Чече́нська мо́ва (чеч. нохчийн мотт, noxçiyn mott) — мова чеченців, нахського народу Північного Кавказу, який є основним населенням Республіки Чечня, а також Хасав'юртівського району Дагестану.
Чеченська мова | |
---|---|
Нохчийн мотт, Noxçiyn mott | |
Поширена в | Чеченська Республіка, Росія |
Регіон | Чечня Інгушетія Дагестан Північна Осетія — Аланія |
Носії | бл. 1,5 млн осіб у світі |
Писемність | кирилиця; історично арабиця та латиниця |
Класифікація | Північно-кавказька сім'я |
Офіційний статус | |
Офіційна | Чечня Дагестан |
Регулює | АН ЧР |
Коди мови | |
ISO 639-1 | ce |
ISO 639-2 | che |
ISO 639-3 | che |
Носії
У світі чеченською мовою розмовляють приблизно півтора мільйона осіб, із них 1,3 млн. — в Росії, решта — у країнах Близького Сходу й Туреччині (нащадки мухаджирів), Грузії (кістинці), Азербайджану, країнах Західної Європи, серед них і сучасні політичні емігранти та біженці, пострадянських країнах, зокрема бл. 2,9 тис. осіб в Україні.
Класифікація та діалекти
Чеченська мова разом із інгуською та бацбійською (остання — неписемна) належить до вайнахської підгрупи (нахо-дагестанської) групи кавказьких (іберійсько-кавказьких) мов.
Основними діалектами чеченської мови є:
- рівнинний — найбільша кількість носіїв, переважно рівнинної Чечні; ліг в основу літературної норми.
- ітумкалінський або шатойський — діалект чеченців Шатою та прилеглих місцин; незначні фонетичні відмінності від рівнинного.
- кістинський — діалект кістинців — субетносу чеченців, які проживають у Панкіській долині (Панкіссі), Грузія; має значний вплив грузинської мови.
- мельхинський
- аккінський або ауховський — діалект чеченців Хасав'юртівського району Дагестану; має деякі фонетичні, граматичні й лексичні (наявність давніх лексем і мовних запозичень) відмінності порівняно з літературною нормою.
Фонетика і фонологія
Фонетична система вирізняється складністю вокалізму (короткі, довгі умлаутовані, прості голосні, дифтонги, трифтонги, слабко виражені назалізація голосних, загалом виділяють 44 голосних) і консонантизму (прості, геміновані, абруптивні, фарингальні приголосні).
Приголосні
В чеченській вирізняють від 40 до 60 приголосних (залежно від діалекту і аналізу).
Губний | Ясенні | Постальвеолярні | Задньоязиковий | Увулярні | Глоткові | Гортанні | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Носові | m mˤ | n nˤ | |||||
Проривні | pʰ b pʼ pː pˤ bˤ pːˤ | tʰ d tʼ tː tˤ dˤ tːˤ | kʰ ɡ kʼ kː | qʰ qʼ qː | ʡ | ʔ (ʔˤ) | |
Африкати | tsʰ dz tsʼ tsː tsˤ dzˤ tsːˤ | tʃʰ dʒ tʃʼ tʃˤ dʒˤ | |||||
Фрикативні | (f) (v) | s z sˤ zˤ | ʃ ʒ ʃˤ ʒˤ | x ʁ | ʜ | h | |
r r̥ rˤ | |||||||
Апроксиманти | w (ɥ) wˤ | l lˤ | j |
Писемність
Найдавніші надписи, знайдені на території Чечні, викарбувано на камінні й виконано грузинським письмом.
Першу писемність власне чеченської мови ще в 2-й половині XIX століття розробляв чеченський вчений . На початку XX століття було здійснено спробу перевести чеченську писемність на арабську графічну основу. В 1925 року чеченську мову, як і більшість мов СРСР, було переведено на латинку (1938 року ця абетка стала єдиною для чеченської та інгуської мови), а з 1938 року — на кириличну основу. В часи фактичної незалежності Чечні на початку 1990-х парламент Ічкерії ухвалив рішення про повернення латинки (1992). Однак, після фактичної поразки Ічкерії наприкінці 1990-х впровадження латинки зупинилося.
Нині для чеченської мови використовують кириличну абетку. Характерною рисою чеченської кирилиці (як і багатьох інших кавказьких мов Росії) є наявність особливої літери — «палички» Ӏ ӏ. Її вживають як окремо, так і у диграфах. Через труднощі з набором «палички» на практиці її часто замінюють латинською I або цифрою 1 (у неформальному стилі).
Сучасна чеченська абетка на основі кирилиці:
А а | Аь аь | Б б | В в | Г г | Гӏ гӏ | Д д | Е е | Ё ё | Ж ж |
З з | И и | Й й | К к | Кх кх | Къ къ | Кӏ кӏ | Л л | М м | Н н |
О о | Оь оь | П п | Пӏ пӏ | Р р | С с | Т т | Тӏ тӏ | У у | Уь уь |
Ф ф | Х х | Хь хь | Хӏ хӏ | Ц ц | Цӏ цӏ | Ч ч | Чӏ чӏ | Ш ш | Щ щ |
(Ъ) ъ | (Ы) ы | (Ь) ь | Э э | Ю ю | Юь юь | Я я | Яь яь | Ӏ ӏ |
Граматика
Морфологічна система аглютинативно-флективна. Має 6 граматичних класів, багатовідмінкове відмінювання, дієслівні категорії класу, часу, способу, виду.
Особливості
Відмітними рисами чеченської мови є:
У морфології:
- іме́нникові властиві категорії числа, відмінка, іменні класи.
- аглютинація поєднується із внутрішньою флексією.
У синтаксисі:
- ергативна конструкція речення.
У фонетиці:
- голосні довгі і короткі.
- наявність дифтонгів.
- гортанні і двозімкнені приголосні.
