Сучасна чеченська абетка чеч нохчийн абат на основі кирилиці з явилася в 1938 році Історично для чеченської мови викорис

Сучасна чеченська абетка (чеч. нохчийн абат) на основі кирилиці з'явилася в 1938 році. Історично для чеченської мови використовували також арабицю та латиницю.

Хронологія

Найдавніші написи, знайдені на території Чечні, було виконано грузинським письмом, втім немає певності, що це чеченська мова. В історії чеченської писемності виділяють такі етапи:

з XIX століття до 1925 року — писемність на основі арабського алфавіту;
1862-1910-ті роки — писемність на основі кирилиці (паралельно з арабицею);
1925-1938 роки — писемність на латинській основі;
з 1938 року — сучасна писемність на основі кирилиці;
1990-ті роки — спроба створення нової писемності на латинській основі.

Історія

Арабиця

Чеченська абетка на основі арабської з букваря 1925 року

В XVI столітті в Чечню разом із ісламом проникла арабська мова. Під час Кавказької війни було зроблено перші спроби пристосувати арабське письмо до особливостей чеченської фонетики, що було непростою справою через відсутність в арабиці літер для чеченських абруптивів і губних голосних..

Первинно чеченська абетка на основі арабської виглядала ось так:
ي ﻻ ه و ن م ل ك ق ڮ ڤ ف غ ع ظ ط ض ص ش س ز ر ذ د خ ح ج ث ت ب ا

1910 року Сугаїп Ґайсунов реформував чеченську арабську абетку, наблизивши її до потреб чеченської фонетики. Цією абеткою в типографії Темір-Хан-Шури почали друкувати книги. Ця абетка виглядала ось так:
ڥ ڤ ڭ ڮ ژ چ ي ه و ن م ل ك ق ف غ ع ظ ط ض ص ش س ر ذ د خ ح ج ث ت ب ا . Голосні звуки [а], [е] та [о] позначалися горизонтальною рискою над приголосними.

1920 року було видано буквар за авторством А. Тугаєва та Таштеміра Ельдарханова. Цей буквар містив алфавіт Сугаїпа Ґайсунова з додаванням двох літер — څ для звука [чӀ] та ﭙ (даль з трьома крапками під нею) для звука [цӀ]. Одночасно з абетки було виключено букви ض і ص, що використовувалися тільки в арабських словах.

Нарешті в 1922 році Шагаб Сугаїпов ще раз реформував чеченську арабську абетку, впровадивши в неї знаки на позначення голосних і максимально пристосувавши її для потреб чеченської фонетики. Цю абетку використовували у всіх офіційних сферах (освіта, видавнича справа, документообіг) до 1925 року, хоча окремі статті в газеті «Серлом» друкувалися нею до 1927 року. Останній варіант абетки на арабській графічній основі виглядав так:

آ	ب	ﮃ	چ	د	ه	ف	گ	ﻫ	ع
اى	ى	ک	ڤ	ل	م	ن	او̃	يۇ	ف
ر	س	ش	ت	او	ۇ	و	وو	خ	ح
ذ	ج	ڥ	ࢰ	غ	ݗ	ڗ	ط	ق

Перша кирилиця (1862-1910-ті)

Незабаром після приєднання Чечні до Російської імперії вивченням чеченської мови зайнявся барон ^[ru]. Він уклав першу граматику чеченської мови, а в 1862 році разом зі своїм помічником Кеді Досовим склав перший чеченський буквар «нахчујн ђуж ду һара». Абетка цього видання базувалася на кириличній основі, але також містила кілька латинських і грузинських букв. У 1866 році цією абеткою вийшов ще один буквар за авторством ^[ru].

Абетка Услара була добре пристосована до потреб чеченської фонетики і використовувалася у світських школах Чечні, яких, однак, в той час було дуже мало.

У 1908 році вчитель Ташдемір Ельдарханов уклав, а в 1911 році видав новий чеченський буквар: «Чеченська азбука і перша книга для читання». У цьому виданні він використовував абетку Услара, до якої було внесено кілька змін. Так, він виключив з алфавіту букву ђ, а грузинські літери წ і ჭ замінив на ц і ч відповідно.

Перша латинка (1925-1938)

Чеченська радянська газета "Serlo" (Світло), надрукована чеченською латинкою часів коренізації.

