Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ян Лукашевич (пол. Jan Łukasiewicz; 21 грудня 1878, Львів — 13 лютого 1956, Дублін, Ірландія) — польський логік і філософ, народився у Львові, який на той час належав Галичині у складі Австро-Угорщини. Його праці відносяться до аналітичної філософії, математичної логіки та історії логіки. Він приніс інновації в традиційну логіку висловлювань, принцип несуперечливості і закон виключеного третього. Сучасні роботи з логіки Аристотеля спираються на традицію, започатковану в 1951 році створенням Лукашевичем революційної парадигми. Підхід Лукашевича був активізований на початку 1970-х у серії робіт [en] та Тімоті Смайлі, які повідомляють сучасні переклади Prior Analytics Робіна Сміта у 1989 році і Гізела Страйкера в 2009 році. Лукашевич досі вважається одним з найбільш важливих істориків логіки.
| Ян Лукашевич | |
|---|---|
| пол. Jan Łukasiewicz | |
 | |
| Народився | 21 грудня 1878 Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[1] |
| Помер | 13 лютого 1956 (77 років) Дублін, Ірландія[1] |
| Поховання | d[2] |
| Країна |  Австро-Угорщина Польська Республіка Ірландія |
| Діяльність | математик, філософ, викладач університету, інформатик |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка Варшавський університет |
| Галузь | Логіка, Філософія |
| Заклад | Варшавський університет ЛНУ ім. І. Франка |
| Посада | d і d[3] |
| Вчене звання | Член Польської академії наук |
| Науковий ступінь | Доктор філософії |
| Вчителі | Казімеж Твардовський |
| Відомі учні | Альфред Тарський d |
| Аспіранти, докторанти | d[4] d[4] d[4] |
| Членство | Польське наукове товариство у Львові d |
| Партія | Табір національного об'єднання |
| Відомий завдяки: | Польська нотація, Логіка Лукашевича |
| Нагороди |    |
 Висловлювання у Вікіцитатах Ян Лукашевич у Вікісховищі | |
Біографія
Ян виріс у Львові у римо-католицькій сім'ї Павла Лукашевича, капітана в австрійській армії, і Леопольдіни, дочки службовця, та був єдиною дитиною в родині.
Він закінчив своє вчення філології в гімназії та в 1897 році пішов до Львівського університету, де він вивчав філософію і математику та був учнем Казимира Твардовського.
У 1902 році він отримав ступінь доктора філософії під патронажем імператора Франца Йосифа I Австрії, який дав йому спеціальну каблучку з діамантами.
Він провів три роки як приватний викладач, а в 1905 році отримав стипендію для завершення своїх філософських досліджень у Берлінському університеті і Університеті Левена в Бельгії.
Лукашевич продовжував набувати вищий науковий ступінь та в 1906 році представив свою тезу в Університеті Львова. У 1906 році він був призначений викладачем в університеті, де він зрештою був призначений екстраординарним професором імператором Францом Йосифом I. Він викладав там до Першої світової війни.
У 1915 році він був запрошений для читання лекцій як повноправний професор Варшавського університету, який знову було відкрито після того, як закрили царським урядом у 19 столітті.
У 1919 Лукашевич покинув університет, щоб служити польським міністром релігійних культів і освіти в уряді Падеревського до 1920. Його навчальний план підкреслив раннє придбання логічних і математичних понять.
У 1928 році він одружився з Регіною Барвінською.
Він залишався професором Варшавського університету з 1920 до 1939 року до тих пір, коли будинок був зруйнований німецькими бомбами і університет був закритий під німецькою окупацією. Він був ректором університету двічі. У цей період Лукашевич і Станіслав Леснєвський заснували Львівсько-варшавську школу логіки, яка пізніше була стала міжнародно-відомою завдяки Тарському, який був студентом Лесневського.
Член Польської академії наук (1937).
Один з чільних представників львівсько-варшавської наукової школи.
Розробив оригінальну мову для формалізації логічних виразів (так звана безкінечна символіка Лукашевича).
З 1945 — професор Королівської ірландської академії в Дубліні.
Він і його дружина хотіли переїхати до Швейцарії, але не змогли отримати дозволу від німецької влади. Замість цього, влітку 1944 року, вони залишили Польщу за допомогою Генріха Шольца і провели останні кілька місяців війни в Мюнстері, Німеччина, сподіваючись хоч якось йти далі, можливо, до Швейцарії. Після війни він емігрував до Ірландії і працював в Університетському коледжі Дубліна аж до своєї смерті.
Робота
Ряд Аксіоматизації класичної логіки висловлювань пов'язаний з Лукашевичем. Особливо елегантно те, що аксіоматизація має всього три аксіоми і досі використовується. Він був піонером, який відкрив багатозначну логіку. Тризначна логіка висловів, введена в 1917 році, була першою, яка явно аксіоматизувала класичне логічне числення. Він писав про філософію науки, і його підхід до виготовлення наукових теорій був схожий на мислення Карла Поппера.
Лукашевич винайшов польську нотацію (по імені свого громадянства) для логічних зв'язок коло 1920 року.
Визнання
У 2008 році Польське Суспільство обробки інформації створило премію Яна Лукашевича, щоб представити її найбільш інноваційним польським ІТ-компаніям.
З 1999—2004 , Департамент комп'ютерних наук будівлі на UCD назвали на честь Лукашевича, поки всі кампуси не були перейменовані після того, як за ними були закріплені дисципліни.
Див. також
- Логіка Лукашевича
- Польська нотація
- 27114 Лукашевич — астероїд, названий на честь науковця.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119268663 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Find a Grave — 1996.
- https://plato.stanford.edu/entries/lukasiewicz/
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- * Review of «Aristotle, Prior Analytics: Book I, Gisela Striker (translation and commentary), Oxford UP, 2009, 268pp., $39.95 (pbk), .» in the Notre Dame Philosophical Reviews, 2010.02.02 [ 15 червня 2011 у Wayback Machine.].
Література
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Посилання
- Математична генеалогія Яна Лукашевича [ 10 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yan Lukashevich pol Jan Lukasiewicz 21 grudnya 1878 18781221 Lviv 13 lyutogo 1956 Dublin Irlandiya polskij logik i filosof narodivsya u Lvovi yakij na toj chas nalezhav Galichini u skladi Avstro Ugorshini Jogo praci vidnosyatsya do analitichnoyi filosofiyi matematichnoyi logiki ta istoriyi logiki Vin prinis innovaciyi v tradicijnu logiku vislovlyuvan princip nesuperechlivosti i zakon viklyuchenogo tretogo Suchasni roboti z logiki Aristotelya spirayutsya na tradiciyu zapochatkovanu v 1951 roci stvorennyam Lukashevichem revolyucijnoyi paradigmi Pidhid Lukashevicha buv aktivizovanij na pochatku 1970 h u seriyi robit en ta Timoti Smajli yaki povidomlyayut suchasni perekladi Prior Analytics Robina Smita u 1989 roci i Gizela Strajkera v 2009 roci Lukashevich dosi vvazhayetsya odnim z najbilsh vazhlivih istorikiv logiki Yan Lukashevichpol Jan LukasiewiczPortret Yana Lukashevicha Portret Yana LukashevichaNarodivsya 21 grudnya 1878 1878 12 21 Lviv Dolitavshina Avstro Ugorshina 1 Pomer 13 lyutogo 1956 1956 02 13 77 rokiv Dublin Irlandiya 1 Pohovannya d 2 Krayina Avstro Ugorshina Polska Respublika IrlandiyaDiyalnist matematik filosof vikladach universitetu informatikAlma mater LNU im I Franka Varshavskij universitetGaluz Logika FilosofiyaZaklad Varshavskij universitet LNU im I FrankaPosada d i d 3 Vchene zvannya Chlen Polskoyi akademiyi naukNaukovij stupin Doktor filosofiyiVchiteli Kazimezh TvardovskijVidomi uchni Alfred Tarskij dAspiranti doktoranti d 4 d 4 d 4 Chlenstvo Polske naukove tovaristvo u Lvovi dPartiya Tabir nacionalnogo ob yednannyaVidomij zavdyaki Polska notaciya Logika LukashevichaNagorodiVislovlyuvannya u Vikicitatah Yan Lukashevich u VikishovishiBiografiyaYan viris u Lvovi u rimo katolickij sim yi Pavla Lukashevicha kapitana v avstrijskij armiyi i Leopoldini dochki sluzhbovcya ta buv yedinoyu ditinoyu v rodini Vin zakinchiv svoye vchennya filologiyi v gimnaziyi ta v 1897 roci pishov do Lvivskogo universitetu de vin vivchav filosofiyu i matematiku ta buv uchnem Kazimira Tvardovskogo U 1902 roci vin otrimav stupin doktora filosofiyi pid patronazhem imperatora Franca Josifa I Avstriyi yakij dav jomu specialnu kabluchku z diamantami Vin proviv tri roki yak privatnij vikladach a v 1905 roci otrimav stipendiyu dlya zavershennya svoyih filosofskih doslidzhen u Berlinskomu universiteti i Universiteti Levena v Belgiyi Lukashevich prodovzhuvav nabuvati vishij naukovij stupin ta v 1906 roci predstaviv svoyu tezu v Universiteti Lvova U 1906 roci vin buv priznachenij vikladachem v universiteti de vin zreshtoyu buv priznachenij ekstraordinarnim profesorom imperatorom Francom Josifom I Vin vikladav tam do Pershoyi svitovoyi vijni U 1915 roci vin buv zaproshenij dlya chitannya lekcij yak povnopravnij profesor Varshavskogo universitetu yakij znovu bulo vidkrito pislya togo yak zakrili carskim uryadom u 19 stolitti U 1919 Lukashevich pokinuv universitet shob sluzhiti polskim ministrom religijnih kultiv i osviti v uryadi Paderevskogo do 1920 Jogo navchalnij plan pidkresliv rannye pridbannya logichnih i matematichnih ponyat U 1928 roci vin odruzhivsya z Reginoyu Barvinskoyu Vin zalishavsya profesorom Varshavskogo universitetu z 1920 do 1939 roku do tih pir koli budinok buv zrujnovanij nimeckimi bombami i universitet buv zakritij pid nimeckoyu okupaciyeyu Vin buv rektorom universitetu dvichi U cej period Lukashevich i Stanislav Lesnyevskij zasnuvali Lvivsko varshavsku shkolu logiki yaka piznishe bula stala mizhnarodno vidomoyu zavdyaki Tarskomu yakij buv studentom Lesnevskogo Chlen Polskoyi akademiyi nauk 1937 Odin z chilnih predstavnikiv lvivsko varshavskoyi naukovoyi shkoli Rozrobiv originalnu movu dlya formalizaciyi logichnih viraziv tak zvana bezkinechna simvolika Lukashevicha Z 1945 profesor Korolivskoyi irlandskoyi akademiyi v Dublini Vin i jogo druzhina hotili pereyihati do Shvejcariyi ale ne zmogli otrimati dozvolu vid nimeckoyi vladi Zamist cogo vlitku 1944 roku voni zalishili Polshu za dopomogoyu Genriha Sholca i proveli ostanni kilka misyaciv vijni v Myunsteri Nimechchina spodivayuchis hoch yakos jti dali mozhlivo do Shvejcariyi Pislya vijni vin emigruvav do Irlandiyi i pracyuvav v Universitetskomu koledzhi Dublina azh do svoyeyi smerti RobotaRyad Aksiomatizaciyi klasichnoyi logiki vislovlyuvan pov yazanij z Lukashevichem Osoblivo elegantno te sho aksiomatizaciya maye vsogo tri aksiomi i dosi vikoristovuyetsya Vin buv pionerom yakij vidkriv bagatoznachnu logiku Triznachna logika visloviv vvedena v 1917 roci bula pershoyu yaka yavno aksiomatizuvala klasichne logichne chislennya Vin pisav pro filosofiyu nauki i jogo pidhid do vigotovlennya naukovih teorij buv shozhij na mislennya Karla Poppera Lukashevich vinajshov polsku notaciyu po imeni svogo gromadyanstva dlya logichnih zv yazok kolo 1920 roku ViznannyaU 2008 roci Polske Suspilstvo obrobki informaciyi stvorilo premiyu Yana Lukashevicha shob predstaviti yiyi najbilsh innovacijnim polskim IT kompaniyam Z 1999 2004 Departament komp yuternih nauk budivli na UCD nazvali na chest Lukashevicha poki vsi kampusi ne buli perejmenovani pislya togo yak za nimi buli zakripleni disciplini Div takozhLogika Lukashevicha Polska notaciya 27114 Lukashevich asteroyid nazvanij na chest naukovcya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119268663 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Find a Grave 1996 d Track Q63056 https plato stanford edu entries lukasiewicz Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Review of Aristotle Prior Analytics Book I Gisela Striker translation and commentary Oxford UP 2009 268pp 39 95 pbk ISBN 978 0 19 925041 7 in the Notre Dame Philosophical Reviews 2010 02 02 15 chervnya 2011 u Wayback Machine LiteraturaVitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s PosilannyaMatematichna genealogiya Yana Lukashevicha 10 zhovtnya 2008 u Wayback Machine