Іменні класи
Кожен іменник у чеченській мові належить до одного з 6 , за якими деякі прикметники та дієслова узгоджуються з іменниками з допомогою чотирьох префіксів д-, б-, й- та в-.
Іменний клас | Приклад іменника | Префікс в однині | Префікс у множині | Узгодження в однині | Узгодження в множині |
---|---|---|---|---|---|
1. Клас в- | кӏант (хлопчик) | в- | б- / д- | веза кӏант 'важкий хлопчик' | беза кӏентий 'важкі хлопчики' |
2. Клас й- | зуда (жінка) | й- | б- / д- | йеза зуда 'важка жінка' | беза зударий 'важкі жінки' |
3. Клас й- II | пхьагал (заєць) | й- | й- | йеза пхьагал 'важкий заєць' | йеза пхьагалаш 'важкі зайці' |
4. Клас д- | наж (дуб) | д- | д- | деза наж 'важкий дуб' | деза нежаш 'важкі дуби' |
5. Клас б- | мангал (коса) | б- | б- | беза мангал 'важка коса' | беза мангалаш 'важкі коси' |
6. Клас б- II | Іаж (яблуко) | б- | д- | беза Іаж 'важке яблуко' | деза Іежаш 'важкі яблука' |
Дієслова не змінюються за особами, але змінюються за класами. Неперехідні дієслова узгоджуються за класом із підметом:
- Кӏант цӏа воьду — хлопчик іде додому
Перехідні дієслова узгоджуються з прямим додатком:
- Кӏанта кехат доьшу — хлопчик читає лист
Класи пов'язані з біологічною статтю. Всі слова, що позначають людей чоловічої статі, належать до класу «в», всі слова, що позначають людей жіночої статі, належать до класу «й». До решти чотирьох класів належать переважно всі, що не є людиною, крім слова Дела (Бог), яке також належить до класу «в», а також такі слова як адам (людина), бер (дитина) та нускал (наречена). При цьому в цих класах нема чіткого розподілення і треба знати, до якого класу належить кожне з цих слів.
Відмінки
В чеченській мові значна кількість відмінків. В сучасній літературній мові рахуються лише вісім, в такому порядку: називний, родовий, давальний, ергатив, орудний, субстантив (речовий), місцевий, порівняльний. Однак місцевий відмінок має кілька похідних форм, які можна вважати окремими відмінками.
Відмінки | Закінчення в однині | Закінчення в множині | Запитальні форми |
---|---|---|---|
Називний | - | -(а)ш, -и(й) | Хто? Що? Кого? Чого? |
Родовий | -(а)н | -ийн, -ин | Чий? Чого? |
Давальний | -на | -(а)шана | Кому? Чому? |
Ергатив | -о, -(а)с | -(а)ша | Хто? Що? |
Субстантив (речовий) | -х, -ах | -ях, -их | Про кого? Про що? Від чого? |
Орудний | -ца | -(а)шца | З ким? Чим? |
Місцевий (перебування) | -ехь, -гахь | -(а)шкахь | У кого? У чого? Де? |
Місцевий (напрямок) | -е, -га | -(а)шка | До кого? До чого? |
Місцевий (вихід) | -ера, -гара | -ара, -(а)шкара | Від кого? Від чого? |
Місцевий (рух крізь) | -ехула, -гахула | -ахула, -(а)шкахула | Крізь кого? Крізь що? |
Порівняльний | -л | -ял, -ил | Ніж хто? Ніж що? |
В ергативі стоїть підмет, чий присудок виражено перехідним дієсловом:
- Говро хи молу — кінь п'є воду
А підмет неперехідного дієслова і прямий додаток стоять у називному відмінку:
- Говр йоду — кінь бігає
- Цо говр дӏахийцира — він відпустив коня
Прикметники мають дві форми відмінювання — самостійне та несамостійне.
Несамостійне відмінювання | Самостійне відмінювання | |||
---|---|---|---|---|
Однина «Червоний прапор» | Множина «Червоні прапори» | Однина «Червоний» | Множина «Червоні» | |
Називний | Цӏен байракх | Цӏен байракхаш | Цӏениг | Цӏенаш |
Родовий | Цӏечу байракхан | Цӏечу байракхийн | Цӏечун | Цӏечеран |
Давальний | Цӏечу байракхана | Цӏечу байракхашна | Цӏечуна | Цӏечарна |
Ергатив | Цӏечу байракхо | Цӏечу байракхаша | Цӏечо | Цӏечара |
Субстантив (речовий) | Цӏечу байракхах | Цӏечу байракхийх | Цӏечух | Цӏечарах |
Орудний | Цӏечу байракхаца | Цӏечу байракхашца | Цӏечуьнца | Цӏечаьрца |
Місцевий (перебування) | Цӏечу байракхехь | Цӏечу байракхашкахь | Цӏечуьнгахь | Цӏечаьргахь |
Місцевий (напрямок) | Цӏечу байракхе | Цӏечу байракхашка | Цӏечуьнга | Цӏечаьрга |
Місцевий (вихід) | Цӏечу байракхера | Цӏечу байракхашкара | Цӏечуьнгара | Цӏечаьргара |
Місцевий (рух крізь) | Цӏечу байракхехула | Цӏечу байракхашкахула | Цӏечуьнгахула | Цӏечаьргахула |
Порівняльний | Цӏечу байракхал | Цӏечу байракхийл | Цӏечул | Цӏечарал |
Займенники
В чеченській мові є особові займенники в трьох особах і двох числах, а також розрізняють іклюзивну («ми, включно з тобою/вами») і ексклюзивну («ми, не включаючи тебе/вас») форми в першій особі множини.
