Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ян Сененський (іноді Ян Сєнінський;пол. Jan Sienieński; бл. 1506 — до 3 листопада 1581) — польський шляхтич, військовик, урядник, державний і римо-католицький релігійний діяч Корони Польської Речі Посполитої. Представник роду Сененських гербу Дембно.
| Ян Сененський | |
|---|---|
| Jan Sienieński | |
| Псевдо | Ян Сєнінський |
| Народився | бл. 1506 Гологори |
| Помер | до 3 листопада 1581 |
| Поховання | Латинська катедра Львова |
| Підданство | Кородівство Польське |
| Національність | поляк |
| Діяльність | військовик, урядник, державний і римо-католицький релігійний діяч |
| Суспільний стан | шляхтич |
| Посада | Львівський латинський архієпископ |
| Військове звання | ротмістр |
| Термін | 1577—1581 |
| Попередник | Станіслав Сломовський |
| Наступник | Ян Димітр Соліковський |
| Головував | Львівська архідієцезія |
| Конфесія | римо-католик |
| Рід | Сененські |
| Батько | Ян Сененський |
| Мати | Анна Бучацька |
| У шлюбі з | ім'я невідоме |
| Діти | Миколай, Станіслав, Анджей, дочка |
| уряди - галицький підкоморій, галицький каштелян; затверджений архієпископом 10 грудня 1576 | |
 варіант гербу Дембно | |
| |
Життєпис
Народився близько 1506 року в дідичних Гологорах. Син каштеляна кам'янецького Яна Сененського-Гологірського та його дружини Анни Бучацької, дочки подільського воєводи Давида Бучацького.
За Бартошем Папроцьким, замолоду був оборонцем країв руських, перебував у татарському полоні. Сам 1574 р. казав, що був викрадений у «очаківського диявола», провів у полоні 25 років. 1529 р. був ротмістром хоругви вершників (50 коней) оборони поточної, 1531 р. як ротмістр гусарської хоругви брав участь в покутській кампанії великого гетьмана коронного Яна Амора Тарновського, в битві під Обертином. Воював у складі частини, яка допомогла перемогти. Перебував потім у досить близьких стосунках з Я. А. Тарновським, якому 1537 р. надав значну позику (Я. А. Тарновський записав йому 2300 злотих на Старім Селі). 7 червня 1537 р. став галицьким підкоморієм; тоді також командував 100-а вершниками коругви поточної оброни. 1 лютого 1538 р. брав участь у програній битві над Серетом; потім — участь в облозі Хотина. 18 квітня 1543 р. став галицьким каштеляном.
На Пйотркувському сеймі кінця 1548 р. дистанціювався від сенаторів, які бажали скасувати шлюб короля Сигізмунда II Августа з Барбарою Радзивілл. Висловився проти познанського каштеляна Анджея Гурки, який робив випади на адресу Барбари Радзивілл. З королем розстався добре, отримав від нього під час від'їзду 16 грудня лист до Львівської ради стосовно боргу одного з міщан. Наступного року тримався осторонь політики, рідко бував на сеймах. Щоденники підтверджують його присутність в 1556/7, 1563/4, 1566, 1569 р., рідко виступав на них; можна припустити, що писарі не записували його «простацькі» промови. На Люблінському сеймі 1566 р. контактував з послом імператора Андреасом Дудичем, пропонував допомогу стосовно шлюбу Сигізмунда II Августа та Катаріни Габсбург. На сеймі 1569 р. гостро критикував послів за справу унії з Великим князівством Литовським, вимагав поступок литовцям. На його думку, для оборони поточної потрібні були тільки гроші. Діяльність в час першого безкоролів'я невідома. Приїхав на коронаційний сейм Генріха Валуа; 1 квітня 1574 р. виступив з промовою у своїй справі (вимагав винагороди власних заслуг). Після втечі короля став частіше брати участь у з'їздах шляхти Руського воєводства, 28 лютого 1575 р. став депутатом воєводського суду найвищої інстанції. На коронаційний сейм Стефана Баторія прибув до Кракова 3 чи 4 травня; 5 травня з плачем описував свої втрати через татарський напад восени 1575 р. 10 травня за ним постав братанок — жарнувський каштелян Ян Сененський з Поморян. Під час сейму король дав Я. Сененському номінацію на Львівське архієпископство.
