В результаті Японія перетворилася на передову США в Холодній війні.
У вересні 1951 року Японія підписала Сан-Франциський мирний договір, який остаточно поклав кінець Другій світовій війні, і відновив японську незалежність. СРСР не визнав цього договору і не підписав його. Одночасно японці уклали зі США спільний японсько-американський договір про безпеку, що захищав Японію від потенційної комуністичної агресії. 1952 року США сприяли вступу Японії до ООН, однак проект резолюцію був перекритий радянським вето. СРСР мав свої дипломатичні представництва в Токіо, але договору про мир і припинення війни між обома країнами укладено не було.
В червні 1955 року у Лондоні відбулися японсько-радянські перемовини щодо проблем воєнного врегулювання. Японці вимагали виводу радянських військ з Південного Сахаліну та Курил, заборони антияпонської пропаганди, дозволу СРСР на членство Японії в ООН, укладення господарсько-торговельного договору. Особливо японський уряд наполягав на передачі островів Хабомай, Кунашир, Ітуруп та Шикотан з Курильської гряди як головну умову підписання перемир'я з Москвою. Зрештою, у жовтні 1956 року Японія та СРСР підписали мирний договір та відновили дипломатичні відносини, залишивши територіальну проблему не вирішеною.
1957 року Японія та СРСР підписали договір про дружбу і торгівлю. Протягом 1968—1974 років Японія вкладала кошти в освоєння сибірських лісів, в розвиток Сахалінських і Якутських родовищ нафти і газу. Загальна сума японських інвестицій в радянську економіку в 1952 році становила 40 мільйонів доларів США, а в 1982 році — 5,581 трильйонів доларів.
Відносини між Японією та СРСР погіршилися після вторгнення радянських військ до Афганістану. Японія бойкотувала Московську олімпіаду 1980 року і запровадила жорсткі економічні санкції щодо Москви.
Основною проблемою японсько-радянських відносин залишалося питання Південних Курил. До приходу Горбачова до влади, радянський уряд відмовлявся вести переговори щодо цього, вважаючи проблему вичерпаною. Проте з настанням перебудови в СРСР позиція радянської влади змінилася. Сподіваючись на японські інвестиції, СРСР відновив переговори з Японією. Провісником покращення відносин між обома країнами стало підписання японсько-радянського договору про співпрацю в області культури 1986 року. Проте конкретних кроків з вирішення основної проблеми вжито не було.
Російська Федерація
1991 — дотепер
Після розпаду СРСР і створення РФ, Японія сподівалася на вирішення Курильського питання на свою користь. Російськй уряд на чолі з Борисом Єльциним пропонувала співпрацю в економічній сфері в обмін на початок перемовин щодо територій. 1997 року російська влада погодилася на поступове повернення Японії островів Хабомай і Шикотан. Проте з приходом до влади Володимира Путіна ці перемовини припинилися. У 2010 році президент Дмитро Мєдвєдєв відвідав Південні Курили, попри рішучі протести японського уряду.
Незважаючи на наявність територіальних проблем Японія продовжує вкладати гроші в освоєння Сибіру та сприяє розвитку японської культури в Росії і в країнах СНД.
Див. також
Примітки
- Посольство Японії в Росії[недоступне посилання з серпня 2019]
- .Куґай Сабуро. Японсько-російські відносини // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґакукан, 1994—1997.