Відмінки | Я | Ми (екс.) | Ми (інкл.) | Ти | Ви | Він/вона/воно | Вони |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Називний | Со | Тхо | Вай | Хьо | Шу | Иза | Уьш |
Родовий | Сан | Тхан | Вайн | Хьан | Шун | Цуьнан | Церан |
Давальний | Суна | Тхуна | Вайна | Хьуна | Шуна | Цунна | Царна |
Ергатив | Ас | Ох | Вай | Ахь | Аш | Цо | Цара |
Субстантив (речовий) | Сох | Тхох | Вайх | Хьох | Шух | Цунах | Царах |
Орудний | Соьца | Тхоьца | Вайца | Хьоьца | Шуьца | Цуьнца | Цаьрца |
Місцевий (перебування) | Соьгахь | Тхоьгахь | Вайгахь | Хьоьгахь | Шуьгахь | Цуьнгахь | Цаьргахь |
Місцевий (напрямок) | Соьга | Тхоьга | Вайга | Хьоьга | Шуьга | Цуьнга | Цаьрга |
Місцевий (вихід) | Соьгара | Тхоьгара | Вайгара | Хьоьгара | Шуьгара | Цуьнгара | Цаьргара |
Місцевий (рух крізь) | Соьгахула | Тхоьгахула | Вайгахула | Хьоьгахула | Шуьгахула | Цуьнгахула | Цаьргахула |
Порівняльний | Сол | Тхол | Вайл | Хьол | Шул | Цул | Царал |
Зворотні займенники:
Відмінки | Я сам | Ми самі (екс.) | Ми самі (інкл.) | Ти сам | Ви самі | Він/вона/воно сам (-а, -е) | Вони самі |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Називний | Со | Тхаьш | Ваьш | Хьо | Шаьш | Ша | Шаьш |
Родовий | Сайн | Тхайн | Вешан | Хьайн | Шайн | Шен | Шайн |
Давальний | Сайна | Тхаьшна | Ваьшна | Хьайна | Шайна | Шена | Шайна |
Ергатив | Айс | Тхай | Ваьш | Айхьа | Шай | Ша | Шаьш |
Субстантив (речовий) | Сайх | Тхайх | Ваьшха | Хьайх | Шайх | Шех | Шайх |
Орудний | Сайца | Тхайца | Ваьшца | Хьайца | Шайца | Шеца | Шайца |
Місцевий (перебування) | Сайгахь | Тхайгахь | Ваьшкахь | Хьайгахь | Шайгахь | Шегахь | Шайгахь |
Місцевий (напрямок) | Сайга | Тхайга | Ваьшка | Хьайга | Шайга | Шега | Шайга |
Місцевий (вихід) | Сайгара | Тхайгара | Ваьшкара | Хьайгара | Шайгара | Шегахула | Шайгара |
Місцевий (рух крізь) | Сайгахула | Тхаьшкахула | Ваьшкахула | Хьайгахула | Шайгахула | Цуьнгахула | Шайгахула |
Порівняльний | Сайл | Тхайл | Вайл | Хьайл | Шайл | Шел | Шайл |
Дієслово-зв'язка (копула)
В чеченській мові в теперішньому часі дієслово-зв'язка бути не упускається і узгоджується з підметом у класі:
- Хьо лекха ву — ти високий
- Хьо лекха ю — ти висока
- И дитт доккха ду — те дерево більше
- Хӏорд кӏорга бу — море глибоке
В минулому часі -у заміняється на -ара, а в майбутньому перед ним додається хира:
- Хьо лекха вара — ти був високий
- Хьо лекха хира ву — ти будеш високий.
Часи
Часи | Дан (робити) | Дийца (розповідати) |
---|---|---|
Теперішній простий | До | Дуьйцу |
Теперішній тривалий | Деш ву | Дуьйцуш ву |
Минулий доконаний | Дина | Дийцина |
Давноминулий | Динера | Дийцинера |
Минулий недоконаний | Дора | Дуьйцура |
Минулий недавно побачений | Ди | Дийци |
Минулий давно побачений | Дира | Дийцира |
Минулий тривалий | Деш вара | Дуьйцуш вара |
Майбутній | Дийр ду | Дуьйцур ду |
Майбутній тривалий | Деш хир ву | Дуьйцуш хир ву |
Майбутнє можливе | Дор | Дуьйцур |
Спосіб
В чеченській є кілька способів: наказовий, спонукальний і евіденційність. Наказовий спосіб має 5 видів:
Простий наказ
- Дийца — говори, розповідай
Ввічливий наказ
- Дийцахьа — будь ласка, говори
- Дийцийша — будь ласка, говоріть
Наказове веління
- Дийцал — говори (негайно!)
Зобов'язуюче веління
- Дийцалахь — говори (коли мене не буде)
Категоричне веління
- Дуьцийла — нехай поговорить!
Спонукальний спосіб виражає примус до чогось.
- Деша — читати
- Дешита — змусити читати
Евіденціність виражається з допомогою побачених і непобачених минулих часів.
Минуле недавно побачене — виражає дію, що відбулася в недавньому минулому на очах у мовця.
- Ахьмада кехат язди — Ахмед написав лист (я це побачив).
Минуле давно побачене — також виражає побачене, але більш далеку в минулому дію.
- Ахьмада кехат яздира — Ахмед написав лист (я це побачив)
Минуле непобачене — виражає дію, яку мовець не бачив.
- Ахьмада кехат яздина хилла — Ахмед написав лист (так кажуть, я цього не бачив)
Минуле давно непобачене — вказує вже на більш давню минулу дію
- Ахьмада кехат яздина хиллера — Ахмед написав лист (давно в минулому)
Минуле непобачине тривале — описує дію, що тривала в певний момент і мовець її не побачив.
- Малика цӏа йогӏучу хенахь Ахьмад кехат яздеш хиллера — Коли Маліка йшла додому, Ахмед писав лист (я не побачив цього)
Післяйменники
В чеченській мові використовують післяйменники, тобто слова, що відповідають українським прийменникам («під», «перед», «в» тощо), але стоять після іменників.
