Ю́рій Володи́мирович (1090 — 15 травня 1157, дав.-рус. Гюрги Володи́мирович, Дюрги Володи́мирович) — князь із династії Рюриковичів, шостий син Володимира Мономаха та його другої дружини, дочки половецького хана, а за деякими даними — його першої дружини Гіти Уессекської. Великий князь київський (1149—1151, 1155—1157), князь суздальський (1108—1135, 1136—1149, 1151—1155) і переяславський (1132, 1135), родоначальник володимиро-суздальських князівської династії Юрійовичів. Відповідно до запису у Любецькому пом'янику (поз. 4) перед смертю став іноком Гавриїлом. Відомий під прізвиськом Долгорукий («Довгорукий») за те, що втручався у боротьбу за київський престол та міжусобиці на Русі, перебуваючи у далекому периферійному Володимиро-Суздальському князівстві. Отруєний на бенкеті у київського осьменика Петрили. Похований у Києві в Церкві Спаса на Берестові.
Юрій Долгорукий | |||
| |||
---|---|---|---|
1149 — 1151 | |||
Попередник: | Ізяслав II Мстиславич | ||
Наступник: | Ізяслав II Мстиславич | ||
1155 — 1157 | |||
Попередник: | Ізяслав III Давидович | ||
Наступник: | Ізяслав III Давидович | ||
| |||
1132 — 1132 | |||
Попередник: | Всеволод Мстиславич | ||
Наступник: | Ізяслав Мстиславич | ||
1135 — 1135 | |||
Попередник: | В'ячеслав Володимирович | ||
Наступник: | Андрій Добрий | ||
Народження: | бл.1090 Київ | ||
Смерть: | 15 травня 1157 Київ | ||
Поховання: | Церква Спаса на Берестові, Київ, Україна | ||
Країна: | Київська Русь | ||
Релігія: | православ'я | ||
Рід: | Рюриковичі (Мономаховичі) | ||
Батько: | Володимир Мономах | ||
Мати: | Єфимія | ||
Шлюб: | 1) донька хана Аєпи; 2) Ольга | ||
Діти: | Ростислав, Андрій, Гліб, Михайло, Всеволод, , Борис, Ольга, Василько, Мстислав | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Прізвисько Долгорукий — «Довга рука», надана князю через його фізіологічні особливості (сутулість), через що його руки здавались довшими ніж у інших людей. За іншою гіпотезою прізвисько «Долгорукий» надано деякими літописцями після його смерті за постійні втручання із загарбницькою метою у справи Київського князівства.
Ще за життя Володимира Мономаха за Юрієм Довгоруким було закріплено Ростово-Суздальську землю із резиденцією у Суздалі, де місцеве боярство служило для нього підпорою. З 1125 року, після смерті Володимира, Юрій став незалежним ростово-суздальським князем. Після смерті свого старшого брата київського князя Мстислава Великого (1132), Юрій силою захопив Переяслав, згодом виміняв його за частину північних земель у свого брата Ярополка Володимировича, князя київського. Перехід Переяславщини до Юрія спричинив його боротьбу з братами, яка закінчилася 1135 року поразкою Юрія, внаслідок чого він був змушений покинути південні землі й повернутися на Суздальщину.
За його князювання зросла економічна і політична сила північних князівств, тут засновано місто Переяславль-Заліський, Юр'єв-Польський, Кострому, 1147 року вперше згадується Москва (в Іпатіївському літописі, мимоходом, як місце зустрічі Юрія з його союзником Святославом Ольговичем Новгород-Сіверським. Наступна згадка в Тверському літописця 16 століття під 1156 роком в списку міст, заснованих Юрієм, і в Лаврентіївському літописі під 1177 в зв'язку з військовими подіями, що відбулися одразу після вбивства Андрія Боголюбського)). Тому Юрія Долгорукого вважають засновником Москви. Археологічні дані свідчать, що велике укріплене поселення племені в'ятичів, з церквою, існувало на місці Московського Кремля вже до кінця 11 століття, знайдені також залишки фортеці 12 століття, влаштоване Долгоруким. Він оформив на Північно-Східній Русі уділи, які роздав своїм синам, ставши засновником московської династичної лінії Рюриковичів («молодших Мономаховичів») та організатором Ростово-Суздальського князівства, ядра пізнішої Московської держави.
