Палац Шарлоттенгоф (нім. Schloss Charlottenhof) — палац в Потсдамі, на південний схід від палацу Сан-Сусі, колишня літня резиденція кронпринца Фрідріха Вільгельма, який став в 1840 королем Пруссії Фрідріхом Вільгельмом IV. На початок 2020-х палац знаходиться під орудою [en].
Шарлоттенгоф | |
---|---|
| |
52°23′43″ пн. ш. 13°01′33″ сх. д. / 52.39550000002777352° пн. ш. 13.025900000028° сх. д.Координати: 52°23′43″ пн. ш. 13°01′33″ сх. д. / 52.39550000002777352° пн. ш. 13.025900000028° сх. д. | |
Країна | Німеччина[1] |
Розташування | Потсдам[1] |
Тип | палац |
Стиль | архітектура неокласицизму |
Архітектор | Карл Фрідріх Шинкель і Людвіг Персіус |
Дата заснування | 1826 |
Шарлоттенгоф Шарлоттенгоф (Німеччина) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Територія парку Шарлоттенгоф із різними спорудами з'явилася у XVIII ст. В 1790 — 1794 рр цією місцевістю володів камергер палаців Сан-Сусі; на честь його дружини Марії Шарлотти фон Генцков, маєток отримав своє ім'я. В 1825 році це володіння і прилеглі до нього невеликі ділянки землі, розташовані на південній стороні від парку Сан-Сусі, придбав прусський король Фрідріх-Вільгельм III, щоб подарувати їх на Різдво 1825 свого сина кронпринца Фрідріха Вільгельма і його дружина Єлизавета Людовіка Баварська.
Кронпринц доручив реконструкцію садибного будинку, що був там, архітектору Карлу Фрідріху Шинкелю. Роботи було проведено в 1826 — 1829 рр. За допомогою свого учня Людвіга Персіуса Шинкель звів на старому фундаменті невеликий класицистичний палац на зразок давньоримських вілл. Обдарований кронпринц брав участь у оформленні палацу та виконав самостійні ескізи . Свій літній палац він називав Сіамом , який за уявленнями того часу був країною свободи, а себе - архітектором сіамського будинку.
Офіційна назва палацу: Шарлоттенгоф, на ім'я Марії Шарлотти фон Генцков, дружини камергера та власниці маєтку в 1790 — 1794 рр. Палац з портиком римсько-доричного ордера, розписаним зсередини, незвичайним західним фасадом зі скульптурами оленів, секторальним ставком і садовими перголами, є унікальною пам'яткою, порівнянною тільки з [en] в Ашаффенбурзі. На початок 2020-х в оригінальному вигляді збереглося внутрішнє оздоблення десяти залів палацу. Усередині є колекція картин та меблів, створених за малюнками Шинкеля.
В 1828-1840 роках Шинкель неподалік Шарлоттенгофа побудував ще один комплекс в античному стилі: «Римські купальні» (нім. Römische Bäder), з унікальними інтер'єрами, що відтворюють досить точно житловий будинок стародавніх Помпей, а також зі скульптурами, розписами.
Відмінною рисою приміщень палацу є їхня тематична індивідуальність щодо матеріалів та кольору. Навіть двері оформлені по-різному з кожного боку. Найоригінальнішим залом палацу є «похідний зал» на кшталт наметів давньоримських воєначальників. Стеля та стіни обклеєні паперовими шпалерами у синьо-білу смужку. Ця ж смужка використана для штор, завіси у формі балдахіна та покривала похідного ліжка. Цей зал служив опочивальнею для придворних жінок і гостей.
Поєднання синього та білого зустрічається також на віконних віконницях палацу, натякаючи на баварське походження кронпринцеси Єлизавети.
У «похідному залі» у літні місяці 1835—1840 років зупинявся дослідник і мандрівник Александер фон Гумбольдт, перебуваючи у Потсдамі на запрошення кронпринца Фрідріха Вільгельма.
Парк Шарлоттенгоф
Облаштування палацового парку було доручено садовому архітектору Петеру Йозефу Ленне. Він перетворив спочатку рівнинну та частково болотисту місцевість на англійський ландшафтний парк, основними елементами якого є дерева, луки та вода. Вода подавалася з Гафеля, для чого було збудовано водогін і будівлю електростанції. Ленне вдалося майстерно поєднати новий парк Шарлоттенгоф зі старим парком Сан-Сусі часів Фрідріха II.
Примітки
- archINFORM — 1994.