Післяйменники | Значення |
---|---|
Цунна чохь | В ньому |
Цунна чу | В нього |
Цунна чуьра | З нього |
Цунна тӏехь | На ньому |
Цунна тӏе | На нього |
Цунна тӏера | З нього |
Цунна кӏелахь | Під ним |
Цунна кӏел | Під нього |
Цунна кӏелара | З-під нього |
Цунна хьалхахь | Перед ним |
Цунна тӏехьахь | Позаду нього |
Цул тӏаьхьа | Після нього |
Цунна уллехь | Поруч із ним |
Цунна юххе | Поруч із ним |
Цунна гергахь | Поруч із ним |
Цунна герггахь | Зовсім поруч із ним |
Цунна генахь | Далеко від нього |
Цунна геннахь | Зовсім далеко від нього |
Цунна герга | Близько до нього |
Цунна гергга | Зовсім близько до нього |
Цунна гена | Далеко від нього |
Цунна генна | Далеко-далеко від него |
Царна юккъехь | Між ними |
Царна юккъе | Між ними (напрямок) |
Заперечення
Заперечення утворюється трьому головними способами:
1) використанням заперечної частки ца перед дієсловом:
- Ахьмад ца воьду гӏала — Ахмед не йде до міста.
2) використанням частки ма при забороні (веління не робити чогось):
- Ма дийца — не розповідай.
3) використанням окремої заперечної форми для дієслова ду («є»), що утворюється заміною -у на -ац:
- Иза лекха вац — він не високий.
Слово цхьа (один) може використовуватися в заперечних реченнях у значенні «ніяки», «ніхто».
- Цхьа стаг вац кхузахь — нікого тут нема (однієї людини тут нема).
Для порівняння стверджувальне речення:
- Цхьа стаг ву кхузахь — тут є одна людина.
Також може використовуватися подвоєння дієслова:
- Цо хӏумма эца ца эцна — він нічого не купив (він нічого купити не купив).
Статус
Чеченська мова має офіційний статус у Чечні, нею проводять радіо- та телемовлення, видають книжки та періодичну пресу. Одним із основних і найстаріших національних ЗМІ є газета «Сердало́» («Світло»).
Утім попри те, що чеченська мова домінує в усному спілкуванні серед чеченців, у письмовому вигляді її представлено дуже мало. Наприклад, у Грозному, де 95,7% населення складають чеченці, більшість вивісок і написів — лише російською мовою (здебільшого виняток становлять двомовні російсько-чеченські вивіски на офіційних установах).
Подібна ситуація в інтернеті: всі офіційні сайти Чечні існують лише в російській версії.
Найвідомішими чеченомовними сайтами є , присвячений літературі чеченською мовою, а також radiomarsho.com [ 18 серпня 2012 у Wayback Machine.] — чеченська версія радіо «Свободи».
Серед інших сайтів чеченською мовою:
- — сайт газети «Даймохк».
- dinulislam.org [ 26 травня 2013 у Wayback Machine.] та islamannur.org [ 7 січня 2013 у Wayback Machine.] — сайти, присвячені ісламу.
- st-atagi.ru [ 20 липня 2012 у Wayback Machine.] — неофіційний сайт села Старі Атаги (частина матеріалів сайту чеченською мовою).
- — нахська галерея.
Приклад
- Ласкаво просимо! Марша догӏийла! [marʃa doɣɪɪla]
- Вітаю вас! Маршалла хуьлда! [marʃalla xylda]
- Доброго ранку! Ӏуьйре дика хуьлда!
- Скажіть, будь ласка... Алахьа, алийша...
- Дякую Баркалла. [barkalla]
- Стривайте/заждіть/зачекайте Собар де. [sobar de]
- Хвильку Кӏеззиг собар де [k'ezzɪg sobar de], хӏинцца. [hɪntstsa]
- Чи ви знаєте? Хаьий те шуна? [xæɪɪ te ʃuna]
- Вибачте Бехк ма билла. [bexk ma bɪlla]
- Так Хӏаъ. [hæ]
- Ні — Хӏан-хӏа [han ha]
- Ви розмовляєте українською/чеченською мовою? Хьуна, украинийн/нохчийн мотт хаьий? [ʜuna, ukraɪnɪɪn/noxtʃɪɪn motː xæɪɪ]
- Я не розмовляю українською/чеченською мовою. Ас украинийн/нохчийн маттахь ца дуьйцу. [as ukraɪnɪɪn/noxtʃɪɪn matːaʜ tsa dyɪtsu]
Примітки
- Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою[недоступне посилання з травня 2019]
- . Архів оригіналу за 15 травня 2008. Процитовано 13 травня 2008.
- Алиева, С. А.; Касумова, Б. С.-А.; Серганова, З. З.; Хамраева, Е. А. (2012). Нохчийн мотт. Абат: йоза-дешар Ӏаморан Ӏамат. 1 класс.
- Chechen: table of correspondences (PDF).
- . Архів оригіналу за 22 червня 2008. Процитовано 12 травня 2008.
- . Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 17 вересня 2011.
Джерела і література
- Алироев И.Ю. Сравнительно-сопоставительный словарь отраслевой лексики чеченского и ингушского языков и диалектов., Грозний, 1975 (рос.)
- Вагапов А.Д. Славяно-нахские лексические параллели., Грозний, 1994. (рос.)
- Дешерієв Ю.Д. Чеченська мова // Языки народов СССР, Т.4, М., 1967, стор. 190-209 [ 15 квітня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 12, К., 1985, стор. 313
Посилання
- (чеч.), (рос.), (англ.), (нім.)
- Радіо Свобода чеченською мовою [ 18 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- — скан книги (рос.)
- (рос.)
- і
- (рос.)