На початку 1920-х років у СРСР розгорнулася кампанія латинізації писемностей. Уже в 1920 році на I з'їзді гірських освітян в П'ятигорську було запропоновано проєкт латинізованої чеченської абетки, але тоді його відкинули прихильники арабського письма. У 1923 році на латинську абетку перейшли інгуші, мова яких близька до чеченської. Однак в Чечні латинізація зустріла опір з боку духовенства та інших прихильників арабського письма. Втім у 1925 році було офіційно затверджено чеченську латинську абетку, яку уклав Халід Ошаєв. Ця абетка мала такий вигляд:

A a	Ä ä	B b	C c	Č č	Ch ch	Čh čh	D d	E e	F f
G g	Gh gh	H h	I i	J j	K k	Kh kh	L l	M m	N n
Ŋ ŋ	O o	Ö ö	P p	Ph ph	Q q	Qh qh	R r	S s	Š š
T t	Th th	U u	Ü ü	V v	X x	X̌ x̌	Y y	Z z	Ž ž

Проєкти чеченської абетки 1920-х років

Проєкт ^[ru] і Хаджієва: A a, Å å, B b, C c, Ch ch, D d, E e, F f, G g, Gh gh, Y y, X̌ x̌, I i, J j, K k, Kh kh, L l, M m, O o, Ö ö, P p, Ph ph, Q q, Qh qh, R r, S s, Š š, T t, Th th, V v, U u, Ü ü, X x, Ч ч, Z z, Ƶ ƶ, Ӡ ӡ.

Проєкт групи студентів Комуністичного університету трудящих Сходу: a, b, c, d, e, g, h, i, j, k, l, m, n, o, p, q, r, s, t, u, x, y, z, ç, sh, zh (j), xh (h), oe, ae, ue, (ie).

11-17 липня 1928 року у Владикавказі пройшла конференція з питання уніфікації чеченського та інгуського алфавітів. За підсумками обговорення було вирішено внести до чеченської абетки низку змін: замінити букву X̌ x̌ на Ꜧ ꜧ, Ä ä на Ea ea, Ö ö на Eo eo, Ü ü на Eu eu, а також виключити з абетки букву Ŋ ŋ.

Однак де-факто уніфікація чеченської і інгуської абеток відбулася пізніше, в 1934 році, до того ж в скороченому варіанті. Було проведено лише заміну X̌ x̌ на Ꜧ ꜧ і виключено Ŋ ŋ. У такому вигляді абетка продовжувала функціонувати до 1938 року.

Сучасна кирилиця (з 1938)

Сучасна чеченська кирилиця у вжитку: табличка на поліклініці в Грозному

У 1938 році в ході процесу переведення писемностей народів СРСР на кирилицю Микола Яковлєв уклав чеченську кириличну абетку, що функціонує донині. Її характерною рисою (як і багатьох інших кавказьких мов Росії) є наявність особливої літери — «палички» Ӏ ӏ. Її вживають як окремо, так і у диграфах. Через труднощі з набором «палички» на практиці її часто замінюють латинською I або цифрою 1 (у неформальному стилі).

Сучасна чеченська абетка має такий вигляд:

А а	Аь аь	Б б	В в	Г г	ГӀ гӀ	Д д	Е е	Ё ё	Ж ж
З з	И и	Й й	К к	Кх кх	Къ къ	КӀ кӀ	Л л	М м	Н н
О о	Оь оь	П п	ПӀ пӀ	Р р	С с	Т т	ТӀ тӀ	У у	Уь уь
Ф ф	Х х	Хь хь	ХӀ хӀ	Ц ц	ЦӀ цӀ	Ч ч	ЧӀ чӀ	Ш ш	Щ щ
(Ъ) ъ	(Ы) ы	(Ь) ь	Э э	Ю ю	Юь юь	Я я	Яь яь	Ӏ Ӏ

Сучасна чеченська абетка досить добре відображає фонетичну структуру чеченської мови, але в той же час має низку недоліків. Так, деякі фахівці пропонують виключити з чеченського алфавіту літери е, ё, ю, юь, я, яь, замінивши їх на йэ, йо, йу, йуь, йа, йаь відповідно. Також були пропозиції виключити з абетки літери ф, щ. Інша пропозиція стосується позначення довгих голосних, яке можна реалізувати або через подвоєння літери, або через проставляння макрона над нею.

Друга латинка (1991-2000)

Назва однієї з вулиць села Цоці-Юрт чеченською латинкою, 1992 рік

Чеченська латинка на банкноті в один нахар (де-юре валюта ЧРІ).