Література
- Wolfgang Fabian: Potsdam. Die Stadt-Die Könige und ihre Bewohner. Vision Verlag, Berlin 1997,
- Harri Günther: Peter Joseph Lenné. Gärten/Parke/Landschaften. VEB Verlag für Bauwesen, Berlin 1985
- Friedrich Mielke: Potsdamer Baukunst. Das klassische Potsdam. Propyläen Verlag, Ffm/Berlin/Wien 1981,
- Gert Streidt, Klaus Frahm: Potsdam. Die Schlösser und Gärten der Hohenzollern. Könemann Verlagsgesellschaft mbH, Köln 1996
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шарлоттенгоф |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palac Sharlottengof nim Schloss Charlottenhof palac v Potsdami na pivdennij shid vid palacu San Susi kolishnya litnya rezidenciya kronprinca Fridriha Vilgelma yakij stav v 1840 korolem Prussiyi Fridrihom Vilgelmom IV Na pochatok 2020 h palac znahoditsya pid orudoyu en Sharlottengof52 23 43 pn sh 13 01 33 sh d 52 39550000002777352 pn sh 13 025900000028 sh d 52 39550000002777352 13 025900000028 Koordinati 52 23 43 pn sh 13 01 33 sh d 52 39550000002777352 pn sh 13 025900000028 sh d 52 39550000002777352 13 025900000028Krayina Nimechchina 1 Roztashuvannya Potsdam 1 Tip palacStil arhitektura neoklasicizmuArhitektor Karl Fridrih Shinkel i Lyudvig PersiusData zasnuvannya 1826SharlottengofSharlottengof Nimechchina Mediafajli u Vikishovishi Teritoriya parku Sharlottengof iz riznimi sporudami z yavilasya u XVIII st V 1790 1794 rr ciyeyu miscevistyu volodiv kamerger palaciv San Susi na chest jogo druzhini Mariyi Sharlotti fon Genckov mayetok otrimav svoye im ya V 1825 roci ce volodinnya i prilegli do nogo neveliki dilyanki zemli roztashovani na pivdennij storoni vid parku San Susi pridbav prusskij korol Fridrih Vilgelm III shob podaruvati yih na Rizdvo 1825 svogo sina kronprinca Fridriha Vilgelma i jogo druzhina Yelizaveta Lyudovika Bavarska Kronprinc doruchiv rekonstrukciyu sadibnogo budinku sho buv tam arhitektoru Karlu Fridrihu Shinkelyu Roboti bulo provedeno v 1826 1829 rr Za dopomogoyu svogo uchnya Lyudviga Persiusa Shinkel zviv na staromu fundamenti nevelikij klasicistichnij palac na zrazok davnorimskih vill Obdarovanij kronprinc brav uchast u oformlenni palacu ta vikonav samostijni eskizi Svij litnij palac vin nazivav Siamom yakij za uyavlennyami togo chasu buv krayinoyu svobodi a sebe arhitektorom siamskogo budinku Oficijna nazva palacu Sharlottengof na im ya Mariyi Sharlotti fon Genckov druzhini kamergera ta vlasnici mayetku v 1790 1794 rr Palac z portikom rimsko dorichnogo ordera rozpisanim zseredini nezvichajnim zahidnim fasadom zi skulpturami oleniv sektoralnim stavkom i sadovimi pergolami ye unikalnoyu pam yatkoyu porivnyannoyu tilki z en v Ashaffenburzi Na pochatok 2020 h v originalnomu viglyadi zbereglosya vnutrishnye ozdoblennya desyati zaliv palacu Useredini ye kolekciya kartin ta mebliv stvorenih za malyunkami Shinkelya V 1828 1840 rokah Shinkel nepodalik Sharlottengofa pobuduvav she odin kompleks v antichnomu stili Rimski kupalni nim Romische Bader z unikalnimi inter yerami sho vidtvoryuyut dosit tochno zhitlovij budinok starodavnih Pompej a takozh zi skulpturami rozpisami Vidminnoyu risoyu primishen palacu ye yihnya tematichna individualnist shodo materialiv ta koloru Navit dveri oformleni po riznomu z kozhnogo boku Najoriginalnishim zalom palacu ye pohidnij zal na kshtalt nametiv davnorimskih voyenachalnikiv Stelya ta stini obkleyeni paperovimi shpalerami u sino bilu smuzhku Cya zh smuzhka vikoristana dlya shtor zavisi u formi baldahina ta pokrivala pohidnogo lizhka Cej zal sluzhiv opochivalneyu dlya pridvornih zhinok i gostej Poyednannya sinogo ta bilogo zustrichayetsya takozh na vikonnih vikonnicyah palacu natyakayuchi na bavarske pohodzhennya kronprincesi Yelizaveti U pohidnomu zali u litni misyaci 1835 1840 rokiv zupinyavsya doslidnik i mandrivnik Aleksander fon Gumboldt perebuvayuchi u Potsdami na zaproshennya kronprinca Fridriha Vilgelma Park SharlottengofOblashtuvannya palacovogo parku bulo dorucheno sadovomu arhitektoru Peteru Jozefu Lenne Vin peretvoriv spochatku rivninnu ta chastkovo bolotistu miscevist na anglijskij landshaftnij park osnovnimi elementami yakogo ye dereva luki ta voda Voda podavalasya z Gafelya dlya chogo bulo zbudovano vodogin i budivlyu elektrostanciyi Lenne vdalosya majsterno poyednati novij park Sharlottengof zi starim parkom San Susi chasiv Fridriha II PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049LiteraturaWolfgang Fabian Potsdam Die Stadt Die Konige und ihre Bewohner Vision Verlag Berlin 1997 ISBN 3 928787 15 2 Harri Gunther Peter Joseph Lenne Garten Parke Landschaften VEB Verlag fur Bauwesen Berlin 1985 Friedrich Mielke Potsdamer Baukunst Das klassische Potsdam Propylaen Verlag Ffm Berlin Wien 1981 ISBN 3 549 06648 1 Gert Streidt Klaus Frahm Potsdam Die Schlosser und Garten der Hohenzollern Konemann Verlagsgesellschaft mbH Koln 1996 ISBN 3 89508 238 4 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sharlottengof