- Чеченський словник і розмовник Ніколаса Оуді (Nicholas Awde) [ 10 листопада 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Чеченська латинська і кирилична абетка [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- (чеч.), (рос.)
- (чеч.), (рос.)
- (рос.)
- Чеченська мова на сайті Ethnologue: Chechen. A language of Russian Federation (англ.)
- Чеченська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Chechen [ 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Чеченська мова на сайті WALS Online: Language Chechen [ 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cheche nska mo va chech nohchijn mott noxciyn mott mova chechenciv nahskogo narodu Pivnichnogo Kavkazu yakij ye osnovnim naselennyam Respubliki Chechnya a takozh Hasav yurtivskogo rajonu Dagestanu Chechenska movaNohchijn mott Noxciyn mottPoshirena vChechenska Respublika RosiyaRegionChechnya Ingushetiya Dagestan Pivnichna Osetiya AlaniyaNosiyibl 1 5 mln osib u svitiPisemnistkirilicya istorichno arabicya ta latinicyaKlasifikaciyaPivnichno kavkazka sim ya Nahsko dagestanska grupa dd Oficijnij statusOficijnaChechnya DagestanRegulyuyeAN ChRKodi moviISO 639 1ceISO 639 2cheISO 639 3cheNosiyiU sviti chechenskoyu movoyu rozmovlyayut priblizno pivtora miljona osib iz nih 1 3 mln v Rosiyi reshta u krayinah Blizkogo Shodu j Turechchini nashadki muhadzhiriv Gruziyi kistinci Azerbajdzhanu krayinah Zahidnoyi Yevropi sered nih i suchasni politichni emigranti ta bizhenci postradyanskih krayinah zokrema bl 2 9 tis osib v Ukrayini Klasifikaciya ta dialektiChechenska mova razom iz inguskoyu ta bacbijskoyu ostannya nepisemna nalezhit do vajnahskoyi pidgrupi naho dagestanskoyi grupi kavkazkih iberijsko kavkazkih mov Osnovnimi dialektami chechenskoyi movi ye rivninnij najbilsha kilkist nosiyiv perevazhno rivninnoyi Chechni lig v osnovu literaturnoyi normi itumkalinskij abo shatojskij dialekt chechenciv Shatoyu ta prileglih miscin neznachni fonetichni vidminnosti vid rivninnogo kistinskij dialekt kistinciv subetnosu chechenciv yaki prozhivayut u Pankiskij dolini Pankissi Gruziya maye znachnij vpliv gruzinskoyi movi melhinskij akkinskij abo auhovskij dialekt chechenciv Hasav yurtivskogo rajonu Dagestanu maye deyaki fonetichni gramatichni j leksichni nayavnist davnih leksem i movnih zapozichen vidminnosti porivnyano z literaturnoyu normoyu Fonetika i fonologiyaFonetichna sistema viriznyayetsya skladnistyu vokalizmu korotki dovgi umlautovani prosti golosni diftongi triftongi slabko virazheni nazalizaciya golosnih zagalom vidilyayut 44 golosnih i konsonantizmu prosti geminovani abruptivni faringalni prigolosni Prigolosni V chechenskij viriznyayut vid 40 do 60 prigolosnih zalezhno vid dialektu i analizu Gubnij Yasenni Postalveolyarni Zadnoyazikovij Uvulyarni Glotkovi Gortanni Nosovi m mˤ n nˤ Prorivni pʰ b pʼ pː pˤ bˤ pːˤ tʰ d tʼ tː tˤ dˤ tːˤ kʰ ɡ kʼ kː qʰ qʼ qː ʡ ʔ ʔˤ Afrikati tsʰ dz tsʼ tsː tsˤ dzˤ tsːˤ tʃʰ dʒ tʃʼ tʃˤ dʒˤ Frikativni f v s z sˤ zˤ ʃ ʒ ʃˤ ʒˤ x ʁ ʜ h r r rˤ Aproksimanti w ɥ wˤ l lˤ jPisemnistDokladnishe Chechenska abetka Chechenska latinka na banknoti v odin nahar de yure valyuta ChRI Memorialna tablicya v Tallinni prisvyachena Dzhoharu Dudayevu Abzac poseredini napisano chechenskoyu latinkoyu 1990 ih rokiv Najdavnishi nadpisi znajdeni na teritoriyi Chechni vikarbuvano na kaminni j vikonano gruzinskim pismom Pershu pisemnist vlasne chechenskoyi movi she v 2 j polovini XIX stolittya rozroblyav chechenskij vchenij Na pochatku XX stolittya bulo zdijsneno sprobu perevesti chechensku pisemnist na arabsku grafichnu osnovu V 1925 roku chechensku movu yak i bilshist mov SRSR bulo perevedeno na latinku 1938 roku cya abetka stala yedinoyu dlya chechenskoyi ta inguskoyi movi a z 1938 roku na kirilichnu osnovu V chasi faktichnoyi nezalezhnosti Chechni na pochatku 1990 h parlament Ichkeriyi uhvaliv rishennya pro povernennya latinki 1992 Odnak pislya faktichnoyi porazki Ichkeriyi naprikinci 1990 h vprovadzhennya latinki zupinilosya Nini dlya chechenskoyi movi vikoristovuyut kirilichnu abetku Harakternoyu risoyu chechenskoyi kirilici yak i bagatoh inshih kavkazkih mov Rosiyi ye nayavnist osoblivoyi literi palichki Ӏ ӏ Yiyi vzhivayut yak okremo tak i u digrafah Cherez trudnoshi z naborom palichki na praktici yiyi chasto zaminyuyut latinskoyu I abo cifroyu 1 u neformalnomu stili Suchasna chechenska