Меморіальна таблиця в Таллінні, присвячена Джохару Дудаєву. Абзац посередині написано чеченською латинкою 1990-их років.

1 листопада 1991 року в односторонньому порядку було проголошено незалежність Чеченської Республіки Ічкерія. Наступного дня парламент ЧРІ прийняв закон «Про повернення чеченському народу латинської графіки». Нову латинську абетку розробили ^[ru] та Зулай Хамідова. Вона не проходила експертизи, деякі чеченські фахівці (наприклад, ^[ru]) були проти її впровадження. Фактично використання нової абетки обмежилося офіційними вивісками і бланками; у всіх інших сферах продовжували використовувати кириличну абетку. Після відновлення контролю Росії над Чечнею у 2000 році використання латинки згорнули.

Латинська абетка 1990-х мала такий вигляд:

A a	Ä ä	B b	C c	Ċ ċ	Ç ç	Ç̇ ç̇	D d
E e	F f	G g	Ġ ġ	H h	X x	Ẋ ẋ	I i
J j	K k	Kh kh	L l	M m	N n	Ŋ ŋ	O o
Ö ö	P p	Ph ph	Q q	Q̇ q̇	R r	S s	Ş ş
T t	Th th	U u	Ü ü	V v	Y y	Z z	Ƶ ƶ
Ə ə

Цей алфавіт використовується в розмовнику і граматиці чеченської мови, які уклав ^[en] (Awde, Nicholas and Muhammad Galaev (1996) Chechen Dictionary and Phrasebook), а також у словнику, випущеному в Анкарі в 2003 році.

На практиці використовувався також альтернативний варіант латинки:

A a	Ä ä	B b	C c	C̣ c̣	Č č	Č̣ č̣	D d
E e	F f	G g	Ɣ ɣ	H h	X x	X̌ x̌	I i
J j	K k	Ǩ ǩ	L l	M m	N n	N̂ n̂	O o
Ö ö	P p	P̌ p̌	Q q	Q̌ q̌	R r	S s	Š š
T t	Ť t̆	U u	Ü ü	V v	Y y	Z z	Ž ž
Ə ə	Ə̌ ə̌	Ʒ ʒ	Ǯ ǯ

2011 року у Франції прихильники ЧРІ уклали новий варіант чеченської латинської абетки. Нею було випущено буквар і підготовлено інші видання. Абетка має такий вигляд: A a, Ae ae, B b, C c, C' c', Ch ch, Ch' ch', D d, E e, F f, G g, Gh gh, H h, ', I i, J j, K k, K' k', L l, M m, N n, O o, Oe oe, P p, P' p', Q q, Qh qh, R r, S s, Sh sh, T t, T' t', U u, Ue ue, V v, W w, X x, Y y, Z z, Zh zh.