1149 року, користуючись з усобиць між князями, Юрій Долгорукий пішов у похід на південь і разом з половцями, біля Переяслава на Дніпрі, розбивши війська київського князя Ізяслава II Мстиславича, оволодів Києвом. 1150 року мусив його покинути, але згодом знову опинився в Києві. Після поразки на річці Руті (1151), якої йому завдав Ізяслав Мстиславич, Юрій повернувся до Суздаля. Втретє здобув він Київ 1155 року й залишився там до кінця свого життя (близько двох років). Щоб закріпитись на півдні, він роздавав тут своїм синам удільні князівства.
Юрій Долгорукий не був улюбленцем киян; його отруїли під час бенкету в київського боярина Петрила 15 травня 1157 року. Після його смерті повсталі кияни ліквідували встановлену ним владу, «суздальців — бояр і дружину — побивали по містах і селах» (М. Грушевський). Також було розтягнуто його майно («Красний двір», інший двір, за Дніпром, — «Рай»), двір сина Василька в місті.
Двори Юрія Долгорукого в Києві
Юрій Долгорукий мав в Києві так званий Красний двір. Можливо, це був відбудований Красний двір Всеволода, або ж інший двір з такою ж назвою. Цей двір згадується у літопису під 1150 та 1158 роками. Окрім цього, Юрій також мав ще заміський двір за Дніпром, що мав назву «Рай» та імовірно ототожнюється з городищем на острові Муромець. Обидва двори були пограбовані повсталими киянами у 1158 році.
Родина
Батько: Володимир Всеволодович (Мономах) — великий князь київський
Мати: Єфимія (†1126), дочка половецького хана; «Гюргева мати» (Денник Володимира Мономаха)
1-а дружина (з 12 січня 1108): NN, донька половецького хана Аепи Осеневича. Цей шлюб скріплював мирну угоду Володимира Мономаха із половцями.
- Ростислав Юрійович — князь новгородський, переяславський
- Андрій Юрійович (Боголюбський) — великий князь володимиро-суздальський
- — князь курський
- Гліб Юрійович — князь переяславський князь київський (1169—1171)
- Борис Юрійович — князь білгородський, турівський
- — дружина новгород-сіверського князя Олега Святославича.
- Ольга Юріївна (? — 4 липня 1181) — галицька княгиня, дружина галицького князя Ярослава Осьмомисла (бл. 1140—1187
2-а дружина: NN; вислана Андрієм Боголюбським у Візантію з молодшими братами.
- Василько Юрійович — князь суздальський
- Мстислав Юрійович — князь новгородський
- — князь юрієвський
- Михайло Юрійович — великий князь володимиро-суздальський (1174—1176)
- Всеволод Юрійович (Велике Гніздо) — великий князь володимиро-суздальський (1176—1212)
Родовід
8. Ярослав Мудрий, великий князь київський | ||||||||||||||||
4. Всеволод Ярославич, великий князь київський | ||||||||||||||||
9. Інгігерда, принцеса шведська | ||||||||||||||||
2. Володимир Мономах, великий князь київський | ||||||||||||||||
10. Костянтин IX Мономах, візантійський імператор | ||||||||||||||||
5. Марія-Анастасія Мономах | ||||||||||||||||
11. Олена Склирена (?) | ||||||||||||||||
1. Юрій Долгорукий, великий князь київський | ||||||||||||||||
3. Єфимія | ||||||||||||||||
Оцінки
Російський історик Василь Татіщев (1686—1750) негативно оцінював князя Юрія Довгорукого.
Цей великий князь був росту немалого, товстий, лицем білий, очі не вельми великі, ніс довгий і викривлений, борода мала, великий любитель жінок, солодкої їжі й пиття; більше про веселощі, ніж про управління й воїнство пильнував, але все інше перебувало у владі й нагляді вельмож його і улюбленців... Сам мало що робив, все більше діти й князі союзні... |
Історик і публіцист Михайло Щербатов (1733—1790) вважав, що князя Юрія прозвали Довгоруким подібно до перського царя Артаксеркса — «через жадобу до надбання».
Примітки
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Іпатіївський літопис, 1147
- Лаврентіївський літопис, 1177
- Рабинович М. Г. Древний центр Москвы// Вопросы истории. — 1990. — № 3. — 107—119
- Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 23
- Мовчан, 1993, с. 42.
- Звід пам'яток історії та культури України, 2003, с. 799.
- Каргер, 1958, с. 277.
- Володимѣръ… створиша миръ и поя Володимѣръ за Юргя Аепину дщерь, Осеневу внуку, а Олег поя за сына Аепину дщерь, Гиргеневу внуку.