Папську «провізію» отримав 10 грудня 1576 р., перед консекрацією відбув «інгрес» 1577 р. до Львівської капітули РКЦ. Був запрошений примасом Якубом Уханським на провінціальний синод до Пйотркува 19 травня, виправдовував свою відсутність поганим здоров'ям. У лютому 1578 р. був у Варшаві для своєї консекрації, а паллій мали йому вручити єпископи перемишльський Войцех Старозьребський і холмський Адам Пільховський. У травні 1578 брав участь у засіданні ради сенату у Львові. З самого початку мав неприязні стосунки з Львівською капітулою, яка не хотіла визнавати його прав, перешкоджала користуватись столовими дібрами (маєтностями), тому Я. Сененський до мінімуму звів свої обов'язки (здоров'я погіршувалося). Не знав латинської мови.
Найбільше запам'ятався кпинами та жартами. Бартоломей Зиморович описав його керування як комедію зі сміхом. Фактичним керівником архидієцезії був вікарій та генеральний офіціал Вацлав Вигановський.
Багато хто нетерпляче очікував його смерті, яку анонсували наприкінці жовтня 1581 року. Помер перед 3 листопада 1581 р.. Був похований у Львівській катедрі, в якій встановили надгробок Я. Сененського з його лежачою постаттю (нині втрачений).
Сім'я
Був одружений (про дружини невідомо). Діти:
- Миколай, Станіслав — померли рано
- Анджей (?—1603) — львівський підкоморій з 1596 p.
- схоже, мав доньку.
Маєтності
Був дідичем міста Гологорів та 15-и навколишніх сіл, 1536 р. отримав привілей на два ярмарки та щотижневі торги. На Поділлі посідав села Парханівці, Тершівці, Головчинці, частини сіл Голоскова, Масівців, Пирогівців. 1569 р. мав намір заснувати місто «Letare» на магдебурзькому праві (отримав привілей на Люблінському сеймі), але не вийшло. За короля Сигізмунда І Старого отримав викупом королівщини, зокрема, Баранів, Красилів, Кінчаки (1535 р., ), Конюхи (1543 р., Львівський повіт); державив місто Кам'янки в Теребовельському повіті, на якому король 1567 p. визнав доживоття сину Анджеєві. Риторичним є його твердження 1574 року: те, що Сигізмунд I дав, Сигізмунд Август забрав.
Примітки
- Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 41.
- Kowalska H. Sienieński Jan z Gołogór (Gołogórski) h. Dębno… — S. 182.
- . Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 28 квітня 2017.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1903. — Cz. 1. — T. 6. — S. 212. (пол.)
- офіційною вважажли іншу дату — 1582 рік, певне, згідно з Б. Зиморовичем
- про неї брак решти інформації
- Kowalska H. Sienieński Jan z Gołogór (Gołogórski) h. Dębno… — S. 183.
Джерела
- Лемко І. Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011. — 128 с. : іл. — С. 41. — .
- Kowalska H. Sienieński Jan z Gołogór (Gołogórski) h. Dębno // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — T. XXXVII/2, zeszyt 153. — S. 182—183. (пол.)