abetka na osnovi kirilici A a A a B b V v G g Gӏ gӏ D d E e Yo yo Zh zh Z z I i J j K k Kh kh K k Kӏ kӏ L l M m N n O o O o P p Pӏ pӏ R r S s T t Tӏ tӏ U u U u F f H h H h Hӏ hӏ C c Cӏ cӏ Ch ch Chӏ chӏ Sh sh Sh sh Y y E e Yu yu Yu yu Ya ya Ya ya Ӏ ӏGramatikaMorfologichna sistema aglyutinativno flektivna Maye 6 gramatichnih klasiv bagatovidminkove vidminyuvannya diyeslivni kategoriyi klasu chasu sposobu vidu Osoblivosti Vidmitnimi risami chechenskoyi movi ye U morfologiyi ime nnikovi vlastivi kategoriyi chisla vidminka imenni klasi aglyutinaciya poyednuyetsya iz vnutrishnoyu fleksiyeyu U sintaksisi ergativna konstrukciya rechennya U fonetici golosni dovgi i korotki nayavnist diftongiv gortanni i dvozimkneni prigolosni Imenni klasi Kozhen imennik u chechenskij movi nalezhit do odnogo z 6 za yakimi deyaki prikmetniki ta diyeslova uzgodzhuyutsya z imennikami z dopomogoyu chotiroh prefiksiv d b j ta v Imennij klas Priklad imennika Prefiks v odnini Prefiks u mnozhini Uzgodzhennya v odnini Uzgodzhennya v mnozhini 1 Klas v kӏant hlopchik v b d veza kӏant vazhkij hlopchik beza kӏentij vazhki hlopchiki 2 Klas j zuda zhinka j b d jeza zuda vazhka zhinka beza zudarij vazhki zhinki 3 Klas j II phagal zayec j j jeza phagal vazhkij zayec jeza phagalash vazhki zajci 4 Klas d nazh dub d d deza nazh vazhkij dub deza nezhash vazhki dubi 5 Klas b mangal kosa b b beza mangal vazhka kosa beza mangalash vazhki kosi 6 Klas b II Iazh yabluko b d beza Iazh vazhke yabluko deza Iezhash vazhki yabluka Diyeslova ne zminyuyutsya za osobami ale zminyuyutsya za klasami Neperehidni diyeslova uzgodzhuyutsya za klasom iz pidmetom Kӏant cӏa vodu hlopchik ide dodomu Perehidni diyeslova uzgodzhuyutsya z pryamim dodatkom Kӏanta kehat doshu hlopchik chitaye list Klasi pov yazani z biologichnoyu stattyu Vsi slova sho poznachayut lyudej cholovichoyi stati nalezhat do klasu v vsi slova sho poznachayut lyudej zhinochoyi stati nalezhat do klasu j Do reshti chotiroh klasiv nalezhat perevazhno vsi sho ne ye lyudinoyu krim slova Dela Bog yake takozh nalezhit do klasu v a takozh taki slova yak adam lyudina ber ditina ta nuskal narechena Pri comu v cih klasah nema chitkogo rozpodilennya i treba znati do yakogo klasu nalezhit kozhne z cih sliv Vidminki V chechenskij movi znachna kilkist vidminkiv V suchasnij literaturnij movi rahuyutsya lishe visim v takomu poryadku nazivnij rodovij davalnij ergativ orudnij substantiv rechovij miscevij porivnyalnij Odnak miscevij vidminok maye kilka pohidnih form yaki mozhna vvazhati okremimi vidminkami Vidminki Zakinchennya v odnini Zakinchennya v mnozhini Zapitalni formi Nazivnij a sh i j Hto Sho Kogo Chogo Rodovij a n ijn in Chij Chogo Davalnij na a shana Komu Chomu Ergativ o a s a sha Hto Sho Substantiv rechovij h ah yah ih Pro kogo Pro sho Vid chogo Orudnij ca a shca Z kim Chim Miscevij perebuvannya eh gah a shkah U kogo U chogo De Miscevij napryamok e ga a shka Do kogo Do chogo Miscevij vihid era gara ara a shkara Vid kogo Vid chogo Miscevij ruh kriz ehula gahula ahula a shkahula Kriz kogo Kriz sho Porivnyalnij l yal il Nizh hto Nizh sho V ergativi stoyit pidmet chij prisudok virazheno perehidnim diyeslovom Govro hi molu kin p ye vodu A pidmet neperehidnogo diyeslova i pryamij dodatok stoyat u nazivnomu vidminku Govr jodu kin bigaye Co govr dӏahijcira vin vidpustiv konya Prikmetniki mayut dvi formi vidminyuvannya samostijne ta nesamostijne Nesamostijne vidminyuvannya Samostijne vidminyuvannya Odnina Chervonij prapor Mnozhina Chervoni prapori Odnina Chervonij Mnozhina Chervoni Nazivnij Cӏen bajrakh Cӏen bajrakhash Cӏenig Cӏenash Rodovij Cӏechu bajrakhan Cӏechu bajrakhijn Cӏechun Cӏecheran Davalnij Cӏechu bajrakhana Cӏechu bajrakhashna Cӏechuna Cӏecharna Ergativ Cӏechu bajrakho Cӏechu bajrakhasha Cӏecho Cӏechara Substantiv rechovij Cӏechu bajrakhah Cӏechu bajrakhijh Cӏechuh Cӏecharah Orudnij Cӏechu bajrakhaca Cӏechu bajrakhashca Cӏechunca Cӏecharca Miscevij perebuvannya Cӏechu bajrakheh Cӏechu bajrakhashkah Cӏechungah Cӏechargah Miscevij napryamok Cӏechu bajrakhe Cӏechu bajrakhashka Cӏechunga Cӏecharga Miscevij vihid Cӏechu bajrakhera Cӏechu bajrakhashkara Cӏechungara Cӏechargara Miscevij ruh kriz Cӏechu bajrakhehula Cӏechu bajrakhashkahula Cӏechungahula Cӏechargahula Porivnyalnij Cӏechu bajrakhal Cӏechu bajrakhijl Cӏechul Cӏecharal Zajmenniki V chechenskij movi ye