Шинкель Карл Фрідріх

Карл Фрі́дріх Ши́нкель (нім. Karl Friedrich Schinkel; 13 березня 1781(17810313), Бранденбург — 9 жовтня 1841 Берлін) — пруський (німецький) архітектор, художник. Вважається за лідера «романтичного історизму» в , один з представників грецького відродження.

Карл Фрідріх Шинкель
нім. Karl Friedrich Schinkel
Народження	13 березня 1781(1781-03-13) Нойруппін, Східний Прігніц-Руппін, Бранденбург, Німеччина^[1]^[2]
Смерть	9 жовтня 1841(1841-10-09) (60 років) Берлін
Поховання	^d
Країна	Ансбах, німецьке князівство
Навчання	Берлінська академія архітектури і ^d
Вчителі	^d і ^d
Діяльність	архітектор, художник, містобудівник, викладач університету, підрядник, графік, рисувальник, дизайнер, furniture designer
Архітектурний стиль	романтизм, неоготика, неогрек
Найважливіші споруди	^d, ^d, ^d, ^d, Шарлоттенгоф, Залізний Хрест, ^d і Концертхаус (Берлін)
Реставрація пам'яток	приватні будинки, приходські церкви(фарні костели), каплиця (проєкт, Петергоф), драматичний театр, Нова гаупвахта, палацовий міст і Старий музей (Берлін), (Потсдам)
Членство	Німецький археологічний інститут, Академія Святого Луки, Національна академія дизайну, Королівський інститут британських архітекторів, Віденська академія мистецтв, Петербурзька академія мистецтв, Шведська королівська академія вільних мистецтв, ^d і Академія красних мистецтв Франції
Учні	Людвіг Персіус, Дітлев Мартенс і ^d
Нагороди
Батько	^d
Діти	·^d
Карл Фрідріх Шинкель у Вікісховищі

Див. також: Шинкель

Біографія

Пам'ятник Карлу Фрідріху Шинкелю у Нойруппіні

Народився в Нойруппіні (Бранденбург) в сім'ї архідиякона лютеранської церкви. По смерті батька переїхав у Берлін (1795 рік), де навчався архітектурі під керівництвом братів Гіллі у щойно заснованій ними Академії архітектури (з 1798 по 1800), одночасно з цим працюючи художником на порцеляновій фабриці. З 1803 по 1805 відвідав Італію і Францію, пізніше, в 1826 побував в Шотландії й Англії.

Спочатку Шинкель займався малярством: писав пейзажі, історичні сцени, створив декілька ландшафтних діорам і панорам. У 1811 став першим німецьким літографом: аркуші «Вечір» і «Ранок». Під впливом Каспара Фрідріха принципи класицизму з часом все активніше поєднувалися в його станкових роботах з романтичними віяннями; історико-антична тема перемежалася національно-середньовічними мотивами. Серед типових картин Шинкеля — «Собор над містом» (1813, Стара пінакотека, Мюнхен), «Погляд на Грецію квітучої пори» (1825, Нова національна галерея, Берлін). Вніс яскравий внесок до сценографії німецького романтизма, створюючи в 1815—1832 ескізи декорацій для вистав берлінських королівських театрів (гуаш до постановки «Чарівної флейти» В. А. Моцарта, 1815, Графічні збори Державних музеїв, Берлін; і ін.). Оформляв урочисті церемонії (ювілейне Дюрерівське свято в Співацькій академії 1828; придворне «Свято Білої Троянди» в Потсдаме 1829).

Діяльно зайнявся архітектурою з тієї пори, як його в 1810 році по пропозиції Вільгельма фон Гумбольдта призначили асесором Прусської будівельної депутації. Послідовно просуваючись по службових сходах, Шинкель зосередив в своїх руках контроль над найважливішими будівельними роботами в королівстві. Реформував пізній, ампірний класицизм, археологічно уточнивши його античні форми, а з іншого боку — додавши їм ще вільнішу, гнучкішу варіативність.

До найзначніших його споруд, виконаних в «грецькому стилі», відносяться:

• Нова гауптвахта (1816—1818);
• (1818—1821);
• Палацовий міст (з скульптурами за ескізами самого Шинкеля; 1819—1823);
• Старий музей (1822—1830) у Берліні;
• (1830—1837);
• (з 1826) і ряд паркових павільйонів в Потсдамі.

Спочатку випробовуючи гострий інтерес і до готиці, під впливом своїх англійських вражень почав будувати в неоготиці:

• чавунний пам'ятник королеві Луїзі у Ґранзєє поблизу Берліна, 1811;
• у Берліні, 1825—1828, не збереглася;
• проєкт (церква в ім'я св. Олександра Невського) в Петергофськом парку (проєкт 1829; побудована архітекторами і в 1831—1834);
• 1831—1833; поблизу Потсдама, з 1834).
• 1845 — в Кенігсберзі

У стилі еклектизму: Королівська Прусська школа архітектури у м. Берліні.

Під керівництвом Шинкеля (за планами 1817 і 1833) було значно модернізовано планування Берліна (влаштування нових вулиць і бульварів в центрі міста; збільшення його загальної території за рахунок приєднання ряду прилеглих районів). Шинкель зробив помітний внесок до розвитку місцевої художньої промисловості, створюючи ескізи меблів і світильників, стимулюючи виробництво декоративного литва і кераміки, а також вітражів. Активно займаючись реставраційними роботами (зокрема наглядом за добудовою Кельнського собору), поставив справу охорони архітектурних пам'ятників на широку державну основу: за його ініціативою (з 1815) відповідні служби були установлені по всій Пруссії. Серед власних творів Шинкеля особливе місце займають деякі задуми 1830-х років (проєкти крамниці і бібліотеки), а також споруда Будівельної академії (1831—1835; не збереглося), де він відмовився від будь-яких історичних стилізацій, створивши новаторські зразки протофункціоналізму.

Помер Шинкель у Берліні, в 1841 році.

Творчість

• Картини Карла Фрідріха Шинкеля
• «Готичний собор»
• Ескіз декорації для «Чарівної флейти» Моцарта
• «Середньовічне місто на річці»
• «Скельна арка»
• «Вид на Монблан»
• «Ранок»

• Будинки Карла Фрідріха Шинкеля
• Берлінський драматичний театр
• Старий музей, Берлін
• Фрідріхсвердерська церква, Берлін
• Николаїкірхе, Потсдам
• Каплиця у Петергофі
• Замок Штольценфельс

Див. також

• 5297 Шинкель — астероїд, який було названо на честь архітектора.
• Митці і маєтки України

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118607782 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. The Other Interface
   d:Track:Q126173923
3. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Посилання

• Шинкель // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Карл Фридрих Шинкель [ 17 березня 2011 у Wayback Machine.]
• Великі архітектори [ 13 лютого 2009 у Wayback Machine.]
• Энциклопедия «Кругосвет» [ 18 травня 2011 у Wayback Machine.]
• Большая советская энциклопедия^{[недоступне посилання з липня 2019]}