Таблиця відповідності абеток

Сучасна кирилиця	Назва літери	Латинка 1992—2000	Латинка 1925—1938	Арабиця 1922—1925	Кирилиця Услара	МФА
А а	а	A a, Ə ə	A a	آ	а	/ə/, /ɑː/
аь	аь	Ä ä	Ä ä	ا		/æ/, /æː/
Б б	бэ	B b	B b	ب	б	/b/
В в	вэ	V v	V v	و	в	/v/
Г г	гэ	G g	G g	گ	г	/g/
ГӀ гӀ	гӀа	Ġ ġ	Gh gh	غ	г̧	/ɣ/
Д д	дэ	D d	D d	د	д	/d/
Е е	е	E e, Ie ie, Ye ye	E e, Je je	ە	е	/e/, /ɛː/, /je/, /ie/
Ё ё	ё	Yo yo				/jo/
Ж ж	жэ	Ƶ ƶ	Ž ž	ج	ж	/ʒ/, /dʒ/
З з	зэ	Z z	Z z	ز	з	/z/, /dz/
И и	и	I i	I i	اى	і	/ɪ/
Й й	доца и	Y y	J j	ی	ј	/j/
К к	ка	K k	K k	ک	к	/k/
Кх кх	кха	Q q	Q q	ڤ	k	/q/
Къ къ	къа	Q̇ q̇	Qh qh	ق	q	/qʼ/
КӀ кӀ	кӀа	Kh kh	Kh kh	ࢰ	к̧	/kʼ/
Л л	эл	L l	L l	ل	л	/l/
М м	эм	M m	M m	م	м	/m/
Н н	эн	N n, Ŋ ŋ	N n, Ŋ ŋ	ن	н, н̧	/n/, /ŋ/
О о	о	O o, Uo uo	O o	او̃	о	/o/, /ɔː/, /wo/, /uo/
оь	оь	Ö ö	Ö ö	يۇ		/ɥø/, /yø/
П п	пэ	P p	P p	ف	п	/p/
ПӀ пӀ	пӀа	Ph ph	Ph ph	ڥ	п̧	/pʼ/
Р р	эр	R r	R r	ر	р	/r/
С с	эс	S s	S s	س	с	/s/
Т т	тэ	T t	T t	ت	т	/t/
ТӀ тӀ	тӀа	Th th	Th th	ط	т̧	/tʼ/
У у	у	U u	U u	او	у	/uʊ/
уь	уь	Ü ü	Ü ü	ۇ		/y/
Ф ф	эф	F f	F f	ف		/f/
Х х	ха	X x	X x	خ	х	/x/
Хь хь	хьа	Ẋ ẋ	X̌ x̌	ح	х̀	/ʜ/
ХӀ хӀ	хӀа	H h	H h	ھ	һ	/h/
Ц ц	цэ	C c	C c	ﮃ	ц	/ts/
ЦӀ цӀ	цӀа	Ċ ċ	Ch ch	ڗ	წ	/tsʼ/
Ч ч	чэ	Ç ç	Č č	چ	ч	/tʃ/
ЧӀ чӀ	чӀа	Ç̇ ç̇	Čh čh	ݗ	ჭ	/tʃʼ/
Ш ш	ша	Ş ş	Š š	ش	ш	/ʃ/
Щ щ	ща	Şç şç	Šč šč
Ъ ъ	чӀогӀа хьаьрк	'				/ʔ/
Ы ы	ы	i
Ь ь	кӀеда хьаьрк
Э э	э	E e	E e	اە		/e/
Ю ю	ю	Yu yu	Ju ju			/ju/
Юь юь	юь	Yü yü	Jü jü			/jy/
Я я	я	Ya ya	Ja ja			/ja/
Яь яь	яь	Yä yä	Jä jä			/jæ/
	Ӏа	J j	Y y	ع	ꜧ	/ʡ/, /ˤ/

Примітки

И. Ю. Алироев. Чеченский язык. — М.: Academia, 1999. — С. 24—31. — 160 с. — 1500 экз. — .
Чентиева, 1958, с. 42—43.
Чентиева, 1958, с. 45—46.
Чентиева, 1958, с. 47.
Чентиева, 1958, с. 48—49.
нахчујн ђуж ду һара — Тіпліз, 1862. — 32 с. Архівна копія
И. Бартоломей. Чеченский букварь. — Тифлис: Типография главного управления наместника кавказского, 1866. — 154 с. Архівна копія
М. И. Исаев. Языковое строительство в СССР. — М.: «Наука», 1979. — С. 195—199. — 352 с. — 2650 экз.
Чентиева, 1958, с. 37.
Чентиева, 1958, с. 57.
М. Мальсагов. Из истории чеченской письменности [ 10 грудня 2020 у Wayback Machine.] / Д. Коркмасов, К. Алавердов, С. Диманштейн, А. Нухрат. — Письменность и революция. Сб. 1 : (К пленуму VI ВЦК НА). — М. - Л. : ВЦК НА, 1933. — С. 181-186. — 235 с.
З. Мальсагов. Культурная работа в Чечне и Ингушии в связи с унификацией алфавитов. [ 29 березня 2019 у Wayback Machine.] — Владикавказ, 1928. — С. 5—7. — 500 экз.
Чентиева, 1958, с. 61—72.
Чентиева, 1958, с. 75—76.
И.Ю. Алироев. Чеченско-русский словарь / отв. ред. д-р филол. наук З.Х. Хамидова. — М.: Academia, 2005. — С. 14. — 384 с. — .
Р. В. Гадаев. К вопросу о становлении чеченского алфавит на русской графической основе // Вестник Академии наук Чеченской Республики. — Грозный, 2009. — № 2 (11). — С. 124—128. — ISSN 2070-2348.
А. А. Яхъяева. Чеченский язык в 90-е годы XX века: функции и структура. автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук. [ 1 лютого 2019 у Wayback Machine.] — Грозный: Чеченский гос. университет, 2007. — 23 с.
Р. В. Гадаев. Формирование и развитие чеченской письменности. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук. — Грозный: Чеченский гос. педагогический институт, 2010. — С. 109—110.
A. S. Lepiev, İ. A. Lepiev. Türkçe-çeçence sözlük / Turkoyŋ-noxçiyŋ doşam. — Ankara, 2003. — С. vi-vii. Архівна копія
На практиці траплялися також інші варіанти: Ч — Č, Ж —Ž
Деякі джерела подають також інші варіанти: Ꞑ ꞑ (^[en]), Ņ ņ.
. Thechechenpress. 27.03.2012. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 29 березня 2015.
(PDF). Eesti Keele Instituudi. 20.07.2003. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 15 березня 2015.
Чентиева, 1958, с. 30.

