Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Я́мпіль (МФА: [ˈjɐmpʲiʎ] (
| село Ямпіль | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська |
| Район | Львівський |
| Громада | Мурованська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060270050018963 |
| Облікова картка | Ямпіль |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1399 |
| Населення | 2055 |
| Площа | 1,926 км² |
| Густота населення | 98,44 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81122 |
| Телефонний код | +380 3230 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°52′24″ пн. ш. 24°10′52″ сх. д. / 49.87333° пн. ш. 24.18111° сх. д.Координати: 49°52′24″ пн. ш. 24°10′52″ сх. д. / 49.87333° пн. ш. 24.18111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 235 м |
| Водойми | р. Полтва |
| Відстань до обласного центру | 15,8 км |
| Відстань до районного центру | 15,8 км |
| Найближча залізнична станція | Підбірці |
| Відстань до залізничної станції | 7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81120, Львівська обл., Львівський р-н, с. Сороки-Львівські, вул. Польова, 65 |
| Сільський голова | Свистун Богдан Ігорович |
| Карта | |
  Ямпіль | |
 Ямпіль | |
| Мапа | |
| | |
Село міського типу розташоване на лівому березі річки Полтви на схід від м. Львова на теренах площею 1926 тис. кв. м. Відстань до Львова — 8 км (автомобільна траса міжнародного значення Київ-Чоп). Транспортне сполучення зі Львовом — маршрутні таксі № 121, № 114. Населення — близько 2 тис. осіб. В селі є школа, церква, пам'ятник Тарасу Шевченку та меморіал «Небесній Сотні» . Сусідні села — Кам'янопіль, Пикуловичі, Борщовичі, Сороки-Львівські.
Населення
В селі мешкає близько 2000 осіб. Мовний склад села:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 2054 | 99,95 |
| російська | 0 | 0 |
| польська | 1 | 0,05 |
Історія
До 1949 року село мало назву Пруси, на основі чого можна зробити висновок, що населений пункт виник у XIII столітті як поселення полонених прусів, з якими вів боротьбу давньоруський князь Роман та його син — король Данило. Ще у середині XIX століття в Прусах було 9 осіб з прізвищем Прайс та їх чотири однофамільці, що мешкали у сусідніх Підбірцях.
Нинішню назву Ямпіль одержав від великої ділянки поля. Перші письмові згадки про Пруси, що дійшли до нас, належать до 1399 року. Це було королівське село.
1433 року відбулося розмежування земель між Прусами та Сороками.
З податкового реєстру 1515 року видно, що село Пруси обробляло тільки 50 гектарів землі. Це було спричинено грабіжницькими татарськими набігами, під час яких забирали в ясир людей та робочу худобу. Великим землевласником в селі був католицький костел. Податковий реєстр 1600 року пише, що плебанат в Прусах тримає Дідушицький. 1604 року село перейшло у власність шляхтича М. Куропата.
У вересні 1621 року Пруси знищили татари. За сім років відбувся черговий напад, під час якого татари знищили поселення так, що протягом двох наступних років селяни не могли сплатити жодного гроша податку.
Люстрація 1661 року свідчить, що Пруси розташовані на 15 півланках і мешкало тут колись 15 кметів, тепер лише 2, із загородників не залишилось жодного. Що з 12 кметів лише 5 були корінними жителями, решта — новоприбулими.
Люстратори встановили для селян норму панщини: від чверті лану відробляли зимою по 2 дні в тиждень, літом — 3 дні, по 12 днів в рік — сільському війту. Від натуральних данин селяни були звільнені.
10 лютого 1695 року біля Прусів стояла майже 60-тисячна татарська орда, яка спалила тут усі будівлі. Відомо, що тут був бровар, оренда якого в 1711 році приносила державцю села Чайковському 400 золотих в рік.
Із люстрації 1765 року довідуємось, що державцем села був В. Янішевський, а орендувала його Єва Потоцька. Тут проживало 53 кмети та 5 халупників. Від чверті селяни були зобов'язані відробляти по два дні панщини в тиждень, здавали до фільварку восени по 6 мотків прядива, курку та 5 яєць. Всі селяни відробляти так звані літні «допоміжні» дні під час жнив та сінокосів і шарварки на ремонті доріг. Протягом року вони відробляли у фільварку 536 днів тяглих та 364 піших. Їх тяглова сила складалася з 60 волів та 100 коней. В селі проживало 10 ткачів, які платили верстове: по 2 золотих у рік. Весь прибуток з Прусів обчислювався на 2924 золотих, з яких понад 44 проценти приносили корчма та бровар.
Крім поміщика, з прибутків жила і католицька церква.
Через 20 років у Прусах було 74 господарства та 3 халупники. Село помітно збідніло. Загальна сума прибутків зменшилась на 118 золотих. 1790 року воно перебувало у власності Станіслава Яблонського. Із земельної метрики 1820 року бачимо, що із 125 господарств за кількістю землі 25 % були пролетарськими, понад 55 % — дрібноселянськими. Заможних селян було всього два. Сільські землі займали площу 1409 моргів (морг — 0,56 га), з яких 395 моргів належали фільварку, 36 моргів — солтиству що складалось з 6 господарств та 83 морги перебували в громадському володінні (пасовиська)
У 1822 році в Прусах заснована тривіальна школа. Вчитель в ній одержував від громади 106 золотих ринських річної платні, 26 мірок зерна, 6 сагів дров та 6 арів городу.
У 1880 році в селі разом з присілком Томашківкою нараховувалось 182 хати та проживали 1175 осіб, з яких 94 мешкали у фільварку поміщика Кшечуновича. Населення було в основному польським. Поміщику належало більше третини всіх орних земель села. Зі статистичних даних 1910 року видно, що зі 148 мешканців у Прусах було лише 22 українці. Працювала 4-класна школа, в якій троє вчителів навчали 249 дітей. Діяло 2 крамниці 2 корчми. З 972 га, сільських земель 271 га, належало поміщику Кшечуновичу. В селі нараховувалось 298 коней, 403 корови.
У 1914 році розпочалася перша світова війна. Наприкінці вересня 1914 року Російська імператорська армія захопила село після важких боїв з австро-угорським військом. В боротьбі з поляками за Львів у 1919 році брав участь четар УГА Стельмах Іван Григорович (1896—1985). Він попав у польський полон, з якого втік у 1920 році. В серпні 1920 року в районі Прусів відбувся бій між польськими військами та частиною Першої кінної армії Семена Будьонного. У 1920—1939 роках Пруси перебували у складі Польщі. У 1939 році після окупації Західної України Червоною Армією та проведення так званих народних зборів Західної України, відбулося приєднання її до Радянського Союзу. З 17 вересня 1939 по 30 червня 1941 року Пруси перебували у складі СРСР.
З 30 червня 1941 по 26 липня 1944 року Пруси перебували під німецькою окупацією. У 1945 році відбувалося масове переселення поляків у Польщу, а на їх місце до Прусів було переселено з Перемишльського та Любачівського повітів Польщі понад 200 сімей українців.
У 1944—1952 роках в боротьбі ОУН та УПА за незалежність України активну участь брали також жителі сіл Пруси/Ямпіль та Кам'янопіль, які зрештою були переслідувані, та репресовані. Мешканці села репресовані владою у 1939—1953 роках: Щепан Ганна Іванівна, Кішко Фрузія Атанасівна, Цолта Василь Іванович, Курило Іван Григорович, Войтович Мирон Миколайович, Ждан Микола Федорович, Хміль Василь Михайлович, Джавала Микола Іванович, Рак Марія Михайлівна, Рак Богдан Васильович, з села Кам'янопіль: Грудень Михайло Дмитрович, Маркевич Марія Петрівна.
У 1947 році Пруси офіційно перейменовано на Ямпіль. У 1949 році в грудні у Ямполі організовано колгосп імені Хрущова, який 1960 році реорганізовано у Ямпільський відділок радгоспу «Жовтневий». У 1959 році в село Ямпіль проведено електрику. У 1973 році Ямпільську восьмирічну школу реорганізовано у середню. У 1980 році школу переведено у новозбудоване приміщення на 620 учнівських місць. У 1975—1977 роках було відкрито лікарську амбулаторію.
26 жовтня 1989 року у Ямполі організовано місцевий осередок Товариства української мови імені Тараса Шевченка, та разом з цим комітет по спорудженню у Ямполі пам'ятника Шевченку. У 21 жовтня 1992 року в основному на пожертви мешканців та вихідців села урочисто відкрито довгоочікуваний пам'ятник поету, робота скульптора С. Т. Мельничука.
У 1986 році у Ямполі відкрито дитячу установу та проведено газифікацію.
У жовтні 1991 року на відзнаку проголошення Незалежності України у селі Ямпіль встановлено великий дубовий Хрест роботи мешканця села Івана Олексійовича Підгурського.
У вересні 1996 року працівниками Ямпільської СШ було збудовано пам'ятник борцям за волю України, а 17 вересня цього ж року відбулася урочиста церемонія посвячення пам'ятника і відправлена панахида за всіх убієнних. В знак пам'яті насильницької депортації українського народу з рідних земель на п'ятдесятиріччя операції «Вісла» у Ямполі споруджено каплицю Пречистої Діви «Покрова» (архітектор Б. М. Василюшко, головний майстер І. Ф. Кульматицький). Фігуру Пречистої Діви Марії виготовляв архітектор С. Т. Мельничук. Урочиста церемонія посвячення каплиці відбулася у червні 1997 року.
Станом на 2007 рік господарська діяльність життя села в основному пов'язана із землею, жителі села вирощують сільськогосподарську продукцію, Ямпільська сільська рада нараховує 1657.0 га., земель. В селі Ямпіль успішно розвивається фермерське господарство ТзОВ «Барком», звідки поступає на український ринок молочна продукція, та приватне фермерське господарство «Мацевко», яким піклується виходець та житель села Ямпіль Мацевко І. М. Успішно провадить свій розвиток молода пасіка, яка нараховує 56 бджолосімей. За господарством пасіки доглядає молодий успішний пасічник Гавриш П. М. Багато жителів села зайнято у підприємницькій діяльності завдяки чому активно розвивається інфраструктура села, наприклад працює цех будівельних матеріалів, деревообробний цех, столярний цех, заклади обслуговування громадян (магазини, кафе-бари та інші культурні заклади). У Ямпільській ЗОШ I—III ступенів навчається 273 учні. Директор школи Дума М. І. До Ямпільської сільської ради приписано 2243 осіб та 662 господарства. Існує сім магазинів, з них два магазини з кафе-баром.
20 лютого 2015 року, було освячено меморіал «Небесній Сотні», ініціаторами спорудження меморіалу виступила громадська організація «Ініціативний Простір», які запровадили у с. Ямпіль вшанування пам'яті «Героїв Небесної Сотні» та подій, які відбувались під час Революції гідності у 2014 році.
Відомі люди
В поселенні народився:
- Мартиняк Ростислав Михайлович (нар. 1958) — український вчений у галузі контактної механіки.
Примітки
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- Прогноз погоди в селі Ямпіль. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- Відстані від села Ямпіль. della.com.ua. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- Мурованська громада, Львівська область, Львівський район. murovanska-gromada.gov.ua. Мурованська сільська громада. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- РСР, Президія Верховної Ради Української. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18.7.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Львівської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 3 лютого 2024.
- Мурованська громада, Львівська область, Львівський район - Картка громади. murovanska-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 1 червня 2024.
- плебанія, парафія католицького священика
| У Вікісловнику є сторінка Ямпіль. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya mpil MFA ˈjɐmpʲiʎ prosluhati kolishnya nazva Prusi selo v Ukrayini u Murovanskij silskij gromadi Lvivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti selo Yampil Cerkva u YampoliCerkva u Yampoli Krayina Ukrayina Oblast Lvivska Rajon Lvivskij Gromada Murovanska silska gromada Kod KATOTTG UA46060270050018963 Oblikova kartka Yampil Osnovni dani Persha zgadka 1399 Naselennya 2055 Plosha 1 926 km Gustota naselennya 98 44 osib km Poshtovij indeks 81122 Telefonnij kod 380 3230 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 52 24 pn sh 24 10 52 sh d 49 87333 pn sh 24 18111 sh d 49 87333 24 18111 Koordinati 49 52 24 pn sh 24 10 52 sh d 49 87333 pn sh 24 18111 sh d 49 87333 24 18111 Serednya visota nad rivnem morya 235 m Vodojmi r Poltva Vidstan do oblasnogo centru 15 8 km Vidstan do rajonnogo centru 15 8 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Pidbirci Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 7 km Misceva vlada Adresa radi 81120 Lvivska obl Lvivskij r n s Soroki Lvivski vul Polova 65 Silskij golova Svistun Bogdan Igorovich Karta Yampil Yampil Mapa Yampil u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yampil znachennya Selo miskogo tipu roztashovane na livomu berezi richki Poltvi na shid vid m Lvova na terenah plosheyu 1926 tis kv m Vidstan do Lvova 8 km avtomobilna trasa mizhnarodnogo znachennya Kiyiv Chop Transportne spoluchennya zi Lvovom marshrutni taksi 121 114 Naselennya blizko 2 tis osib V seli ye shkola cerkva pam yatnik Tarasu Shevchenku ta memorial Nebesnij Sotni Susidni sela Kam yanopil Pikulovichi Borshovichi Soroki Lvivski NaselennyaV seli meshkaye blizko 2000 osib Movnij sklad sela Mova Chislo os Vidsotok ukrayinska 2054 99 95 rosijska 0 0 polska 1 0 05IstoriyaDo 1949 roku selo malo nazvu Prusi na osnovi chogo mozhna zrobiti visnovok sho naselenij punkt vinik u XIII stolitti yak poselennya polonenih prusiv z yakimi viv borotbu davnoruskij knyaz Roman ta jogo sin korol Danilo She u seredini XIX stolittya v Prusah bulo 9 osib z prizvishem Prajs ta yih chotiri odnofamilci sho meshkali u susidnih Pidbircyah Ninishnyu nazvu Yampil oderzhav vid velikoyi dilyanki polya Pershi pismovi zgadki pro Prusi sho dijshli do nas nalezhat do 1399 roku Ce bulo korolivske selo 1433 roku vidbulosya rozmezhuvannya zemel mizh Prusami ta Sorokami Z podatkovogo reyestru 1515 roku vidno sho selo Prusi obroblyalo tilki 50 gektariv zemli Ce bulo sprichineno grabizhnickimi tatarskimi nabigami pid chas yakih zabirali v yasir lyudej ta robochu hudobu Velikim zemlevlasnikom v seli buv katolickij kostel Podatkovij reyestr 1600 roku pishe sho plebanat v Prusah trimaye Didushickij 1604 roku selo perejshlo u vlasnist shlyahticha M Kuropata U veresni 1621 roku Prusi znishili tatari Za sim rokiv vidbuvsya chergovij napad pid chas yakogo tatari znishili poselennya tak sho protyagom dvoh nastupnih rokiv selyani ne mogli splatiti zhodnogo grosha podatku Lyustraciya 1661 roku svidchit sho Prusi roztashovani na 15 pivlankah i meshkalo tut kolis 15 kmetiv teper lishe 2 iz zagorodnikiv ne zalishilos zhodnogo Sho z 12 kmetiv lishe 5 buli korinnimi zhitelyami reshta novopribulimi Lyustratori vstanovili dlya selyan normu panshini vid chverti lanu vidroblyali zimoyu po 2 dni v tizhden litom 3 dni po 12 dniv v rik silskomu vijtu Vid naturalnih danin selyani buli zvilneni 10 lyutogo 1695 roku bilya Prusiv stoyala majzhe 60 tisyachna tatarska orda yaka spalila tut usi budivli Vidomo sho tut buv brovar orenda yakogo v 1711 roci prinosila derzhavcyu sela Chajkovskomu 400 zolotih v rik Iz lyustraciyi 1765 roku doviduyemos sho derzhavcem sela buv V Yanishevskij a orenduvala jogo Yeva Potocka Tut prozhivalo 53 kmeti ta 5 halupnikiv Vid chverti selyani buli zobov yazani vidroblyati po dva dni panshini v tizhden zdavali do filvarku voseni po 6 motkiv pryadiva kurku ta 5 yayec Vsi selyani vidroblyati tak zvani litni dopomizhni dni pid chas zhniv ta sinokosiv i sharvarki na remonti dorig Protyagom roku voni vidroblyali u filvarku 536 dniv tyaglih ta 364 pishih Yih tyaglova sila skladalasya z 60 voliv ta 100 konej V seli prozhivalo 10 tkachiv yaki platili verstove po 2 zolotih u rik Ves pributok z Prusiv obchislyuvavsya na 2924 zolotih z yakih ponad 44 procenti prinosili korchma ta brovar Krim pomishika z pributkiv zhila i katolicka cerkva Cherez 20 rokiv u Prusah bulo 74 gospodarstva ta 3 halupniki Selo pomitno zbidnilo Zagalna suma pributkiv zmenshilas na 118 zolotih 1790 roku vono perebuvalo u vlasnosti Stanislava Yablonskogo Iz zemelnoyi metriki 1820 roku bachimo sho iz 125 gospodarstv za kilkistyu zemli 25 buli proletarskimi ponad 55 dribnoselyanskimi Zamozhnih selyan bulo vsogo dva Silski zemli zajmali ploshu 1409 morgiv morg 0 56 ga z yakih 395 morgiv nalezhali filvarku 36 morgiv soltistvu sho skladalos z 6 gospodarstv ta 83 morgi perebuvali v gromadskomu volodinni pasoviska U 1822 roci v Prusah zasnovana trivialna shkola Vchitel v nij oderzhuvav vid gromadi 106 zolotih rinskih richnoyi platni 26 mirok zerna 6 sagiv drov ta 6 ariv gorodu U 1880 roci v seli razom z prisilkom Tomashkivkoyu narahovuvalos 182 hati ta prozhivali 1175 osib z yakih 94 meshkali u filvarku pomishika Kshechunovicha Naselennya bulo v osnovnomu polskim Pomishiku nalezhalo bilshe tretini vsih ornih zemel sela Zi statistichnih danih 1910 roku vidno sho zi 148 meshkanciv u Prusah bulo lishe 22 ukrayinci Pracyuvala 4 klasna shkola v yakij troye vchiteliv navchali 249 ditej Diyalo 2 kramnici 2 korchmi Z 972 ga silskih zemel 271 ga nalezhalo pomishiku Kshechunovichu V seli narahovuvalos 298 konej 403 korovi U 1914 roci rozpochalasya persha svitova vijna Naprikinci veresnya 1914 roku Rosijska imperatorska armiya zahopila selo pislya vazhkih boyiv z avstro ugorskim vijskom V borotbi z polyakami za Lviv u 1919 roci brav uchast chetar UGA Stelmah Ivan Grigorovich 1896 1985 Vin popav u polskij polon z yakogo vtik u 1920 roci V serpni 1920 roku v rajoni Prusiv vidbuvsya bij mizh polskimi vijskami ta chastinoyu Pershoyi kinnoyi armiyi Semena Budonnogo U 1920 1939 rokah Prusi perebuvali u skladi Polshi U 1939 roci pislya okupaciyi Zahidnoyi Ukrayini Chervonoyu Armiyeyu ta provedennya tak zvanih narodnih zboriv Zahidnoyi Ukrayini vidbulosya priyednannya yiyi do Radyanskogo Soyuzu Z 17 veresnya 1939 po 30 chervnya 1941 roku Prusi perebuvali u skladi SRSR Z 30 chervnya 1941 po 26 lipnya 1944 roku Prusi perebuvali pid nimeckoyu okupaciyeyu U 1945 roci vidbuvalosya masove pereselennya polyakiv u Polshu a na yih misce do Prusiv bulo pereseleno z Peremishlskogo ta Lyubachivskogo povitiv Polshi ponad 200 simej ukrayinciv U 1944 1952 rokah v borotbi OUN ta UPA za nezalezhnist Ukrayini aktivnu uchast brali takozh zhiteli sil Prusi Yampil ta Kam yanopil yaki zreshtoyu buli peresliduvani ta represovani Meshkanci sela represovani vladoyu u 1939 1953 rokah Shepan Ganna Ivanivna Kishko Fruziya Atanasivna Colta Vasil Ivanovich Kurilo Ivan Grigorovich Vojtovich Miron Mikolajovich Zhdan Mikola Fedorovich Hmil Vasil Mihajlovich Dzhavala Mikola Ivanovich Rak Mariya Mihajlivna Rak Bogdan Vasilovich z sela Kam yanopil Gruden Mihajlo Dmitrovich Markevich Mariya Petrivna U 1947 roci Prusi oficijno perejmenovano na Yampil U 1949 roci v grudni u Yampoli organizovano kolgosp imeni Hrushova yakij 1960 roci reorganizovano u Yampilskij viddilok radgospu Zhovtnevij U 1959 roci v selo Yampil provedeno elektriku U 1973 roci Yampilsku vosmirichnu shkolu reorganizovano u serednyu U 1980 roci shkolu perevedeno u novozbudovane primishennya na 620 uchnivskih misc U 1975 1977 rokah bulo vidkrito likarsku