Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кра́сний двір — історична місцевість Києва, заміська резиденція Всеволода Ярославича та інших київських князів на мисі Чайка, що на Звіринці. Розташований на території сучасного Національного ботанічного саду імені Миколи Гришка.
| Красний двір | |
|---|---|
|
| |
| 50°25′17″ пн. ш. 30°34′00″ сх. д. / 50.42141916669444157° пн. ш. 30.5667533333611132207° сх. д.Координати: 50°25′17″ пн. ш. 30°34′00″ сх. д. / 50.42141916669444157° пн. ш. 30.5667533333611132207° сх. д. | |
| Статус | пам'ятка археології (охоронний номер 260059-Н) |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Київ |
| Будівництво | ХІ ст. — ХІІ ст. |
| Адреса | Землянський провулок |
 Красний двір у Вікісховищі | |
Трипільська та інші археологічні культури
1971 року на території пам'ятки проведені археологічні розкопки, в ході яких на нижньому майданчику мису Чайка виявили матеріали різних археологічних культур. На незначній глибині були поховані уламки кераміки, крем'яний шкребок, глиняні грузила та інші матеріали трипільської культури (III тисячоліття до н. е.).
У похованні II сторіччя до н. е. (підгірцівської культури ранньої залізної доби) знайшли карбовані бляшки.
Значна частина знахідок належить до періоду від давньоруських часів (XI—XIII сторіч) до ранньомодерної доби (XVII сторіччя). Фрагменти кераміки на мисі датовані XIII—XIV сторіччями. Серед інших знахідок — глиняний посуд і металеві вироби.
Знайдені під час розкопок матеріали зберігаються в Музеї історії Києва та Інституті археології НАН України.
Княжий двір
Мис Чайка підноситься на висоту близько 70 метрів над Дніпром між Видубицькою і Наводницькою долинами. Плато має панівне положення над місцевістю. З південного боку розташовувався Видубицький монастир, зі східного — Наводницька гавань.
За припущенням археолога Івана Мовчана, в XI сторіччі на верхньому плато князь Всеволод Ярославич збудував для себе заміську резиденцію Красний двір. Про цей князівський палац згадує літопис:
«Двір Красний… поставив благовірний князь Всеволод на пагорбі, який є над Видобичем».
Плато, площею 150 на 70 метрів, з'єднується з основним мисом вузьким перешийком. Він був перекритий оборонним ровом. Уздовж північного і західного краю плато збереглися рештки земляного валу, які зрівняли під час розпланування ботанічного саду.
1096 року половецький хан Боняк напав на Київ і спалив Красний двір.
Палац відновили. Відомо, що в ньому мешкав князь Юрій Долгорукий, який у 1149—1151 і 1155—1157 роках сидів на київському престолі. Після його отруєння повсталі кияни у травні 1157 року ліквідували поставлену ним владу суздальців і знищили княже майно. Зокрема, за словами літопису, «розграбували двір його Красний».
Після XII сторіччя двір у писемних джерелах не згадується. Водночас археологи на мисі виявили сліди людської діяльності пізніших часів. У цілому тут знайшли фрагмент мурованої споруди, збудованої в техніці змішаної кладки, плінфу, сліди фресок тощо. Збереглися також рештки гончарної печі XVII сторіччя.
Відтворення Красного двору
2010 року громадські активісти й керівництво Національного ботанічного саду висловили бажання облаштувати на території Красного двору оглядовий майданчик й оформити його в стилі давньоруської фортифікаційної архітектури.
4 листопада 2010 року відбулося відкриття. На пожертвування благодійників створили комплекс із двоповерхової оглядової вежі, дерев'яного частоколу і стилізованої брами.
Пам'ятка археології
16 липня 1979 року за рішенням виконкому Київської міської Ради народних депутатів № 920 зону городища віднесли до території археологічного заповідника, який об'єднав Видубицький монастир і Звіринецькі печери.
17 листопада 1987 року об'єкт взяли під охорону згідно з рішенням виконкому Київської міської Ради народних депутатів № 1112. Постановами Кабінету Міністрів України № 1761 від 27 грудня 2001 року «Про занесення пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» і № 928 від 3 вересня 2009 року «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» культурний шар городища внесений до переліку пам'яток археології національного значення.
Див. також
Примітки
- Археологічні дослідження на Видубичах, 1975.
- Древние Выдубичи, 1982, с. 13—17.
- Городище Красний двір, 1999, с. 323.
- Красний двір. Паспортна інформація, 1990.
- Диба, Ю. Р. Міста та оборонні споруди в мініатюрах Радзивилівського літопису // Current issues in research, conservation and restoration of historic fortifications : Collection of scientific articles / Ю. Р. Диба, І. Ю. Бокало ; Edited by Zygmunt Gardzinski and Mykola Bevz. — Chelm : The State School of Higher Education in Chelm ; Lviv : Lviv Polytechnic National University, 2016. — С. 81. — .