- Татищев В.Н. История Российская. — Москва, 2005. — Т. 2. — С. 303.
- Карамзин Н. М. История государства Российского. — Москва, 1991. — Т. 2-3. — С. 143.
Література
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Грушевський М. Історія України-Руси, П. Львів, 1905.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Каргер М. К. Древний Киев. — М.-Л. : Издательство АН СССР, 1958. — Т. I.
- Котляр М. Юрій Долгорукий // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 706. — .
- Мовчан І. І. Давньокиївська околиця / Відп. ред. П. П. Толочко. — К. : Наукова думка, 1993. — .
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Пресняков А. Княжое право в древней Руси. — П., 1909.
- Юрій Довгорукий // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юрій Долгорукий
Попередник Ізяслав II Мстиславич | Великий князь Київський 1149-1151 | Наступник Ізяслав II Мстиславич |
Попередник Всеволод Мстиславич | Князь переяславський 1132 | Наступник Ізяслав Мстиславич |
Попередник Ізяслав III Давидович | Великий князь Київський 1155-1157 вдруге | Наступник Ізяслав III Давидович |
Попередник В'ячеслав Володимирович | Князь переяславський 1135 вдруге | Наступник Андрій Добрий |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yurij Dolgorukij znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yurij Volodimirovich znachennya Yu rij Volodi mirovich 1090 15 travnya 1157 dav rus Gyurgi Volodi mirovich Dyurgi Volodi mirovich knyaz iz dinastiyi Ryurikovichiv shostij sin Volodimira Monomaha ta jogo drugoyi druzhini dochki poloveckogo hana a za deyakimi danimi jogo pershoyi druzhini Giti Uessekskoyi Velikij knyaz kiyivskij 1149 1151 1155 1157 knyaz suzdalskij 1108 1135 1136 1149 1151 1155 i pereyaslavskij 1132 1135 rodonachalnik volodimiro suzdalskih knyazivskoyi dinastiyi Yurijovichiv Vidpovidno do zapisu u Lyubeckomu pom yaniku poz 4 pered smertyu stav inokom Gavriyilom Vidomij pid prizviskom Dolgorukij Dovgorukij za te sho vtruchavsya u borotbu za kiyivskij prestol ta mizhusobici na Rusi perebuvayuchi u dalekomu periferijnomu Volodimiro Suzdalskomu knyazivstvi Otruyenij na benketi u kiyivskogo osmenika Petrili Pohovanij u Kiyevi v Cerkvi Spasa na Berestovi Yurij DolgorukijYurij DolgorukijPrapor Velikij knyaz Kiyivskij1149 1151Poperednik Izyaslav II MstislavichNastupnik Izyaslav II Mstislavich1155 1157Poperednik Izyaslav III DavidovichNastupnik Izyaslav III DavidovichPrapor Knyaz pereyaslavskij1132 1132Poperednik Vsevolod MstislavichNastupnik Izyaslav Mstislavich1135 1135Poperednik V yacheslav VolodimirovichNastupnik Andrij Dobrij Narodzhennya bl 1090 KiyivSmert 15 travnya 1157 1157 05 15 KiyivPohovannya Cerkva Spasa na Berestovi Kiyiv UkrayinaKrayina Kiyivska RusReligiya pravoslav yaRid Ryurikovichi Monomahovichi Batko Volodimir MonomahMati YefimiyaShlyub 1 donka hana Ayepi 2 OlgaDiti Rostislav Andrij Glib Mihajlo Vsevolod Boris Olga Vasilko Mstislav Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaSpas na Berestovi v Kiyevi de pohovanij Yurij Dolgorukij Prizvisko Dolgorukij Dovga ruka nadana knyazyu cherez jogo fiziologichni osoblivosti sutulist cherez sho jogo ruki zdavalis dovshimi nizh u inshih lyudej Za inshoyu gipotezoyu prizvisko Dolgorukij nadano deyakimi litopiscyami pislya jogo smerti za postijni vtruchannya iz zagarbnickoyu metoyu u spravi Kiyivskogo knyazivstva She za zhittya Volodimira Monomaha za Yuriyem Dovgorukim bulo zakripleno Rostovo Suzdalsku zemlyu