osobovi zajmenniki v troh osobah i dvoh chislah a takozh rozriznyayut iklyuzivnu mi vklyuchno z toboyu vami i eksklyuzivnu mi ne vklyuchayuchi tebe vas formi v pershij osobi mnozhini Vidminki Ya Mi eks Mi inkl Ti Vi Vin vona vono Voni Nazivnij So Tho Vaj Ho Shu Iza Ush Rodovij San Than Vajn Han Shun Cunan Ceran Davalnij Suna Thuna Vajna Huna Shuna Cunna Carna Ergativ As Oh Vaj Ah Ash Co Cara Substantiv rechovij Soh Thoh Vajh Hoh Shuh Cunah Carah Orudnij Soca Thoca Vajca Hoca Shuca Cunca Carca Miscevij perebuvannya Sogah Thogah Vajgah Hogah Shugah Cungah Cargah Miscevij napryamok Soga Thoga Vajga Hoga Shuga Cunga Carga Miscevij vihid Sogara Thogara Vajgara Hogara Shugara Cungara Cargara Miscevij ruh kriz Sogahula Thogahula Vajgahula Hogahula Shugahula Cungahula Cargahula Porivnyalnij Sol Thol Vajl Hol Shul Cul Caral Zvorotni zajmenniki Vidminki Ya sam Mi sami eks Mi sami inkl Ti sam Vi sami Vin vona vono sam a e Voni sami Nazivnij So Thash Vash Ho Shash Sha Shash Rodovij Sajn Thajn Veshan Hajn Shajn Shen Shajn Davalnij Sajna Thashna Vashna Hajna Shajna Shena Shajna Ergativ Ajs Thaj Vash Ajha Shaj Sha Shash Substantiv rechovij Sajh Thajh Vashha Hajh Shajh Sheh Shajh Orudnij Sajca Thajca Vashca Hajca Shajca Sheca Shajca Miscevij perebuvannya Sajgah Thajgah Vashkah Hajgah Shajgah Shegah Shajgah Miscevij napryamok Sajga Thajga Vashka Hajga Shajga Shega Shajga Miscevij vihid Sajgara Thajgara Vashkara Hajgara Shajgara Shegahula Shajgara Miscevij ruh kriz Sajgahula Thashkahula Vashkahula Hajgahula Shajgahula Cungahula Shajgahula Porivnyalnij Sajl Thajl Vajl Hajl Shajl Shel Shajl Diyeslovo zv yazka kopula V chechenskij movi v teperishnomu chasi diyeslovo zv yazka buti ne upuskayetsya i uzgodzhuyetsya z pidmetom u klasi Ho lekha vu ti visokij Ho lekha yu ti visoka I ditt dokkha du te derevo bilshe Hӏord kӏorga bu more gliboke V minulomu chasi u zaminyayetsya na ara a v majbutnomu pered nim dodayetsya hira Ho lekha vara ti buv visokij Ho lekha hira vu ti budesh visokij Chasi Chasi Dan robiti Dijca rozpovidati Teperishnij prostij Do Dujcu Teperishnij trivalij Desh vu Dujcush vu Minulij dokonanij Dina Dijcina Davnominulij Dinera Dijcinera Minulij nedokonanij Dora Dujcura Minulij nedavno pobachenij Di Dijci Minulij davno pobachenij Dira Dijcira Minulij trivalij Desh vara Dujcush vara Majbutnij Dijr du Dujcur du Majbutnij trivalij Desh hir vu Dujcush hir vu Majbutnye mozhlive Dor Dujcur Sposib V chechenskij ye kilka sposobiv nakazovij sponukalnij i evidencijnist Nakazovij sposib maye 5 vidiv Prostij nakaz Dijca govori rozpovidaj Vvichlivij nakaz Dijcaha bud laska govori Dijcijsha bud laska govorit Nakazove velinnya Dijcal govori negajno Zobov yazuyuche velinnya Dijcalah govori koli mene ne bude Kategorichne velinnya Ducijla nehaj pogovorit Sponukalnij sposib virazhaye primus do chogos Desha chitati Deshita zmusiti chitati Evidencinist virazhayetsya z dopomogoyu pobachenih i nepobachenih minulih chasiv Minule nedavno pobachene virazhaye diyu sho vidbulasya v nedavnomu minulomu na ochah u movcya Ahmada kehat yazdi Ahmed napisav list ya ce pobachiv Minule davno pobachene takozh virazhaye pobachene ale bilsh daleku v minulomu diyu Ahmada kehat yazdira Ahmed napisav list ya ce pobachiv Minule nepobachene virazhaye diyu yaku movec ne bachiv Ahmada kehat yazdina hilla Ahmed napisav list tak kazhut ya cogo ne bachiv Minule davno nepobachene vkazuye vzhe na bilsh davnyu minulu diyu Ahmada kehat yazdina hillera Ahmed napisav list davno v minulomu Minule nepobachine trivale opisuye diyu sho trivala v pevnij moment i movec yiyi ne pobachiv Malika cӏa jogӏuchu henah Ahmad kehat yazdesh hillera Koli Malika jshla dodomu Ahmed pisav list ya ne pobachiv cogo Pislyajmenniki V chechenskij movi vikoristovuyut pislyajmenniki tobto slova sho vidpovidayut ukrayinskim prijmennikam pid pered v tosho ale stoyat pislya imennikiv Pislyajmenniki Znachennya Cunna choh V nomu Cunna chu V nogo Cunna chura Z nogo Cunna tӏeh Na nomu Cunna tӏe Na nogo Cunna tӏera Z nogo Cunna kӏelah Pid nim Cunna kӏel Pid nogo Cunna kӏelara Z pid nogo Cunna halhah Pered nim Cunna tӏehah Pozadu nogo Cul tӏaha Pislya nogo Cunna ulleh Poruch iz nim Cunna yuhhe Poruch iz nim Cunna gergah Poruch iz nim Cunna gerggah Zovsim poruch iz nim Cunna genah Daleko vid nogo Cunna gennah Zovsim daleko vid nogo Cunna gerga Blizko do nogo