- Літопис руський (1096—1110 роки), 1989, с. 142.
- Літопис руський (1152—1158 роки), 1989, с. 270.
- . Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 29 серпня 2020.
- Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. № 928
Джерела
- Закревський Микола Васильович. Красний княжий двір // Опис Києва = Описание Киева: вновь организованное и значительно умноженное изд. с прил. рис. и чертежей. — Видавництво В. Грачева і компанії, 1868. — Т. 1. — С. 408—409.
- Красний двір. Паспортна інформація. — К., 1990.
- Мовчан І. І. Археологічні дослідження в урочищі Видубичі на околиці Києва // 15-а наукова конференція Ін-ту археології АН УРСР. — 1972. — С. 330—332.
- Мовчан І. І. Археологічні дослідження на Видубичах // Стародавній Київ. — К., 1975.
- Мовчан Іван. Городище Красний двір ХІ—ХІІІ ст. // Звід пам'яток історії та культури України: Київ. Кн. 1, ч. 1. А — Л / П. Тронько та ін. — К., 1999. — С. 323.
- Мовчан І. І. Древние Выдубичи. — К., 1982. — С. 13—17.
- Роки 1096-1110 // Літопис руський / Пер. з давньоруської, передмова, примітки Леоніда Махновця. — К. : «Дніпро», 1989. — 591 с. — (142)
- Роки 1152—1158 // Літопис руський / Пер. з давньоруської, передмова, примітки Леоніда Махновця. — К. : «Дніпро», 1989. — 591 с. — (142)
- Самойловский И. М. Зверинец: историко-топографический очерк территории Ботанического сада АН УССР // Акклиматизация растений. — К., 1957. — С. 148—154.
Посилання
- Красний двір [ 13 червня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kra snij dvir istorichna miscevist Kiyeva zamiska rezidenciya Vsevoloda Yaroslavicha ta inshih kiyivskih knyaziv na misi Chajka sho na Zvirinci Roztashovanij na teritoriyi suchasnogo Nacionalnogo botanichnogo sadu imeni Mikoli Grishka Krasnij dvir50 25 17 pn sh 30 34 00 sh d 50 42141916669444157 pn sh 30 5667533333611132207 sh d 50 42141916669444157 30 5667533333611132207 Koordinati 50 25 17 pn sh 30 34 00 sh d 50 42141916669444157 pn sh 30 5667533333611132207 sh d 50 42141916669444157 30 5667533333611132207Status pam yatka arheologiyi ohoronnij nomer 260059 N Krayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya KiyivBudivnictvo HI st HII st Adresa Zemlyanskij provulok Krasnij dvir u VikishovishiTripilska ta inshi arheologichni kulturi1971 roku na teritoriyi pam yatki provedeni arheologichni rozkopki v hodi yakih na nizhnomu majdanchiku misu Chajka viyavili materiali riznih arheologichnih kultur Na neznachnij glibini buli pohovani ulamki keramiki krem yanij shkrebok glinyani gruzila ta inshi materiali tripilskoyi kulturi III tisyacholittya do n e U pohovanni II storichchya do n e pidgircivskoyi kulturi rannoyi zaliznoyi dobi znajshli karbovani blyashki Znachna chastina znahidok nalezhit do periodu vid davnoruskih chasiv XI XIII storich do rannomodernoyi dobi XVII storichchya Fragmenti keramiki na misi datovani XIII XIV storichchyami Sered inshih znahidok glinyanij posud i metalevi virobi Znajdeni pid chas rozkopok materiali zberigayutsya v Muzeyi istoriyi Kiyeva ta Instituti arheologiyi NAN Ukrayini Knyazhij dvirNapad Bonyaka na Kiyiv u 1096 roci pravoruch polovci palyat Krasnij dvir Radzivillivskij litopis Mis Chajka pidnositsya na visotu blizko 70 metriv nad Dniprom mizh Vidubickoyu i Navodnickoyu dolinami Plato maye panivne polozhennya nad miscevistyu Z pivdennogo boku roztashovuvavsya Vidubickij monastir zi shidnogo Navodnicka gavan Za pripushennyam arheologa Ivana Movchana v XI storichchi na verhnomu plato knyaz Vsevolod Yaroslavich zbuduvav dlya sebe zamisku rezidenciyu Krasnij dvir Pro cej knyazivskij palac zgaduye litopis Dvir Krasnij postaviv blagovirnij knyaz Vsevolod na pagorbi yakij ye nad Vidobichem Plato plosheyu 150 na 70 metriv z yednuyetsya z osnovnim misom vuzkim pereshijkom Vin buv perekritij oboronnim rovom Uzdovzh pivnichnogo i zahidnogo krayu plato zbereglisya reshtki zemlyanogo valu yaki zrivnyali pid chas rozplanuvannya botanichnogo sadu 1096 roku poloveckij han Bonyak napav na Kiyiv i spaliv Krasnij dvir Palac vidnovili Vidomo sho v nomu meshkav knyaz Yurij Dolgorukij yakij u 1149 1151 i 1155 1157 rokah sidiv na kiyivskomu prestoli Pislya jogo otruyennya povstali kiyani u travni 1157 roku likviduvali postavlenu nim vladu suzdalciv i znishili knyazhe majno Zokrema za slovami litopisu rozgrabuvali dvir jogo Krasnij Pislya XII storichchya dvir u pisemnih dzherelah ne zgaduyetsya Vodnochas arheologi na misi viyavili slidi lyudskoyi diyalnosti piznishih chasiv U cilomu tut znajshli fragment murovanoyi sporudi zbudovanoyi v tehnici zmishanoyi kladki plinfu slidi fresok tosho Zbereglisya takozh reshtki goncharnoyi pechi XVII storichchya Vidtvorennya Krasnogo dvoruVidtvorenij kompleks Krasnij dvir 2010 roku gromadski aktivisti j kerivnictvo Nacionalnogo botanichnogo sadu vislovili bazhannya oblashtuvati na teritoriyi Krasnogo dvoru oglyadovij majdanchik j oformiti jogo v stili davnoruskoyi fortifikacijnoyi arhitekturi 4 listopada 2010 roku vidbulosya vidkrittya Na pozhertvuvannya blagodijnikiv stvorili kompleks iz dvopoverhovoyi oglyadovoyi vezhi derev yanogo chastokolu i stilizovanoyi brami Pam yatka arheologiyi16 lipnya 1979 roku za rishennyam vikonkomu Kiyivskoyi miskoyi Radi narodnih deputativ 920 zonu gorodisha vidnesli do teritoriyi arheologichnogo zapovidnika yakij ob yednav Vidubickij monastir i Zvirinecki pecheri 17 listopada 1987 roku ob yekt vzyali pid ohoronu zgidno z rishennyam vikonkomu Kiyivskoyi miskoyi Radi narodnih deputativ 1112 Postanovami Kabinetu Ministriv Ukrayini 1761 vid 27 grudnya 2001 roku Pro zanesennya pam yatok istoriyi monumentalnogo mistectva ta arheologiyi nacionalnogo znachennya do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini i 928 vid 3 veresnya 2009 roku Pro zanesennya ob yektiv kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini kulturnij shar gorodisha vnesenij do pereliku pam yatok arheologiyi nacionalnogo znachennya Div takozhKnyazivski dvori domongolskogo KiyevaPrimitkiArheologichni doslidzhennya na Vidubichah 1975 Drevnie Vydubichi 1982 s 13 17 Gorodishe Krasnij dvir 1999 s 323 Krasnij dvir Pasportna informaciya 1990 Diba Yu R Mista ta oboronni sporudi v miniatyurah Radzivilivskogo litopisu Current issues in research conservation and restoration of historic fortifications Collection of scientific articles Yu R Diba I Yu Bokalo Edited by Zygmunt Gardzinski and Mykola Bevz Chelm The State School of Higher Education in Chelm Lviv Lviv Polytechnic National University 2016 S 81 ISBN 978 83 946823 0 9 Litopis ruskij 1096 1110 roki 1989 s 142 Litopis ruskij 1152 1158 roki 1989 s 270 Arhiv originalu za 6 veresnya 2017 Procitovano 29 serpnya 2020 Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 3 veresnya 2009 r 928DzherelaZakrevskij Mikola Vasilovich Krasnij knyazhij dvir Opis Kiyeva Opisanie Kieva vnov organizovannoe i znachitelno umnozhennoe izd s pril ris i chertezhej Vidavnictvo V Gracheva i kompaniyi 1868 T 1 S 408 409 Krasnij dvir Pasportna informaciya K 1990 Movchan I I Arheologichni doslidzhennya v urochishi Vidubichi na okolici Kiyeva 15 a naukova konferenciya In tu arheologiyi AN URSR 1972 S 330 332 Movchan I I Arheologichni doslidzhennya na Vidubichah Starodavnij Kiyiv K 1975 Movchan Ivan Gorodishe Krasnij dvir HI HIII st Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Kiyiv Kn 1 ch 1 A L P Tronko ta in K 1999 S 323 Movchan I I Drevnie Vydubichi K 1982 S 13 17 Roki 1096 1110 Litopis ruskij Per z davnoruskoyi peredmova primitki Leonida Mahnovcya K Dnipro 1989 591 s 142 Roki 1152 1158 Litopis ruskij Per z davnoruskoyi peredmova primitki Leonida Mahnovcya K Dnipro 1989 591 s 142 Samojlovskij I M Zverinec istoriko topograficheskij ocherk territorii Botanicheskogo sada AN USSR Akklimatizaciya rastenij K 1957 S 148 154 PosilannyaKrasnij dvir 13 chervnya 2021 u Wayback Machine