Якшу́р-Бо́дья (рос. Якшур-Бодья) — село, центр Удмуртії, Росія.
село Якшур-Бодья | |||
---|---|---|---|
рос. Якшур-Бодья | |||
| |||
Країна | Росія | ||
Суб'єкт Російської Федерації | Удмуртія | ||
Муніципальний округ | Якшур-Бодьїнський район | ||
Код ЗКАТУ: | 94250850001 | ||
Код ЗКТМО: | 94650450101 | ||
Основні дані | |||
Перша згадка: | 1716 року | ||
Населення | 7252 особи (2010) | ||
Поштові індекси | 427100 | ||
Телефонний код | +7 34162 | ||
Географічні координати: | 57°11′18″ пн. ш. 53°09′33″ сх. д. / 57.18833333336077374° пн. ш. 53.15916666669477308° сх. д.Координати: 57°11′18″ пн. ш. 53°09′33″ сх. д. / 57.18833333336077374° пн. ш. 53.15916666669477308° сх. д. | ||
Висота над рівнем моря | 150 м | ||
Водойма | річка Селичка | ||
Мапа | |||
Якшур-Бодья Якшур-Бодья | |||
| |||
Якшур-Бодья у Вікісховищі |
Населення — 7252 особи (2010; 6944 в 2002).
Національний склад (2002):
Станом на 2002 рік існувало селище Сосновий (142 особи, з них удмурти — 57 %, росіяни — 40 %.)
Назва походить від яг — бір, шур — річка та Бодья — назва удмуртського роду.
Село розташоване на річці Селичка, притоці Іжа, за 41 км на північ від Іжевська.
Історія
Вперше село згадується в переписі 1710 року як село Арської дороги, хоча офіційною датою заснування вважають 1716 рік. Вже 1745 року в атласі Російської імперії на карті вказано річку Якшур та село Якшур-Бодья. 3 жовтня 1824 року село відвідав російський імператор Олександр I, який зупинився в будинку Іванова по вулиці Пушиної, б.115. В кінці 19 століття перший купець Якшур-Бодьїнської волості Попов Захар Микитович за власні кошти збудував у селі дерев'яну церкву. Збудована 1861 року і освячена в ім'я Святого Миколая церква була закрита 1937 року. Того ж 1861 року село Бодьїнське стає центром Якшур-Бодьїнської волості. 1863 року в селі була відкрита земська школа, в поселенні було 34 двори з населенням 144 особи (по 72 жінок та чоловіків). 1878 року в селі побував фінський лінгвіст Аміноф Торстер Густав, який записав приклад удмуртської мови. 1890 року населення становило 163 особи, з яких 145 росіян та 18 удмуртів; 1897 року — 268 осіб (135 жінок та 133 чоловіки) у 50 господарствах. 1898 року відкрита перша бібліотека, 1913 року — фельдшерсько-акушерський пункт. Першим фельдшером став Чибілєв (Цибілєв) Йосип Ісакович, переведений із ФАП села Кекоран. З 1916 року цю посаду отримала Кокоріна Марія Яківна, яка працювала тут до 1957 року. На межі XIX–XX століть у селі існувала Якшур-Бодьїнська церковнопарафіяльна школа, яка 1930 року перетворена на (1954 року переведений до села Дебьоси).
1917 року відкрито РАГС, 1920 року — Народний будинок просвіти, 1921 року створено міліцію на чолі з Олексієм Павлихіним та народний суд на чолі зі Слотіним Петром Давидовичем. Протягом довгого часу в селі не було ніяких промислових підприємств, в кінці 19 століття був збудований водяний млин. 1928 року в селі відкрито лікарню на 10 ліжок. 15 липня 1929 року село стало центром району. В 1929-1933 роках діяв будинок соціальної культури. З 1930 року в селі працювала артіль інвалідів, яка виготовляла мотузки, мочалки, рогозові кулі; працювала майстерня з ремонту взуття. 1931 року створюється сільгоспартіль «Відродження» на чолі з Черепановим Іваном Яковичем, яка займалась до 1945 року вирощуванням кролів. Того ж року в селі відкрито бібліотеку. 1932 року відкрито клуб, ветеринарну лікарню, пожежне депо, фотомайстерню, аптеку та молокозавод. 1933 року створено газету «Сталинъя» (з 1940 року «Красное знамя») на чолі з редактором Івшиним Василем Яковичем. 1934 року відкрито друкарню, прокуратуру на чолі з Жиховим Миколою Спиридоновичем. 1935 року збудовано двоповерхову будівлю лікарні, проведено телефонну лінію, започатковано радіо, створено лісництво, відкрито пекарню.
