Я́ків Баш (літературний псевдонім Якова Васильовича Башмака; нар. 8 серпня 1908, Милове — пом. 14 березня 1986, Київ) — український радянський письменник; член Спілки радянських письменників України.
Яків Баш | ||||
---|---|---|---|---|
Яків Васильович Башмак | ||||
Псевдонім | Яков Баш | |||
Народився | 26 липня (8 серпня) 1908 Милове, Качкарівська волость, Херсонський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 14 березня 1986 (77 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Країна | Російська імперія УНР СРСР | |||
Діяльність | письменник, драматург | |||
Alma mater | Філологічний факультет Київського університету[d] і ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
Заклад | Радянське село і В-во «Український письменник» | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1931 — 1986 | |||
Членство | Спілка радянських письменників України | |||
Партія | ВКП(б) | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
|
Біографія
Народився 26 липня [8 серпня] 1908 року в селі Миловому (нині Бериславський район Херсонської області, Україна) в бідній селянській сім'ї. 1919 року закінчив початкову школу і став працювати. До 1928 року працював у сільському господарстві на Херсонщині. З ранніх років брав участь у культурно-просвітницькій роботі на селі. У 16-ти річному віці став робсількором газети «Радянське село» та інших газет. Тоді ж розпочав писати вірші і оповідання.
Протягом 1928—1932 років працював на будівництві Дніпрогесу, спочатку теслярем-опалубником, бригадиром теслярів, а з 1931 року літературним співробітником газети «Пролетар Дніпробуду». 1930 року вступив до комсомолу, 1931 року — до ВКП (б).
У жовтні 1932 року був премійований путівкою на навчання з спеціальною стипендією імені Дніпробуду і став навчатися на філологічному факультеті у Харківському державному університеті. Одночасно з навчанням завідував Кабінетом молодого автора при клубі літераторів імені Василя Блакитного, був директором цього клубу, а згодом редактором університетської багатотиражки. З 1935 року навчався у Київському університеті, який закінчив 1937 року, а у 1940 році — аспірантуру при ньому.
З кінця 1940 року по вересень 1941 року працював помічником заступника голови Ради народних комісарів УРСР. З жовтня 1942 року знаходився у лавах Червоної армії. Спочатку працював у оперативній групі Військової Ради Південного фронту, Центральному, а потім Українському штабах партизанського руху. Неодноразово літав у партизанські загони Сидора Ковпака, Олександра Сабурова, Михайла Наумова.
Упродовж 1944—1946 років очолював видавництво «Радянський письменник». З листопада 1946 по жовтень 1947 року — відповідальний секретар Президії Спілки радянських письменників України, пізніше обіймав посаду секретаря партійної організації Спілки радянських письменників України (на 1952—1953) та Київської організації Спілки письменників України.
Помер у Києві 14 березня 1986 року.
Творчість
Перше оповідання «Криця» надруковано в журналі «Огонёк» у 1931 році. Автор книг:
- «Доба горить» (1931, нариси);
- «Дні наступу» (1933, збірка оповідань);
- «Сила» (1934, повість; переробилена у роман і видана у 1940 році під назвою «Береги в огнях», у 1941 році — під назвою «На берегах Славути»; розширений її варіант — роман «Гарячі почуття» вийнов у 1947 році);
- «Професор Буйко» (1945, повість про Героя Радянського Союзу професора Петра Буйка)
- «На землі нашій» (1957, оповідання);
- «Надія» (роман-дилогія: «Надія», 1960 і «На крутій дорозі», 1967);
- «Біля вогнища» (1962, цикл оповідань);
- «Заграва над річкою Ірпінь» (1980, роман).
Написав також кілька п'єс:
- «Професор Буйко» (1949);
- «Дніпрові зорі» (1951, драма присвячена будівникам Дніпрогесу);
- «У кожного своя ціль» (1958, комедія).
Автор сценарію фільму «Київ» (1950, у співавторстві з Михайлом Стельмахом, Іваном Кочергою).
Окремі твори письменника перекладено російською, болгарською, словенською та іншими мовами.