Джерела та література
Японсько-російські відносини // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Японсько-російські відносини
- Міністерство закордонних справ Японії [ 9 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Міністерство закордонних справ Російської федерації [ 9 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Японсько-російські відносини // Посольство Японії в Російській Федерації [ 14 травня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaponsko rosijski vidnosini buli oficijno zapochatkovani u seredini 19 stolittya Pershi kontakti mizh yaponcyami i rosiyanami syagayut pochatku 18 stolittya Istorichno obidvi krayini ye liderami i supernikami v Shidno Azijskomu regioni Yaponiya i Rosiya projshli cherez yaponsko rosijsku vijnu 1904 1905 rokiv 1918 roku boyi na Hasani i Halhin Goli 1938 1939 rokiv yaponsko radyansku vijnu 1945 roku Stanom na 2011 rik mizh oboma krayinami dosi ne pidpisano mirnogo dogovoru vid chasu ostannogo konfliktu Yaponiya i Rosiya mayut napruzheni stosunki cherez nayavnist teritorialnoyi problemi dovkola pivdennih Kurilskih ostroviv Yaponskij uryad vimagaye povernennya ostroviv rosijskij uryad vidmovlyayetsya viznavati problemu Virishennya pitannya cherez mizhnarodni instanciyi galmuyetsya Rosiyeyu Kurilske pitannya zavazhaye spivpraci krayin v ekonomichnij ta zovnishnopolitichnij sferah Yaponsko rosijski vidnosiniRosiya Yaponiya Politichni zv yazkiKontakti 1705Vidnosini 7 lyutogo 1855 Simodskij traktat Problemi Pivdenni KuriliKulturni zv yazkiYaponci v Rosiyi 2159 osobi 2008 Rosiyani v Yaponiyi 7814 osib 2009 IstoriyaRosijska Imperiya do 1917 Yaponski i rosijski oficeri v Port Arturi Vid chasu pributtya rosijskogo posolstva do yaponsko cinskoyi vijni 1894 1895 rokiv yaponsko rosijski vidnosini mali vidnosno druzhnij harakter Na vidminu vid Velikoyi Britaniyi ta Franciyi Rosiya ne vtruchalasya u vnutrishni spravi Yaponiyi Yedinoyu problemoyu mizh oboma derzhavami bulo teritorialne pitannya sho bulo virishene pidpisannyam Sankt Peterburzkogo dogovoru 1875 roku Za dogovorom Yaponiya otrimuvala usyu Kurilsku gryadu a Rosiya ostriv Sahalin Unaslidok yaponsko cinskoyi vijni vinik konflikt interesiv Yaponiyi i Rosiyi shodo manchzhurskih i korejskih zemel Yaponiya pragnula stvoriti na comu tereni buferni derzhavi dlya strimuvannya Rosiyi ta inshih zahidnih derzhav shob zabezpechiti svoyu nezalezhnist Rosiya zh pragnula vzyati uchast u zahidnimi derzhavami j bazhala pidkoriti ci zemli Zreshtoyu mizh oboma storonami spalahnula vijskova sutichka sho trivala uprodovzh 1904 1905 rokiv Vijna zavershilasya peremogoyu Yaponiyi i pidpisannyam Portsmutskogo dogovoru za yakim vona otrimala Pivdennij Sahalin 1907 roku ukladeno yaponsko rosijsku konvenciyu zgidno z yakoyu yaponci otrimuvali pravo vesti gospodarsku diyalnist u pivnichnih rosijskih vodah Protyagom 1907 1916 rokiv Yaponiya i Rosiya spilno namagalisya vitisniti z Manchzhuriyi ta Pivnichno Shidnogo Kitayu sili Velikoyi Britaniyi ta SShA U ci roki vidbulisya 4 tayemni yaponsko rosijski zustrichi yaki uzgodzhuvali diyi u comu napryami Radyanska Rosiya 1917 1945 Ministr zakordonnih sprav Yaponiyi Macuoka Josuke pidpisuye pakt pro nenapad mizh Yaponiyeyu ta SRSR Na zadnomu plani Josif Stalin yakij porushit cej pakt cherez chotiri roki Yaponske selo Syana na Iturupi Pislya bilshovickogo zhovtnevogo perevorotu 1917 roku v Rosiyi Yaponiya rizko zminila svij zovnishnopolitichnij kurs