1937 року створено мисливський клуб, якому відведено 92 га лісових угідь, запущено електростанцію, відкрито цегельний завод (працював до 1985 року). 1938 року відкрито банк, будівлю якого 1988 року перетворено під дитячий садок № 5, військкомат на чолі з капітаном Востріковим Іваном Федоровичем та баню. 1939 року створено промкомбінат (з 1967 року ліспромгосп), у квітні відкрито дитячий садок-ясла № 1. У червні 1944 року відкрито санепідемстанцію, 1945 року — Державний районний архів. 1949 року при районній лікарні створено хірургічне відділення на чолі з Овечкіним Веніаміном Михайловичем; дитячий будинок переведено на станцію Узгінка (нині присілок Кекоран). У квітні 1954 року до села із Глазова була переведена школа-інтернат для сліпих дітей, заснована там 1922 року, 1984 року для неї побудовано нову будівлю. 1954 року збудовано стадіон та будинок культури (згорів 1988 року). В 1954-1960 роках у селі було проведене водопостачання. 1957 року лікарні надано статус Центральної районної, цього ж року село було зв'язане з Іжевськом першою в Удмуртії асфальтованою дорогою. З 1961 року починається газифікація села. 1966 року відкрито дитячий садок № 2 (закритий 2002 року). 1968 року збудована нова будівля лікарні, а 1975 року — поліклініка. 1976 року відкрито дитячий садок № 3 (закритий 1993 року), 1978 року — дитячий садок № 4, збудовано готель «Нива». 1981 року відкрито . 1983 року був заснований дитячий ансамбль пісні й танцю «Чингилі» під керівництвом Ольги та Олега Кожевнікових. 1988 року відкрито дитячий садок № 6. 1989 року згоріли дитяча музична школа, дитяча бібліотека та будинок піонерів. 1990 року збудована гімназія, утворені хор «Ветеран», хореографічний ансамбль «Потішки» та школа мистецтв. 1991 року закладено мікрорайон «Північний». 1993 року відкрито будинок ремесел, закладено мікрорайони «Шкільний» та «Енергетиків». 1999 року збудовано церкву адвентистів сьомого дня та Свято-Миколаївську церкву. 2002 року при лікарні утворено цілодобову реанімацію, збудовано школу мистецтв. В листопаді 2003 року при школі відкрито музей, встановлено хрест на місці колишньої церкви. 9 вересня 2005 року при в'їзді до села була встановлена стела автора Князева Анатолія Клавдійовича.
Урбаноніми
Економіка
Станом на 1994 рік у селі працювали ТОВ «Сільгоспліс» (догляд та відновлення лісу, виробництво пиломатеріалів), ліспромгосп (виробництво зрубів, дверей, кухонних дощок), відділення «Іжторф», агрохімія, 2 міжгоспбуд організації, хлібозавод, молокозавод. У селі міститься центральна садиба КСП «імені Фрунзе».
Через село проходить автомобільна дорога Іжевськ-Глазов, від села відгалужуються автодороги на Шаркан та Кекоран. Найближча залізнична станція — , знаходиться за 21 км на захід.
Серед закладів соціальної сфери у селі діють школа, гімназія, ліцей для сліпих дітей, школа мистецтв, 5 дитячих садочків, районний будинок культури, бібліотека, районний краєзнавчий музей, центральна районна лікарня. У селі є 2 пам'ятники історії та монументального мистецтва.
Примітки
- . Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 25 березня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — сводная таблица районов и городских округов [ 10 липня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
- Чисельність населення за національністю в Удмуртській Республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2005. Процитовано 27 березня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Удмуртская республика : энциклопедия / гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск : Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20 000 экз. — .