[АлироевЧеченский_язык-1] И. Ю. Алироев. Чеченский язык. — М.: Academia, 1999. — С. 24—31. — 160 с. — 1500 экз. — .

[FOOTNOTEЧентиева195842—43-2] Чентиева, 1958, с. 42—43.

[FOOTNOTEЧентиева195845—46-3] Чентиева, 1958, с. 45—46.

[FOOTNOTEЧентиева195847-4] Чентиева, 1958, с. 47.

[FOOTNOTEЧентиева195848—49-5] Чентиева, 1958, с. 48—49.

[6] нахчујн ђуж ду һара — Тіпліз, 1862. — 32 с. Архівна копія

[7] И. Бартоломей. Чеченский букварь. — Тифлис: Типография главного управления наместника кавказского, 1866. — 154 с. Архівна копія

[исаев-8] М. И. Исаев. Языковое строительство в СССР. — М.: «Наука», 1979. — С. 195—199. — 352 с. — 2650 экз.

[FOOTNOTEЧентиева195837-9] Чентиева, 1958, с. 37.

[FOOTNOTEЧентиева195857-10] Чентиева, 1958, с. 57.

[11] М. Мальсагов. Из истории чеченской письменности [ 10 грудня 2020 у Wayback Machine.] / Д. Коркмасов, К. Алавердов, С. Диманштейн, А. Нухрат. — Письменность и революция. Сб. 1 : (К пленуму VI ВЦК НА). — М. - Л. : ВЦК НА, 1933. — С. 181-186. — 235 с.

[12] З. Мальсагов. Культурная работа в Чечне и Ингушии в связи с унификацией алфавитов. [ 29 березня 2019 у Wayback Machine.] — Владикавказ, 1928. — С. 5—7. — 500 экз.

[FOOTNOTEЧентиева195861—72-13] Чентиева, 1958, с. 61—72.

[FOOTNOTEЧентиева195875—76-14] Чентиева, 1958, с. 75—76.

[Алироев-15] И.Ю. Алироев. Чеченско-русский словарь / отв. ред. д-р филол. наук З.Х. Хамидова. — М.: Academia, 2005. — С. 14. — 384 с. — .

[16] Р. В. Гадаев. К вопросу о становлении чеченского алфавит на русской графической основе // Вестник Академии наук Чеченской Республики. — Грозный, 2009. — № 2 (11). — С. 124—128. — ISSN 2070-2348.

[17] А. А. Яхъяева. Чеченский язык в 90-е годы XX века: функции и структура. автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук. [ 1 лютого 2019 у Wayback Machine.] — Грозный: Чеченский гос. университет, 2007. — 23 с.

[18] Р. В. Гадаев. Формирование и развитие чеченской письменности. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук. — Грозный: Чеченский гос. педагогический институт, 2010. — С. 109—110.

[19] A. S. Lepiev, İ. A. Lepiev. Türkçe-çeçence sözlük / Turkoyŋ-noxçiyŋ doşam. — Ankara, 2003. — С. vi-vii. Архівна копія

[абетка-20] На практиці траплялися також інші варіанти: Ч — Č, Ж —Ž

[:0-21] Деякі джерела подають також інші варіанти: Ꞑ ꞑ (^[en]), Ņ ņ.

[22] . Thechechenpress. 27.03.2012. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 29 березня 2015.

[23] (PDF). Eesti Keele Instituudi. 20.07.2003. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 15 березня 2015.

[FOOTNOTEЧентиева195830-24] Чентиева, 1958, с. 30.