Посилання
- Archbishop Jan Sienieński † [ 10 липня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Jan ?Jan Gołogórski z Sienna h. Dębno (ID: 6.513.9) [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yan Senenskij Yan Senenskij inodi Yan Syeninskij pol Jan Sienienski bl 1506 do 3 listopada 1581 polskij shlyahtich vijskovik uryadnik derzhavnij i rimo katolickij religijnij diyach Koroni Polskoyi Rechi Pospolitoyi Predstavnik rodu Senenskih gerbu Dembno Yan SenenskijJan SienienskiPsevdoYan SyeninskijNarodivsyabl 1506 GologoriPomerdo 3 listopada 1581PohovannyaLatinska katedra LvovaPiddanstvoKorodivstvo PolskeNacionalnistpolyakDiyalnistvijskovik uryadnik derzhavnij i rimo katolickij religijnij diyachSuspilnij stanshlyahtichPosadaLvivskij latinskij arhiyepiskopVijskove zvannyarotmistrTermin1577 1581PoperednikStanislav SlomovskijNastupnikYan Dimitr SolikovskijGolovuvavLvivska arhidiyeceziyaKonfesiyarimo katolikRidSenenskiBatkoYan SenenskijMatiAnna BuchackaU shlyubi zim ya nevidomeDitiMikolaj Stanislav Andzhej dochkauryadi galickij pidkomorij galickij kashtelyan zatverdzhenij arhiyepiskopom 10 grudnya 1576Gerb variant gerbu Dembno Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya blizko 1506 roku v didichnih Gologorah Sin kashtelyana kam yaneckogo Yana Senenskogo Gologirskogo ta jogo druzhini Anni Buchackoyi dochki podilskogo voyevodi Davida Buchackogo Za Bartoshem Paprockim zamolodu buv oboroncem krayiv ruskih perebuvav u tatarskomu poloni Sam 1574 r kazav sho buv vikradenij u ochakivskogo diyavola proviv u poloni 25 rokiv 1529 r buv rotmistrom horugvi vershnikiv 50 konej oboroni potochnoyi 1531 r yak rotmistr gusarskoyi horugvi brav uchast v pokutskij kampaniyi velikogo getmana koronnogo Yana Amora Tarnovskogo v bitvi pid Obertinom Voyuvav u skladi chastini yaka dopomogla peremogti Perebuvav potim u dosit blizkih stosunkah z Ya A Tarnovskim yakomu 1537 r nadav znachnu poziku Ya A Tarnovskij zapisav jomu 2300 zlotih na Starim Seli 7 chervnya 1537 r stav galickim pidkomoriyem todi takozh komanduvav 100 a vershnikami korugvi potochnoyi obroni 1 lyutogo 1538 r brav uchast u progranij bitvi nad Seretom potim uchast v oblozi Hotina 18 kvitnya 1543 r stav galickim kashtelyanom Na Pjotrkuvskomu sejmi kincya 1548 r distanciyuvavsya vid senatoriv yaki bazhali skasuvati shlyub korolya Sigizmunda II Avgusta z Barbaroyu Radzivill Vislovivsya proti poznanskogo kashtelyana Andzheya Gurki yakij robiv vipadi na adresu Barbari Radzivill Z korolem rozstavsya dobre otrimav vid nogo pid chas vid yizdu 16 grudnya list do Lvivskoyi radi stosovno borgu odnogo z mishan Nastupnogo roku trimavsya ostoron politiki ridko buvav na sejmah Shodenniki pidtverdzhuyut jogo prisutnist v 1556 7 1563 4 1566 1569 r ridko vistupav na nih mozhna pripustiti sho pisari ne zapisuvali jogo prostacki promovi Na Lyublinskomu sejmi 1566 r kontaktuvav z poslom imperatora Andreasom Dudichem proponuvav dopomogu stosovno shlyubu Sigizmunda II Avgusta ta Katarini Gabsburg Na sejmi 1569 r gostro kritikuvav posliv za spravu uniyi z Velikim knyazivstvom Litovskim vimagav postupok litovcyam Na jogo dumku dlya oboroni potochnoyi potribni buli tilki groshi Diyalnist v chas pershogo bezkoroliv ya nevidoma Priyihav na koronacijnij sejm Genriha Valua 1 kvitnya 1574 r vistupiv z promovoyu u svoyij spravi vimagav