shodo Rosiyi 1918 roku dvostoronni vidnosini buli rozirvani V serpni 1918 roku yaponska armiya u skladi mizhnarodnogo mirotvorchogo kontingentu vzyala uchast v proti radyanskoyi vladi Yaponci zahopili Vladivostok i do travnya 1925 roku utrimuvali Pivnichnij Sahalin Intervenciya trivala 4 roki Vbivstvo bilshovikami yaponskogo civilnogo naselennya v Nikolayevsku 1920 roku yaponska vlada vikoristala yak privid do zatyaguvannya operaciyi V serpni 1923 roku oficijna Moskva vislala gumanitarni vantazhi dlya dopomogi postrazhdalim vid Velikogo kantoskogo zemletrusu prote yaponskij uryad vidmovivsya vid dopomogi Zagalom Sibirskij pohid zakinchivsya porazkoyu Yaponiyi j serjozno zashkodiv vidnosinam mizh oboma derzhavami 1925 roku Yaponiya viznala uryad SRSR pidpisavshi Pekinskij dogovir j vidnovila mizhderzhavni vidnosini Protyagom nastupnih 3 rokiv obidvi storoni pidpisali konvenciyi shodo torgivli naftoyu vugillyam derevinoyu a takozh gospodarskoyi diyalnosti v prikordonnih zonah Popri ce SRSR i Yaponiya prodovzhuvali vvazhati odin odnogo nedruzhnimi derzhavami Yaponsko radyanski vidnosini pogirshilisya pislya Manchzhurskogo incidentu 1931 roku Napruzhennya she bilshe posililosya v rezultati progoloshennya Manchzhurskoyi derzhavi 1932 roku ta pidpisannya Yaponiyeyu Antikominternivskogo paktu 1936 roku Pid chas bitvi na ozeri Hasan 1938 roku ta boyiv na Halhin Goli 1939 roku mizhderzhavni vidnosini opinilisya na mezhi rozrivu V hodi Drugoyi svitovoyi vijni SRSR i Yaponiya pidpisali soyuznicki dogovori z Nimechchinoyu u 1939 i 1940 rokah vidpovidno Na comu tli v kvitni 1941 roku bulo ukladeno yaponsko radyanskij pakt pro nejtralitet chinnij do seredini 1946 roku Nezvazhayuchi na spalah nimecko radyanskoyi vijni Yaponiya ne porushuvala paktu ignoruyuchi vimogi nimciv Tak samo SRSR zberigav nejtralitet shodo Yaponiyi koli ta vstupila u vijnu z SShA na Tihomu okeani Situaciya zminilasya v 1945 roci koli porazka Nimechchini i Yaponiyi vid sil soyuznikiv stala ochevidnoyu V lyutomu togo zh roku na Yaltinskij konferenciyi SRSR pogodivsya iz propoziciyami SShA vzyati uchast u vijni proti Yaponiyi v obmin na priyednannya do SRSR usih Kurilskih ostroviv ta Pivdennogo Sahalinu V kvitni 1945 roku radyanskij uryad zayaviv yaponskij storoni sho prodovzhuvati termin diyi paktu pro nejtralitet ne bude Pislya travnevoyi kapitulyaciyi Nimechchini progoloshennya Potsdamskoyi deklaraciyi ta yadernogo bombarduvannya Hirosimi SRSR v odnostoronnomu poryadku rozirvav pakt i 8 serpnya ogolosiv vijnu Yaponiyi Pid tiskom radyanskih i amerikanskih vijsk Yaponiya kapitulyuvala 2 veresnya 1945 roku Yaponci sho potrapili v radyanskij polon buli internovani do sibirskih konctaboriv 1945 1991 Dokladnishe Problema Pivnichnih teritorij Karta Sahalinu i Kuril Pislya Drugoyi svitovoyi vijni ta rozpodilu Korejskogo pivostrova yaponsko radyanski vidnosini viznachalisya protistoyannyam SRSR i SShA Zgidno z umovami Potsdamskoyi deklaraciyi Yaponiya mala buti okupovana soyuznikami odnak realnu okupaciyu krayini zdijsnyuvali lishe amerikanci V rezultati Yaponiya peretvorilasya na peredovu SShA v Holodnij vijni U veresni 1951 roku Yaponiya pidpisala San Franciskij mirnij dogovir yakij ostatochno poklav kinec Drugij svitovij vijni i vidnoviv yaponsku nezalezhnist SRSR ne viznav cogo dogovoru i ne pidpisav jogo Odnochasno yaponci uklali zi SShA spilnij yaponsko amerikanskij dogovir pro bezpeku sho zahishav Yaponiyu vid potencijnoyi