Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Томоюкі Ямашіта (яп. 山下奉文; 8 листопада 1885, Осуґі, Японська імперія — 23 лютого 1946, Маніла, Філіппіни) — японський військовий і державний діяч, генерал Імперської армії Японії, військовий губернатор Філіппін, воєнний злочинець. Вважався одним із найбільш талановитих воєначальників Японії у Другій світовій війні. Командував проведенням наступальних операції японців в Південно-Східнії Азії протягом перших місяців війни, зумів розбити британські війська й відкрити шлях до розширення кордонів імперії до Індії та Австралії. За досягнення надзвичайно швидкого успішного результату в Малайській операції отримав прізвисько Малайський тигр.
| Ямашіта Томоюкі яп. 山下奉文 | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 26 вересня 1944 — 2 вересня 1945 | ||||||||||||||||||
| Монарх: | Хірохіто | |||||||||||||||||
| Попередник: | ||||||||||||||||||
| Наступник: | посада скасована | |||||||||||||||||
| Народження: | 8 листопада 1885 Осуґі, префектура Коті, Сікоку, Японська імперія | |||||||||||||||||
| Смерть: | 23 лютого 1946 (60 років) Маніла, Філіппіни | |||||||||||||||||
| Причина смерті: | повішення | |||||||||||||||||
| Поховання: | кладовище Тама | |||||||||||||||||
| Національність: | японець | |||||||||||||||||
| Країна: | Японська імперія | |||||||||||||||||
| Освіта: | Військова академія армії Вища військова академія армії | |||||||||||||||||
| Партія: | Кодоха | |||||||||||||||||
| Військова служба | ||||||||||||||||||
| Роки служби: | 1905—1945 | |||||||||||||||||
| Приналежність: | Японська імперія | |||||||||||||||||
| Рід військ: | піхота | |||||||||||||||||
| Звання: |  Генерал | |||||||||||||||||
| Командував: | 1-а армія 14-й фронт | |||||||||||||||||
| Битви: | Перша світова війна Японсько-китайська війна Друга світова війна | |||||||||||||||||
| Нагороди: |
| |||||||||||||||||
| | ||||||||||||||||||
Початок кар'єри
Томоюкі Ямашіта народився 8 листопада 1885 року в селі Осуґі (сучасне містечко Отойо), що в префектурі Коті (острів Сікоку), в сім'ї сільського лікаря. Завершивши навчання у початковій і середній школах та вирішивши пов'язати життя з армією, вступив до Військової академії армії Японії. Випустився 1905 року, ставши шістнадцятим за успішністю з-поміж 920 кадетів та отримавши звання молодшого лейтенанта.
У грудні 1908 року підвищений до лейтенанта. Брав участь у Першій світовій війни, служив у той період у провінції Шаньдун. У травні 1916 року став капітаном. Того ж року Ямашіта закінчив Вищу військову академію армії Японії.
Інтербелум
Одразу по завершенню війни відправився до Європи, де працював помічником військових аташе при посольствах у Берні та Берліні. Повернувшись додому у лютому 1922 року, отримав військове звання майора. Невдовзі почав працювати у Бюро з військових справ при Міністерстві армії, яке відповідало за скорочення та реформування армії шляхом її оптимізації та реорганізації.
У серпні 1925 року Ямашіта став підполковником і був переведений до Генерального штабу Імперської армії, де безуспішно намагався втілити у життя стратегію скорочення чисельності армії. Крім того, стан речей почав погіршуватися після загострення протистояння між фракціями Тосейха та Кодоха. Томоюкі, який належав до другої та відігравав у ній вагому роль, вступив у конфронтацію із Хідекі Тодзьо та іншими авторитетними офіцерами. Унаслідок цього 1927 року його відправили до Відня на посаду військового аташе. Лише за три роки Ямашіта повернувся додому, отримавши військове звання полковника та прийнявши командування 3-м піхотним полком.
У серпні 1934 року його було підвищено до генерал-майора.
Після інциденту 26 лютого він, хоч і не брав участі у спробі перевороту, закликав до помилування усіх бунтівників, чим викликав гнів імператора Хірохіто. Через це Ямашіта вирішив піти у відставку, проте командування Генерального штабу відмовило його від цієї ідеї. Натомість Томоюкі відправився у відрядження до Кореї, де став командиром бригади. Саме тут він загартував свій характер і волю, посилив власну дисципліну, піднявши її до достатньо високого рівня. Фактично даний етап його життя мав надзвичайно великий вплив на майбутнє генерала, адже саме тут остаточно сформувалася його особистість.
Війна в Тихому океані
У листопаді 1937 року Ямашіта став генерал-лейтенантом. З початком війни у Китаї закликав до припинення ескалації конфлікту, рекомендував вищому командуванню зберегти союзні відносини з США та Британією. Проте його заклики проігнорували, а самого Ямашіту перевели на малозначну посаду у Квантунській армії. Однак уже за рік він очолив 4-у дивізію, яка брала участь у бойових діях проти китайців на півночі країни. Саме тут Томоюкі отримав свій перший бойовий досвід у ролі командувача військ.
У грудні 1940 року Ямашіта вкотре відправився до Європи, але цього разу він мав важливу місію. 16 червня 1941 року він особисто зустрівся з Адольфом Гітлером і Беніто Муссоліні.
Протягом усього часу служби в армії Ямашіта постійно пропонував певні нововведення, серед яких були пропозиції щодо оптимізації авіаційного корпусу, збільшення рівня механізації армії, створення корпусу десантних військ, збільшення провоєнної пропаганди тощо. Проте всі вони негативно сприймалися вищим керівництвом. Хідекі Тодзьо, який на той час обіймав посаду міністра армії, не був зацікавлений у реалізації даних ідей генерал-лейтенанта, вважав їх непотрібними і занадто фінансово затратними.
Малайська операція
6 листопада 1941 року Ямашіта став командиром 25-ї армії. Під час планування вторгнення в Британську Малаю він вирішив діяти шляхом здійснення висадки десанту на ворожу територію і будував усі подальші розрахунки навколо цього. Одначе Томоюкі розумів, що успіх даної авантюри залежатиме від рівня підтримки з боку авіації і флоту. Саме для цього він постійно контактував із віцеадміралом Дзісабуро Одзавою, чиї з'єднання саме діяли у відповідному секторі.
8 грудня Ямашіта розпочав вторгнення до Малаї. Його сили були на третину менш чисельними за ворожі, а тому генерал-лейтенант розумів, що єдиний шлях до перемоги полягав у блискавичності дій його військ. Ямашіта вважав, що лише так він дезорієнтує ворога до такого рівня, що той не зможе чинити належного опору й переможе, мінімізувавши втрати.
Реалізація операції відбувалася за планом. Так частини, які мали здійснити десантну висадку на території Малаї, відправилися у море ще 6 грудня. Наступні два дні флот Одзави завдавав ударів по ворожих базах і відволік увагу британського З'єднання Z, яке несло велику загрозу для японських сухопутних військ на морі. Висадка почалася одночасно з атакою на Перл-Гарбор. З повітря десант прикривала авіація, які здійснювала нальоти з баз в окупованому Французькому Індокитаї. Британці, які не очікували подібного кроку з боку ворога, занадто пізно спробували завдати контрудар. Завдяки цьому Ямашіта зміг успішно провести висадку десанту в Кота-Бару і Сонгкхла у перший день проведення операції. Одразу після цього почався головний удар. 25-а армія наступала з Індокитаю та рухалася вздовж східного та західного побереж Малакки. Британці почали відходити на південь, щоб організувати там потужну оборону. Відступаючи, вони створювали штучні завали, проте це не створювало для Ямашіти великих проблем. Відхід головної маси військ прикривала 11-а індійська дивізія, проте її швидко розбили. Невдовзі після цього поразки зазнали й частини, які оборонялися на півдні. 31 січня 1941 року японці захопили Джохор-Бару, а решки британських частин відійшли на Сінгапур.
Так Ямашіта захопив усю Британську Малаю за 54 дні, втративши трішки більше ніж 5 тисяч осіб. Натомість британська армія втратила понад 50 тисяч осіб убитими, пораненими, зниклими безвісти та полоненими.
Для того, щоб запобігти військовій катастрофі, британці підірвали дамбу, яка сполучала острів Сінгапур із материком, а тому взяти його з ходу було неможливо. Генерал Персіваль, який відповідав за оборону, вирішив розташувати своїх підопічних вздовж усього берега, внаслідок чого чимало солдатів і офіцерів опинилися в місцях, на яких ставали прекрасними мішенями для японських снайперів та літаків. Крім того, таке розтягнення військ сприяло погіршенню комунікації між ними та зменшенню їхньої мобільності.
Сам же Ямашіта нашвидкуруч готував нову висадку десанту, адже розвідка повідомляла, що чисельність і забезпечення ворога перебувають на вищомута кращому рівні, ніж очікувалося. Тому генерал-лейтенант цілком виправдано вважав, що лише нова блискавична атака зможе врятувати ситуацію. Його сили були втомлені не менше, ніж британські, хоча й перебували у стані морального та емоційного піднесення. Для того ж, щоб Персіваль не зміг вгадати, де саме буде здійснено десантування, і щоб ніхто з місцевих мешканців цього їм не повідомив, Томоюкі наказав відселити усіх жителів прибережної смуги на 1 милю вглиб Малакки. 1 лютого він розпорядився починати приготування до битви за Сінгапур.
8 лютого почалася сама битва. Японці масово обстрілювали позиції ворога, не економлячи снаряди, хоча й не мали їх у великій кількості. Британцям же було наказано витрачати не більше 20 снарядів на день, адже Персіваль вважав, що це початок багатоденної артилерійської підготовки. Проте вже уночі з 8 на 9 лютого солдати Ямашіти здійснили десантування на острів. Прожектор, який мав освітлювати берег, не працював, адже було наказано берегти електроенергію. Мовчала й британська артилерія, адже вже використала денну норму снарядів. Тому японці застали ворога зненацька й зустрічали лише поодинокі випадки спротиву з боку австралійських військових, які обороняли західну частину острова. Вже зранку 9 лютого Ямашіта переніс свій штаб на Сінгапур. Склади зі зброєю та провіантом, а також найбільший аеродром перейшли до рук 25-ї армії фактично без бою. Вже наступного дня було форсовано Джохорську протоку і основні сили японців зайшли на острів Сінгапур.
Персіваль вважав, що далі має відбутися ще одне десантування острова, проте цього разу на східній його частині, а тому не направляв підкріплення на інші ділянки фронту. Однак японці продовжували діяти саме на заході. Зібравши тут докупи всі свої частини, Ямашіта завдав точкового удару і прорвав оборону ворога, зайнявши Сінгапур всього лише за тиждень із моменту початку боїв. Так, маючи у своєму розпорядженні лише 36 тисяч осіб, він узяв у полон близько 80 тисяч британських солдатів.
Ця перемога сприяла збільшенню популярності Томоюкі серед звичайних військових, які дали йому прізвисько Малайський тигр, а також означала перехід великої кількості британських володінь під контроль імперії.
Маньчжурія
17 липня 1942 року Ямашіту перевели до Маньчжурії, де він прийняв командування 1-ю армією, яка діяла на території Китаю. Офіційним приводом для цього став той факт, що Томоюкі під час виступу перед цивільним населенням Сінгапуру назвав усіх присутніх «громадянами Японської імперії», хоча офіційно уряд вважав, що мешканці захоплених британських колоній не можуть претендувати на привілеї японського громадянства. Також є думка, що Ямашіту перевели на цю ділянку фронту для підготовки вторгнення до СРСР у випадку, якщо німці зможуть захопити Сталінград. У лютому 1943 року Ямашіта отримав військове звання генерала.
Філіппінська операція
26 вересня 1944 року прем'єр-міністр Тодзьо пішов у відставку і Ямашіта знову потрапив у милість до імператора. 10 жовтня його перевели на Філіппіни, де він обійняв посаду командувача 14-о фронту, який мав протидіяти американцям, та військового губернатора Філіппін. За десять днів десант союзників висадився на острові Лейте. 6 січня 1945 року 6-а армія США висадилася в затоці Лінгайєн та на Лусоні. 14-й фронт Ямашіти, хоч і був більшим у порівнянні з армією Макартура, проте фактично був розділений на три самостійні частини, які розташовувалися в різних частинах острова, а тому ефективно й оперативно керувати ним було надзвичайно складно. Через це Ямашіта був змушений відступити до гір Сьєрра-Мадре, наказавши солдатам покинути Манілу та всі ділянки острова, крім північної.
Проте тут відбувся жахливий інцидент. Відступаючи, Ямашіта не оголосив Манілу відкритим містом (як це зробив генерал Дуглас Макартур 1941 року). Цей статус означав, що у випадку відходу військ міські споруди повинні були залишатися цілими та неушкодженими, а ведення бойових дій усередині міста заборонялося. Проте, оскільки Томоюкі цього не зробив, невдовзі після відходу основних сил японські моряки знову увійшли до Маніли і влаштували тут справжнє поле бою. Вони засіли у будинках, адміністративних спорудах тощо, влаштували тут вогняні точки й у такий спосіб обстрілювали ворога. Позиційне протистояння тривало з 4 лютого до 3 березня, забрало життя понад 100 тисяч мирних жителів і перетворило Манілу в руїни.
Ямашіта продовжував тягнути час. В його розпоряджені й надалі залишалося понад 250 тисяч військових і тепер його головною метою стало відтермінувати здачу Філіппін на якомога триваліший час. Чисельність його військ скоротилася уп'ятеро, але протягом майже півроку він продовжував вести позиційні бої в північній частині Лусона, зумівши частково заморозити протистояння та відтермінувати втрату Японієї Філіппінських островів. Розв'язка прийшла з капітуляцією Японії. Так 2 вересня 1945 року Ямашіта був змушений припинити бої і здався у полон американцям.