vinagorodi vlasnih zaslug Pislya vtechi korolya stav chastishe brati uchast u z yizdah shlyahti Ruskogo voyevodstva 28 lyutogo 1575 r stav deputatom voyevodskogo sudu najvishoyi instanciyi Na koronacijnij sejm Stefana Batoriya pribuv do Krakova 3 chi 4 travnya 5 travnya z plachem opisuvav svoyi vtrati cherez tatarskij napad voseni 1575 r 10 travnya za nim postav bratanok zharnuvskij kashtelyan Yan Senenskij z Pomoryan Pid chas sejmu korol dav Ya Senenskomu nominaciyu na Lvivske arhiyepiskopstvo Papsku proviziyu otrimav 10 grudnya 1576 r pered konsekraciyeyu vidbuv ingres 1577 r do Lvivskoyi kapituli RKC Buv zaproshenij primasom Yakubom Uhanskim na provincialnij sinod do Pjotrkuva 19 travnya vipravdovuvav svoyu vidsutnist poganim zdorov yam U lyutomu 1578 r buv u Varshavi dlya svoyeyi konsekraciyi a pallij mali jomu vruchiti yepiskopi peremishlskij Vojceh Starozrebskij i holmskij Adam Pilhovskij U travni 1578 brav uchast u zasidanni radi senatu u Lvovi Z samogo pochatku mav nepriyazni stosunki z Lvivskoyu kapituloyu yaka ne hotila viznavati jogo prav pereshkodzhala koristuvatis stolovimi dibrami mayetnostyami tomu Ya Senenskij do minimumu zviv svoyi obov yazki zdorov ya pogirshuvalosya Ne znav latinskoyi movi Najbilshe zapam yatavsya kpinami ta zhartami Bartolomej Zimorovich opisav jogo keruvannya yak komediyu zi smihom Faktichnim kerivnikom arhidiyeceziyi buv vikarij ta generalnij oficial Vaclav Viganovskij Bagato hto neterplyache ochikuvav jogo smerti yaku anonsuvali naprikinci zhovtnya 1581 roku Pomer pered 3 listopada 1581 r Buv pohovanij u Lvivskij katedri v yakij vstanovili nadgrobok Ya Senenskogo z jogo lezhachoyu postattyu nini vtrachenij Sim ya Buv odruzhenij pro druzhini nevidomo Diti Mikolaj Stanislav pomerli rano Andzhej 1603 lvivskij pidkomorij z 1596 p shozhe mav donku Mayetnosti Buv didichem mista Gologoriv ta 15 i navkolishnih sil 1536 r otrimav privilej na dva yarmarki ta shotizhnevi torgi Na Podilli posidav sela Parhanivci Tershivci Golovchinci chastini sil Goloskova Masivciv Pirogivciv 1569 r mav namir zasnuvati misto Letare na magdeburzkomu pravi otrimav privilej na Lyublinskomu sejmi ale ne vijshlo Za korolya Sigizmunda I Starogo otrimav vikupom korolivshini zokrema Baraniv Krasiliv Kinchaki 1535 r Konyuhi 1543 r Lvivskij povit derzhaviv misto Kam yanki v Terebovelskomu poviti na yakomu korol 1567 p viznav dozhivottya sinu Andzheyevi Ritorichnim ye jogo tverdzhennya 1574 roku te sho Sigizmund I dav Sigizmund Avgust zabrav PrimitkiLemko I Cikavinki z istoriyi Lvova S 41 Kowalska H Sienienski Jan z Gologor Gologorski h Debno S 182 Arhiv originalu za 10 lipnya 2016 Procitovano 28 kvitnya 2017 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1903 Cz 1 T 6 S 212 pol oficijnoyu vvazhazhli inshu datu 1582 rik pevne zgidno z B Zimorovichem pro neyi brak reshti informaciyi Kowalska H Sienienski Jan z Gologor Gologorski h Debno S 183 DzherelaLemko I Cikavinki z istoriyi Lvova Lviv Apriori 2011 128 s il S 41 ISBN 978 617 629 024 7 Kowalska H Sienienski Jan z Gologor Gologorski h Debno Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow 1996 T XXXVII 2 zeszyt 153 S 182 183 pol PosilannyaArchbishop Jan Sienienski 10 lipnya 2016 u Wayback Machine angl Jan Jan Gologorski z Sienna h Debno ID 6 513 9 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine pol