Посилання
- На Вікімапії [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
Це незавершена стаття про Удмуртію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yakshu r Bo dya ros Yakshur Bodya selo centr Udmurtiyi Rosiya selo Yakshur Bodyaros Yakshur BodyaGerbKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi UdmurtiyaMunicipalnij okrug Yakshur Bodyinskij rajonKod ZKATU 94250850001Kod ZKTMO 94650450101Osnovni daniPersha zgadka 1716 rokuNaselennya 7252 osobi 2010 Poshtovi indeksi 427100Telefonnij kod 7 34162Geografichni koordinati 57 11 18 pn sh 53 09 33 sh d 57 18833333336077374 pn sh 53 15916666669477308 sh d 57 18833333336077374 53 15916666669477308 Koordinati 57 11 18 pn sh 53 09 33 sh d 57 18833333336077374 pn sh 53 15916666669477308 sh d 57 18833333336077374 53 15916666669477308Visota nad rivnem morya 150 mVodojma richka SelichkaMapaYakshur Bodya Yakshur Bodya Yakshur Bodya u Vikishovishi Naselennya 7252 osobi 2010 6944 v 2002 Nacionalnij sklad 2002 udmurti 57 rosiyani 39 Stanom na 2002 rik isnuvalo selishe Sosnovij 142 osobi z nih udmurti 57 rosiyani 40 Nazva pohodit vid yag bir shur richka ta Bodya nazva udmurtskogo rodu Selo roztashovane na richci Selichka pritoci Izha za 41 km na pivnich vid Izhevska IstoriyaVpershe selo zgaduyetsya v perepisi 1710 roku yak selo Arskoyi dorogi hocha oficijnoyu datoyu zasnuvannya vvazhayut 1716 rik Vzhe 1745 roku v atlasi Rosijskoyi imperiyi na karti vkazano richku Yakshur ta selo Yakshur Bodya 3 zhovtnya 1824 roku selo vidvidav rosijskij imperator Oleksandr I yakij zupinivsya v budinku Ivanova po vulici Pushinoyi b 115 V kinci 19 stolittya pershij kupec Yakshur Bodyinskoyi volosti Popov Zahar Mikitovich za vlasni koshti zbuduvav u seli derev yanu cerkvu Zbudovana 1861 roku i osvyachena v im ya Svyatogo Mikolaya cerkva bula zakrita 1937 roku Togo zh 1861 roku selo Bodyinske staye centrom Yakshur Bodyinskoyi volosti 1863 roku v seli bula vidkrita zemska shkola v poselenni bulo 34 dvori z naselennyam 144 osobi po 72 zhinok ta cholovikiv 1878 roku v seli pobuvav finskij lingvist Aminof Torster Gustav yakij zapisav priklad udmurtskoyi movi 1890 roku naselennya stanovilo 163 osobi z yakih 145 rosiyan ta 18 udmurtiv 1897 roku 268 osib 135 zhinok ta 133 choloviki u 50 gospodarstvah 1898 roku vidkrita persha biblioteka 1913 roku feldshersko akusherskij punkt Pershim feldsherom stav Chibilyev Cibilyev Josip Isakovich perevedenij iz FAP sela Kekoran Z 1916 roku cyu posadu otrimala Kokorina Mariya Yakivna yaka pracyuvala tut do 1957 roku Na mezhi XIX XX stolit u seli isnuvala Yakshur Bodyinska cerkovnoparafiyalna shkola yaka 1930 roku peretvorena na 1954 roku perevedenij do sela Debosi 1917 roku vidkrito RAGS 1920 roku Narodnij budinok prosviti 1921 roku stvoreno miliciyu na choli z Oleksiyem Pavlihinim ta narodnij sud na choli zi Slotinim Petrom Davidovichem Protyagom dovgogo chasu v seli ne bulo niyakih promislovih pidpriyemstv v kinci 19 stolittya buv zbudovanij vodyanij mlin 1928 roku v seli vidkrito likarnyu na 10 lizhok 15 lipnya 1929 roku selo stalo centrom rajonu V 1929 1933 rokah diyav budinok socialnoyi kulturi Z 1930 roku v seli pracyuvala artil invalidiv yaka vigotovlyala motuzki mochalki rogozovi kuli pracyuvala majsternya z remontu vzuttya 1931 roku stvoryuyetsya silgospartil Vidrodzhennya na choli z Cherepanovim Ivanom Yakovichem yaka zajmalas do 1945 roku viroshuvannyam kroliv Togo zh roku v seli vidkrito biblioteku 1932 roku vidkrito klub veterinarnu likarnyu pozhezhne depo fotomajsternyu apteku ta molokozavod 1933 roku stvoreno gazetu Stalinya z 1940 roku Krasnoe znamya na choli z redaktorom Ivshinim Vasilem Yakovichem 1934 roku vidkrito drukarnyu prokuraturu na choli z Zhihovim Mikoloyu Spiridonovichem 1935 roku zbudovano dvopoverhovu budivlyu likarni provedeno telefonnu liniyu zapochatkovano radio stvoreno lisnictvo vidkrito pekarnyu 1937 roku stvoreno