komunistichnoyi agresiyi 1952 roku SShA spriyali vstupu Yaponiyi do OON odnak proekt rezolyuciyu buv perekritij radyanskim veto SRSR mav svoyi diplomatichni predstavnictva v Tokio ale dogovoru pro mir i pripinennya vijni mizh oboma krayinami ukladeno ne bulo V chervni 1955 roku u Londoni vidbulisya yaponsko radyanski peremovini shodo problem voyennogo vregulyuvannya Yaponci vimagali vivodu radyanskih vijsk z Pivdennogo Sahalinu ta Kuril zaboroni antiyaponskoyi propagandi dozvolu SRSR na chlenstvo Yaponiyi v OON ukladennya gospodarsko torgovelnogo dogovoru Osoblivo yaponskij uryad napolyagav na peredachi ostroviv Habomaj Kunashir Iturup ta Shikotan z Kurilskoyi gryadi yak golovnu umovu pidpisannya peremir ya z Moskvoyu Zreshtoyu u zhovtni 1956 roku Yaponiya ta SRSR pidpisali mirnij dogovir ta vidnovili diplomatichni vidnosini zalishivshi teritorialnu problemu ne virishenoyu 1957 roku Yaponiya ta SRSR pidpisali dogovir pro druzhbu i torgivlyu Protyagom 1968 1974 rokiv Yaponiya vkladala koshti v osvoyennya sibirskih lisiv v rozvitok Sahalinskih i Yakutskih rodovish nafti i gazu Zagalna suma yaponskih investicij v radyansku ekonomiku v 1952 roci stanovila 40 miljoniv dolariv SShA a v 1982 roci 5 581 triljoniv dolariv Vidnosini mizh Yaponiyeyu ta SRSR pogirshilisya pislya vtorgnennya radyanskih vijsk do Afganistanu Yaponiya bojkotuvala Moskovsku olimpiadu 1980 roku i zaprovadila zhorstki ekonomichni sankciyi shodo Moskvi Osnovnoyu problemoyu yaponsko radyanskih vidnosin zalishalosya pitannya Pivdennih Kuril Do prihodu Gorbachova do vladi radyanskij uryad vidmovlyavsya vesti peregovori shodo cogo vvazhayuchi problemu vicherpanoyu Prote z nastannyam perebudovi v SRSR poziciya radyanskoyi vladi zminilasya Spodivayuchis na yaponski investiciyi SRSR vidnoviv peregovori z Yaponiyeyu Provisnikom pokrashennya vidnosin mizh oboma krayinami stalo pidpisannya yaponsko radyanskogo dogovoru pro spivpracyu v oblasti kulturi 1986 roku Prote konkretnih krokiv z virishennya osnovnoyi problemi vzhito ne bulo Rosijska Federaciya 1991 doteper Putin z Koyidzumi Dzyunitiro Pislya rozpadu SRSR i stvorennya RF Yaponiya spodivalasya na virishennya Kurilskogo pitannya na svoyu korist Rosijskj uryad na choli z Borisom Yelcinim proponuvala spivpracyu v ekonomichnij sferi v obmin na pochatok peremovin shodo teritorij 1997 roku rosijska vlada pogodilasya na postupove povernennya Yaponiyi ostroviv Habomaj i Shikotan Prote z prihodom do vladi Volodimira Putina ci peremovini pripinilisya U 2010 roci prezident Dmitro Myedvyedyev vidvidav Pivdenni Kurili popri rishuchi protesti yaponskogo uryadu Nezvazhayuchi na nayavnist teritorialnih problem Yaponiya prodovzhuye vkladati groshi v osvoyennya Sibiru ta spriyaye rozvitku yaponskoyi kulturi v Rosiyi i v krayinah SND Div takozhUkrayinsko yaponski vidnosini Yaponska pravoslavna cerkva Kurilski ostroviPrimitkiPosolstvo Yaponiyi v Rosiyi nedostupne posilannya z serpnya 2019 Kugaj Saburo Yaponsko rosijski vidnosini Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakukan 1994 1997 Dzherela ta literaturaYaponsko rosijski vidnosini 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yaponsko rosijski vidnosini Ministerstvo zakordonnih sprav Yaponiyi 9 lipnya 2011 u Wayback Machine Ministerstvo zakordonnih sprav Rosijskoyi federaciyi 9 serpnya 2011 u Wayback Machine Yaponsko rosijski vidnosini Posolstvo Yaponiyi v Rosijskij Federaciyi 14 travnya 2011 u Wayback Machine