iz rezidenciyeyu u Suzdali de misceve boyarstvo sluzhilo dlya nogo pidporoyu Z 1125 roku pislya smerti Volodimira Yurij stav nezalezhnim rostovo suzdalskim knyazem Pislya smerti svogo starshogo brata kiyivskogo knyazya Mstislava Velikogo 1132 Yurij siloyu zahopiv Pereyaslav zgodom viminyav jogo za chastinu pivnichnih zemel u svogo brata Yaropolka Volodimirovicha knyazya kiyivskogo Perehid Pereyaslavshini do Yuriya sprichiniv jogo borotbu z bratami yaka zakinchilasya 1135 roku porazkoyu Yuriya vnaslidok chogo vin buv zmushenij pokinuti pivdenni zemli j povernutisya na Suzdalshinu Za jogo knyazyuvannya zrosla ekonomichna i politichna sila pivnichnih knyazivstv tut zasnovano misto Pereyaslavl Zaliskij Yur yev Polskij Kostromu 1147 roku vpershe zgaduyetsya Moskva v Ipatiyivskomu litopisi mimohodom yak misce zustrichi Yuriya z jogo soyuznikom Svyatoslavom Olgovichem Novgorod Siverskim Nastupna zgadka v Tverskomu litopiscya 16 stolittya pid 1156 rokom v spisku mist zasnovanih Yuriyem i v Lavrentiyivskomu litopisi pid 1177 v zv yazku z vijskovimi podiyami sho vidbulisya odrazu pislya vbivstva Andriya Bogolyubskogo Tomu Yuriya Dolgorukogo vvazhayut zasnovnikom Moskvi Arheologichni dani svidchat sho velike ukriplene poselennya plemeni v yatichiv z cerkvoyu isnuvalo na misci Moskovskogo Kremlya vzhe do kincya 11 stolittya znajdeni takozh zalishki forteci 12 stolittya vlashtovane Dolgorukim Vin oformiv na Pivnichno Shidnij Rusi udili yaki rozdav svoyim sinam stavshi zasnovnikom moskovskoyi dinastichnoyi liniyi Ryurikovichiv molodshih Monomahovichiv ta organizatorom Rostovo Suzdalskogo knyazivstva yadra piznishoyi Moskovskoyi derzhavi 1149 roku koristuyuchis z usobic mizh knyazyami Yurij Dolgorukij pishov u pohid na pivden i razom z polovcyami bilya Pereyaslava na Dnipri rozbivshi vijska kiyivskogo knyazya Izyaslava II Mstislavicha ovolodiv Kiyevom 1150 roku musiv jogo pokinuti ale zgodom znovu opinivsya v Kiyevi Pislya porazki na richci Ruti 1151 yakoyi jomu zavdav Izyaslav Mstislavich Yurij povernuvsya do Suzdalya Vtretye zdobuv vin Kiyiv 1155 roku j zalishivsya tam do kincya svogo zhittya blizko dvoh rokiv Shob zakripitis na pivdni vin rozdavav tut svoyim sinam udilni knyazivstva Yurij Dolgorukij ne buv ulyublencem kiyan jogo otruyili pid chas benketu v kiyivskogo boyarina Petrila 15 travnya 1157 roku Pislya jogo smerti povstali kiyani likviduvali vstanovlenu nim vladu suzdalciv boyar i druzhinu pobivali po mistah i selah M Grushevskij Takozh bulo roztyagnuto jogo majno Krasnij dvir inshij dvir za Dniprom Raj dvir sina Vasilka v misti Dvori Yuriya Dolgorukogo v KiyeviDiv takozh Knyazivski dvori domongolskogo Kiyeva Yurij Dolgorukij mav v Kiyevi tak zvanij Krasnij dvir Mozhlivo ce buv vidbudovanij Krasnij dvir Vsevoloda abo zh inshij dvir z takoyu zh nazvoyu Cej dvir zgaduyetsya u litopisu pid 1150 ta 1158 rokami Okrim cogo Yurij takozh mav she zamiskij dvir za Dniprom sho mav nazvu Raj ta imovirno ototozhnyuyetsya z gorodishem na ostrovi Muromec Obidva dvori buli pograbovani povstalimi kiyanami u 1158 roci RodinaDokladnishe Monomahovichi ta Yurijovichi Batko Volodimir Vsevolodovich Monomah velikij knyaz kiyivskij Mati Yefimiya 1126 dochka poloveckogo hana Gyurgeva mati Dennik Volodimira Monomaha 1 a druzhina z 12 sichnya 1108 NN donka poloveckogo hana Aepi Osenevicha Cej shlyub skriplyuvav mirnu ugodu Volodimira Monomaha iz polovcyami Rostislav Yurijovich knyaz novgorodskij