Після війни
29 жовтня 1945 року почався судовий процес, який був покликаний покарати Ямашіту за воєнні злочини, пов'язані з перетворенням Маніли в руїни, масовими убивствами військовополонених, жорстоким поводженням з цивільним населенням тощо. 7 грудня 1945 року Ямашіту засудили до смертної кари через повішення. Стверджувалося, що Томоюкі фактично керував усією таємною поліцією, яка функціонувала на Філіппінах і мовчки дозволяв страчувати військовополонених і цивільних, адже проводити офіційні судові процеси над кожним було практично неможливо. Ця справа мала суперечливий характер і фактично стала прецедентом у міжнародному праві. Її результатом стало вироблення , за яким командир відповідає за воєнні злочини, вчинені його підопічними, коли знає про них і має реальну можливість їх зупинити, проте бездіє.
Враховуючи, що солдати Ямашіти вчиняли воєнні злочини ще під час Малайської операції, убиваючи британських полонених, знущаючись із цивільних, грабуючи їх і здійснюючи масові каральні акції, проте генерал і тоді не намагався цьому завадити, винесений вирок став лише логічним завершенням жахливого ланцюжка подій.
23 лютого 1946 року генерала Томоюкі Ямашіту стратили.
З 1959 року він вшановується як шінтоїстське божество у святилищі Ясукуні (Токіо).
Вислуга
Нагороди
Японська імперія
- Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Тайсьо
- Військова медаль 1918-1920
- Медаль Перемоги
- Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Сьова
- Медаль Китайського інциденту 1931
- Медаль Китайського інциденту 1937
- Нагрудний знак командира
- Орден Священного скарбу 2-го класу
- Орден Золотого шуліки 3-го і 1-го класу
- Орден Вранішнього Сонця 1-го класу (29 квітня 1940)
Маньчжурська держава
- Медаль національного фонду «Велика Маньчжурія»
- Пам'ятна медаль імператорського візиту в Японію
Інші країни
- Великий почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» (1929)
- Орден Корони Румунії, командорський хрест з мечами (18 жовтня 1929)
- Орден Заслуг німецького орла 2-го ступеня (28 липня 1940)
Примітки
Джерела
- Ямашіта Томоюкі // 新村出編 『広辞苑』 [Великий сад слів]. — 第5版. — 東京: 岩波書店, 1998.
- Ямашіта Томоюкі // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Нагороди Ямашіти [ 30 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tomoyuki Yamashita yap 山下奉文 8 listopada 1885 Osugi Yaponska imperiya 23 lyutogo 1946 Manila Filippini yaponskij vijskovij i derzhavnij diyach general Imperskoyi armiyi Yaponiyi vijskovij gubernator Filippin voyennij zlochinec Vvazhavsya odnim iz najbilsh talanovitih voyenachalnikiv Yaponiyi u Drugij svitovij vijni Komanduvav provedennyam nastupalnih operaciyi yaponciv v Pivdenno Shidniyi Aziyi protyagom pershih misyaciv vijni zumiv rozbiti britanski vijska j vidkriti shlyah do rozshirennya kordoniv imperiyi do Indiyi ta Avstraliyi Za dosyagnennya nadzvichajno shvidkogo uspishnogo rezultatu v Malajskij operaciyi otrimav prizvisko Malajskij tigr Yamashita Tomoyuki yap 山下奉文 Prapor Vijskovij gubernator Filippin Prapor 26 veresnya 1944 2 veresnya 1945 Monarh Hirohito Poperednik Nastupnik posada skasovana Narodzhennya 8 listopada 1885 1885 11 08 Osugi prefektura Koti Sikoku Yaponska imperiyaSmert 23 lyutogo 1946 1946 02 23 60 rokiv Manila FilippiniPrichina smerti povishennyaPohovannya kladovishe TamaNacionalnist yaponecKrayina Yaponska imperiyaOsvita Vijskova akademiya armiyi Visha vijskova akademiya armiyiPartiya Kodoha Vijskova sluzhba Roki sluzhbi 1905 1945 Prinalezhnist Yaponska imperiya Rid vijsk pihota Zvannya General Komanduvav 1 a armiya 14 j front Bitvi Persha svitova vijna Yaponsko kitajska vijna Druga svitova vijna Nagorodi Pam yatna medal vstupu na prestol imperatora Tajso Medal Peremogi