mislivskij klub yakomu vidvedeno 92 ga lisovih ugid zapusheno elektrostanciyu vidkrito cegelnij zavod pracyuvav do 1985 roku 1938 roku vidkrito bank budivlyu yakogo 1988 roku peretvoreno pid dityachij sadok 5 vijskkomat na choli z kapitanom Vostrikovim Ivanom Fedorovichem ta banyu 1939 roku stvoreno promkombinat z 1967 roku lispromgosp u kvitni vidkrito dityachij sadok yasla 1 U chervni 1944 roku vidkrito sanepidemstanciyu 1945 roku Derzhavnij rajonnij arhiv 1949 roku pri rajonnij likarni stvoreno hirurgichne viddilennya na choli z Ovechkinim Veniaminom Mihajlovichem dityachij budinok perevedeno na stanciyu Uzginka nini prisilok Kekoran U kvitni 1954 roku do sela iz Glazova bula perevedena shkola internat dlya slipih ditej zasnovana tam 1922 roku 1984 roku dlya neyi pobudovano novu budivlyu 1954 roku zbudovano stadion ta budinok kulturi zgoriv 1988 roku V 1954 1960 rokah u seli bulo provedene vodopostachannya 1957 roku likarni nadano status Centralnoyi rajonnoyi cogo zh roku selo bulo zv yazane z Izhevskom pershoyu v Udmurtiyi asfaltovanoyu dorogoyu Z 1961 roku pochinayetsya gazifikaciya sela 1966 roku vidkrito dityachij sadok 2 zakritij 2002 roku 1968 roku zbudovana nova budivlya likarni a 1975 roku poliklinika 1976 roku vidkrito dityachij sadok 3 zakritij 1993 roku 1978 roku dityachij sadok 4 zbudovano gotel Niva 1981 roku vidkrito 1983 roku buv zasnovanij dityachij ansambl pisni j tancyu Chingili pid kerivnictvom Olgi ta Olega Kozhevnikovih 1988 roku vidkrito dityachij sadok 6 1989 roku zgorili dityacha muzichna shkola dityacha biblioteka ta budinok pioneriv 1990 roku zbudovana gimnaziya utvoreni hor Veteran horeografichnij ansambl Potishki ta shkola mistectv 1991 roku zakladeno mikrorajon Pivnichnij 1993 roku vidkrito budinok remesel zakladeno mikrorajoni Shkilnij ta Energetikiv 1999 roku zbudovano cerkvu adventistiv somogo dnya ta Svyato Mikolayivsku cerkvu 2002 roku pri likarni utvoreno cilodobovu reanimaciyu zbudovano shkolu mistectv V listopadi 2003 roku pri shkoli vidkrito muzej vstanovleno hrest na misci kolishnoyi cerkvi 9 veresnya 2005 roku pri v yizdi do sela bula vstanovlena stela avtora Knyazeva Anatoliya Klavdijovicha Urbanonimivulici Avangardna 1961 Gagarina 1963 Lenina 1950 Lisova 1950 Radyanska do 1982 Mala Bodya Yuvilejna 1961 provulki imeni B B Grebenshikova 1990 EkonomikaStanom na 1994 rik u seli pracyuvali TOV Silgosplis doglyad ta vidnovlennya lisu virobnictvo pilomaterialiv lispromgosp virobnictvo zrubiv dverej kuhonnih doshok viddilennya Izhtorf agrohimiya 2 mizhgospbud organizaciyi hlibozavod molokozavod U seli mistitsya centralna sadiba KSP imeni Frunze Cherez selo prohodit avtomobilna doroga Izhevsk Glazov vid sela vidgaluzhuyutsya avtodorogi na Sharkan ta Kekoran Najblizhcha zaliznichna stanciya znahoditsya za 21 km na zahid Sered zakladiv socialnoyi sferi u seli diyut shkola gimnaziya licej dlya slipih ditej shkola mistectv 5 dityachih sadochkiv rajonnij budinok kulturi biblioteka rajonnij krayeznavchij muzej centralna rajonna likarnya U seli ye 2 pam yatniki istoriyi ta monumentalnogo mistectva Primitki Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2016 Procitovano 25 bereznya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Vserossijskaya perepis naseleniya 2010 goda Udmurtskaya Respublika svodnaya tablica rajonov i gorodskih okrugov 10 lipnya 2021 u Wayback Machine krayeznavchij portal Rodnaya Vyatka ros Chiselnist naselennya za nacionalnistyu v Udmurtskij Respublici proyekt Lingvarium ros Arhiv originalu za 11 listopada 2005 Procitovano 27 bereznya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaUdmurtskaya respublika enciklopediya gl red V V Tuganaev Izhevsk Udmurtiya 2000 800 s 20 000 ekz ISBN 5 7659 0732 6 PosilannyaNa Vikimapiyi Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite Ce nezavershena stattya pro Udmurtiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi