Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . |
Санаторій «Шкло» — бальнеологічний і грязьовий санаторій, що розташований у лісопарку Розточчя в селищі Шкло Яворівського району Львівської області.
Санаторій «Шкло» | ||||
---|---|---|---|---|
Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло» | ||||
Країна | Україна | |||
Найближче місто | Новояворівськ | |||
Основний вид діяльності | бальнеологічний і грязевий санаторій | |||
Площа | 75 га | |||
Найближчий аеропорт | Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького | |||
Мінеральна вода | «Нафтуся-Шкло», «Моршинська» №1 і №6 | |||
Клімат | помірно-континентальний |
Санаторій розміщений у лісостеповій місцевості з м'яким, помірно-континентальним кліматом, без різких температурних коливань. Територія санаторію розташована у змішаному лісопарку, площею 75 га. Тут збереглися багатовікові дуби і ялини.
Санаторій «Шкло» багатий унікальним поєднанням природних лікувальних факторів: питні джерела слабомінералізованої води «Нафтуся-Шкло»; сірководневі джерела малої та середньої мінералізації; торфянисто-мінеральні лікувальні грязі.
Історія
Ще у 1578 році на прохання польського короля Стефана Баторія місцеве джерело сірчистої води описав королівський лікар Войцех Очко та дав рекомендації для вживання цієї води. Через 39 років львів'янин Еразм Сикст описав це джерело і видав опис у 1617 році в Замості. Книжка називалась «Про теплики у Шклі» (пол. O cieplicach we Szkle; лат. De thermis in pago Sklo).
Ще в 1614 році Тобіаш Хирургус посвідчив, що чоловік, на ім'я Тома Піровський пожертвував 100 зол. на госпіталь бідних хворих на водах скільських біля Яворова.
У 1611 році була відкрита перша болотолікувальня.
В липні 1619 року власниця села Софія Дзялинська, бажаючи допомогти хворим, які знаходились в теплицях Яворівських в селі Скло, з відома і благословення львівського архиєпископа Яна Дмитра Соліковського, підготувавши ґрунт в Склі над водою, на якому збудувала шпиталь, встановила щорічну суму 1600 зол. на утримання цієї лікарні. Поруч збудувала будинок для власного вжитку. Акт фундації шпиталю Дзялинська зробила в присутності графа Яна Остроруга, Яна Фірлея. Того року на утримання шпиталю 90 зол. Іван Баптист Неофіт, львівський міщанин.
Місцеві води популяризував король Ян III і розповів про них закордонним лікарям, бо надіявся, що вони замінять французькі води, які постійно вживала його дружина Марія Казимира від 1668 року. Він також писав, що місцевими водами лікувався польський король Владислав IV.
11 грудня 1783 року Придворна канцелярія видала декрет на основі донесення надвірного радника Маргелика, зроблений після інспекційної поїздки по Галичині, про необхідність будівництва ванн у Шклі 1784 року. Держава ще не швидко взялася за цю справу, бо Австрія незадовго втягнулась в довгу смугу війн з Францією.
У 1795 році професор Бальтазор Гакет досліджував хімічний склад та властивості місцевої мінеральної води. Описувючи Шкло, він зазначив, що тут є великий рибний став, а за кілька сотень кроків від нього випливає із землі головне джерело мінеральної води, оцимброване та покрите дахом. Від нього воду трубами підводили до купалень, де використовували після підігріву у ваннах. Недалеко на луці було друге джерело, воду з якого вживали до пиття. В лісі було також кілька менших джерел з мінеральною водою. За державні кошти вже були збудовані купальні. Перед Гакетом про властивості цих вод писав Габріель Жончинський.
На початку ХІХ ст. влада збудувала тут їдальню та кілька житлових будинків, а навпроти них купальні. Перед будинком купалень був парк з капличкою, в якій влітку відбувалися щоденні богослужіння. Біля нових купалень були старі, які були призначені для хворих солдатів. Це був ряд ванн у довгій шопі, без будь-яких вигод. Тримав купальню місцевий житель Смутний, який за 2 зр. в день давав своїм гостям житло, купелі, обід та вечерю. На певній віддалі від закладу була папірня Піллера, куди ходили на прогулянку гості купалень. Папірня забезпечувала папером львівські друкарні.
У 1834 році досліджував властивості місцевої води лікар Теодор Торосевич. Описуючи мінеральні води Галичини, Торосевич у 1849 році писав про Івоницькі мінеральні купелі. Історик А. Петрушевич звернув на це увагу і висловив припущення, що назва Івонич могла бути більш давньою назвою Шкла. Але це не так, бо село Івонич знаходиться на Лемківщині. Але шклівська вода за своїми характеристиками нагадувала івоницьку, тому і Теодор Торосевич називав шклівські мінеральні купелі Івоницькими.
У 1849 році уряд відкрив тут процедурні ванни для хворих вояків австрійської армії.
Цілком можливо, що лікування хворих вояків відбувалося тут ще раніше, бо німець Шультес, описуючи Галичину на початку ХІХ ст., відзначив, що хворі та поранені солдати через несумлінність лікарів швидше помирають на шклівських купелях. Було близько 15 помешкань для купелів.
Ще перед І Світовою війною тут за кошти каси хворих будівельних робітників був збудований санаторій. В час війни він був пошкоджений, а майно розграбоване. Після війни був відновлений за 1200 тисяч марок і переданий касі хворих міста Львова. В ньому було 3 павільйони з купелями, кухня, їдальня, спальня на 30 осіб.
17 липня 1921 року тут відбулося урочисте відкриття санаторію для хворих робітників. Сірчаними водами лікували тут гостець. Штат цього санаторію складався з 12 поляків, 13 жидів та 5 українців. Директором був поставлений Андрій Давидович. Хворі забезпечувались 5-разовим харчуванням протягом доби.
31 липня 1931 року в санаторії помер Микола Ганкевич, засновник Української соціал-демократичної партії в Галичині.
Курорт в період Другої Світової війни був спалений і фактично припинив своє існування. І лише в 1946 році з ініціативи Військової ради ПрикВО почалась його розбудова. І з 15 вересня 1947 року санаторій приймав хворих воїнів Збройних Сил та членів їхніх сімей.
З 17 липня 2003 року, керуючись розпорядженням Кабінету Мінстрів України № 427 /р 15.10.2003 року, цілісний майновий комплекс «Шкло» переданий зі сфери управління Міністерства Оборони України в управління Державної судової адміністрації України та на його базі створене Державне підприємство "Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло».
Лікувально-діагностична база
Лікувально-діагностична база санаторію — це лікувально-діагностичний центр, оснащений сучасною діагностичною і лікувальною апаратурою, яка дає можливість кваліфіковано проводити діагностику та ефективне лікування захворювань. Лікарі створюють оптимальний лікувально-оздоровчий комплекс для досягнення бажаного результату.
Перелік процедур
- консультації спеціалістів: невропатолога, кардіолога, гінеколога, уролога, терапевта, гастроентеролога, ортопеда-травматолога;
- грязьові аплікації;
- ванни сірководневі, хвойні, йодобромні;
- електрофізіопроцедури;
- масаж;
- мікроклізми;
- гінекологічні зрошення;
- ароматерапія;
- гідромасаж ясен;
- групова гімнастика;
- вода «Нафтуся», «Моршинська» № 1 і № 6;
- ультразвукова діагностика
- аналіз крові та сечі;
- електрокардіографія;
- реовазографія, реоенцефалографія;
- підводний душ-масаж;
- гідроколонотерапія;
- детоксикаційна терапія;
- стоматологічні процедури;
- косметологічні процедури.
Профіль санаторію
Захворювання гепатобіліардної системи, нервової системи, системи кровообігу, захворювання та травми органів опору та руху, урологічні захворювання, захворювання жіночих статевих органів, захворювання шкіри.
Показання
Хронічний гепатит, хронічний холецистит, дискінезія жовчних шляхів, постхолецистектомічний синдром, жовчнокам'яна хвороба, сечокам'яна хвороба, хронічний пієлонефрит, хронічний цистит, сольовий діатез, хронічні простатити, уретрити, ревматичний поліартрит, хвороба Бехтєрєва, остеохондроз, травматичні пошкодження кісток, сухожилків, м'язів, хронічні захворювання міокарда, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба 1-2 ступенів.
Протипоказання
Загальні протипоказання для направлення хворих на санаторно-курортне лікування та всі захворювання у фазі загострення.
Примітки
- Діло. — 1931. — Ч. 171. — С. 5
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами (ДНАОП 0.00-4.05-2003)» від 15.10.2003 № 1631
Джерела
- Лаба Василь. Історія села Шкло від найдавніших часів до 1939 року. — Львів, 2009. — 108 с.
Посилання
- Санаторій Шкло [ 16 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Sanatorij Shklo balneologichnij i gryazovij sanatorij sho roztashovanij u lisoparku Roztochchya v selishi Shklo Yavorivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Sanatorij Shklo Sanatorno kurortnij likuvalnij centr Shklo Krayina UkrayinaNajblizhche misto NovoyavorivskOsnovnij vid diyalnosti balneologichnij i gryazevij sanatorijPlosha 75 gaNajblizhchij aeroport Mizhnarodnij aeroport Lviv imeni Danila GalickogoMineralna voda Naftusya Shklo Morshinska 1 i 6Klimat pomirno kontinentalnij Sanatorij rozmishenij u lisostepovij miscevosti z m yakim pomirno kontinentalnim klimatom bez rizkih temperaturnih kolivan Teritoriya sanatoriyu roztashovana u zmishanomu lisoparku plosheyu 75 ga Tut zbereglisya bagatovikovi dubi i yalini Sanatorij Shklo bagatij unikalnim poyednannyam prirodnih likuvalnih faktoriv pitni dzherela slabomineralizovanoyi vodi Naftusya Shklo sirkovodnevi dzherela maloyi ta serednoyi mineralizaciyi torfyanisto mineralni likuvalni gryazi IstoriyaShe u 1578 roci na prohannya polskogo korolya Stefana Batoriya misceve dzherelo sirchistoyi vodi opisav korolivskij likar Vojceh Ochko ta dav rekomendaciyi dlya vzhivannya ciyeyi vodi Cherez 39 rokiv lviv yanin Erazm Sikst opisav ce dzherelo i vidav opis u 1617 roci v Zamosti Knizhka nazivalas Pro tepliki u Shkli pol O cieplicach we Szkle lat De thermis in pago Sklo She v 1614 roci Tobiash Hirurgus posvidchiv sho cholovik na im ya Toma Pirovskij pozhertvuvav 100 zol na gospital bidnih hvorih na vodah skilskih bilya Yavorova U 1611 roci bula vidkrita persha bolotolikuvalnya V lipni 1619 roku vlasnicya sela Sofiya Dzyalinska bazhayuchi dopomogti hvorim yaki znahodilis v teplicyah Yavorivskih v seli Sklo z vidoma i blagoslovennya lvivskogo arhiyepiskopa Yana Dmitra Solikovskogo pidgotuvavshi grunt v Skli nad vodoyu na yakomu zbuduvala shpital vstanovila shorichnu sumu 1600 zol na utrimannya ciyeyi likarni Poruch zbuduvala budinok dlya vlasnogo vzhitku Akt fundaciyi shpitalyu Dzyalinska zrobila v prisutnosti grafa Yana Ostroruga Yana Firleya Togo roku na utrimannya shpitalyu 90 zol Ivan Baptist Neofit lvivskij mishanin Miscevi vodi populyarizuvav korol Yan III i rozpoviv pro nih zakordonnim likaryam bo nadiyavsya sho voni zaminyat francuzki vodi yaki postijno vzhivala jogo druzhina Mariya Kazimira vid 1668 roku Vin takozh pisav sho miscevimi vodami likuvavsya polskij korol Vladislav IV 11 grudnya 1783 roku Pridvorna kancelyariya vidala dekret na osnovi donesennya nadvirnogo radnika Margelika zroblenij pislya inspekcijnoyi poyizdki po Galichini pro neobhidnist budivnictva vann u Shkli 1784 roku Derzhava she ne shvidko vzyalasya za cyu spravu bo Avstriya nezadovgo vtyagnulas v dovgu smugu vijn z Franciyeyu U 1795 roci profesor Baltazor Gaket doslidzhuvav himichnij sklad ta vlastivosti miscevoyi mineralnoyi vodi Opisuvyuchi Shklo vin zaznachiv sho tut ye velikij ribnij stav a za kilka soten krokiv vid nogo viplivaye iz zemli golovne dzherelo mineralnoyi vodi ocimbrovane ta pokrite dahom Vid nogo vodu trubami pidvodili do kupalen de vikoristovuvali pislya pidigrivu u vannah Nedaleko na luci bulo druge dzherelo vodu z yakogo vzhivali do pittya V lisi bulo takozh kilka menshih dzherel z mineralnoyu vodoyu Za derzhavni koshti vzhe buli zbudovani kupalni Pered Gaketom pro vlastivosti cih vod pisav Gabriel Zhonchinskij Na pochatku HIH st vlada zbuduvala tut yidalnyu ta kilka zhitlovih budinkiv a navproti nih kupalni Pered budinkom kupalen buv park z kaplichkoyu v yakij vlitku vidbuvalisya shodenni bogosluzhinnya Bilya novih kupalen buli stari yaki buli priznacheni dlya hvorih soldativ Ce buv ryad vann u dovgij shopi bez bud yakih vigod Trimav kupalnyu miscevij zhitel Smutnij yakij za 2 zr v den davav svoyim gostyam zhitlo kupeli obid ta vecheryu Na pevnij viddali vid zakladu bula papirnya Pillera kudi hodili na progulyanku gosti kupalen Papirnya zabezpechuvala paperom lvivski drukarni U 1834 roci doslidzhuvav vlastivosti miscevoyi vodi likar Teodor Torosevich Opisuyuchi mineralni vodi Galichini Torosevich u 1849 roci pisav pro Ivonicki mineralni kupeli Istorik A Petrushevich zvernuv na ce uvagu i visloviv pripushennya sho nazva Ivonich mogla buti bilsh davnoyu nazvoyu Shkla Ale ce ne tak bo selo Ivonich znahoditsya na Lemkivshini Ale shklivska voda za svoyimi harakteristikami nagaduvala ivonicku tomu i Teodor Torosevich nazivav shklivski mineralni kupeli Ivonickimi U 1849 roci uryad vidkriv tut procedurni vanni dlya hvorih voyakiv avstrijskoyi armiyi Cilkom mozhlivo sho likuvannya hvorih voyakiv vidbuvalosya tut she ranishe bo nimec Shultes opisuyuchi Galichinu na pochatku HIH st vidznachiv sho hvori ta poraneni soldati cherez nesumlinnist likariv shvidshe pomirayut na shklivskih kupelyah Bulo blizko 15 pomeshkan dlya kupeliv She pered I Svitovoyu vijnoyu tut za koshti kasi hvorih budivelnih robitnikiv buv zbudovanij sanatorij V chas vijni vin buv poshkodzhenij a majno rozgrabovane Pislya vijni buv vidnovlenij za 1200 tisyach marok i peredanij kasi hvorih mista Lvova V nomu bulo 3 paviljoni z kupelyami kuhnya yidalnya spalnya na 30 osib 17 lipnya 1921 roku tut vidbulosya urochiste vidkrittya sanatoriyu dlya hvorih robitnikiv Sirchanimi vodami likuvali tut gostec Shtat cogo sanatoriyu skladavsya z 12 polyakiv 13 zhidiv ta 5 ukrayinciv Direktorom buv postavlenij Andrij Davidovich Hvori zabezpechuvalis 5 razovim harchuvannyam protyagom dobi 31 lipnya 1931 roku v sanatoriyi pomer Mikola Gankevich zasnovnik Ukrayinskoyi social demokratichnoyi partiyi v Galichini Kurort v period Drugoyi Svitovoyi vijni buv spalenij i faktichno pripiniv svoye isnuvannya I lishe v 1946 roci z iniciativi Vijskovoyi radi PrikVO pochalas jogo rozbudova I z 15 veresnya 1947 roku sanatorij prijmav hvorih voyiniv Zbrojnih Sil ta chleniv yihnih simej Z 17 lipnya 2003 roku keruyuchis rozporyadzhennyam Kabinetu Minstriv Ukrayini 427 r 15 10 2003 roku cilisnij majnovij kompleks Shklo peredanij zi sferi upravlinnya Ministerstva Oboroni Ukrayini v upravlinnya Derzhavnoyi sudovoyi administraciyi Ukrayini ta na jogo bazi stvorene Derzhavne pidpriyemstvo Sanatorno kurortnij likuvalnij centr Shklo Likuvalno diagnostichna bazaLikuvalno diagnostichna baza sanatoriyu ce likuvalno diagnostichnij centr osnashenij suchasnoyu diagnostichnoyu i likuvalnoyu aparaturoyu yaka daye mozhlivist kvalifikovano provoditi diagnostiku ta efektivne likuvannya zahvoryuvan Likari stvoryuyut optimalnij likuvalno ozdorovchij kompleks dlya dosyagnennya bazhanogo rezultatu Perelik procedur konsultaciyi specialistiv nevropatologa kardiologa ginekologa urologa terapevta gastroenterologa ortopeda travmatologa gryazovi aplikaciyi vanni sirkovodnevi hvojni jodobromni elektrofizioproceduri masazh mikroklizmi ginekologichni zroshennya aromaterapiya gidromasazh yasen grupova gimnastika voda Naftusya Morshinska 1 i 6 ultrazvukova diagnostika analiz krovi ta sechi elektrokardiografiya reovazografiya reoencefalografiya pidvodnij dush masazh gidrokolonoterapiya detoksikacijna terapiya stomatologichni proceduri kosmetologichni proceduri Profil sanatoriyuZahvoryuvannya gepatobiliardnoyi sistemi nervovoyi sistemi sistemi krovoobigu zahvoryuvannya ta travmi organiv oporu ta ruhu urologichni zahvoryuvannya zahvoryuvannya zhinochih statevih organiv zahvoryuvannya shkiri Pokazannya Hronichnij gepatit hronichnij holecistit diskineziya zhovchnih shlyahiv postholecistektomichnij sindrom zhovchnokam yana hvoroba sechokam yana hvoroba hronichnij piyelonefrit hronichnij cistit solovij diatez hronichni prostatiti uretriti revmatichnij poliartrit hvoroba Behtyeryeva osteohondroz travmatichni poshkodzhennya kistok suhozhilkiv m yaziv hronichni zahvoryuvannya miokarda aterosklerotichnij kardioskleroz gipertonichna hvoroba 1 2 stupeniv Protipokazannya Zagalni protipokazannya dlya napravlennya hvorih na sanatorno kurortne likuvannya ta vsi zahvoryuvannya u fazi zagostrennya PrimitkiDilo 1931 Ch 171 S 5 Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini Pro zatverdzhennya Poryadku vidachi dozvoliv Derzhavnim komitetom z naglyadu za ohoronoyu praci ta jogo teritorialnimi organami DNAOP 0 00 4 05 2003 vid 15 10 2003 1631DzherelaLaba Vasil Istoriya sela Shklo vid najdavnishih chasiv do 1939 roku Lviv 2009 108 s PosilannyaSanatorij Shklo 16 zhovtnya 2019 u Wayback Machine