Velikobritaniya Pam yatna medal vstupu na prestol imperatora Sova Pam yatna medal 2600 rokiv Yaponiyi Velikij pochesnij znak Za zaslugi pered Avstrijskoyu Respublikoyu Komandorskij Hrest ordena Koroni Rumuniyi Orden nimeckogo orla Mediafajli b u VikishovishiPochatok kar yeriTomoyuki Yamashita narodivsya 8 listopada 1885 roku v seli Osugi suchasne mistechko Otojo sho v prefekturi Koti ostriv Sikoku v sim yi silskogo likarya Zavershivshi navchannya u pochatkovij i serednij shkolah ta virishivshi pov yazati zhittya z armiyeyu vstupiv do Vijskovoyi akademiyi armiyi Yaponiyi Vipustivsya 1905 roku stavshi shistnadcyatim za uspishnistyu z pomizh 920 kadetiv ta otrimavshi zvannya molodshogo lejtenanta U grudni 1908 roku pidvishenij do lejtenanta Brav uchast u Pershij svitovij vijni sluzhiv u toj period u provinciyi Shandun U travni 1916 roku stav kapitanom Togo zh roku Yamashita zakinchiv Vishu vijskovu akademiyu armiyi Yaponiyi InterbelumOdrazu po zavershennyu vijni vidpravivsya do Yevropi de pracyuvav pomichnikom vijskovih atashe pri posolstvah u Berni ta Berlini Povernuvshis dodomu u lyutomu 1922 roku otrimav vijskove zvannya majora Nevdovzi pochav pracyuvati u Byuro z vijskovih sprav pri Ministerstvi armiyi yake vidpovidalo za skorochennya ta reformuvannya armiyi shlyahom yiyi optimizaciyi ta reorganizaciyi U serpni 1925 roku Yamashita stav pidpolkovnikom i buv perevedenij do Generalnogo shtabu Imperskoyi armiyi de bezuspishno namagavsya vtiliti u zhittya strategiyu skorochennya chiselnosti armiyi Krim togo stan rechej pochav pogirshuvatisya pislya zagostrennya protistoyannya mizh frakciyami Tosejha ta Kodoha Tomoyuki yakij nalezhav do drugoyi ta vidigravav u nij vagomu rol vstupiv u konfrontaciyu iz Hideki Todzo ta inshimi avtoritetnimi oficerami Unaslidok cogo 1927 roku jogo vidpravili do Vidnya na posadu vijskovogo atashe Lishe za tri roki Yamashita povernuvsya dodomu otrimavshi vijskove zvannya polkovnika ta prijnyavshi komanduvannya 3 m pihotnim polkom U serpni 1934 roku jogo bulo pidvisheno do general majora Pislya incidentu 26 lyutogo vin hoch i ne brav uchasti u sprobi perevorotu zaklikav do pomiluvannya usih buntivnikiv chim viklikav gniv imperatora Hirohito Cherez ce Yamashita virishiv piti u vidstavku prote komanduvannya Generalnogo shtabu vidmovilo jogo vid ciyeyi ideyi Natomist Tomoyuki vidpravivsya u vidryadzhennya do Koreyi de stav komandirom brigadi Same tut vin zagartuvav svij harakter i volyu posiliv vlasnu disciplinu pidnyavshi yiyi do dostatno visokogo rivnya Faktichno danij etap jogo zhittya mav nadzvichajno velikij vpliv na majbutnye generala adzhe same tut ostatochno sformuvalasya jogo osobistist Vijna v Tihomu okeaniTomoyuki Mamashita u zvanni general lejtenanta U listopadi 1937 roku Yamashita stav general lejtenantom Z pochatkom vijni u Kitayi zaklikav do pripinennya eskalaciyi konfliktu rekomenduvav vishomu komanduvannyu zberegti soyuzni vidnosini z SShA ta Britaniyeyu Prote jogo zakliki proignoruvali a samogo Yamashitu pereveli na maloznachnu posadu u Kvantunskij armiyi Odnak uzhe za rik vin ocholiv 4 u diviziyu yaka brala uchast u bojovih diyah proti kitajciv na pivnochi krayini Same tut Tomoyuki otrimav svij pershij bojovij dosvid u roli komanduvacha vijsk U grudni 1940 roku Yamashita vkotre vidpravivsya do Yevropi ale cogo razu vin mav vazhlivu misiyu 16 chervnya 1941 roku vin osobisto zustrivsya z Adolfom Gitlerom i Benito Mussolini Protyagom usogo chasu sluzhbi v armiyi Yamashita postijno proponuvav pevni novovvedennya sered yakih buli propoziciyi shodo optimizaciyi aviacijnogo korpusu zbilshennya rivnya mehanizaciyi armiyi stvorennya korpusu desantnih vijsk zbilshennya provoyennoyi propagandi tosho Prote vsi voni negativno sprijmalisya vishim kerivnictvom Hideki Todzo yakij na toj chas obijmav posadu ministra armiyi ne buv zacikavlenij u realizaciyi danih idej general lejtenanta vvazhav yih nepotribnimi i zanadto finansovo zatratnimi Malajska operaciya 6 listopada 1941 roku Yamashita stav komandirom 25 yi armiyi Pid chas planuvannya vtorgnennya v Britansku Malayu vin virishiv diyati shlyahom zdijsnennya visadki desantu na vorozhu teritoriyu i buduvav usi podalshi rozrahunki navkolo cogo Odnache Tomoyuki rozumiv sho uspih danoyi avantyuri zalezhatime vid rivnya pidtrimki z boku aviaciyi i flotu Same dlya cogo vin postijno kontaktuvav iz viceadmiralom Dzisaburo Odzavoyu chiyi z yednannya same diyali u vidpovidnomu sektori 8 grudnya Yamashita rozpochav vtorgnennya do Malayi Jogo sili buli na tretinu mensh chiselnimi za vorozhi a tomu general lejtenant rozumiv sho yedinij shlyah do peremogi polyagav u bliskavichnosti dij jogo vijsk Yamashita vvazhav sho lishe tak vin dezoriyentuye voroga do takogo rivnya sho toj ne zmozhe chiniti nalezhnogo oporu j peremozhe minimizuvavshi vtrati Yamashita rozdaye vkazivki soldatam pid chas Malajskoyi operaciyi Tomoyuki Yamashita pid chas Malajskoyi operaciyi Realizaciya operaciyi vidbuvalasya za planom Tak chastini yaki mali zdijsniti desantnu visadku na teritoriyi Malayi vidpravilisya u more she 6 grudnya Nastupni dva dni flot Odzavi zavdavav udariv po vorozhih bazah i vidvolik uvagu britanskogo Z yednannya Z yake neslo veliku zagrozu dlya yaponskih suhoputnih vijsk na mori Visadka pochalasya odnochasno z atakoyu na Perl Garbor Z povitrya desant prikrivala aviaciya yaki zdijsnyuvala naloti z baz v okupovanomu Francuzkomu Indokitayi Britanci yaki ne ochikuvali podibnogo kroku z boku voroga zanadto pizno sprobuvali zavdati kontrudar Zavdyaki comu Yamashita zmig uspishno provesti visadku desantu v Kota Baru i Songkhla u pershij den provedennya operaciyi Odrazu pislya cogo pochavsya golovnij udar 25 a armiya nastupala z Indokitayu ta ruhalasya vzdovzh shidnogo ta zahidnogo poberezh Malakki Britanci pochali vidhoditi na pivden shob organizuvati tam potuzhnu oboronu Vidstupayuchi voni stvoryuvali shtuchni zavali prote ce ne stvoryuvalo dlya Yamashiti velikih problem Vidhid golovnoyi masi vijsk prikrivala 11 a indijska diviziya prote yiyi shvidko rozbili Nevdovzi pislya cogo porazki zaznali j chastini yaki oboronyalisya na pivdni 31 sichnya 1941 roku yaponci zahopili Dzhohor Baru a reshki britanskih chastin vidijshli na Singapur Tak Yamashita zahopiv usyu Britansku Malayu za 54 dni vtrativshi trishki bilshe nizh 5 tisyach osib Natomist britanska armiya vtratila ponad 50 tisyach osib ubitimi poranenimi zniklimi bezvisti ta polonenimi Dlya togo shob zapobigti vijskovij katastrofi britanci pidirvali dambu yaka spoluchala ostriv Singapur iz materikom a tomu vzyati jogo z hodu bulo nemozhlivo General Persival yakij vidpovidav za oboronu virishiv roztashuvati svoyih pidopichnih vzdovzh usogo berega vnaslidok chogo chimalo soldativ i oficeriv opinilisya v miscyah na yakih stavali prekrasnimi mishenyami dlya yaponskih snajperiv ta litakiv Krim togo take roztyagnennya vijsk spriyalo pogirshennyu komunikaciyi mizh nimi ta zmenshennyu yihnoyi mobilnosti Sam zhe Yamashita nashvidkuruch gotuvav novu visadku desantu adzhe rozvidka povidomlyala sho chiselnist i zabezpechennya voroga perebuvayut na vishomuta krashomu rivni nizh ochikuvalosya Tomu general lejtenant cilkom vipravdano vvazhav sho lishe nova bliskavichna ataka zmozhe vryatuvati situaciyu Jogo sili buli vtomleni ne menshe nizh britanski hocha j perebuvali u stani moralnogo ta emocijnogo pidnesennya Dlya togo zh shob Persival ne zmig vgadati de same bude zdijsneno desantuvannya i shob nihto z miscevih meshkanciv cogo yim ne povidomiv Tomoyuki nakazav vidseliti usih zhiteliv priberezhnoyi smugi na 1 milyu vglib Malakki 1 lyutogo vin rozporyadivsya pochinati prigotuvannya do bitvi za Singapur Yamashita pid chas vedennya peregovoriv iz Persivalem shodo kapitulyaciyi 8 lyutogo pochalasya sama bitva Yaponci masovo obstrilyuvali poziciyi voroga ne ekonomlyachi snaryadi hocha j ne mali yih u velikij kilkosti Britancyam zhe bulo nakazano vitrachati ne bilshe 20 snaryadiv na den adzhe Persival vvazhav sho ce pochatok bagatodennoyi artilerijskoyi pidgotovki Prote vzhe unochi z 8 na 9 lyutogo soldati Yamashiti zdijsnili desantuvannya na ostriv Prozhektor yakij mav osvitlyuvati bereg ne pracyuvav adzhe bulo nakazano beregti elektroenergiyu Movchala j britanska artileriya adzhe vzhe vikoristala dennu normu snaryadiv Tomu yaponci zastali voroga znenacka j zustrichali lishe poodinoki vipadki sprotivu z boku avstralijskih vijskovih yaki oboronyali zahidnu chastinu ostrova Vzhe zranku 9 lyutogo Yamashita perenis svij shtab na Singapur Skladi zi zbroyeyu ta proviantom a takozh najbilshij aerodrom perejshli do ruk 25 yi armiyi faktichno bez boyu Vzhe nastupnogo dnya bulo forsovano Dzhohorsku protoku i osnovni sili yaponciv zajshli na ostriv Singapur Persival vvazhav sho dali maye vidbutisya she odne desantuvannya ostrova prote cogo razu na shidnij jogo chastini a tomu ne napravlyav pidkriplennya na inshi dilyanki frontu Odnak yaponci prodovzhuvali diyati same na zahodi Zibravshi tut dokupi vsi svoyi chastini Yamashita zavdav tochkovogo udaru i prorvav oboronu voroga zajnyavshi Singapur vsogo lishe za tizhden iz momentu pochatku boyiv Tak mayuchi u svoyemu rozporyadzhenni lishe 36 tisyach osib vin uzyav u polon blizko 80 tisyach britanskih soldativ Cya peremoga spriyala zbilshennyu populyarnosti Tomoyuki sered zvichajnih vijskovih yaki dali jomu prizvisko Malajskij tigr a takozh oznachala perehid velikoyi kilkosti britanskih volodin pid kontrol imperiyi Manchzhuriya 17 lipnya 1942 roku Yamashitu pereveli do Manchzhuriyi de vin prijnyav komanduvannya 1 yu armiyeyu yaka diyala na teritoriyi Kitayu Oficijnim privodom dlya cogo stav toj fakt sho Tomoyuki pid chas vistupu pered civilnim naselennyam Singapuru nazvav usih prisutnih gromadyanami Yaponskoyi imperiyi hocha oficijno uryad vvazhav sho meshkanci zahoplenih britanskih kolonij ne mozhut pretenduvati na privileyi yaponskogo gromadyanstva Takozh ye dumka sho Yamashitu pereveli na cyu dilyanku frontu dlya pidgotovki vtorgnennya do SRSR u vipadku yaksho nimci zmozhut zahopiti Stalingrad U lyutomu 1943 roku Yamashita otrimav vijskove zvannya generala Filippinska operaciya 26 veresnya 1944 roku prem yer ministr Todzo pishov u vidstavku i Yamashita znovu potrapiv u milist do imperatora 10 zhovtnya jogo pereveli na Filippini de vin obijnyav posadu komanduvacha 14 o frontu yakij mav protidiyati amerikancyam ta vijskovogo gubernatora Filippin Za desyat dniv desant soyuznikiv visadivsya na ostrovi Lejte 6 sichnya 1945 roku 6 a armiya SShA visadilasya v zatoci Lingajyen ta na Lusoni 14 j front Yamashiti hoch i buv bilshim u porivnyanni z armiyeyu Makartura prote faktichno buv rozdilenij na tri samostijni chastini yaki roztashovuvalisya v riznih chastinah ostrova a tomu efektivno j operativno keruvati nim bulo nadzvichajno skladno Cherez ce Yamashita buv zmushenij vidstupiti do gir Syerra Madre nakazavshi soldatam pokinuti Manilu ta vsi dilyanki ostrova krim pivnichnoyi Duglas Makartur povertayetsya na Filippini Prote tut vidbuvsya zhahlivij incident Vidstupayuchi Yamashita ne ogolosiv Manilu vidkritim mistom yak ce zrobiv general Duglas Makartur 1941 roku Cej status