pereyaslavskij Andrij Yurijovich Bogolyubskij velikij knyaz volodimiro suzdalskij knyaz kurskij Glib Yurijovich knyaz pereyaslavskij knyaz kiyivskij 1169 1171 Boris Yurijovich knyaz bilgorodskij turivskij druzhina novgorod siverskogo knyazya Olega Svyatoslavicha Olga Yuriyivna 4 lipnya 1181 galicka knyaginya druzhina galickogo knyazya Yaroslava Osmomisla bl 1140 1187 2 a druzhina NN vislana Andriyem Bogolyubskim u Vizantiyu z molodshimi bratami Vasilko Yurijovich knyaz suzdalskij Mstislav Yurijovich knyaz novgorodskij knyaz yuriyevskij Mihajlo Yurijovich velikij knyaz volodimiro suzdalskij 1174 1176 Vsevolod Yurijovich Velike Gnizdo velikij knyaz volodimiro suzdalskij 1176 1212 Rodovid 8 Yaroslav Mudrij velikij knyaz kiyivskij 4 Vsevolod Yaroslavich velikij knyaz kiyivskij 9 Ingigerda princesa shvedska 2 Volodimir Monomah velikij knyaz kiyivskij 10 Kostyantin IX Monomah vizantijskij imperator 5 Mariya Anastasiya Monomah 11 Olena Sklirena 1 Yurij Dolgorukij velikij knyaz kiyivskij 3 Yefimiya OcinkiRosijskij istorik Vasil Tatishev 1686 1750 negativno ocinyuvav knyazya Yuriya Dovgorukogo Cej velikij knyaz buv rostu nemalogo tovstij licem bilij ochi ne velmi veliki nis dovgij i vikrivlenij boroda mala velikij lyubitel zhinok solodkoyi yizhi j pittya bilshe pro veseloshi nizh pro upravlinnya j voyinstvo pilnuvav ale vse inshe perebuvalo u vladi j naglyadi velmozh jogo i ulyublenciv Sam malo sho robiv vse bilshe diti j knyazi soyuzni Istorik i publicist Mihajlo Sherbatov 1733 1790 vvazhav sho knyazya Yuriya prozvali Dovgorukim podibno do perskogo carya Artakserksa cherez zhadobu do nadbannya PrimitkiVojtovich L Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv Institut ukrayinoznavstva 2000 Ipatiyivskij litopis 1147 Lavrentiyivskij litopis 1177 Rabinovich M G Drevnij centr Moskvy Voprosy istorii 1990 3 107 119 Izvlechenie iz drevnih Russkih lѣtopisej Otdel I Izvѣstiya lѣtopisnye Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej Kiev tipografiya E Ya Fedorova 1874 S 23 Movchan 1993 s 42 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini 2003 s 799 Karger 1958 s 277 Volodimѣr stvorisha mir i poya Volodimѣr za Yurgya Aepinu dsher Osenevu vnuku a Oleg poya za syna Aepinu dsher Girgenevu vnuku Tatishev V N Istoriya Rossijskaya Moskva 2005 T 2 S 303 Karamzin N M Istoriya gosudarstva Rossijskogo Moskva 1991 T 2 3 S 143 LiteraturaVojtovich L Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv Institut ukrayinoznavstva 2000 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi P Lviv 1905 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Karger M K Drevnij Kiev M L Izdatelstvo AN SSSR 1958 T I Kotlyar M Yurij Dolgorukij Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 706 ISBN 978 966 00 1359 9 Movchan I I Davnokiyivska okolicya Vidp red P P Tolochko K Naukova dumka 1993 ISBN 5 12 004026 8 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Presnyakov A Knyazhoe pravo v drevnej Rusi P 1909 Yurij Dovgorukij Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yurij Dolgorukij Poperednik Izyaslav II Mstislavich Velikij knyaz Kiyivskij 1149 1151 Nastupnik Izyaslav II MstislavichPoperednik Vsevolod Mstislavich Knyaz pereyaslavskij 1132 Nastupnik Izyaslav MstislavichPoperednik Izyaslav III Davidovich Velikij knyaz Kiyivskij 1155 1157 vdruge Nastupnik Izyaslav III DavidovichPoperednik V yacheslav Volodimirovich Knyaz pereyaslavskij 1135 vdruge Nastupnik Andrij Dobrij