ambulatoriyu 26 zhovtnya 1989 roku u Yampoli organizovano miscevij oseredok Tovaristva ukrayinskoyi movi imeni Tarasa Shevchenka ta razom z cim komitet po sporudzhennyu u Yampoli pam yatnika Shevchenku U 21 zhovtnya 1992 roku v osnovnomu na pozhertvi meshkanciv ta vihidciv sela urochisto vidkrito dovgoochikuvanij pam yatnik poetu robota skulptora S T Melnichuka U 1986 roci u Yampoli vidkrito dityachu ustanovu ta provedeno gazifikaciyu U zhovtni 1991 roku na vidznaku progoloshennya Nezalezhnosti Ukrayini u seli Yampil vstanovleno velikij dubovij Hrest roboti meshkancya sela Ivana Oleksijovicha Pidgurskogo U veresni 1996 roku pracivnikami Yampilskoyi SSh bulo zbudovano pam yatnik borcyam za volyu Ukrayini a 17 veresnya cogo zh roku vidbulasya urochista ceremoniya posvyachennya pam yatnika i vidpravlena panahida za vsih ubiyennih V znak pam yati nasilnickoyi deportaciyi ukrayinskogo narodu z ridnih zemel na p yatdesyatirichchya operaciyi Visla u Yampoli sporudzheno kaplicyu Prechistoyi Divi Pokrova arhitektor B M Vasilyushko golovnij majster I F Kulmatickij Figuru Prechistoyi Divi Mariyi vigotovlyav arhitektor S T Melnichuk Urochista ceremoniya posvyachennya kaplici vidbulasya u chervni 1997 roku Stanom na 2007 rik gospodarska diyalnist zhittya sela v osnovnomu pov yazana iz zemleyu zhiteli sela viroshuyut silskogospodarsku produkciyu Yampilska silska rada narahovuye 1657 0 ga zemel V seli Yampil uspishno rozvivayetsya fermerske gospodarstvo TzOV Barkom zvidki postupaye na ukrayinskij rinok molochna produkciya ta privatne fermerske gospodarstvo Macevko yakim pikluyetsya vihodec ta zhitel sela Yampil Macevko I M Uspishno provadit svij rozvitok moloda pasika yaka narahovuye 56 bdzholosimej Za gospodarstvom pasiki doglyadaye molodij uspishnij pasichnik Gavrish P M Bagato zhiteliv sela zajnyato u pidpriyemnickij diyalnosti zavdyaki chomu aktivno rozvivayetsya infrastruktura sela napriklad pracyuye ceh budivelnih materialiv derevoobrobnij ceh stolyarnij ceh zakladi obslugovuvannya gromadyan magazini kafe bari ta inshi kulturni zakladi U Yampilskij ZOSh I III stupeniv navchayetsya 273 uchni Direktor shkoli Duma M I Do Yampilskoyi silskoyi radi pripisano 2243 osib ta 662 gospodarstva Isnuye sim magaziniv z nih dva magazini z kafe barom 20 lyutogo 2015 roku bulo osvyacheno memorial Nebesnij Sotni iniciatorami sporudzhennya memorialu vistupila gromadska organizaciya Iniciativnij Prostir yaki zaprovadili u s Yampil vshanuvannya pam yati Geroyiv Nebesnoyi Sotni ta podij yaki vidbuvalis pid chas Revolyuciyi gidnosti u 2014 roci Vidomi lyudiV poselenni narodivsya Martinyak Rostislav Mihajlovich nar 1958 ukrayinskij vchenij u galuzi kontaktnoyi mehaniki PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 28 zhovtnya 2021 Prognoz pogodi v seli Yampil weather in ua Pogoda v Ukrayini originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 28 zhovtnya 2021 Vidstani vid sela Yampil della com ua originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 28 zhovtnya 2021 Murovanska gromada Lvivska oblast Lvivskij rajon murovanska gromada gov ua Murovanska silska gromada originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 28 zhovtnya 2021 RSR Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 18 7 1946 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya nazv Lvivskoyi oblasti Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 3 lyutogo 2024 Murovanska gromada Lvivska oblast Lvivskij rajon Kartka gromadi murovanska gromada gov ua ukr Procitovano 1 chervnya 2024 plebaniya parafiya katolickogo svyashenika U Vikislovniku ye storinka Yampil