Cunna gergga Zovsim blizko do nogo Cunna gena Daleko vid nogo Cunna genna Daleko daleko vid nego Carna yukkeh Mizh nimi Carna yukke Mizh nimi napryamok Zaperechennya Zaperechennya utvoryuyetsya tromu golovnimi sposobami 1 vikoristannyam zaperechnoyi chastki ca pered diyeslovom Ahmad ca vodu gӏala Ahmed ne jde do mista 2 vikoristannyam chastki ma pri zaboroni velinnya ne robiti chogos Ma dijca ne rozpovidaj 3 vikoristannyam okremoyi zaperechnoyi formi dlya diyeslova du ye sho utvoryuyetsya zaminoyu u na ac Iza lekha vac vin ne visokij Slovo cha odin mozhe vikoristovuvatisya v zaperechnih rechennyah u znachenni niyaki nihto Cha stag vac khuzah nikogo tut nema odniyeyi lyudini tut nema Dlya porivnyannya stverdzhuvalne rechennya Cha stag vu khuzah tut ye odna lyudina Takozh mozhe vikoristovuvatisya podvoyennya diyeslova Co hӏumma eca ca ecna vin nichogo ne kupiv vin nichogo kupiti ne kupiv StatusTablichka z napisom chechenskoyu movoyu na poliklinici v Groznomu Chechenska mova maye oficijnij status u Chechni neyu provodyat radio ta telemovlennya vidayut knizhki ta periodichnu presu Odnim iz osnovnih i najstarishih nacionalnih ZMI ye gazeta Serdalo Svitlo Utim popri te sho chechenska mova dominuye v usnomu spilkuvanni sered chechenciv u pismovomu viglyadi yiyi predstavleno duzhe malo Napriklad u Groznomu de 95 7 naselennya skladayut chechenci bilshist vivisok i napisiv lishe rosijskoyu movoyu zdebilshogo vinyatok stanovlyat dvomovni rosijsko chechenski viviski na oficijnih ustanovah Podibna situaciya v interneti vsi oficijni sajti Chechni isnuyut lishe v rosijskij versiyi Najvidomishimi chechenomovnimi sajtami ye prisvyachenij literaturi chechenskoyu movoyu a takozh radiomarsho com 18 serpnya 2012 u Wayback Machine chechenska versiya radio Svobodi Sered inshih sajtiv chechenskoyu movoyu sajt gazeti Dajmohk dinulislam org 26 travnya 2013 u Wayback Machine ta islamannur org 7 sichnya 2013 u Wayback Machine sajti prisvyacheni islamu st atagi ru 20 lipnya 2012 u Wayback Machine neoficijnij sajt sela Stari Atagi chastina materialiv sajtu chechenskoyu movoyu nahska galereya PrikladLaskavo prosimo Marsha dogӏijla marʃa doɣɪɪla Vitayu vas Marshalla hulda marʃalla xylda Dobrogo ranku Ӏujre dika hulda Skazhit bud laska Alaha alijsha Dyakuyu Barkalla barkalla Strivajte zazhdit zachekajte Sobar de sobar de Hvilku Kӏezzig sobar de k ezzɪg sobar de hӏincca hɪntstsa Chi vi znayete Haij te shuna xaeɪɪ te ʃuna Vibachte Behk ma billa bexk ma bɪlla Tak Hӏa hae Ni Hӏan hӏa han ha Vi rozmovlyayete ukrayinskoyu chechenskoyu movoyu Huna ukrainijn nohchijn mott haij ʜuna ukraɪnɪɪn noxtʃɪɪn motː xaeɪɪ Ya ne rozmovlyayu ukrayinskoyu chechenskoyu movoyu As ukrainijn nohchijn mattah ca dujcu as ukraɪnɪɪn noxtʃɪɪn matːaʜ tsa dyɪtsu PrimitkiVseukrayinskij perepis naselennya 2001 roku Nacionalnij sklad naselennya gromadyanstvo Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 15 travnya 2008 Procitovano 13 travnya 2008 Alieva S A Kasumova B S A Serganova Z Z Hamraeva E A 2012 Nohchijn mott Abat joza deshar Ӏamoran Ӏamat 1 klass Chechen table of correspondences PDF Arhiv originalu za 22 chervnya 2008 Procitovano 12 travnya 2008 Arhiv originalu za 18 bereznya 2012 Procitovano 17 veresnya 2011 Dzherela i literaturaAliroev I Yu Sravnitelno sopostavitelnyj slovar otraslevoj leksiki chechenskogo i ingushskogo yazykov i dialektov Groznij 1975 ros Vagapov A D Slavyano nahskie leksicheskie paralleli Groznij 1994 ros Desheriyev Yu D Chechenska mova Yazyki narodov SSSR T 4 M 1967 stor 190 209 15 kvitnya 2008 u Wayback Machine ros Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 12 K 1985 stor 313PosilannyaVikipediya Vikipediya maye rozdil chechenskoyu movoyu Korta agӀo chech ros angl nim Radio Svoboda chechenskoyu movoyu 18 serpnya 2012 u Wayback Machine skan knigi ros ros i ros Chechenskij slovnik i rozmovnik Nikolasa Oudi Nicholas Awde 10 listopada 2007 u Wayback Machine angl Chechenska latinska i kirilichna abetka 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine chech ros chech ros ros Chechenska mova na sajti Ethnologue Chechen A language of Russian Federation angl Chechenska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Chechen 12 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Chechenska mova na sajti WALS Online Language Chechen 12 serpnya 2017 u Wayback Machine angl