oznachav sho u vipadku vidhodu vijsk miski sporudi povinni buli zalishatisya cilimi ta neushkodzhenimi a vedennya bojovih dij useredini mista zaboronyalosya Prote oskilki Tomoyuki cogo ne zrobiv nevdovzi pislya vidhodu osnovnih sil yaponski moryaki znovu uvijshli do Manili i vlashtuvali tut spravzhnye pole boyu Voni zasili u budinkah administrativnih sporudah tosho vlashtuvali tut vognyani tochki j u takij sposib obstrilyuvali voroga Pozicijne protistoyannya trivalo z 4 lyutogo do 3 bereznya zabralo zhittya ponad 100 tisyach mirnih zhiteliv i peretvorilo Manilu v ruyini Yamashita pid chas tribunalu Yamashita prodovzhuvav tyagnuti chas V jogo rozporyadzheni j nadali zalishalosya ponad 250 tisyach vijskovih i teper jogo golovnoyu metoyu stalo vidterminuvati zdachu Filippin na yakomoga trivalishij chas Chiselnist jogo vijsk skorotilasya up yatero ale protyagom majzhe pivroku vin prodovzhuvav vesti pozicijni boyi v pivnichnij chastini Lusona zumivshi chastkovo zamoroziti protistoyannya ta vidterminuvati vtratu Yaponiyeyi Filippinskih ostroviv Rozv yazka prijshla z kapitulyaciyeyu Yaponiyi Tak 2 veresnya 1945 roku Yamashita buv zmushenij pripiniti boyi i zdavsya u polon amerikancyam Pislya vijni29 zhovtnya 1945 roku pochavsya sudovij proces yakij buv poklikanij pokarati Yamashitu za voyenni zlochini pov yazani z peretvorennyam Manili v ruyini masovimi ubivstvami vijskovopolonenih zhorstokim povodzhennyam z civilnim naselennyam tosho 7 grudnya 1945 roku Yamashitu zasudili do smertnoyi kari cherez povishennya Stverdzhuvalosya sho Tomoyuki faktichno keruvav usiyeyu tayemnoyu policiyeyu yaka funkcionuvala na Filippinah i movchki dozvolyav strachuvati vijskovopolonenih i civilnih adzhe provoditi oficijni sudovi procesi nad kozhnim bulo praktichno nemozhlivo Cya sprava mala superechlivij harakter i faktichno stala precedentom u mizhnarodnomu pravi Yiyi rezultatom stalo viroblennya za yakim komandir vidpovidaye za voyenni zlochini vchineni jogo pidopichnimi koli znaye pro nih i maye realnu mozhlivist yih zupiniti prote bezdiye Vrahovuyuchi sho soldati Yamashiti vchinyali voyenni zlochini she pid chas Malajskoyi operaciyi ubivayuchi britanskih polonenih znushayuchis iz civilnih grabuyuchi yih i zdijsnyuyuchi masovi karalni akciyi prote general i todi ne namagavsya comu zavaditi vinesenij virok stav lishe logichnim zavershennyam zhahlivogo lancyuzhka podij 23 lyutogo 1946 roku generala Tomoyuki Yamashitu stratili Z 1959 roku vin vshanovuyetsya yak shintoyistske bozhestvo u svyatilishi Yasukuni Tokio VislugaMolodshij lejtenant cherven 1906 Lejtenant gruden 1908 Kapitan traven 1916 Major lyutij 1922 Pidpolkovnik serpen 1925 Polkovnik serpen 1929 General major serpen 1934 General lejtenant listopad 1937 General lyutij 1943 NagorodiYaponska imperiya Pam yatna medal vstupu na prestol imperatora Tajso Vijskova medal 1918 1920 Medal Peremogi Pam yatna medal vstupu na prestol imperatora Sova Medal Kitajskogo incidentu 1931 Medal Kitajskogo incidentu 1937 Nagrudnij znak komandira Orden Svyashennogo skarbu 2 go klasu Orden Zolotogo shuliki 3 go i 1 go klasu Orden Vranishnogo Soncya 1 go klasu 29 kvitnya 1940 Manchzhurska derzhava Medal nacionalnogo fondu Velika Manchzhuriya Pam yatna medal imperatorskogo vizitu v Yaponiyu Inshi krayini Velikij pochesnij znak Za zaslugi pered Avstrijskoyu Respublikoyu 1929 Orden Koroni Rumuniyi komandorskij hrest z mechami 18 zhovtnya 1929 Orden Zaslug nimeckogo orla 2 go stupenya 28 lipnya 1940 PrimitkiDzherelaYamashita Tomoyuki 新村出編 広辞苑 Velikij sad sliv 第5版 東京 岩波書店 1998 Yamashita Tomoyuki 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Nagorodi Yamashiti 30 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Posilannya