Відзнаки
- Нагороджений двома орденами Вітчизняної війни І ступеня, орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985), медаллю «Партизанові Вітчизняної війни» та іншими нагородами;
- Почесний громадянин міста Запоріжжя (рішення Запорізької міської ради № 393 від 4 вересня 1970 року);
- Республіканська премія ЛКСМУ імені Миколи Островського (1970; за повість «Професор Буйко», романи «Надія» і «На крутій дорозі»).
Інше
В журналі «Перець» № 15 за 1983 рік розміщено дружній шарж Анатолія Арутюнянца, присвячений 75-річчю митця.
Примітки
- Башмак Яков Васильевич / Память народа. (рос.)
- . Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 1 грудня 2010.
- . www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
Література
- Баш Яків // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. — Кн. 2, [т. 1] : А — Головна Руська Рада. — .;
- О. Дяченко. Яків Баш // Українські радянські письменники. Критичні нариси. ІІ. Радянський письменник. Київ. 1957. С. 428—462;
- Баш Яків // Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд. Олег Килимник. — К. : Радянський письменник, 1960. — 580 с., С. 25—26;
- Баш Яків // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 156.;
- Крыжановский С. Д. Баш Яков Васильевич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Баш Яків // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Баш (Башмак) Яков Васильевич // Литературный энциклопедический словарь / под общ. ред. В. М. Кожевникова и . — Москва : Советская энциклопедия, 1987. — С. 554.(рос.);
- Г. Ф. Семенюк. Баш Яків // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. , С. 137;
- Р. В. Пилипчук. Баш Яків // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya kiv Bash literaturnij psevdonim Yakova Vasilovicha Bashmaka nar 8 serpnya 1908 Milove pom 14 bereznya 1986 Kiyiv ukrayinskij radyanskij pismennik chlen Spilki radyanskih pismennikiv Ukrayini Yakiv BashYakiv Vasilovich BashmakPsevdonim Yakov BashNarodivsya 26 lipnya 8 serpnya 1908 Milove Kachkarivska volost Hersonskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer 14 bereznya 1986 1986 03 14 77 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya UNR SRSRDiyalnist pismennik dramaturgAlma mater Filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d i HNU im V N KarazinaZaklad Radyanske selo i V vo Ukrayinskij pismennik Mova tvoriv ukrayinskaRoki aktivnosti 1931 1986Chlenstvo Spilka radyanskih pismennikiv UkrayiniPartiya VKP b Uchasnik nimecko radyanska vijnaNagorodi pochesnij gromadyanin ZaporizhzhyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bash BiografiyaNarodivsya 26 lipnya 8 serpnya 1908 19080808 roku v seli Milovomu nini Berislavskij rajon Hersonskoyi oblasti Ukrayina v bidnij selyanskij sim yi 1919 roku zakinchiv pochatkovu shkolu i stav pracyuvati Do 1928 roku pracyuvav u silskomu gospodarstvi na Hersonshini Z rannih rokiv brav uchast u kulturno prosvitnickij roboti na seli U 16 ti richnomu vici stav robsilkorom gazeti Radyanske selo ta inshih gazet Todi zh rozpochav pisati virshi i opovidannya Protyagom 1928 1932 rokiv pracyuvav na budivnictvi Dniprogesu spochatku teslyarem opalubnikom brigadirom teslyariv a z 1931 roku literaturnim spivrobitnikom gazeti Proletar Dniprobudu 1930 roku vstupiv do komsomolu 1931 roku do VKP b U zhovtni 1932 roku buv premijovanij putivkoyu na navchannya z specialnoyu stipendiyeyu imeni Dniprobudu i stav navchatisya na filologichnomu fakulteti u Harkivskomu derzhavnomu universiteti Odnochasno z navchannyam zaviduvav Kabinetom molodogo avtora pri klubi literatoriv imeni Vasilya Blakitnogo buv direktorom cogo klubu a zgodom redaktorom universitetskoyi bagatotirazhki Z 1935 roku navchavsya u Kiyivskomu universiteti yakij zakinchiv 1937 roku a u 1940 roci aspiranturu pri nomu Z kincya 1940 roku po veresen 1941 roku pracyuvav pomichnikom zastupnika golovi Radi narodnih komisariv URSR Z zhovtnya 1942 roku znahodivsya u lavah Chervonoyi armiyi Spochatku pracyuvav u operativnij grupi Vijskovoyi Radi Pivdennogo frontu Centralnomu a potim Ukrayinskomu shtabah partizanskogo ruhu Neodnorazovo litav u partizanski zagoni Sidora Kovpaka Oleksandra Saburova Mihajla Naumova Uprodovzh 1944 1946 rokiv ocholyuvav vidavnictvo Radyanskij pismennik Z listopada 1946 po zhovten 1947 roku vidpovidalnij sekretar Prezidiyi Spilki radyanskih pismennikiv Ukrayini piznishe obijmav posadu sekretarya partijnoyi organizaciyi Spilki radyanskih pismennikiv Ukrayini na 1952 1953 ta Kiyivskoyi organizaciyi Spilki pismennikiv Ukrayini Pomer u Kiyevi 14 bereznya 1986 roku TvorchistPershe opovidannya Kricya nadrukovano v zhurnali Ogonyok u 1931 roci Avtor knig Doba gorit 1931 narisi Dni nastupu 1933 zbirka opovidan Sila 1934 povist pererobilena u roman i vidana u 1940 roci pid nazvoyu Beregi v ognyah u 1941 roci pid nazvoyu Na beregah Slavuti rozshirenij yiyi variant roman Garyachi pochuttya vijnov u 1947 roci Profesor Bujko 1945 povist pro Geroya Radyanskogo Soyuzu profesora Petra Bujka Na zemli nashij 1957 opovidannya Nadiya roman dilogiya Nadiya 1960 i Na krutij dorozi 1967 Bilya vognisha 1962 cikl opovidan Zagrava nad richkoyu Irpin 1980 roman Napisav takozh kilka p yes Profesor Bujko 1949 Dniprovi zori 1951 drama prisvyachena budivnikam Dniprogesu U kozhnogo svoya cil 1958 komediya Avtor scenariyu filmu Kiyiv 1950 u spivavtorstvi z Mihajlom Stelmahom Ivanom Kochergoyu Okremi tvori pismennika perekladeno rosijskoyu bolgarskoyu slovenskoyu ta inshimi movami VidznakiNagorodzhenij dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni I stupenya ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 6 kvitnya 1985 medallyu Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni ta inshimi nagorodami Pochesnij gromadyanin mista Zaporizhzhya rishennya Zaporizkoyi miskoyi radi 393 vid 4 veresnya 1970 roku Respublikanska premiya LKSMU imeni Mikoli Ostrovskogo 1970 za povist Profesor Bujko romani Nadiya i Na krutij dorozi InsheV zhurnali Perec 15 za 1983 rik rozmisheno druzhnij sharzh Anatoliya Arutyunyanca prisvyachenij 75 richchyu mitcya PrimitkiBashmak Yakov Vasilevich Pamyat naroda ros Arhiv originalu za 25 travnya 2011 Procitovano 1 grudnya 2010 www perets org ua ukr Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 16 kvitnya 2021 LiteraturaBash Yakiv Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 Kn 2 t 1 A Golovna Ruska Rada ISBN 5 7707 4049 3 O Dyachenko Yakiv Bash Ukrayinski radyanski pismenniki Kritichni narisi II Radyanskij pismennik Kiyiv 1957 S 428 462 Bash Yakiv Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini biobibliografichnij dovidnik uporyad Oleg Kilimnik K Radyanskij pismennik 1960 580 s S 25 26 Bash Yakiv Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1966 T 1 A Kabarga S 156 Kryzhanovskij S D Bash Yakov Vasilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Bash Yakiv Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Bash Bashmak Yakov Vasilevich Literaturnyj enciklopedicheskij slovar pod obsh red V M Kozhevnikova i Moskva Sovetskaya enciklopediya 1987 S 554 ros G F Semenyuk Bash Yakiv Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1988 T 1 A G S 137 R V Pilipchuk Bash Yakiv Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2003 T 2 B Bio 872 s ISBN 966 02 2681 0